Рішення від 16 листопада 2026 р. у справі №990/377/26 — Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Суд: Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Інстанція: Касаційна

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: оскарження актів, дій чи бездіяльності Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, з них:

Дата: 16 листопада 2026 р.

Справа: №990/377/26

Суддя: Коваленко Н.В.

РІШЕННЯ

Іменем України

17 листопада 2026 року

м. Київ

справа № 990/377/26

адміністративне провадження № П/990/377/26

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючої судді Коваленко Н.В.,

суддів: Бевзенка В.М., Чиркіна С.М., Кравчука В.М., Стародуба О.П.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України

про визнання протиправним та скасування рішення,

УСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог та підстав позову

1. У вересні 2026 року ОСОБА_1 (далі - також ОСОБА_1 , позивачка) звернулася до Верховного Суду як до суду першої інстанції з позовом до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (далі - також ВККС України, Комісія, відповідач), у якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просила: визнати протиправним і скасувати рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України «Про затвердження кодованих результатів виконання практичного завдання зі спеціалізації місцевого загального суду (четвертий етап кваліфікаційного іспиту) кандидатами на посаду судді місцевого суду та суддями, які виявили намір бути переведеними до іншого місцевого суду» від 05 серпня 2026 року № 105/зп-26, в частині затвердження кодованих результатів практичного завдання, виконаного ОСОБА_1 (написання вироку) (далі - також спірне, оскаржене рішення).

2. В обґрунтуванні позовної заяви наводяться доводи про те, що оцінювання виконаного ОСОБА_1 практичного завдання зі спеціалізації місцевого загального суду, на її думку, відбулось з порушенням встановленого законом порядку проведення кваліфікаційного оцінювання.

3. Зокрема, позивачка вважає, що бали, зазначені у пункті 1.5 її екзаменаційної відомості оцінювання практичного завдання на етапі кваліфікаційного іспиту (далі - також екзаменаційна відомість), є заниженими внаслідок технічних, свідомих чи несвідомих помилок, допущених членами екзаменаційної комісії.

4. На думку ОСОБА_1 , визначений у пункті 1.5 екзаменаційної відомості елемент оцінювання «Інші питання, які вирішуються судом при ухваленні вироку» є чітко регламентованим й відповідає закріпленому у статті 368 Кримінального процесуального кодексу України переліку питань, що вирішуються судом при ухваленні вироку.

5. За твердженнями позивачки, усі окреслені у нормах вищезгаданої статті питання, виходячи з наданої у практичному завданні фабули справи, а отже й елементи оцінювання, були відображені у виконаному нею практичному завданні, у зв`язку з чим ОСОБА_1 наголошує, що затвердження таких результатів є помилковим та порушує її права як учасниці добору та кандидатки на посаду судді місцевого загального суду.

ДОВОДИ ІНШИХ УЧАСНИКІВ СПРАВИ ТА ПОЗИЦІЯ ПОЗИВАЧКИ ЩОДО НИХ

6. Вища кваліфікаційна комісія суддів України проти доводів та вимог позову заперечує й у відзиві на позов зазначає, що відповідно до наявного у спірних відносинах правового регулювання виконання учасником кваліфікаційного оцінювання (у цьому випадку кандидата на посаду судді) практичного завдання зі спеціалізації відповідного суду (у спірних відносинах - місцевого загального суду) здійснюється з метою перевірки його практичних навичок і вмінь у правозастосуванні.

7. Відповідач підкреслює, що оцінювання виконаного кандидатом практичного завдання у спірних правовідносинах здійснюється членами екзаменаційної комісії шляхом встановлення відповідності змісту виконаної роботи показникам, визначеним Методичними вказівками з оцінювання практичного завдання з кримінальної спеціалізації, виконаного під час кваліфікаційного іспиту кандидатами на посади суддів місцевих судів та суддями, які мають намір бути переведеними до іншого місцевого суду, затвердженими рішенням ВККС України від 30 квітня 2025 року № 96/зп-25 (далі - також Методичні вказівки), та виставлення балів за кожен передбачений ними елемент відповідного показника у межах чітко визначеної градації балів.

8. При цьому, за доводами відповідача, оцінювання відповідних елементів показників Методичних вказівок не зводиться виключно до механічної (формальної) перевірки наявності в роботі певних складових чи висновків, а передбачає професійне судження кожного члена екзаменаційної комісії щодо повноти, правильності та якості виконання відповідного елемента згідно з установленими Методичними вказівками показниками на підставі власного внутрішнього переконання екзаменаторів, що є їх виключними повноваженнями, та полягає в оцінюванні змістового наповнення відповідних робіт.

9. Такий підхід, як вважає відповідач, спрямований на забезпечення всебічної, об`єктивної та неупередженої оцінки якості виконаної роботи і виключає можливість довільного (свавільного) або дискримінаційного визначення результатів іспиту членом екзаменаційної комісії.

10. Комісія наголошує на тому, що під час оцінювання виконаної позивачкою роботи членами екзаменаційної комісії не були допущені порушення нормативно визначених правил або процедурних гарантій, які могли б вплинути на результат такого оцінювання, а самої лише незгоди кандидатки з отриманими нею балами як такими, що не відповідають її власним очікуванням та суб`єктивній оцінці щодо якості виконаної нею роботи, й покликань на відмінності (розбіжності) між індивідуальними оцінками екзаменаторів недостатньо для висновку про протиправність оскарженого рішення.

11. У відзиві на позовну заяву ВККС України акцентує увагу на тому, що екзаменаційна відомість містить оформлені відповідними розділами дані щодо оцінювання усіх елементів кожного з показників, визначених у Методичних вказівках, зокрема, кількість балів за кожен окремий елемент оцінювання, яка була виставлена відповідним членом екзаменаційної комісії, середній та остаточний бал учасника кваліфікаційного іспиту з відміткою про дату і час внесення балів до екзаменаційної відомості.

12. З огляду на наведене, Комісія вважає, що оцінювання виконаного позивачкою практичного завдання здійснено з дотриманням вимог законодавства, встановленої законом процедури та принципу рівності умов для всіх учасників добору, а зміст екзаменаційної відомості дає змогу перевірити дотримання членами екзаменаційної комісії вимог Методичних вказівок та встановленого порядку визначення результату виконання практичного завдання, що, своєю чергою, свідчить про забезпечення принципу правової визначеності у спірних правовідносинах.

