Суд: Харківський окружний адміністративний суд
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: здійснення публічних закупівель, з них
Дата: 17 листопада 2026 р.
Справа: №520/17743/26
Суддя: Кухар М.Д.
Харківський окружний адміністративний суд
61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
Харків
18 листопада 2026 року № 520/17743/26
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кухар М.Д. розглянувши у порядку скороченого провадження адміністративну справу за адміністративним позовом Комунального підрядного спеціалізованого підприємства по ремонту і будівництву автошляхів м. Харкова "ШЛЯХРЕМБУД" (вул. Москалівська, буд. 20,м. Харків,61004, код ЄДРПОУ03359182) до Північно-східний офіс Держаудитслужби (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, 4 під., 10 пов.,м. Харків,Харківська обл., Харківський р-н,61022, код ЄДРПОУ40478572) про визнання протиправним та скасування висновку,-
В С Т А Н О В И В:
Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив суд:
-визнати протиправним та скасувати висновок Північно-східного офісу Держаудитслужби від 09.06.2026 року про результати моніторингу процедури закупівлі ПА-2026-04-24-009735-а;
-стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Північно-східного офісу Держаудитслужби на користь КП "ШЛЯХРЕМБУД" витрати, пов`язані з оплатою судового збору, в розмірі 2662.40 грн.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 13 липня 2026 року відкрито провадження в адміністративній справі, призначено розгляд справи в порядку спрощеного провадження.
В обґрунтування адміністративного позову позивач зазначив, що невиконання Північно-східним офісом Держаудитслужби законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності. При цьому допущені державним органом помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються, як і не можуть покладати на таких осіб тягар відповідальності.
Відповідач у відзиві зазначив, що із заявленими позовними вимогами не погоджується, вважає їх безпідставними та такими, що не ґрунтуються на нормах матеріального права, не відповідають дійсним обставинам та не підтверджені належними і допустимими доказами, у зв`язку з чим вважає, що у задоволенні поданого позову необхідно відмовити в повному обсязі.
Дослідивши надані матеріали справи, суд встановив наступне.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Компетенцію Держаудитслужби та її міжрегіональних територіальних органів визначено Законом України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" від 26.01.1993 № 2939-XII (далі – Закон № 2939-ХІІ) та підпунктами 3, 4 Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 № 43 (далі Положення № 43).
Відповідно до абзацу 2 статті 1 Закону № 2939-ХІІ орган державного фінансового контролю у своїй діяльності керується Конституцією України, Бюджетним кодексом України, цим Законом, іншими законодавчими актами, актами Президента України та Кабінету Міністрів України.
Згідно з ч.ч. 2, 3 статті 2 Закону № 2939-ХІІ державний фінансовий контроль забезпечується органом державного фінансового контролю через проведення державного фінансового аудиту, інспектування, перевірки закупівель та моніторингу закупівлі, порядок проведення яких встановлюється Кабінетом Міністрів України. Частиною 1 статті 8 Закону України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 № 922 –VIII (далі – Закон № 922–VIII) визначено, що моніторинг процедури закупівлі здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його міжрегіональні територіальні органи (далі-органи державного фінансового контролю). Моніторинг процедури закупівлі здійснюється протягом проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та його дії.
Відповідно до частини 6 статті 8 Закону № 922 –VIII за результатами моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу процедури закупівлі (далі - висновок), що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником. Такий висновок підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складання.
Офісом, згідно із наказом Північно-східного офісу Держаудитслужби від 29.05.2026 № 121 проведено моніторинг публічної закупівлі «Послуги з обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів, відповідний код ЄЗС: ДК 021:2015: 66516100-1 Послуги зі страхування цивільної відповідальності власників автомобільного транспорту», про що складено та опубліковано в електронній системі закупівель висновок про результати моніторингу процедури закупівлі від 09.06.2026.
