Постанова від 08 листопада 2026 р. у справі №922/505/26 — Східний апеляційний господарський суд

Суд: Східний апеляційний господарський суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Господарське

Категорія: про відшкодування шкоди

Дата: 08 листопада 2026 р.

Справа: №922/505/26

Суддя: Склярук Ольга Ігорівна

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 листопада 2026 року м. Харків Справа № 922/505/26

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Склярук О.І., суддя Гетьман Р.А. , суддя Россолов В.В.,

при секретарі судового засідання , Погребняк А.М .,

за участі представників сторін,

позивача , Яковенко І. Ю .,

відповідача, Троценко С. П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу позивача , вх.1825 х/1, на рішення Господарського суду Харківської області від 24.07.2026 (03.08.2026, суддя Калантай М. В. ) у справі №922/505/26

за позовною заявою Державної екологічної інспекції у Харківській області, м. Харків,

до Комунального підприємства "Богодухіввода", м. Богодухів Харківської області ,

про стягнення 3 611 963,20 грн.

ВСТАНОВИВ:

Державна екологічна інспекція у Харківській області звернулася до господарського суду Харківської області з позовом до Богодухівської міської ради Харківської області про стягнення 3611963,20грн. шкоди, заподіяної державі внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього середовища.

На підтвердження позовних вимог позивач посилається на те, що Полково-Микитівська сільська рада, яка входить до складу Богодухівської міської територіальної громади, у період з 10.12.2018 по 10.12.2021 здійснювала самовільне користування надрами (підземні води) за відсутності спеціального дозволу на користування надрами. Отже, внаслідок дій відповідача, в частині самовільного надрокористування, Державі заподіяно шкоду в загальному розмірі 3611963,20грн.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 20.02.2026 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження.

В подальшому позивачем було подано заяву від 20.04.2026 про заміну неналежного відповідача, в якій він просив замінити первісного відповідача (Богодухівську міську раду Харківської області, код ЄДРПОУ: 04058640) на належного відповідача, а саме на (Комунальне підприємство "Богодухіввода" код ЄДРПОУ: 33258999), не закриваючи провадження у справі.

Дана заява мотивована тим, що саме Комунальним підприємством "Богодухіввода" в період з 01.01.2019 по 31.12.2019 відповідно до звітів про використання води, форма № 2ТП-водгосп (річна):

- зі свердловини з координатами 35.49015; 50.14057 забрано 197200 куб.м. води, в період з 01.01.2020 по 31.12.2020 забрано 196300 куб.м., в період з 01.01.2021 по 31.06.2021 забрано 94800 куб.м. за відсутності спеціального дозволу на користування надрами,

- зі свердловини з координатами 35.52260; 50.15991 забрано 117000 куб.м. води, в період з 01.01.2020 по 31.12.2020 забрано 76200 куб.м., в період з 01.01.2021 по 31.06.2021 забрано 41900 куб.м. за відсутності спеціального дозволу на користування надрами,

що є порушенням ст. ст. 16, 19, 21 Кодексу України про надра.

Під час розгляду справи у суді першої інстанції, Позивач наголосив, що саме Комунальне підприємство "Богодухіввода" є фактичним водокористувачем, та суб`єктом, який порушив вимоги природоохоронного законодавства у сфері самовільного надрокористування.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 22.04.2026 заява позивача про заміну неналежного відповідача була задоволена, а тому у даній справі розглядалися вимоги Державної екологічної інспекції у Харківській області до Комунального підприємства "Богодухіввода" про стягнення 3611963,20грн. шкоди, заподіяної державі внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього середовища.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 24.07.2026 у справі №922/505/26 у задоволені позову відмовлено повністю.

Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, Державна екологічна інспекція у Харківській області звернулася до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою в якій просить рішення по справі скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог. Вважає, що рішення по справі прийнято без урахування усіх обставин справи. Зокрема наполягав, що наданих до справи документів достатньо на підтвердження тієї обставини, що саме відповідач здійснив порушення статей 16.19,21 Кодексу України про надра», а тому позовні вимоги є такими, що підлягають задоволенню.

Для розгляду справи шляхом автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено колегію суддів: головуючий суддя Склярук О.І., суддя Сгара Е.В., суддя Россолов В.В.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 28.08.2026 р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державної екологічної інспекції у Харківській області, вх.1825 х/1, на рішення Господарського суду Харківської області від 24.07.2026 у справі №922/505/26, встановлено учасникам справи строк до 11.09.2026 включно для подання відзивів на апеляційну скаргу з доказами їх надсилання (доданих до них документів) іншим учасникам справи, витребувано у Господарського суду Харківської області матеріали оскарження у справі .

