Суд: Господарський суд Одеської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Господарське
Категорія: Справи у спорах, що виникають із земельних відносин, з них
Дата: 15 листопада 2026 р.
Справа: №916/3181/26
Суддя: Д'яченко Т.Г.
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
65618, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
_______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
"16" листопада 2026 р.м. ОдесаСправа № 916/3181/26
Господарський суд Одеської області у складі судді Д`яченко Т.Г.
при секретарі судового засідання Меленчук Т.М.
розглянувши справу №916/3181/26
За позовом: Одеської міської ради (65026, Одеська обл., місто Одеса, площа Думська, будинок 1; ЄДРПОУ 26597691)
До відповідача: Приватного підприємства “Едельвейс-95” (65025, м. Одеса, пр. Князя Володимира Великого, буд. 139; код ЄДРПОУ 21035445)
За участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Департаменту архітектури, містобудування та земельних відносин Одеської міської ради (65011, м. Одеса, вул. Успенська, буд. 83/85; ЄДРПОУ 45839467)
Про стягнення 342771,45 грн.
Представники:
Від позивача: Асташенкова О.І., самопредставництво
Від відповідача: Грабовий В.О., ордер
Від 3-ї особи: не з`явився
Встановив: Одеська міська рада звернулась до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Приватного підприємства “Едельвейс-95” про стягнення штрафу за додатковим договором (угодою) від 23.07.2025р., посвідченим приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Чужовською Н.Ю. 23.07.2025р., та зареєстрованим в реєстрі за № 1244, у розмірі 342771,45 грн.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 06.08.2026р. прийнято позовну заяву Одеської міської ради до розгляду та відкрито провадження у справі №916/3191/26. Справу постановлено розглядати за правилами загального позовного провадження. Залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Департамент архітектури, містобудування та земельних відносин Одеської міської ради. Підготовче засідання призначено на "14" вересня 2026 р. о 11:20. Запропоновано відповідачу підготувати та надати до суду і одночасно надіслати позивачеві відзив на позов, оформлений з урахуванням вимог, встановлених ст.165 ГПК України, протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали суду. Запропоновано залученій третій особі, відповідно до ст. 168 ГПК України надати пояснення щодо позову протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали суду. Викликано учасників справи у підготовче засідання, призначене на 14.09.2026р. об 11:20.
17.08.2026р. до суду третьою особою надано пояснення.
02.09.2026р. до суду відповідачем надано відзив.
14.09.2026р. судове засідання не відбулося, у зв`язку з оголошенням системою цивільної оборони у м. Одеса та Одеській області повітряної тривоги.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 14.09.2026р. підготовче засідання у справі №916/3181/26 призначено на "07" жовтня 2026 р. о 09:50. Викликано представників учасників справи у засідання, призначене на 07.10.2026р. о 09:50.
17.09.2026р. до суду позивачем надано відповідь на відзив.
07.10.2026р. судом, без оформлення окремого документа, було постановлено ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 02 листопада 2026р. о 12:00, із викликом учасників справи у судове засідання.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 07.10.2026р. повідомлено відповідача та третю особу про судове засідання по розгляду справи по суті, яке відбудеться "02" листопада 2026 р. о 12:00. Викликано представників учасників справи у судове засідання, призначене на 02.11.2026р. о 12:00.
02.11.2026р. до суду надійшло клопотання від представника відповідача про проведення судового засідання за його відсутності.
02.11.2026р. судом було оголошено перерву по розгляду справи по суті до 16.11.2026р. о 13:45, із викликом учасників справи в судове засідання.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 02.11.2026р. повідомлено Приватне підприємство “Едельвейс-95” про судове засідання, яке відбудеться "16" листопада 2026 р. о 13:45.
У судовому засіданні 16.11.2026 року судом було оголошено вступну та резолютивну частини рішення та повідомлено, що повне рішення буде складено 18.11.2026 року.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача, відповідача та 3-ої особи, суд встановив.