За результатами аналізу питання розгляду тендерної пропозиції учасника ПАТ «СТРАХОВАКОМПАНІЯ «ВУСО» встановлено наступне. Підпунктом 1.1. пункту 1 Додатку 1 «Перелік документів та/або інформації, які подаються учасником процедури закупівлі у складі тендерної пропозиції» до тендерної документації передбачено, що для документального підтвердження інформації про відповідність установленому кваліфікаційному критерію щодо наявності документально підтвердженого досвіду виконання аналогічного (аналогічних) за предметом закупівлі договору (договорів) учасник у складі своєї тендерної пропозиції повинен надати: довідку щодо виконання учасником аналогічного (аналогічних) за предметом закупівлі договору (договорів), у табличному вигляді, складену та заповнену за наведеною формою І; оригінал (оригінали) чи копію (копії), зазначеного (зазначених) учасником у таблиці за формою І аналогічного (аналогічних) договору (договорів), виконаного (виконаних) у повному обсязі ; оригінал (оригінали) чи копію (копії) акту (актів) виконання робіт (надання послуг), що свідчить (свідчать) про виконання у повному обсязі наданого відповідного (кожного з наданих відповідних) аналогічного (аналогічних) договору (договорів), вказаного (вказаних) учасником у таблиці за формою І; оригінал листа відгуку від замовника (Страхувальника) за наданим аналогічним договором (за кожним наданим аналогічним договором), інформація про який (які) наведена учасником у таблиці за формою І, про належне виконання учасником наданого аналогічного договору (кожного з відповідних наданих аналогічних договорів), з обов`язковим зазначенням у цьому листі-відгуку: номеру договору та дати його укладення, посади, П.І.Б. і номеру телефону контактної особи замовника (Страхувальника) за вказаним договором.
Учасником ПАТ «СТРАХОВА КОМПАНІЯ «ВУСО» в складі тендерної пропозиції надано: Довідку щодо виконання учасником аналогічного за предметом закупівлі договору від 27.04.2026 вих.№1, яка містить інформацію про виконання аналогічних договорів (№ 22524695-24-10-10/755 від 08.05.2024 року та № 01-250736-22/18802197 24-10-00 від 28.01.2022 року), копії аналогічних договорів, листи-відгуки та акти виконаних послуг.
Однак, копія наданого аналогічного договору № 22524695-24-10-00/755 від 08.05.2024 має номер та термін дії, який не відповідає інформації, наведеній в Довідці щодо виконання учасником аналогічного за предметом закупівлі договору від 27.04.2026 вих.№1, а саме: №22524695-24-10-10/755 від 08.05.2024 року та термін дії з 08.05.2021 року по 31.12.2024 року.
На запит Північно-східного офісу Держаудитслужби від 02.06.2026, Замовник надав відповідь 05.06.2026 року наступного змісту: «…Щодо Вашого твердження про те, що копія наданого аналогічного договору (№22524695-24-10-00/755 від 08.05.2024) має термін дії, який не відповідає інформації, наведеній в Довідці щодо виконання учасником аналогічного за предметом закупівлі договору від 27.04.2026 вих.№1», слід вказати на те що, пунктом 10.1 розділу 10 «ТЕРМІН ДІЇ ДОГОВОРУ» Договору № 755 встановлено дату: «31» грудня 2024р.».
Так згідно з нормами статей 251-252 Цивільного кодексу України, поняття «термін» - це певний момент у часі, з настанням якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати. Тобто термін дії договору, встановлений в Договорі № 755, а це конкретна дата: «31 грудня 2024 р.», відповідає даті, що вказана учасником – ПАТ «СТРАХОВА КОМПАНІЯ «ВУСО» у рядку за № 1 Довідки І.»
