Рішення від 17 листопада 2026 р. у справі №916/3354/26 — Господарський суд Одеської області

Суд: Господарський суд Одеської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Господарське

Категорія: поставки товарів, робіт, послуг, з них

Дата: 17 листопада 2026 р.

Справа: №916/3354/26

Суддя: Д'яченко Т.Г.

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

___________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"18" листопада 2026 р.м. ОдесаСправа № 916/3354/26

Господарський суд Одеської області у складі судді Д`яченко Т.Г.

при секретарі судового засідання Меленчук Т.М.

розглянувши справу №916/3354/26

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Газопостачальна компанія “Нафтогаз Трейдинг” (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, буд. 1; ЄДРПОУ 42399676)

До відповідача: Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку “ЖИТЛО-2008” (65009, м. Одеса, вул. Зоопаркова, буд. 2; ЄДРПОУ 35695920)

Про стягнення 932409,68 грн.

Представники:

Від позивача: Єгоров В.С., довіреність

Від відповідача: Ганущак І.Г., ордер

Встановив: Товариство з обмеженою відповідальністю “Газопостачальна компанія “Нафтогаз Трейдинг” звернулось до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку “ЖИТЛО-2008” про стягнення 1049740,31 грн.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 18.08.2026р. прийнято позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “Газопостачальна компанія “Нафтогаз Трейдинг” до розгляду та відкрито провадження у справі №916/3354/26. Справу постановлено розглядати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання у справі призначено на "28" вересня 2026 р. о 11:00. Запропоновано відповідачу підготувати та надати до суду і одночасно надіслати позивачу відзив на позов, оформлений з урахуванням вимог, встановлених ст.165 ГПК України, протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали суду. Викликано учасників справи у підготовче засідання, призначене на 28.09.2026р. о 11:00.

17.09.2026р. до суду відповідачем надано відзив.

17.09.2026р. до суду представником Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку “ЖИТЛО-2008” надано клопотання про закриття провадження в частині стягнення основного боргу у розмірі 10000,00 грн.

23.09.2026р. до суду позивачем надано відповідь на відзив.

28.09.2026р. судом, без оформлення окремого документа, постановлено ухвалу про відкладення підготовчого засідання на 26.10.2026р. об 11:30, із викликом учасників справи в судове засідання.

16.10.2026р. до суду відповідачем надано заперечення.

21.10.2026р. до суду представником Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку “ЖИТЛО-2008” надано клопотання про закриття провадження в частині стягнення основного боргу у розмірі 87330,63 грн.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 26.10.2026р. клопотання Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку “ЖИТЛО-2008” від 17.09.2026р. вх. №ГСОО 31801/26 та від 21.10.2026р. вх. № ГСОО 36362/26 задоволено. Провадження у справі №916/3354/26 в частині позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю “Газопостачальна компанія “Нафтогаз Трейдинг” до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку “ЖИТЛО-2008” про стягнення 97330,63 грн. закрито.

26.10.2026р. суд, без оформлення окремого документа, постановив ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 18.11.2026р. об 11:00, із викликом учасників справи в судове засідання.

16.11.2026р. до суду представником Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку “ЖИТЛО-2008” надано клопотання про закриття провадження в частині стягнення основного боргу у розмірі 20000,00 грн.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 18.11.2026р. клопотання Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку “ЖИТЛО-2008” від 16.11.2026р. вх. №ГСОО 39541/26 задоволено. Провадження у справі №916/3354/26 в частині позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю “Газопостачальна компанія “Нафтогаз Трейдинг” до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку “ЖИТЛО-2008” про стягнення 20000,00 грн. закрито.

У судовому засіданні 18.11.2026 року судом було оголошено вступну та резолютивну частини рішення та повідомлено, що повне рішення буде складено 18.11.2026 року.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, суд встановив.

В обґрунтування поданого позову, позивачем було зазначено суду, що Об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку “ЖИТЛО-2008” було подано до Товариства з обмеженою відповідальністю “Газопостачальна компанія “Нафтогаз Трейдинг” Заяву від 17.10.2025 № 17/10/2 про приєднання до Договору постачання природного газу, на період листопад 2025р. – березень 2026р.

