Суд: Крижопільський районний суд Вінницької області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: за законом.
Дата: 08 листопада 2026 р.
Справа: №134/1451/26
Суддя: Лабай О. В.
2/134/844/2026
Справа № 134/1451/26
Р І Ш Е Н Н Я
Іменем України
09 листопада 2026 року Крижопільський районний суд
Вінницької області
в складі: головуючого – судді: Лабая О.В.
з участю секретаря: Трачук С.В.
позивача ОСОБА_1
представника позивача: ОСОБА_2
розглядаючи у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Крижопіль цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , про визнання права на спадщину за законом,
В С Т А Н О В И В :
Своїм позовом до суду позивач просила визнати за нею право на спадщину за законом на 1/2 частину житлового будинку садибного типу з господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_1 (А - житловий будинок загальною площею 80,9 кв. м., житловою площею 47,2 кв. м., А/п - погріб, а - прибудова, а1 - вхідний майданчик, а2 - вхід у погріб, а3 - сарай, Б - сарай, 1-3 - огорожа), яка належала її чоловікові, ОСОБА_4 .
В обґрунтування позовних вимог позивач покликається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Тернівка Тульчинського району помер її чоловік, ОСОБА_4 .
Після його смерті залишилась 1/2 частина житлового будинку садибного типу з господарськими будівлями та спорудами в АДРЕСА_1 . Житловий будинок має загальну площу 80,9 кв. м., житлову площу 47,2 кв. м., і складається з наступних будівель: А - житловий будинок, А/п - погріб, а - прибудова, а1 - вхідний майданчик, а2 - вхід у погріб, а3 - сарай, Б - сарай, 1-3 - огорожа.
Даний будинок був побудований нею та її чоловіком в 1985 році і згідно даних погосподарської книги №9 за 1991-1995 роки Тернівської сільської ради, номер об`єкта 786, він відносився до суспільної групи робітничих дворів. Тобто він належав їй та її чоловікові на праві спільної сумісної власності подружжя, оскільки вони перебували з ним в шлюбі з 10 березня 1982 року. Спадщину після смерті чоловіка вона прийняла у відповідності до ч.3 ст.1268 ЦК України, оскільки вона проживала разом з ним на день його смерті. 03 липня 2026 року вона здійснила державну реєстрацію права власності на належну їй частину житлового будинку та вирішила оформити спадщину, але її чоловік при житті не оформив своє право власності на житловий будинок у відповідності до діючого на час смерті законодавства та не отримав правовстановлюючий документ на будинок.
Відсутність оригінала правовстановлюючого документа стала причиною неможливості оформлення її спадкових прав на житловий будинок в нотаріальній конторі, про що було отримано роз`яснення від нотаріуса.
Крім цього, станом на 11 квітня 2023 року разом з нею та чоловіком в їхньому будинку було зареєстроване місце проживання їхньої дочки, ОСОБА_5 , яка в дійсності вже більше 10 років не проживає в спірному будинку.
Оскільки ОСОБА_5 заяву нотаріусу про прийняття спадщини після смерті свого батька не подавала та не проживала із ним на час відкриття спадщини, то вона являється такою, що не прийняла спадщину.
В даний час спадкові права на 1/2 частину житлового будинку після смерті чоловіка ні на кого із спадкоємців не оформлені, а формально (згідно реєстраційних даних) вважається, що ОСОБА_5 прийняла спадщину і іона повинна розділити з нею спадщину в рівних частках - по 1/4 частині спірного будинку, що не відповідає вимогам ч.3 ст.1268 ЦК України, через що вона змушена звернутися із даною заявою до суду.
Ухвалою суду від 12 серпня 2026 року відкрито провадження по справі за правилами загального позовного провадження.
Ухвалою суду від 12 серпня 2026 року задоволено клопотання про витребування наявності спадкових справ після смерті ОСОБА_4 .
Ухвалою суду від 14 жовтня 2026 року закрито підготовче судове засідання та призначено справу до судового розгляду.
Позивач та її представник позивача в судовому засіданні підтримали позовні вимоги, просили задовільнити.
