Рішення від 11 листопада 2026 р. у справі №299/3581/26 — Виноградівський районний суд Закарпатської області

Суд: Виноградівський районний суд Закарпатської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: про розірвання шлюбу

Дата: 11 листопада 2026 р.

Справа: №299/3581/26

Суддя: Дочинець С. І.

Виноградівський районний суд Закарпатської області

_______________________________________________________________________________________________ Справа № 299/3581/26

Номер провадження 2/299/1746/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12.11.2026 року м.Виноградів

Виноградівський районний суд Закарпатської області у складі: головуючого судді Дочинця С.І., при секретарі Роман К.С., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в приміщенні Виноградівського районного суду Закарпатської області цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 , інтереси якої представляє адвокат Дидинська Богдана Миронівіна, до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів на утримання дітей,

В С Т А Н О В И В :

Позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів на утримання малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Позовні вимоги про розірвання шлюбу обґрунтовувала тим, що 31 серпня 2013 року між нею та відповідачем було зареєстровано шлюб, від якого у них народився син. Однак унаслідок різних характерів і поглядів на сімейне життя між сторонами виникли непорозуміння, сімейні відносини фактично припинилися. Зазначала, що відповідач уже близько чотирьох років проживає за кордоном та заперечував проти її переїзду разом із сином до нього. З 3 грудня 2025 року сторони припинили шлюбно-сімейні відносини та ведення спільного господарства. Позивачка вважала, що подальше збереження шлюбу та примирення між сторонами неможливі, а тому просила суд розірвати шлюб, залишивши їй після його розірвання прізвище « ОСОБА_4 ».

Вимоги про стягнення аліментів обґрунтовувала тим, що син проживає з нею та перебуває на її утриманні, а коштів, які добровільно надає відповідач, недостатньо для забезпечення належних потреб дитини. Посилалася на обов`язок обох батьків утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Зазначала, що відповідач є працездатною особою, має відповідну кваліфікацію та працює за кордоном, зокрема в Угорщині, виконуючи будівельні роботи. За наявною у неї інформацією, щомісячний дохід відповідача становить близько 80 000 грн. При цьому відомостей про погіршення стану його здоров`я чи інші обставини, які б перешкоджали йому працювати та належним чином утримувати дитину, позивачці не відомо.

Також зазначала, що їхній син навчається у закладі загальної середньої освіти, а його утримання потребує значних витрат на харчування, одяг, взуття, шкільне приладдя, навчальні матеріали, транспорт, медичне забезпечення та розвиток здібностей. Окремо звертала увагу на зростання вартості продуктів харчування, одягу, медикаментів та інших товарів першої необхідності внаслідок збройної агресії проти України й запровадження воєнного стану.

З огляду на матеріальне становище відповідача, його можливість отримувати стабільний дохід за кордоном та потреби дитини шкільного віку позивачка спочатку просила стягувати з відповідача аліменти у твердій грошовій сумі в розмірі 10 000 грн щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня подання позову до суду і до досягнення дитиною повноліття.

У свою чергу, представником відповідача ОСОБА_2 – адвокатом Мелаєм Є.М., через систему Електронний суд подано відзив на позовну заяву. У відзиві на позовну заяву позовні вимоги про розірвання шлюбу визнав повністю, а щодо стягнення аліментів — частково. Зазначив, що не заперечує проти стягнення з нього аліментів на утримання сина, однак вважає заявлений позивачкою розмір у 10000 грн щомісячно завищеним та необґрунтованим, у зв`язку з чим погоджується сплачувати аліменти у твердій грошовій сумі 4 000 грн щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. На обґрунтування своїх заперечень зазначив, що ніколи не ухилявся від обов`язку утримувати сина, регулярно надсилав кошти на потреби сім`ї та дитини, брав участь у додаткових витратах на його розвиток, навчання та захоплення, купував одяг, взуття, мобільний телефон, велосипед, електросамокат та інші речі. Вказував, що мати дитини також є працездатною особою та повинна брати рівну участь у її утриманні. Водночас позивачкою не надано належних доказів, які б підтверджували необхідність стягнення аліментів саме в заявленому розмірі. З огляду на викладене відповідач просив позов задовольнити частково, стягнувши з нього аліменти в розмірі 4 000 грн щомісячно, а судові витрати розподілити між сторонами порівну.

Позивачка ОСОБА_1 та її представник – адвокат Дидинська Б.М., в судове засідання не з`явилися, повідомлені належним чином про день, час та місце розгляду справи. 12.11.2026 року через канцелярію суду адвокатом подано заяву у якій вказує про зменшення позовних вимог у частині стягнення аліментів із 10000 гривень до 5000 гривень щомісячно. Крім того, у вказаній заяві просить розглядати справу без її участі та без участі позивачки.

