Суд: Другий апеляційний адміністративний суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них
Дата: 17 листопада 2026 р.
Справа: №520/18944/26
Суддя: Подобайло З.Г.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 листопада 2026 р.Справа № 520/18944/26
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Подобайло З.Г.,
Суддів: Семененко М.О. , Чалого І.С. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 19.08.2026, головуючий суддя І інстанції: Пасечнік О.В., повний текст складено 19.08.26 по справі № 520/18944/26
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області
про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії
ВСТАНОВИВ:
Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до суду з позовом до Головного управління пенсійного фонду України в Харківській області (далі – ГУ ПФУ в Харківській області, пенсійний орган), в якому просить суд:
визнати протиправним та скасувати рішення ГУ ПФУ в Харківській області № 263040019526 від 02.02.2026 щодо відмови в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п.2. ч.2 ст.114 Закону України від 09.07.2003 № 1058-ІV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі – Закон України № 1058-ІV) ОСОБА_1 ;
зобов`язати ГУ ПФУ в Харківській області призначити та виплатити пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2 ОСОБА_1 відповідно до п.2. ч.2 ст.114 Закону України № 1058-ІV з врахуванням періодів до пільгового стажу по Списку № 2 з 01.04.1997 по 30.10.2018, починаючи з 26.01.2026.
В обґрунтування позову позивачем вказано, що ГУ ПФУ в Харківській області № 263040019526 від 02.02.2026 щодо відмови в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах є протиправним.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 19.08.2026 (розгляд справи відбувся за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) задоволено частково адміністративний позов ОСОБА_1 .
Визнано протиправним та скасовано рішення ГУ ПФУ в Харківській області № 263040019526 від 02.02.2026 щодо відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п.2. ч.2 ст.114 Закону України № 1058-ІV ОСОБА_1 .
Зобов`язано ГУ ПФУ в Харківській області зарахувати до пільгового стажу за Списком № 2 періоди роботи ОСОБА_1 з 01.04.1997 по 05.04.2012 відповідно до уточнюючої довідки Філії «Центральна станція зв`язку» АТ «Українська залізниця» № 01 від 16.01.2026, та період з 06.04.2012 по 30.10.2018 відповідно до уточнюючої довідки Київської дистанції сигналізації та зв`язку регіональної філії «Південно-Західна залізниця» акціонерного товариства «Українська залізниця».
Зобов`язано ГУ ПФУ в Харківській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 26.01.2026 про призначення пенсії з урахуванням правової оцінки, наданої судом у даному рішенні.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ПФУ в Харківській області витрати по сплаті судового збору на користь ОСОБА_1 у розмірі 532. 48 грн.
Не погодившись з вказаним рішенням, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій, вказуючи на порушення норм права та невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи, просить скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 19.08.2026 в частині задоволення позовних вимог та ухвалити нове рішення в цій частині, яким в задоволенні позову відмовити.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначено, що рішенням ГУ ПФУ в Харківській області від 02.02.2026 № 263040019526 ОСОБА_1 відмовлено в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах у зв`язку з відсутністю необхідного пільгового стажу передбаченого п.2 ч.2 статті 114 Закону України № 1058-ІV. Посилається на те, що до пільгового стажу за Списком № 2 не зараховано періоди роботи згідно довідки № 01 від 16.01.2026 та уточнюючої довідки від 22.01.2026, оскільки довідки не відповідають додатку 5 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів в ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637. Таким чином, рішення ГУ ПФУ в Харківській області в№ 263040019526 від 02.02.2026 про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах винесене на підставі положень чинного законодавства, є правомірним та законним, а отже відсутні підстави для скасування такого рішення. Також зазначає, що суд не може підміняти державний орган, рішення якого оскаржується, приймати замість нього рішення, яке визнається протиправним, інше рішення, яке б відповідало закону, і давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, що належать до компетенції такого суб`єкта владних повноважень, оскільки такі дії виходять за межі визначених йому повноважень законодавцем.
Відзив на апеляційну скаргу від позивача не надходив, що не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
За приписами ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги (ч. 1 ст. 308). Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 2 ст. 308).
