Постанова від 17 листопада 2026 р. у справі №154/4002/26 — Володимирський міський суд Волинської області

Суд: Володимирський міський суд Волинської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Керування транспортним засобом особою, яка не має відповідних документів на право керування таким транспортним засобом або не пред’явила їх для перевірки, або стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами

Дата: 17 листопада 2026 р.

Справа: №154/4002/26

Суддя: Мушкет О. О.

154/4002/26

3/154/1415/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 листопада 2026 року м. Володимир

Суддя Володимирського міського суду Волинської області Мушкет Олександр Олександрович, розглянувши у м. Володимирі матеріали, які надійшли з Володимирського районного відділу поліції ГУНП у Волинській області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

17 вересня 2026 року, о 08 год.18 хв., у м. Володимирі, вул. Сагайдачного, водій ОСОБА_1 , повторно протягом року керував транспортним засобом «Audi 100», д.н.з. НОМЕР_1 , не маючи права керування таким транспортним засобом, чим порушив п.2.1а Правил Дорожнього руху України, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч.5 ст.126 КУпАП.

Правопорушник повторно не з`явився в судове засідання без поважних причин, хоча про дату, час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений шляхом направлення судових повісток, а також шляхом розміщення відповідних оголошень на офіційному вебсайті Судової влади України. Будь-яких заяв чи клопотань про відкладення розгляду справи від нього не надходило, причин своєї неявки суду не повідомив.

За правилами статті 268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» наголошено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Відповідно до правової позиції Європейського суду з прав людини, викладеної в п.п.66-69 рішення у справі «Смірнова проти України», «…сторони зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти повагу до інших учасників процесу та суду, вживати заходів до всебічного, повного та об`єктивного дослідження всіх обставин справи протягом розумного строку…».

Відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції ООН про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього обвинувачення. Поняття справедливого судового розгляду передбачає можливість для особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, бути присутнім на засіданні, а також необхідність перевірити точність її тверджень і співставити їх з матеріалами судової справи.

Разом з тим, керуючись практикою Європейського суду з прав людини, суд виходить з того, що реалізуючи п. 1ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких-не допустити судовий процесу безладний рух. З цього приводу прецедентним є рішення Європейського суду з прав людини у справі «Креуз проти Польщі» №28249/95 від 19.06.2001 року, в п.53 якого зазначено, що «…право на суд не є абсолютним, воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави ...», тобто уникнення зловживання суб`єктами такими правами.

Частиною 2 статті 268 КУпАП не передбачена обов`язкова присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності при розгляді справи за ч.5 ст.126 КУпАП.

Приймаючи до уваги те, що судом вжиті необхідні заходи для забезпечення участі у судовому засіданні ОСОБА_1 , що присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, при розгляді справи про адміністративне правопорушення, передбачене ч.5 ст.126 КУпАП, не є обов`язковою, а також практику Європейського суду з прав людини, суд дійшов висновку про можливість розглянути справу за відсутності ОСОБА_1 на підставі наявних у справі матеріалів.

Незважаючи на неявку порушника в судове засідання, його вина у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, підтверджується сукупністю досліджених судом доказів, наявних у матеріалах справи, зокрема: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 773760 від 17.09.2026 року, відповідною довідкою, а також відеозаписами з нагрудних камер поліцейських та відеореєстратора, які містяться на CD-R диску.

Крім того, судом встановлено, що ОСОБА_1 раніше, а саме постановою відділення поліції № 2 Ковельського районного управління поліції ГУНП у Волинській області № ЕНА 7586213 від 21.07.2026 року, був притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 126 КУпАП із накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 3400 грн.

Відповідно до ч. 5 ст. 126 КУпАП адміністративна відповідальність настає за повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою – четвертою цієї статті.

Таким чином, судом встановлено, що ОСОБА_1 , будучи раніше притягнутим до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 126 КУпАП, 17.09.2026 року, тобто протягом року після попереднього притягнення до адміністративної відповідальності, повторно керував транспортним засобом, не маючи права керування таким транспортним засобом.

За таких обставин, приходжу до висновку, що в діях ОСОБА_1 є склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст.126 КУпАП.

В рішенні у справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року, Європейський суд з прав людини у складі Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

При визначенні виду та розміру адміністративного стягнення враховую характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини, а також обставини, що пом`якшують та обтяжують відповідальність.

Обставин, що пом`якшують чи обтяжують адміністративну відповідальність ОСОБА_1 , судом не встановлено.

Враховуючи викладене, з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, запобігання вчиненню нових правопорушень, вважаю за необхідне накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення в межах санкції ч. 5 ст. 126 КУпАП у виді штрафу в розмірі 2400 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40 800 грн, із позбавленням права керування транспортними засобами строком на п`ять років, без оплатного вилучення транспортного засобу.

Також, з порушника згідно із ст.40-1 КУпАП підлягає стягненню судовий збір у відповідному розмірі.

Керуючись ст. ст. 40-1, 126, 245, 252, 268, 280, 283, 284 КУпАП, ст. 4 Закону України «Про судовий збір», суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст.126 КУпАП, та піддати його адміністративному стягненню у виді штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40 800 (сорок тисяч вісімсот) гривень, з позбавленням права керування транспортним засобом на строк п`ять років, без оплатного вилучення транспортного засобу.

Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави 665,60 грн судового збору за наступними реквізитами: отримувач коштів: отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код за ЄДРПОУ:37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001, код класифікації бюджету: 22030106, призначення платежу: судовий збір, Володимирський міський суд Волинської області.

Роз`яснити, що згідно зі ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати штрафу в установлений законом строк постанова про адміністративне стягнення згідно із ст. 308 КУпАП буде надіслана для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцем знаходження його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.

На постанову протягом десяти днів з моменту її винесення може бути подана апеляційна скарга до Волинського апеляційного суду .

Суддя: Олександр МУШКЕТ

Оригінал: reyestr.court.gov.ua