18.10.2025р. позивачем надано Згоду на приєднання до Договору постачання природного газу, повідомлено, що між позивачем та відповідачем укладений Договір постачання природного газу від 18.10.2025р. № 3063-ОСББ(25)-14 шляхом приєднання Споживача до умов Договору, розміщеного за посиланням: посилання https://www.naftogaztrading.com.ua/wpcontent/uploads/2025/10/osbb-dogovir postachannya-gazu-2025-2026.pdf, з врахуванням умов та інформації, зазначених Споживачем в Заяві приєднання до договору постачання природного газу від 17.10.2025р. № 17/10/2, дата набрання чинності Договору 18.10.2025р.

Як зазначає позивач, на виконання умов Договору, у період листопад 2025р. – березень 2026р. він передав у власність відповідача природний газ на загальну суму 940183,76 грн згідно актів приймання – передачі природного газу.

Згідно п. 1.1 та 1.2 Договору, Постачальник зобов`язується поставити Споживачеві, який є бюджетною установою/організацією відповідно до Бюджетного кодексу України, закладом охорони здоров`я державної власності (казенні підприємства та/або державні установи тощо), закладом охорони здоров`я комунальної власності (комунальні некомерційні підприємства та/або комунальні установи, та/або спільні комунальні підприємства тощо), природний газ за ДК 021:2015 код 09120000-6 «Газове паливо», а Споживач зобов`язується прийняти його та оплатити на умовах цього Договору. Природний газ, що постачається за цим Договором, використовується Споживачем для власних потреб.

У п. 1.5 визначено, що Договір є договором приєднання у відповідності до статті 634 Цивільного кодексу України і може бути укладений лише шляхом приєднання Споживача до всіх його умов в цілому. Договір не є публічним договором в розумінні статті 633 Цивільного кодексу України.

У відповідності до п. 5.2 Договору, Сторони погоджуються, що час перерахування коштів у призначенні платежу посилання на номер Договору є обов`язковим. Номер Договору формується Постачальником при укладанні цього Договору та зазначається у Згоді на приєднання до Договору постачання природного газу. Зміна Споживачем призначення платежу здійснюється виключно на підставі листа, який надається Постачальнику, але в будь якому випадку не пізніше 10 (десяти) календарних днів з дня надходження відповідних коштів на рахунок Постачальника.

Відповідно до пункту 5.1 Договору, Споживач здійснює розрахунок за фактично переданий природний газ грошовими коштами на рахунок Постачальника, зазначений у розділі 14 цього Договору, відповідно до акта приймання-передачі природного газу, оформленого з боку Постачальника та надісланого Споживачу у порядку, визначеному підпунктом 3.5.2 пункту 3.5 Договору, - до останнього числа місяця, наступного за місяцем, в якому було здійснено постачання (передача) природного газу. У разі відсутності акта/актів приймання передачі природного газу, фактична вартість переданого Споживачу природного газу розраховується відповідно до умов підпункту 3.5.4 пункту 3.5 Договору.

За поясненнями позивача, оплату за переданий газ відповідач здійснив частково та не виконав зобов`язання у визначений Договором строк, чим порушив умови господарського зобов`язання, зокрема, вимоги пункту 5.1 Договору.

Отже, сума простроченого та несплаченого основного боргу відповідача перед позивачем за Договором, станом на момент подання позовної заяви складала - 920183,76грн.

За час розгляду справи відповідачем було сплачено 10000,00 грн. суми основного боргу, що підтверджується платіжною інструкцією №5076 від 17.08.2026 та 87330,63 грн., що підтверджується платіжними інструкціями №5150 від 02.10.2026р., №5156 від 08.10.2026р., №5166 від 11.10.2026р., №5167 від 11.10.2026р. та №5177 від 19.10.2026р., а також сплачено 20000,00 грн. суми основного боргу, що підтверджується платіжною інструкцією №5198 від 09.11.2026р.

Станом на момент вирішення спору основна сума боргу становить – 802853,13 грн.

