Суд: Канівський міськрайонний суд Черкаської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: позики, кредиту, банківського вкладу, з них
Дата: 16 листопада 2026 р.
Справа: №697/2610/26
Суддя: Сивухін Г. С.
Справа № 697/2610/26
Провадження № 2/697/1677/2026
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
(ЗАОЧНЕ)
17 листопада 2026 року м. Канів
Канівський міськрайонний суд Черкаської області в складі:
головуючого судді Сивухіна Г.С.
за участю секретаря с/з Васянович Ю.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Каневі, Черкаської області у порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Український платіжний центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
ВСТАНОВИВ:
ТОВ «Фінансова компанія «Український платіжний центр» (далі – ТОВ «ФК «Український платіжний центр») звернулося з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 18.02.2026 ТОВ «ФК «Український платіжний центр» та відповідач уклали електронний Договір про надання грошових коштів у кредит № 1604959051412, який підписано електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора. Відповідно до умов договору відповідач отримав від позивача кредит у розмірі 4000,00 грн, строк кредитування 360 днів, стандартна процентна ставка 0,93% в день.
Позивач виконав умови кредитного договору у повному обсязі, але відповідач порушила взяті на себе зобов`язання, у зв`язку з чим виникла перед позивачем заборгованість в загальному розмірі 19626,00 грн, з яких:
- заборгованість за тілом кредиту - 4000,00 грн;
- заборгованість за нарахованими процентами – 7626,00 грн.;
- заборгованість за неустойкою – 8000,00 грн.
Просить суд стягнути із відповідача на їх користь заборгованості за кредитним договором у розмірі 19626,00 грн., а також судові витрати по справі.
Ухвалою судді від 08.10.2026 відкрито провадження у справі, вирішено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) осіб, які беруть участь у справі.
Позивач у судове засідання не з`явився, заявлено клопотання про розгляд справи за відсутності позивача, щодо винесення заочного рішення не заперечував, просив позов задовольнити.
Відповідач у судове засідання не з`явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлено належним чином. Повідомлення про причину неявки в судове засідання від відповідача до суду не надійшло, відзив на позов не надано, а тому суд вважає за можливе відповідно до ч.1 ст. 280 ЦПК України провести заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів, враховуючи, що представник позивача не заперечує проти такого вирішення справи.
Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши матеріали справи, зібрані у справі докази, всебічно та повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи приходить до наступного.
Згідно вимог ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Стаття 13 ЦПК України передбачає, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
З матеріалів справи вбачається, що 18.02.2026 між ТОВ «ФК «Український платіжний центр» та відповідачем в електронній формі було укладено договір про надання грошових коштів у кредит № 1604959051412 на суму 4000,00 грн.
Відповідно до умов договору строк кредитування 360 днів, зі стандартною ставкою 0,98 % в день. Дата повернення кредиту - 13.02.2027. Кредитні кошти надаються у безготівковій формі шляхом їх перерахування на рахунок позичальника, уключаючи використання реквізитів платіжної картки: НОМЕР_1 (п.4.1 Договору).
Отримання відповідачем кредитних коштів в розмірі 4000,00 грн підтверджено договором про надання грошових коштів у кредит, а також квитанцією про перерахування суми кредиту від 18.02.2026, номер карти отримувача: НОМЕР_1 (а.с.32).
Згідно розрахунку заборгованості за договором №1604959051412 від 18.02.2026, заборгованість відповідача складає 19626,00 грн, з яких:
- заборгованість за тілом кредиту - 4000,00 грн;
- заборгованість за нарахованими процентами – 7626,00 грн.;
- заборгованість за неустойкою – 8000,00 грн.
Позивачем 19.05.2026 на адресу ОСОБА_1 надіслало вимогу про усунення порушень умов договору №1604959051412 від 18.02.2026, відповідно до якої просить терміново сплатити борг у розмірі 14827,20 грн., яка складається:
- заборгованість за тілом кредиту - 4000,00 грн;
- заборгованість за нарахованими процентами – 2827,20 грн.;
- заборгованість за неустойкою – 8000,00 грн. (а.с.35).
Відповідно ч. 1 ст. 13 ЗУ «Про споживче кредитування» договір був укладений у письмовій формі у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними ЗУ «Про електронні документи та електронний документообіг», а також з урахуванням особливостей, передбачених ЗУ «Про електронну комерцію».