Відповідач в судове засідання не з`явилася, надіслала суду заяву про визнання позову та просила справу розглянути у її відсутність.
В судовому засіданні допитані свідки ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , які підтвердили, що дочка позивачки ОСОБА_5 не проживає більше 10 років за адресою АДРЕСА_1 .
Вислухавши учасників справи, дослідивши та проаналізувавши матеріали справи, оцінивши надані докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню виходячи з наступного.
Судом встановлено, що згідно свідоцтва про смерть серія НОМЕР_1 в с. Тернівка Тульчинського району Вінницької області, ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_4 (а.с.8).
Згідно копії свідоцтва про одруження серія НОМЕР_2 , позивач та покійний ОСОБА_4 перебували в зареєстрованому шлюбі (а.с.с 10). Від даного шлюбу у них народилася дочка ОСОБА_8 , що підтверджується свідоцтвом про народження (а.с. 9).
Згідно відомостей Крижопільської селищної ради про осіб місце проживання яких було зареєстроване за адресою АДРЕСА_1 в період з 24.2005 по 11.04.2023 були: ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 (а.с. 12).
Згідно довідки (витяг) Крижопільської селищної ради від 23.03.2026 № 73, що згідно даних погосподарської книги №9 за 1991-1995 роки Тернівської сільської ради, номер об`єкта 786, житловий будинок в АДРЕСА_1 , станом на 15.04.1991 відносився до суспільної групи робітничих дворів, голова двору: ОСОБА_4 , члени домогосподарства: ОСОБА_1 – дружина, ОСОБА_11 – син, ОСОБА_12 – дочка, ОСОБА_8 – дочка, ОСОБА_13 – дочка, ОСОБА_14 – дочка (а.с. 13).
Відповідно до технічного паспорта на будинок з господарськими будівлями та спорудами від 25.05.2026, житловий будинок знаходиться по господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_1 , складається із житлового будинку «А» загальною площею 80,9 м.кв, житловою площею 47,2 м.кв. А/п – погріб, а – прибудова, а1 – вхідний майданчик, а2-вхід у погріб, а3-сарай, Б-сарай, 1-3 огорожа (а.с. 14-16). Вартість станом на липень 2026 складає 89335,00 грн. (а.с.21).
Згідно довідки КП «Тульчинське МБТІ», встановлено, що згідно архівних даних станом на 31.12.2012 право власності на житловий будинок з господарськими будівлями знаходиться по АДРЕСА_1 , не зареєстроване (а.с.18).
Відповідно до копії витягу з Держаного реєстру речових прав на нерухоме майно від 08.07.2026 право спільної часткової власності на 1/2 частку житлового будинку із господарськими будівлями по АДРЕСА_1 , що складається із житлового будинку «А» загальною площею 80,9 м.кв, житловою площею 47,2 м.кв. А/п – погріб, а – прибудова, а1 – вхідний майданчик, а2-вхід у погріб, а3-сарай, Б-сарай, 1-3 огорожа, зареєстровано за ОСОБА_1 (а.с. 19).
Згідно архівною довідки виданої Тульчинською районною військовою адміністрацією від 16.06.2026 №01-41/1685, встановлено, що протоколом загальних зборів членів колгоспу «Україна» с. Тернівка, Крижопільського району Вінницької області від 13.02.1988 № 1, що ОСОБА_15 виділено земельну ділянку, яку йому виділила ОСОБА_16 в розмірі 0,007 га для будівництва жилого будинку (а.с. 20).
Згідно довідки № 153/01-16 від 30.07.2026, виданої приватним нотаріусом Тульчинського районного нотаріального округу Питель М.С., роз`яснено про неможливість оформлення спадщини, оскільки на житловий будинок відсутні правовстановлюючі документи, що відповідно до положень ст.42 Закону України «Про нотаріат», п.4.15 Глави 10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України виключає можливість оформлення спадщини (а.с. 22).
Відповідно до листа Крижопільської державної нотаріальної контори від 04.09.2026 за № 69/01-16 наявність спадкової справи до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_4 , спадкова справа не заведена.
