Суд: Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Кримінальне
Категорія: Незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами або вибуховими речовинами
Дата: 16 листопада 2026 р.
Справа: №185/18194/26
Суддя: Мельник Ю. А.
Єдиний унікальний номер справи 185/18194/26
Провадження № 1-кп/185/2002/26
В И Р О К
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
17 листопада 2026 року Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
секретаря ОСОБА_2 ,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні у період воєнного стану в залі в м.Павлограді Дніпропетровської області кримінальне провадження, що внесене до ЄРДР за №12026041370001469 від 17 вересня 2026 року, за обвинуваченням:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Іванків Бориспільського району Київської області, громадянина України, з повною середньо-спецціальною освітою, розлученого, непрацюючого, в силу ст.89 КК України не судимого, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , -
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.263, ч.1 ст.309 КК України,-
за участю прокурора ОСОБА_4 ,
захисника адвоката ОСОБА_5 (дистанційно),
обвинуваченого ОСОБА_3 , -
В С Т А Н О В И В :
17 вересня 2026 року близько 12.00 годині обвинувачений ОСОБА_3 , пересуваючись по дорозі в межах с.Великоолександрівка Синельниківського району Дніпропетровської області на автомобілі марки «Opel Astra», сріблястого кольору, н.з. НОМЕР_1 , на Польській реєстрації, зупинився біля узбіччя та, вийшовши з автомобіля, побачив на узбіччі дороги поліетиленовий пакет, в якому знаходились 59 патронів, які є бойовими патронами калібру 5,56х45 мм (NATO) з кулями зі сталевим осердям та призначені для стрільби з нарізної вогнепальної зброї: гвинтівок «М4», «М16», кулеметів «М249 SAW», «MG4», автоматів «М231 FPW» та інших зразків аналогічного калібру, до стрільби придатні, які відносяться до бойових припасів, та осколкову наступальну гранату РГД-5, яка відноситься до категорії бойових припасів та придатна для здійснення вибуху. В цей момент у обвинуваченого ОСОБА_3 виник злочинний умисел, спрямований на придбання та носіння бойових припасів без передбаченого законом дозволу.
Реалізуючи свій злочинний умисел обвинувачений ОСОБА_3 , діючи умисно, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, у порушення вимог Постанови Верховної Ради України №2471-XII від 17.06.1992 «Про право власності на окремі види майна», Положення про дозвільну систему, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №576 від 12.10.1992, та Інструкції МВС України №622 від 21.08.1998, без передбаченого законом дозволу, придбав, шляхом привласнення знайдені ним на узбіччі: 59 патронів, які є бойовими патронами калібру 5,56х45 мм (NATO) з кулями зі сталевим осердям та призначені для стрільби з нарізної вогнепальної зброї, які відносяться до бойових припасів, та осколкову наступальну гранату РГД-5, яка відноситься до категорії бойових припасів. Вказані предмети обвинувачений ОСОБА_3 помістив до багажного відділення вищевказаного автомобіля.
Продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, направлений на придбання та носіння бойових припасів без передбаченого законом дозволу, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх діянь, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання обвинувачений ОСОБА_3 сів до керованого ним автомобіля, яким користувався, та у багажному відділенні якого знаходились вказані бойові припаси, продовжив рух до с.Богданівка Павлоградського району Дніпропетровської області.
17.09.2026 року близько 15:46 годині обвинувачений ОСОБА_3 був зупинений військовими НГУ під час керування вищевказаним транспортним засобом на блок-посту «Алдан» в м.Павлоград, розташованому на автодорозі М-30 1055 км, де під час перевірки транспортного засобу останній повідомив, що в нього є речі, обіг яких заборонено законом. 17.09.2026 року в період часу з 17:30 години по 18:01 годину слідчим СВ Павлоградського РВП ГУНП в Дніпропетровській області було проведено обшук транспортного засобу, в ході якого було виявлено та вилучено: патрони калібру 5,56х45 (NATO) у кількості п`ятдесят дев`ять штук та осколкову наступальну гранату РГД-5, які обвинувачений ОСОБА_3 придбав та носив без передбаченого законом дозволу.