03.09.2026 через систему Електронний суд від відповідача по справі надійшов відзив на апеляційну скаргу в якому просять рішення по справі залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. Звертають увагу суду, що підставою для відмови у задоволенні позову стали висновки суду про порушення позивачем процедури притягнення винної особи до відповідальності за шкоду, заподіяну державі, зокрема не проведення перевірки та не складання первинного документу, що фіксує правопорушення ( акту) щодо КП «Богодухіввода», не відповідність поданих документів щодо вчиненого правопорушення фактичним обставинам справи, зокрема, щодо місцезнаходження свердловин, щодо яких зафіксовано порушення правил водокористування. Наполягають, що КП «Богодухіввода», не є правонаступником Полково-Микитівської сільської ради, оскільки після проведеної реорганізації правонаступником виступає саме Богодухівська міська рада, а на баланс відповідача було передано лише свердловини. Зазначає, що у період з 2018 по 2020 роки, Полково-Микитівська сільська рада, Богодухівська міська рада та КП «Богодухіввода» були окремими юридичними особами. Факт порушення не доведений позивачем, а відповідач не має можливості навести власний розрахунок, оскільки на час проведення перевірки не мав ці свердловини на своєму балансі.

07.09.2026 через систему Електронний суду від апелянта надійшла відповідь на відзив на апеляційну скаргу.

У зв`язку з відпусткою судді Сгари Е.В., яка входила до складу колегії суддів, на підставі розпорядження керівника апарату суду призначено повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями за наслідками якого визначено колегію суддів: головуючий суддя Склярук О.І,, суддя Гетьман Р.А., суддя Россолов В.В.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 25.09.2026 р. розгляд справи призначено на 15.10.2026 р.

У судовому засіданні, яке відбулося 15.10.2026 приймали участь представники позивача та відповідачів, які підтримали свої вимоги та заперечення. Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 15.10.2026 у судовому засіданні оголошено перерву до 09.11.2026 .

У судовому засіданні, яке відбулося 09.11.2026 приймали участь представники позивача та відповідача, які наполягали на свої вимогах та запереченнях.

Відповідно до приписів статті 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

У суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі. ( ст.270 ГПК України)

Заслухавши доповідь головуючого по справі ( суддю доповідача), дослідивши обставини справи, апеляційну скаргу, відзив на апеляційну скаргу, відповідь на відзив , заслухавши представників сторін, які приймали участь у судовому засіданні, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права судова колегія зазначає наступне.

Судом першої інстанції встановлено такі обставини справи.

03 грудня 2021 року т.в.о. начальника Державної екологічної інспекції у Харківській області видано наказ №1144/12-01 від 03.12.2021 про здійснення позапланового заходу (перевірки) Богодухівської міської ради Харківської області, яким з метою перевірки фактів, викладених в листі Головного управління ДПС Харківської області № 47474/6/20-40-07-09-14 від 01.11.2021, щодо можливих порушень вимог природоохоронного законодавства Богодухівською міською радою Харківської області на території с. Полкова Микитівка, керуючись ст. 202 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", Положенням про територіальні та міжрегіональні територіальні органи Держекоінспекції, затвердженим наказом Міністерства енергетики та захисту довкілля України 07 квітня 2020 року № 230, зареєстрованим, в Міністерстві юстиції України 16 квітня 2020 року за №350/34633, наказано направити для здійснення позапланового заходу державного нагляду (контролю) за додержанням вимог природоохоронного законодавства в частині охорони і раціонального використання вод та відтворення водних ресурсі використання та охорони земель, використання і охорони надр Богодухівською міською радою Харківської області.

Також позивачем було складено відповідне направлення від 03.12.2021 №1144/12-01/08-04 на проведення позапланової перевірки, яке було адресовано Богодухівській міській раді Харківської області, в якому повідомлялося про проведення перевірки з 06 по 10 грудня 2021 року.

Державною екологічною інспекцією у Харківській області в період з 06.12.2021 по 10.12.2021 проведено позапланову перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства Богодухівською міською радою Харківської області, за результатами якої складений акт перевірки від 10.12.2021 № 1144/12-01/08-04.

Як вбачається з акту перевірки від 10.12.2021 № 1144/12-01/08-04, відповідно передавального акту від 10.01.2021, Богодухівська міська рада, внаслідок реорганізації Полково-Миткитівської сільради шляхом приєднання до Богодухівської міської ради, є правонаступником майна, активів та зобов`язань Полково-Микитівської сільської ради.