В обґрунтування поданого позову, позивачем було зазначено, що 16.01.2001р. між Одеською міською радою та Приватним підприємством «Едельвейс-95» укладено договір на право тимчасового користування землею на умовах оренди, відповідно до якого земельну ділянку, площею 388,00 кв.м, розташовану за адресою: м. Одеса, просп. Князя Володимира Великого (раніше – просп. Добровольського), 139, передано у тимчасове довгострокове користування на умовах оренди, терміном до 10 років, для експлуатації та обслуговування квіткового міні-ринку (далі – Договір від 16.01.2001р.).
Договір посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Криворотенко Л.І. 16.01.2001р. та зареєстрований в реєстрі за № 289.
Як зазначає позивач, 15.07.2015р. між Одеською міською радою та Приватним підприємством «Едельвейс-95» укладено договір оренди землі у новій редакції, відповідно до якого поновлено Договір від 16.01.2001р. та викладено його у новій редакції, відповідно до якої строк дії останнього продовжено ще на 10 років (далі – Договір оренди землі у новій редакції від 15.07.2015р.).
Договір оренди землі у новій редакції від 15.07.2015р. посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Чужовською Н.Ю. 15.07.2015 р. та зареєстрований в реєстрі за № 1863.
Згідно із п. 1.1 розділу 1 Договору оренди землі у новій редакції від 15.07.2015р., в строкове платне користування передається земельна ділянка з кадастровим номером 5110137600:07:030:0020.
За доводами позивача, 23.07.2025р. між Одеською міською радою та Приватним підприємством «Едельвейс-95» укладено додатковий договір (угоду) про поновлення та внесення змін до Договору від 16.01.2001 р. (далі – Додатковий договір (угода) від 23.07.2025 р.), відповідно до якого останній укладено строком на 10 років.
Додатковий договір (угода) від 23.07.2025р. посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Чужовською Н.Ю. 23.07.2025 р. та зареєстрований в реєстрі за № 1244.
Відповідно до витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 26.05.2026 р. № НВ-9967430852026 датою державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 5110137600:07:030:0020 є 01.04.2015р.
Згідно із п. 2.1 розділу 2 Додаткового договору (угоди) від 23.07.2025р., в оренду передається земельна ділянка площею 0,0388 га, у тому числі по угіддях –землі під соціально-культурними об`єктами – 0,0388 га.
Відповідно до п. 2.2 розділу 2 Додаткового договору (угоди) від 23.07.2025р., на вказаній земельній ділянці розміщені об`єкти нерухомого майна, а саме: нежитлові будівлі, що належать Приватному підприємству «Едельвейс-95» на підставі свідоцтва про право власності від 20.12.2012р., виданого Виконавчим комітетом Одеської міської ради, право власності на які зареєстровано 15.02.2013р. в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень Реєстраційною службою Одеського міського управління юстиції Одеської області, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 12252751101, номер запису про право власності: 193623.
Згідно з інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 10.07.2026р. № 485341295, право власності на нежитлові будівлі загальною площею 290,00 кв.м зареєстровано за Приватним підприємством «Едельвейс-95» на підставі свідоцтва про право власності від 20.12.2012 р. серії САЕ № 671956, виданого Виконавчим комітетом Одеської міської ради.
Відповідно до п. 4.3 розділу 4 Додаткового договору (угоди) від 23.07.2025р., орендна плата вноситься Орендарем рівними частинами за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця на відповідний рахунок.
Згідно з п. 4.4 розділу 4 Додаткового договору (угоди) від 23.07.2025р., орендар не звільняється від орендної плати і сплачує її незалежно від результатів його господарської діяльності. Вказане також кореспондується з п.п. 9.1.2 п. 9.1 розділу 9 Додаткового договору (угоди) від 23.07.2025р., в якому встановлено, що орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.
При цьому, у п. 4.7 розділу 4 Додаткового договору (угоди) від 23.07.2025р. визначено, що у разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим договором, у 10-денний строк, зокрема, сплачується штраф у розмірі 100 відсотків річної орендної плати, встановленої цим Договором.