Крім того, обвинувачений ОСОБА_3 17 вересня 2026 року близько 12.00 годині, пересуваючись по дорозі в межах с.Великоолександрівка Синельниківського району Дніпропетровської області на вищевказаному автомобілі, зупинився біля узбіччя та, вийшовши з автомобіля, побачив на узбіччі полімерний згорток із вмістом кристалічної речовини білого кольору, яка містить психотропну речовину PVP, обіг якої заборонений, масою 0,8062 г. В цей момент у обвинуваченого ОСОБА_3 виник злочинний умисел, спрямований на незаконне придбання, зберігання та перевезення психотропної речовини без мети збуту.
Реалізовуючи свій злочинний умисел, обвинувачений ОСОБА_3 , діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, всупереч вимогам Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори», підняв на узбіччі полімерний згорток із вмістом кристалічної речовини білого кольору, яка містить психотропну речовину PVP, обіг якої заборонений, та помістив цей згорток до належної йому сумки чорного кольору, чим здійснив незаконне придбання психотропної речовини, та почав зберігати її при собі без мети збуту.
Продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, спрямований на незаконне придбання, зберігання та перевезення психотропної речовин без мети збуту, обвинувачений ОСОБА_3 сів до керованого ним автомобіля, яким користувався, поклав сумку чорного кольору з психотропною речовиною на переднє пасажирське сидіння в салоні даного автомобіля та продовжив рух до с.Богданівка Павлоградського району Дніпропетровської області, тим самими здійснюючи перевезення психотропної речовини PVP, обіг якої заборонений, масою 0,8062 г.
17.09.2026 року близько 15:46 годині обвинувачений ОСОБА_3 під час руху з с.Великоолександрівка Синельниківського району Дніпропетровської області до с.Богданівка Павлогрдаського району Дніпропетровської області був зупинений військовослужбовцями Національної гвардії України під час керування вищевказаним транспортним засобом на блок-посту «Алдан» у м.Павлоград, розташованому на автодорозі М-30, 1055 км.
17.09.2026 року в період часу з 17:30 години по 18:01 годину слідчим СВ Павлоградського РВП ГУНП в Дніпропетровській області проведено обшук зазначеного транспортного засобу, під час якого в сумці, яка належить обвинуваченому ОСОБА_3 та знаходилась на передньому пасажирському сидінні автомобіля, виявлено та вилучено психотропну речовину PVP, маса якої становить 0,8062 г, яку обвинувачений ОСОБА_3 незаконно придбав, зберігав та перевозив без мети збуту.
Дії обвинуваченого ОСОБА_3 кваліфіковані:
- за ч.1 ст.263 КК України, як придбання та носіння бойових припасів без передбаченого законом дозволу;
- за ч.1 ст.309 КК України, як незаконне придбання, зберігання та перевезення психотропної речовини без мети збуту.
27.10.2026 року між прокурором Павлоградської окружної прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_4 та обвинуваченим у цьому провадженні ОСОБА_3 в присутності захисника ОСОБА_5 , була укладена угода про визнання винуватості у відповідності до вимог ст.ст. 468-470, 472, 473 КПК України, яка була надана в підготовче судове засідання.
Згідно даної угоди обвинувачений ОСОБА_6 визнав свою винуватість в повному обсязі у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.263, ч.1 ст.309 КК України.
Сторони погодилися на призначення обвинуваченому покарання: за ч.1 ст.263 КК України у виді позбавлення волі на строк 3 роки, за ч.1 ст.309 КК України у виді штрафу у розмірі 2000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34000 гривень, на підставі ч.1 ст.70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим сторони домовились про призначення обвинуваченому покарання у виді 3 років позбавлення волі, - та на підставі ст.75 КК України звільнити обвинуваченого від призначеного покарання з випробуванням, поклавши на нього обов`язки, передбачені ст.76 КК України.
