Суд: П'ятий апеляційний адміністративний суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них
Дата: 16 листопада 2026 р.
Справа: №420/30202/25
Суддя: Шляхтицький О.І.
П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
————————————————————————
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
17 листопада 2026 р.м. ОдесаСправа № 420/30202/25
Перша інстанція: суддя Свида Л.І.,
П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
судді-доповідача–Шляхтицького О.І.,
суддів: Семенюка Г.В., Федусика А.Г.,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одеса апеляційні скарги ОСОБА_1 , Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 02.09.2026 у справі № 420/30202/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії, -
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог.
У вересні 2025 року ОСОБА_2 звернулася до суду з адміністративним позовом у якому просила:
- визнати протиправними дії Головного управління пенсійного фонду України в Херсонській області щодо неврахування до страхового стажу ОСОБА_1 періоду навчання у Новосибірському інституті народного господарства з 14.10.1986 по 01.07.1989 (2 роки 8 місяців 17 днів), періоду роботи в АТ КБ “ПриватБанк” з 15.09.1995 по 12.04.2000 (4 роки 7 місяців);
- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 період навчання за денною формою у Новосибірському інституті народного господарства з 14.10.1986 по 01.07.1989;
- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 період роботи на АТ КБ “ПриватБанк” з 15.09.1995 по 12.04.2000;
- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області здійснити перерахунок пенсії з 03.12.2024 ОСОБА_1 з урахуванням страхового стажу за період навчання з 14.10.1986 по 01.07.1989 та за період роботи в Херсонській філії АТ КБ “ПриватБанк” з 15.09.1995 по 12.04.2000.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивачка перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Херсонській області та з 03.12.2024 отримує пенсію за віком, призначену відповідно до Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”. 09.05.2025 представник позивачки звернувся до Головного управління пенсійного фонду України в Херсонській області був спрямований адвокатський запит, в якому ставились питання: зараховані чи ні при нарахуванні пенсії ОСОБА_1 стаж роботи та отримана заробітна плата за квітень, травень, червень, липень, серпень, вересень 1996 року; зараховано чи ні до страхового пенсійного стажу по отриманню пенсії період навчання ОСОБА_1 за денною формою у вищих навчальних закладах - Херсонському індустріальному інституті з 01 вересня 1983 року по 04 вересня 1986 року та в Новосибірському інституті народного господарства з 14 жовтня 1986 року по 01 липня 1989 року. Листом від 21.05.2025 за М 2100-0210-8/20518 Головне управління пенсійного фонду України в Херсонській області повідомило позивачку про те, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управління Пенсійного фонду України в Херсонський області з 03.12.2024. Страховий стаж ОСОБА_1 становить 32 роки 4 місяці 12 днів. До страхового стажу зараховано період навчання з 01.09.1983 по 04.09.1986 та період роботи з квітня по вересень 1996 року. За записами трудової книжки ОСОБА_1 до страхового стажу не зараховано: період навчання з 14.10.1986 по 01.07.1989, оскільки в записі про закінчення навчання здійснено виправлення дати наказу про відрахування з навчального закладу, яке не обумовлено. Не додано первинні документарні підтверджують довідки про заробітну плату від 09.09.2024 №20.1.0.0.0/7-4781, виданої АТ КБ “ПриватБанк” за період з жовтня 1995 року по квітень 2000 року. Позивачка вважає, що Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області не врахувало до страхового стажу для розрахунку пенсії загальний стаж ОСОБА_1 7 років 3 місяці 17 днів і отриману в цей час заробітну плату. Крім того, відповідачем до цього часу роботи по здійснення перевірки періоду з жовтня 1995 року по квітень 2000 року не проведено, як і не зараховано до розрахунку пенсії цей період з жовтня 1995 року по квітень 2000 року. У зв`язку із тим, що відповідачем не враховано до страхового стажу ОСОБА_1 період навчання у Новосибірському інституті народного господарства з 14.10.1986 по 01.07.1989 (2 роки 8 місяців 17 днів) та період роботи в АТ КБ “ПриватБанк” з 15.09.1995 по 12.04.2000 (4 роки 7 місяців) позивачка звернулася до суду із цим позовом.