Відповідно до рішення Богодухівської міської ради від 14.07.2021 № 1648-VIII "Про затвердження акту приймання-передачі та передачу майна комунальному підприємству "Богодухіввода" виконавчого комітету Богодухівської міської ради" та рішення Богодухівської міської ради від 03.09.2021 №2548-VIII про внесення змін до рішення Богодухівської міської ради від 14.07.2021 № 1648-VIII "Про затвердження акту приймання-передачі та передачу майна комунальному підприємству "Богодухіввода" виконавчого комітету Богодухівської міської ради" свердловини, які розташовані по вул. Терезова, вул.Тельмана та вул.Зелена у с.Полкова-Микитівка Богодухівського району Харківської обл. знаходяться на балансі Комунального підприємства "Богодухіввода".

Під час перевірки встановлено, що водопостачання Полково-Микитівської сільської ради (яка входить до складу Богодухівської міської ТГ) на питні і санітарно-гігієнічні потреби, виробничі потреби, передачу води населенню, здійснюється від 3-х артезіанських свердловин, які розташовані на вул. Терезова, вул. Тельмана та вул. Зелена у с. Полкова Микитівка Богодухівського району Харківської обл.

У зв`язку з тим, що Полково-Микитівська сільської ради (входить до складу Богодухівської міської ТГ) не являється землевласником та землекористувачем земельної ділянки під зазначеними вище свердловинами, отримання спеціального дозволу на користування надрами (підземні води) є обов`язковим.

Перевіркою зафіксовано, що Полково-Микитівська сільська рада у період з 10.12.2018 по 10.12.2021 здійснювала водопостачання із зазначених вище джерел - за відсутності дозволу на спеціальне водокористування. Інформація стосовно забору підземної води за період в 10.12.2018 по 10.12.2021 не надана.

Згідно з висновками акту перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства №1144/12-01/08-04 від 10.12.2021, вищевикладене визнано Державною екологічною інспекцією у Харківській області порушенням ст. ст. 16, 19, 21 Кодексу України "Про надра", ст. 11 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності".

З метою усунення порушень вимог природоохоронного законодавства, виявлених під час проведення позапланової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства, уповноваженими особами інспекції Богодухівській міській раді було видано припис № 88/08-10 від 10.12.2021.

Пунктом 1 вищевказаного припису, зобов`язано відповідача отримати спеціальний дозвіл на користування надрами на 3 артезіанські свердловини які розташовані на вул.Терезова, вул. Тельмана та вул. Зелена у с. Полкова Микитівка Богодухівського району Харківської області.

Також фахівцем Інспекції було складено протокол про адміністративне правопорушення №002894 від 10.12.2021 р. на головного інженера КП "Богодухіввода" Тютюнника Володимира Миколайовича, який будучи відповідальною посадовою особою допустив порушення права державної власності на надра, а саме: самовільне користування надрами (підземні води) з вищевказаних артезіанських свердловин, за відсутності спеціального дозволу на користування надрами, що є порушенням ст. ст. 16, 19, 21 Кодексу України "Про надра".

Фахівцем Інспекції була видана постанова про накладення адміністративного стягнення № 08-11/531 від 10.12.2021, якою визнано ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена статтею 47 Кодексу України про адміністративні правопорушення., та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу.

Відповідно до квитанції банку №0.0.23813394431 від 16.12.2021, адміністративне стягнення, було сплачено в повному обсязі.

Після проведення вищевказаної перевірки, Державна екологічна інспекція у Харківській області листом №250-08-04 від 17.01.2022 Інспекція звернулась до Керівника Богодухівської міської ради Харківської області з проханням надати оформлену належним чином довідку стосовно забору підземної води за період з 10.12.2018 по 10.12.2021.

Листом №02-15/499 від 31.01.2022 Богодухівська міська рада Харківської області повідомила, що свердловини, які розташовані по вул. Терезова, вул.Тельмана та по вул. Зелена у с. Полкова Микитівка Богодухівського району Харківської області знаходяться на балансі КП "Богодухіввода".

У зв`язку з тим, що комунальне підприємство "Богодухіввода" на дату проведення перевірки не мало дозволу на спеціальне водокористування на вищевказаних свердловинах в с.Полкова Микитівка, цю послугу з водопостачання у даному селі не надає, видобуток води не здійснює. Інформацією про фактичний видобуток води Полково-Микитівскою сільською радою та будь-якими даними не володіють. Окрім цього, Богодухівська міська рада Харківської області зазначила, що у даний час КП "Богодухіввода" підготовлено пакет документів та готується до подачі заявка про отримання дозволу на спецводокористування на вищевказаній території.

