Суд: Харківський окружний адміністративний суд
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них
Дата: 17 листопада 2026 р.
Справа: №520/30799/25
Суддя: Мар'єнко Л.М.
Харківський окружний адміністративний суд
61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
м.Харків
18 листопада 2026 року №520/30799/25
Харківський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Лариси Мар`єнко, розглянувши в місті Харкові в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін у судове засідання адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,
В С Т А Н О В И В:
Позивач - ОСОБА_1 , звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, в якому просить суд:
1) визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (код ЄДРПОУ 13559341) від 26 серпня 2025 року №205150018656, яким відмовлено в призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (РНОКПП НОМЕР_1 ) відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-IV;
2) зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (код ЄДРПОУ 13559341) призначити та виплачувати з 04 вересня 2025 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (РНОКПП НОМЕР_1 ) пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-IV, зарахувавши до страхового стажу періоди роботи з 01.03.1988 по 18.07.1988, з 01.07.2000 по 04.02.2002, з 07.02.2002 по 01.12.2008.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що рішенням відповідача від 26.08.2025 року №205150018656 відмовлено у призначенні позивачу пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-IV, з підстав відсутності необхідного страхового стажу. Також відповідачем до страхового стажу позивача не зараховано періоди роботи з 01.03.1988 по 18.07.1988, з 01.07.2000 по 04.02.2002, з 07.02.2002 по 01.12.2008, з посиланням на недоліки в заповненні, наданих пенсіонером документів. Вважаючи таке рішення відповідача безпідставним та незаконним, а свої права порушеними, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду відкрито спрощене позовне провадження у справі без виклику сторін у судове засідання за правилами статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України.
Представник відповідача надіслав суду відзив на позовну заяву, в якому позовні вимоги не визнав, просив суд відмовити у задоволенні позову, посилаючись на те, що рішення від 26.08.2025 року №205150018656 прийняте у повній відповідності до вимог чинного законодавства України. Оскільки у позивача відсутній необхідний страховий стаж, у Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області не має підстав для призначення пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".
Представник третьої особи - Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, надіслав суду письмові пояснення з приводу заявлених позовних вимог, в яких підтримав правову позицію відповідача, просив відмовити у задоволенні позовних вимог.
Представник позивача надіслав суду відповідь на відзив, в якому не погодився з доводами представника відповідача та представника третьої особи, просив позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється згідно до вимог ст.229 КАС України.
Відповідно до частини 5 статті 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Оцінивши повідомлені позивачем та відповідачем обставини, дослідивши матеріали справи, судом встановлені наступні обставини.
Позивач – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звернувся до територіального органу Пенсійного фонду України із заявою від 19.08.2025 року про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-IV.
Розгляд заяви передано за принципом екстериторіальності до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області та 26.08.2025 року прийнято рішення №205150018656 про відмову в призначенні пенсії, у зв`язку із відсутністю необхідного страхового стажу, передбаченого Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-IV.
В рішенні від 26.08.2025 року №205150018656 зазначено, що пенсійний вік, визначений ст.26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" становить 60 років, вік заявника - 59 років 11 місяців 169 днів. Необхідний страховий стаж згідно з статтею 26 Закону №1058-IV становить 32 роки. Страховий стаж особи - 28 років 04 місяці 29 днів.
До страхового стажу згідно наданих документів не врахований період роботи з 01.03.1988 по 18.07.1988 згідно записів трудової книжки НОМЕР_2 від 19.02.1986, оскільки назва організації при прийнятті не відповідає назві організації при звільненні, довідка про зміну назви організації відсутня.
Не врахований період роботи з 07.02.2002 по 01.12.2008, оскільки згідно реєстру застрахованих осіб відсутні відомості про сплату страхових внесків.
Вважаючи рішення відповідача про відмову в призначенні пенсії за віком протиправним, а свої права порушеними, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд виходить з наступних підстав та мотивів.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Правовідносини, що виникають у сфері пенсійного забезпечення громадян, регулюються Законом України від 05.11.1991 №1788-XII (далі - Закон №1788-XII) "Про пенсійне забезпечення» та Законом України від 09.07.2003 №1058-ІV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон №1058-ІV).
