Суд: Запорізький окружний адміністративний суд
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: військового обліку, мобілізаційної підготовки та мобілізації
Дата: 17 листопада 2026 р.
Справа: №280/10099/26
Суддя: Садовий Ігор Вікторович
ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 листопада 2026 рокуСправа № 280/10099/26 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Садового І.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 )
до Міністерства оборони України (пр-т. Повітряних сил, буд. 6, м. Київ-168, 03168; код ЄДРПОУ 00034022); ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ); ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_3 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_3 )
про визнання дій та бездіяльності протиправними, зобов`язання вчинити певні дії, -
ВСТАНОВИВ:
22.09.2026 до Запорізького окружного адміністративного суду через підсистему «Електронний суд» надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі – позивач) до Міністерства оборони України (далі – відповідач-1), ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі – відповідач-2), ІНФОРМАЦІЯ_2 (далі – відповідач-3), в якому позивач просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність відповідача-1 та відповідача-2, яка полягає у ненаданні письмової відповіді з повними даними на електронні звернення позивача;
- визнати протиправними дії відповідача-3 щодо внесення до Реєстру «Оберіг» недостовірних відомостей про підставу виключення позивача з військового обліку (досягнення граничного віку перебування в запасі) та заднім числом (26.11.2024);
- зобов`язати відповідача-3 (як орган ведення Реєстру) внести зміни до персональної картки позивача в Реєстрі «Оберіг», зазначивши правову підставу: «Виключена з військового обліку на виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 24.10.2024», зафіксувавши точну й календарно достовірну дату фактичного внесення цього запису про виключення з військового обліку оператором ТЦК, та надати позивачу офіційне письмове підтвердження (довідку або витяг із бази даних Реєстру «Оберіг»), що міститиме оновлену достовірну інформацію про підставу та точну дату виключення з військового обліку позивача.
Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 25.09.2026 відкрито провадження у справі №280/10099/26, справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) без повідомлення та виклику сторін.
Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 09.10.2026 задоволено клопотання позивача про витребування доказів та витребувано від відповідача-3 належним чином засвідчений витяг (довідку, рапорт або роздруківку) з технічного журналу подій (лог-файлу) Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів «Оберіг», який містить повну історію дій, внесення змін, коригувань, видалень та записів щодо персональної картки позивача за період з 01.04.2024 по 03.10.2026, з обов`язковим відображенням системної дати і часу транзакцій, змісту внесених змін та ідентифікатора оператора та письмові пояснення щодо наявних у відзиві на позовну заяву розбіжностей у даті виключення позивача з військового обліку.
Ухвалою суду від 18.11.2026 відмовлено у задоволенні клопотання позивача про накладення штрафу на ІНФОРМАЦІЯ_3 .
У зв`язку з розглядом справи в порядку письмового провадження, відповідно до вимог частини 4 статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Обґрунтування позовних вимог викладено в позовній заяві (вх.№55037 від 22.09.2026). Зокрема зазначено, що рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 24.10.2024 у справі № 280/7570/24 було визнано протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо взяття позивача на військовий облік та зобов`язано відповідача повторно розглянути документи про виключення позивача з військового обліку з урахуванням висновків суду. Зазначене судове рішення набрало законної сили 26.11.2024 та є обов`язковим до виконання на всій території України на підставі статті 129-1 Конституції України та статті 370 КАС України. З метою реалізації свого права на доступ до відомостей про себе та перевірки стану виконання судового рішення у державному реєстрі, 30.03.2026 позивач звернулася до володільця Реєстру «Оберіг» – Міністерства оборони України із клопотанням щодо припинення незаконної обробки персональних даних та виконання рішення суду. Листом №116/2/1/33809 від 01.05.2026 відповідачем-2, за дорученням Міністерства оборони України повідомлено позивачу, що за результатами розгляду звернення від 30.03.2026 стосовно виправлення облікових даних в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів порушене питання вирішене по суті, а також запропоновано завантажити мобільний застосунок «Резерв+» для перегляду інформації про свій статус. Водночас, листами №3276 від 11.05.2026 та №4354 від 17.05.2026 ІНФОРМАЦІЯ_4 , окрім іншого, повідомлено, що відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів позивач виключена з військового обліку на підставі пункту 4 частини 6 статті 37 в рамках виконавчого провадження. Зазначені відповіді, на думку позивача, підтверджують, що на рівні органу адміністрування статус виключення внесено, однак відповідачі 1 та 2 відмовляються надати офіційне письмове підтвердження цього статусу із центральної бази даних, примушуючи до використання мобільного додатка. Зауважено, що використання електронних сервісів є альтернативним правом особи, тоді як обов`язок державного органу надати письмову відповідь на письмове звернення є імперативним, а тому відмова надати письмову інформацію із посиланням на застосунок «Резерв+» є протиправною бездіяльністю суб`єкта владних повноважень. Додатково відзначено, що одночасне відображення в інформаційних системах категорій «знято» та «виключено» створює правову невизначеність, а внесення до Реєстру «Оберіг» відомостей про виключення з військового обліку з підстави «досягнення граничного віку» є завідомо недостовірним та протиправним. Окрім хибної підстави виключення з військового обліку «за віком» замість «на виконання рішення суду», існує критична проблема щодо дати вчинення цієї реєстраційної дії, оскільки виключення з військового обліку було оформлено заднім числом. На підставі вищенаведеного зазначено, що оскільки судовим рішенням взяття на військовий облік визнано протиправним, а ІНФОРМАЦІЯ_5 у своєму листі констатував факт «виключення з військового обліку», будь-які наявні в Реєстрі суперечливі технічні записи є порушенням принципу правової визначеності, а тому позивач просить суд задовольнити заявлені позовні вимоги у повному обсязі.