Листом №539-08-04 від 02.02.2022 Інспекція звернулась до Керівника КП "Богодухіввода" з проханням надати оформлену належним чином довідку стосовно забору підземної води за період з 10.12.2018 по 10.12.2021.

Відповіді на вищевказаний лист Інспекції надано не було.

Листом №537-08-04 від 02.02.2022 Інспекція звернулась до Начальника Регіонального офісу водних ресурсів у Харківській області з проханням надати копії звітів за формою №2ТП-водгосп за 2018-2021 роки та інформацію щодо кількості забраної води з джерела водопостачання (свердловини), які розташовані на вул.Терезова, вул. Тельмана, та вул. Зелена у с. Полкова Микитівка Богодухівського району Харківської області за період з 10.12.2018р. по 10.12.2021р.

Листом №317-08-07 від 12.01.2023р., Інспекція повторно звернулась до Начальника Регіонального офісу водних ресурсів у Харківській області.

Листом № 113/06-14 від 24.01.2023р. Регіональний офіс водних ресурсів у Харківській області надав копії звітів про використання води за формою 2-ТП-водогосп (річна) КП "Богодухіввода" за 2018, 2019, 2020, 2021 роки.

За результатами цих опрацювання звітів про використання води, Державна екологічна інспекція у Харківській області дійшла висновку, що в період з 01.01.2019 по 31.06.2021 Богодухівської міською радою Харківської області, зі свердловини з координатами 35.49015; 50.14057 та 35.52260; 50.15991 забрано 723400 куб.м. води за відсутності спеціального дозволу на користування надрами, що є порушенням ст.ст. 16, 19, 21 Кодексу України про надра.

У зв`язку з цим, позивачем була складена та направлена до Богодухівської міською радою Харківської області претензія №89 від 21.12.2023, в якій позивач запропонував в порядку ст.ст. 68,69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", ст. 67 Кодексу України про надра відшкодувати збиток, нанесений державі на суму 3611963,20грн.

Вказана претензія була залишена без виконання, у зв`язку з чим Державна екологічна інспекція у Харківській області звернулася до Господарського суду Харківської області з позовом до Богодухівської міської ради Харківської області про стягнення 3611963,20грн. шкоди, заподіяної державі внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього середовища.

З матеріалів справи також убачається, що під час розгляду справи судом першої інстанції, позивачем було подано заяву від 20.04.2026 про заміну неналежного відповідача, в якій він просив замінити первісного відповідача (Богодухівську міську раду Харківської області, код ЄДРПОУ: 04058640) на належного відповідача, а саме на (Комунальне підприємство "Богодухіввода" код ЄДРПОУ: 33258999), не закриваючи провадження у справі.

Дана заява мотивована тим, що саме Комунальним підприємством "Богодухіввода" в період з 01.01.2019 по 31.12.2019 відповідно до звітів про використання води, форма № 2ТП-водгосп (річна):

- зі свердловини з координатами 35.49015; 50.14057 забрано 197200 куб.м. води, в період з 01.01.2020 по 31.12.2020 забрано 196300 куб.м., в період з 01.01.2021 по 31.06.2021 забрано 94800 куб.м. за відсутності спеціального дозволу на користування надрами,

- зі свердловини з координатами 35.52260; 50.15991 забрано 117000 куб.м. води, в період з 01.01.2020 по 31.12.2020 забрано 76200 куб.м., в період з 01.01.2021 по 31.06.2021 забрано 41900 куб.м. за відсутності спеціального дозволу на користування надрами, що є порушенням ст. ст. 16, 19, 21 Кодексу України про надра.

Під час розгляду справи у суді першої інстанції, Позивач наголосив, що саме Комунальне підприємство "Богодухіввода" є фактичним водокористувачем, та суб`єктом, який порушив вимоги природоохоронного законодавства у сфері самовільного надрокористування.

Як зазначалося вище, ухвалою від 22.04.2026 заява позивача про заміну неналежного відповідача була задоволена, а тому у даній справі розглядалися вимоги Державної екологічної інспекції у Харківській області до Комунального підприємства "Богодухіввода" про стягнення 3611963,20грн. шкоди, заподіяної державі внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього середовища.

Оскаржуваним рішенням у задоволені позовних вимог було відмовлено.

Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позовних вимог з огляду на нижче викладене.