Згідно статті 26 Закону №1058 передбачено, що особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року. Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу: з 1 січня 2025 року по 31 грудня 2025 року - не менше 32 років.
У разі відсутності, починаючи з 1 січня 2018 року, страхового стажу, передбаченого частиною першою цієї статті, право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 63 роки мають особи за наявності страхового стажу: з 1 січня 2025 року по 31 грудня 2025 року - від 22 до 32 років.
Періоди, з яких складається страховий стаж визначені в ст.24 Закону №1058-IV, відповідно до якої страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом (ч.2 ст.24 Закону №1058-IV).
Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом (ч.4 ст.24 Закону №1058-IV).
У законодавстві, що діяло до 01.01.2004, зокрема, у статті 56 Закону №1788-XII передбачено, що до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.
Порядок підтвердження стажу регламентовано у ст. 62 Закону №1788-XII, яка визначає, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
Відповідно до ст. 62 Закону №1788-XII постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі - Порядок №637).
Пунктами 1, 2 Порядку №637 визначено: основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.
Відповідно до п. 3 Порядку №637 за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження наявного трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які місять відомості про періоди роботи.
Згідно з п. 17-18 Порядку №637 за відсутності документів про наявний стаж роботи та неможливість їх одержання у зв`язку з воєнними діями, стихійним лихом, аваріями, катастрофами або іншими надзвичайними ситуаціями стаж роботи, який дає право на пенсію, встановлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній з ним роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі. За відсутності документів про наявний стаж роботи і неможливості одержання їх внаслідок ліквідації підприємства, установи, організації або відсутності архівних даних з інших причин, ніж ті, що зазначені в пункті 17 цього Порядку, трудовий стаж установлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі і мали документи про свою роботу за час, стосовно якого вони підтверджують роботу заявника.
Аналіз наведених норм свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Проте, якщо у трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження наявного трудового стажу приймаються додаткові докази, зазначені у пункті 3 Порядку №637, а за відсутності документів про наявний стаж або відсутності архівних даних, трудовий стаж установлюється на підставі показань не менше двох свідків, пов`язаних з заявником спільною роботою.
Згідно пункту 2.4 Інструкції №58, усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження).
Записи виконуються акуратно, ручкою кульковою або з пером, чорнилом чорного, синього або фіолетового кольору і завіряються печаткою записи про звільнення, відомості про нагородження та заохочення.
Відповідно до пунктів 2.6, 2.8 Інструкції №58 у разі виявлення неправильного або неточного запису відомостей про роботу, переведення, а також про нагородження та заохочення тощо, виправлення виконується власником або уповноваженим ним органом, де було зроблено відповідний запис. Власник або уповноважений ним орган за новим місцем роботи зобов`язаний надати працівнику в цьому необхідну допомогу.
Відповідно до п.4.1 Інструкції №58 у разі звільнення працівника всі записи про роботу і нагороди, що внесені у трудову книжку за час роботи на цьому підприємстві, засвідчуються підписом керівника підприємства або спеціально уповноваженою ним особою та печаткою підприємства або печаткою відділу кадрів.
Суд зазначає, що дані щодо номеру та дати наказів про звільнення та інформація про звільнення, відносяться до необхідних записів трудової книжки, а у випадку їх відсутності підлягає застосуванню Порядок №637, яким передбачено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
З трудової книжки позивача серії НОМЕР_2 судом встановлено, що під записом №5 зазначено про прийняття на роботу 14.11.1986 мовою оригіналу "плотником-бетонщиком Комбинат "Харьковпромстрой" Трест-площадка "Промстрой-1".
Згідно запису №7 - 01.03.1988 року у зв`язку з реорганізацією Трест-площадки "Промстрой-1", позивач звільнений по переведу в СУ "Лозоваяпромстрой".
01.03.1988 року позивач прийнятий по переведенню в СУ "Лозоваяпромстрой" треста "Промстрой-1" теслярем-бетонщиком (запис №8).
18.07.1988 - звільнений з роботи за власним бажанням СУ "Лозоваяпромстрой" треста "Промстрой-1" (запис №9).
Суд зазначає, що запис №7 в трудовій книжці про переведення позивача на роботу Трест-площадки "Промстрой-1" до СУ "Лозоваяпромстрой" у зв`язку з реорганізацією підприємства містить всі необхідні реквізити.