У підготовчому судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 повністю визнав свою вину у скоєнні кримінальних правопорушень, що йому інкриміновані, у вчиненому щиро розкаявся. Йому цілком зрозумілі його права, передбачені ч.4 ст.474 КПК України, а також те, що внаслідок укладення та затвердження угоди про визнання винуватості він буде обмежений в праві оскарження вироку згідно із положеннями ст.ст.394, 424 КПК України. Він повністю розуміє характер обвинувачення, щодо якого визнає себе винним, а також вид покарання, яке буде застосовано до нього в разі затвердження угоди судом. Угоду щодо визнання винуватості з прокурором він уклав добровільно, без насильства, примусу чи погроз та без впливу будь-яких обставин, необумовлених в угоді. Просив суд затвердити укладену між ним та прокурором угоду про визнання винуватості.
Прокурор просив затвердити укладену з обвинуваченою угоду про визнання винуватості та ухвалити обвинувальний вирок щодо ОСОБА_3 з призначенням йому покарання узгодженого сторонами в угоді.
Захисник також наполягав на затвердженні укладеної між прокурором та обвинуваченим угоди про визнання винуватості, оскільки укладений акт відповідає діючому кримінальному та кримінально-процесуальному законодавству.
Розглядаючи питання про затвердження угоди про визнання винуватості, суд виходить з наступного.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.
Частина 4 статті 469 КПК України передбачає, що угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена, зокрема, у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди.
В підготовчому судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень: за ч.1 ст.263 КК України, яке відноситься до категорії тяжких злочинів, за ч.1 ст.309 КК України - до категорії кримінальних проступків.
При цьому судом з`ясовано, що усі сторони кримінального провадження, зокрема і обвинувачений ОСОБА_3 розуміють, що відповідно до ст.473 КПК України наслідком укладання та затвердження зазначеної угоди для прокурора, обвинуваченого є обмеження права на оскарження вироку згідно з положеннями ст.ст.394 та 424 КПК України, а для обвинуваченого - також його відмова від здійснення прав, передбачених абзацами 1 та 4 пункту 1 частини 4 ст.474 КПК України.
Також судом з`ясовано, що обвинувачений ОСОБА_3 розуміє, що у разі невиконання угоди про визнання винуватості відповідно до ст.476 КПК України прокурор має право упродовж строків давності притягнення до кримінальної відповідальності звернутися до суду з клопотанням про скасування вироку та судового розгляду кримінального провадження в загальному порядку, та що умисне невиконання угоди є підставою для притягнення його до кримінальної відповідальності за ст.389-1 КК України.
Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
Також судом встановлено, що умови даної угоди відповідають вимогам Кримінального процесуального Кодексу України та Кримінального Кодексу України.
Прокурор просив не застосовувати спеціальну конфіскацію стосовно патронів та осколкової наступальної гранати, конфіскувати дані речові докази в дохід держави або передати на потреби ЗСУ. Автомобіль, ключі від транспортного засобу та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, що визнані речовими доказами, в порядку ст.100 КПК України передати обвинуваченому та не застосовувати спеціальну конфіскацію стосовно даних речових доказів. Інші речові докази знищити. Стягнути з обвинуваченого документально підтверджені витрати на залучення експертів. Обвинувачений та захисник погодились з думкою прокурора в цій частині.
Виходячи із викладеного, суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про визнання винуватості від 27.10.2026 року, яка укладена між прокурором Павлоградської окружної прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_4 та обвинуваченим у цьому провадженні ОСОБА_3 в присутності захисника – адвоката ОСОБА_5 , і призначення обвинуваченому ОСОБА_3 узгодженого сторонами покарання: за ч.1 ст.263 КК України у виді позбавлення волі на строк 3 роки, за ч.1 ст.309 КК України у виді штрафу у розмірі 2000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34000 гривень, та на підставі ч.1 ст.70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим призначити обвинуваченому покарання у виді 3 років позбавлення волі, - та на підставі ст.75 КК України звільнити обвинуваченого від призначеного покарання з випробуванням, поклавши на нього обов`язки, передбачені ст.76 КК України.