Згідно положень пункту 23 постанови Пленуму Верховного суду № 7 від 30 травня 2008 року "Про судову практику у справах про спадкування" свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, в установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 5 ЦК України акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності; якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов`язків, що виникли з моменту набрання ним чинності.
За змістом ч.ч. 4, 5 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України (2004 року) відносини спадкування регулюються нормами ЦК України (2004 року), якщо спадщина відкрилася не раніше 1 січня 2004 року. У разі відкриття спадщини до зазначеної дати (строк на прийняття якої закінчився до 1 січня 2004 року), або якщо вона була прийнята хоча б одним із спадкоємців, то до таких спадкових відносин застосовуються норми ЦК УРСР 1963 року.
У відповідності до п.1 постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 30.05.2008 року Про судову практику у справах про спадкування у разі відкриття спадщини до 1 січня 2004 року застосовується чинне на той час законодавство, зокрема, відповідні правила Цивільного кодексу Української PCP (далі - ЦК УРСР), у тому числі щодо прийняття спадщини, кола спадкоємців за законом.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 524 Цивільний кодекс Української РСР від 18.07.1963 (у тексті - ЦК УРСР) спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом. Спадкоємство за законом має місце, коли і оскільки воно не змінено заповітом.
Відповідно до абзацу 1 ст. 534 ЦК УРСР кожний громадянин може залишити за заповітом усе своє майно або частину його (не виключаючи предметів звичайної домашньої обстановки і вжитку) одній або кільком особам як тим, що входять, так і тим, що не входять до кола спадкоємців за законом, а також державі або окремим державним, кооперативним та іншим громадським організаціям.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 549 ЦК УРСР визнається, що спадкоємець прийняв спадщину: якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.
Відповідно до ч. 2 ст. 548 ЦК УРСР прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини.
Часом відкриття спадщини визнається день смерті спадкодавця, а при оголошенні його померлим - день, зазначений в статті 21 цього Кодексу (ст. 525 ЦК УРСР).
Місцем відкриття спадщини визнається останнє постійне місце проживання спадкодавця (стаття 17 цього Кодексу), а якщо воно невідоме, - місцезнаходження майна або його основної частини (ст. 526 ЦК УРСР).
Згідно ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Відповідно до ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Статтею 1218 ЦК України передбачено, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Відповідно до ч. 1 ст. 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.
Статтею 1258 ЦК України визначено, що спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово . Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.
Частиною 1 статті 1261 ЦК України передбачено, що у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Відповідно до ч.1 ст. 1262 ЦК України у другу чергу право на спадкування за законом мають рідні брати та сестри спадкодавця, його баба та дід як з боку батька, так і з боку матері.
Так, відповідно до частини третьої цієї статті 1268 Цивільного кодексу України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Частина 5 ст. 1268 ЦК України передбачено, що незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
Оцінюючи усі докази, суд вважає доведеними обставини на які посилається позивач та знайшли своє підтвердження дослідженими доказами, які не суперечать між собою.
Враховуючи, вище викладене, та те що відповідач позовні вимоги визнала, позов позивача слід задовільнити.
На підставі ст.ст. 529, 548, 549 ЦК України в редакції 1963 року, керуючись ст.ст. 2, 4, 76-81, 89, 133, 141, 206, 259, 263-265, 273, п.15.5 п.15 ч.1 Перехідних положень ЦПК України, суд,
В И Р І Ш И В :
Позов задовільнити
Визнати за ОСОБА_1 право на спадщину за законом на частину житлового будинку садибного типу з господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_1 , що складається із житлового будинку «А» загальною площею 80,9 м.кв, житловою площею 47,2 м.кв. А/п – погріб, а – прибудова, а1 – вхідний майданчик, а2-вхід у погріб, а3-сарай, Б-сарай, 1-3 огорожа.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Вінницького апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Найменування сторін:
Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання, АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_17 , РНОКПП: НОМЕР_4 зареєстроване місце проживання, АДРЕСА_1 . Повний текст рішення суду виготовлений 17 листопада 2026 року.
Суддя:
Оригінал: reyestr.court.gov.ua