З аналізу вищевказаних суд приходить до висновку, що обов`язок ведення трудових книжок покладено на роботодавців, а тому працівник не має нести тягар за неналежне оформлення трудової книжки.
Враховуючи викладене, судом встановлено, що відповідач протиправно відмовив позивачу у зарахуванні до страхового стажу періоду роботи з 01.03.1988 по 18.07.1988, тому позовні вимоги позивача в цій частині підлягають задоволенню.
Щодо зарахування до страхового стажу позивача періоду роботи з 01.07.2000 по 04.02.2002 року, суд зазначає, що рішення про відмову в призначенні пенсії за віком від 26.08.2025 року не містить підстав незарахування зазначеного періоду до страхового стажу, однак згідно протоколу розрахунку стажу в ІКІС "ПФУ" вбачається, що вказаний період до страхового стажу не зараховано.
Записами трудової книжки колгоспника НОМЕР_3 від 15.08.1988 року (записи №4-5, сторінки №6-9) підтверджується, що ОСОБА_1 працював: з 01.07.2000 по 04.02.2002 трактористом в Сільськогосподарському ТОВ "Суворовець".
Крім того, період роботи в Сільськогосподарському ТОВ "Суворовець" (до перейменувань та реорганізації – колгосп ім.Суворова) було зараховане органом ПФУ з 13.08.1995 по 30.06.2000.
Судом з архівної довідки ТОВ "Науково-виробничий сервісний центр "Харківський народний архів" від 25.03.2025 №06-15 б/н встановлено, що в справі фонду, описах фонду Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Суворовець" Первомайського району Харківської області містяться відомості про перейменування підприємства:
1971 - серпень 1995 року - Колгосп імені Суворова, Первомайського району Харківської області;
з серпня 1995 - лютий 2000 року - Колективне сільськогосподарське підприємство імені Суворова, Первомайського району, Харківської області;
з лютого 2000 - березень 2000 року - Сільськогосподарський виробничий кооператив імені Суворова, Первомайського району, Харківської області;
з березня 2000 - липень 2006 року - Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Суворовець" Первомайського району, Харківської області (визнано банкрутом рішенням Господарського суду Харківської області - справа №Б-24/75-06 від 19.07.2006 року).
Крім записів у трудовій книжці НОМЕР_3 , період роботи позивача з 01.07.2000 по 04.02.2002 додатково підтверджується архівними довідками з "Науково-виробничого сервісного центру "Харківський народний архів" від 25.03.2025 №06-14/121 та від 30.10.2025 №06-14/312-а.
Беручи до уваги вищевикладене, суд приходить до висновку про підтвердженість наданими первинними документами страхового стажу позивача в період роботи з 01.07.2000 по 04.02.2002 року, врахування його органами пенсійного фонду при призначенні пенсії за віком.
Щодо позовних вимог про зарахування до страхового стажу позивача періоду роботи з 07.02.2002 по 01.12.2008, з підстав відсутності відомостей про сплату страхових внесків в реєстру застрахованих осіб, суд зазначає таке.
Відповідно до частин 1, 2, 4 статті 24 Закону №1058-ІУ страховий стаж - це період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності зазначеним Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску затверджений наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 року №4 "Про затвердження форми Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску і Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску» (надалі - Порядок).
Відповідно до п.1 розділу II та п.1,2 розділу V Порядку розрахунок подається окремо за кожний квартал (податковий період) з розбивкою по місяцях звітного кварталу протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного кварталу. Окремий Розрахунок за календарний рік не подається.
Коригування поданого і прийнятого Розрахунків проводяться на підставі самостійно виявлених платником помилок, а також на підставі повідомлень про помилки, виявлені контролюючим органом.
Поданим і прийнятим до граничного строку подання вважається Розрахунок, який прийнятий контролюючим органом та пройшов всі контролі, у тому числі під час завантаження до Реєстру страхувальників та до Реєстру застрахованих осіб, залишається чинним під час прийняття контролюючим органом наступного Розрахунку за такий звітний (податковий) період.
На підставі такого Розрахунку здійснюється коригування необхідних реквізитів та показників як у межах звітного (податкового) періоду, так і поза його межами.