Відповідач ОСОБА_2 та його представник – адвокат Мелай Є.М., в судове засідання не з`явилися, повідомлені належним чином про день, час та місце розгляду справи. 12.11.2026 року через канцелярію суду адвокатом подано заяву у якій просить розглянути справу без їхньої участі, вказує, що відповідач визнає зменшені позовні вимоги в частині стягнення аліментів в розмірі 5000 гривень та не заперечує щодо задоволення позову. Одночасно просить стягнути з відповідача половину суми сплаченого позивачкою судового збору.

Суд, дослідивши матеріали позовної заяви, встановив наступні обставини справи.

Відповідно до свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 від 31.08.2013 року, виданого виконкомом Пийтерфолвівської сільської ради Виноградівського району Закарпатської області, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрували шлюб 31 серпня 2013 року, у виконкомі Пийтерфолвівської сільської ради Виноградівського району Закарпатської області за актовим записом №14. Після реєстрації шлюбу прізвище позивача - « ОСОБА_4 ».

Як вбачається з копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , виданого 04.02.2024 року виконавчим комітетом Пийтерфолвівської сільської ради Виноградівського району Закарпатської області, ОСОБА_3 , народився ІНФОРМАЦІЯ_4 , його батьками зазначені ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .

Згідно із ч.1 ст.110 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя.

Відповідно до ст.112 СК України суд з`ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини з інвалідністю та інші обставини життя подружжя.

Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Судом встановлено, що сімейні відносини між сторонами припинені, вони втратили почуття любові, поваги один до одного та взаєморозуміння, мають різні погляди на життя. Наведене свідчить, що сім`я сторін розпалася, а формальне існування цього шлюбу суперечить інтересам сторін. З огляду на стійке волевиявлення позивача, беручи до уваги наведені обставини, які свідчать про те, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечить інтересам сторін, стало неможливим, то шлюб слід розірвати.

Частиною 2 ст.115 СК України регламентовано, що рішення суду про розірвання шлюбу після набрання ним законної сили надсилається судом до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб.

У зв`язку з наведеним, копію рішення суду, після набрання ним законної сили, слід надіслати до Виноградівського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Берегівському районі Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, для виконання, для виконання.

Вирішуючи зменшений позов у частині стягнення аліментів на одну неповнолітню дитину суд керується наступним.

Згідно вимог ст.180 СК України, батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

У відповідності до ч.3 ст.181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.

Статтею 182 СК України передбачено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини, стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина, наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів, інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Про право суду при визначення розміру аліментів враховувати стан здоров`я та матеріальне становище дитини, стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів, інші обставини, що мають істотне значення йдеться і в абзаці 3 п.17 Постанови Пленуму Верховного суду України №3 від 15.05.2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів».

Згідно ст.184 СК України, суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі. Розмір аліментів, визначений судом або домовленістю між батьками у твердій грошовій сумі, щорічно підлягає індексації відповідно до закону, якщо платник і одержувач аліментів не домовилися про інше. За заявою одержувача аліментів індексація може бути здійснена судом за інший період.

Судом встановлено, що сторони є батьками малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає разом із матір`ю та перебуває на її утриманні. Отже, відповідач як батько дитини зобов`язаний брати участь у її матеріальному забезпеченні та нести витрати на її утримання.

При визначенні розміру аліментів суд враховує, що дитина досягла шкільного віку, навчається у закладі загальної середньої освіти, а тому потребує належного матеріального забезпечення, зокрема витрат на харчування, одяг, взуття, навчальне приладдя, лікування, відпочинок та розвиток здібностей.

Суд також бере до уваги доводи відповідача про те, що він не ухилявся від виконання батьківського обов`язку, добровільно надавав кошти на утримання сина, брав участь у придбанні одягу, взуття, техніки та інших речей, а також сприяв розвитку його захоплень. Водночас такі обставини не звільняють відповідача від обов`язку регулярно та належним чином брати участь в утриманні дитини, оскільки потреби дитини мають постійний характер.

Відповідачем не наведено відомостей про наявність обставин, які б істотно обмежували його можливість працювати та виконувати обов`язок щодо утримання сина. Доказів наявності інших дітей чи непрацездатних утриманців, які перебувають на його утриманні, суду не надано.

При цьому суд виходить із того, що обов`язок утримувати дитину покладається на обох батьків, а тому мати дитини також повинна брати участь у її матеріальному забезпеченні відповідно до своїх можливостей. Разом із тим проживання дитини з матір`ю та здійснення нею щоденного догляду за сином також є формою виконання батьківських обов`язків.