Заперечення відповідача-1 проти задоволення позовних вимог викладено у відзиві на позовну заяву (вх.№60166 від 16.10.2026). Зокрема зазначено, що до Міністерства оборони України електронною поштою надходили звернення позивача від 30.03.2026 та від 06.05.2026 щодо надання відомостей (звітів) з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів. Оскільки відповідно до частини першої статті 5 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів» Міністерство оборони України є держателем Реєстру, а розпорядником Реєстру є Генеральний штаб Збройних Сил України, то відповідні звернення позивача були передані для опрацювання до Генерального штабу Збройних Сил України. Таким чином, Міністерством оборони України було вжито заходи для направлення звернень позивача для опрацювання та надання відповідей. Зауважено, що відповідно до частини четвертої статті 14 вищезазначеного закону надання громадянам України інформації відповідно до статті 9 цього Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів» здійснюється згідно з Порядком ведення Реєстру, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та/або шляхом електронної інформаційної взаємодії через інформаційні (інформаційно-комунікаційні) системи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері цифровізації, відповідно до законодавства про електронну інформаційну взаємодію. Таким чином, отримання інформації в інший ніж визначено Законом України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів» спосіб не передбачено. З огляду на вищенаведене представник відповідача-1 просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Не погодившись із доводами відповідача-1, викладеними у відзиві на позовну заяву, позивач подала до суду відповідь на відзив (вх.№60830 від 20.10.2026), у якій зазначено, що відповідач-1 у своєму відзиві не заперечує факт отримання звернень від 30.03.2026 та від 06.05.2026. Сам факт внутрішньої пересилки звернення між структурними підрозділами чи органами військового управління не скасовує факту порушення права на інформацію, оскільки метою звернення громадянина є отримання чіткої та повної відповіді по суті порушених питань у встановлені законом строки, а не отримання формальних відписок про маршрутизацію документа. Оскільки належної відповіді та витягу з Реєстру надано не було, бездіяльність Міністерства оборони України як суб`єкта владних повноважень та Держателя Реєстру є очевидною та доведеною. При цьому, твердження відповідачів 1 та 2, що надання інформації з Реєстру здійснюється виключно шляхом електронної інформаційної взаємодії (через застосунок), і що отримання інформації у вигляді письмового документа «законом не передбачено» суперечить приписам чинного законодавства України, оскільки стаття 16 Закону України «Про захист персональних даних» імперативно встановлює, що суб`єкт персональних даних має право вимагати надання інформації про те, чи обробляються його персональні дані, а також отримувати зміст таких персональних даних, при цьому така інформація надається у письмовій формі. Додатково відзначено, що відповідачем-1 залишено без розгляду пропозицію позивача про внесення змін до Положення про військово-лікарську експертизу в ЗСУ чим продемонстровано протиправну бездіяльність у сфері захисту життя та здоров`я військовослужбовців. Враховуючи викладене позивач просить суд задовольнити заявлені позовні вимоги у повному обсязі.
Позиція відповідача-2 відображена у відзиві на позовну заяву (вх.№59607 від 14.10.2026) де, зокрема зазначено, що Закон України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів» визначає правові та організаційні засади створення, функціонування Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, регулює відносини у сфері державної реєстрації громадян України, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави, та осіб, приписаних до призовних дільниць. Водночас, Постановою Кабінету Міністрів України від 29.07.2026 № 981 затверджено Порядок ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, відповідно до пункту 47 якого отримання призовником, військовозобов`язаним та резервістом інформації про його включення (невключення) до Реєстру та відомостей про нього, внесених до Реєстру, здійснюється безоплатно: - через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста; - засобами Єдиного державного вебпорталу електронних послуг (за технічної можливості); - шляхом особистого звернення особи з письмовим запитом (в якому зазначається прізвище, власне ім`я та по батькові (за наявності), дата народження, місце народження, місце проживання (місце перебування), реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності), контактні дані (номер телефону, адреса електронної пошти (за наявності), реквізити паспорта громадянина України (серія (за наявності), номер, дата видачі, орган, що видав, строк дії) до відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, його відділу, в якому громадянин перебуває на військовому обліку, відповідно до Порядку оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 №559. Зауважено, що відповідно до даних Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів позивач 29.09.2026 виключена з військового обліку відповідачем-3 за рішенням суду. На підставі вищенаведеного представник відповідача-2 просить суд відмовити у задоволенні заявлених позовних вимог у повному обсязі.
Заперечення відповідача-3 проти задоволення позовних вимог викладено у відзиві на позовну заяву (вх.№60166 від 16.10.2026) та додаткових поясненнях у справі (вх.№60285 від 16.10.2026). Окрім іншого зазначено, що рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 24.10.2024 по справі №280/7570/24 зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_3 повторно розглянути документи позивача про виключення її із військового обліку, з урахуванням висновків суду. За результатами повторного розгляду заяви позивача з додатками від 08.07.2024, яка надійшла до ІНФОРМАЦІЯ_6 від 08.07.2024 №8681/Ю з урахуванням висновків Запорізького окружного адміністративного суду викладених у рішенні від 24.10.2024 по справі №280/7570/24, позивача згідно даних Єдиного електронного реєстру військовозобов`язаних «Оберіг» виключено з військового обліку на підставі виконавчого провадження №77154828 від 12.02.2025 та рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 24.10.2024 по справі №280/7570/24. Вимога позивача про зобов`язання відповідача-3 внести зміни до її персональної картки в Реєстрі «Оберіг», зазначивши правову підставу: «Виключена з військового обліку на виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 24.10.2024», зафіксувавши точну й календарно достовірну дату фактичного внесення цього запису про виключення з військового обліку оператором ТЦК, виконана до прийняття судового рішення, що свідчить про відсутність на теперішній час предмета спору. Зауважено, що задоволення відповідних позовних вимог особи можливе лише в разі наявності порушення, тобто встановлення, що рішення, дія або бездіяльність протиправно породжують, змінюють або припиняють права та обов`язки у сфері публічно-правових відносин. Враховуючи вищевикладене представник відповідача-3 просить суд відмовити у задоволенні заявлених позовних вимог у повному обсязі.
