Рішення від 17 листопада 2026 р. у справі №210/1484/26 — Металургійний районний суд міста Кривого Рогу

Суд: Металургійний районний суд міста Кривого Рогу

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: Справи щодо забезпечення громадського порядку та безпеки, національної безпеки та оборони України, зокрема щодо

Дата: 17 листопада 2026 р.

Справа: №210/1484/26

Суддя: Вікторович Н. Ю.

МЕТАЛУРГІЙНИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КРИВОГО РОГУ

Справа № 210/1484/26

Провадження № 2-а/210/84/26

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

18 листопада 2026 року м. Кривий Ріг

Металургійний районний суд міста Кривого Рогу у складі: головуючого судді Вікторович Н.Ю., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику з повідомленням сторін справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, -

ВСТАНОВИВ:

02 березня 2026 року до Металургійного районного суду міста Кривого Рогу надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 про скасування постанови про адміністративне правопорушення, в якому позивач просив суд поновити строк на оскарження постанови та скасувати постанову від 15.07.2025 року, про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст. 210-1 КУпАП, закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення за фактом вчинення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 адміністративного правопорушення, передбаченого за ч.3 ст. 210-1 КУпАП, у зв`язку з відсутністю складу правопорушення.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивача зазначив, що постановою уп/5197/19-909 від 15 липня 2025 року начальником ІНФОРМАЦІЯ_5 його було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.210-1КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17 000,00 грн. Вказану постанову він отримав в Довгинцівському відділі державної виконавчої служби в м. Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України 26 січня 2026 року після накладення арешту на його кошти. З вказаною постановою він не згоден, вважає її безпідставною та незаконною, оскільки повістку про виклик на вказаний в постанові час, а саме на 15.07.2027 року він не отримував. Вказану постанову складено за його відсутності, жодних повідомлень про необхідність прибути для розгляду справи про адміністративне правопорушення він не отримував, чим на думку позивача було порушено його право на захист. Зазначив, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення уповноважена особа має всебічно, повно і об`єктивно з`ясувати обставини справи, оцінити наявні докази. Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, вини особи у його вчинення, яка підтверджена належними доказами. Натомість, на думку позивача, будь-якої повістки про необхідність прибуття до відповідача він не отримував, а тому відсутні підстави стверджувати про порушення вимог ч.10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу».

Ухвалою Металургійного районного суду міста Кривого Рогу від 19 березня 2026 року адміністративний позов було залишено без розгляду, з підстав пропуску позивачем строку на оскарження постанови визначених ч.2 ст. 286 КАС України та відсутністю на думку суду поважних причини для поновлення такого строку. (а.с. 39-41)

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 24 вересня 2026 року ухвалу Металургійного районного суду міста Кривого Рогу від 19 березня 2026 року скасовано та адміністративну справу направлено до Металургійного районного суду міста Кривого Рогу для продовження розгляду. (а.с. 83-85)

Ухвалою Металургійного районного суду міста Кривого Рогу від 03 листопада 2026 року за вищевказаним позовом відкрито спрощене позовне провадження без виклику осіб. (а.с. 93)

13 листопада 2026 року від представника ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 до суду надійшов відзив на позовну заяву, у якому останній просив відмовити у задоволенні позову, в обґрунтування чого зазначив, що Згідно даних Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів позивач має не дійсне рішення ВЛК від 30.06.2020 року, за рішенням якої визнаний непридатним до військової служби в мирний час, обмежено придатний у воєнний час. Повторний медичний огляд кожні 5 років не проходив (пункт 3.2 Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом МОУ від 14.08.2008 №402 (зі змінами). Згідно даних Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, військовозобов`язаний, станом на 06.06.2025 року не виконав покладену на нього вимогу чинного законодавства та не пройшов повторний медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби. Чим вчинив(ла) правопорушення, передбачене частиною 3 статті 210-1 КУпАП. 10.07.2025 року в присутності позивача було складено протокол про адміністративне правопорушення № 1136, та під особистий підпис за згодою позивача призначено розгляд справи 10 годину 15.07.2025 року. 15.07.2025 року позивач прибув на розгляд справи де було розглянуто адміністративну справу та прийнято Постанову №уп/5197/19 від 15.07.2025 року про накладення штрафу 17000 грн. Виходячи з вище викладеного, на підставі наявних в матеріалах справи документів можливо дійти висновку, що вина Позивача є доведеною та підтверджена належними доказами. Позивачем не надано жодного достовірного доказу своєчасного проходження медичного огляду в термін до 05.06.2025 року та протиправності винесеної постанови чи порушення вимог статей КУпАП під час винесення оскаржуваної постанови. Викладені доводи в позовній заяві є надуманими та недостовірними, саме на позивача було покладено обов`язок щодо повторного медичного огляду з метою визначення придатності для проходження військової служби в строк встановлений пунктом 2 розділу II Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист», у зв`язку з чим, просив суд відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