Відповідно до ч. 1 ст. 78 КАС України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Судом встановлено та підтверджено наявними в матеріалах справи доказами, що ОСОБА_1 26.01.2026 звернулась до ГУ ПФУ в м. Києві з заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах по Списку № 2 відповідно ст. 114 Закону України № 1058-ІV та Закону України від 05.11.1991 № 1788-XII «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон України № 1788-XII).
Враховуючи принцип екстериторіальності, розгляд заяви та наданих документів щодо призначення пенсії за віком здійснено структурним підрозділом ГУ ПФУ в Харківській області.
Рішенням ГУ ПФУ в Харківській області №263040019526 від 02.02.2026 щодо відмови в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п.2. ч.2 ст.114 Закону України «№ 1058-ІV ОСОБА_1 зазначено, що вік позивача на день звернення до органів Пенсійного фонду склав 55 років. На підставі наданих позивачем документів: страховий стаж зараховано повністю з урахуванням індивідуальних відомостей про. застраховану особу становить 35 років 08 місяців 12 днів. Підтверджений пільговий стаж позивача відсутній. До пільгового стажу за списком № 2 не зараховано періоди роботи згідно довідки № 01 від 16.01.2026 та уточнюючої довідки від 22.01.2026, оскільки довідки не відповідають додатку 5 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів в ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637.
Не погоджуючись з рішенням відповідача, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції виходив з того, що при розгляді заяви про призначення пенсії від 26.01.2026, відповідачем протиправно не враховано спірні періоди до пільгового стажу роботи позивача, який підтверджений довідками Філії «Центральна станція зв`язку» АТ «Українська залізниця» № 01 від 16.01.2026 та Київською дистанцією сигналізації та зв`язку регіональної філії «Південно-Західна залізниця» акціонерного товариства «Українська залізниця» від 22.01.2026. Суд дійшов висновку, що належним та достатнім способом захисту прав позивача є зобов`язання ГУ ПФУ в Харківській області зарахувати до пільгового стажу за Списком № 2 періоди роботи ОСОБА_1 з 01.04.1997 по 05.04.2012 відповідно до уточнюючої довідки Філії «Центральна станція зв`язку» АТ «Українська залізниця» № 01 від 16.01.2026, та період з 06.04.2012 по 30.10.2018 відповідно до уточнюючої довідки Київської дистанції сигналізації та зв`язку регіональної філії «Південно-Західна залізниця» акціонерного товариства «Українська залізниця». Щодо позовних вимог зобов`язати ГУ ПФУ в Харківській області призначити та виплатити пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2 ОСОБА_1 відповідно до п.2. ч.2 ст.114 Закону України № 1058-ІV, суд зазначив, що завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання прав та вимог законодавства, інакше було б порушено принцип розподілу влади. Принцип розподілу влади заперечує надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень - ключовим завданням якого є здійснення правосуддя. Тому завданням адміністративного суду є контроль за легітимністю прийняття рішення. Отже, вищевказана позовна вимога є формою втручання в дискреційні повноваження відповідача та виходить за межі завдань адміністративного судочинства, а тому не підлягає задоволенню. За таких підстав, виходячи за межі позовних вимог, з метою належного захисту прав позивача, суд дійшов до висновку про зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 26.01.2026 про призначення пенсії з урахуванням правової оцінки, наданої судом у даному рішенні. Щодо вимог встановити судовий контроль у формі надання звіту ГУ ПФУ в Харківській області щодо виконання рішення суду, суд зазначив, що позивачем не наведено обґрунтувань та не надано доказів, що підтверджують необхідність застосування процесуального інституту судового контролю за виконанням судового рішення, визначеного ст. 382 КАС України, тому суд дійшов висновку про відсутність підстав для встановлення такого судового контролю за виконанням судового рішення у даній справі, а тому відповідна вимога позивача задоволенню не підлягає.
Зі змісту апеляційної скарги вбачається, що рішення суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позовних вимог не оскаржується, отже, в межах розгляду цієї справи надається правова оцінка рішенню суду першої інстанції в частині задоволення позову.