Не погодившись із позицією відповідача-3, позивач подала до суду відповідь на відзив (вх.№57555 від 05.10.2026) та заперечення на додаткові пояснення відповідча-3 (вх.№60529 від 19.10.2026), у яких зазначено, що Запорізьким окружним адміністративним судом в ухвалі від 11.08.2025 з питань розгляду звіту суб`єкта владних повноважень по справі №280/7570/24, окрім іншого, зазначено, що приведення у відповідність відомостей та їх внесення до Єдиного електронного реєстру військовозобов`язаних «Оберіг», здійснюється шляхом повторного звернення із новою позовною заявою, отже правомірність внесення цих відомостей якраз і є предметом дослідження у цій справі. Зауважено, що відповідач-3 у своїх поясненнях офіційно визнав факт внесення недостовірних відомостей до Реєстру та підтвердив, що виправлення записів відбулося лише 29.09.2026, тобто після відкриття провадження у цій справі за новим позовом. Водночас вказано, що відповідач-3 керувався не фактичними обставинами чи законним судовим рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 24.10.2024, а виключно обмеженим технічним функціоналом Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, свідомо обравши завідомо неправдиву підставу виключення з військового обліку «досягнення граничного віку», що додатково доводить протиправність дій відповідача-3. З огляду на вищевказане позивач вважає заявлені позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
Дослідивши матеріали справи, якими обґрунтовуються позовні вимоги, судом встановлено наступне.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 24.10.2024 у справі №280/7570/24, яке набрало законної сили 26.11.2024 задоволено частково позовні вимоги ОСОБА_1 , а саме:
- визнано протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_2 з взяття на військовий облік ОСОБА_1 з 22.04.2024;
- зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_3 повторно розглянути документи ОСОБА_1 про виключення її із військового обліку, з урахуванням висновків суду (а.с.9-12).
30.03.2026 позивач керуючись статтею 32 Конституції України та статтею 16 Закону України «Про захист персональних даних» звернулася до відповідача-1 із клопотанням щодо припинення незаконної обробки персональних даних та виконання рішення суду, у якому просила:
1. Надати відповіді на запитання:
1.1. Чи надходили до Міністерства оборони України від ІНФОРМАЦІЯ_7 документи або технічні запити (через Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів в Україні «Оберіг») щодо виконання рішення Запорізького окружного адміністративного окружного суду від 24.10.2024 у справі № 280/7570/24 (рішення вступило в силу 26.11.2024) про виключення з військового обліку?
1.2. Який актуальний статус відображається щодо персональних даних позивача у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів (станом на дату отримання звернення й станом на дату надання відповіді)?
2. Забезпечити виконання рішення суду та захист персональних даних:
2.1. У межах повноважень Міністерства оборони як володільця (держателя) Реєстру «Оберіг», вжити невідкладних заходів щодо верифікації та приведення персональних даних у відповідність до законного статусу: «Виключена з військового обліку».
2.2. Припинити незаконну обробку персональних даних у Реєстрі «Оберіг», оскільки підстави для їх зберігання відпали у зв`язку з рішенням Запорізького окружного адміністративного суду: «Визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_2 з взяття на військовий облік ОСОБА_1 з 22.04.2024. Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_3 повторно розглянути документи ОСОБА_1 про виключення її із військового обліку, з урахуванням висновків суду.».
3. Щодо медичних стандартів (алергія):
Розглянути питання про внесення змін до Положення про військово-лікарську експертизу в ЗСУ (Наказ МО № 402), виділивши важкі форми сенсибілізації до металів (нікель, хром, кобальт тощо), підтверджені клінічними випробуваннями (патч-тестами з реакцією ++ та вище), як стан, що перешкоджає проведенню стандартного металоостеосинтезу та підвищує ризик інвалідизації при мінновибухових пораненнях.» (а.с.19-21).
Листом №116/2/1/33809 від 01.05.2026 відповідачем-2, за дорученням Міністерства оборони України повідомлено позивачу, що за результатами розгляду звернення від 30.03.2026 стосовно виправлення облікових даних в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів порушене питання вирішене по суті, а також запропоновано завантажити мобільний застосунок «Резерв+» для перегляду інформації про свій статус (а.с.25 зворотній бік).
Не погоджуючись із наведеною відповідачем-2 у листі №116/2/1/33809 від 01.05.2026 інформацією, позивач 06.05.2026 звернулася до відповідача-1 із клопотанням, у якому, окрім іншого, просила надати письмове підтвердження про внесення змін до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів «Оберіг» на виконання судового рішення, а саме – про виключення персональних даних з відповідного обліку (а.с.26-27).
Листами №3276 від 11.05.2026 та №4354 від 17.05.2026 ІНФОРМАЦІЯ_4 , окрім іншого, повідомлено позивачу, що відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів позивач виключена з військового обліку на підставі пункту 4 частини 6 статті 37 в рамках виконавчого провадження. Таким чином, відомості Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відповідають актуальному стану відомостей відносно позивача, які отримані територіальними центрами комплектування та внаслідок взаємодії державних електронних реєстрів. Водночас роз`яснено, що ІНФОРМАЦІЯ_4 не уповноважений діючим законодавством надавати інформацію щодо механізмів роботи Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів (а.с.28-30).
Вважаючи протиправними бездіяльність відповідачів 1 та 2 щодо ненадання письмової відповіді з повними даними на електронні звернення та дії відповідача-3 щодо внесення до Реєстру «Оберіг» недостовірних відомостей щодо виключення з військового обліку, позивач звернулася із даним адміністративним позовом до суду.
Всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, дослідивши надані позивачем та відповідачами докази, суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни визначає Закон України «Про військовий обов`язок і військову службу» №2232-ХІІ від 25.03.1992 (далі – Закон №2232-ХІІ).
Відповідно до частини першої статті 33 Закону №2232-ХІІ, військовий облік громадян України поділяється на облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів.
Згідно із частиною третьою статті 33 Закону №2232-ХІІ, військовий облік усіх призовників, військовозобов`язаних та резервістів ведеться за місцем їх проживання і відповідно до обсягу та деталізації поділяється на персонально-якісний, персонально-первинний та персональний.
Військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів ведеться в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (частина п`ята статті 33 Закону №2232-ХІІ).
Частиною першою статті 34 Закону №2232-ХІІ визначено, що персонально-якісний облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів передбачає облік відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов`язаних та резервістів, які узагальнюються в облікових документах та вносяться до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів. Ведення персонально-якісного обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів покладається на відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки.
Постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 №1487 затверджено Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - Порядок № 1487), який визначає механізм організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів центральними і місцевими органами виконавчої влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, органами військового управління, військовими частинами (підрозділами) Збройних Сил та інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення, територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки, підприємствами, установами та організаціями, закладами освіти, закладами охорони здоров`я незалежно від підпорядкування і форми власності, а також визначає особливості ведення військового обліку громадян України, які постійно або тимчасово перебувають за кордоном.
Згідно з пунктом 2 Порядку №1487 військовий облік є складовою змісту мобілізаційної підготовки держави. Він полягає у цілеспрямованій діяльності державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій щодо:
фіксації, накопичення та аналізу наявних людських мобілізаційних ресурсів за військово-обліковими ознаками;
здійснення заходів із забезпечення виконання встановлених правил військового обліку призовниками, військовозобов`язаними та резервістами;
подання відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов`язаних та резервістів до органів ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.
Пунктом 3 Порядку №1487 встановлено, що військовий облік ведеться з метою визначення наявних людських мобілізаційних ресурсів та їх накопичення для забезпечення повного та якісного укомплектування Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення (далі - інші військові формування) особовим складом у мирний час та в особливий період.
Для забезпечення військового обліку громадян України використовується Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів, який призначений для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов`язаних та резервістів.
Відповідно до пункту 79 Порядку №1487 районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, зокрема, організовують та ведуть військовий облік на території адміністративно-територіальної одиниці; здійснюють взяття, зняття або виключення з військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів у випадках, передбачених законодавством; організовують та забезпечують зберігання облікової документації призовників, військовозобов`язаних та резервістів, персональних даних, які містяться в них; забезпечують громадян військово-обліковими документами та зберігання зданих або вилучених у призовників, військовозобов`язаних та резервістів військово-облікових документів; проставляють у військово-облікових документах призовників, військовозобов`язаних та резервістів відповідні відмітки про взяття їх на військовий облік, зняття та виключення з нього; виключають з військового обліку на підставі відповідних підтвердних документів осіб, які за рішенням суду визнані недієздатними, оголошені померлими (такими, що пропали безвісти), засуджені до позбавлення волі або померли; проставляють у військово-облікових документах призовників, військовозобов`язаних та резервістів відповідні відмітки про взяття їх на військовий облік, зняття та виключення з нього; виконують функції з ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.
Преамбулою Закону України від 16.03.2017 №1951-VIII «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів» (далі - Закон №1951-VIII) визначено, що цей Закон визначає правові та організаційні засади створення, функціонування Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, регулює відносини у сфері державної реєстрації громадян України, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави, та осіб, приписаних до призовних дільниць (далі - призовники, військовозобов`язані та резервісти).
За змістом статті 1 Закону №1951-VIII Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - Реєстр) інформаційно-комунікаційна система, призначена для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов`язаних та резервістів, створена для забезпечення військового обліку громадян України.
Відповідно до частини першої статті 5 Закону №1951-VIII держателем Реєстру є Міністерство оборони України (далі - Держатель Реєстру), розпорядником Реєстру є Генеральний штаб Збройних Сил України (далі - розпорядник Реєстру), а Служба безпеки України та розвідувальні органи України є органами адміністрування та ведення Реєстру. Адміністратором Реєстру є Держатель Реєстру.
Як передбачено частинами п`ятою, восьмою, дев`ятою статті 5 Закону №1951-VIII, органами адміністрування Реєстру в межах своїх повноважень є: територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя. Органами ведення Реєстру є районні (об`єднані районні), міські (районні у місті, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, Центральне управління Служби безпеки України та регіональні органи Служби безпеки України, відповідні підрозділи розвідувальних органів України. Органи ведення Реєстру забезпечують ведення Реєстру та актуалізацію його бази даних.
За приписами частин першої статті 6 Закону №1951-VIII до Реєстру вносяться, обробляються та зберігаються в базі даних Реєстру такі відомості: 1) персональні дані призовників, військовозобов`язаних та резервістів; 2) службові дані призовників, військовозобов`язаних та резервістів.
Статтею 7 Закону №1951-VIII визначено вичерпний перелік персональних даних призовника/військовозобов`язаного/резервіста, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.
Пунктами 1, 2 частини першої статті 9 Закону №1951-VIII установлено, що призовник, військовозобов`язаний та резервіст має право: отримувати інформацію про своє включення (невключення) до Реєстру та відомості про себе, внесені до Реєстру, в тому числі через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста; звертатися в порядку, встановленому адміністратором Реєстру, до відповідного органу ведення Реєстру з мотивованою заявою щодо неправомірного включення (невключення) до Реєстру запису про себе, виправлення недостовірних відомостей Реєстру.