Пунктом 7.2 Договору визначено, що у разі прострочення Споживачем строків остаточного розрахунку згідно з пунктом 5.1 Договору та/або строків оплати компенсації згідно з пунктом 8.4 Договору, Споживач зобов`язується сплатити Постачальнику 3% річних, інфляційні втрати та пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, розраховані від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.

Позивачем нараховано пеню у розмірі 99875,45 грн.

Загальний розмір нарахованих 3% річних від основного боргу складає 9981,29 грн., та сума, на яку збільшився борг внаслідок інфляційних процесів складає 19699,81 грн.

Надаючи відзив, відповідачем було зазначено суду, що відповідач не заперечує суму основної заборгованості, планує її погасити якнайшвидше, однак зважаючи на обставини, в яких наразі перебуває відповідач, для своєчасного погашення заборгованості знадобиться більше часу ніж зазвичай.

Відповідачем було зазначено суду, що він заперечує та не погоджується з нарахованими позивачем пенею у сумі 99875,45 грн; 3% річних у сумі 9981,29 грн. та інфляційними втратами у сумі 19699,81 грн.

З огляду на те, що позивачем проведено нарахування 3% річних, інфляційних втрат та пені на заборгованість відповідача, що виникла в період з січня 2026р. по квітень 2026р. (тобто після 25.05.2025р.), відповідач вважає таке нарахування неправомірним у зв`язку із забороною на нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені), інфляційних втрат, процентів річних.

Надаючи відповідь на відзив, позивачем було зазначено суду, що аргументи Відповідача викладені за змістом відзиву, є безпідставними, необґрунтованими та таким, що не відповідають обставинам справи та доказам, наявним в матеріалах справи,

Сторони, укладаючи договір постачання природного газу підтвердили узгодження його умов, що не суперечить вимогам чинного законодавства

В даному випадку позивач не надавав, а відповідач не отримував житлово-комунальні послуги за спірним Договором про постачання природного газу, оскільки зазначений договір регулює правовідносини між сторонами, в результаті яких позивач як постачальник поставляє споживачеві природний газ для виробництва теплової енергії для надання послуг з опалення та постачання гарячої води населенню, з огляду на що підстави для застосування до спірних правовідносин положень Закону України "Про житлово-комунальні послуги" відсутні.

Надаючи заперечення, відповідачем надавались пояснення на спростування доводів позивача, з урахуванням заперечень, що були викладені Об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку “ЖИТЛО-2008” у відзиві на позовну заяву.

Суд, розглянувши усі подані під час розгляду справи докази, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши усі докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов таких висновків.

У відповідності до ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори - основний вид правомірних дій – це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків. При цьому, ст.12 Цивільного кодексу України передбачає, що особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.

Згідно ч.2 ст.16 Цивільного кодексу України, способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов`язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України, Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно до п. 1 ст. 628 Цивільного Кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно вимог ст. 629 Цивільного Кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Як з`ясовано судом, Об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку “ЖИТЛО-2008” було подано до Товариства з обмеженою відповідальністю “Газопостачальна компанія “Нафтогаз Трейдинг” Заяву від 17.10.2025 № 17/10/2 про приєднання до Договору постачання природного газу, на період листопад 2025р. – березень 2026р.

18.10.2025р. позивачем надано Згоду на приєднання до Договору постачання природного газу, повідомлено, що між позивачем та відповідачем укладений Договір постачання природного газу від 18.10.2025р. № 3063-ОСББ(25)-14 шляхом приєднання Споживача до умов Договору, розміщеного за посиланням: посилання https://www.naftogaztrading.com.ua/wpcontent/uploads/2025/10/osbb-dogovir postachannya-gazu-2025-2026.pdf, з врахуванням умов та інформації, зазначених Споживачем в Заяві приєднання до договору постачання природного газу від 17.10.2025р. № 17/10/2, дата набрання чинності Договору 18.10.2025р.

Статтею 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ч. 2 ст. 714 Цивільного кодексу України, до договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Як встановлено судом та було визнано відповідачем, позивачем на виконання умов Договору, у період листопад 2025р. - березень 2026р. було передано у власність відповідача природний газ на загальну суму 940183,76 грн згідно актів приймання-передачі природного газу.