13. Зазначені ж у позові аргументи відповідач вважає такими, що зводяться до незгоди з професійною оцінкою виконаного позивачкою практичного завдання та спрямовані на переоцінку змісту роботи і правильності виставлених балів. Поряд із цим відповідач виокремлює, що сама лише суб`єктивна думка позивачки стосовно того, що окремі елементи виконаної нею роботи заслуговують на більшу кількість балів, ніж була визначена членами екзаменаційної комісії, не свідчить про протиправність оскаржуваного рішення та не є підставою для висновку про порушення Комісією встановленого порядку оцінювання.

14. Покликаючись на вищевикладене, Комісія просить у задоволенні позову відмовити.

15. За приписами частини другої статті 261 Кодексу адміністративного судочинства України, яка встановлює особливості подання заяв по суті справи у спрощеному позовному провадженні, позивач має право подати до суду відповідь на відзив, а відповідач - заперечення протягом строків, встановлених судом в ухвалі про відкриття провадження у справі.

16. Ухвала Верховного Суду про відкриття провадження у цій справі, якою, зокрема, були встановлені строки подання сторонами заяв по суті, була отримана усіма учасниками справи за допомогою системи «Електронний суд», що підтверджується даними автоматизованої системи документообігу суду, проте відповідь на відзив не надійшла, що не є перешкодою для розгляду справи по суті заявлених позивачкою вимог.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДОМ

17. На підставі наявних у справі матеріалів Суд з`ясував, що рішенням ВККС України від 11 грудня 2024 року № 366/зп-24 оголошено добір кандидатів на посаду судді місцевого суду з урахуванням 1800 прогнозованих вакантних посад суддів у місцевих судах (далі - також добір) та затверджено текст відповідного оголошення.

18. Рішенням ВККС України від 12 травня 2025 року № 105/зп-25 (зі змінами) призначено кваліфікаційний іспит для кандидатів на посади суддів місцевого суду та суддів, які виявили намір бути переведеними до іншого місцевого суду. з урахуванням 1400 вакантних посад суддів у місцевих загальних судах та визначена така черговість етапів його проведення:

перший етап - тестування знань з історії української державності;

другий етап - тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації відповідного суду;

третій етап - тестування когнітивних здібностей;

четвертий етап - виконання практичного завдання зі спеціалізації відповідного суду.

19. Вказаним рішенням ВККС України також встановила прохідний бал четвертого етапу кваліфікаційного іспиту - 75 відсотків від максимально можливого бала.

20. Позивачка успішно склала усі тестування, передбачені на першому, другому та третьому етапах кваліфікаційного іспиту, та була допущена до четвертого етапу іспиту, що визнається та не заперечується сторонами цього спору.

21. Рішенням Комісії від 19 вересня 2025 року № 173/зп-25, зокрема, визначено графік виконання практичного завдання зі спеціалізацій місцевого загального суду, а також встановлено, що: кандидати на посаду судді місцевого суду та судді, які виявили намір бути переведеними до іншого місцевого суду, у межах однієї спеціалізації виконують одне завдання типу 2; максимально можливий бал на етапі виконання практичного завдання зі спеціалізації відповідного суду - 150; для розрахунку бала, який учасник отримує за виконання практичного завдання зі спеціалізації відповідного суду, застосовується коефіцієнт 2; прохідний бал четвертого етапу кваліфікаційного іспиту (виконання практичного завдання зі спеціалізації відповідного суду) - 75 відсотків від максимально можливого бала, або 112,5 бала.

22. Практичне завдання зі спеціалізації місцевого загального суду (кримінальної спеціалізації) ОСОБА_1 виконала 21 жовтня 2025 року, що підтверджується екзаменаційною відомістю на аркушах справи 25-26 у томі 1.

23. Відповідно до вказаної відомості позивачці були виставлені наступні бали:

за елементи оцінювання, визначені пунктом 1.1 Методичних вказівок (максимально можливий бал 15), член екзаменаційної комісії ОСОБА_2 виставив 12 балів, член екзаменаційної комісії ОСОБА_3 - 10 балів, а член екзаменаційної комісії ОСОБА_4 - 11 балів. Середній бал - 11.00000 (пункт 1 відомості);

за елементи оцінювання, визначені пунктом 1.2 Методичних вказівок (максимально можливий бал 5), член екзаменаційної комісії ОСОБА_2 виставив 5 балів, член екзаменаційної комісії ОСОБА_3 - 4 бали, а член екзаменаційної комісії ОСОБА_4 - 5 балів. Середній бал - 4.66667 (пункт 2 відомості);

за елементи оцінювання, визначені пунктом 1.3 Методичних вказівок (максимально можливий бал 15), член екзаменаційної комісії ОСОБА_2 виставив 12 балів, член екзаменаційної комісії ОСОБА_3 - 11 балів, а член екзаменаційної комісії ОСОБА_4 - 12 балів. Середній бал - 11.66667 (пункт 3 відомості);

за елементи оцінювання, визначені пунктом 1.4 Методичних вказівок (максимально можливий бал 15), член екзаменаційної комісії ОСОБА_2 виставив 10 балів, член екзаменаційної комісії ОСОБА_3 - 9 балів, а член екзаменаційної комісії ОСОБА_4 - 11 балів. Середній бал - 10.00000 (пункт 4 відомості);

за елементи оцінювання, визначені пунктом 1.5 Методичних вказівок (максимально можливий бал 5), усі члени екзаменаційної комісії виставили однакову оцінку - 2 бали. Середній бал - 2.00000 (пункт 5 відомості);

за елементи оцінювання, визначені пунктом 2.1 Методичних вказівок (максимально можливий бал 10), члени екзаменаційної комісії ОСОБА_2 та ОСОБА_3 виставили однакову оцінку у 9 балів, а член екзаменаційної комісії ОСОБА_4 - 8 балів. Середній бал - 7.33333 (пункт 6 відомості);

за елементи оцінювання, визначені пунктом 2.2 Методичних вказівок (максимально можливий бал 5), усі члени екзаменаційної комісії виставили однакову оцінку - 4 бали. Середній бал - 4.0000 (пункт 7 відомості);

за елементи оцінювання, визначені пунктом 3.1 Методичних вказівок (максимально можливий бал 3), усі члени екзаменаційної комісії виставили однакову оцінку - 2 бали. Середній бал - 2.00000 (пункт 8 відомості);

за елементи оцінювання, визначені пунктом 4.1 Методичних вказівок (максимально можливий бал 2), усі члени екзаменаційної комісії виставили однакову оцінку - 2 бали. Середній бал - 2.00000 (пункт 9 відомості);

24. Вищезгадана екзаменаційна відомість містить інформацію й про дату і час виставлення усіх оцінок кожним окремим членом екзаменаційної комісії, а саме: ОСОБА_2 - 11 червня 2026 року о 16:43 годині; ОСОБА_4 - 16 червня 2026 року о 16:37 годині; ОСОБА_3 - 19 червня 2026 року о 14:56 годині.