Згідно з частиною 4 статті 14 Закону №1951-VIII надання громадянам України інформації відповідно до статті 9 цього Закону здійснюється згідно з Порядком ведення Реєстру, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та/або шляхом електронної інформаційної взаємодії через інформаційні (інформаційно-комунікаційні) системи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері цифровізації, відповідно до законодавства про електронну інформаційну взаємодію.
Судовим розглядом встановлено, що 30.03.2026 позивач керуючись статтею 32 Конституції України та статтею 16 Закону України «Про захист персональних даних» звернулася до відповідача-1 із клопотанням щодо припинення незаконної обробки персональних даних та виконання рішення суду, у якому просила:
1. Надати відповіді на запитання:
1.1. Чи надходили до Міністерства оборони України від ІНФОРМАЦІЯ_7 документи або технічні запити (через Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів в Україні «Оберіг») щодо виконання рішення Запорізького окружного адміністративного окружного суду від 24.10.2024 у справі № 280/7570/24 (рішення вступило в силу 26.11.2024) про виключення з військового обліку?
1.2. Який актуальний статус відображається щодо персональних даних позивача у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів (станом на дату отримання звернення й станом на дату надання відповіді)?
2. Забезпечити виконання рішення суду та захист персональних даних:
2.1. У межах повноважень Міністерства оборони як володільця (держателя) Реєстру «Оберіг», вжити невідкладних заходів щодо верифікації та приведення персональних даних у відповідність до законного статусу: «Виключена з військового обліку».
2.2. Припинити незаконну обробку персональних даних у Реєстрі «Оберіг», оскільки підстави для їх зберігання відпали у зв`язку з рішенням Запорізького окружного адміністративного суду: «Визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_2 з взяття на військовий облік ОСОБА_1 з 22.04.2024. Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_3 повторно розглянути документи ОСОБА_1 про виключення її із військового обліку, з урахуванням висновків суду.».
3. Щодо медичних стандартів (алергія):
Розглянути питання про внесення змін до Положення про військово-лікарську експертизу в ЗСУ (Наказ МО № 402), виділивши важкі форми сенсибілізації до металів (нікель, хром, кобальт тощо), підтверджені клінічними випробуваннями (патч-тестами з реакцією ++ та вище), як стан, що перешкоджає проведенню стандартного металоостеосинтезу та підвищує ризик інвалідизації при мінновибухових пораненнях.» (а.с.19-21).
За обставинами даної справи, фактичною підставою звернення до суду із позовними вимогами, адресованими до відповідачів 1 та 2 стала незгода позивача із не розглядом по суті вищезазначеного звернення та не вирішенням порушених у ньому питань.
Так, згідно з приписами статті 32 Конституції України ніхто не може зазнавати втручання в його особисте і сімейне життя, крім випадків, передбачених Конституцією України.
Не допускається збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.
Кожний громадянин має право знайомитися в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, установах і організаціях з відомостями про себе, які не є державною або іншою захищеною законом таємницею.
Кожному гарантується судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім`ї та права вимагати вилучення будь-якої інформації, а також право на відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої збиранням, зберіганням, використанням та поширенням такої недостовірної інформації.
Положеннями статті 1 Закону України «Про захист персональних даних» передбачено, що цей Закон регулює правові відносини, пов`язані із захистом і обробкою персональних даних, і спрямований на захист основоположних прав і свобод людини і громадянина, зокрема права на невтручання в особисте життя, у зв`язку з обробкою персональних даних.
Цей Закон поширюється на діяльність з обробки персональних даних, яка здійснюється повністю або частково із застосуванням автоматизованих засобів, а також на обробку персональних даних, що містяться у картотеці чи призначені до внесення до картотеки, із застосуванням неавтоматизованих засобів.
Стаття 16 Закону України «Про захист персональних даних» визначає порядок доступу до персональних даних.
Згідно з частиною першою статті 16 Закону України «Про захист персональних даних» порядок доступу до персональних даних третіх осіб визначається умовами згоди суб`єкта персональних даних на обробку цих даних, наданої володільцю персональних даних, або відповідно до вимог закону. Порядок доступу третіх осіб до персональних даних, які перебувають у володінні розпорядника публічної інформації, визначається Законом України "Про доступ до публічної інформації", крім даних, що отримує від інших органів центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову та бюджетну політику, під час здійснення верифікації та моніторингу державних виплат та орган державного фінансового контролю під час здійснення провадження у справах про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом.
Частинами третьою, четвертою статі 16 Закону України «Про захист персональних даних» встановлено, що суб`єкт відносин, пов`язаних з персональними даними, подає запит щодо доступу (далі - запит) до персональних даних володільцю персональних даних.
У запиті зазначаються:
1) прізвище, ім`я та по батькові, місце проживання (місце перебування) і реквізити документа, що посвідчує фізичну особу, яка подає запит (для фізичної особи - заявника);
2) найменування, місцезнаходження юридичної особи, яка подає запит, посада, прізвище, ім`я та по батькові особи, яка засвідчує запит; підтвердження того, що зміст запиту відповідає повноваженням юридичної особи (для юридичної особи - заявника);
3) прізвище, ім`я та по батькові, а також інші відомості, що дають змогу ідентифікувати фізичну особу, стосовно якої робиться запит;
4) відомості про базу персональних даних, стосовно якої подається запит, чи відомості про володільця чи розпорядника персональних даних;
5) перелік персональних даних, що запитуються;
6) мета та/або правові підстави для запиту.
Згідно з частиною п`ятою статті 16 Закону України «Про захист персональних даних» строк вивчення запиту на предмет його задоволення не може перевищувати десяти робочих днів з дня його надходження.
Протягом цього строку володілець персональних даних доводить до відома особи, яка подає запит, що запит буде задоволено або відповідні персональні дані не підлягають наданню, із зазначенням підстави, визначеної у відповідному нормативно-правовому акті.
