Суд: Шостий апеляційний адміністративний суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них
Дата: 17 листопада 2026 р.
Справа: №620/10620/25
Суддя: Ганечко Олена Миколаївна
ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа № 620/10620/25 Суддя (судді) першої інстанції: Олена ЛУКАШОВА
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 листопада 2026 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Ганечко О.М.,
суддів Василенка Я.М.,
Кузьменка В.В.,
розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 20 листопада 2025 р. у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,
У С Т А Н О В И В :
ОСОБА_1 звернувся до Чернігівського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області, в якому просив:
визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області від 05.08.2025 про відмову у переході на інший вид пенсії;
зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області зарахувати ОСОБА_1 період роботи з 28 липня 1995 року по 01 жовтня 2003 року в Відкритому акціонерному товаристві «Фільтр» (перейменовано у ПАТ "МЕНА ПАК") до спеціального (пільгового) стажу роботи, що дає право на отримання пенсії за віком на пільгових умовах по Списку № 2, відповідно до ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»;
зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Чернігівській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 28.07.2025 про перехід на інший вид пенсії а саме із пенсії по інвалідності на пенсію за віком на пільгових умовах по Списку № 2 відповідно до ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що відсутність довідки, що уточнює пільговий характер роботи, яка підтверджує зайнятість на роботах з шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2, не може бути правомірною підставою для незарахування позивачу до пільгового стажу роботи, періоду підтвердженого відомостями трудової книжки. Також, посада яку займав позивач, а саме кочегар на твердому паливі ІІІ розряду є тотожною із посадою машиністи (кочегари) котельних (на вугіллі й сланці) у тому числі зайняті видаленням золи та є такою, що відноситься до Списку № 2 та на переконання позивача він набув відповідний пільговий стаж.
Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 20 листопада 2025 р. позов задоволено повністю.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі, при цьому, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення спору.
Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.12.2025 та від 10.02.2026 відкрито апеляційне провадження та призначено апеляційну скаргу до розгляду в порядку письмового провадження.
Рішенням зборів суддів Шостого апеляційного адміністративного суду від 01 червня 2026 року, вирішено здійснити повторний автоматизований розподіл судових справ, які перебувають у провадженні судді Кучми А.Ю., через тривалу відсутність судді у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 16.07.2026 прийнято адміністративну справу № 620/10620/25 до свого провадження. Призначено справу до апеляційного розгляду у порядку письмового провадження.
Дану справу розглянуто в порядку письмового провадження, оскільки, відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Виконуючи вимоги процесуального законодавства, колегія суддів ухвалила продовжити строк розгляду апеляційної скарги, згідно норм ст. 309 КАС України.
Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга відповідача підлягає задоволенню, з огляду на таке.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Чернігівській області та отримує пенсію по інвалідності, як особа з інвалідністю ІІІ групи.
Позивач 28.07.2025 звернувся до територіальних органів Пенсійного фонду України із заявою про перехід із пенсії по інвалідності на пенсію за віком на пільгових умовах.
Заява позивача була розглянута Головним управлінням Пенсійного фонду України в Чернігівській області.
За наслідками розгляду заяви, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області було прийнято рішення від 05.08.2025 № 254150026381 про відмову у перерахунку пенсії, яке мотивоване тим, що відповідно до ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць – після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах. Працівники які мають не менше половину стажу роботи із шкідливими і важкими праці пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку жінкам на 1 рік за кожні 2 роки такої роботи. Згідно п. 20 Постанови КМУ від 12.08.1993 № 637 для підтвердження пільгового стажу роботи, адміністрацією підприємства видається уточнююча довідка про роботу з шкідливими і важкими умовами праці, в якій вказується періоди роботи, розділ підрозділ, пункт, найменування списків, первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка. За результатами розгляду заяви встановлено, що вище зазначена довідка відсутня, за таких обставин прийнято рішення відмовити в частині переходу на інший вид пенсії.
Вважаючи вказане рішення відповідача протиправними, позивач звернулася до суду з даним позовом.
Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що відповідачем не надано належної та обґрунтованої оцінки документам, поданим разом із заявою про перерахунок пенсії, не враховано, що професія позивача у спірний період була передбачена в усіх редакціях Списку № 2 та безпідставно відмовлено у зарахуванні до пільгового стажу періоду роботи з 28.07.1995 по 01.10.2003 за Списком № 2.
Натомість, апелянт вважає вказані висновки суду першої інстанції помилковими та необґрунтованими, позаяк:
- заяву позивача про перерахунок пенсії було розглянуто Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області. Та саме цим органом прийнято спірне рішення від 05.08.2025 о/р № 254150026381;
- відтак, суд першої інстанції безпідставно зобов`язав Головне управління вчинити дії на його користь. Головним управлінням лише прийнято від позивача документи та направлено позивачеві копію відповідного рішення, при цьому жодні права позивача цими діями не порушені, протиправного впливу не завдано;
- під час розгляду заяви позивача про призначення пенсії Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області встановлено, що надані документи не підтверджують пільговий стаж позивача, відтак підстави для переведення на інший вид пенсії відсутні.
З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає за необхідне зазначити таке.
Оскільки апелянт вказує на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, що є підставою для скасування цього рішення, незалежно від вирішення його по суті, колегія суддів передусім перевіряє такі доводи апелянта.
Так, згідно з трудовою книжкою позивача серії НОМЕР_1 від 21.08.1986, позивач з 14.10.1993 працює в Акціонерному товаристві "МЕНА ПАК". В тому числі, у період з 28.07.1995 по 01.10.2003 працював кочегаром на твердому паливі ІІІ розряду.
Під час розгляду даного спору в суді першої інстанції було досліджено, що на звернення позивача, Приватне акціонерне товариство "МЕНА ПАК" листом від 30.06.2025 № 109, повідомило, що видати довідку, яка підтверджує пільговий стаж роботи неможливо. За даними архіву АТ "МЕНА ПАК" встановити та підтвердити переведення ОСОБА_1 з 28.07.1995 року на посаду кочегара, зайнятого на роботах з твердим паливом, шо дає право на пільгове пенсійне забезпечення, не є можливим, оскільки зазначений у запиті Наказ № 64 від 28.07.1995 року не містить такої інформації. Враховуючи давність подій та відсутність керівних працівників (у тому числі осіб, відповідальних за ведення кадрової документації та видачу наказів у 1995 році), які могли б надати роз`яснення або підтвердити факт переведення на зазначену посаду з 28.07.1995 року, відновити чи відтворити необхідні документи, які можуть підтвердити пільговий стаж роботи ОСОБА_1 з 28.07.1995 року, наданий час неможливо. АТ "МЕНА ПАК" надає інші документи, які підтверджують характер виконуваної роботи та її відповідність Списку №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.
Разом з тим, на підтвердження періоду роботи з 28.07.1995 по 01.10.2003 позивачем надано: довідку про перейменування підприємства від 30.06.2025 №110; копію Наказу № 64 від 28.07.1995 згідно з яким ОСОБА_1 командировано на курси кочегарів; копію Наказу №84 від 01.09.1995 згідно з яким продовжено відрядження Братишко В.І. на курси кочегарів; копію Наказу про надання відпустки №61 від 14.05.1996 згідно з яким ОСОБА_2 кочегару було надано чергову відпустку за період роботи з 14.04.1994 по 14.10.1995; копію Наказу про надання відпустки №93-а від 05.08.1996 згідно з яким ОСОБА_2 кочегару було надано чергову відпустку за період роботи з 14.10.1995 по 14.10.1996; копію Наказу про надання відпустки №40 від 30.07.1997 згідно з яким ОСОБА_2 кочегару було надано чергову відпустку за період роботи з 14.10.1996 по 14.10.1997; копію Наказу№41 від 04.05.1998 згідно з яким ОСОБА_2 кочегару було надано чергову відпустку за період роботи з 14.10.1997 по 14.10.1998; копію Наказу №89 від 05.07.1999 згідно з яким ОСОБА_2 кочегару було надано чергову відпустку за період роботи 14.10.1998 по 14.10.1999; копію Наказу №133 від 30.08.2000 згідно з яким ОСОБА_2 кочегару було надано чергову відпустку за період роботи з 14.10.1999 по 14.10.2000; копію Наказу №164 від 21.08.2001 згідно з яким ОСОБА_2 кочегару було надано чергову відпустку за період роботи p 14.10.2000 по 14.10.2001; копію Наказу №211 від серпня 2002 згідно з яким ОСОБА_2 кочегару котельні було надано чергову відпустку за період роботи 14.10.2001 по 14.10.2002; Довідку №133 від 13.08.2025 про заробітну плату для обчислення пенсії за період липень 1995 року по червень 2000 року; Розрахунок заробітку з 2000 року по 2025 рік; копію Наказу №117 від 01.10.2003 відповідно до якого позивача, як кочегара котельні, було переведено на нову посаду у зв`язку із газифікацією котельні, а саме оператором котельні 3 розряду.
Постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах» № 162 від 11.03.1994 було затверджено Список № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників з шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.
Відповідно до розділу ХХХІІІ. ЗАГАЛЬНІ ПРОФЕСІЇ до Списку №2 відносяться такі посади: код професії 23200000-13786 Машиністи (кочегари) котельних ( на вугіллі й сланці), у тому числі зайняті на видаленні золи. Дана постанова втратила чинність на підставі постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах» № 36 від 16.01.2003, якою було затверджено Список № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах. Так, відповідно до розділу ХХХІІІ. ЗАГАЛЬНІ ПРОФЕСІЇ (У ВСІХ ГАЛУЗЯХ ГОСПОДАРСТВА) до Списку №2 відносяться такі посади: 33 машиністи (кочегари) котельних ( на вугіллі й сланці) у тому числі зайняті видаленням золи.
Таким чином, як обґрунтовано виснував суд першої інстанції, професія кочегара в спірний період роботи була передбачена в усіх редакціях Списку № 2. Крім того, в матеріалах справи наявні документи, що підтверджують проведення атестації робочих місць, зокрема, копія наказу ВАТ «ФІЛЬТР» №69 від 04.06.1996 про проведення атестації робочого місця кочегарам котельної на твердому паливі 12.06.1996 та наказу ВАТ «НЯМУНО БАНГА - МЕНА» №133а від 09.04.1998 про проведення атестації робочих місць за умовами праці. Відповідно до Протоколу №1 засідання комісії по атестації робочих місць від 09.04.1998 комісією було постановлено підтвердити право на пільгову пенсію за списком №2 машиністам (кочегарам) котельної на вугіллі. За результатами проведення атестації робочих місць Наказом ВАТ «НЯМУНО БАНГА - МЕНА» №35 від 09.04.1998 підтверджено право на пільгову пенсію за списком № 2 - машиністу (кочегару) котельної на вугіллі, код професії №23200000-13786. Відповідно до зведеної фотографії робочого дня та карти умов праці, посада яку займав позивач відповідає посаді зазначеній у Списку №2.
Відповідно до розписки-повідомлення від 28.07.2025, перераховані вище документи були надані разом із заявою про перерахунок пенсії.
Разом з тим, суд першої інстанції, за результатом розгляду даного спору виснував про те, що Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області протиправно прийняло рішення від 05.08.2025 № 254150026381 про відмову ОСОБА_1 у перерахунку пенсії.
Водночас, колегія суддів звертає увагу на те, що апелянт особливу увагу звертає увагу на тому, що рішення про відмову в призначенні позивачу пенсії було прийнято за принципом екстериторіальності ГУ ПФУ в Донецькій області, а відповідач в спірних правовідносинах лише прийняв від позивача заяву, проте рішення по заяві не приймав.
Колегія суддів зауважує на тому. що позивачем до позовної заяви було додано рішення, з якого чітко вбачається, що оскаржуване рішення приймав не відповідач у даній справі, а саме ГУ ПФУ в Донецькій області.
Отже, позивач (визначив - ГУ ПФУ в Чернігівській області) помилково визначив орган, який прийняв спірне рішення у даному спорі.
