Вирок від 17 листопада 2026 р. у справі №199/17709/26 — Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра

Суд: Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Кримінальне

Категорія: Підроблення документів, печаток, штампів та бланків, збут чи використання підроблених документів, печаток, штампів

Дата: 17 листопада 2026 р.

Справа: №199/17709/26

Суддя: БИТЯК І. Г.

Справа № 199/17709/26

(1-кп/199/1882/26)

ВИРОК

іменем України

18.11.2026 місто Дніпро

Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра у складі: головуючого судді – ОСОБА_1

за участі: секретаря судового засідання – ОСОБА_2

прокурора – ОСОБА_3

захисника – ОСОБА_4

обвинуваченої – ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в місті Дніпрі обвинувальний акт та угоду про визнання винуватості у кримінальному провадженні внесеному до ЄРДР за № 12026040000002924 від 05.11.2026 року за обвинуваченням:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, яка народилася в м. Дніпропетровськ, має неповну середню освіту, не працює, утримує неповнолітніх дітей ОСОБА_6 , 2021 р.н., ОСОБА_7 , 2024 р.н., зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судима,

у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 358 КК України, -

ВСТАНОВИВ

ОСОБА_5 обвинувачується в тому, що у невстановлених місці та час, але не пізніше 18.08.2026 року, на пропозицію ОСОБА_8 надала свою згоду взяти участь у реалізації спільного злочинного плану, спрямованого на виготовлення підроблених посвідчень учасників бойових дій, за попередньою змовою групою осіб із ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з метою підроблення посвідчення, яке видається та посвідчується установою, яка має право видавати чи посвідчувати такі документи, і яке надає права, з метою використання його іншою особою, збут такого документа, а також виготовлення підроблених бланків підприємств, установ чи організацій незалежно від форми власності з тією самою метою, зазначених документів.

Далі, ОСОБА_5 за попередньою змовою групою осіб із ОСОБА_8 , реалізуючи спільний злочинний умисел направлений на підроблення посвідчення, яке видається та посвідчується установою, яка має право видавати чи посвідчувати такі документи, і яке надає права, з метою використання його іншою особою, збут такого документа, а також виготовлення підроблених бланків підприємств, установ чи організацій незалежно від форми власності з тією самою метою, отримала від ОСОБА_9 флеш-носій «Verbatim» чорного кольору, на якому містився електронний файл «А4_fіnа1_tеst-восстановлено-восстановлено.рsd» із зображеннями бланку посвідчення учасника бойових дій.

Надалі ОСОБА_5 , перебуваючи за місцем свого проживання, а саме за адресою: АДРЕСА_2 використовуючи власний принтер «Canon» QCB-8184-DB01-01, XSA6290966, невстановлений комп`ютер та флеш-носій «Verbatim» чорного кольору роздрукувала вищезазначений електронний файл «А4_fіnа1_tеst-восстановлено-восстановлено.рsd» у багатьох екземплярах, зокрема бланк посвідчення учасника бойових дій № НОМЕР_1 , бланк посвідчення учасника бойових дій № НОМЕР_2 , бланк посвідчення учасника бойових дій № НОМЕР_3 , бланк посвідчення учасника бойових дій № НОМЕР_4 , бланк посвідчення учасника бойових дій № НОМЕР_5 .

Продовжуючи реалізовувати свій спільний злочинний умисел ОСОБА_8 надав ОСОБА_5 фотокартки та відомості щодо осіб, зокрема їхні прізвища, імена, по батькові, а саме: « ОСОБА_10 », « ОСОБА_11 », « ОСОБА_12 », « ОСОБА_13 », « ОСОБА_14 », які необхідно було внести до відповідних бланків. Отримавши зазначені відомості, фотокартки, ОСОБА_5 відповідно до своєї ролі, вклеїла їх до вищезазначених посвідчень та власноруч внесла рукописні записи «Синиця», « ОСОБА_15 », « ОСОБА_16 », «7 березня 24» у графах «Прізвище», «Ім`я», « ОСОБА_17 », «Дата видачі» у посвідчення учасника бойових дій № НОМЕР_2 , рукописні записи « ОСОБА_18 », « ОСОБА_15 », « ОСОБА_19 », «7 березня 24» у графах «Прізвище», «Ім`я», «По-батькові», «Дата видачі» у посвідченні учасника бойових дій № НОМЕР_3 , рукописні записи «Вовк», « ОСОБА_15 », « ОСОБА_19 », «7 березня 24» у графах «Прізвище», «Ім`я», «По-батькові», «Дата видачі» у посвідченні учасника бойових дій № НОМЕР_5 .

Після виготовлення вищезазначених посвідчень ОСОБА_5 передала їх ОСОБА_8 для подальшого збуту особам, на чиї імена вони були оформлені, зокрема для використання у протиправній схемі, пов`язаній із повідомленням ОСОБА_20 неправдивих відомостей про можливості ОСОБА_8 у військовій сфері.