Стаття 13 Конституції України встановлює, що земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Кожен зобов`язаний не заподіювати шкоду природі, культурній спадщині, відшкодовувати завдані ним збитки. ( ст.66 Конституції України)

Відповідно до приписів статті 40 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", використання природних ресурсів громадянами, підприємствами, установами та організаціями здійснюється з додержанням обов`язкових екологічних вимог, зокрема здійснення заходів щодо запобігання псуванню, забрудненню, виснаженню природних ресурсів, негативному впливу на стан навколишнього природного середовища.

Стаття 38 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» встановлює, що використання природних ресурсів в Україні здійснюється в порядку загального і спеціального використання природних ресурсів.

Законодавством України громадянам гарантується право загального використання природних ресурсів для задоволення життєво необхідних потреб (естетичних, оздоровчих, рекреаційних, матеріальних тощо) безоплатно, без закріплення цих ресурсів за окремими особами і надання відповідних дозволів, за винятком обмежень, передбачених законодавством України.

В порядку спеціального використання природних ресурсів громадянам, підприємствам, установам і організаціям надаються у володіння, користування або оренду природні ресурси на підставі спеціальних дозволів, зареєстрованих у встановленому порядку, за плату для здійснення виробничої та іншої діяльності, а у випадках, передбачених законодавством України, - на пільгових умовах.

Відповідно до статті 19 Кодексу України "Про надра" надра надаються y користування підприємствам, установам, організаціям і громадянам лише за наявності у них спеціального дозволу на користування ділянкою надр. Право на користування надрами засвідчується актом про надання гірничого відводу. Спеціальні дозволи на користування надрами надаються переможцям аукціонів, крім випадків, визначених Кабінетом Міністрів України, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, або Радою міністрів Автономної Республіки Крим щодо розробки родовищ корисних копалин місцевого значення на території Автономної Республіки Крим. Порядок проведення аукціонів з продажу спеціальних дозволів на користування надрами та порядок їх надання встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Згідно зі статтею 21 Кодексу Україні "Про надра" надра у користування для видобування підземних вод (крім мінеральних) і розробки родовищ торфу надаються без надання гірничого відводу на підставі спеціальних дозволів, крім випадків, передбачених статтею 23 цього Кодексу, що видаються після попереднього погодження з Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, та центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення.

Відповідно до статті 56 Кодексу України "Про надра" основними вимогами в галузі охорони надр є, зокрема додержання встановленого законодавством порядку надання надр у користування і недопущення самовільного користування надрами.

Заподіяні державі внаслідок такого використання збитки підлягають відшкодуванню незалежно від сплати збору за спеціальне використання природних ресурсів. Розмір цих збитків обчислюється на підставі затверджених у встановленому порядку такс і методик. (ст.68, 69 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища»)

Відповідно до пункту 1.7 Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 20.07.2009 р. №389, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 14.08.2009р. за № 767/16783, самовільне водокористування - використання водних ресурсів за відсутності дозвільних документів (дозволу на спеціальне водокористування та/або спеціального дозволу на користування надрами (підземні води)), у разі перевищення встановлених у дозволі на спеціальне водокористування лімітів.

Позивач, звертаючись до суду з позовом, наполягає, що внаслідок дій відповідача в частині самовільного надрокористування, Державі заподіяно шкоду в загальному розмірі 3 611 963,20 грн.

Відповідно до приписів статті 65 Кодексу України "Про надра" порушення законодавства про надра тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову кримінальну відповідальність згідно з законодавством України. Відповідальність за порушення законодавства про надра несуть особи, винні, зокрема у самовільному користуванні надрами.

Згідно до статті 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність. Підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.

Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі. ( ст.69 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» )

Загальними підставами для покладення відповідальності на особу, яка заподіяла шкоду, за змістом статті 1166 Цивільного кодексу України є:

- протиправна поведінка особи, що заподіяла шкоду,

- шкідливий результат такої поведінки, тобто настання, наявність самої шкоди, причинний зв`язок між протиправною поведінкою і настанням шкоди та

- вина особи у заподіянні шкоди.

Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду.

У деліктних правовідносинах саме на позивача покладається обов`язок довести наявність шкоди, протиправність (незаконність) поведінки заподіювача шкоди та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяною шкодою.

У свою чергу, відповідач повинен довести, що в його діях (діях його працівників) відсутня вина у заподіянні шкоди. Тобто вирішуючи спір про відшкодування шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу, Господарський суд виходить з презумпції вини правопорушника.