30.03.2021 набрала чинності постанова правління Пенсійного фонду України від 16.12.2020 № 25-1 Про затвердження змін до деяких постанов правління Пенсійного фонду України, зареєстрована в Міністерстві юстиції України від 16.03.2021 за №339/35961 (далі - Постанова правління ПФУ № 25-1), якою внесені зміни до Порядку №22-1. Зміни, внесені до Порядку № 22-1 на підставі Постанови правління ПФУ № 25-1, передбачали застосування органами Пенсійного фонду України принципу екстериторіальному при опрацюванні заяв про призначення/перерахунок пенсії з 01.04.2021.
Пунктом 4.3. розділу ІV Порядку № 22-1, визначено, що рішення за результатами розгляду заяви підписується керівником органу, що призначає пенсію (іншою посадовою особою, визначеною відповідно до наказу керівника органу, що призначає пенсію, щодо розподілу обов`язків), та зберігається в електронній пенсійній справі особи.
Аналізуючи норми Порядку № 22-1, колегія суддів зазначає, що сутність принципу екстериторіальності полягає у визначенні структурного підрозділу органу, що призначає пенсію, який формуватиме електронну пенсійну справу та розглядатиме по суті заяву про призначення пенсії, незалежно від місця проживання/перебування заявника чи місця поданням ним відповідної заяви, тобто без прив`язки до території; після опрацювання електронної пенсійної справи та прийняття рішення за наслідками розгляду заяви про призначення пенсії структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, (тобто територіального органу Пенсійного фонду України), визначений за принципом екстериторіальності, передає електронну пенсійну справу органу, що призначає пенсію, (тобто територіальному органу Пенсійного фонду України), за місцем проживання (реєстрації)/фактичного місця проживання особи для здійснення виплати пенсії (пункт 4.10); виплату пенсії проводить орган, що призначає пенсію, (тобто територіальний орган Пенсійного фонду України) за місцем фактичного проживання/перебування особи.
Як встановлено із матеріалів справи, позивач звернувся із заявою про перерахунок пенсії до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області, яку за принципом екстериторіальності, було розглянуто Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області та яким прийнято рішення про відмову у призначенні пенсії за підписом начальника Світлани Крамарь.
Таким чином, встановлені судом апеляційної інстанції обставини при вирішенні спору свідчать про те, що подану позивачем заяву про призначення пенсії було розглянуто органом, визначеним за принципом екстериторіальності для розгляду відповідної заяви та прийнято рішення за результатом її розгляду.
Приписами ч. 3 ст. 48 КАС України, визначено, що у разі якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до ухвалення рішення у справі за згодою позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі, якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи. Суд має право за клопотанням позивача до ухвалення рішення у справі залучити до участі у ній співвідповідача.
Якщо позивач не згоден на заміну відповідача іншою особою, суд може залучити цю особу як другого відповідача. У разі відмови у задоволенні позову до такого відповідача понесені позивачем витрати відносяться на рахунок держави (ч. 4 ст. 48 КАС України).
Верховним Судом у постанові від 14 квітня 2022 року у справі № 160/12574/20 вказано, що належним є відповідач, який є суб`єктом порушеного, оспорюваного чи невизнаного матеріального правовідношення. Належність відповідача визначається, перш за все, за нормами матеріального права. Відтак, неналежним відповідачем є особа, яка не повинна і не може відповідати за пред`явленим позовом. У разі якщо за змістом норми матеріального права, яка підлягає застосуванню за вимогою позивача, учасником спірних відносин та зобов`язаною особою є інша, ніж особа, до якої пред`явлено позов, підстави для задоволення позову відсутні.
Разом з тим, колегією суддів Верховного Суду зазначено, що позивач не завжди спроможний правильно визначити Відповідача. Звертаючись до суду з адміністративним позовом, позивач зазначає відповідачем особу, яка, на його думку, повинна відповідати за позовом, проте під час розгляду справи вона може заявити клопотання про заміну неналежного відповідача належним. У такому випадку, суд з метою забезпечення захисту порушеного (оспорюваного, невизнаного) права особи повинен замінити неналежного відповідача належним або залучити до участі у справі співвідповідача, однак на це потрібна згода позивача.
