Суд: Деснянський районний суд м. Чернігова
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції
Дата: 16 листопада 2026 р.
Справа: №750/10188/26
Суддя: Григор'єв Р. Г.
Справа № 750/10188/26
Провадження № 3/750/2897/26
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
17 листопада 2026 року м. Чернігів
Суддя Деснянського районного суду міста Чернігова Григор`єв Р.Г., за участю захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності Журби В.С., дослідивши матеріали начальника ВАП УПП в Чернігівській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, військовослужбовця, мешканця АДРЕСА_1 , за ч. 1 ст. 130 КУпАП,-
В С Т А Н О В И В :
13 вересня 2026 року о 00 год. 18 хв. в м. Чернігові по вул. Оборонців Чернігова, 15А, ОСОБА_1 , керував електричним двоколісним транспортним засобом «JET», що має від одного колеса електродвигун потужністю двигуна 1000 Вт, який розвиває максимальну швидкість до 25 км/год, в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан алкогольного сп`яніння проводився у встановленому законом порядку на місці зупинки за допомогою приладу Драгер ARLM-0398, результат позитивний 2,22 ‰, чим порушив п. 2.9.а ПДР.
В судове засідання, призначене на 17.11.2026, ОСОБА_1 , не з`явився, але з`явився захисник Журба В.С.
В судовому засіданні захисник Журба В.С. просила закрити провадження у справі щодо ОСОБА_1 на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП. Зазначила, що електросамокат «JET» не відноситься до механічних транспортних засобів у розумінні Правил дорожнього руху, а особа, яка ним керує, не може вважатися водієм у значенні норм, що регулюють відповідальність за керування транспортними засобами у стані сп`яніння. Крім того, ОСОБА_2 підкреслила, що ОСОБА_1 є військовослужбовцем, огляд на стан алкогольного сп`яніння мав проводитись за спеціальною процедурою, передбаченою ст. 266-1 КУпАП. За таких обставин огляд ОСОБА_1 був проведений з порушенням та вважається недійсним, а його результати є недопустимими доказами, оскільки отримані всупереч вимогам і порядку, встановлених законом.
Заслухавши доводи захисника, дослідивши матеріали справи: протокол про адміністративне правопорушення від 13.09.2026 відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП, роздруківка тестування, акт огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, рапорт, переглянувши відеозапис з камер патрульних поліцейських, суд вважає, що в діях ОСОБА_1 вбачаються ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме: керування транспортним засобом особою, яка перебуває у стані алкогольного сп`яніння, з огляду на таке.
Відповідно до підпункту «а» пункту 2.9 ПДР водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
На вимогу працівника поліції водій повинен пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних, чи токсичних речовин (п. 2.5 ПДР).
Керування транспортним засобом в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а рівно як і відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції тягне за собою адміністративну відповідальність за ч.1 ст. 130 КУпАП.
Процедура огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, передбачена Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженим постановою КМУ від 17.12.08 року № 1103, Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом МВС, МОЗ від 09.11.2015 року № 1452/735 (далі по тексту - Порядок та Інструкція відповідно).
У відповідності до пунктів другого, третього та четвертого Розділу 1 наведеної Інструкції, огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану. Ознаками алкогольного сп`яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці. Ознаками наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп`яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці , які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.
Відповідно до пункту п`ятого Порядку, підтвердження стану сп`яніння в результаті огляду та згода водія транспортного засобу з результатами такого огляду є підставою для його притягнення до адміністративної відповідальності.
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення від 13.09.2026 та переглянутого в судовому засіданні відеозапису з камери патрульних поліцейських, 13 вересня 2026 року о 00 год. 18 хв. в м. Чернігові по вул. Оборонців Чернігова, 15А, ОСОБА_1 , керував електричним двоколісним транспортним засобом «JET» та був зупинений працівниками патрульної поліції.
Відповідно до рапорту працівника патрульної поліції, підставою для зупинки транспортного засобу «JET» без н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 слугувало порушення ним комендантської години.
В ході перевірки документів та спілкування з цим водієм, працівник патрульної поліції виявив у нього ознаки алкогольного сп`яніння, а саме: виражене тремтіння пальців рук, запах алкоголю з порожнини рота, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя.
Виявлення ознак алкогольного сп`яніння у вказаного водія стало правовою підставою для пропонування працівником поліції водієві пройти огляд на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою приладу Драгер.
Згідно роздруківки тестування на алкоголь та акту огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, при тестуванні водія ОСОБА_1 за допомогою приладу «Alcotest 7510 ARLM-0398» проба позитивна і становить 2,22 ‰, в графі до якої поставив власноручно свій підпис, зазначено, що з результатом огляду згоден. Крім того, на відеозапису зафіксовано, що водій підтвердив факт вживання ним алкогольних напоїв.