Так, позивач у позовній заяві, з урахуванням заяви про заміну неналежного відповідача, посилається на те, що у діях відповідача наявні всі елементи цивільної відповідальності, а саме:

- протиправна поведінка КП "Богодухіввода" полягає у самовільному надрокористуванні, що підтверджується матеріалами перевірки щодо Богодухівської міської ради Харківської області, а також звітами про використання води за формою 2-ТП-водогосп (річна) КП "Богодухіввода" за 2018, 2019, 2020, 2021 роки;

- наявна сама шкода, яка розрахована фахівцями Інспекції в претензії №89 від 21.12.2023;

- а також причинний зв`язок, що виражений у заподіяні зазначеної шкоди саме протиправною поведінкою КП "Богодухіввода".

Судова колегія з цього приводу зазначає наступне.

Згідно з Положенням про територіальні та міжрегіональні територіальні органи Держекоінспекції затвердженого наказом Міністерства енергетики та захисту довкілля України від 07.04.2020 року №230, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16.04.2020р. за №350/34633 до функцій інспекції відноситься, зокрема, пред`явлення претензії про відшкодування шкоди, збитків і втрат, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства з питань, що належать до її компетенції, та розраховує їх розмір, звертається до суду з відповідними позовами.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до приписів статті 1 Закону України «Про основні засади державного нагляду ( контролю) у сфері господарської діяльності» виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема, навколишнього природного середовища здійснюється уповноваженими законом органами в порядку державного нагляду (контролю), що здійснюється шляхом вжиття планових та позапланових заходів у формі перевірок, обстежень тощо.

Згідно з пунктом 4 Положення про Державну екологічну інспекцію України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №275 від 19.04.2017, Держекоінспекція відповідно до покладених на неї завдань, зокрема, проводить перевірки (у тому числі документальні) із застосуванням інструментально-лабораторного контролю, складає відповідно до законодавства акти за результатами здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням вимог законодавства з питань, що належать до її компетенції, надає обов`язкові до виконання приписи щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства та здійснює контроль за їх виконанням і здійснює лабораторні вимірювання (випробування).

Відповідно до приписів частини 6 статті 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду ( контролю) у сфері господарської діяльності» за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт.

На підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу. ( ч.7 ст.7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» )

Відповідно до приписів статті 10 Закону України «Про основні засади державного нагляду ( контролю) у сфері господарської діяльності» суб`єкт господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) має право, зокрема, бути поінформованим про свої права та обов`язки; вимагати від посадових осіб органу державного нагляду (контролю) додержання вимог законодавства; перевіряти наявність у посадових осіб органу державного нагляду (контролю) службового посвідчення та посвідчення (направлення) і одержувати копію посвідчення (направлення) на проведення планового або позапланового заходу; не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення державного нагляду (контролю), у певних випадках, одержувати та ознайомлюватися з актами державного нагляду (контролю); надавати органу державного нагляду (контролю) в письмовій формі свої пояснення, зауваження або заперечення до акта; оскаржувати в установленому законом порядку неправомірні дії органів державного нагляду (контролю) та їх посадових осіб.

Відповідно до правової позиції, викладеної в постанові Верховного Суду від 11.01.2024 у cправі № 922/618/22 оформлений відповідно до вимог статті 7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" акт перевірки є документом, який фіксує факт проведення планових та позапланових перевірок суб`єктів господарювання і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог законодавства, зокрема, у сфері охорони навколишнього природного середовища.

Отже, саме акт перевірки є основним документом, який фіксує факт правопорушення. Розрахунок збитків є лише розрахунковим (похідним) документом і за відсутності Акта перевірки не має самостійної доказової сили.

Докази, отримані органом державної влади з порушенням встановленого законом порядку (без проведення заходу контролю та без складання Акта), визнаються судом недопустимими. Відсутність належно оформленого Акта свідчить про недоведеність складу цивільного правопорушення, що є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог Держекоінспекції.

Крім того, нарахування збитків безпосередньо на підставі даних звітів відповідача, без проведення встановленої процедури перевірки, позбавляє суб`єкт господарювання гарантованих законом (ст. 10 Закону «Про основні засади державного нагляду ( контролю) у сфері господарської діяльності» ) прав на захист: ознайомитися з висновками інспекції до винесення вимог чи подання позову; надати офіційні письмові зауваження та заперечення до Акта; подати первинні документи, які спростовують наявність збитків.

Як свідчать матеріали справи, у даному випадку Державною екологічною інспекцією у Харківській області будь-яка перевірка саме Комунального підприємства "Боходухіввода" щодо дотримання даним підприємством норм чинного законодавства при здійсненні забору води, у тому числі за відсутності спеціального дозволу на користування надрами, не проводилася.