Погоджуючись з висновком суду першої інстанції, колегія суддів зазначає, що частиною 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення.
Водночас у пункті 5 рішення № 8-рп/2005 від 11.10.2005 Конституційний Суд України зазначив, що право на пенсійне забезпечення є складовою конституційного права на соціальний захист.
За приписами пунктів 1, 6 частини першої статті 92 Конституції України права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
Спеціальними законами, які визначають принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, є Закон України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон України № 1058-IV) та Закон України від 05.11.1991 № 1788-XII «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон України № 1788-XII).
Відповідно до ст. 8 Закону України № 1058-IV, громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж мають право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи.
Згідно з п. «а» ст. 13 Закону України № 1788-XII (в редакції, чинній до внесення змін Законом України від 02.03.2015 № 213-VІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення»), на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах; жінки - після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожний повний рік такої роботи чоловікам і на 1 рік 4 місяці жінкам.
Відповідно до ч. 1 ст. 114 Закону України № 1058-IV (в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2148-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій»), право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.
Згідно з п. 2 ч. 2 ст. ст. 114 Закону України № 1058-IV, на пільгових умовах пенсія за віком призначається: 1) працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
До досягнення віку, встановленого абзацом першим цього пункту, право на пенсію за віком на пільгових умовах мають жінки 1975 року народження і старші після досягнення ними такого віку: 45 років - які народилися по 31 березня 1970 року включно; 45 років 6 місяців - з 1 квітня 1970 року по 30 вересня 1970 року; 46 років - з 1 жовтня 1970 року по 31 березня 1971 року; 46 років 6 місяців - з 1 квітня 1971 року по 30 вересня 1971 року; 47 років - з 1 жовтня 1971 року по 31 березня 1972 року; 47 років 6 місяців - з 1 квітня 1972 року по 30 вересня 1972 року; 48 років - з 1 жовтня 1972 року по 31 березня 1973 року; 48 років 6 місяців - з 1 квітня 1973 року по 30 вересня 1973 року; 49 років - з 1 жовтня 1973 року по 31 березня 1974 року; 49 років 6 місяців - з 1 квітня 1974 року по 30 вересня 1974 року; 50 років - з 1 жовтня 1974 року по 31 грудня 1975 року.
За відсутності стажу роботи, встановленого абзацом першим цього пункту, у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності на дату досягнення віку, встановленого абзацами першим і третім - тринадцятим цього пункту, страхового стажу: з 1 квітня 2015 року по 31 березня 2016 року - не менше 20 років 6 місяців у чоловіків і не менше 15 років 6 місяців у жінок; з 1 квітня 2016 року по 31 березня 2017 року - не менше 21 року у чоловіків і не менше 16 років у жінок; з 1 квітня 2017 року по 31 березня 2018 року - не менше 21 року 6 місяців у чоловіків і не менше 16 років 6 місяців у жінок; з 1 квітня 2018 року по 31 березня 2019 року - не менше 22 років у чоловіків і не менше 17 років у жінок; з 1 квітня 2019 року по 31 березня 2020 року - не менше 22 років 6 місяців у чоловіків і не менше 17 років 6 місяців у жінок; з 1 квітня 2020 року по 31 березня 2021 року - не менше 23 років у чоловіків і не менше 18 років у жінок; з 1 квітня 2021 року по 31 березня 2022 року - не менше 23 років 6 місяців у чоловіків і не менше 18 років 6 місяців у жінок; з 1 квітня 2022 року по 31 березня 2023 року - не менше 24 років у чоловіків і не менше 19 років у жінок; з 1 квітня 2023 року по 31 березня 2024 року - не менше 24 років 6 місяців у чоловіків і не менше 19 років 6 місяців у жінок.
Працівникам, які не мають стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абзацами першим і п`ятнадцятим - двадцять третім цього пункту відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 цього Закону: чоловікам - на 1 рік за кожний повний рік такої роботи; жінкам - на 1 рік 4 місяці за кожний повний рік такої роботи.
Зазначене зменшення пенсійного віку для жінок застосовується також у період збільшення віку виходу на пенсію по 31.12.2021.
