Суд: Центральний апеляційний господарський суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Господарське
Категорія: Заява про ухвалення додаткового рішення
Дата: 16 листопада 2026 р.
Справа: №904/3594/24
Суддя: Верхогляд Тетяна Анатоліївна
ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Додаткова постанова
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17.11.2026 року м.Дніпро Справа № 904/3594/24
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Верхогляд Т.А. (доповідач)
суддів: Іванова О.Г., Паруснікова Ю.Б.,
розглянувши заяву Фізичної особи-підприємця Кролівець Василя Володимировича про стягнення судових витрат за професійну правничу допомогу у справі №904/3594/24
за позовом Фізичної особи-підприємця Кролівець Василя Володимировича, с. Великі Гаї Тернопільського району Тернопільської області
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Альбакор", м. Дніпро
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача Фірма "Позідіс Порфіріос – Фішманія" (Pozidis Porfyrios Fishmania), Тессалоніки, Греція
про стягнення 91 784,00 грн,-
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 23.12.2024 року у справі №904/3594/24 позов задоволено.
Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Альбакор" (49087, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Калинова, буд. 53, код ЄДРПОУ 37129163) на користь Фізичної особи-підприємця Кролівець Василя Володимировича (47722, Тернопільська область, Тернопільський район, с. Великі Гаї, ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) 91 784,00 грн заборгованості, 3 028,00 грн судового збору.
Не погодившись з рішенням суду, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку.
Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 15.06.2026 року апеляційну скаргу залишено без задоволення.
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 23.12.2024 року у справі №904/3594/24 залишено без змін.
Судові витрати за розгляд апеляційної скарги покладено на апелянта.
22.06.2026 року від позивача надійшла заява про стягнення судових витрат за професійну правничу допомогу у справі №904/3594/24.
Дана заява обґрунтована тим, що внаслідок апеляційного перегляду справи позивач поніс додаткові витрати на професійну правничу допомогу. Розмір витрат складає 8 300,00 грн., які заявник просить стягнути з відповідача.
Відповідно до ч. 1 ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:
1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення;
2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати;
3) судом не вирішено питання про судові витрати.
Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 25.09.2026 року призначено розгляд заяви Фізичної особи-підприємця Кролівець Василя Володимировича про стягнення судових витрат за професійну правничу допомогу у справі №904/3594/24 у порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення учасників справи, за наявними у справі матеріалами, в порядку письмового провадження.
Відповідачу встановлено строк для подання своїх заперечень стосовно поданої заяви. У поданому клопотанні відповідач просив суд зменшити розмір понесених позивачем витрат на правову допомогу з 8 300,00 грн до 4 000,00 грн.
Дослідивши докази, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для часткового задоволення заяви Фізичної особи-підприємця Кролівець Василя Володимировича про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу у справі №904/3594/24 та зазначає наступне:
Відповідно до ст.16 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.
Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до ст.123 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно ч.ч.1, 2 ст.124 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.
У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.
Згідно ст.126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідно до п.2 ч.4, ч.8 ст.129 Господарського процесуального кодексу України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в задоволенні позову - на позивача.
Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
У даній справі заявником дотримано процесуальний порядок та строк зверненням з даним клопотанням та надання доказів понесення витрат на правничу допомогу.
Загальне правило розподілу судових витрат визначено в ч.4 ст.129 Кодексу. Проте, у частині п`ятій наведеної норми цього Кодексу визначені критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.
Згідно з ч.5 ст.129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Отже, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, з урахуванням конкретних обставин справи та доводів сторін. Такі критерії оцінки поданих заявником доказів суд застосовує з урахуванням особливостей кожної справи та виходячи з принципів верховенства права та пропорційності, приписів ст.ст. 123 - 130 Господарського процесуального кодексу України.
Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, у рішеннях від 12.10.2006 року у справі "Двойних проти України" (пункт 80), від 10.12.2009 року у справі "Гімайдуліна і інших проти України" (пункти 34-36), від 23.01.2014 року у справі "East/West Alliance Limited" проти України", від 26.02.2015 року у справі "Баришевський проти України" (пункт 95) зазначається, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими (необхідними), а їхній розмір - обґрунтованим.