Відповідні порушення, здійсненні саме КП «Богодухіввода» у встановленому порядку не фіксувалися.

Доводи позивача ґрунтуються на матеріалах перевірки Богодухівської міської ради Харківської області.

Проте, під час зазначеної перевірки, фахівцями Інспекції не досліджувалися будь-які документи саме Комунального підприємства "Богодухіввода" щодо наявності у нього відповідного дозволу на спеціальне водокористування.

Претензія щодо сплати суми збитків також не направлялася Комунальному підприємству "Богодухіввода".

Розрахунок суми збитків здійснено без відповідних пояснень відповідача та дослідження доказів, які він міг би надати на підтвердження своєї позиції.

Крім того, на підтвердження факту вчинення відповідачем порушення чинного законодавства та визначення розміру завданої державі шкоди, позивач посилається на те, що зі звітів КП "Богодухіввода" про використання води, форма № 2ТП-водгосп (річна), вбачається, що в період з 01.01.2019 по 31.12.2019 відповідачем зі свердловини з координатами 35.49015; 50.14057 забрано 197200 куб.м. води, в період з 01.01.2020 по 31.12.2020 забрано 196300 куб.м., в період з 01.01.2021 по 31.06.2021 забрано 94800 куб.м. за відсутності спеціального дозволу на користування надрами, а також зі свердловини з координатами 35.52260; 50.15991 забрано 117000 куб.м. води, в період з 01.01.2020 по 31.12.2020 забрано 76200 куб.м., в період з 01.01.2021 по 31.06.2021 забрано 41900 куб.м. за відсутності спеціального дозволу на користування надрами, що є порушенням ст. ст. 16, 19, 21 Кодексу України про надра.

Проте, твердження позивача не підтверджуються наявними у вказаних звітах відомостями.

У звіті 2ТП-водгосп вказані координати водоносного горизонту, а саме: підземного водоносного горизонту 60/ЧЕР/ДНЕПР/0509/0186/Р.МЕРЛА.

Як вказує відповідач у своїх додаткових поясненнях до відзиву від 22.06.2026, координати жодних свердловин в звіті 2ТП водгосп та Дозволі спецводокористування не зазначено. Вказані точки, згідно Інструкції користувача по заповненню звіту, вказують на орієнтовно велику площу, яку займає русло річки і вони є орієнтиром Держводагенству для визначення місцезнаходження поверхневого джерела.

Для заповнення звіту 2ТП-водгосп необхідний Дозвіл на спеціальне водокористування.

Особливості заповнення таблиці 1 Звіту:

Графа «Б» - зазначають назву джерела водопостачання або водокористувача, із системи водопостачання якого отримано воду;

Графа «В» - зазначають код типу джерела водопостачання відповідно до кодів типу джерела водопостачання і приймача (стічних) та інших вод згідно з додатком 1 до Порядку № 78;

Графа «Г» - зазначають код поверхневого водного об`єкта, із якого здійснюють забір води (у басейні якого розташоване інше джерело водопостачання) організації, що належать до сфери управління Держводагенства;

Графа «Д» - зазначають код категорії якості забраної або одержаної води;

Графа «Е» - зазначають відстань від гирла водотоку до місця забору із нього , а під час забору підземних вод відстань від гирла до створу річки , найближчого до місця розташування підземного водозабору;

Відповідач зауважує, що під час заповнення звіту на Порталі є можливість вибрати на карті місце забору води та місце скиду. Якщо вибір значення «Обрати на карті» - відкриється вбудована карта з можливістю обрати місцезнаходження та після встановлення позначки на карті автоматично заповнюються значення в полях «Довгота» та «Широта».

Точки з координатами вказані у звітах 2ТП-водгосп подані КП "Богодухіввода" не знаходяться в с. Полкова Микитівка, та вказані вірно, згідно інструкції заповнення звіту.

Відповідачем також надано до матеріалів справи копію Технічного звіту, складеного щодо місцезнаходження поверхневого водного об`єкту (джерела водопостачання) підземного водоносного горизонту 60/ЧЕР/ДНЕПР/0509/0186/Р.МЕРЛА за координатами GPS на території Богодухівської міської ради, Богодухівського району, Харківської області, складеного інженером-землевпорядником ФОП Назаренко Р.О. Даний технічний звіт підтверджує, що точки з координатами 50.14057, 35.49015 та 50.15991, 35.52260 не знаходяться за адресою с. Полкова Микитівка, вулиці Терезова, Тельмана, Зелена Богодухівського району, Харківської області.