В обґрунтування поданого позову, позивачем було зазначено суду, що Департаментом архітектури, містобудування та земельних відносин Одеської міської ради Приватному підприємству «Едельвейс-95» нараховано орендну плату: за липень 2025р. у сумі 7001,05грн., кінцевий термін сплати – 30.08.2025р.; за серпень 2025р. у сумі 7001,05 грн., кінцевий термін сплати – 30.09.2025 р.; за вересень 2025р. у сумі 7001,05 грн., кінцевий термін сплати – 30.10.2025р.; за жовтень 2025р. у сумі 7001,05 грн., кінцевий термін сплати – 30.11.2025р.; за листопад 2025р. у сумі 7001,05 грн., кінцевий термін сплати – 30.12.2025р.; за грудень 2025р. у сумі 7001,05 грн., кінцевий термін сплати – 30.01.2026 р.; за січень 2026р. (по 21.01.2026 р., оскільки 22.01.2026 р. право власності, зареєстроване за відповідачем припинено приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Лічман І.М. у зв`язку з відчуженням об`єкта нерухомого майна) у сумі 5122,06 грн., кінцевий термін сплати – 02.03.2026р.
Також позивачем було зазначено суду, що листом від 17.06.2026р. № 883/01-19/26 Департамент повідомив, що відповідно до виписок по рахунку №UA 468999980334129812000015744 від 25.08.2025р. кошти у сумі 7002,00 грн. надійшли 28.08.2025р., від 25.10.2025р. – кошти у сумі 7002,00 грн. надійшли 24.10.2025р., від 25.10.2025р. – кошти у сумі 7002,00 грн. надійшли 24.10.2025 р., від 09.12.2025 р. – кошти у сумі 14000,00 грн. надійшли 08.12.2025р.
За поясненнями позивача, відповідач сплачував орендну плату наступним чином: орендна плата за серпень 2025р. надійшла лише 24.10.2025р.; орендна плата за жовтень 2025р. надійшла лише 08.12.2025р.; орендна плата за грудень 2025р. та січень 2026 р. не надходила.
За твердженнями позивача, Приватне підприємство «Едельвейс-95» порушило умови п. 4.3 розділу 4 Додаткового договору (угоди) від 23.07.2025р., внаслідок чого Департаментом архітектури, містобудування та земельних відносин Одеської міської ради на підставі п. 4.7 розділу 4 Додаткового договору (угоди) від 23.07.2025р. нараховано штраф у сумі 342771,45 грн.
Внаслідок неналежного виконання Орендарем обов`язку зі своєчасної сплати орендної плати Департаментом на адресу відповідача направлено лист від 04.05.2026 р. №01-12/1317 щодо необхідності сплати штрафу у розмірі 342 771,45 грн. за Додатковим договором (угодою) від 23.07.2025р.
Як зазначає позивач, Приватне підприємство «Едельвейс-95» не виконало належним чином обов`язок за Додатковим договором (угодою) від 23.07.2025р. щодо своєчасної сплати орендної плати у повному обсязі, що прямо суперечить вищенаведеним положенням законодавства, Додаткового договору (угоди) від 23.07.2025р. та зумовило звернення Одеської міської ради до Господарського суду Одеської області з даним позовом.
Надаючи пояснення, третьою особою було зазначено суду, що Департамент архітектури, містобудування та земельних відносин Одеської міської ради підтримує заявлені позовні вимоги у повному обсязі та просить суд їх задовольнити.
Надаючи відзив, відповідачем було зазначено суду, що можливість застосування штрафу передбачена за невнесення орендної плати, проте п. 4.7 розділу 4 Додаткового договору (угоди) від 23.07.2025р. не передбачає штрафні санкції за сплату оренди протягом податкового (звітного) місяця.
За фактичних умов, на момент підписання Додаткового договору (угоди) від 23.07.2025р. у відповідача рахувалася переплата за оренду, а тому директором підприємства помилково не було здійснено оплату оренди саме за липень 2025 року.
