Суд: Миколаївський районний суд Миколаївської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: позики, кредиту, банківського вкладу, з них
Дата: 17 листопада 2026 р.
Справа: №945/2433/26
Суддя: Лопіна О. О.
Миколаївський районний суд Миколаївської області
Справа № 945/2433/26
Провадження № 2/945/2337/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
(заочне)
18 листопада 2026 року м. Миколаїв
Миколаївський районний суд Миколаївської області, в складі головуючої судді Лопіної О.О., за участю секретаря судового засідання Кінек Г.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Миколаєві цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ІННОВА-НОВА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
в с т а н о в и в :
Представник позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «ІННОВА-НОВА» звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, у якому просить суд стягнути з відповідача на користь позивача загальну суму заборгованості за договором № 7263200225 від 28.02.2025 в розмірі 32 580,00 грн, судові витрати по оплаті судового збору, сплаченого за подання позовної заяви у розмірі 2 662,40 грн.
Свої вимоги обґрунтовує тим, що 28.02.2025 року між ТОВ «Іннова Фінанс» та відповідачем було укладено Договір про надання грошових коштів у позику № 7263200225. Як вбачається із змісту Договору позики, разом із Правилами надання споживчих кредитів, затвердженими 17.11.2024, складають єдиний договір, в якому визначаються всі його істотні умови та з яким Позичальник був попередньо ознайомлений.
Договір був укладений в письмовій формі у вигляді електронного документа, створеного та підписаного згідно з вимогами, визначеними Законом України "Про електронні документи та електронний документообіг", а також з урахуванням особливостей, передбачених ст. ст. 3, 11, 12 Закону України "Про електронну комерцію".
Позикодавець свої зобов`язання виконав в повному обсязі та надав відповідачу грошові кошти у розмірі 5 000,00 грн. В той же час відповідач всупереч умовам договору позики свої зобов`язання за договором належним чином не виконав, суму позики не повернув, проценти за користування грошовими коштами не сплатив.
Отже, заборгованість відповідача перед позивачем складає 32 580,00 грн,з яких: 5 000,00 грн - заборгованість за тілом кредиту; 16 830,00 грн - заборгованість за процентами; 750,00грн- комісія за надання кредиту та 10 000,00 грн - неустойка. Посилаючись на наведене, просить стягнути з відповідача на свою користь вищевказану заборгованість за кредитним договором.
Ухвалою судді Миколаївського районного суду Миколаївської області від 15.09.2026 відкрито провадження у справі, вирішено проводити її розгляд у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін, запропоновано відповідачу протягом п`ятнадцяти днів із дня вручення даної ухвали подати відзив на позовну заяву, а також всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), що підтверджують заперечення проти позову.
Представником позивача у позові зазначено про розгляд справи за його відсутності, позов підтримує, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.
Відповідач у судове засідання повторно не з`явився, про дату, час і місце судового засідання повідомлявся у встановленому законом порядку, на підтвердження чого в матеріалах справи наявна поштова кореспонденція, яка була повернута оператором поштового зв`язку у зв`язку із відсутністю адресата за вказаною адресою. Заяв про відкладення судового засідання, чи розгляд справи у його відсутність до суду не надходило. Відзиву на позовну заяву не подано.
Відповідно до ч. 2 ст. 191 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Враховуючи, що в справі є достатні дані про права і взаємовідносини сторін, відповідачка належним чином повідомлялася про місце і час судового засідання, суд розглядає справу у відсутності відповідачки та згідно ч.4 ст.223 ЦПК України постановляє заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, повно і всебічно з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов до наступного висновку.
Судом встановлено, що 28.02.2025 між ТОВ «Іннова Фінанс» та відповідачем укладено договір надання грошових коштів у кредит № 7263200225 в письмовій формі у вигляді електронного документа, підписаного за допомогою одноразового ідентифікатора 3535.
Товариство надало відповідачу кредит у гривні, який він зобов`язується одержати та повернути, сплатити комісію за надання кредиту, проценти за користування кредитом та виконати інші обов`язки, передбачені Договором.
Сума кредиту складає: 5 000,00 грн (п.2.3.); строк кредиту 360 днів (п.2.5.).
Детальні терміни (дати) повернення кредиту, сплати комісії та процентів, визначені в таблиці обчислення загальної вартості кредиту для позичальника та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (Графік платежів), що є Додатком №1 до Договору.
