Суд: Сьомий апеляційний адміністративний суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: звільнення з публічної служби, з них
Дата: 17 листопада 2026 р.
Справа: №240/25473/22
Суддя: Ватаманюк Р.В.
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 240/25473/22
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Нагірняк Микола Федорович
Суддя-доповідач - Ватаманюк Р.В.
18 листопада 2026 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Ватаманюка Р.В.
суддів: Капустинського М.М. Сапальової Т.В. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 23 лютого 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Житомирській області про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії,
В С Т А Н О В И В :
рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 23 лютого 2023 року у справі № 240/25473/22 адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Житомирській області щодо невиплати позивачу грошової компенсації за невикористані календарні дні щорічної основної відпустки за 2020-2021 роки та додаткової відпустки як учаснику бойових дій за 2020-2022 роки.
Зобов`язано відповідача нарахувати та виплатити позивачу відповідну грошову компенсацію, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення зі служби.
У задоволенні позовних вимог щодо нарахування та виплати додаткової доплати за службу в особливих умовах у період карантину відмовлено.
Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 10 серпня 2023 року апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Житомирській області залишено без задоволення, апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено повністю.
Рішення суду першої інстанції скасовано в частині відмови в задоволенні позовних вимог та ухвалено в цій частині нове судове рішення.
Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Житомирській області щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової доплати за службу в особливих умовах у період карантину, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 29 квітня 2020 року № 375, за період з 18 лютого 2021 року до 31 серпня 2022 року.
Зобов`язано відповідача нарахувати та виплатити позивачу відповідну доплату за зазначений період.
В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.
У червні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення.
Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 09 липня 2025 року заяву задоволено та зобов`язано Головне управління Національної поліції в Житомирській області подати звіт про виконання судових рішень у справі № 240/25473/22 протягом трьох місяців із дня отримання копії ухвали.
18 вересня 2025 року відповідач подав до суду звіт про виконання судових рішень.
Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 23 лютого 2026 року зазначений звіт прийнято.
Приймаючи таку ухвалу, суд першої інстанції виходив із того, що відповідач здійснив нарахування та виплату грошової компенсації за невикористані відпустки, а також додаткової доплати, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України № 375, за весь визначений судовим рішенням період.
Суд дійшов висновку про виконання відповідачем покладених на нього обов`язків у повному обсязі.
Не погоджуючись із зазначеною ухвалою, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати.
На обґрунтування апеляційної скарги позивач зазначає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про повне виконання судового рішення.
На думку апелянта, відповідач здійснив лише формальне виконання постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 10 серпня 2023 року, оскільки за значну частину спірного періоду додаткову доплату встановлено в розмірі одного відсотка грошового забезпечення.
Скаржник вважає, що такий розмір доплати не відповідає характеру та умовам проходження ним служби, а також меті правового регулювання, запровадженого постановою Кабінету Міністрів України № 375.
Крім того, позивач посилається на попередні судові рішення, матеріали виконавчого провадження та обставини, які, на його переконання, підтверджують неналежне виконання відповідачем судового рішення.
У відзиві на апеляційну скаргу Головне управління Національної поліції в Житомирській області заперечує проти її задоволення.
Відповідач зазначає, що постановою Кабінету Міністрів України № 375 передбачено граничний розмір доплати до 50 відсотків грошового забезпечення, проте не встановлено її мінімального відсоткового розміру.
При цьому конкретний розмір доплати визначається уповноваженим керівником з урахуванням відповідних умов служби та відпрацьованого часу.
Відповідач наголошує, що постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 10 серпня 2023 року конкретного відсотка доплати не визначено, а тому нарахування та виплата відповідних сум у межах установленого законодавством граничного розміру свідчать про виконання судового рішення.
Судом установлено, що на виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 23 лютого 2023 року відповідач здійснив нарахування грошової компенсації за невикористані календарні дні щорічної основної відпустки за 2020–2021 роки та додаткової відпустки як учаснику бойових дій за 2020–2022 роки.
Загальна кількість невикористаних днів відпусток становила 102 календарні дні.
Згідно з поданим відповідачем розрахунком сума компенсації становила 40 580,70 грн.
Після здійснення передбачених законодавством утримань позивачу перераховано 39 971,99 грн платіжною інструкцією № 4359 від 20 вересня 2023 року.
Щодо виконання постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 10 серпня 2023 року в частині додаткової доплати за службу в особливих умовах у період карантину встановлено таке.