Представник відповідача надав до суду першої інстанції відзив на позовну заяву, в якому заперечує проти задоволення позову. В обґрунтування відзиву зазначено, що позивачка перебуває на обліку в Головному управлінні з 03.12.2024 як отримувач пенсії відповідно до Закону України від 09.07.2003 року №1058 “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”. Пенсію позивачки обчислено із заробітної плати за період роботи 01.07.2000 по 31.10.2000, з 01.04.2001 по 30.09.2002, з 01.09.2006 по 30.09.2006, з 01.05.2007 по 31.12.2021, з 01.09.2023 по 30.11.2024 відповідно до статті 40 Закону № 1058. Представник позивачки звернувся до Головного управління із заявою від 09.05.2025 № 21/366 (вх. 15.05.2025 № 3543/8) щодо надання інформації про пенсійне забезпечення ОСОБА_1 . За результатами розгляду заяви Головним управлінням надано лист інформаційного характеру від 21.05.2025 за №2100-0210-8/20518 в якому надано інформацію щодо зарахованого та не зарахованого страхового стажу позивача, та про стаж який в подальшому може бути зараховано. На момент розгляду зазначеної заяви, страховий стаж ОСОБА_1 становить 32 роки 4 місяці 12 днів. За записами трудової книжки позивача до страхового стажу не зараховано період навчання з 14.10.1986 по 01.07.1989, оскільки в записі про закінчення навчання здійснено виправлення дати наказу про відрахування з навчального закладу, яке не обумовлене. Позивачу листом інформаційного характеру від 21.05.2025 за №2100-0210-8/20518 повідомлено про те, що зарахування вказаного періоду до страхового стажу можливе у разі підтвердження уточнюючою довідкою згідно з пунктом 8 Порядку № 637. Однак, своїм правом позивачка не скористалася. У зв`язку чим, після надання відповідної уточнюючою довідки яка відповідатиме вимогам пункт 8 Порядку № 637, стане можливим повернутися до розгляду питання щодо зарахування до страхового стажу позивачки періоду навчання за денною формою у Новосибірському інституті народного господарства з 14.10.1986 по 01.07.1989. Враховуючи вищевикладене, Головним управлінням правомірно не зараховано до страхового стажу позивача період навчання, з урахуванням норм чинного законодавства. Крім того, Головним управлінням, до страхового стажу позивачки зараховано період роботи на АТ КБ “ПриватБанк” з 15.09.1995 по 12.04.2000 що підтверджується розрахунками трудового стажу та розпорядженням. Таким чином, вимога позивачки щодо зобов`язання зарахувати до страхового стажу позивачки період роботи на АТ КБ “ПриватБанк” з 15.09.1995 по 12.04.2000 є безпідставною та такою що суперечить чинному законодавству.
Короткий зміст рішення та мотиви суду першої інстанції.
Одеський окружний адміністративний суд рішенням від 02.09.2026 у справі № 420/30202/25 адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області про визнання протиправними та зобов`язання вчинити певні дії задовольнив частково.
Визнав протиправними дії Головного управління пенсійного фонду України в Херсонській області щодо неврахування до страхового стажу ОСОБА_1 періоду навчання у Новосибірському інституті народного господарства з 14.10.1986 по 01.07.1989.
Зобов`язав Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 період навчання за денною формою у Новосибірському інституті народного господарства з 14.10.1986 по 01.07.1989 та здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 03.12.2024 з урахуванням страхового стажу за період навчання з 14.10.1986 по 01.07.1989.
В задоволенні іншої частини позовних вимог ОСОБА_1 відмовив.
Стягнув з Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір у розмірі 1211,20 грн.
Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що працівник не може відповідати за неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини підприємства не може бути підставою для позбавлення особи конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань нарахування/призначення пенсії.
За наведеного суд першої інстанції дійшов висновку про протиправність дій Головного управління пенсійного фонду України в Херсонській області щодо неврахування до страхового стажу ОСОБА_1 періоду навчання у Новосибірському інституті народного господарства з 14.10.1986 по 01.07.1989.