Водночас, абзацом першим пункту 43 Особливостей визначені наступні умови та зобов`язання: якщо замовником під час розгляду тендерної пропозиції учасника процедури закупівлі виявлено невідповідності в інформації та/або документах, що подані учасником процедури закупівлі у тендерній пропозиції та/або подання яких передбачалося тендерною документацією, він розміщує у строк, який не може бути меншим, ніж два робочі дні до закінчення строку розгляду тендерних пропозицій, повідомлення з вимогою про усунення таких невідповідностей в електронній системі закупівель. Отже, надана Замовником відповідь не спростовує факту порушення, оскільки Замовник не виявив зазначену невідповідність в документах, наданих у складі тендерної пропозиції ПАТ «СТРАХОВА КОМПАНІЯ «ВУСО», та на порушення пункту 43 Особливостей, не розмістив в електронній системі закупівель повідомлення з вимогою про усунення таких невідповідностей, чим не надав можливість Учаснику ПАТ «СТРАХОВА КОМПАНІЯ «ВУСО» усунути такі невідповідності в інформації та/ або документах у складі своєї тендерної пропозиції, визначив ПАТ «СТРАХОВА КОМПАНІЯ «ВУСО» переможцем закупівлі та оприлюднив повідомлення про намір укласти договір.
Відповідно до пункту 5 частини 7 статті 8 Закону № 922-VIII у висновку обов`язково зазначаються зобов`язання щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель. Форма висновку та порядок його заповнення затверджені наказом Міністерства фінансів України від 08 вересня 2020 року № 552 «Про затвердження форми висновку про результати моніторингу процедури закупівлі та порядку його заповнення»(далі – Порядок № 522).
Згідно з приписами пункту 3 Порядку № 522, висновок складається у формі електронного документа і заповнюється відповідно до затвердженої Мінфіном форми висновку про результати моніторингу процедури закупівлі в електронній системі закупівель.
Положення пункту 1 Розділу ІІІ Порядку № 552 також вказує на те, що висновок про результати моніторингу процедури закупівлі повинен обов`язково містити зобов`язання щодо усунення виявлених порушень (порушення) законодавства у сфері публічних закупівель. Спосіб усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель законом не визначається.
Водночас частиною восьмою статті 8 Закону № 922-VIII визначено, що замовник має право протягом трьох робочих днів з дня оприлюднення висновку одноразово звернутися до органу державного фінансового контролю за роз`ясненням змісту висновку та його зобов`язань, визначених у висновку. Протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення органом державного фінансового контролю висновку замовник оприлюднює через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, або аргументовані заперечення до висновку, або інформацію про причини неможливості усунення виявлених порушень.
Так, у Висновку про результати моніторингу процедури закупівлі № UA-2026 04-24-009735-a відповідачем вказано для позивача конкретні шляхи усунення виявлених порушень, а саме: здійснити заходи направлені на недопущення встановлених порушень у подальшому (шляхом проведення роз`яснювальної роботи, економічних навчань, тощо) та протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про вжиття таких заходів. Таким чином, після оприлюднення висновку замовник має три варіанти поведінки: 1) усунути викладені у ньому порушення законодавства у сфері публічних закупівель та надати документи, що підтверджують це органу державного фінансового контролю; 2) надати аргументовані заперечення до висновку; 3)надати інформацію про причини неможливості усунення виявлених порушень.
Отже, виходячи із структури та змісту частини 8 статті 8 Закону № 922 VIII, саме замовник публічної закупівлі вправі визначати, яким чином він має намір усунути виявлені правопорушення, обираючи один із визначених законом правомірних варіантів поведінки.
Замовник, у визначений у висновку строк, здійснив заходи направлені на недопущення встановлених порушень у подальшому, про що свідчить опублікована інформація в електронній системі закупівель «Рrozorro», а саме: «Замовником з власної ініціативи здійснено заходи, направлені на недопущення встановленого порушення у подальшому, а саме:- з уповноваженими особами замовника було здійснено розгляд та аналіз порушення пункту 43 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт, послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – Особливості), зазначеного в абзаці першому пункту 2 розділу ІІ. Судом встановлено, що відповідачем проведено роз`яснювальну роботу;- з уповноваженими особами замовника було здійснено розгляд та аналіз причин, які вплинули чи могли вплинути на вчинення порушення, зазначеного в абзаці першому пункту 2 розділу ІІ.; - з уповноваженими особами замовника проведено додаткове вивчення положень вимог пункту 43 Особливостей;- уповноваженим особам замовника вказано на обов`язковість дотримання положень Закону України «Про публічні закупівлі» (зі змінами) з урахуванням Особливостей, під час розгляду тендерних пропозицій;- уповноваженим особам замовника вказано про недопущення встановленого порушення пункту 43 Особливостей у подальшому.»