Своїми діями ОСОБА_5 вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3

ст. 358 КК України, що виразилися у підробленні посвідчення, яке видається та посвідчується установою, яка має право видавати чи посвідчувати такі документи, і яке надає права, з метою використання його іншою особою, збуті такого документа, а також виготовленні підроблених бланків підприємств, установ чи організацій незалежно від форми власності з тією самою метою, вчиненого за попередньою змовою групою осіб.

06 листопада 2026 року між прокурором відділу Дніпропетровської обласної прокуратури ОСОБА_21 і підозрюваною ОСОБА_5 укладена угода про визнання винуватості відповідно до вимог ст. 472 КПК України.

Відповідно до цієї угоди прокурор ОСОБА_21 і підозрювана ОСОБА_5 , за участю захисника ОСОБА_4 , дійшли згоди щодо правової кваліфікації дій підозрюваної за ч. 3

ст. 358 КК України, істотних для даного кримінального провадження обставин, а також покарання, яке має понести обвинувачена у виді обмеження волі за ч. 3 ст. 358 КК України у вигляді 2 років обмеження волі, звільнення її від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КПК України та покладення на засуджену обов`язків, передбачених п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КПК України.

Сторони розуміють наслідки укладення та затвердження цієї угоди про визнання винуватості, передбачені ст. 473 КПК України, а саме обмеження права оскарження вироку згідно зі ст.ст. 394, 424 КПК України.

Обвинувачена розуміє зміст положення абз. 1 та 4 п. 1 ч. 4 ст. 474 КПК України, а саме те, що вона має право на судовий розгляд, під час якого прокурор зобов`язаний довести кожну обставину щодо кримінального правопорушення, у вчиненні якого її обвинувачують, а вона має таке право: допитати під час судового розгляду свідків обвинувачення, подати клопотання про виклик свідків і подати докази, що свідчать на його користь. Обвинувачена розуміє вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до неї у разі затвердження угоди судом.

Сторони розуміють наслідки невиконання цієї угоди, передбачені ст. 476 КПК України.

У судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_5 вину визнала повністю, просила затвердити угоду про визнання винуватості.

Прокурор та захисник вважали за можливе затвердити угоду про визнання винуватості.

Вирішуючи питання про затвердження угоди, суд виходить з такого.

Відповідно до ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.

Згідно з п. 1 ч. 4 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів.

Злочин, у вчиненні якого обвинувачена визнала себе винуватою, згідно зі ст. 12 КК України віднесений до тяжкого злочину, потерпілому відшкодовані матеріальні збитки завдані злочином, тобто угода відповідає вимогам закону.

Суд встановив, що обвинувачена ОСОБА_5 розуміє положення ч. 4 ст. 474 КПК України, укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Умови угоди не суперечать вимогам Кримінального процесуального кодексу України та Кримінального кодексу України, зокрема вимогам ст.ст. 57, 65 КК України, інтересам суспільства, а кримінальне провадження свідчить про наявність фактичних підстав для визнання винуватості.

Обвинувачена ОСОБА_5 погоджується на призначення їй узгодженого покарання.

Виходячи з викладеного, суд приходить до висновку про наявність підстав для затвердження угоди про визнання винуватості, укладеної між прокурором та підозрюваною ОСОБА_5 .

На досудовому розслідуванні була проведена судово-почеркознавча експертиза, витрати за яку слід стягнути з обвинуваченої. Цивільний позов не заявлений. Відомості про речові докази відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 100, 373-374, 473-475 КПК України, -

УХВАЛИВ

Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 06 листопада 2026 року між підозрюваною ОСОБА_5 та прокурором відділу Дніпропетровської обласної прокуратури ОСОБА_21 у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 12026040000002924 від 05.11.2026 року за обвинуваченням ОСОБА_5 за ч. 3 ст. 358 КК України.

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 визнати винною у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 358 КК України та призначити їй покарання у виді 2 (двох) років обмеження волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити обвинувачену від відбування покарання з випробовуванням, встановивши їй іспитовий строк 1 (один) рік.

Згідно зі ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_5 такі обов`язки:

- періодично з`являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання

Вирок може бути оскаржений до Дніпровського апеляційного суду через Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра протягом тридцяти днів з дня проголошення вироку обвинуваченим, захисником виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частинами четвертою, шостою, сьомою статті 474 КПК України, в тому числі не роз`яснення йому наслідків укладення угоди.

Прокурором виключно з підстав призначення судом покарання, менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; затвердження судом угоди у провадженні, в якому згідно з частиною четвертою статті 469 КПК України угода не може бути укладена.

Суддя ОСОБА_1

Оригінал: reyestr.court.gov.ua