За час розгляду справи відповідачем було сплачено 10000,00 грн. суми основного боргу, що підтверджується платіжною інструкцією №5076 від 17.08.2026 та 87330,63 грн., що підтверджується платіжними інструкціями №5150 від 02.10.2026р., №5156 від 08.10.2026р., №5166 від 11.10.2026р., №5167 від 11.10.2026р. та №5177 від 19.10.2026р., а також сплачено 20000,00 грн. суми основного боргу, що підтверджується платіжною інструкцією №5198 від 09.11.2026р.

Станом на момент вирішення спору основна сума боргу становить – 802853,13 грн.

Матеріали справи не містять будь-яких заперечень щодо обсягів споживання відповідачем природного газу, факт постачання природного газу у визначених обсягах за спірний період відповідачем визнано.

Дослідивши обставини спору, судом було встановлено факт неналежного виконання відповідачем прийнятих на себе договірних зобов`язань, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, визнано з боку відповідача, у зв`язку з чим, позовні вимоги про стягнення з відповідача основної заборгованості в розмірі 802853,13 грн. - є обґрунтованими, підтверджені відповідними доказами і підлягають задоволенню судом.

Щодо заявлених до стягнення пені, 3% річних та інфляційних втрат, суд зазначає таке.

Згідно ст. 1 Закону України “Про житлово-комунальні послуги”, виконавець комунальної послуги - суб`єкт господарювання, що надає комунальну послугу споживачу відповідно до умов договору; житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.

Пунктом 9 ч. 1 ст. 1 Закону України “Про житлово-комунальні послуги” передбачено, що колективний споживач - юридична особа, що об`єднує споживачів у будівлі та в їхніх інтересах укладає договір про надання комунальної послуги.

За змістом ст. 2 Закону України “Про житлово-комунальні послуги”, предметом регулювання цього Закону є відносини, що виникають у процесі надання споживачам послуг з управління багатоквартирним будинком, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення та поводження з побутовими відходами, а також відносини, що виникають у процесі надання послуг з постачання та розподілу електричної енергії і природного газу споживачам у житлових, садибних, садових, дачних будинках.

Згідно ст. 1 Закону України “Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку” об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (надалі - об`єднання) - це юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна.

Статтею 4 Закону України “Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку” передбачено, що об`єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов`язків, належного утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами. Об`єднання створюється як непідприємницьке товариство для здійснення функцій, визначених законом. Порядок надходження і використання коштів об`єднання визначається цим Законом та іншими законами України. Основна діяльність об`єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов`язань, пов`язаних з діяльністю об`єднання. Об`єднання є неприбутковою організацією і не має на меті одержання прибутку для його розподілу між співвласниками.

Відповідно до частини сьомої статті 22 Закону України “Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку” передбачено, що об`єднання оплачує холодну та гарячу воду, теплову та електричну енергію, природний газ, комунальні послуги за цінами (тарифами), встановленими для населення, крім частини таких послуг, що оплачуються власниками нежитлових приміщень.

Згідно з ст. 12 Закону України “Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку” витрати на управління багатоквартирним будинком включають, зокрема, витрати на оплату комунальних послуг стосовно спільного майна.

Аналіз наведених положень законодавства дає підстави дійти висновку, що ОСББ має особливий статус, відмінний від інших юридичних осіб, оскільки створюється та функціонує як непідприємницьке товариство згідно окремого спеціалізованого Закону України “Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку”, має статус неприбутковості, та не є суб`єктом господарювання. Об`єднання не є фізичною особою чи фізичною особою-підприємцем, а як юридична особа воно не має свого власного споживання. Природний газ, що постачається в багатоквартирний будинок використовується задля функціонування спільного майна співвласників (зокрема, роботи індивідуального теплового пункту, котелень, тощо) та для задоволення побутових (спільно-побутових) потреб співвласників (теплопостачання, гарячого водопостачання і інше).