25. Остаточний бал учасниці іспиту ОСОБА_1 за практичне завдання склав 54.67 балів. Екзаменаційна відомість сформована автоматично за допомогою програмного забезпечення «Система автоматизації робочих процесів Вищої кваліфікаційної комісії суддів України» 21 серпня 2026 року (індивідуальний код роботи 0021145). Формування екзаменаційної відомості здійснив уповноважений представник ОСОБА_5 21 серпня 2026 року.

26. ВККС України рішенням від 13 липня 2026 року № 96/зп-26 затвердила кодовані результати виконання практичного завдання зі спеціалізації місцевого загального суду (четвертий етап кваліфікаційного іспиту) 20- 24 жовтня 2025 року учасниками першої та другої груп кандидатів на посаду судді місцевого суду та суддів, які виявили намір бути переведеними до іншого місцевого суду (додаток).

27. У додатку до вказаного рішення Комісії під порядковим номером 241 значиться й позивачка, стосовно якої наведені такі відомості, зокрема: дата виконання практичного завдання 21 жовтня 2025 року; код учасника 0021145; бал учасника (в інформаційній системі) 54,67; бал учасника (із застосуванням коефіцієнту) 109,34; результат етапу кваліфікаційного іспиту - не складено.

28. Оскарженим рішенням від 05 серпня 2026 року № 105/зп-26 ВККС України вирішила затвердити декодовані результати виконання 14- 17, 20- 24, 28- 31 жовтня та 17 листопада 2025 року практичного завдання зі спеціалізації місцевого загального суду (четвертий етап кваліфікаційного іспиту) кандидатами на посаду судді місцевого суду та суддями, які виявили намір бути переведеними до іншого місцевого суду (додаток).

29. Згідно з інформацією, наведеною у пункті 1097 додатка до зазначеного рішення Комісії ОСОБА_1 (код учасника 0021145), яка виконала практичне завдання 21 жовтня 2025 року, отримала бал (в інформаційній системі) - 54,67 й 109,34 балів (із застосуванням коефіцієнту). Результат етапу кваліфікаційного іспиту - не складено.

РЕЛЕВАНТНІ ДЖЕРЕЛА ПРАВА

30. Не погодившись із зазначеним рішеннями Комісії в частині затвердження результатів оцінювання виконаного ОСОБА_1 практичного завдання зі спеціалізації місцевого загального суду, остання оскаржила таке рішення до суду.

31. За приписами частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

32. Частиною другою статті 128 Конституції України визначено, що призначення на посаду судді здійснюється за конкурсом, крім випадків, визначених законом.

33. Судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом (частина перша статті 125 Конституції України).

34. Організацію судової влади та здійснення правосуддя в Україні, що функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів і забезпечує право кожного на справедливий суд, визначає Закон України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів».

35. Відповідно до частин першої, другої статті 70 зазначеного Закону добір на посаду судді місцевого суду (далі - добір на посаду судді) здійснюється в порядку, визначеному цим Законом, та включає такі етапи:

1) оголошення добору на посаду судді;

2) подання особами, які виявили намір стати суддею, заяви та документів для участі у доборі на посаду судді;

3) допуск до участі у доборі на посаду судді;

4) складання кваліфікаційного іспиту;

5) проведення спеціальної перевірки, передбаченої цим Законом;

6) проведення перевірки особистих морально-психологічних якостей кандидатів на посаду судді (у разі визначення Вищою кваліфікаційною комісією суддів України такої необхідності);

7) затвердження рейтингу кандидатів на посаду судді;

8) зарахування кандидатів на посаду судді до резерву на зайняття вакантних посад суддів.

Вища кваліфікаційна комісія суддів України забезпечує прозорість та відкритість добору на посаду судді.

36. Частини перша - третя, пункти 1, 2 частин п`ятої, шостої статті 74 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» містять наступне правове регулювання спірних правовідносин.

Кваліфікаційний іспит є атестуванням професійної компетентності кандидата на посаду судді з метою виявлення належних знань, рівня підготовки та здатності здійснювати правосуддя у відповідному суді.

Підставою для допуску до складання кваліфікаційного іспиту є рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.

Кваліфікаційний іспит проводиться шляхом складання анонімних тестувань та практичних завдань.

Анонімне тестування проводиться щодо когнітивних здібностей, історії української державності, загальних знань у сфері права та однієї або кількох спеціалізацій суду на вибір: адміністративної, господарської та загальної (цивільної і кримінальної).

Практичні завдання проводяться щодо вибраної (вибраних) кандидатом спеціалізації (спеціалізацій) суду.

Форма та зміст тестувань, практичних завдань, а також порядок їх проведення затверджуються Вищою кваліфікаційною комісією суддів України.

Кандидат на посаду судді вважається таким, що склав кваліфікаційний іспит з вибраної спеціалізації суду, якщо він: 1) набрав не менше 75 відсотків максимально можливого бала за тестування щодо загальних знань у сфері права та відповідної спеціалізації суду; 2) набрав не менше 75 відсотків максимально можливого бала за виконання практичного завдання щодо відповідної спеціалізації суду;

Вища кваліфікаційна комісія суддів України встановлює прохідний бал кваліфікаційного іспиту, який не може бути нижчим за 75 відсотків максимально можливого бала за відповідне тестування (крім тестування щодо когнітивних здібностей та історії української державності) та виконання практичного завдання кваліфікаційного іспиту.