Поряд з цим, суд першої інстанції відмовив у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 в частині визнання протиправними дій Головного управління пенсійного фонду України в Херсонській області щодо неврахування до страхового стажу ОСОБА_1 періоду роботи в АТ КБ “ПриватБанк” з 15.09.1995 року по 12.04.2000 року (4 роки 7 місяців), зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 період роботи на АТ КБ “ПриватБанк” з 15.09.1995 по 12.04.2000 та зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області здійснити перерахунок пенсії з 03.12.2024 ОСОБА_1 з урахуванням страхового стажу за період роботи в Херсонській філії АТ КБ “ПриватБанк” з 15.09.1995 по 12.04.2000, оскільки згідно наявних в матеріалах справи розрахунком трудового стажу та перерахунком пенсії позивачки відповідачем зараховано до страхового стажу ОСОБА_1 період роботи в Херсонській філії АТ КБ “ПриватБанк” з 15.09.1995 по 12.04.2000.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги.
Не погоджуючись з даним рішенням суду, в частині відмови у задоволенні позовних вимог, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу.
В апеляційній скарзі зазначено, що рішення судом першої інстанції ухвалене з порушенням норм процесуального та неправильним застосуванням норм матеріального права, неповним з`ясуванням судом обставин, що мають значення для справи, невідповідністю висновків суду обставинам справи, недоведеністю обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважав встановленими, у зв`язку з чим просить його скасувати в частині відмови у задоволенні позовних вимог та ухвалити нову постанову, якою адміністративний позов в цій частині позовних вимог задовольнити.
Апелянт, мотивуючи власну правову позицію, акцентує на таких обставинах і причинах незаконності і необґрунтованості оскаржуваного судового рішення:
- суд першої інстанції помилково залишив поза увагою, що відповідач не надав суду довідку, що саме стаж і страхові виплати за період роботи в Херсонській філії АТ КБ «ПриватБанк» з 15.09.1995 по 12.04.2000 ним враховані.
Також, не погоджуючись з даним рішенням суду першої інстанції представник Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області подав апеляційну скаргу.
В апеляційній скарзі зазначено, що рішення судом першої інстанції ухвалене з порушенням норм процесуального та неправильним застосуванням норм матеріального права, неповним з`ясуванням судом обставин, що мають значення для справи, невідповідністю висновків суду обставинам справи, недоведеністю обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважав встановленими, у зв`язку з чим просить його скасувати та ухвалити нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову відмовити.
Апелянт, мотивуючи власну правову позицію, акцентує на таких обставинах і причинах незаконності і необґрунтованості оскаржуваного судового рішення:
- суд першої інстанції помилково дійшов висновку про наявність підстав для зарахування до страхового стажу позивачки періоду навчання за денною формою у Новосибірському інституті народного господарства з 14.10.1986 по 01.07.1989 оскільки в записі про закінчення навчання здійснено виправлення дати наказу про відрахування з навчального закладу, яке не обумовлене;
- суд першої інстанції не врахував, що позивачка не скористалася правом на надання уточнюючих довідок, або інших документів для зарахування до страхового стажу спірного періоду навчання.
Обставини справи.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Херсонській області та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” з 03.12.2024.
Представник позивачки 09.05.2025 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області із адвокатським запитом, в якому просив повідомити: зараховані чи ні при нарахуванні пенсії ОСОБА_1 стаж роботи та отримана заробітна плата за квітень, травень, червень, липень, серпень, вересень 1996 року; - зараховано чи ні в трудовий та страховий стаж ОСОБА_1 навчання за денною формою у вищих навчальних закладах - Херсонському індустріальному інституті з 01 вересня 1983 року по 04 вересня 1986 року та в Новосибірському інституті народного господарства з 14 жовтня 1986 року по 01 липня 1989 року.