З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку, що відповідач, як юридична особа, що створена шляхом об`єднання власників квартир, зокрема фізичних осіб, які у розумінні Закону України “Про ринок природного газу” є побутовими споживачами, споживаючи природний газ для вироблення теплової енергії виключно для забезпечення потреб таких осіб, є колективним побутовим споживачем. Відповідач задовольняючи потреби побутових споживачів самостійно шляхом самозабезпечення і у відносинах з позивачем (постачальником за договором) фактично виступає колективним побутовим споживачем природного газу для потреб та в інтересах співвласників багатоквартирного будинку.

Отже, ОСББ є колективним побутовим споживачем, тобто, юридичною особою, що об`єднує споживачів - власників жилих та нежилих приміщень у будинку та діє в інтересах фізичних осіб - власників квартир, які використовують поставлений позивачем газ виключно для своїх побутових потреб (надані відповідачем послуги з опалення та постачання гарячої води населенню). Подібні за змістом висновки містять в постановах Верховного Суду від 27.05.2025 у справі №916/2778/24, від 06.08.2025 у справі №910/9749/24, а також у постанові від 05.06.2025 у справі №914/1568/24.

Позивачем здійснено нарахування пені, окремо за кожним спірним періодом, починаючи з 16.01.2026р., та змінюючи початок виникнення прострочення зобов`язання, з урахуванням періоду, де мало місце прострочення виконання зобов`язання.

Нарахування інфляційних втрат здійснено окремо за кожним спірним періодом, починаючи з 01.02.2026р., та змінюючи початок виникнення прострочення зобов`язання, з урахуванням періоду, де мало місце прострочення виконання зобов`язання.

Також, нарахування 3% здійснено окремо за кожним спірним періодом, починаючи з 16.01.2026р., та змінюючи початок виникнення прострочення зобов`язання, з урахуванням періоду, де мало місце прострочення виконання зобов`язання.

Указом Президента України “Про введення воєнного стану в Україні” № 64/2022 від 24.02.2022, затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України “Про правовий режим воєнного стану” в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.

Строк дії воєнного стану в Україні неодноразово продовжувався Указами Президента України і триває станом на дату ухвалення даного рішення.

В заявлений позивачем період нарахування пені, 3% річних та інфляційних витрат діяла Постанова Кабінету Міністрів України “Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану” №206 від 05.03.2022р. редакції: від 06.06.2025). Ця постанова набрала чинності з дня її опублікування і застосовується з 24.02.2022р.

Постановою Кабінету Міністрів України №206 від 05.03.2022р. (в редакції від 06.06.2025р.) визначено, що в умовах воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24.02.2022 № 64 “Про введення воєнного стану в Україні”, до припинення чи скасування воєнного стану в Україні забороняється нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення плати за житлово-комунальні послуги населенням (у тому числі населенням, що проживає у будинках, де створено об`єднання співвласників багатоквартирного будинку, житлово-будівельні (житлові) кооперативи або яким послуги надаються управителем чи іншою уповноваженою співвласниками особою за колективним договором) в територіальних громадах, що розташовані на територіях, на яких ведуться бойові дії (територіях можливих бойових дій, активних бойових дій, активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси) або тимчасово окупованих Російською Федерацією, відповідно до переліку, затвердженого наказом Міністерства розвитку громад та територій (в редакції від 30.12.2023 - Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій) (до дати припинення можливості бойових дій, завершення бойових дій, завершення тимчасової окупації), або якщо нерухоме майно споживача було пошкоджено внаслідок воєнних (бойових) дій за умови інформування про такі випадки відповідного виконавця комунальної послуги (для послуги розподілу природного газу з урахуванням вимог Правил безпеки систем газопостачання, затверджених наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості від 15 травня 2015 р. № 285).

Верховний Суд у постанові від 16.10.2025 у справі №914/2380/24 дійшов висновку, що відповідач (ОСББ) згідно з нормами чинного законодавства є юридичною особою, яка утворена шляхом об`єднання співвласників багатоквартирних будинків, з метою сприяння в отриманні співвласниками багатоквартирного будинку, зокрема, комунальних послуг, які включають в себе і постачання та розподіл природного газу (теплової енергії). При цьому така теплова енергія постачається у багатоквартирний будинок (будинки) виключно для задоволення побутових (спільно-побутових) потреб співвласників будинків. Відповідач, як юридична особа, що створена шляхом об`єднання власників квартир, зокрема фізичних осіб, які у розумінні Закону України "Про ринок природного газу" є побутовими споживачами, споживаючи природний газ для вироблення теплової енергії виключно для забезпечення потреб таких осіб, є колективним побутовим споживачем.