Крім того, у ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
З урахуванням вищезазначених вимог закону, при визначені розміру правничої допомоги суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.
Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
З матеріалів даної справи вбачається, що судом апеляційної інстанції здійснено апеляційний перегляд рішення суду першої інстанції. За підсумками апеляційного перегляду справи відповідачу відмовлено в задоволенні апеляційної скарги.
Отже, в силу положень ст.129 Господарського процесуального кодексу України понесені позивачем судові витрати підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача.
Згідно ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
З матеріалів справи вбачається, що 20.05.2025 року між Фізичною особою-підприємцем Кролівець Василем Володимировичем (надалі-довіритель) та адвокатом Лозою Віктором Миколайовичем (надалі- повірений) укладено договір № 2 про правову допомогу.
За змістом вказаного договору:
1.1. За цим договором повірений зобов`язується від імені і за рахунок довірителя здійснити наступні дії: надати правову допомогу у спорі, що виник із ТОВ “Альбакор” під час апеляційного перегляду рішення суду у справі №904/3594/24.
З цією метою:
1. Здійснити ознайомлення з мотивами апеляційної скарги (1 год.)
2. Здійснити аналіз та попередню правову оцінку вимог апеляційної скарги (1 год.)
3. Здійснити аналіз судової практики (1 год.)
4. Підготувати відзив на апеляційну скаргу (5 год.).
5. Вчинити інші дії, необхідні для розгляду справи в апеляційному суді та її повного юридичного супроводу. (1 год).
1.2. Дії вчиняються в наступному порядку: за участю чи без особистої участі повіреного в судових засідання.
2.1. За здійснення дій, що визначені у п. 1.1 цього договору, довіритель сплачує повіреному винагороду в розмірі 8 300, 00 грн.
2.2. Розрахунок здійснюється в наступному порядку: кошти у вказаній в п.2.1. сумі сплачуються повіреному в момент передачі довірителю підготовленого відзиву на апеляційну скаргу.
З матеріалів справи вбачається, що представництво заявника у даній справі в суді апеляційної інстанції здійснювалось адвокатом Лозою Віктором Миколайовичем (свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю № 50 від 16.05.2008 року, ордер на надання правової допомоги серії ВО № 1105365 від 23.05.2025 року).
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат відповідачем надано Акт №2 від 23.05.2025 року приймання-передачі наданих послуг по договору № 2 про правову допомогу від 20.005.2025 року на загальну суму 8 300, 00 грн.
З даного Акту вбачається, що повірений надав, а довіритель прийняв правову допомогу у спорі з ТОВ “Альбакор” під час апеляційного перегляду рішення у справі №904/3594/24:
- ознайомлення з мотивами апеляційної скарги - 1 год. 00 хв.;
- аналіз та попередня правова оцінка вимог апеляційної скарги - 1 год. 10 хв.;
- здійснення аналізу судової практики - 0 год. 45 хв.;
- підготовка відзиву на апеляційну - 5 год. 20 хв.;
- вчинення інших дій, необхідних для розгляду справи та її повного юридичного супроводу 1 год. 00 хв.
В Акті зазначено, що претензій одна до іншої сторони не мають.
Отже, наведені докази підтверджують, що під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції позивач отримав таку правничу допомогу: ознайомлення з мотивами апеляційної скарги; аналіз та попередня правова оцінка вимог апеляційної скарги; здійснення аналізу судової практики; підготовка відзиву на апеляційну скаргу.
Таким чином розмір витрат на правову допомогу, понесених заявником в суді апеляційної інстанції за розгляд даної справи в сумі 8 300, 00 грн., є підтвердженим.