Під час добору на посаду судді прохідний бал для кандидатів встановлюється з урахуванням кількості посад, щодо яких оголошено добір.

37. За змістом пунктів 2, 6 частини першої статті 93 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», яка визначає повноваження Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Комісія, з-поміж іншого: проводить добір кандидатів для призначення на посаду судді, у тому числі організовує проведення щодо них спеціальної перевірки відповідно до закону та приймає кваліфікаційний іспит; затверджує, зокрема, порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів, положення про проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді, порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання.

38. За результатами одного етапу кваліфікаційного оцінювання судді ВККС України ухвалює рішення щодо допуску судді до іншого етапу кваліфікаційного оцінювання (частина десята статті 85 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).

39. Вища кваліфікаційна комісія суддів України ухвалює рішення про допуск до спеціальної перевірки стосовно всіх кандидатів на посаду судді, які отримали прохідний бал кваліфікаційного іспиту.

Вища кваліфікаційна комісія суддів України ухвалює рішення про допуск до спеціальної перевірки стосовно всіх кандидатів на посаду судді, які отримали прохідний бал кваліфікаційного іспиту. Вища кваліфікаційна комісія суддів України протягом 10 днів з дня встановлення результатів спеціальної перевірки стосовно всіх кандидатів на посаду судді, а в разі проведення тестувань, передбачених статтею 76 цього Закону, - протягом 10 днів з дня встановлення їх результатів, за результатами складеного кваліфікаційного іспиту визначає та затверджує рейтинг кандидатів на посаду судді (далі - рейтинг) стосовно всіх кандидатів, які успішно пройшли спеціальну перевірку (абзац перший частини першої статті 75, частина перша статті 77 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).

40. Відповідно до частини третьої статті 88 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» рішення ВККС України, ухвалене за результатами проведення кваліфікаційного оцінювання, може бути оскаржене та скасоване винятково з таких підстав:

1) склад членів ВККС, який провів кваліфікаційне оцінювання, не мав повноважень його проводити;

2) рішення не підписано будь-ким зі складу членів Комісії, який провів кваліфікаційне оцінювання;

3) суддя (кандидат на посаду судді) не був належним чином повідомлений про проведення кваліфікаційного оцінювання - якщо було ухвалено рішення про непідтвердження здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді з підстав неявки для проходження кваліфікаційного оцінювання;

4) рішення не містить посилання на визначені законом підстави його ухвалення або мотивів, з яких Комісія дійшла відповідних висновків.

41. Керуючись статтями 70, 74, 85, 88, 93, 98, 101 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Вища кваліфікаційна комісія суддів України рішенням від 19 червня 2024 року № 185/зп-24 затвердила Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів.

42. Зазначене Положення (згідно з преамбулою до нього) розроблене відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (далі - Закон) і визначає організаційно-правові засади підготовки та проведення кваліфікаційного іспиту, форму та зміст тестувань, практичних завдань, методику оцінювання результатів іспиту під час добору на посаду судді місцевого суду (далі - добір), кваліфікаційного оцінювання та у зв`язку з наміром судді бути переведеним до іншого місцевого суду, а також засади формування рейтингу і резерву кандидатів на посаду судді місцевого суду.

43. За правилами пунктів 1.1, 1.2, підпунктів 1.3.5.1 - 1.3.5.3 підпункту 1.3.5 пункту 1.3 розділу 1 Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів кваліфікаційний іспит (далі - іспит) є атестуванням та основним засобом встановлення відповідності кандидата на посаду судді та судді (далі - учасник, учасники) критерію професійної компетентності.

Метою іспиту є виявлення належних знань, рівня підготовки та здатності учасника здійснювати правосуддя у суді відповідного рівня та спеціалізації.

Завданнями іспиту є встановлення відповідності учасника вимогам до посади судді відповідного рівня та спеціалізації за критерієм професійної компетентності та такими показниками:

Здатність практичного застосування знань у сфері права у суді відповідного рівня та спеціалізації, що встановлюється за сукупністю таких складових, зокрема: вміння застосовувати знання у сфері права; навички юридичного письма; навички правничої аргументації.

44. Іспит проводиться Вищою кваліфікаційною комісією суддів України. Основними принципами іспиту є об`єктивність, неупередженість, запобігання конфлікту інтересів, прозорість, рівність умов для його учасників та дотримання встановлених законодавством правил поведінки щодо конфлікту інтересів (пункти 1.4, 1.6 розділу 1 вищезгаданого Положення).

45. Підпунктом 1.8.2 пункту 1.8 розділу 1 цього ж Положення передбачено, що засобами проведення іспиту є, зокрема, виконання практичного завдання, що визначає рівень здатності практичного застосування знань у сфері права в суді відповідного рівня та спеціалізації.

46. Практичне завдання виконується учасником шляхом самостійного надання відповіді у зошиті для виконання практичного завдання. Під час виконання практичного завдання учаснику необхідно сформулювати правильне, на його думку, модельне рішення суду та/або продовжити викладення запропонованої частини модельного судового рішення на підставі матеріалів завдання (пункти 4.13, 4.14.4 Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів).

47. Згідно з підпунктами 2.9.1 - 2.9.6 пункту 29 розділу 2 зазначеного Положення практичне завдання виявляє рівень практичних навичок та умінь у правозастосуванні, а саме: уміння критично мислити та правильно оцінювати фактичні обставини справи; уміння мотивувати свою позицію; уміння застосовувати джерела права, що релевантні до спірних правовідносин; уміння вирішувати правову проблему; уміння лаконічно викладати свою позицію; уміння дотримуватись норм мовних засобів офіційно-ділового стилю.

48. Пунктом 5.1, підпунктами 5.5.1, 5.5.4, 5.5.5, 5.5.6, 5.5.8 пункту 5.5 розділу 5 Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів визначено, що роботи учасників перевіряються та оцінюються в інформаційній системі. Порядок оцінювання результатів виконання практичного завдання: практичне завдання оцінюється екзаменаційною комісією, склад якої затверджується рішенням Комісії. Методичні вказівки з оцінювання практичного завдання затверджуються Комісією та оприлюднюється на її офіційному вебсайті. Перевірка практичного завдання полягає у встановленні відповідності змісту виконаного учасником завдання показникам (методичним вказівкам) з оцінювання цього завдання. За результатами перевірки практичного завдання кожним членом екзаменаційної комісії виставляється індивідуальна оцінка роботи від 0 до 150 балів. Після оцінювання практичного завдання усіма членами екзаменаційної комісії програмою виводиться остаточна оцінка учасника шляхом визначення середнього арифметичного бала на підставі індивідуальних оцінок з округленням до наближеного цілого числа або числа з десятковою частиною 0,5.