Положення постанови Кабінету Міністрів України від 05.03.2022р. №206 прямо не забороняють нарахування ОСББ, які є юридичними особами, неустойки, 3% річних та інфляційних втрат.

Проте, суд враховує, що ОСББ є неприбутковою організацією, створеною мешканцями будинку (населенням) для забезпечення таких мешканців комунальними послугами.

З урахуванням викладеного, Верховний Суд погодився з висновком суду апеляційної інстанції про застосування постанови Кабінету Міністрів України від 05.03.2022 №206 до спірних правовідносин.

Приймаючи до уваги вищевикладене, суд зазначає про встановлену Кабінетом Міністрів України заборону нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення населенням плати за житлово-комунальні послуги, яка поширюється на об`єднання співвласників багатоквартирного будинку як юридичну особу, що створена та діє виключно в інтересах фізичних осіб - власників квартир та приміщень у житловому будинку, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідача пені, 3% річних та інфляційних втрат у повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 76 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Приписами ч. 1 ст. 79 Господарського процесуального Кодексу України передбачено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Згідно до ч. ч. 1, 2, 3 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи усе вищевикладене, оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку щодо наявності підстав для частково задоволення позовних вимог зі стягненням з відповідача боргу у розмірі 802853,13 грн.

Щодо розподілу судових витрат по сплаті судового збору.

Позивачем наразі заявлено позовні вимоги у розмірі 932409,68 грн. (основний борг – 802853,13 грн., пеня – 99875,45 грн., 3% річних – 9981,29 грн. та інфляційні втрати – 19699,81) та за такі вимоги судовий збір становить – 11188,92 грн.

Суд роз`яснює позивачу, що надлишково сплачений судовий збір у розмірі 1407,96грн. буде повернуто судом після подання відповідного клопотання до суду.

Згідно з ч.1 ст.130 ГПК України, у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, а в разі якщо домовленості про укладення мирової угоди, відмову позивача від позову або визнання позову відповідачем досягнуто сторонами за результатами проведення медіації - 60 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

За змістом ч.3 ст.7 Закону України “Про судовий збір”, у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, а в разі якщо домовленості про укладення мирової угоди, відмову позивача від позову або визнання позову відповідачем досягнуто сторонами за результатами проведення медіації - 60 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Позивачем визнано позовні вимоги про стягнення основного боргу у розмірі 802853,13грн. та за такі вимоги судовий збір становить – 9634,24 грн.

Суд зазначає, з урахуванням вищенаведеного, 50% судового збору в розмірі 4817,12відповідно до ст. 129 ГПК України, покладається на відповідача.

Також, суд роз`яснює позивачу, що судовий збір у розмірі 4817,12 грн. буде повернуто судом після подання відповідного клопотання до суду.

А витрати по сплаті судового збору у розмірі 1554,68 грн. покладаються на позивача, у зв`язку з відмовою у задоволенні позовних вимог про стягнення пені – 99875,45 грн., 3% річних – 9981,29 грн. та інфляційних втрат – 19699,81 грн.

Керуючись ст.ст.123,129,191,232,233,236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1.Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “Газопостачальна компанія “Нафтогаз Трейдинг” - задовольнити частково.

2.Стягнути з Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку “ЖИТЛО-2008” (65009, м. Одеса, вул. Зоопаркова, буд. 2; ЄДРПОУ 35695920) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Газопостачальна компанія “Нафтогаз Трейдинг” (04116, м.Київ, вул. Шолуденка, буд. 1; ЄДРПОУ 42399676) основний борг у розмірі 802853,13 грн. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 4817,12 грн.

3.В іншій частині позову - відмовити.

Повне рішення складено 18 листопада 2026 р.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст.241 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 20 днів з дня складання повного рішення.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Т.Г. Д`яченко

Оригінал: reyestr.court.gov.ua