Дослідивши письмові матеріали справи, зібрані у справі докази, судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до тимчасового посвідчення військовозобов`язаного № НОМЕР_1 виданого 03 листопада 2020 року військовим комісаром ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 на ім`я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , він був визнаний непридатним до військової служби в мирний час, обмежено придатний у військовий час, про що зазначено в п. 7 посвідчення. В п. 8 вказаного посвідчення вказано, що призовною комісією ІНФОРМАЦІЯ_7 зарахований у запас 30.06.2020 р. визнаний непридатний до військової служби в мирний час, обмежено придатний у військовий час за гр.. І ст. 30 «б» Наказу МОЗ №402-08р. (прот. №14). В пункту 9 посвідчення зазначено, підлягає повторному медичному переосвідченню 30.06.2025 р. (а.с. 36)

10 липня 2025 року діловодом відділення військового обліку та бронювання ІНФОРМАЦІЯ_2 було складено Протокол №1136 про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП. Відповідно до якого, 10.07.2025 року о 11 год. 40 хв., в ІНФОРМАЦІЯ_8 було встановлено факт невиконання військовозобов`язаним вимог пункту 2 розділу ІІ Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист» від 21.03.2024 №3621-ІХ в редакції Закону №4235-ІХ від 12.02.2025 року, яким установлено, що громадяни України віком від 25 до 60 років, які були визнані обмежено придатними до військової служби до набрання чинності цим Законом (крім осіб, визнаних в установленому порядку особами з інвалідністю), з дня набрання чинності цим Законом зобов`язані до 5 червня 2025 року пройти повторний медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби. Такі громадяни зобов`язані самостійно звернутися до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язані та резервісти Служби безпеки України – до Центрального управління або регіональних органів Служби безпеки України, військовозобов`язані та резервісти розвідувальних органів України - до відповідного підрозділу розвідувальних органів України) або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного та резервіста з метою отримання направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду.

Таким чином військовозобов`язаний, який мав статус «обмежено придатний до військової служби» відповідно до постанови військово-лікарської комісії №14 від 30.06.2020 року, в термін до 05.06.2025 не пройшов повторний медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби, чим вчинив порушення вимог абзацу 4 частини 1 статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та пункту 2 розділу ІІ Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист», за порушення кого передбачена адміністративна відповідальність.

Відповідно до наявного підпису у протоколі про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 був присутній при складанні протоколу та повідомлений про розгляд справи 15.07.2025 року о 10 год. 00 хв. в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_2 . В графі «Пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаютьсь до протоколу особою, яка притягується до адміністративної відповідальності» зазначено – Надам при розгляді справи. (а.с. 35 зворот)

15 липня 2025 року ОСОБА_1 подав на ім`я начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 клопотання в якому просив проводити розгляд призначеної на сьогодні адміністративної справи, без його участі за наявними в матеріалах справи документами та винести постанову без його присутності з негайним її оголошенням та врученням другого примірника. Дане адміністративне правопорушення не визнає. (а.с. 36 зворот)

Як вбачається з постанови начальника ІНФОРМАЦІЯ_9 ОСОБА_4 № уп/5197/19 від 15.07.2026, на ОСОБА_1 накладено штраф у сумі 1000 НМДГ, що становить 17 000,00 грн. (а.с. 16-18)

За приписами частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про оборону України» від 06.12.1991 № 1932-ХІІ, особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Відповідно до абзацу 5 частини 1 статті 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.1993 № 3543-XII (далі Закон № 3543-XII), особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» від 12.05.2015 № 389-VIII, воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Так, 24.02.2022 Верховною Радою України прийнято Закон України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні №2102-ІХ», яким затверджено Указ Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні», відповідно до якого в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб.

Строк дії воєнного стану в Україні неодноразово продовжувався відповідними Указами Президента України та діє на теперішній час.

Відповідно до статті 2 Закону № 3543-XII, правовою основою мобілізаційної підготовки та мобілізації є Конституція України, Закон України «Про оборону України», цей та інші закони України, а також видані відповідно до них нормативно-правові акти.

Статтею 22 Закону № 3543-XII визначено обов`язки громадян щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації.

Згідно з частиною 3 статті 22 Закону № 3543-XII, під час мобілізації громадяни зобов`язані з`явитися: військовозобов`язані та резервісти, які приписані до військових частин для проходження військової служби у воєнний час або до інших підрозділів чи формувань для виконання обов`язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, - на збірні пункти територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними повістках або мобілізаційних розпорядженнях; резервісти, які проходять службу у військовому резерві, - до військових частин у строки, визначені командирами військових частин; військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом керівників органів, в яких вони перебувають на військовому обліку; військовозобов`язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом керівників відповідних підрозділів; особи, які уклали контракти про перебування у резерві служби цивільного захисту, - за викликом керівників відповідних органів управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту.