Тип процентної ставки фіксована (п.2.6.).
За користування кредитом нараховуються проценти відповідно до наступних умов: Стандартна процентна ставка становить 1% в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п. 2.5. цього Договору (п.2.6.1 договору).
Знижена процентна ставка 0.87% за кожен день користування Кредитом, яка застосовується у період починаючи з 181 (ста вісімдесят першого) календарного дня з дати укладення цього Договору і до закінчення строку дії цього Договору або до дати фактичного повернення всієї суми кредиту (до тієї із дат яка настане раніше).
Комісія за надання кредиту становить 15% від суми наданого Кредиту та нараховується на суму виданого за цим Договором Кредиту у день надання кредиту. Якщо в цьому пункті Договору значення розміру комісії за видачу Кредиту становить 0% (нуль процентів), це означає, що комісія за видачу Кредиту відсутня (п.2.7)
Орієнтовна реальна річна процентна ставка на дату укладення Договору складає (п.2.9.1): за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом 4547,04% річних.
Орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладення Договору складає (п.2.10.1): за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом 22 580,00 грн.
Денна процентна ставка на дату укладення Договору складає (п.2.11.3.1): за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом 0,98%.
Кошти кредиту надаються товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування на поточний рахунок позичальника, уключаючи використання реквізитів платіжної картки: № НОМЕР_1 (п.3.1 договору).
Кредит вважається наданим в день перерахування товариством суми кредиту (загального розміру) за реквізитами, згідно п.3.1. Договору (п.3.4.).
За умовами укладеного між сторонами Договору (п.5.4.1.) відповідач зобов`язався у встановлений строк повернути кредит, сплатити проценти, комісію, штрафи та пеню (у разі наявності) та інші платежі передбачені Договором.
Договір вважається укладеним (п.10.2.) з моменту його підписання електронними підписами сторін та діє протягом строку, вказаного в п.2.5. (включно), а у випадку, якщо після закінчення вказаного строку, за Договором будуть наявні невиконані грошові зобов`язання, він продовжує діяти до повного виконання позичальником зобов`язань за ним.
З метою укладення Договору відповідач, ознайомившись з Правилами, заповнив Заявку, вказавши всі необхідні дані, вказав суму грошових коштів, яку бажає отримати після укладення Договору та періодичність платежів зі сплати процентів (п.10.6.1.).
Договір укладений в наступному порядку (п.10.6.10.): - позичальником подано Заявку на отримання кредиту в ІКС товариства;- після обробки інформації, вказаної в Заявці, збору та аналізу інформації про позичальника з інших джерел та після проведення інших обов`язкових процедур ІКС товариством прийнято рішення про надання позичальнику суми кредиту; - позичальник був проінформований про позитивне рішення по Заявці в особистому кабінеті, а також шляхом надсилання відповідного повідомлення на номер телефону та/або електронним листом на електронну пошту, вказану в Заявці; - позичальник в особистому кабінеті перейшов до ознайомлення з офертою, яка містить в собі Паспорт кредиту та проект Договору, ознайомився з останніми, на підтвердження чого вводить одноразовий ідентифікатор, направлений товариством та надав згоду (акцепт) на укладення Договору шляхом направлення повідомлення товариству, яке підписано відповідно до ст.12 Закону України «Про електронну комерцію».
Підписуючи Договір відповідачем підтверджено, що: перед його укладенням йому була в чіткій та зрозумілій формі надана уся необхідна інформація щодо кредитування в товаристві (п.10.9.); він ознайомлений, повністю розуміє, погоджується і зобов`язується неухильно дотримуватись Правил, текст яких розміщений на Веб-сайті товариства: https://finsfera.ua/ (п.10.10.)
Кредитний договір та додатки до нього підписано одноразовим цифровим ідентифікатором 3535.
Одноразові ідентифікатори надіслано смс-повідомленнями на вказаний відповідачем фінансовий номер телефону НОМЕР_2 .
Згідно з квитанцією до платіжної інструкції №20147-1354-193947910, дата операції 28.02.2025 ТОВ «Іннова Фінанс», ЄДРПОУ 44127243, перерахувало 5 000,00 грн з вказівкою призначення платежу: поповнення карток НОМЕР_3 .
На підтвердження надання кредитних коштів на умовах договору позивачем надано договір №160523/1 від 16 травня 2023 року про надання послуг з приймання та переказу платежів та повідомлення ТОВ «Фінансова Компанія «Контрактовий дім», яке надає послуги з переказу коштів в національній валюті без відкриття рахунків.