За таких обставин, твердження позивача про те, що відповідачем було завдано державі шкоду внаслідок забору води в період з 01.01.2019 по 31.12.2019 зі свердловин з координатами 35.49015; 50.14057 та 35.52260; 50.15991 за відсутності спеціального дозволу на користування надрами, не лише не підтверджено належними та допустимими доказами, а й спростовано матеріалами справи.

Щодо посилання апелянта на те, що порушення відповідачем приписів Кодексу України «Про надра» підтверджується саме звітами по формі №2 ТП-водогосп ( річна), які було подано Комунальним підприємством «Богодухіввода» за 2018, 2019,2020, 2021 та в яких зафіксовано перевищення встановлених законодавством лімітів на забір води. З цих же звітів встановлено, що в період з 01.01.2019 по 31.12.2019 зі свердловин з координатами 35.49015;50.14057 забрано 197200 м.3 водм; в період з 01.01.2020 по 31.12.2020 забрано 196300 м3, в період з 01.01.20921 по 31.06,2021 забрано 94 800 м.3 за відсутністю спеціального дозволу на користування надрами, що є порушенням ст.ст.16,19,21 Кодексу України про надра. Окрім того, Комунальним підприємством «Богодухіввода» в період з 01.01.2019 по 31.12.2019 відповідно до звіту про використання води, форми №2ТП водогосп (річна) зі свердловини з координатами 35.52260;50.15991 забрано 117000 м3 води в період з 01.01.2020 по 31.12.2020 забрано 76200 м.3 в період з 01.01.2021 по 31.06.2021 забрано 41900м.3 за відсутність спеціального дозволу на користування надрами Загалом за період з 01.01.2019 по 31.06.2021 КП «Богодухіввода» забрано 723400 м.3.

Як правильно зазначив суд першої інстанції, зі змісту статті 6 Закону «Про основні засади державного нагляду ( контролю) у сфері господарської діяльності» убачається, що звітність є лише підставою для проведення перевірки, а не заходом контролю. Звітність підприємства щодо водокористування слугує джерелом інформації. Виявлення розбіжностей або порушень у звітах згідно зі статтею 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду ( контролю) у сфері господарської діяльності» є підставою для видання наказу, оформлення посвідчення (направлення) та призначення позапланової перевірки (документальної або виїзної).

Законодавство не надає інспекторам права проводити аналіз звітності з подальшим винесенням вимог (приписів) чи нарахуванням збитків без офіційного оформлення та проведення заходу контролю.

Відповідно до приписів статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Стаття 73 Господарського процесуального кодексу України встановлює, що. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до вимог статті 77 Господарського процесуального кодексу України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Як зазначалося вище, оформлений відповідно до вимог статті 7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" акт перевірки є документом, який фіксує факт проведення планових та позапланових перевірок суб`єктів господарювання і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог законодавства, зокрема, у сфері охорони навколишнього природного середовища.

За відсутності Акта перевірки саме відповідача, інші документи, на які посилається апелянт, не мають самостійної доказової сили.

Судова колегія ще раз наголошує, що докази, отримані органом державної влади з порушенням встановленого законом порядку (без проведення заходу контролю та без складання Акта), визнаються судом недопустимими. Відсутність належно оформленого Акта свідчить про недоведеність складу цивільного правопорушення, що є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог Держекоінспекції.

З огляду на наведене та враховуючи відсутність Акта перевірки саме відповідача по справі, доводи апелянта щодо наявності інших документів, які підтверджують порушення саме відповідачем вимог Кодексу України «Про надра» судовою колегією відхиляються.

Відповідно до приписів статті 275 Господарського процесуального кодексу України, Суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право, зокрема, залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення; скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення;

Суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. ( ст.276 ГПК України)

В даному випадку, судова колегія приходить до висновку, що рішення судом першої інстанції прийнято з додержанням норм матеріального та процесуального права у зв`язку з чим, рішення по справі залишається без змін, а апеляційна скарга без задоволення.

Судові витрати покладаються на заявника апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст. 269. 270, 275,276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційну скаргу Державної екологічної інспекції у Харківській області, м. Харків, на рішення господарського суду Харківської області від 24.07.2026 у справі № 922/505/26 – залишити без задоволення.

2.Рішення господарського суду Харківської області від 24.07.2026 у справі № 922/505/26 – залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки оскарження передбачено ст. 286 -289 Господарського процесуального кодексу України.

Повна постанова складена 18.11.2026.

Головуючий суддя О.І. Склярук

Суддя Р.А. Гетьман

Суддя В.В. Россолов

Оригінал: reyestr.court.gov.ua