Розрахунок, сформований для виправлення помилок за звітний (податковий) та за попередній періоди, не має містити інших додатків крім тих, у яких проводиться коригування.
Таким чином, подання уточнюючого податкового розрахунку покладається на податкового агента.
З огляду на наведене, неналежне виконання страхувальником своїх обов`язків і не подання відповідної звітності за застраховану особу у спірні періоди не може свідчити про позбавлення позивача відповідного права пенсійне забезпечення.
Пунктом 2 частини першої статті 14-1 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" визначено, що Пенсійний фонд та його територіальні органи зобов`язані забезпечувати своєчасне внесення відомостей до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру та здійснювати контроль за достовірністю відомостей, поданих до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру.
Відповідно до статті 16 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" Державний реєстр створюється для забезпечення: ведення обліку платників і застрахованих осіб у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування та їх ідентифікації; накопичення, зберігання та автоматизованої обробки інформації про сплату платниками єдиного внеску та про набуття застрахованими особами права на отримання страхових виплат за окремими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування; нарахування та обліку виплат за окремими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування.
Державний реєстр складається з реєстру страхувальників і реєстру застрахованих осіб.
Ведення реєстру страхувальників Державного реєстру здійснюється на підставі положення, що затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов`язкового державного соціального страхування.
Ведення реєстру застрахованих осіб Державного реєстру здійснюється на підставі положення, що затверджується Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, та фондами загальнообов`язкового державного соціального страхування.
Відповідно до пунктів 3,4 розділу IV Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 18.06.2014 №10-1 (далі - Положення №10-1), відомості до Реєстру застрахованих осіб, зміни, уточнення до них вносяться в електронній формі в автоматичному режимі на підставі: звітності, що подається страхувальниками до Пенсійного фонду України, відомостей центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації актів цивільного стану, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування. У разі припинення страхувальника зміни та уточнення до відомостей Реєстру застрахованих осіб вносяться на підставі відомостей, поданих правонаступником.
Внесення змін до відомостей про застраховану особу в Реєстрі застрахованих осіб відповідно до рішення суду, що набрало законної сили, здійснюється територіальними органами Пенсійного фонду України на підставі наказу керівника відповідного органу у десятиденний строк після надходження (надання особою) рішення суду.
Суд враховує, що наявність у системі персоніфікованого обліку (Реєстрі застрахованих осіб) відомостей про періоди трудової діяльності застрахованих осіб у подальшому є підставою для призначення/перерахунку та здійснення пенсійних виплат. У свою чергу, відсутність у Реєстрі відповідної інформації призводить до порушення права застрахованої особи на одержання виплат за загальнообов`язковим державним пенсійним страхуванням.
Стаття 46 Конституції України, статті 22 Загальної декларації прав людини, стаття 9 Міжнародного пакту про економічні, соціальні та культурні права, стаття 23 Європейської соціальної хартії (переглянутої) закріплюють право особи на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Суд зазначає, що неналежний порядок видачі або заповнення документів з вини страхувальника не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист при вирішенні питань призначення пенсії.
Суд також враховує правову позицію Верховного Суду, викладену у постановах від 17 липня 2019 року (справа №144/669/17) та від 20 березня 2019 року (справа №688/947/17), згідно якої, несплата страхувальником страхових внесків не може бути підставою для не зарахування до страхового стажу позивача періодів його роботи на такому підприємстві, оскільки працівник не несе відповідальності за неналежне виконання підприємством-страхувальником свого обов`язку щодо подання відповідної звітності.
Поряд з цим, слід зазначити, що у відповідності до статті 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" №1788-ХІІ від 05.11.1991 (далі - Закон №1788-ХІІ) основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Спірний період роботи 07.02.2002 по 01.12.2008 підтверджуються записами у трудовій книжці серії НОМЕР_2 , виданої 19.02.1986 та трудовою книжкою колгоспника серії НОМЕР_3 від 15.08.1988, а саме підтверджують роботу позивача трактористом в ТОВ СВП "Картамиш".
Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що позивач не повинен відповідати за неналежне виконання страхувальником свого обов`язку щодо належної сплати страхових внесків, а отже, наявність заборгованості підприємця зі страхових внесків не може бути підставою для не зарахування до страхового стажу позивача періоду його роботи у такого підприємця.