За змістом ст.ст.626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно ст.ст.526, 527, 530 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону. Згідно ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторін.
Згідно ст.ст.1054, 1055 ЦК України, кредитний договір укладається у письмовій формі, за яким за яким банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно з ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Із положень ч. 1 ст. 634 ЦК України слідує, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовий формі (ч.12 ст. 11 ЗУ «Про електронну комерцію).
Відповідно до ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», моментом підписання електронного правочину є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Відповідна позиція щодо застосування вказаних норм права викладена в постанові Верховного Суду від 09.09.2020 у справі № 732/670/19.
Згідно з абз. 2 ч. 2 ст. 639 ЦК України договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.
Відповідно до ч.1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно з ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Матеріали справи свідчать про те, що позикодавець свої зобов`язання перед позичальником за кредитним договором виконав, надавши відповідачу кредитні кошти, однак останній не здійснював погашення заборгованості.
Доказів, які б спростовували висновки суду про чинність договору, отримання коштів, відповідачем суду не надано.
Щодо розміру заборгованості за відсотками, суд зазначає наступне.
Звертаючись до суду з даним позовом, позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за процентами в розмірі 7626,00 грн.
Водночас, оскільки право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.
Дана позиція суду узгоджується з позицією Великої Палати Верховного Суду, висловленій у постанові у постанові від 28.03.2018 у справі №14-10цс18, та у постанові від 06.02.2019 у справі № 175/4753/15-ц.
В подальшому право позивача на нарахування процентів припиняється та за наслідками прострочення виконання грошового зобов`язання він має право на стягнення трьох процентів річних відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України, якщо інший розмір не встановлено договором.
Пред`явленням вимоги про дострокове погашення боргу 19.05.2026, позивач втратив право нараховувати передбачені договором відсотки за користування кредитом, натомість вимог у порядку ст. 625 ЦК України позивач не заявляв.
Таким чином, з відповідача ОСОБА_1 необхідно стягнути заборгованість за процентами в сумі 2827,20 грн. (станом на момент пред`явлення вимоги).
Щодо стягнення неустойки, суд зазначає наступне.
Відповідно до п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022, який затверджено Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ, введено воєнний стан в Україні з 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, строк дії якого неодноразово продовжувався та діє на теперішній час.
Оскільки неустойку нараховано у період дії в Україні воєнного стану, відповідно позичальник звільняється від обов`язку їх сплати на користь позивача, позовні вимоги про стягнення з відповідача неустойки в розмірі 8000,00 грн до задоволення не підлягають.
Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи та на які вона посилається як підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
За вимогами ст.ст.76-81 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.
За вказаних обставин суд приходить до обґрунтованого висновку, що позовні вимоги позивача є частково обґрунтованими та підтверджені належними та допустимим доказами, а тому з відповідача на користь позивача необхідно стягнути 6827,20 грн, з яких:
- заборгованість за тілом кредиту - 4000,00 грн;
- заборгованість за нарахованими процентами – 2827,20 грн.
Що стосується судових витрат, то суд зазначає наступне.
Згідно ч. 1 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Судом встановлено, що під час розгляду справи в суді позивачем понесені витрати у вигляді судового збору за подання позову до суду в сумі 2662,40 грн., оскільки вимоги позивача задоволено частково, тому з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені судові витрати у розмірі 925,98 грн. (34,78% від задоволених вимог).
Керуючись ст. ст. 4, 12, 13, 81, 141, 260, 263, 265, 354 ЦПК України, суд,-
УХВАЛИВ:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Український платіжний центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором – задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Український платіжний центр» заборгованість за Кредитним договором № 1604959051412 від 18.02.2026 у розмірі 6827,20 грн, з яких:
- заборгованість за тілом кредиту - 4000,00 грн;
- заборгованість за нарахованими процентами – 2827,20 грн.
У решті вимог – відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Український платіжний центр» судові витрати у вигляді витрат на сплату судового збору у розмірі 925,98 грн.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених законом строків, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія «Український Платіжний Центр», код ЄДРПОУ 39898755, місцезнаходження: вул. Верхній Вал, 4-В, під`їзд 1, поверх 2, м. Київ, 04071.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце роботи за адресою: АДРЕСА_1 .
Суддя Г . С . Сивухін
Оригінал: reyestr.court.gov.ua