Відповідно до п. 1.1 Розділу І Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України № 22-1 від 25.11.2005, (далі – Порядок № 22-1, у редакції чинній на дату виникнення правових відносин), заява про призначення пенсії непрацюючим особам, а також членам сім`ї у зв`язку з втратою годувальника подається заявником особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально, безпосередньо до управління Пенсійного фонду України у районі, місті, районі у місті, об`єднаного управління за місцем проживання (реєстрації).
Згідно з п. 1.7 Порядку № 22-1, днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, відповідної заяви.
Пунктом 4.1 Порядку № 22-1, визначено, що орган, що призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою (додаток 3).
Заяви осіб про призначення, перерахунок, поновлення, переведення з одного виду пенсії на інший реєструються в журналі реєстрації рішень органу, що призначає пенсію. Особі або посадовій особі органом, що призначає пенсію, видається розписка із зазначенням дати прийняття заяви, а також переліку одержаних і відсутніх документів, які необхідно подати у тримісячний строк з дня прийняття заяви. Копія розписки зберігається в пенсійній справі.
Відповідно до п. 4.2 Порядку № 22-1, при прийманні документів орган, що призначає пенсію: 1) перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж; 2) перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів; 3) перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності); 4) видає пам`ятку пенсіонеру (додаток 4), копія якої зберігається у пенсійній справі.
Згідно з п. 4.3 Порядку № 22-1, не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення виплати пенсії (у тому числі документів, одержаних відповідно до абзацу другого підпункту 3 пункту 4.2 цього розділу), орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України.
Рішення органу про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший візується спеціалістом, який його підготував, та спеціалістом, який його перевірив. Рішення підписується начальником управління (заступником начальника управління відповідно до розподілу обов`язків) та завіряється печаткою управління.
Судовим розглядом встановлено, що ОСОБА_1 26.01.2026 звернулась до ГУ ПФУ в м. Києві з заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах по Списку № 2 відповідно ст. 114 Закону України № 1058-ІV та Закону України від 05.11.1991 № 1788-XII «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон України № 1788-XII).
Рішенням ГУ ПФУ в Харківській області №263040019526 від 02.02.2026 щодо відмови в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п.2. ч.2 ст.114 Закону України «№ 1058-ІV ОСОБА_1 зазначено, що вік позивача на день звернення до органів Пенсійного фонду склав 55 років.
На підставі наданих позивачем документів: страховий стаж зараховано повністю з урахуванням індивідуальних відомостей про. застраховану особу становить 35 років 08 місяців 12 днів. Підтверджений пільговий стаж позивача відсутній. До пільгового стажу за списком № 2 не зараховано періоди роботи згідно довідки № 01 від 16.01.2026 та уточнюючої довідки від 22.01.2026, оскільки довідки не відповідають додатку 5 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів в ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637.
Суд апеляційної інстанції в даному випадку не погоджується з таким висновком пенсійного органу, та зазначає наступне.
Відповідно до ст. 62 Закону України № 1788-XII, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Згідно з п. 3 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 № 383, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01.12.2005 за №1451/11731 (далі - Порядок № 383), при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.92 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.92.
Відповідно до п. 10 Порядку № 383, для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.93 № 637.
При цьому, п. 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 (далі - Порядок № 637) встановлено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
Відповідно до трудової книжки НОМЕР_1 від 17.12.1992 позивач працювала :
02.11.1992 (наказ № 61 від 02.11.1992) учнем телефоніста в Київському управлінні дистанції систематизації та зв`язку. 18.03.1997 Присвоєно 1 клас телефоніста мтс. 31.03.1997 (наказ № 332 від 28.03.1997);
31.03.1997 звільнена в зв`язку з переводом на Центральну станцію зв`язку Укрзалізниці;
01.04.1997 (наказ № 175 від 01.04.1997) прийнята телефоністом першого класу мтс в Центральну станцію зв`язку;
05.04.2012 (наказ № ЦСЗ-81/ос від 05.04.2012) звільнена за переведенням для подальшої роботи в ВП «Київська дистанція сигналізації та зв`язку»;
06.04.2012 (наказ № 123/ос від 06.04.2012) прийнята телефоністом міжміського телефонного зв`язку 1 класу;
22.03.2016 професія телефоніст міжміського телефонного зв`язку має право на пенсію за віком на пільгових умовах за списком № 2 за результатами атестації. 30.10.2018 (наказ № 506/ос від 30.10.2018);
30.10.2018 звільнена у зв`язку з переведенням до філії Центральна станція зв`язку ПАТ «Українська залізниця».