Крім того, нормами абзацу 3 частини 10 статті 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25.03.1992 №2232-XII зі змінами (далі - Закон №2232-XII) передбачено, що громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов`язані проходити медичний огляд згідно з рішеннями комісії з питань взяття на військовий облік, комісії з питань направлення для проходження базової військової служби або військово-лікарської комісії відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров`я Служби безпеки України, а у Службі зовнішньої розвідки України, розвідувальному органі Міністерства оборони України чи розвідувальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України чи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, відповідно.

Відповідно до пункту 1 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 №154, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.

При цьому, правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з введенням на території України воєнного стану та подальшої мобілізації громадян України встановлено Законом № 3543-XII, частиною 1 статті 4 якого передбачено, що організація і порядок проведення мобілізаційної підготовки та мобілізації визначаються цим Законом, актами Президента України та Кабінету Міністрів України.

Так, пунктами 68, 80 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 560 (далі - Порядок №560), передбачений порядок медичного огляду військовозобов`язаних та резервістів.

Згідно з пунктом 3 частини 1 статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», громадяни зобов`язані проходити медичний огляд для визначення придатності до військової служби згідно з рішенням військово-лікарської комісії чи відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров`я Служби безпеки України, а у розвідувальних органах України - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону.

Обов`язок проходити медичний огляд також визначений абзацом 4 частини 10 статті 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», де вказано, що громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов`язані проходити медичний огляд згідно з рішеннями комісії з питань взяття на військовий облік, комісії з питань направлення для проходження базової військової служби або військово-лікарської комісії відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров`я Служби безпеки України, а у Службі зовнішньої розвідки України, розвідувальному органі Міністерства оборони України чи розвідувальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України чи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, відповідно.

Аналіз вищенаведених норм дає можливість дійти висновку, що положеннями вищевказаних нормативно-правових актів встановлено обов`язок військовозобов`язаних громадян України проходити медичний огляд для визначення ступеня придатності до військової служби, а відмова від проходження медичного огляду ВЛК суперечить чинному законодавству. Проходження медичного огляду ВЛК є обов`язком військовозобов`язаного, за порушення якого може наставати відповідальність.

Так, 04.05.2024 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист» №3621-IX від 21.03.2024.

Зміни були внесені, зокрема, до Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» (Відомості Верховної Ради України, 2006 р., № 38, ст. 324 із наступними змінами), а саме до статей 14 та 26. Внаслідок таких змін поняття «обмежена придатність» для визначення придатності особи до військової служби, виключене.

Відповідно до Закону України «Про внесення зміни до пункту 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист» №4235-ІХ від 12.02.2025 установлено, що громадяни України віком від 25 до 60 років, які були визнані обмежено придатними до військової служби до набрання чинності цим Законом (крім осіб, визнаних в установленому порядку особами з інвалідністю), з дня набрання чинності цим Законом зобов`язані до 5 червня 2025 року пройти повторний медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби. Такі громадяни зобов`язані самостійно звернутися до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язані та резервісти Служби безпеки України - до Центрального управління або регіональних органів Служби безпеки України, військовозобов`язані та резервісти розвідувальних органів України - до відповідного підрозділу розвідувальних органів України) або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного та резервіста з метою отримання направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду.

Тобто, оскільки таке поняття як «обмежена придатність» виключене з Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», законодавець передбачив обов`язок громадян, які належали до категорії з «обмеженою придатністю», пройти повторний медичний огляд для визначення придатності до військової служби з урахуванням внесення змін до законодавства.

При цьому, неухильне дотримання кожним законів України передбачено статтею 68 Конституції України.

Так, статтею 210-1 КУпАП передбачено відповідальність за порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку.

Відповідно до частини 3 статті 210-1 КУпАП, вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період - тягне за собою накладення штрафу від однієї тисячі до однієї тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Порядок та підстави притягнення до адміністративної відповідальності врегульовано КУпАП.

Згідно зі статтею 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Статтею 7 КУпАП передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Згідно зі статтею 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно з пунктом 1 статті 247 КУпАП, обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення.

Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно зі статтею 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Як визначено статтею 235 КУпАП, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).

Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

Відповідно до статті 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Зі змісту оскаржуваної постанови вбачається, що ОСОБА_5 притягнуто до адміністративної відповідальності за адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, в зв`язку з непроходженням ним у термін до 05.06.2025 року повторного медичного огляду з метою визначення придатності до військової служби та незвернення до ТЦК та СП чи через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного та резервіста з метою отримання направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду.