Колегія суддів зазначає, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Відповідач надав клопотання про зменшення судових витрат на професійну правничу допомогу та зазначив, що у розрахунку витрат на правову допомогу позивач зазначив один з видів наданих послуг: “за вчинення інших дій, необхідних для розгляду справи та її повного юридичного супроводу” і не конкретизував які саме дії. Натомість, справа розглядалась в порядку письмового провадження без повідомлення учасників за наявними в справі матеріалами, отже, не було судових засідань та від представника позивача не вимагалось вчинення жодних дій, необхідних для розгляду справи та її повного юридичного супроводу.
Просить зменшити розмір понесених позивачем витрат на правову допомогу адвоката до 4 000,00 грн.
Третя особа свою правову позицію щодо клопотання позивача не надала.
Вирішуючи питання щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу, суд апеляційної інстанції дослідив надані до заяви відповідні докази, вважає суми витрат не співмірними зі складністю справи, такими, що не відповідають критеріям реальності, розумності розміру витрат.
Колегія суддів зазначає, що дана справа розглядалась в порядку письмового провадження, без виклику сторін.
Матеріали справи містять відповідь на відзив відповідача на позовну заяву, за змістом якого позивач заперечував проти доводів відповідача. Отже, при складенні адвокатом позивача відзиву на апеляційну скаргу на рішення суду правова позиція відповідача була відома адвокату.
На підставі викладеного та дослідивши відзив на апеляційну скаргу, колегія суддів вважає, що вказаний в Акті №2 від 23.05.2025 року витрачений час 5 годин на складання відзиву на апеляційну скаргу є завищеним.
Крім того, такі дії адвоката, як ознайомлення з мотивами апеляційної скарги та аналіз та попередня правова оцінка вимог апеляційної скарги, на які адвокатом витрачено 2 год. 10 хв., фактично зводяться до ознайомлення адвоката з вже раніше відомою йому правовою позицією відповідача по суті спору та фактично, за своїм змістом є однією послугою.
Також є обґрунтованим посилання відповідача на те, що позивачем не підтверджено, які саме інші дії, необхідні для розгляду справи та її повного юридичного супроводу з витраченим часом 1 год. 00 хв. Здійснив адвокат позивача.
Між тим, до необхідності витрат позивача на правничу допомогу у даній справі в суді апеляційної інстанції призвела недобросовісна поведінка відповідача щодо належного виконання його зобов`язань з оплати заявки на перевезення вантажу автомобільним транспортом у міжнародному сполученні.
Тому, наведені в запереченні обґрунтування розміру витрат враховуються колегією суддів частково.
Підсумовуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що заявник згідно з положеннями ст. 74 Господарського процесуального кодексу України довів надання йому адвокатом Лозою Віктором Миколайовичем під час апеляційного розгляду справи №904/3594/24 зазначених послуг та частково довів їх обґрунтовану вартість.
Колегія суддів вважає за необхідне задовольнити заяву Фізичної особи-підприємця Кролівець Василя Володимировича частково, в розмірі 6 300,00 грн. та стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Альбакор" витрати на професійну правничу допомогу, понесені заявником, саме у вказаному розмірі.
Витрати на оплату послуг адвоката в розмірі 2 000,00 грн. є завищеними і в їх стягненні слід відмовити.
Керуючись ст. ст. 123, 126, 221, 236, 242, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд,-
ПОСТАНОВИВ:
Заяву Фізичної особи-підприємця Кролівець Василя Володимировича про стягнення судових витрат за професійну правничу допомогу у справі №904/3594/24 задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Альбакор" (49087, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Калинова, буд. 53, код ЄДРПОУ 37129163) на користь Фізичної особи-підприємця Кролівець Василя Володимировича (47722, Тернопільська область, Тернопільський район, с. Великі Гаї, ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 6 300,00 грн. (шість тисяч триста гривень). Видати наказ.
В іншій частині заяви відмовити.
Видачу наказу доручити господарському суду Дніпропетровської області.
Додаткова постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.
Головуючий суддя Т.А. Верхогляд
Суддя О.Г. Іванов
Суддя Ю.Б. Парусніков
Оригінал: reyestr.court.gov.ua