Запит задовольняється протягом тридцяти календарних днів з дня його надходження, якщо інше не передбачено законом.
У відповідності до частини шостої статті 16 Закону України «Про захист персональних даних» суб`єкт персональних даних має право на одержання будь-яких відомостей про себе у будь-якого суб`єкта відносин, пов`язаних з персональними даними, за умови надання інформації, визначеної у пункті 1 частини четвертої цієї статті, крім випадків, установлених законом.
За приписами частин першої, третьої статті 17 Закону України «Про захист персональних даних» відстрочення доступу суб`єкта персональних даних до своїх персональних даних не допускається.
Відмова у доступі до персональних даних допускається, якщо доступ до них заборонено згідно із законом.
У повідомленні про відмову зазначаються:
1) прізвище, ім`я, по батькові посадової особи, яка відмовляє у доступі;
2) дата відправлення повідомлення;
3) причина відмови.
Як вже було встановлено судом вище, звертаючись 30.03.2026 до відповідача-1 із клопотанням щодо припинення незаконної обробки персональних даних та виконання рішення суду позивач, у якості правових підстав для такого звернення визначила статтю 32 Конституції України та статтю 16 Закону України «Про захист персональних даних».
Суд зазначає, що під час визначення правової природи звернення особи та порядку його розгляду визначальне значення має не лише назва такого звернення, а насамперед його фактичний зміст, характер порушених у ньому питань, зміст сформульованих вимог та наведені заявником правові підстави.
Так, зі змісту звернення позивача від 30.03.2026 вбачається, що остання порушувала перед відповідачем-1 питання не лише щодо припинення обробки її персональних даних, а й щодо надання відомостей про обробку таких даних, а також розгляду інших питань, не пов`язаних із перебуванням та обробкою її персональних даних у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів.
Отже, за своїм змістом зазначене звернення не зводилося виключно до вимоги про припинення обробки персональних даних, а містило сукупність вимог, реалізація яких пов`язана із забезпеченням прав позивача як суб`єкта персональних даних.
У цьому контексті суд враховує, що статтею 16 Закону України «Про захист персональних даних» визначено порядок доступу суб`єкта персональних даних до інформації про себе, зокрема шляхом подання відповідного запиту володільцю персональних даних. Водночас статтею 8 цього Закону визначено права суб`єкта персональних даних, серед яких, зокрема, право пред`являти вмотивовану вимогу щодо зміни або знищення своїх персональних даних, якщо такі дані обробляються незаконно чи є недостовірними.
Таким чином, посилання позивача у зверненні на статтю 32 Конституції України та статтю 16 Закону України «Про захист персональних даних» свідчить про те, що вона пов`язувала заявлені вимоги з реалізацією передбаченого законодавством права на захист персональних даних, у тому числі права на отримання інформації про їх обробку.
Натомість, як свідчать обставини справи, зазначене звернення позивача відповідачами 1 та 2, як держателем та розпорядником Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, було розглянуто не в порядку, передбаченому статтею 16 Закону України «Про захист персональних даних», а за іншою процедурою, що свідчить про фактичне нерозмежування відповідачами правової природи звернення позивача та порядку його розгляду.
При цьому суд звертає увагу, що визначення особою у своєму зверненні конкретних норм законодавства, якими вона керується під час реалізації належних їй прав, має істотне значення для правильного встановлення змісту заявленої вимоги, її правової природи та відповідного порядку розгляду.
За таких обставин сам по собі факт надання відповідачем-2 за розпорядженням відповідача-1 відповіді на звернення позивача не може безумовно свідчити про належне виконання ними покладених законом обов`язків, оскільки визначальним у цьому випадку є не лише факт реагування на звернення, а й дотримання встановленого законом порядку його розгляду, з урахуванням правової природи порушених у ньому питань.
Належне виконання цього обов`язку передбачає з`ясування дійсного змісту порушених заявником питань, визначення правової природи заявлених вимог, застосування відповідних норм матеріального права та надання вмотивованої відповіді по суті кожного з порушених питань.
Водночас суд зазначає, що обставина наявності у зверненні позивача від 30.03.2026 питань, які не стосувалися безпосередньо обробки її персональних даних у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів, не звільняла відповідачів від обов`язку надати належну правову оцінку кожній із заявлених вимог з урахуванням їх змісту та нормативно-правового регулювання відповідних правовідносин.
Зокрема, у частині вимог, що стосувалися отримання інформації про обробку персональних даних позивача, відповідачі мали забезпечити їх розгляд з дотриманням порядку, встановленого статтею 16 Закону України «Про захист персональних даних», а в частині вимог щодо припинення незаконної обробки таких даних — надати оцінку їх обґрунтованості з урахуванням положень статті 8 цього Закону та інших норм законодавства, які регулюють відповідні правовідносини.
Отже, незалежно від того, що звернення позивача містило декілька різних за своєю правовою природою питань, відповідачі були зобов`язані визначити належний порядок розгляду кожного з них, а не застосовувати до всього звернення єдиний процедурний механізм без урахування характеру заявлених вимог.
Однак у спірних правовідносинах відповідачами зазначених вимог дотримано не було. Зокрема, відповідачами 1 та 2 не забезпечено розгляд вимоги позивача про надання інформації щодо обробки її персональних даних у порядку, визначеному статтею 16 Закону України «Про захист персональних даних», не надано належної правової оцінки її вимозі щодо припинення обробки таких даних з урахуванням положень статті 8 цього Закону, а також не вирішено по суті інші питання, порушені у зверненні.
При цьому, відповідачі, будучи відповідно держателем та розпорядником Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, не могли ігнорувати спеціальний правовий статус позивача як суб`єкта персональних даних та особливості правового регулювання відносин, пов`язаних зі збиранням, зберіганням, використанням та іншою обробкою її персональних даних.