Суд апеляційної інстанції зазначає, що розділом ХХІХ, позиція 29 постанови Кабінету Міністрів України № 36 від 16.01.2003 передбачено посади: телефоністи довідкової служби міської телефонної мережі 2 і 1 класу; телефоністи міжміського телефонного зв`язку, які працюють з мікротелефонною гарнітурою (пристроєм) на міжміських, замовних, довідкових комутаторах і на переговорних пунктах з цілодобовою дією, а відтак робота, на якій була задіяна позивач у спірному періоді, відноситься до робіт за Списком № 2.
Відповідно до уточнюючої довідки № 01 від 16.01.2026, виданої АТ «Українська залізниця» Філія «Центральна станція зв`язку» ОСОБА_1 працювала повний робочий день в державному підприємстві «Центральна станція зв`язку» Державної адміністрації залізничного транспорту України на посаді телефоніста міжміського телефонного зв`язку і на робочому місці дійсно використовувала мікротелефону гарнітуру на міжміських, замовних і довідкових комутаторах з цілодобовою дією з 01.04.1997 (наказ № 175 від 01.04.1997) по 05.04.2012 (наказ № 81/ос від 05.04.2012) - 15 років 05 місяців.
Виконанням даної роботи була зайнята повний робочий день, інших робіт не виконувала.
Атестація робочих місць за умовами праці на підприємстві вперше проводилась в 1998 році, та в наступних роках: 2003, 2006, 2011.
В довідці зазначено, що ОСОБА_1 за посадою телефоніста міжміського телефонного зв`язку, які працюють з мікротелефонною гарнітурою (пристроєм) на міжміських, замовних, довідкових комутаторах і на переговорних пунктах з цілодобовою дією, має право на пенсію за віком на пільгових умовах, згідно з позицією 29 розділу XXIX. Зв`язок Списку № 2, виробництв, робіт, професій, посад і показників на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 № 36.
Довідка видана на підставі наказів, особової картки форми П-2, відомостей про зарплату.
Відповідно до уточнюючої довідки від 22.01.2026, виданої ВП Київська дистанція сигналізації та зв`язку ОСОБА_1 працювала повний робочий день в ВП Київська дистанція сигналізації та зв`язку регіональної філії «Південно-Західна залізниця» АТ «Українська залізниця» на посаді телефоніста міжміського телефонного зв`язку 1 класу і на робочому місці дійсно використовувала мікротелефону гарнітуру на міжміських, замовних і довідкових комутаторах з цілодобовою дією з 06.04.2012 (наказ № 123/ОС від 06.04.2012) по 30.10.2018 (наказ № 506/ос від 30.10.2018) - 6 років 06 місяців.
Виконанням даної роботи була зайнята повний робочий день, інших робіт не виконувала.
Атестація робочих місць за умовами праці на підприємстві проводилась в 2011, 2016 роках.
ОСОБА_1 за посадою телефоніста міжміського телефонного зв`язку 1 класу, які працюють з мікротелефонною гарнітурою (пристроєм) на міжміських, замовних, довідкових комутаторах і на переговорних пунктах з цілодобовою дією, має право на пенсію за віком на пільгових умовах, згідно з позицією 29 розділу XXIX. Зв`язок Списку № 2, виробництв, робіт, професій, посад і показників на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 № 36.
Довідка видана на підставі наказів, особової картки форми П-2, відомостей про зарплату.