При цьому, заміна відповідача може відбутися за клопотанням не лише позивача, а й будь-якої іншої особи, яка бере участь у справі, у тому числі й за клопотанням самого відповідача, або навіть за ініціативою суду. Після заміни сторони, залучення другого відповідача розгляд адміністративної справи починається спочатку. Заміна відповідача допускається до ухвалення рішення судом першої інстанції
Отже, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - є обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи. При цьому, обов`язком суду є встановлення належності відповідачів та їх заміна у разі необхідності, або залучення співвідповідачів.
Головним управлінням Пенсійного фонду України у Чернігівській області лише прийнято від позивача документи, в той час, як відмова у призначенні пенсії, яка є предметом оскарження, прийнята іншим органом.
Однак, позивачем не доведено допущення відповідачем (Головним управлінням Пенсійного фонду України в Чернігівській області) протиправної бездіяльності/протиправних дій чи рішення відносно позивача.
Суд першої інстанції в цій частині належним чином суб`єктний склад учасників справи не встановив, проте, на етапі апеляційного перегляду, колегія суддів за приписами КАС України позбавлена процесуальної можливості виправити вказані недоліки та залучити відповідачем/співвідповідачем ГУ ПФУ в Донецькій області чи здійснити заміну відповідача на належного, як і направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Відтак, у спірному випадку і обов`язок щодо перерахунку пенсії/зарахування стажу для її призначення має бути покладено саме на орган, який прийняв протиправне рішення про відмову у такому призначенні.
У свою чергу, у межах цього спору відповідачем виконано виключно функції: прийняло документи та повідомило про результати їх розгляду.
Ураховуючи принцип офіційного з`ясування обставин справи, суд першої інстанції мав би самостійно замінити відповідача чи залучити другого співвідповідача, якщо для цього є підстави, чого ним зроблено не було, хоча з рішення чітко вбачався орган який прийняв рішення, а супровідний лист відповідача, яким було повідомлено про результати розгляду, не є рішенням суб`єкта владних повноважень.
Відтак, суд апеляційної інстанції на стадії апеляційного перегляду оскаржуваного рішення, як було підкреслено вище, позбавлений можливості виправити наведену помилку, а тому приходить до висновку про необхідність відмови у задоволенні позову з підстав, що він заявлений до неналежного відповідача.
При цьому, колегія суддів вважає за необхідне наголосити на тому, що відмова у задоволенні адміністративного позову, заявленого до неналежного відповідача, враховуючи неможливість його заміни на стадії перегляду судового рішення в апеляційному порядку, не позбавляє позивача права на повторне звернення до суду з тим самим позовом, проте, вже до належного відповідача.
Аналогічний за змістом правовий висновок міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду від 13.02.2019 у справі №336/2138/17 (2-а/336/223/2017), від 26.06.2019 у справі №303/3794/17, від 09.08.2019 у справі №821/2089/17, від 09.10.2019 у справі №456/2935/15-а, від 30.09.2019 року у справі №819/940/18 та від 31.10.2019 у справі №826/17241/16.
Таким чином, зважаючи на встановлені вище обставини звернення до суду із позовом до неналежного відповідача, що було залишено поза увагою суду першої інстанції та мало своїм наслідком розгляд справи по суті без урахування належного суб`єктного складу сторін, колегія суддів вважає за необхідне рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове про відмову у задоволенні позовних вимог.
Відповідно до вимог ч. 4 ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення, є, зокрема, неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з підстав порушення судом першої інстанції норм процесуального права, а рішення суду першої інстанції скасуванню з прийняттям постанови про відмову у задоволенні позовних вимог через незалучення належного відповідача по справі.
Керуючись ст. ст. 48, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328 - 331 КАС України, суд,
У Х В А Л И В :
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області - задовольнити.
Рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 20 листопада 2025 р. - скасувати.
Прийняти нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії відмовити.
Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена з підстав, визначених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя О.М. Ганечко
Судді Я.М. Василенко
В.В. Кузьменко
Оригінал: reyestr.court.gov.ua