Запобіжний захід до обвинуваченого ОСОБА_3 не застосовувався.
Під час проведення досудового розслідування проводились судові експертизи, на проведення яких згідно довідок було витрачено загалом 6257.68 гривень. Зазначені витрати у відповідності вимог ст.122 КПК України відносяться до процесуальних витрат.
Оскільки судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_3 винуватий у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень за описаних у вироку обставин, то суд вважає за необхідне стягнути з обвинуваченого на користь держави вартість проведених експертизи у розмірі 6257,68 гривень.
Доля речових доказів повинна бути вирішена у порядку, передбаченому ст.100 КПК України.
У відповідності вимог ст.174 КПК України підлягає скасуванню арешт, накладений в даному провадженні після набрання вироком законної сили.
Керуючись ст.ст. 373, 374, 475, 615 КПК України, суд -
У Х В А Л И В :
Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 27 жовтня 2026 року між прокурором Павлоградської окружної прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_4 , та обвинуваченим у цьому провадженні, ОСОБА_3 , в присутності захисника ОСОБА_5 , у кримінальному провадженні, що внесене в ЄРДР за №12026041370001469 від 17 вересня 2026 року, за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.263, ч.1 ст.309 КК України.
Визнати ОСОБА_3 винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.263, ч.1 ст.309 КК України, та призначити узгоджене сторонами покарання:
- за ч.1 ст.263 КК України у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки;
- за ч.1 ст.309 КК України у виді штрафу у розмірі 2000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34000 гривень.
На підставі ч.1 ст.70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначити ОСОБА_3 остаточне узгоджене покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки.
На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання у виді позбавлення волі з випробуванням з іспитовим строком на 2 (два) роки, поклавши на нього обов`язки, передбачені п.1, 2 ч.1 ст. 76 КК України: періодично з`являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Іспитовий строк відраховувати з моменту проголошення вироку, тобто з 17.11.2026 року.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави вартість проведених експертиз у розмірі 6257.68 гривень.
Речові докази:
- психотропну речовину PVP, маса якої становить 0,8062 г, 6 гільз, що передані на зберігання до Павлоградського РВП ГУНП в Дніпропетровській області, - після набрання вироком законної сили знищити;
- 53 патрони калібру 5,56х45 мм (NATO), осколкову наступальну гранату РГД-5, які передані на зберігання до Павлоградського РВП ГУНП в Дніпропетровській області, - після набрання вироком законної сили конфіскувати у дохід держави;
- автомобіль марки Opel Astra, номерний знак НОМЕР_1 , ключі від автомобіля, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу Opel Astra, номерний знак НОМЕР_1 , які передані на зберігання Павлоградського РВП ГУНП в Дніпропетровській області, - після набрання вироком законної сили повернути ОСОБА_3 .
Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 21.09.2026 року на автомобіль марки Opel Astra, номерний знак НОМЕР_1 , ключі від автомобіля, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу Opel Astra, номерний знак НОМЕР_1 .
Роз`яснити ОСОБА_3 , що умисне невиконання угоди є підставою для притягнення до кримінальної відповідальності, встановленої законом.
Вирок може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду через Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області протягом тридцяти діб з дня його проголошення з підстав, передбачених ч.4 ст.394 КПК України, а саме:
- обвинуваченим, його захисником, законним представником - виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених ч.4, ч.6, ч.7 ст.474 КПК України, у тому числі нероз`яснення йому наслідків укладення угоди;
- прокурором - виключно з підстав: призначення судом покарання, менш суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; затвердження угоди у кримінальному провадженні, в якому згідно ч.4 ст.469 КПК України угода не може бути укладена.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Суддя ОСОБА_1
Оригінал: reyestr.court.gov.ua