Доводи захисника з приводу того, що самокати не є механічними транспортними засобами, а відтак керування ними в стані алкогольного сп`яніння не містить ознак адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП є помилковим тлумаченням наведеної норми. Так, згідно з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 15.03.2023 р. у справі № 127/5920/22, використання електросамоката чи іншого подібного засобу (моноколеса, сеґвея тощо) для переміщення особи як учасника дорожнього руху є джерелом підвищеної небезпеки, якщо в конкретному випадку такий засіб приводився в рух за допомогою встановленого на ньому електричного двигуна; для кваліфікації діяльності, пов`язаної з таким використанням електричного самоката, характеристика електросамоката як механічного транспортного засобу з урахуванням потужності електродвигуна, встановленого на ньому, значення не має.
Окрім того, відповідно до Закону України № 2956-IX «Про деякі питання використання транспортних засобів, оснащених електричними двигунами, та внесення змін до деяких законів України щодо подолання паливної залежності і розвитку електрозарядної інфраструктури та електричних транспортних засобів» від 24.02.2023 легкий персональний електричний транспортний засіб - колісний транспортний засіб, який оснащений та приводиться в рух виключно електричними тяговими двигунами (одним чи декількома) із потужністю у діапазоні до 1000 Вт, системою акумулювання електричної енергії (акумуляторною батареєю), яка здатна заряджатися шляхом підключення до зовнішнього джерела електричної енергії, з одним, двома, трьома або чотирма колесами, який має максимальну конструктивну швидкість у діапазоні до 25 кілометрів на годину.
Отже, за визначенням наведеного закону електросамокат, яким керував ОСОБА_1 віднесений до електричних транспортних засобів.
Адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП наступає, зокрема, за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного сп`яніння. Законодавець не ставить в залежність наявність складу даного адміністративного правопорушення виключно з керуванням механічними транспортними засобами.
Суд також не вбачає порушень збоку працівників поліції, які на загальних підставах проводили огляд ОСОБА_1 , який мав статус військовослужбовця, на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу, з огляду на таке.
Відповідно до ч. 1 ст. 15 КУпАП військовослужбовці за порушення правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху несуть адміністративну відповідальність на загальних підставах.
За змістом статті 266-1 КУпАП огляд на стан сп`яніння проводиться посадовою особою, уповноваженою на те начальником органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України або командиром, лише щодо військовослужбовців Збройних Сил України, щодо яких є підстави вважати, що вони у стані сп`яніння виконують обов`язки військової служби або перебувають на території військових частин.
Огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння військовослужбовців Збройних Сил України, щодо яких є підстави вважати, що вони у стані сп`яніння перебувають на вулицях, у закритих спортивних спорудах, у скверах, парках, у всіх видах громадського транспорту (включаючи транспорт міжнародного сполучення) та в заборонених законом інших місцях, проводиться посадовою особою, уповноваженою на те начальником органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, з використанням спеціальних технічних засобів та тестів.
Керування військовослужбовцем транспортним засобом на дорогах загального користування з ознаками сп`яніння до таких підстав не належить.
При цьому статус водія є спеціальною нормою для військовослужбовців і тому при проведенні огляду військовослужбовця - водія таку процедуру проводить поліція, у випадку проведення огляду військовослужбовця - пішохода такий огляд проводить військова служба правопорядку. Таким чином, під час процедури огляду на стан сп`яніння водія представники військової служби правопорядку не повинні запрошуватись.
Окремо, суд зазначає, що посилання ОСОБА_1 на свій статус військовослужбовця, без доведення того, що на момент зупинки транспортного засобу під його керуванням, останній виконував обов`язки військової служби в розумінні ч.4 ст. 24 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», не є передбаченою законодавством умовою, для проведення огляду у відповідності до ст. 266-1 КУпАП.
Навпаки, керування транспортним засобом - електросамокатом в нічний час, в період комендантської години, в цивільному одязі, в стані близькому до сильного алкогольного сп`яніння, спростовує той факт, що 13 вересня 2026 року о 00 год. 18 хв. ОСОБА_1 виконував обов`язки військової служби.
Таким чином, в судовому засіданні доведено поза розумним сумнівом, що водій ОСОБА_1 , 13.09.2026 керував електросамокатом «JET», в стані алкогольного сп`яніння, чим порушив п. 2.9.а.ПДР, що є підставою для притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП.
Обставин, що пом`якшують та обтяжують відповідальність, судом не встановлено.
Вирішуючи питання про накладення адміністративного стягнення, суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, його сімейний та майновий стан, ступінь його вини і вважає за необхідне накласти на нього стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн. 00 коп. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Керуючись ст. 40-1, ч. 1 ст. 130, ст. ст. 268, 283, п. 1 ч. 1 ст. 284 КУпАП,
П О С Т А Н О В И В :
Притягнути ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП і накласти на нього стягнення у вигляді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) грн. 00 коп. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн. 60 коп.
Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а вразі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. Штраф накладений за вчинення адміністративного правопорушення, вноситься порушником в установу банку України, якщо інше не встановлено законодавством України.
У разі несплати правопорушником штрафу у вказаний строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Чернігівського апеляційного суду через Деснянський районний суд
м. Чернігова.
Суддя Р.Г. Григор`єв
Оригінал: reyestr.court.gov.ua