49. Бали за кожен етап іспиту визначаються окремо. Максимально можливий бал на кожному етапі іспиту: виконання практичного завдання зі спеціалізації відповідного суду - 150 (пункт 5.6. підпункт 5.7.5 пункту 5 розділу 5 Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів).

50. Пункти 6.1, 6.2 вищенаведеного Положення визначає такі стадії встановлення результатів іспиту: затвердження кодованих результатів кожного етапу іспиту; затвердження декодованих результатів кожного етапу іспиту; затвердження загальних результатів іспиту. Результати кожного етапу іспиту декодуються після перевірки та оцінювання усіх робіт.

51. За правилами підпункту 6.3.1 Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів при затвердженні кодованих результатів іспиту Комісія розглядає документи, складені уповноваженими представниками.

Член Комісії - доповідач при підготовці до розгляду питання про затвердження кодованих результатів виконаних практичних завдань досліджує оцінки членів екзаменаційної комісії на предмет суттєвих розбіжностей в оцінках однієї роботи.

При встановленні розбіжності між найвищим і найнижчим балами, виставленими за практичне завдання окремими членами екзаменаційної комісії, у 20 і більше відсотків від максимально можливого бала така робота підлягає повторній перевірці іншою екзаменаційною комісією без участі осіб, які брали участь у первинному оцінюванні. Екзаменаційна комісія при оцінюванні роботи керується не «математичними», а змістовими міркуваннями щодо відповідної роботи.

52. У рішенні про затвердження кодованих результатів етапу іспиту зазначається: код учасника; бал учасника; результат етапу іспиту («успішно складено» або «не складено»). Такі приписи містяться у підпунктах 6.3.2.1 - 6.3.2.3 пункту 6.3 Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів).

53. У підпунктах 6.3.3, 6.3.4, 6.3.4.1 пункту 6.3 розділу 6 цього ж Положення зазначено, що учасник визнається таким, що успішно склав етап іспиту (крім тестування щодо когнітивних здібностей), у разі набрання 75 або більше відсотків від максимально можливого бала. Учасник визнається таким, що не склав етап іспиту, у разі: набрання менше 75 відсотків від максимально можливого бала за тестування з історії української державності, загальних знань у сфері права та відповідної спеціалізації суду, а також за виконання практичного завдання з відповідної спеціалізації суду.

54. Підпункти 6.4.1, 6.4.2, 6.4.2.1, 6.4.2.2 - 6.4.2.4 пункту 6.4 розділу 6 Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів містять норми, згідно з якими декодовані результати етапу іспиту встановлюються з урахуванням кодованих результатів етапу іспиту та явки учасників. У рішенні про затвердження декодованих результатів етапу іспиту зазначається: прізвище, ім`я, по батькові учасника; код учасника; бал учасника; результат етапу іспиту («успішно складено» або «не складено»).

55. Прохідний бал визначається пунктом 6.8 розділу 6 зазначеного вище Положення й у підпункті 6.8.1 визначає, що прохідний бал, зокрема, за виконання практичного завдання зі спеціалізації відповідного суду, становить 75 відсотків від максимально можливого бала.

56. За правилами підпункту 7.1.1 пункту 7.1 та пункту 7.7 розділу 7 Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів до рейтингу кандидатів на посаду судді місцевого суду (далі - Рейтинг) може бути включено: кандидатів на посаду судді місцевого суду, які успішно склали іспит, набрали прохідний бал, успішно пройшли спеціальну перевірку та склали тестування особистих морально-психологічних якостей (у разі проведення такого тестування).

Резерв на зайняття вакантних посад суддів місцевого суду (далі - Резерв) формується з усіх осіб, включених до Рейтингу. У разі якщо двоє і більше кандидатів займають однакову позицію за Рейтингом, до резерву зараховуються всі кандидати.

57. Рішенням від 30 квітня 2025 року № 96/зп-25 ВККС України затвердила Методичні вказівки з оцінювання практичного завдання з кримінальної спеціалізації, виконаного під час кваліфікаційного іспиту кандидатами на посади суддів місцевих судів та суддями, які мають намір бути переведеними до іншого місцевого суду, у яких визначила тип практичного завдання - модельне судове рішення (матеріальне право), оцінка за шкалою 75 балів.

58. Цими ж Методичними вказівками встановлені елементи практичного завдання, що підлягають оцінюванню, кількість балів за елемент оцінювання, показники оцінювання, максимально можлива кількість балів, за якою може бути оцінений відповідний елемент (показник) та робота в цілому, зокрема, за визначені у підпункті 1.5 пункту 1 «Мотивувальна частина» показники оцінювання такого елементу як «інші питання, які вирішуються судом при ухваленні вироку», а саме: кандидат демонструє: розуміння норм матеріального та процесуального права, які визначають перелік та зміст (суть) питань, що вирішуються судом при ухваленні вироку та не охоплені наведеними вище пунктами методичних вказівок; уміння врахувати релевантні правові висновки Верховного Суду або, оцінивши їх структуру, логіку та ключові ідеї, сформулювати мотиви незастосування таких висновків; уміння оцінити обставини справи, дотичні до вирішення вказаних питань; уміння чітко формулювати висновки з питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку - кількість балів за елемент оцінювання 0-5, максимально можлива кількість балів за оцінку мотивувальної частини 0-55.

59. У примітці до Методичних вказівок визначено, що залежно від обставин модельного судового рішення Вища кваліфікаційна комісія суддів України може відступити від наведеної у методичних вказівках структури та кількості виставлених балів за одним чи кількома елементами оцінювання, але не більше як на 10 %. У такому разі Вища кваліфікаційна комісія суддів України не може виходити за межі загальної кількості балів (75).