Таким чином, вимоги, зазначені у висновку про результати моніторингу процедури закупівлі щодо вжиття заходів направлених на недопущення встановлених порушень у подальшому, Комунальним підрядним спеціалізованим підприємством по ремонту і будівництву автошляхів м. Харкова "ШЛЯХРЕМБУД" виконані та відображені у запереченні «Аргументовані заперечення до висновку про результати моніторингу процедури закупівлі № UA 2026-04-24-009735-a, який опубліковано в електронній системі закупівель 9 червня 2026».
Верховний Суд неодноразово зазначав, що зобов`язальна частина висновку може включати як заходи, направлені на виправлення виявлених порушень та приведення процедури закупівлі у відповідність до встановлених правил та стандартів, так і рекомендації, спрямовані на запобігання вчинення таких порушень у подальшому . Зміст зобов`язальної частини оскаржуваного висновку сформульовано на виконання його владних управлінських функцій, як наслідок встановлених порушень замовником процедури закупівлі, з урахуванням контексту допущених порушень позивачем та вагомості їх впливу на процедуру закупівлі з метою обрання пропорційного та ефективного заходу для їх усунення та/або недопущення у подальшому. Крім того, спосіб усунення порушень визначено з метою попередження вчинення замовником нового порушення вимог законодавства, та не створює реальних порушень прав позивача, не впливає на укладений останнім з учасником переможцем договір за наслідками тендеру. Офіс чітко зазначив конкретний захід (варіант поведінки), який слід вжити замовнику для їх усунення.
Також, згідно з правовою позицією Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, викладеною у постанові від 14.03.2024 у справі № 160/3288/21, встановлено, що «Зобов`язальна частина висновку може включати як заходи, направлені на виправлення виявлених порушень та приведення процедури закупівлі у відповідність до встановлених правил та стандартів, так і рекомендації, спрямовані на запобігання вчинення таких порушень у подальшому. При цьому спосіб, у який замовник повинен усунути виявлені порушення не визначений ні Законом України «Про публічні закупівлі», ні Порядком № 552. З цього слідує, що орган державного фінансового контролю має певну свободу розсуду щодо визначення способу усунення виявлених порушень. Водночас реалізація таких повноважень повинна здійснюватися органом державного фінансового контролю з урахуванням контексту допущених порушень та вагомості їх впливу на процедуру закупівлі з метою обрання пропорційного та ефективного заходу для їх усунення та/або недопущення у подальшому. Крім того, визначаючи спосіб усунення порушень, з метою попередження вчинення замовником нового порушення вимог законодавства, контролюючий орган повинен чітко зазначити конкретний захід (варіант поведінки), який слід вжити замовнику для їх усунення.
Подібна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 21.12.2023 у справі № 160/18147/22. Верховний Суд також звертає увагу на те, що визначений у спірному висновку спосіб усунення виявлених порушень, у цій конкретній ситуації, (зважаючи на завершення процедури торгів, визначення переможця, укладання з ним договору про закупівлю) відповідає завданню здійснення державного фінансового контролю та направлений на усунення причин, які призвели до виявлених порушень та недопущення їх вчинення у подальшому . Крім того, колегія суддів зауважує, що зобов`язання позивача про недопущення в подальшому не створює жодних негативних наслідків для позивача, оскільки не зобов`язує його прийняти конкретне рішення.» Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду 30 березня 2023 року по справі № 420/11945/21 також постановив, що вищезгаданий шлях усунення порушень є превентивним заходом, та зазначив: «80. Із встановлених судами обставин вбачається, що суб`єкт владних повноважень, встановивши наявність порушень під час проведення спірної закупівлі, дійшов висновку про застосування до Замовника превентивного заходу, що не вимагає розірвання договірних відносин, однак така вимога відповідача була скерована на дотримання в подальшому вказаних правових норм під час проведення закупівель».