Як вбачається з матеріалів справи, з 05.05.2024 по 05.06.2025, повторно медичний огляд позивач не проходив. Відповідно до копії військо-облікового документу Резерв +, постановою ВЛК від 11.07.2025 року ОСОБА_1 був визнаний придатним до військової служби у в/ч забезпечення, ТЦК та СП, ВВНЗ, НЦ, закладах (установах), мед підрозділах, підрозділах логістики, зв`язку, ОЗ, охорони. (а.с. 25)

При цьому, на позивача як на особу, визнану обмежено придатною до військової служби до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист» №3621-IX від 21.03.2024, в редакції Закону №4235-ІХ від 12.02.2025, покладався обов`язок пройти повторний медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби в строк до 05.06.2025 шляхом самостійного звернення до ТЦК та СП або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного та резервіста для отримання направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду.

Враховуючи наведене, суд зазначає, що оскільки позивач самостійно не вжив заходів щодо отримання направлення на ВЛК для походження повторного медичного огляду до 05.06.2025 і такий огляд не проходив, відповідно в його діях наявний склад адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.

Доводи про те, що позивача не було повідомлено про дату розгляду справи про адміністративне правопорушення спростовуються особистим підписом позивача ОСОБА_1 у протоколі № 1136 від 10.07.2025 року, в якому зазначено, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відбудеться 15.07.2025 року о 10-00.

Доводи позивача про те, що не повідомлення його про час та місце розгляду справи шляхом направлення повістки порушено його право на захист, спростовуються змістом протоколу №1136 від 10.07.2025, з якого суд вбачає, що 10.07.2025 о 11 год. 40 хв. у приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_8 ОСОБА_1 роз`яснено зміст ст. 63 Конституції України, а також права та обов`язки, передбачені ст. 268 КУпАП, та повідомлено, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відбудеться о 10:00 год 15.07.2025, що підтверджується підписом позивача, також у зазначеному протоколі містяться пояснення позивача наступного змісту: «Надам при розгляді справи». Примірник протоколу ОСОБА_1 отримав, що також підтверджується підписом позивача.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що 15 липня 2025 року ОСОБА_1 подав на ім`я начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 клопотання в якому просив проводити розгляд призначеної на сьогодні адміністративної справи, без його участі за наявними в матеріалах справи документами та винести постанову без його присутності з негайним її оголошенням та врученням другого примірника. Дане адміністративне правопорушення не визнає.

Крім того суд зазначає, що Верховним Судом у постанові від 06 вересня 2021 року у справі №560/2798/19, надано роз`яснення щодо триваючого правопорушення, відповідно до якого, триваюче правопорушення - це проступок, пов`язаний з тривалим, неперервним невиконанням обов`язків, передбачених законом. Тобто, триваючі правопорушення характеризуються тим, що особа, яка вчинила якісь певні дії чи бездіяльність, перебуває надалі у стані безперервного продовження цих дій (бездіяльності). Ці дії безперервно порушують закон протягом якогось часу. Іноді такий стан продовжується значний час і увесь час винний безперервно вчиняє правопорушення у вигляді невиконання покладених на нього обов`язків. Триваюче правопорушення припиняється лише у випадку усунення стану за якого об`єктивно існує цей обов`язок, виконанням обов`язку відповідним суб`єктом або припиненням дії відповідної норми закону.

У контексті наведеного необхідно зазначити, що триваючим правопорушенням є проступок, пов`язаний з тривалим, неперервним невиконанням обов`язків, передбачених правовою нормою, на противагу триваючому, разовим є порушення, яке виразилося в однократному порушенні вимог Закону, яке не має під собою непереривного невиконання обов`язків визначених правовою нормою.

Повертаючись до обставин справи, позивач був зобов`язаний виконати обов`язок пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 21.03.2024 № 3621-ІХ «Про внесення змін до деяких Закону України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист» в редакції Закону України від 12.02.2025 № 4235-ІХ пройти повторний медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби до 5 червня 2025 року та станом на дату прийняття спірної постанови, позивач такі вимоги не виконав, тобто правопорушення за статтею 210 КУпАп, вчинене позивачем, кваліфікується як триваюче.

На підставі наведеного, відповідачем правомірно 15.07.2025 року притягнуто позивача до адміністративної відповідальності за частиною 3 статті 210-1 КУпАП та, як наслідок, відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Керуючись статтями 243-246, 286 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Третього апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасники справи:

Позивач – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач – ІНФОРМАЦІЯ_10 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 , місцезнаходження: АДРЕСА_2 .

Відповідач – ІНФОРМАЦІЯ_11 , код ЄДРПОУ НОМЕР_4 , місцезнаходження: АДРЕСА_3 .

Суддя: Н. Ю. Вікторович

Оригінал: reyestr.court.gov.ua