Суд: Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: позики, кредиту, банківського вкладу, з них
Дата: 17 листопада 2026 р.
Справа: №335/10415/26
Суддя: Алєксєєнко А. Б.
1Справа № 335/10415/26 2/335/5207/2026
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 листопада 2026 року м. Запоріжжя
Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя у складі головуючого судді Алєксєєнка А.Б., за участю секретаря судового засідання Доновської А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
ВСТАНОВИВ:
ТОВ «Споживчий центр» звернулося до Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
В обґрунтування позовних вимог зазначено про те, що 27.01.2022 року між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 у формі електронного документа з використанням електронного цифрового підпису було укладено Кредитний договір (оферти) № 27.01.2022-100000249, відповідно до умов якого відповідач отримав у кредит грошові кошти у розмірі 5 000,00 грн шляхом перерахування на поточний картковий рахунок позичальника на умовах строковості, зворотності, платності. Позичальник зобов`язався повернути кредит та сплатити проценти за користування ним.
ТОВ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» свої зобов`язання за кредитним договором виконало в повному обсязі надавши відповідачу можливість користуватися кредитними коштами.
Всупереч умовам договору відповідач свої зобов`язання належним чином не виконує, у зв`язку з чим станом на дату подання позову утворилася заборгованість у загальному розмірі 6 100,00 грн, яка складається з: заборгованості за тілом кредиту у розмірі 5 000,00 грн та заборгованості за процентами за користування кредитом у розмірі 1 100,00 грн.
З урахуванням вищезазначеного та враховуючи те, що відповідач у добровільному порядку заборгованість не сплатив позивач просить суд стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Споживчий центр» вищевказану заборгованість за кредитним договором № 27.01.2022-100000249 від 27.01.2022 року у розмірі 6 100,00 грн, а також понесені судові витрати у вигляді сплаченого судового збору у розмірі 2 662,40 грн та витрат на поштове пересилання.
Ухвалою суду від 28 вересня 2026 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи визначено проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи, сторонам встановлено строки на подання заяв по суті справи.
Представник позивач належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляд справи у судове засідання не з`явився, разом з тим у позовній заяві просив розгляд справи провести без участі представника ТОВ «Споживчий цент».
Відповідач у судове засідання повторно не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлявся у встановленому законом порядку, причини неявки суду не повідомив, заяв про відкладення розгляду справи або розгляд справи у його відсутність та відзиву на позов не надав.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі, якщо відповідно до положень Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального засобу не здійснюється.
Відповідно до ч. 4 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
У зв`язку з чим, на підставі ст. ст. 247, 280, 281 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін на підставі наявних у справі доказів, без фіксації судового процесу, в порядку заочного розгляду.
Дослідивши та проаналізувавши наявні в матеріалах справи письмові докази, суд приходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що 27.01.2022 між ТОВ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» та ОСОБА_1 шляхом підписання пропозиції про укладення кредитного договору (оферта), заявки від 27.01.2022, які підписано відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором «J645», укладено кредитний договір № 27.01.2022-100000249 від 27.01.2022.
Згідно умов укладеного сторонами кредитного договору ТОВ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» надало ОСОБА_1 кредит у розмірі 5 000,00 грн на строк 42 днів з дати його надання. Дата повернення кредиту – 09.03.2022.
Підписанням договору сторони погодили, що за користування кредитом позичальник сплачує проценти у розмірі встановленому у Заявці, яка є невід`ємною частиною даною оферти.
Відповідно до Заявки розмір процентів за ставкою «Економ» нараховується у розмірі 2% за 1 день користування кредитом, яка застосовується протягом первинного періоду – 14 днів та за ставкою «Стандартна» у розмірі 3% за 1 день користування кредитом, яка застосовується протягом всього строку, на який надається кредит, окрім первинного періоду.
Відповідно до статті 6 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина друга статті 639 ЦК України).
Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі.