Наказом Головного управління Національної поліції в Житомирській області від 08 грудня 2023 року № 614 о/с передбачено нарахування ОСОБА_1 додаткової доплати за період із 01 вересня до 31 грудня 2021 року та з 01 до 30 квітня 2022 року.
Зазначений наказ видано на підставі відомостей, наданих Коростенським районним управлінням поліції та відділом поліції № 1 Коростенського районного управління поліції.
Наказом Головного управління Національної поліції в Житомирській області від 25 квітня 2025 року № 263 о/с передбачено нарахування та виплату позивачу додаткової доплати за періоди з 18 лютого до 31 серпня 2021 року, з 01 січня до 31 березня 2022 року та з 01 травня до 31 серпня 2022 року в розмірі одного відсотка грошового забезпечення пропорційно відпрацьованому часу.
Підставою для видання цього наказу, зокрема, зазначено протокол робочої групи Головного управління Національної поліції в Житомирській області від 18 квітня 2025 року № 72062-2025.
Таким чином, зазначеними наказами охоплено весь період, за який постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 10 серпня 2023 року зобов`язано здійснити нарахування та виплату додаткової доплати.
Згідно зі звітом відповідача додаткову доплату нараховано за відповідні місяці 2021–2022 років.
Зокрема, за вересень 2021 року нараховано 5 731,44 грн, жовтень 2021 року - 5 147,81 грн, листопад 2021 року - 4 848,12 грн, грудень 2021 року - 3 729,82 грн, квітень 2022 року - 6 366,27 грн.
За інші періоди доплату нараховано відповідно до наказу № 263 о/с із застосуванням установленого ним відсоткового розміру.
Виплату нарахованих сум підтверджено платіжними інструкціями № 4663752 від 26 жовтня 2023 року, № 4664858 від 12 грудня 2023 року та № 2208 від 24 квітня 2025 року.
Загальна сума нарахованої додаткової доплати, наведена у звіті, становить 27 558,96 грн.
Отже, відповідачем видано відповідні розпорядчі акти, здійснено нарахування доплати за весь визначений судовим рішенням період та проведено її фактичну виплату.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 129-1 Конституції України встановлено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
За змістом статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.
Обов`язковість судового рішення передбачає необхідність його належного виконання відповідно до змісту встановлених судом обов`язків.
Статтями 382-1 - 382-3 КАС України врегульовано питання судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах, зокрема шляхом зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення та оцінки такого звіту судом.
Метою судового контролю є забезпечення реального та належного виконання судового рішення, яке набрало законної сили.
Водночас судовий контроль не є самостійним способом повторного вирішення спору по суті та не може використовуватися для зміни змісту судового рішення або покладення на відповідача додаткових обов`язків, які не були визначені судом під час вирішення спору.
З огляду на наведене визначальне значення для вирішення питання про прийняття звіту має встановлення змісту обов`язку, покладеного на відповідача судовим рішенням, та перевірка фактичного виконання саме цього обов`язку.
Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 10 серпня 2023 року у справі № 240/25473/22 встановлено право ОСОБА_1 на отримання додаткової доплати, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 29 квітня 2020 року № 375, за період із 18 лютого 2021 року до 31 серпня 2022 року.
При цьому суд виходив із того, що відповідна доплата раніше виплачувалася позивачу, однак її подальше нарахування та виплата були припинені у зв`язку з відсутністю бюджетного фінансування.
Апеляційний суд визнав такі обставини недостатніми для відмови в реалізації права позивача на відповідну виплату.
Водночас колегія суддів звертає особливу увагу, що постановою від 10 серпня 2023 року не визначено конкретного відсоткового розміру додаткової доплати, який відповідач зобов`язаний застосувати під час виконання судового рішення.
Резолютивна частина зазначеної постанови містить обов`язок нарахувати та виплатити додаткову доплату, передбачену постановою Кабінету Міністрів України № 375, за конкретно визначений період, проте не містить вказівки щодо застосування певного відсотка грошового забезпечення.
Відповідно до пунктів 1, 2 постанови Кабінету Міністрів України від 29 квітня 2020 року № 375 окремим категоріям працівників, зокрема поліцейським, які забезпечують життєдіяльність населення та внаслідок виконання своїх обов`язків мають безпосередній контакт із населенням, установлюється додаткова доплата до грошового забезпечення пропорційно відпрацьованому часу у відповідних умовах.
Встановлення такої доплати здійснюється у граничному розмірі до 50 відсотків грошового забезпечення.
Отже, нормативне регулювання передбачає максимальний розмір доплати, проте не встановлює єдиного фіксованого відсотка, який підлягає застосуванню до всіх осіб, що мають право на її отримання.