Також, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду 01 лютого 2024 року постановив по справі № 160/18391/22, що «37. …проведення перевірки органом державного фінансового контролю здійснюється з метою корегування роботи підконтрольного суб`єкта та приведення його діяльності відповідно до вимог законодавства. Наслідком такої перевірки є складання висновку, що містить інформацію про виявлені порушення. Одночасно, з метою коригування діяльності об`єкта перевірки, у такому висновку може бути зазначено і вимогу усунути виявлені порушення та способи їхнього усунення, що є обов`язковим до виконання. Разом з тим, у разі несуттєвості виявлених порушень, вимога органу державного фінансового контролю щодо необхідності у майбутньому вжити певних заходів, спрямованих на уникнення таких порушень, є лише превентивним заходом. Суд визнає, що зобов`язальний характер вимоги щодо усунення правопорушення свідчить про встановлення цього порушення, наслідком якого є визначення імперативного обов`язкового способу його усунення. Проте, у цій справі, імперативність оскарженого висновку полягає в тому, що його приписи зобов`язують позивача утриматись від певних дій у майбутньому, а отже, в цій частині відповідач чітко окреслив спосіб усунення порушень. 37.1. Підсумовуючи наведене, Верховний Суд зазначає, що застосований до позивача захід впливу має лише спонукальний характер, направлений на забезпечення ним у майбутньому виконання вимог законодавства у сфері закупівель товарів та послуг, а тому не створює для позивача правових наслідків за цією закупівлею, що була предметом перевірки.». Водночас Офіс повідомляє, що Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 30 листопада 2023 по справі № 160/20791/22 встановив, що «Зобов`язальна частина висновку може включати як заходи, направлені на виправлення виявлених порушень та приведення процедури закупівлі у відповідність до встановлених правил та стандартів, так і рекомендації, спрямовані на запобігання вчинення таких порушень у подальшому. Водночас реалізація вищевказаних повноважень була здійсненна з урахуванням контексту допущених порушень Позивачем та вагомості їх впливу на процедуру закупівлі з метою обрання пропорційного та ефективного заходу для їх усунення та/або недопущення у подальшому. Крім того, визначаючи спосіб усунення порушень, з метою попередження вчинення замовником нового порушення вимог законодавства, контролюючий орган повинен чітко зазначити конкретний захід (варіант поведінки), який слід вжити замовнику для їх усунення. Суд також звертає увагу на те, що визначений спосіб усунення виявлених порушень у цій конкретній ситуації є пропорційним із виявленими порушеннями, відповідає завданню здійснення державного фінансового контролю та направлений на усунення причин, які призвели до виявлених порушень та недопущення їх вчинення у подальшому.»
Також Верховний Суд в пункті 18 постанови від 27.03.2019 по справі № 917/902/18 як висновок зазначив: «Обов`язковою умовою надання правового захисту позивачу судом є наявність відповідного порушення прав, свобод або інтересів особи на момент звернення до суду».
Суд зазначає, що згідно з вимогами ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з ме тою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень тау спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, протягом розумного строку.
Таким чином, проаналізувавши наведене, суд вважає за необхідне вказати, що позовні вимоги є не обґрунтованими, а тому є такими, що не підлягають задоволенню.
Керуючись статтями 72-74, 77, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
В И Р І Ш И В:
Адміністративний позов Комунального підрядного спеціалізованого підприємства по ремонту і будівництву автошляхів м. Харкова "ШЛЯХРЕМБУД" (вул. Москалівська, буд. 20,м. Харків,61004, код ЄДРПОУ03359182) до Північно-східного офісу Держаудитслужби (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, 4 під., 10 пов.,м. Харків,Харківська обл., Харківський р-н,61022, код ЄДРПОУ40478572) про визнання протиправним та скасування висновку-залишити без задоволення.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Суддя Кухар М.Д.
Оригінал: reyestr.court.gov.ua