Відповідно до висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 09.09.2020 у справі № 732/670/19, від 23.03.2020 у справі № 404/502/18, від 07.10. 2020 у справі № 127/33824/19, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статі 205, 207 ЦК України).
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Приписами ч. 2 ст. 1056-1 ЦК України встановлено, що розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Установлено, що кредитний договір між сторонами був укладений в електронній формі.
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».
Згідно з пунктом 6 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
При цьому одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти догові (пунктом 12 частини першої статті 3 Закону).
Відповідно до частини третьої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частини четверта статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Згідно із частиною шостою статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.
За правилом частини восьмої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає яким чином підписуються угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Судом встановлено, що позивач свої зобов`язання за договором виконав у повному обсязі перерахувавши на платіжну картку відповідача кредитні кошти у розмірі 5 000,00 грн, що підтверджується квитанцією Liqpay від 27.01.2022.
Відповідач умови кредитного договору належним чином не виконує та в порушення умов Кредитного договору у визначений строк кредит не повернув, не сплатив проценти за користування кредитом та інші платежі передбачені умовами договору.
Згідно із наданим ТОВ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» розрахунком заборгованості за кредитним договором №27.01.2022-100000249 від 27.01.2022 станом на 14.09.2026 заборгованість ОСОБА_1 становить 6 100,00 грн, що складається з основного боргу у розмірі 5 000,00 грн, процентів у розмірі 1 100 грн.
Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ст. 611 ЦК України, при порушенні зобов`язання наступають правові наслідки, встановлені договором або законом.
В силу ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно ч. 2 ст. 615 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання.
Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.
Згідно зі ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно із ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Відповідачем розрахунок заборгованості наданий позивачем не спростований, не надано достатніх даних, які б спростовували викладені у позові обставини, та не надано даних щодо повернення кредитних коштів та сплати інших платежів передбачених умовами договору.
Аналізуючи фактичні обставини у справі судом встановлено, що відповідачем за договором кредиту отримано кредитні кошти, відсотки за користування кредитом в добровільному порядку не сплачені. За викладених обставин суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за кредитним договором № 27.01.2022-100000249 від 27.01.2022 у розмірі 6 100,00 грн, у зв`язку із чим позовні вимоги підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Беручи до уваги, що суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог відповідно до частини 1 статті 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2 662,40 грн.
Крім того, за направлення відповідачу позовної заяви з додатками засобами поштового зв`язку позивач поніс витрати в сумі 116,58 грн, що підтверджується квитанцією №2277856 від 23.09.2026, а тому ці витрати слід покласти на відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2-4, 12, 13, 19, 76-83, 89, 141, 247, 258, 259, 263-265, 280-283, ЦПК України, суд, -
УХВАЛИВ:
Позов ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором – задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» заборгованість за кредитним договором № 27.01.2022-100000249 від 27.01.2022 станом на 14.09.2026 у розмірі 6 100 (шість тисяч сто) гривень 00 копійок, яких: заборгованість за тілом кредиту – 5 000 (п`ять тисяч) гривень 00 копійок, заборгованість по процентам – 1 100 (одна тисяча сто) гривень 00 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» судовий збір у розмірі 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 копійок та витрати, пов`язані із надсиланням стороні відповідача позовної заяви з додатками у паперовій формі листом з описом вкладення у розмірі 116 (сто шістнадцять) гривень 58 копійок.
Копію заочного рішення направити сторонам, які не з`явились в судове засідання, в порядку, передбаченому статтею 272 ЦПК України.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач має право оскаржити заочне рішення до Запорізького апеляційного суду, шляхом
подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Повний текст судового рішення складено 18 листопада 2026 року.
Інформація про учасників справи відповідно до п.4 ч.5 ст. 265 Цивільного процесуального кодексу України:
Позивач: ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» (код ЄДРПОУ 37356833, юридична адреса: м. Київ, вул. Саксаганського, буд. 133-А).
Відповідач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ).
Суддя: А.Б.Алєксєєнко
Оригінал: reyestr.court.gov.ua