Також позивачем до суду надано : наказ № ЦСЗ-222/3 від 31.12.1998 «Про атестацію робочого місця», яким було затверджено списки професій і посад, яким підтверджено право на пільгове пенсійне забезпечення по Списку № 2 - телефоніст міжміської телефонної станції; наказ № ЦСЗ-100 від 04.11.2003 «Про створення постійно діючої комісії по атестації робочих місць за умовами праці; наказ № ЦСЗ-119 від 31.12.2003 «Про атестацію робочого місця», яким було затверджено списки професій і посад, яким підтверджено право на пільгове пенсійне забезпечення по Списку № 2 - телефоніст міжміської телефонної станції; наказ ЦСЗ-87-г від 03.11.2006 «Про проведення атестації робочих місць за умовами праці»; наказ ЦСЗ-91 від 15.12.2006 «Про результати чергової атестації робочих місць за умовами праці», яким було затверджено списки професій і посад, яким підтверджено право на пільгове пенсійне забезпечення по Списку № 2 - телефоніст міжміської телефонної станції; наказ № ЦСЗ-116/г від 30.12.2011 «Про атестацію робочого місця», яким було затверджено списки професій і посад, яким підтверджено право на пільгове пенсійне забезпечення по Списку № 2 - телефоніст міжміської телефонної станції; наказ № ЦСЗ-81/ОС від 05.04.2012 про звільнення позивача з посади телефоніст міжміського телефонного зв`язку 1 класу в зв`язку з переведенням в Київську дистанцію сигналізації; наказ ЦСЗ-86/г від 27.10.2011 «Про проведення атестації робочих місць за умовами праці», яким було затверджено списки професій і посад, яким підтверджено право на пільгове пенсійне забезпечення по Списку № 2 - телефоніст міжміської телефонної станції; наказ № ЦСЗ-222/3 від 31.12.1998 «Про атестацію робочого місця», яким було затверджено списки професій і посад, яким підтверджено право на пільгове пенсійне забезпечення по Списку № 2 - телефоніст міжміської телефонної станції; наказ № ЦСЗ-119 від 31.12.2003 «Про атестацію робочого місця», яким було затверджено списки професій і посад, яким підтверджено право на пільгове пенсійне забезпечення по Списку № 2 - телефоніст міжміської телефонної станції; наказ ЦСЗ-91 від 15.12.2006 «Про результати чергової атестації робочих місць за умовами праці», яким було затверджено списки професій і посад, яким підтверджено право на пільгове пенсійне забезпечення по Списку № 2; Наказ № 141 від 25.03.2011 «Про результати атестації робочих місць за умовами праці», яким було затверджено списки професій і посад, яким підтверджено право на пільгове пенсійне забезпечення по Списку № 2 - телефоніст міжміської телефонної станції; Наказ № ЦСЗ-116/г від 30.12.2011 «Про атестацію робочого місця», яким було затверджено списки професій і посад, яким підтверджено право на пільгове пенсійне забезпечення по Списку № 2 - телефоніст міжміської телефонної станції; Наказ № 123/ос від 06.04.2012 про прийняття на роботу в дільницю зв`язку на посаду телефоніст міжміського телефонного зв`язку 1 класу; наказ № 84 від 01.02.2016 «Про проведення атестації робочих місць за умовами праці», яким було затверджено списки професій і посад, яким підтверджено право на пільгове пенсійне забезпечення по Списку № 2 - телефоніст міжміської телефонної станції; наказ № 131 від 22.03.2016 «Про результати атестації робочих місць за умовами праці», та перелік робочих місць яким було затверджено списки професій і посад, яким підтверджено право на пільгове пенсійне забезпечення по Списку № 2 - телефоніст міжміської телефонної станції; наказ № 506/ОС від 30.10.2018 про звільнення позивача з посади телефоніст міжміського телефонного зв`язку 1 класу в зв`язку з переведенням; карта умов праці, згідно якої посада Позивача - телефоніст, робоче місце класифікується з важкими та шкідливими умовами праці, що відповідає показникам Списку № 2; протокол № 158 від 16.11.2006 проведення досліджень метеорологічних факторів робочого місця телефоніста міжміського телефонного зв`язку; протокол № 145/3 від 23.11.1998, вимірювання шуму робочого місця телефоніста телефонної станції; протокол № 145/2 від 23.11.1998, вимірювання шуму робочого місця телефоніста телефонної станції (копія надається); протокол № 145/1 від 23.11.1998, вимірювання шуму робочого місця телефоніста телефонної станції; протокол № 2 від 16.02.2016 проведення досліджень шумового навантаження; протокол № 3 