Беручи до уваги висновки суду про протиправність дій відповідача та для належного захисту прав позивача, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги шляхом зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області зарахувати ОСОБА_1 до страхового стажу наступні періоди: з 01.03.1988 по 18.07.1988, з 01.07.2000 по 04.02.2002, з 07.02.2002 по 01.12.2008.
Таким чином, суд дійшов висновку, що рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області від 26.08.2025 №205150018656 є протиправним та підлягає скасуванню.
Відповідно до частини 2 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
Суд зазначає, що відповідно до пунктів 2, 4, 10 частини другої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про, зокрема, визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.
За правилами частини третьої-четвертої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
У випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Зі змісту наведених норм вбачається, що втручанням у дискреційні повноваження суб`єкта владних повноважень може бути прийняття судом рішень не про зобов`язання вчинити дії, а саме прийняття ним рішень за заявами заявників замість суб`єкта владних повноважень.
Тобто, законодавець передбачив обов`язок суду змусити суб`єкт владних повноважень до правомірної поведінки, а не вирішувати питання, які належать до функцій і виключної компетенції останнього (дискреційні повноваження), тому втручання в таку діяльність є формою втручання в дискреційні повноваження наведеного органу та виходить за межі завдань адміністративного судочинства.
Згідно судової практики Європейського суду з прав людини (рішення по справі "Олссон проти Швеції" від 24.03.1988) запорукою вірного застосування дискреційних повноважень є високий рівень правової культури державних службовців, водночас, суди повинні відновлювати порушене право шляхом зобов`язання суб`єкта владних повноважень, у тому числі колегіальний орган, прийняти конкретне рішення про надання можливості, якщо відмова визнана неправомірною, а інших підстав для відмови не вбачається.
При цьому, судом враховується, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.
Аналогічна позиція викладена у постановах Верховного Суду України від 16.09.2015 у справі №21-1465а15 та від 02.02.2016 у справі №804/14800/14.
З урахуванням викладеного, суд вважає, що з урахуванням обставин цієї справи та враховуючи ненадання відповідачем належної оцінки заяві та документам позивача, належним способом захисту, необхідним для поновлення прав позивача є зобов`язання пенсійного органу - Головне управління ПФУ в Житомирській області, яке було визначено за принципом екстериторіальності для розгляду заяви позивача про призначення пенсії за віком, зарахувати до страхового стажу позивача періоди роботи: з 01.03.1988 по 18.07.1988, з 01.07.2000 по 04.02.2002, з 07.02.2002 по 01.12.2008, та повторно розглянути заяву позивача від 19.08.2025 про призначення пенсії за віком, з урахуванням висновків суду в даній справі.
Приписами ч.1 та ч.2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 КАС України. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Зважаючи на встановлені у справі обставини, з огляду на приписи норм чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.
Витрати зі сплати судового збору не підлягають розподілу, оскільки позивач звільнений від його сплати на підставі ухвали Харківського окружного адміністративного суду від 26.11.2025 року.
Керуючись ст.ст.19, 139, 229, 241-247, 250, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
В И Р І Ш И В:
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (вул.Ольжича, буд.7, м.Житомир, 10003, код ЄДРПОУ 13559341), третя особа - Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд.5, Держпром, 3 під., 2 пов., код ЄДРПОУ 14099344) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії – задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області від 26 серпня 2025 року №205150018656, яким відмовлено в призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-IV.
Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (код ЄДРПОУ 13559341) зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (РНОКПП НОМЕР_1 ). періоди роботи з 01.03.1988 по 18.07.1988, з 01.07.2000 по 04.02.2002, з 07.02.2002 по 01.12.2008.
Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (код ЄДРПОУ 13559341) повторно розглянути заяву щодо призначення пенсії ОСОБА_1 від 19.08.2025, з урахуванням висновків суду по даній справі.
В задоволенні решти позовних вимог, - відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 з 24 лютого 2022 року був введений воєнний стан на території України, у зв`язку з бойовими діями на території м.Харків та Харківської області, повний текст рішення складено 18 листопада 2026 року.
Суддя Лариса МАР`ЄНКО
Оригінал: reyestr.court.gov.ua