Відповідачем було зазначено суду, що ним 24 серпня 2025 року було здійснено оплату оренди за серпень 2025 року, 24 жовтня 2025 року було здійснено дві оплати оренди за вересень 2025 року та жовтень 2025 року та 08 грудня 2025 року біло здійснено оплату за листопад 2025 року та грудень 2025 року.
За таких умов, з врахуванням заявленого предмету позову щодо стягнення саме штрафних санкцій, відповідач вважає, що стягненню з відповідача підлягають штрафні санкції не більше ніж за порушення умов договору в липні 2025 року та січні 2026 року.
Надаючи відповідь на відзив, позивачем було зазначено суду, що доводи відповідача про порушення умов договору виключно у липні 2025р. та січні 2026р. спростовуються матеріалами справи, умовами додаткового договору та банківськими виписками, які підтверджують систематичне порушення строків та повноти внесення орендної плати і за інші періоди, що є правомірною підставою для стягнення заявлених штрафних санкцій у повному обсязі.
Суд, розглянувши матеріали справи, проаналізувавши норми чинного законодавства, заслухавши пояснення представників позивача, відповідача та 3-ої особи, дійшов таких висновків.
У відповідності до ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори - основний вид правомірних дій – це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків. При цьому, ст.12 Цивільного кодексу України передбачає, що особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.
Згідно ч.2 ст.16 Цивільного кодексу України, способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов`язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
Згідно ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України, Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
Згідно до п. 1 ст. 628 Цивільного Кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно вимог ст. 629 Цивільного Кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Як з`ясовано судом, 16.01.2001р. між Одеською міською радою та Приватним підприємством «Едельвейс-95» укладено договір на право тимчасового користування землею на умовах оренди, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Криворотенко Л.І. 16.01.2001р. та зареєстрований в реєстрі за № 289.
15.07.2015р. між Одеською міською радою та Приватним підприємством «Едельвейс-95» укладено договір оренди землі у новій редакції, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Чужовською Н.Ю. 15.07.2015 р. та зареєстрований в реєстрі за № 1863, відповідно до якого поновлено Договір від 16.01.2001р. та викладено його у новій редакції.
23.07.2025р. між Одеською міською радою та Приватним підприємством «Едельвейс-95» укладено додатковий договір (угоду) про поновлення та внесення змін до Договору від 16.01.2001 р., посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Чужовською Н.Ю. 23.07.2025 р. та зареєстрований в реєстрі за № 1244.
Як з`ясовано судом, та не спростовано відповідачем, останнім допущено порушення виконання своїх зобов`язань за умовами п. 4.3 розділу 4 Додаткового договору (угоди) від 23.07.2025р., за яким сторонами було узгоджено, що орендна плата вноситься Орендарем рівними частинами за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця на відповідний рахунок.
При цьому, у п. 4.7 розділу 4 Додаткового договору (угоди) від 23.07.2025р. визначено, що у разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим договором, у 10-денний строк, зокрема, сплачується штраф у розмірі 100 відсотків річної орендної плати, встановленої цим Договором.
Як з`ясовано судом, Департаментом архітектури, містобудування та земельних відносин Одеської міської ради Приватному підприємству «Едельвейс-95» нараховано орендну плату: за липень 2025р. у сумі 7001,05 грн., кінцевий термін сплати – 30.08.2025р.; за серпень 2025р. у сумі 7001,05 грн., кінцевий термін сплати – 30.09.2025 р.; за вересень 2025р. у сумі 7001,05 грн., кінцевий термін сплати – 30.10.2025р.; за жовтень 2025р. у сумі 7001,05 грн., кінцевий термін сплати – 30.11.2025р.; за листопад 2025р. у сумі 7001,05 грн., кінцевий термін сплати – 30.12.2025р.; за грудень 2025р. у сумі 7001,05 грн., кінцевий термін сплати – 30.01.2026 р.; за січень 2026р. (по 21.01.2026 р., оскільки 22.01.2026 р. право власності, зареєстроване за відповідачем припинено приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Лічман І.М. у зв`язку з відчуженням об`єкта нерухомого майна) у сумі 5122,06 грн., кінцевий термін сплати – 02.03.2026р.