від 16.02.2016 проведення досліджень метерологічних факторів; протокол № 10 від 16.02.2016 проведення досліджень важкості; протокол № 8 від 28.02.2011 проведення досліджень електромагнітного поля; протокол № 58 від 28.02.2016 проведення досліджень важкості та напруженості праці; протокол № 46 від 08.11.2011 проведення досліджень електромагнітного поля; протокол № 522 від 08.11.2011 проведення досліджень повітря робочої зони, умови праці телефоніста робітника слід вважати II класу; протокол № 568 від 08.11.2011 проведення досліджень метерологічних факторів, згідно якого умови праці телефоніста робітника слід вважати шкідливим, III класу, 2 ступеню; протокол № 578 від 08.11.2011 проведення досліджень шумового навантаження та інфразвуку згідно якого умови праці телефоніста робітника слід вважати шкідливим, III класу, 2 ступеню; карта умов праці, робочого місця телефоніста міжміського телефонного зв`язку, який працює на міжміських переговорних пунктах з цілодобовою дією, робоче місце класифікується з важкими та шкідливими умовами праці, що відповідає показникам Списку № 2; карта умов праці, робочого місця телефоніста міжміського телефонного зв`язку, який працює на міжміських переговорних пунктах з цілодобовою дією, робоче місце класифікується з важкими та шкідливими умовами праці, що відповідає показникам Списку № 2.
Колегія суддів зазначає, що необхідними умовами для виникнення у особи права, на пенсійне забезпечення на пільгових умовах відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону України № 1058-IV, є: встановлення факту перебування особи на посаді або виконання нею робіт, що містяться у списку № 2, документальне підтвердження зайнятості працівника за відповідною професією за результатами атестації умов праці, яке полягає у наявності результатів атестації відповідного робочого місця за умовами праці; зайнятість повний робочий день.
Як зазначалось вище, що згідно з ст. 62 Закону України № 1788-XII, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Це ж встановлено п. 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.93 № 637.
Пунктом 20 вказаного Порядку передбачено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що ГУ ПФУ в Харківській області при прийняті спірного рішення не надано жодних зауважень до трудової книжки ОСОБА_1 .
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів приходить до висновку, що позивач має належним чином оформлену трудову книжку, в якій містяться записи про відповідні періоди трудового стажу із відомостями, які відповідають вимогам законодавства на підтвердження права на пенсію на пільгових умовах за Списком № 2, позивач надала пільгові довідки, які підтверджують спеціальний стаж роботи, особову карту та накази про атестацію робочого місця.
Суд зазначає, що відповідач як суб`єкт владних повноважень під час розгляду заяви позивача мав здійснити всебічний, повний і об`єктивний розгляд усіх поданих документів, оцінити їх у сукупності, а не обмежитися формальним посиланням на розбіжність у написанні прізвища та наявність періоду військової служби всередині загального періоду навчання.
Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Частиною другою статті 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах щодо протиправності рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Колегія суддів зазначає, що за умовами частини 3 статті 44 Закону України № 1058-IV органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.
Тобто, у разі сумніву органу, що призначає пенсію, у належності та обґрунтованості поданих заявником документів, в нього є право перевірити надані заявником документи шляхом звернення до установ, підприємств, організацій, де працював заявник, із відповідними запитами або архівних установ.
Колегія суддів зазначає, що відповідачем не надано доказів того, що позивач не навчалась, не проходила військової служби чи не працювала або періоди роботи не відповідають дійсності, чи записи у трудовій книжці позивача стосовно стажу роботи зроблені неправильно, неточно або з іншими вадами, які заважають їх зарахуванню до стажу роботи, або взагалі відсутні, а тому суд вважає за можливе вважати їх як належною інформацією, яка утримує в собі доказову складову на підтвердження права позивача на пенсійне забезпечення.