Листом від 21.05.2025 Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області повідомило представнику позивачки про те, що позивачка перебуває на обліку з 03.12.2024. До страхового стажу зараховано період навчання з 01.09.1983 по 04.09.1986 та період роботи з квітня по вересень 1996 року. За записами трудової книжки позивачки до страхового стажу не зараховано період навчання з 14.10.1986 по 01.07.1989, оскільки в записі про закінчення навчання здійснено виправлення дати наказу про відрахування з навчального закладу, яке не обумовлене. Зарахування даного періоду до страхового стажу можливе у разі підтвердження уточнюючою довідкою згідно з пунктом 8 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637. Пенсію гр. ОСОБА_1 обчислено із заробітної плати за період роботи з 01.07.2000 по 31.10.2000, з 01.04.2001 по 30.09.2002, з 01.09.20026 по 30.09.2006, з 01.05.2007 по 31.12.2021, з 01.09.2023 по 30.11.2024. У зв`язку із тим, що до заяви про призначення пенсії гр. ОСОБА_1 не додано первинні документи, які підтверджують дані довідки про заробітну плату від 09.09.2024 №20.1.0.0.0/7-47481, виданої АТ КБ “ПриватБанк”, за період з жовтня 1995 року по квітень 2000 року, застосування заробітної плати за вказаний період в розрахунку розміру пенсії буде можливо за наслідками здійснення перевірки відповідності даних довідки первинними документами, як передбачено ст. 40 Закону.
Позивачка не погодилася із правомірністю дій Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області щодо не врахування до її страхового стажу періоду навчання у Новосибірському інституті народного господарства з 14.10.1986 по 01.07.1989 (2 роки 8 місяців 17 днів) та періоду роботи в АТ КБ “ПриватБанк” з 15.09.1995 по 12.04.2000 (4 роки 7 місяців) та звернулася до суду із цим позовом.
Вказані обставини сторонами не заперечуються, а отже є встановленими.
Джерела права й акти їх застосування та оцінка суду.
За змістом частини 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Надаючи оцінку правомірності дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, встановлюючи при цьому чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Статтею 46 Конституції України гарантовано право громадянам на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Тобто, право особи на отримання пенсії, як складова права на соціальний захист, є її конституційним правом.
Призначення, виплата та перерахунок призначеної пенсії регулюється, зокрема, Законом України від 05 листопада 1991 року №1788-XII «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон №1788-XII) та Законом №1058-IV.
Відповідно до частини першої статті 8 Закону №1058-IV право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають, зокрема, громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж.
Згідно із частиною першою статті 24 Закону №1058-IV страховий стаж - це період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування (частина друга статті 24 Закону №1058-IV).
Частиною четвертою статті 24 Закону №1058-IV передбачено, що періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Частиною першою статті 56 Закону №1788-XII (в редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин) установлено, що до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.
До стажу роботи зараховується також, зокрема, будь-яка інша робота, на якій працівник підлягав державному соціальному страхуванню, або за умови сплати страхових внесків, період одержання допомоги по безробіттю, а також робота в`язнів і робота за угодами цивільно-правового характеру за умови сплати страхових внесків.
Відповідно до статті 62 Закону №1788-ХІІ основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
З матеріалів справи вбачається, що позивачці не зараховано до страхового стажу період навчання у Новосибірському інституті народного господарства з 14.10.1986 по 01.07.1989, оскільки в записі про закінчення навчання здійснено виправлення дати наказу про відрахування з навчального закладу, яке не обумовлене.
Порядок ведення трудових книжок, був урегульований “Інструкцією про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях, затвердженою постановою Держкомпраці СРСР від 20.06.1974 року № 162 та “Інструкцією про порядок ведення трудових книжок працівників”, затвердженою наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 року № 58.
Згідно з п. 2.4 “Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників”, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 року № 58, зокрема, зазначено, що усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження). Записи виконуються акуратно, ручкою кульковою або з пером, чорнилами чорного, синього або фіолетового кольорів, і завіряються печаткою запис про звільнення, а також відомості про нагородження та заохочення.
Згідно з п. 2.16 “Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників”, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 року № 58 для студентів, слухачів курсів, учнів, аспірантів, та клінічних ординаторів, які мають трудові книжки, навчальний заклад (наукова установа) вносить записи про час навчання на денних відділеннях (у тому числі підготовчих) вищих навчальних закладів. Підставою для таких записів є накази навчального закладу (наукової установи) про зарахування на навчання та про відрахування з числа студентів, учнів, аспірантів, клінічних ординаторів.
При цьому, обов`язок щодо внесення записів до трудової книжки покладається на роботодавців (наукових установ), що виключає провину особи, яка бажає призначити пенсію, у недоліках таких записів.