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

60. Згідно з положеннями частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

61. Перевіряючи на відповідність вищевикладеним критеріям спірне рішення ВККС України, Верховний Суд виходить з такого.

62. Аналіз наведених у попередньому розділі цієї постанови норм засвідчує, що кваліфікаційний іспит є одним з обов`язкових етапів добору на посаду судді місцевого суду та водночас основним засобом встановлення відповідності кандидата на вказану посаду критерію професійної компетентності шляхом атестування його професійної компетентності з метою виявлення належних знань, рівня підготовки та здатності здійснювати правосуддя у суді відповідного рівня та спеціалізації.

63. Завдання іспиту полягає у встановленні відповідності його учасника вимогам до посади судді відповідного рівня та спеціалізації за критерієм професійної компетентності за такими показниками як здатність практичного застосування знань у сфері права у суді відповідного рівня та спеціалізації, що встановлюється за сукупністю таких складових, зокрема: вміння застосовувати знання у сфері права; навички юридичного письма; навички правничої аргументації.

64. Виконання практичного завдання є визначеним законом засобом проведення іспиту, що визначає рівень здатності практичного застосування знань у сфері права в суді відповідного рівня та спеціалізації, виявляє рівень практичних навичок та умінь у правозастосуванні, а саме: уміння критично мислити та правильно оцінювати фактичні обставини справи; уміння мотивувати свою позицію; уміння застосовувати джерела права, що релевантні до спірних правовідносин; уміння вирішувати правову проблему; уміння лаконічно викладати свою позицію; уміння дотримуватись норм мовних засобів офіційно-ділового стилю.

65. Порядок складання кваліфікаційного іспиту, зокрема, на такому етапі як виконання практичного завдання, а також методика оцінювання кандидатів є чітко регламентованими й унормовані затвердженими ВККС України на виконання вимог Закону України «Про судоустрій і статус суддів» Положенням про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів, Методичними вказівками з виконання такого завдання зі спеціалізації відповідного суду (у спірних відносинах - місцевого загального суду).

66. Відповідно до наведеного у зазначених нормативних актах правового регулювання спірних правовідносин єдиним уповноваженим суб`єктом оцінювання результатів виконання практичного завдання визначена екзаменаційна комісія, склад якої затверджується рішенням ВККС України, а перевірка такого завдання полягає у встановленні відповідності змісту виконаного учасником завдання показникам з його оцінювання, що містяться у Методичних вказівках, з виставленням за результатами перевірки практичного завдання індивідуальної оцінки роботи кожним членом екзаменаційної комісії в межах встановлених у таких вказівках градації балів.

67. Виведення остаточної оцінки учасника іспиту за виконане ним практичне завдання відбувається після його оцінювання усіма членами екзаменаційної комісії й здійснюється програмою в автоматизованому режимі в інформаційній системі (Системі автоматизації робочих процесів Вищої кваліфікаційної комісії суддів України) шляхом визначення середнього арифметичного бала на підставі індивідуальних оцінок з округленням до наближеного цілого числа або числа з десятковою частиною 0,5.

68. Надаючи оцінку викладеним у позовній заяві аргументам у світлі вищенаведених висновків Суду щодо застосування релевантних спірним відносинам норм права, Верховний Суд відхиляє твердження ОСОБА_1 про те, що виставлені їй оцінки за виконання практичного завдання є заниженими внаслідок технічних свідомих чи несвідомих помилок, допущених членами екзаменаційної комісії.

69. Суд враховує, що в обґрунтуванні зазначених вище доводів позивачка покликалась на те, що визначений у пункті 1.5 екзаменаційної відомості елемент оцінювання «Інші питання, які вирішуються судом при ухваленні вироку» відповідає закріпленому у статті 368 Кримінального процесуального кодексу України переліку питань, що вирішуються судом при ухваленні такого виду судового рішення, й оскільки усі окреслені у нормах вищезгаданої статті питання, виходячи з наданої у практичному завданні фабули справи, а отже й елементи оцінювання, на думку позивачки, були відображені у виконаному нею практичному завданні, то й виставлені їй оцінки, як вона вважає, є заниженими і помилковими.

70. Проте Суд відзначає, що за наявного у спірних правовідносинах правового регулювання перевірка виконаного позивачкою практичного завдання полягала у встановленні відповідності змісту такого завдання показникам з його оцінювання, що містяться у Методичних вказівках, зокрема, у їх підпункті 1.5 пункту 1 у межах елементу оцінювання «Інші питання, які вирішуються судом при ухваленні вироку», а саме - того, що кандидат демонструє: розуміння норм матеріального та процесуального права, які визначають перелік та зміст (суть) питань, що вирішуються судом при ухваленні вироку та не охоплені наведеними вище пунктами методичних вказівок; уміння врахувати релевантні правові висновки Верховного Суду або, оцінивши їх структуру, логіку та ключові ідеї, сформулювати мотиви незастосування таких висновків; уміння оцінити обставини справи, дотичні до вирішення вказаних питань; уміння чітко формулювати висновки з питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку.

71. Отже, міркування позивачки про те, що оцінювання виконаного нею практичного завдання та кількість балів за результатами такого оцінювання залежали від формального відображення у її роботі мотивів щодо висвітлення питань, які відповідно до статті 368 Кримінального процесуального кодексу України вирішуються судом при ухваленні вироку, є помилковим і не ґрунтується на законі, обумовлене суб`єктивним хибним розумінням нею відповідних норм, які регламентують порядок оцінювання результатів виконання практичного завдання у межах кваліфікаційного іспиту та процедури добору на посаду судді.

72. Верховний Суд також підкреслює, що оцінювання відповідної роботи учасника кваліфікаційного іспиту здійснюється членами екзаменаційної комісії з урахуванням мети та завдань іспиту на такому його етапі як виконання практичного завдання, які як вже мовилось вище у цій постанові Суду полягають у виявленні належних знань, рівня підготовки та здатності кандидата здійснювати правосуддя у суді відповідного рівня та спеціалізації, встановленні відповідності його учасника вимогам до посади судді відповідного рівня та спеціалізації за критерієм професійної компетентності за такими показниками.

73. Задля досягнення вказаних мети та завдання кваліфікаційного іспиту екзаменаційна комісія при оцінюванні роботи повинна керуватись не «математичними», а змістовими міркуваннями щодо відповідної роботи, що прямо закріплено у нормах підпункту 6.3.1 пункту 6.3 розділу 6 Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів.