Суд наголошує, що реалізація особою права на звернення з вимогою щодо отримання інформації про обробку її персональних даних та припинення їх незаконної обробки не може ставитися в залежність виключно від обраної суб`єктом владних повноважень процедури опрацювання кореспонденції. Визначальним є обов`язок такого суб`єкта встановити дійсний зміст звернення та забезпечити його розгляд відповідно до правової природи порушених питань.
Більше того, наведені обставини свідчать не просто про формальне недотримання процедури розгляду звернення, а про фактичне незабезпечення відповідачами реалізації передбачених законом прав позивача, оскільки остання, звернувшись до уповноважених суб`єктів із відповідними вимогами, не отримала відповіді щодо належного розгляду порушених нею питань у порядку, встановленому спеціальним законодавством.
За таких обставин суд доходить висновку, що відповідачі 1 та 2, кожен у межах своїх повноважень, не забезпечили належного та повного розгляду звернення позивача від 30.03.2026, не застосували відповідні положення Закону України «Про захист персональних даних» та не надали правової оцінки заявленим вимогам відповідно до їх фактичного змісту.
Отже, дії відповідача-1 щодо організації та забезпечення розгляду зазначеного звернення, а також дії відповідача-2 щодо його безпосереднього опрацювання та надання відповіді за процедурою, яка не забезпечувала реалізацію прав позивача, як суб`єкта персональних даних, не відповідають вимогам частини другої статті 19 Конституції України та критеріям правомірності рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, визначеним частиною другою статті 2 КАС України.
Таким чином, суд дійшов висновку про протиправність дій відповідача-1 та відповідача-2 щодо розгляду звернення позивача від 30.03.2026, оскільки такий розгляд здійснено без дотримання вимог спеціального законодавства у сфері захисту персональних даних, без належного з`ясування змісту заявлених вимог та без забезпечення реалізації позивачем належних їй прав як суб`єкта персональних даних.
За приписами частини 2 статті 9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Тому, задля ефективного захисту прав і свобод позивача, суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та задовольнити позовні вимоги позивача шляхом визнання протиправними дій відповідача-1 та відповідача-2 щодо неналежного розгляду звернення позивача від 30.03.2026 та зобов`язати відповідача-1, як суб`єкта владних повноважень, якому позивачем було адресовано зазначене звернення здійснити повторний розгляд звернення позивача від 30.03.2026 з урахуванням висновків суду, викладених у даному судовому рішенні.
Що стосується адресованих позивачем до відповідача-3 позовних вимог про визнання протиправними дій відповідача-3 щодо внесення до Реєстру «Оберіг» недостовірних відомостей щодо виключення з військового обліку та зобов`язання відповідача-3 внести зміни до персональної картки позивача в Реєстрі «Оберіг», зазначивши правову підставу: «Виключена з військового обліку на виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 24.10.2024», зафіксувавши точну й календарно достовірну дату фактичного внесення цього запису про виключення з військового обліку, то суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Зі змісту позовної заяви вбачається, що звернення позивача з наведеними вимогами зумовлене її незгодою з відомостями, які містилися в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів щодо підстави та дати виключення її з військового обліку.
На переконання позивача, відображення в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів інформації про виключення її з військового обліку у зв`язку з досягненням граничного віку перебування в запасі, а також зазначення дати такого виключення — 26.11.2024, не відповідало фактичним обставинам та не відображало дійсної підстави, з якої її було виключено з військового обліку, а саме на виконання судового рішення.
У зв`язку із цим позивач наполягала на необхідності приведення відомостей її персональної картки в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів у відповідність до фактичних обставин, із зазначенням належної правової підстави виключення з військового обліку та фактичної календарної дати внесення відповідного запису до Реєстру.
Отже, фактично предметом спору в цій частині є не саме виключення позивача з військового обліку, а достовірність та повнота відображення в інформаційній системі відомостей про підставу і дату такого виключення, а також необхідність приведення відповідної інформації у відповідність до фактичних обставин.
У цьому контексті суд звертає увагу, що відповідно до положень законодавства, яке регулює функціонування Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, відомості, що містяться в Реєстрі, мають відображати актуальну та достовірну інформацію про осіб, які перебувають на військовому обліку або були виключені з нього. Відповідно, внесення змін до таких відомостей має бути спрямоване на забезпечення їх відповідності фактичним обставинам та належним правовим підставам.
Разом із тим під час розгляду цієї адміністративної справи судом встановлено, що після звернення позивача до суду та в ході судового розгляду відомості її персональної картки в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів були оновлені відповідачем-3.
Так, із наданих до матеріалів справи письмових доказів вбачається, що відповідачем-3 вжито заходів щодо коригування раніше відображеної інформації про підставу виключення позивача з військового обліку, унаслідок чого в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів зазначено відповідну підставу — «Виключена за рішенням суду».
Крім того, відповідні зміни стосуються й відомостей щодо дати виключення позивача з військового обліку, оскільки в Реєстрі відображено фактичну календарну дату внесення відповідного запису – 29.09.2026, а не дату, яка раніше була зазначена в персональній картці позивача.
Отже, наведені обставини свідчать про те, що в період розгляду цієї справи відбулися зміни у фактичному стані спірних правовідносин, внаслідок чого відомості, щодо яких позивач заявляла заперечення, були скориговані, а відповідна інформація в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів приведена у відповідність до обставин, на які позивач посилалася у позовній заяві.
При цьому суд бере до уваги, що заявлені позивачем вимоги про зобов`язання відповідача-3 вчинити відповідні дії за своєю суттю спрямовані на досягнення конкретного правового результату, а саме відображення в Реєстрі «Оберіг» достовірної інформації про підставу виключення позивача з військового обліку із зазначенням фактичної дати внесення відповідного запису.
Однак, як установлено судом, зазначеного правового результату на час розгляду справи вже досягнуто внаслідок вчинення відповідачем-3 відповідних дій.