Згідно з відповіддю АТ «Універсал Банк» №БТ/Е № 47173 від 22.10.2026 банком на ім`я відповідачки було емітовано платіжну картку № НОМЕР_4 , на цю картку було зараховано кошти в сумі 5 000,00 грн, що також підтверджено випискою про рух коштів по картці.
Відповідно до розрахунку заборгованості станом на 03.09.2026 кредитна заборгованість складає 32 580,00грн, з яких: 5 000,00грн - нарахованої заборгованості за кредитом, 16 830,00 грн нарахованої заборгованості по процентам, 10 000,00 грн - неустойка, 750,00 грн- комісія.
Рішенням №05-09/2025 єдиного учасника ТОВ «Іннова Фінанс» від 05 вересня 2025 назву Товариства з «Іннова Фінанс» змінено на «Іннова-Нова».
Відповідно до статті 626 ЦК України, договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
При цьому згідно статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).
Правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом (частина 1 статті 205 ЦК України).
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони (частина 1 статті 207 ЦК України).
Згідно вимог частини 1 статті 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі.
В силу частину 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Із матеріалів справи вбачається, що договір про споживчий кредит № 7263200225 від 28.02.2025 був вчинений сторонами в електронній формі.
Тому на нього поширюються вимоги Закону України «Про електронну комерцію», який визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.
Згідно пункту 5 частини 1 статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.
Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах.
Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарськими кодексами України, а також іншими актами законодавства.
У разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Покупець (замовник, споживач) повинен отримати підтвердження вчинення електронного правочину у формі електронного документа, квитанції, товарного чи касового чека, квитка, талона або іншого документа у момент вчинення правочину або у момент виконання продавцем обов`язку передати покупцеві товар.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Електронні документи (повідомлення), пов`язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи.
Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів (стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію»).
Електронний підпис одноразовим ідентифікатором це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
Одноразовий ідентифікатор це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір (пункти 6, 12 частини 1 статті 3 Закону України «Про електронну комерцію»).
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (частина перша статті 12 ЦПК України).
Відповідно до положень частини 3 статті 12, частини 1 статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Частиною шостою статті 81 ЦПК України передбачено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно з частиною 1 статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України). Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина 1 статті 80 ЦПК України).
Відповідно до частини 1 статті 82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.
За змістом частин першої-третьої статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Частиною четвертою статті 263 ЦПК України передбачено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 08.04.2026 у справі №705/1938/25 виснував, що без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між позивачем та відповідачем не був би укладений.
Пунктом 10.2 Договору визначено, що Договір вважається укладеним з моменту його підписання електронними підписами сторін та діє протягом строку, вказаного у п.2.5. Договору (включно), а у випадку, якщо після закінчення вказаного строку, за Договором будуть наявні невиконані грошові зобов`язання, Договір продовжує діяти до повного виконання позичальником зобов`язань за ним.
Отже сторони уклали електронний кредитний договір згідно вимог Закону України «Про електронну комерцію», Закону України «Про споживче кредитування» та такий продовжує діяти до моменту його повного виконання позичальником.
З урахуванням викладених вище встановлених судом обставин справи, положень закону, а саме, що договір укладено сторонами в електронному вигляді за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора після верифікації особи позичальника кредитором, що відповідає вимогам статті 12 Закону України «Про електронну комерцію», а зазначені у ньому умови не порушують вимоги Закону України «Про захист прав споживачів», та за відсутності належних доказів про те, що договір укладено іншою особою, а грошові кошти перераховані на банківський рахунок (картку), яка відповідачу не належить, суд дійшов висновку про доведеність факту його укладання та отримання відповідачем у розпорядження кредитних коштів.
Враховуючи принцип змагальності сторін, відповідач на спростування наведеного міг надати суду виписку з власного карткового рахунку та спростувати доводи сторони позивача щодо отримання ним кредитних коштів, однак цього ним зроблено не було.
Щодо розрахунку позивачем заборгованості та стягнення нарахованих процентів за користування кредитними коштами.
Судом встановлено, що договір укладено 28.02.2025 строком на 360 днів. Періодичність платежів зі сплати процентів кожні 14 днів, останній платіж з періодом внесення 10 днів.
Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до статті 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з частиною 1 статті 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Частинами 1, 2 статей 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.
Отже, відповідно до умов договору сторонами було погоджено суму кредиту, розмір процентів за користування кредитними коштами, строк повернення коштів, тобто досягнуто згоди щодо істотних умов кредитних договорів.
Щодо стягнення з відповідача неустойки у розмірі 10 000,00 грн.
Відповідно до п. 18 Прикінцевих та Перехідних положень Цивільного Кодексу України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" №64/2022 від 24.02.2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" № 2102-ІХ від 24.02.2022, в Україні введено воєнний стан з 05:00 год 24.02.2022, який неодноразово продовжувався та триває донині.
Верховний Суд у своїй постанові від 31.01.2024 № 183/7850/22 (61-14740св23) зазначив тлумачення п. 18 Прикінцевих таперехідних положень ЦК України, що свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань: в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування; в договорах на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит; у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання).
Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ч. 2 ст. 625 ЦК, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.
Суд вважає, що позивачем не враховано вищевказаних перехідних положень ЦК України та протиправно здійснено нарахування неустойки, а тому з огляду на вказані норми, позичальник (відповідач) звільняється від обов`язку її сплати у період дії в Україні воєнного стану, а тому позовні вимоги в цій частині до задоволення не підлягають.
Щодо заборгованості за комісією за надання кредиту.
Законом передбачено право банку чи іншої фінансової установи кредитодавця, встановлювати в договорі і вимагати сплати від позичальника комісій за додаткові та супутні послуги, пов`язані, зокрема, з наданням кредиту.
У кредитному договорі встановлена комісія саме за надання кредиту у розмірі 15 % від суми наданого кредиту, яка є разовою, та розмір якої є незмінним.
Комісія за надання кредиту передбачена умовами договору, який було підписано відповідачем, що свідчить про обізнаність останнього щодо включення комісії за надання кредиту до загальних витрат за споживчим кредитом та порядком сплати такої комісії.
Виходячи з аналізу вимог п. 4 ч. 1 ст. 1,ч. 2 ст. 8, ч. 1 ст. 1, ст. 47 Закону України «Про банки і банківську діяльність», ст. 11 Закону України «Про споживче кредитування», така форма витрат, як комісія за надання кредиту існує на законодавчому рівні, визначається кожним банком (фінансовою установою) індивідуально та затверджується внутрішніми актами.
Отже, спеціальним законодавством України прямо визначені легальні можливості позивача включати до тексту кредитних договорів із споживачами умови щодо нарахування комісії, так і в подальшому витребувати суму несплаченої вищевказаної комісії від відповідача (в т.ч. і в судовому порядку).
Ураховуючи те, що позичальником взяті на себе зобов`язання за договором належним чином не виконано, кредитні кошти у погоджений строк не повернуто, внаслідок чого виникла заборгованість яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача у розмірі 22 580,00грн, з яких 5 000,00 грн - заборгованість за тілом кредиту та 16 830,00грн - заборгованість за відсотками, 750,00 грн- комісія за надання кредиту.
Частиною першою статті 133 ЦПК України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову-на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача.
Враховуючи те, що вимоги позивача задоволені на 69,31% то з відповідача на користь позивача підлягає стягненню понесені ним судові витрати в розмірі 1 845,21 грн судового збору за подання позову.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 12, 13, 76-81, 141, 247, 259, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд
у х в а л и в:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ІННОВА-НОВА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ІННОВА-НОВА» заборгованість за Договором надання грошових коштів у кредит № 7263200225 від 28.02.2025 в розмірі 22 580,00 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ІННОВА-НОВА» документально підтверджені судові витрати зі сплати судового збору у сумі 1 845,21 грн.
У задоволенні іншої частини вимог- відмовити.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 273 ЦПК України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Згідно з положеннями ст. 284 ЦПК України заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Відповідно до ст. 289 ЦПК України заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Відповідно до ст. 354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Згідно з положеннями ст. 355 ЦПК України апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції - Миколаївського апеляційного суду.
Повне найменування сторін:
Позивач: ТОВ «ІННОВА-НОВА» (ЄДРПОУ 44127243; адреса: вул. Верхній Вал, буд.10 оф.5, м. Київ, 04071).
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; РНОКПП НОМЕР_5 ; зареєстрована: АДРЕСА_1 .
Суддя Олена ЛОПІНА
Оригінал: reyestr.court.gov.ua