Також, суд апеляційної інстанції зазначає, що соціальний захист державою осіб, які мають право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом, охоплює комплекс заходів, які здійснює держава в межах її соціально-економічних можливостей. Тобто в розрізі даної справи та за умови підтвердження трудового стажу, як громадянин України, позивач наділений правом на відповідний соціальний захист з боку держави, яка в особі своїх органів не може відмовляти у його наданні з формальних підстав.
Вказані висновки відповідають правовій позиції Верховного Суду, викладеній в постановах від 11.07.2019 в справі № 242/1484/17, від 11.07.2019 в справі № 127/1849/17, від 31.03.2020 в справі № 127/16245/17, та інших, яка відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, враховується судом.
Враховуючи наведене вище, суд дійшов висновку, що рішення ГУ ПФУ в Харківській області № 263040019526 від 02.02.2026 прийняте не на підставі та не у спосіб, що визначені законодавством України, без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, а тому вказане рішення є протиправним та підлягає скасуванню.
Як встановлено частиною 1 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Згідно зі статтею 13 Конвенції, кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
При цьому Європейський суд з прав людини у рішенні від 29.06.2006 у справі «Пантелеєнко проти України» зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.
У рішенні від 31.07.2003 у справі «Дорани проти Ірландії» Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття «ефективний засіб» передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.
При чому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Салах Шейх проти Нідерландів», ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними. При вирішенні справи «Каіч та інші проти Хорватії» (рішення від 17.07.2008) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту але без його практичного застосування. Обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.
Отже, обраний судом спосіб захисту порушеного права має бути ефективним та забезпечити реальне відновлення порушеного права.
Згідно з Рішенням ЄСПЛ по справі «Рисовський проти України» (Rysovskyyv. Ukraine) від 20.10.2011 (заява № 29979/04), принцип «належного урядування», як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість.
З огляду на вказане, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що ефективним способом захисту порушених прав є зобов`язання ГУ ПФУ в Харківській області зарахувати до пільгового стажу за Списком № 2 періоди роботи ОСОБА_1 з 01.04.1997 по 05.04.2012 відповідно до уточнюючої довідки Філії «Центральна станція зв`язку» АТ «Українська залізниця» № 01 від 16.01.2026, та період з 06.04.2012 по 30.10.2018 відповідно до уточнюючої довідки Київської дистанції сигналізації та зв`язку регіональної філії «Південно-Західна залізниця» акціонерного товариства «Українська залізниця» та повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 26.01.2026 про призначення пенсії з урахуванням правової оцінки, наданої судом у даному рішенні.
Як вже зазначалося вище, відповідачем рішення суду першої інстанції оскаржується лише в частині задоволення позовних вимог. Позивачем рішення суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позову не оскаржене, а тому відповідно до приписів ст. 308 КАС України, не є предметом апеляційного перегляду.
Переглянувши рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку в межах вимог та доводів апеляційної скарги відповідача, у відповідності до ч. 1 ст. 308 КАС України, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про часткове задоволення позовних вимог.
Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
При цьому, суд враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. При цьому, зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану в пункті 58 рішення у справі «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain), серія A, 303-A, п. 29).
Частиною 1 ст. 315 КАС України визначено, що за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Під час апеляційного провадження, колегія суду не встановила таких порушень судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи по суті, які були предметом розгляду і заявлені в суді першої інстанції.
Доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи судом апеляційної інстанції, спростовані зібраними по справі доказами та встановленими обставинами, з наведених підстав висновків суду не спростовують.
Отже, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції є обґрунтованим, прийнятим на підставі з`ясованих та встановлених обставинах справи, які підтверджуються доказами, та ухваленим з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.
Враховуючи те, що справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження, рішення суду апеляційної інстанції не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України, відповідно до вимог ст.327, ч.1 ст.329 КАС України.
Керуючись ст.ст. 311, 315, 316, 321, 325, 327, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу залишити без задоволення.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 19.08.2026 по справі № 520/18944/26 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя (підпис)З.Г. Подобайло
Судді(підпис) (підпис) М.О. Семененко І.С. Чалий
Оригінал: reyestr.court.gov.ua