74. Виконуючи практичне завдання, учасник кваліфікаційного іспиту пропонує своє бачення ідеального судового рішення, яке він викладає відповідно до наданих Комісією відомостей та у створених нею умовах. Своєю чергою ВККС України повинна забезпечити рівність умов для всіх учасників та оцінити виконані учасниками кваліфікаційного іспиту роботи крізь призму напрацьованих нею критеріїв оцінки, дотримуючись правил та принципів проведення іспиту.

75. З практичного погляду, наявність усіх елементів судового рішення автоматично не свідчить про його довершеність; не менш важливим є змістове наповнення цих елементів і те, як ці елементи узгоджуються між собою та формують зміст законного та обґрунтованого судового рішення.

76. Зважаючи на вищевикладене, Верховний Суд констатує, що самої лише незгоди учасника кваліфікаційного іспиту з виставленими йому індивідуальними оцінками членів екзаменаційної комісії та відображеною у екзаменаційній відомості кількістю балів недостатньо для констатації факту порушення встановленого законом порядку проведення кваліфікаційного іспиту та встановлення його результатів, які можуть бути відмінними від власних очікувань кандидата щодо якості виконаної ним роботи, не співпадати з його суб`єктивною оцінкою відображених у ній елементів й відрізнятись за кількістю балів, на які учасник іспиту розраховував з огляду на його власне бачення рівня виконання практичного завдання.

77. При цьому, з огляду на визначений законом правовий статус членів екзаменаційної комісії та закріплений за ними характер повноважень при перевірці виконаних учасниками кваліфікаційного іспиту робіт, встановлений законодавством порядок такої перевірки, а також зважаючи на визначені Методичними вказівками показники оцінювання, Верховний Суд висновує, що вказані повноваження належать виключно членам екзаменаційної комісії.

78. Це означає, що вищезгадані повноваження реалізуються виключно членами екзаменаційної комісії, які, керуючись незалежним професійним судженням, здійснюють перевірку відповідної роботи не лише на предмет формальної наявності у ній усіх передбачених Методичними вказівками елементів, але й надають оцінку якісному і змістовному наповненню такої роботи у відповідності з визначеними у Методичних вказівках показниками, що уможливлює досягнення визначених законом мети і завдань кваліфікаційного іспиту на етапі виконання практичного завдання усіма його учасниками.

79. Верховний Суд (як Касаційний адміністративний суд, так і Велика Палата Верховного Суду) вже неодноразово надавав оцінку діям ВККС України в межах процедури кваліфікаційного оцінювання на такій стадії кваліфікаційного іспиту як виконання практичного завдання та сформував усталений підхід до вирішення такої категорії спорів (зокрема, постанови Великої Палати від 21 серпня 2018 року у справі № 800/166/17, від 08 жовтня 2019 року у справі № 9901/49/19, від 19 листопада 2019 року у справі № 9901/90/19, від 16 вересня 2020 року у справі № 9901/100/19 та від 27 квітня 2023 року у справі № 9901/260/19).

80. Зокрема, Верховний Суд акцентував увагу на легітимній меті дій Комісії щодо з`ясування відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання, що здійснюється членами ВККС України за їх внутрішнім переконанням відповідно до результатів кваліфікаційного оцінювання.

81. Поряд із цим, Суд не оминає увагою те, що вказані повноваження реалізуються членами екзаменаційної комісії в межах конкретно визначених критеріїв оцінювання (показників Методичних вказівок) та шкали балів, яка має максимальний поріг і виражається у конкретному числовому значенні.

82. Тобто межі вказаних повноважень чітко окреслені законом, не мають характеру необмеженої влади й підпадають під судовий контроль, які суд здійснює за критеріями, визначеними у частині другій статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

83. Дослідивши наявну в матеріалах справи екзаменаційну відомість оцінювання практичного завдання на етапі кваліфікаційного іспиту, Суд з`ясував, що у такому документі відображені, зокрема, індивідуальні оцінки кожного з членів екзаменаційної комісії за усіма елементами оцінювання, визначеними у Методичних вказівках, інформація про дату та час виставлення таких оцінок, середній бал за кожен з вказаних елементів та остаточний бал учасника іспиту за практичне завдання у межах передбаченої Методичними вказівками градації балів (від мінімального до максимального значення).

84. З огляду на такі обставини справи Верховний Суд висновує, що у спірних правовідносинах визначені ВККС України члени екзаменаційної комісії за межі наданих їм повноважень не вийшли й не допустили сваволі під час їх реалізації, здійснюючи перевірку та оцінювання виконаної позивачкою роботи.

85. Верховний Суд відзначає і те, що відповідно до пункту 1.6 розділу 1 Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів, основними принципами іспиту є, зокрема, об`єктивність, неупередженість, запобігання конфлікту інтересів, прозорість, рівність умов для його учасників.

86. Для забезпечення дотримання таких засад складання кваліфікаційного іспиту кожен член екзаменаційної комісії виставляє індивідуальну оцінку в екзаменаційній відомості об`єктивно, неупереджено, самостійно і незалежно від результатів оцінювання цієї ж роботи іншими членами екзаменаційної комісії.

87. В обсязі наявних у справі доказів відсутні підставі вважати, що виставлені позивачці індивідуальні бали за результатами оцінювання виконаного нею практичного завдання були очевидно заниженими та/або дискримінаційними у порівнянні з іншими кандидатами, які брали участь у доборі, або того, що між виставленими їй балами існували суттєві розбіжності, які могли викликати сумнів у якості та об`єктивності оцінювання. Більше того, як засвідчує зміст екзаменаційної відомості, усі члени екзаменаційної комісії виставили позивачці однакові бали за показниками такого елемента оцінювання як «Інші питання, які вирішуються судом при ухваленні вироку», які становлять по 2 бали від максимально можливих п`яти балів, передбачених за виконання такого елемента оцінювання.

88. Позивачка фактично не погоджується з такою кількістю балів, виставлених за виконане нею практичне завдання у вищезгаданій частині, проте її позиція щодо заниження виставлених їй балів є відображенням її суб`єктивного погляду щодо якості виконаного практичного завдання, тоді як повноваженнями з оцінювання такої роботи наділені саме члени Комісії, які її оцінюють, водночас дотримуючись об`єктивності відповідного оцінювання.