Як також з`ясовано судом, відповідачем було здійснено сплату 25.08.2025 грн. у розмірі 7002,00 грн. (а.с. 33, т.1), 25.10.2025р. – 7002,00 грн. (а.с. 33, т.1), 25.10.2025р. – 7002,00 грн. (а.с. 34, т.1) та 09.12.2025р. – 14000,00 грн.
З урахуванням наявних сплат відповідача, судом з`ясовано, що ним було допущено прострочення виконання зобов`язання зі своєчасної сплати орендної плати, а саме: у серпні 2025р., жовтні 2025р., грудні 2025р. та січні 2026р.
На спростування доводів відповідача, суд зазначає, що наявність переплати у розмірі, що становить менше розміру належної суми орендної плати за відповідний період - не звільняє відповідача від застосування до нього штрафу, визначеного п. 4.7 розділу 4 Додаткового договору (угоди) від 23.07.2025р., оскільки укладеним між сторонами правочином визначено, що штраф сплачується у разі невнесення орендної плати у строки, визначені договором.
Положеннями ст. 611 Цивільного кодексу України передбачено, що в разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Згідно ст. 549 Цивільного Кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити на користь кредитора пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Договором може бути визначено менший розмір пені.
Позивачем заявлено до стягнення з відповідача штраф у розмірі 342771,45 грн.
Суд, переривши розрахунок штрафу, вважає такі розрахунки вірними, а вимоги про стягнення – правомірними.
Однак, вирішуючи питання щодо зменшення заявленого до стягнення з відповідача штрафу, суд зазначає таке.
Неустойка має подвійну правову природу - є одночасно способом забезпечення виконання зобов`язання та мірою відповідальності за порушення виконання зобов`язання, завданням якого є захист прав та інтересів кредитора у разі порушення зобов`язання боржником. Завданням неустойки, як способу забезпечення виконання зобов`язання та міри відповідальності, є одночасно забезпечення дисципліни боржника стосовно виконання зобов`язання (спонукання до належного виконання зобов`язання) та захист майнових прав та інтересів кредитора у разі порушення зобов`язання шляхом компенсації можливих втрат, у тому числі, у вигляді недосягнення очікуваних результатів господарської діяльності внаслідок порушення зобов`язання.
Водночас, застосування неустойки має здійснюватися із дотриманням принципу розумності та справедливості.
Згідно з ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України, розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Згідно зі ст. 3, ч. 3 ст. 509 ЦК України, загальними засадами цивільного законодавства та, водночас, засадами, на яких має ґрунтуватися зобов`язання між сторонами, є добросовісність, розумність і справедливість.
Неустойка не є каральною санкцією, а має саме компенсаційний характер. Вона не повинна перетворюватись на несправедливо непомірний тягар для боржника і бути джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків для кредитора.
Господарські санкції, що встановлюються відповідно до договору чи закону за неналежне виконання зобов`язання, спрямовані передусім на компенсацію кредитору майнових втрат, яких він зазнає внаслідок несвоєчасного здійснення з ним розрахунку з боку боржника. Такі санкції не можуть розглядатися кредитором як спосіб отримання доходів, що є більш вигідним порівняно з надходженнями від належно виконаних господарських зобов`язань.
Наявність у кредитора можливості стягувати з боржника надмірні грошові суми як неустойку спотворює її дійсне правове призначення, оскільки із засобу розумного стимулювання боржника виконувати основне зобов`язання неустойка перетворюється на несправедливо непомірний тягар для боржника та джерело отримання невиправданих додаткових прибутків кредитором (подібний висновок міститься і в рішенні Конституційного Суду України від 11.07.2013 у справі №7-рп/2013).
При цьому, в чинному законодавстві України не міститься переліку виняткових випадків (обставин, які мають істотне значення), за наявності яких господарським судом може бути зменшено неустойку, тому вирішення цього питання покладається безпосередньо на суд, який розглядає відповідне питання з урахуванням всіх конкретних обставин справи в їх сукупності (подібний висновок міститься у п. 67 постанови Верховного Суду від 16.03.2021 у справі №922/266/20).