Суд бере до уваги і те, що в ході розгляду справи позивачка скористалася своїм процесуальним правом та зменшила розмір позовних вимог у частині стягнення аліментів із 10 000 грн до 5 000 грн щомісячно. Відповідач через свого представника подав заяву, у якій зазначив, що визнає зменшені позовні вимоги в частині стягнення аліментів у розмірі 5 000 грн щомісячно та не заперечує проти їх задоволення.

Оцінивши наведені обставини в їх сукупності, враховуючи вік дитини, її потреби, матеріальне становище сторін, працездатність відповідача, його можливість отримувати дохід від роботи за кордоном, а також те, що відповідач визнав зменшені позовні вимоги та погодився сплачувати аліменти в розмірі 5 000 грн щомісячно, суд доходить висновку, що такий розмір аліментів є обґрунтованим, необхідним та достатнім для забезпечення належного утримання дитини, відповідає її найкращим інтересам та не суперечить вимогам сімейного законодавства.

За таких обставин суд вважає за необхідне зменшені позовні вимоги в частині стягнення аліментів задовольнити та стягнути зі ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у твердій грошовій сумі в розмірі 5000 гривень щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня пред`явлення позову до суду і до досягнення дитиною повноліття.

Аліменти на утримання дітей згідно з ч.1 ст.191 СК України присуджуються за рішенням суду від дня подання позовної заяви, в даному випадку з 07.08.2026 року.

В силу п.1 ч.1 ст.430 ЦПК України слід допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Щодо розподілу судових витрат суд зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, при зверненні до суду з позовом позивачкою сплачено судовий збір за вимогу про розірвання шлюбу в розмірі 1331,20 грн, що підтверджується відповідним платіжним документом.

Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно з частиною першою статті 142 ЦПК України у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідному рішенні вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Судом встановлено, що відповідач у поданому відзиві на позовну заяву визнав позовні вимоги в частині розірвання шлюбу повністю, тобто до початку розгляду справи по суті, а тому наявні передбачені законом підстави для повернення позивачці з державного бюджету 50 відсотків сплаченого нею судового збору, що становить 665,60 грн.

Інші 50 відсотків сплаченого судового збору в розмірі 665,60 грн підлягають стягненню з відповідача на користь позивачки, оскільки позовну вимогу про розірвання шлюбу задоволено.

Крім того, приймаючи до уваги, що позивачка при пред`явленні позову, у частині стягнення аліментів на утримання дитини була звільнена від сплати судового збору, на підставі п.3 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір», на виконання вимог ст.141 ЦПК України, суд, вважає за необхідне стягнути з відповідача в користь держави судовий збір в розмірі 1331,20 гривень.

Згідно ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Враховуючи викладене, керуючись ст.110, 112-115, 180-184, 191 СК України, ст.ст. 12, 13, 76-81, 89, 141, 263-265, 273, 354, 355 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В :

Зменшені позовні вимоги ОСОБА_1 , інтереси якої представляє адвокат Дидинська Богдана Миронівіна, до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів на утримання дітей задовольнити.

Шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , зареєстрований 31 серпня 2013 року у виконкомі Пийтерфолвівської сільської ради Виноградівського району Закарпатської області, про що складено актовий запис № 14 розірвати.

Повернути ОСОБА_1 з Державного бюджету України 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, у розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок.

Стягнути зі ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок.

Стягувати із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання одної дитини - сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у твердій грошовій сумі у розмірі по 5000 (п`ять тисяч) гривень, щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму встановленого для дитини відповідного віку, починаючи з дня пред`явлення позову, а саме з 07 серпня 2026 року і до досягнення дитиною повноліття.

Стягнути із ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у сумі 1331 (одна тисяча триста тридцять одну) гривень 20 копійок.

Допустити негайне виконання рішення в частині стягнення аліментів на дитину в розмірі суми платежу за один місяць.

Відомості щодо учасників справи:

Позивач, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , мешканка АДРЕСА_1 .

Представник позивача – адвокат Дидинська Богдана Миронівна, м. Виноградів, вул. Миру, 18/4 Берегівського району Закарпатської області.

Відповідач, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_4 , мешканець АДРЕСА_1 .

Представник відповідача - адвокат Мелай Євгеній Михайлович, м. Виноградів, вул. Миру, 38Б Берегівського району Закарпатської області.

Копію рішення суду, після набрання ним законної сили, надіслати до Виноградівського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Берегівському районі Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, для виконання у частині розірвання шлюбу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті, чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його складення безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду.

ГоловуючийДочинець С. І.

Оригінал: reyestr.court.gov.ua