За таких обставин визначення конкретного відсоткового розміру доплати здійснюється відповідним уповноваженим суб`єктом у межах наданих йому повноважень.
На виконання постанови суду від 10 серпня 2023 року Головним управлінням Національної поліції в Житомирській області видано накази № 614 о/с та № 263 о/с, якими визначено періоди нарахування відповідної доплати та передбачено її виплату позивачу.
Відповідачем здійснено нарахування доплати за весь період, визначений судовим рішенням, а також підтверджено фактичне перерахування відповідних сум.
Таким чином, відповідачем учинено дії, безпосередньо передбачені резолютивною частиною постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 10 серпня 2023 року.
Основні доводи апеляційної скарги зводяться до незгоди позивача з визначенням відповідачем доплати в розмірі одного відсотка грошового забезпечення за окремі періоди.
Проте така незгода сама по собі не свідчить про невиконання судового рішення, оскільки судовим рішенням, виконання якого перевіряється, конкретний відсотковий розмір доплати не встановлювався.
Колегія суддів наголошує, що під час здійснення судового контролю суд не вправі самостійно визначати інший відсотковий розмір доплати та зобов`язувати відповідача здійснити відповідний перерахунок, якщо такий обов`язок не випливає зі змісту резолютивної частини судового рішення.
Інший підхід фактично означав би вирішення нового спору щодо правомірності визначення конкретного розміру доплати в межах процедури контролю за виконанням раніше ухваленого судового рішення.
Водночас колегія суддів звертає увагу, що наведені висновки не означають визнання правомірним визначення відповідачем додаткової доплати саме в розмірі одного відсотка грошового забезпечення.
Законність установлення такого відсоткового розміру, його відповідність критеріям, визначеним частиною другою статті 2 КАС України, фактичним умовам проходження служби, відпрацьованому часу та вимогам постанови Кабінету Міністрів України № 375 можуть бути предметом окремої судової перевірки.
Зокрема, позивач не позбавлений права звернутися до адміністративного суду з самостійним позовом щодо правомірності відповідного рішення суб`єкта владних повноважень про визначення відсоткового розміру доплати, за наявності передбачених законом підстав та з дотриманням установлених процесуальних вимог.
У межах такого спору суд може надати оцінку обґрунтованості визначення конкретного відсотка, наявності об`єктивних критеріїв його встановлення, відповідності рішення принципам розсудливості, добросовісності, пропорційності та іншим вимогам законодавства.
Однак зазначені питання не були вирішені постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 10 серпня 2023 року та не становлять самостійного предмета судового контролю за її виконанням у цій справі.
Відтак прийняття звіту про виконання судового рішення не позбавляє позивача права на судовий захист у разі незгоди із законністю визначення відповідачем конкретного розміру доплати та не створює преюдиційного висновку щодо правомірності встановлення саме одного відсотка.
Посилання апелянта на раніше ухвалені судові рішення та матеріали виконавчого провадження не спростовують наведених висновків, оскільки визначальним для вирішення питання про прийняття звіту є встановлення факту виконання обов`язків, покладених на відповідача резолютивною частиною судового рішення.
Зазначені обставини підтверджуються поданими відповідачем наказами, розрахунками та платіжними документами.
За таких обставин колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для прийняття звіту Головного управління Національної поліції в Житомирській області про виконання судових рішень у справі № 240/25473/22.
Відповідно до статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Згідно зі статтею 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Установлені обставини свідчать, що відповідачем здійснено нарахування та виплату передбачених судовими рішеннями сум, а доводи апеляційної скарги щодо незгоди з визначеним відсотковим розміром доплати не спростовують висновку суду першої інстанції про виконання постанови від 10 серпня 2023 року.
При цьому законність визначення конкретного відсоткового розміру доплати може бути предметом самостійного судового оскарження, проте не підлягає вирішенню шляхом зміни змісту обов`язку, встановленого судовим рішенням, у межах судового контролю за його виконанням.
Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно вирішив питання про прийняття звіту відповідача, а доводи апеляційної скарги не дають підстав для скасування оскаржуваної ухвали.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
П О С Т А Н О В И В :
апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 23 лютого 2026 року у справі № 240/25473/22 про прийняття звіту Головного управління Національної поліції в Житомирській області щодо виконання судового рішення - без змін.
Постанова суду набирає законної сили відповідно до ст. 325 КАС України та оскарженню не підлягає, крім випадків передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
ГоловуючийВатаманюк Р.В.
СуддіКапустинський М.М. Сапальова Т.В.
Оригінал: reyestr.court.gov.ua