Інститут зменшення неустойки судом є ефективним механізмом забезпечення балансу інтересів сторін порушеного зобов`язання.
Чинним законодавством не врегульований розмір (відсоткове співвідношення) можливого зменшення штрафних санкцій. Відповідно, таке питання вирішується господарським судом згідно зі статтею 86 ГПК України, тобто за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Вирішення питання про зменшення неустойки та розмір, до якого вона підлягає зменшенню, залежить від розсуду суду, котрий при цьому користується доволі широкою дискрецією. Господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки. При застосуванні правил про зменшення неустойки суди не мають якогось усталеного критерію для зменшення розміру неустойки, тому кожного разу потрібно оцінювати обставини та наслідки порушення зобов`язання на предмет наявності виняткових обставин на стороні боржника.
Зменшення неустойки є правом, а не обов`язком суду.
Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 26.08.2021 у справі №911/378/17 (911/2223/20).
Враховуючи з`ясовані судом обставини, приймаючи до уваги доводи та посилання відповідача, які, зокрема, зводились до того, що директором Приватного підприємства «Едельвейс-95» помилково не було здійснено оплату оренди, оскільки у підприємства рахувалась певна переплата за оренду за попередній період, що може свідчити, на думку суду, про ненавмисне і усвідомлене порушення своїх зобов`язань по сплаті оренди з боку відповідача, на переконання суду, у даному випадку, заявлений позивачем розмір штрафу у розмірі 100 відсотків річної орендної плати, встановленої Договором, що становить 342771,45 грн. - є завищеним, несправедливим, у зв`язку з чим суд вважає за доцільне зменшити розмір штрафу, що заявлений позивачем до стягнення, до 50%, а саме до суми в розмірі 171385,73 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ст. 76 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Приписами ч. 1 ст. 79 Господарського процесуального Кодексу України передбачено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Згідно до ч. ч. 1, 2, 3 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Враховуючи усе вищевикладене, оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку щодо наявності підстав для частково задоволення позовних вимог зі стягненням з відповідача штрафу у розмірі 171385,73 грн.
Відповідно до ст. 129 ГПК України, судові витрати у розмірі 4113,26грн. покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 123, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
УХВАЛИВ:
1.Позовну заяву Одеської міської ради – задовольнити частково.
2.Стягнути з Приватного підприємства “Едельвейс-95” (65025, м. Одеса, пр. Князя Володимира Великого, буд. 139; код ЄДРПОУ 21035445) на користь Одеської міської ради (65026, Одеська обл., місто Одеса, площа Думська, будинок 1; ЄДРПОУ 26597691) штраф за додатковим договором (угодою) від 23.07.2025р., посвідченим приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Чужовською Н.Ю. 23.07.2025 р. та зареєстрованим в реєстрі за № 1244, у розмірі 171385 (сто сімдесят одна тисяча триста вісімдесят п`ять) грн. 73 коп. за наступними реквізитами: населений пункт – Одеська міська територіальна громада, отримувач – ГУК в Одеській області/м. Одеса/, код отримувача 37607526, банк отримувача – Казначейство України (ЕАП), номер рахунку UA 278 9999 8031 4080 544 0000 15744, код класифікації доходів бюджету – 24060300, найменування коду класифікації доходів бюджету – «Інші надходження».
3.Стягнути з Приватного підприємства “Едельвейс-95” (65025, м. Одеса, пр. Князя Володимира Великого, буд. 139; код ЄДРПОУ 21035445) на користь Одеської міської ради (65026, Одеська обл., місто Одеса, площа Думська, будинок 1; ЄДРПОУ 26597691) витрати по сплаті судового збору у розмірі 4113 (чотири тисячі сто тринадцять) грн. 26 коп.
4.В іншій частині позову – відмовити.
Повне рішення складено 18 листопада 2026 р.
Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст.241 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 20 днів з дня складання повного рішення.
Накази видати після набрання рішенням законної сили.
Суддя Т.Г. Д`яченко
Оригінал: reyestr.court.gov.ua