За таких обставин покладення на відповідача-3 обов`язку повторно внести зміни до персональної картки позивача, зазначити відповідну правову підставу виключення з військового обліку, зафіксувати фактичну дату внесення запису та надати документальне підтвердження оновленої інформації фактично означало б повторне зобов`язання суб`єкта владних повноважень вчинити дії, які на момент ухвалення судового рішення вже виконані.
Суд зауважує, що спосіб судового захисту має відповідати характеру порушеного права та забезпечувати його реальне поновлення. При цьому судове рішення не повинно мати декларативного характеру або передбачати покладення на суб`єкта владних повноважень обов`язків, виконання яких уже відбулося та підтверджується належними доказами у справі.
Іншими словами, судовий захист має бути спрямований на усунення наявного порушення або реальної загрози порушення прав особи, а не на повторне вчинення дій, унаслідок яких відповідне право вже фактично реалізовано.
У цьому випадку судом не встановлено, що станом на час вирішення спору в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів продовжують міститися ті відомості щодо підстави та дати виключення позивача з військового обліку, на недостовірність яких остання посилалася, або що відповідачем-3 не забезпечено внесення до зазначеного реєстру актуальної інформації.
Таким чином, об`єктивна необхідність у застосуванні заявленого позивачем способу судового захисту в частині зобов`язання відповідача-3 вчинити відповідні дії на час ухвалення рішення відсутня, оскільки обставини, з якими позивач пов`язувала необхідність такого судового втручання, під час розгляду справи були усунуті.
Оцінюючи позовну вимогу про визнання протиправними дій відповідача-3 щодо внесення до Реєстру «Оберіг» відомостей про підставу виключення позивача з військового обліку та дату такого виключення, суд виходить із того, що обґрунтовуючи її, позивач посилалася на невідповідність відображеної в Реєстрі інформації фактичним обставинам та правовій підставі виключення її з військового обліку.
При цьому суд зазначає, що сама по собі незгода позивача з відомостями, які раніше містилися в Реєстрі, не є достатньою підставою для задоволення вимоги про визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними. Вирішальне значення для цього має встановлення обставин внесення відповідних відомостей, їх змісту, подальшого стану інформації в Реєстрі, а також наявності порушення прав та законних інтересів позивача, яке потребує судового захисту.
Суд зазначає, що під час розгляду справи встановлено факт подальшого коригування відповідної інформації та приведення її у відповідність до обставин, на які посилається позивач. При цьому предметом судового розгляду в цій частині є не абстрактна оцінка інформаційних операцій із Реєстром, а перевірка відповідності відображеної в Реєстрі інформації фактичним обставинам.
За встановлених у справі обставин суд дійшов висновку, що на час вирішення спору відсутня необхідність у додатковому судовому втручанні з метою приведення відомостей персональної картки позивача у відповідність до фактичних обставин, оскільки відповідні зміни вже здійснені відповідачем-3, а їх результат підтверджений матеріалами справи.
За таких обставин суд вважає, що заявлені позовні вимоги до відповідача-3 не підлягають задоволенню, оскільки під час розгляду справи останнім у повному обсязі виконано дії, на вчинення яких спрямовані відповідні позовні вимоги, а відтак відсутні підстави для покладення на нього обов`язку повторно вчиняти такі дії.
Щодо інших посилань учасників справи, суд зазначає, що вони не впливають на правильність вирішення спору по суті.
У рішення ЄСПЛ по справі «Ґарсія Руіз проти Іспанії» (Garcia Ruiz v. Spain), заява № 30544/96, п. 26, ECHR 1999-1, Суд зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.
Згідно із пунктом 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Згідно з приписами частини 1 статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Частиною 2 статті 2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Суд, відповідно до статті 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
Частиною 1 статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (частина 2 статті 77 КАС України).
Відповідно до статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
На підставі системного аналізу положень законодавства України, доказів, наявних в матеріалах справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог позивача.
Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
При зверненні до суду позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 3 194,88грн, що підтверджується квитанцією про сплату №2082-9446-0927-3863 від 21.09.2026 (а.с.8).
За таких обставин, судовий збір у розмірі 3 194,88грн підлягає відшкодуванню позивачу пропорційно за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства оборони України та ІНФОРМАЦІЯ_1 , як суб`єктів владних повноважень якими порушено права позивача.
Керуючись ст.ст. 2, 5, 9, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255 КАС України, суд
ВИРІШИВ:
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) до Міністерства оборони України (пр-т. Повітряних сил, буд. 6, м. Київ-168, 03168; код ЄДРПОУ 00034022); ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ); ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_3 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання дій та бездіяльності протиправними, зобов`язання вчинити певні дії, - задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Міністерства оборони України (пр-т. Повітряних сил, буд. 6, м. Київ-168, 03168; код ЄДРПОУ 00034022) та ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) щодо неналежного розгляду звернення ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) від 30.03.2026.
Зобов`язати Міністерство оборони України (пр. Повітряних Сил, буд. 6, м. Київ, 03168; код ЄДРПОУ 00034022) здійснити повторний розгляд звернення ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) від 30.03.2026 з урахуванням висновків суду, викладених у даному судовому рішенні.
У задоволенні іншої частини позовних вимог – відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства оборони України (пр. Повітряних Сил, буд. 6, м. Київ, 03168; код ЄДРПОУ 00034022) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 ) судовий збір у розмірі 1597,44грн (одна тисяча п`ятсот дев`яносто сім гривень 44 копійки).
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 ) судовий збір у розмірі 1597,44грн (одна тисяча п`ятсот дев`яносто сім гривень 44 копійки).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення складено у повному обсязі та підписано 18.11.2026.
Суддя І.В.Садовий
Оригінал: reyestr.court.gov.ua