89. У позовній заяві ОСОБА_1 не наведені покликання на об`єктивні та підтверджені доказами обставини, які б дозволяли Суду констатувати невідповідність виставлених їй індивідуальних оцінок членів екзаменаційної комісії змісту виконаної нею роботи, яка міститься у зошиті для виконання практичного завдання в матеріалах справи у томі 1 на аркушах 22-24, або стверджувати про очевидне заниження / помилковість відображених у екзаменаційній відомості балів за результатом оцінювання усіх або окремих елементів такої роботи.

90. У зв`язку з вищевикладеним, Верховний Суд відхиляє аргументи позивачки про те, що бали, зазначені у її екзаменаційній відомості оцінювання практичного завдання на етапі кваліфікаційного іспиту, є заниженими внаслідок технічних, свідомих (чи несвідомих) помилок, допущених членами екзаменаційної комісії. Такого за результатом розгляду цієї справи Суд не установив й у обсязі наявних у справі матеріалів, правового регулювання спірних відносин та доводів сторін не може визнати зазначені обставини доведеними.

91. Вимоги щодо змісту рішення ВККС України про затвердження декодованих результатів виконання учасниками кваліфікаційного іспиту практичного завдання наведені у пункті 6.4 розділу 6 Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів, а підпунктом 6.3.1 цього ж пункту вказаного Положення визначено, що член Комісії - доповідач при підготовці до розгляду питання про затвердження кодованих результатів виконаних практичних завдань досліджує оцінки членів екзаменаційної комісії на предмет суттєвих розбіжностей в оцінках однієї роботи (у 20 і більше відсотків від максимально можливого бала), що, в разі виявлення таких розбіжностей, є передбаченою законом підставою для повторної переоцінки відповідної роботи іншою екзаменаційною комісією без участі осіб, які брали участь у первинному оцінюванні.

92. Перевіряючи на відповідність вищевказаним вимогам спірне рішення ВККС України від 05 серпня 2026 року № 105/зп-26, яке разом з додатком до нього було додане до позовної заяви і міститься у матеріалах справи на аркушах справи 27-47 у томі 1, а також додане до відзиву Комісії, Верховний Суд установив, що таке рішення в оскарженій частині за змістом відповідає закону, у тому числі вимогам пункту 6.4 розділу 6 Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів, зокрема, у додатку до нього, який є невід`ємною його частиною, містить прізвище, ім`я, по батькові учасника - позивачки; її код як учасника кваліфікаційного іспиту; виставлений їй бал і результат етапу іспиту («не складено»).

93. Зміст оскарженого рішення засвідчує, що за результатом розгляду Комісією екзаменаційної відомості позивачки у її роботі не були виявлені суттєві розбіжності в оцінках у 20 і більше відсотків від максимально можливого бала, що вказує на відсутність підстав для переоцінки такої роботи. Це рішення містить мотиви щодо висвітлення усіх питань, які Комісія повинна відобразити у рішенні про затвердження декодованих результатів виконання учасниками кваліфікаційного іспиту практичного завдання, а також покликання на визначені законом підстави його ухвалення. Тобто вказане рішення в оскарженій частині є мотивованим та дозволяє визначити фактичні та правові підстави, виходячи з яких Комісія дійшла відповідних висновків.

94. Зазначене вказує на відсутність у цьому конкретному випадку жодної з передбачених частиною третьою статті 88 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» підстав для скасування оскарженого рішення ВККС України. При цьому встановлені у справі фактичні обставини та наявні у ній докази, які суд дослідив у встановленому процесуальному законом порядку, вказують на дотримання відповідачем критеріїв, передбачених частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, за якими Суд здійснює перевірку рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень на предмет їх законності (правомірності).

95. Не встановивши у спірних правовідносинах порушення Комісією установленої законом процедури оцінювання практичного завдання, виконаного позивачкою як учасницею кваліфікаційного іспиту, а також порядку проведення такого іспиту, Верховний Суд висновує, що відповідач, затверджуючи спірним рішенням декодовані результати виконання ОСОБА_1 практичного завдання вимог закону та прав останньої не порушив й діяв у відповідності до положень частини другої статті 19 Конституції України та з дотриманням критеріїв, визначених у частині другій статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

96. Доводи позову такого висновку не спростовують й не вказують на наявність підстав для його задоволення, оскільки відповідач довів законність оспореного рішення, а позивачка не довела фактів порушення її прав у спірних правовідносинах.

ВИСНОВОК ВЕРХОВНОГО СУДУ ПО СУТІ СПОРУ

97. Повно і всебічно з`ясувавши обставини, які мають значення для правильного вирішення спору у справі, що розглядається, надавши оцінку усім доводам сторін, а також дослідивши наявні у матеріалах провадження докази, які стосуються предмету доказування, Верховний Суд дійшов висновку, що поданий ОСОБА_1 позов не підлягає задоволенню, оскільки за результатом розгляду цієї справи Суд не установив порушення прав позивачки, а наведені нею доводи по суті спору та наявні у матеріалах цього судового провадження докази не підтверджують протиправності оскарженого рішення ВККС України.

ЩОДО РОЗПОДІЛУ ПОНЕСЕНИХ СТОРОНАМИ СУДОВИХ ВИТРАТ

98. Абзацом першим частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

99. Аналіз викладених вище норм засвідчує, що усі передбачені законом судові витрати підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, який виступав відповідачем у справі.

100. Оскільки за результатом розгляду цієї справи Верховний Суд дійшов висновку про відмову в задоволенні поданого у ній позову в повному обсязі, то й передбачені процесуальним законом підстави для розподілу судових витрат у такому разі не виникли. За наведеного, це питання Суд не вирішує.

Керуючись статтями 2, 22, 241-246, 250, 258, 262, 266 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про визнання протиправним та скасування рішення - відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення Верховного Суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після набрання законної сили рішенням Великої Палати Верховного Суду за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Великої Палати Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуюча суддя Н.В. Коваленко

судді В.М. Бевзенко

С.М. Чиркін

В.М. Кравчук

О.П. Стародуб

Оригінал: reyestr.court.gov.ua