Згідно положень пункту 1 Порядку № 637 (у первинній редакції) основним документом, що підтверджує стаж роботи за період до впровадження персоніфікованого обліку у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування (далі - персоніфікований облік), є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній стаж роботи встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
За вимогами пункту 2.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону №1058-IV, затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року №22-1 (далі - Порядок №22-1), до заяви про призначення пенсії за віком, зокрема, додаються документи про стаж, що визначені Порядком №637.
Відповідно до положень пунктів 3, 17, 18 Порядку № 637 за відсутності трудової книжки, а також у випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження стажу роботи приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, а також виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи. За відсутності зазначених у цьому пункті документів для підтвердження стажу роботи приймаються членські квитки профспілок. При цьому підтверджуються періоди роботи лише за той час, за який є відмітки про сплату членських внесків.
За відсутності документів про наявний стаж роботи та неможливості їх одержання у зв`язку з воєнними діями, стихійним лихом, аваріями, катастрофами або іншими надзвичайними ситуаціями стаж роботи, який дає право на пенсію, встановлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній з ним роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі.
За відсутності документів про наявний стаж роботи і неможливості одержання їх внаслідок ліквідації підприємства, установи, організації або відсутності архівних даних з інших причин, ніж ті, що зазначені в пункті 17 цього Порядку, трудовий стаж установлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній з ним роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі і мали документи про свою роботу за час, стосовно якого вони підтверджують роботу заявника.
Отже, зміст наведених правових норм свідчить, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка, а за відсутності останньої або відповідних записів у ній, їх неправильності чи неточності, трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. Такими документами, зокрема, є архівні та уточнюючі довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання, тощо. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.
За позицією Верховного Суду, викладеною, зокрема, у постанові від 21.02.2018 у справі №687/975/17, на особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його трудовій книжці; неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії за віком.
Окрім того, Верховний Суд у постанові від 11.11.2020 у справі №677/831/17 зазначив, що не усі недоліки записів у трудовій книжці можуть бути підставою для неврахування відповідного стажу, оскільки визначальним є підтвердження факту зайнятості особи на відповідних роботах, а не правильність записів у трудовій книжці.
В контексті обставин цієї справи та доводів пенсійного органу, щодо неврахування до стажу позивачки періоду навчання, колегія суддів враховує й те, що за частиною третьою статті 44 Закону №1058-IV органи пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію.
У даному випадку матеріали справи не містять доказів звернення пенсійного органу до відповідних підприємств, установ та організацій з метою надання необхідних додаткових документів, а також здійснення відповідної перевірки достовірності поданих позивачем та відображених у його трудовій книжці відомостей щодо періодів навчання та страхового (трудового) стажу позивача .
Відтак, висновуючи про відсутність підстав для зарахування до страхового стажу позивачки певних періодів навчання з огляду на наявність дефектів у заповненні трудової книжки позивача (у здійсненні записів у ній), відповідач переклав тягар доказування на позивача, що не узгоджується із завданням адміністративного судочинства. По суті як орган Пенсійного фонду, вирішуючи цей спір, свою позицію побудував виключно на припущеннях (сумнівах) щодо непідтвердження наявності у позивача страхового (трудового) стажу у певні періоди.
Колегія суддів зазначає, що хоча й витребування та перевірка додаткових документів і довідок є правом пенсійного органу, однак перекладання обов`язку доказування, надання відомостей на позивача є неприйнятним. Неможливість пенсійного органу скористатися правом на перевірку зазначених у трудовій книжці відомостей не може слугувати умовою для обмеження особи у реалізації конституційного права на соціальний захист.
Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду №120/8471/23 від 31.01.2025.
Колегією суддів з матеріалів справи встановлено, що спірний період навчання позивачки не було зараховано пенсійним органом до стажу його роботи, який зараховується для призначення пенсії за віком, у зв`язку з виявленими недоліками при заповненні трудової книжки позивача відповідальними працівниками.
Апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції та зазначає, що обов`язок оформлення та ведення трудових книжок покладається на роботодавця або уповноважену ним особу, які здійснюють заповнення трудової книжки, а не на працівника, а відтак, наявність недоліків у заповненні трудової книжки не може бути підставою для неврахування до страхового стажу спірного періоду роботи позивача.
Верховний Суд у постановах від 24.05.2018 у справі № 490/12392/16-а, від 04.09.2018 у справі № 423/1881/17 неодноразово висловлював позицію про те, що певні недоліки щодо заповнення трудової книжки не можуть бути підставою для неврахування відповідного періоду роботи для обрахунку стажу при призначенні пенсії.
Поряд з тим, позивачем до матеріалів справи надано докази, зокрема копію диплома серії НОМЕР_1 від 05.06.1989 про закінчення позивачкою Новосибірського інституту народного господарства, а також копію наказу Херсонського індустріального інституту про відрахування позивачки у зв`язку з переведенням в Новосибірському інституту народного господарства, які підтверджують навчання позивачки та відповідні записи у трудовій книжці (а.с. 46,56 т.1).
За наведеного, на думку колегії суддів, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову.
Доводи апеляційної скарги.
В апеляційній скарзі позивачка зазначає, що суд першої інстанції помилково залишив поза увагою, що відповідач не надав суду довідку, що саме стаж і страхові виплати за період роботи в Херсонській філії АТ КБ «ПриватБанк» з 15.09.1995 по 12.04.2000 ним враховані.
Надаючи оцінку вищевказаним аргументам скаржника, колегія суддів виходить з таких міркувань.
Так, як вбачається з оскаржуваного рішення суду першої інстанції, суд першої відмовив у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 в частині визнання протиправними дій Головного управління пенсійного фонду України в Херсонській області щодо неврахування до страхового стажу ОСОБА_1 періоду роботи в АТ КБ “ПриватБанк” з 15.09.1995 по 12.04.2000 (4 роки 7 місяців), зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 період роботи на АТ КБ “ПриватБанк” з 15.09.1995 по 12.04.2000 та зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області здійснити перерахунок пенсії з 03.12.2024 ОСОБА_1 з урахуванням страхового стажу за період роботи в Херсонській філії АТ КБ “ПриватБанк” з 15.09.1995 по 12.04.2000, оскільки згідно наявних в матеріалах справи розрахунком трудового стажу та перерахунком пенсії позивачки відповідачем зараховано до страхового стажу ОСОБА_1 період роботи в Херсонській філії АТ КБ “ПриватБанк” з 15.09.1995 по 12.04.2000.
Апеляційний суд зазначає, що відповідачем разом з відзивом до позовної заяви долучено довідку про перерахунок пенсії позивачки (а. с. 88 т.1).
Зі змісту вказаної довідки встановлено, що позивачці зараховано до страхового стажу період роботи з 1995 по 2000 роки. Загальний страховий стаж – 32 роки 4 місяці 12 днів.
За наведеного, є правильними висновки суду першої інстанції про відмову у задоволенні вищевказаної частини позовних вимог.
Відтак, аргументи позивачка, викладені в апеляційній скарзі, є необґрунтованими.
Викладені в цій постанові мотиви та аргументи дають відповідь на всі суттєві доводи апеляційних скарг.
Інші доводи апеляційних скарг, яким надано оцінку в мотивувальній частині постанови, встановлених обставин справи та висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.
Апеляційний суд враховує усталену практику Європейського суду з прав людини, який неодноразово відзначав, що рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторін (див. п.п. 29 - 30 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Руїз Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain), заява № 18390/91, від 09.12.1994.
При цьому, право на обґрунтоване рішення дозволяє вищим судам просто підтверджувати мотиви, надані нижчими судами, не повторюючи їх (див. пункт 30 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії» (Hirvisaari v. Finland), заява № 49684/99, від 27.09.2001.
З огляду на вищевикладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.
Згідно з ч. 1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статтями 308, 309, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, –
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 – залишити без задоволення.
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області – залишити без задоволення.
Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 02.09.2026 у справі № 420/30202/25 – залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає, за виключенням випадків, передбачених підпунктами а), б), в), г) пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України.
Суддя-доповідач О.І. Шляхтицький
СуддіА.Г. Федусик Г.В. Семенюк
Оригінал: reyestr.court.gov.ua