Рішення від 16 листопада 2026 р. у справі №761/8542/26 — Шевченківський районний суд міста Києва

Суд: Шевченківський районний суд міста Києва

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: про поновлення на роботі, з них

Дата: 16 листопада 2026 р.

Справа: №761/8542/26

Суддя: Фролова І. В.

Справа № 761/8542/26

Провадження № 2/761/9038/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 листопада 2026 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді - Фролової І. В.,

секретаря судового засідання - Сергієнко В. С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві у порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» про поновлення на роботі,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» про поновлення на роботі, у якому просив суд:

1) Визнати незаконним і скасувати винесений відповідачем наказ «Про результати службового розслідування» від 04.04.2025 № 01-337-Н.

2) Визнати незаконним і скасувати винесений відповідачем наказ «Про звільнення ОСОБА_1 » від 06.02.2026 № 168-к. 4. Поновити ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_1 на посаді заступника генерального директора із забезпечення виробництва філії «Відокремлений підрозділ «Атоменергомаш» АТ «НАЕК «Енергоатом».

3) Стягнути з відповідача на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу з 09.02.2026 по день ухвалення судом рішення про поновлення на роботі.

4) Стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір у розмірі 1064,96 грн., а також витрати на правничу допомогу.

Свою позовну заяву обгрунтовує тим, що ОСОБА_1 було притягнуто до дисциплінарної відповідальності, а у подальшому звільнено відповідними наказами Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом». Позивач вважає що службові розслідування не містять достатніх даних про вчинення позивачем відповідних порушень трудового законодавства, а загальні формулювання не розкривають змісту порушень трудової дисципліни.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 27 березня 2026 року було відкрито провадження у справі, призначено до розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

21 квітня 2026 року через підсистему «Електронний суд» надійшов відзив на позовну заяву, згідно з яким представник відповідача стверджує, що

28 квітня 2026 року через підсистему «Електронний суд» надійшла відповідь на відзив на позовну заяву, згідно з якою причинно-наслідкові зв`язки між поведінкою позивача і спричиненням шкоди не розкрито, а наказ про оголошення дисциплінарного стягнення не розкриває суті правопорушення. Наказ № 01 337-Н не містить складу дисциплінарного проступку в діях позивача або бездіяльності, адже не описує його діянь і коли вони сталися. Наказ про накладення на позивача дисциплінарного стягнення не відповідає вимогам трудового законодавства, зокрема у ньому не зазначено, коли мало місце і в чому конкретно полягає порушення позивачем трудових обов`язків.

Окрем вищезазначеного, позивач вказує на те, що матеріали службового розслідування не дозволяють дійти до однозначного висновку про те, що позивач давав вказівки підлеглим при формуванні запитів і коли саме.

04 травня 2026 року через підсистему «Електронний суд» надійшло заперечення на відповідь на відзив, згідно з яким

Позивач з своїм представником у судовому засіданні позовні вимоги підтримали у повному обсязі. Просили задовольнити позов.

Представник відповідача у судовому засіданні щодо задоволення позовних вимог заперечував, просив відмовити.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши подані сторонами документи і матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору суд по суті встановив.

За змістом ч.ч.1, 2, 3,4 ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Згідно ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Відповідно до ч.ч. 1, 5-6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Принцип захисту судом порушеного права особи будується при встановленні порушення такого права. Так, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч.1 ст. 15 ЦК України).

Правом звернення до суду за захистом наділена особа, права якої порушені, невизнані або оспорені.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Відповідно до ст. 16 ЦК України особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового права або майнового права та інтересу у визначені цією статтею способи. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (ст. 5 ЦПК України).

Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.

Способи захисту суб`єктивних цивільних прав розуміють як закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав, як вплив на правопорушника. Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів передбачений статтею 16 ЦК України.

Дослідивши матеріали справи, судом було встановлено наступне.

ОСОБА_1 працював в Акціонерному товаристві «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» на посаді заступника генерального директора із забезпечення виробництва філії «Відокремлений підрозділ «Атоменергомаш» Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом».

Відповідно до наказу Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» від 17.02.2025 № 01-148-н «Про проведення службового розслідування» Комісією зі службового розслідування було проведено службове розслідування щодо з`ясування фактів та обставин під час формування очікуваної вартості по закупівлі філією «Відокремлений підрозділ «Атоменергомаш», оголошення якої планувалося на лютий 2025 року.

За результатами службового розслідування складено Акт службового розслідування від 19.03.2025 року, в якому стверджується, що Комісією зі службового розслідування встановлено факти щодо діяльності (бездіяльності) працівників філії «Відокремлений підрозділ «Атоменергомаш», що призвели до порушення вимог посадових інструкцій та організаційно-розпорядчих документів Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» і це свідчить про невиконання або неналежне виконання посадових обов`язків. Вказане стало можливим у зв`язку з неналежним виконанням своїх посадових обов`язків членами робочої групи, що створена на підставі пункту 2.5 окремого доручення Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» від 27.10.2023 № 01 25-ОД та наказу філії «ВП «АЕМ» від 30.05.2024 № 218 «Про створення робочої групи». Також мало місце ненадання питанням проведення закупівель належної уваги керівником філії «Відокремлений підрозділ «Атоменергомаш». Головний інженер технічний директор філії «Відокремлений підрозділ «Атоменергомаш» ОСОБА_2 порушив вимоги п. 4.2 (маркер 1) посадової інструкції ІП-К.43.01.003-24, підпункту 1.1 п. 1 наказу філії «Відокремлений підрозділ «Атоменергомаш» від 15.10.2024 № 400 «Про визначення очікуваної вартості закупівлі».

Заступник генерального директора із забезпечення виробництва ОСОБА_1 , начальник відділу матеріально-технічного постачання ОСОБА_3 , інженер 2-ї категорії відділу матеріально-технічного постачання ОСОБА_22 порушили вимоги Порядку визначення очікувальної вартості предмета закупівель, затвердженого наказом Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» від 08.10.2024 № 01-1011, у частині етапів визначення ОВЗ, методів розрахунку ОВЗ товарів, використання методів визначення ОВЗ та їх особливостей, засвідчення ОВЗ тощо та порядку дій і взаємодії замовника та закупника.

Відповідно до Акту службового розслідування від 19.03.2025 року Комісією зі службового розслідування встановлено факт порушення ОСОБА_4 , ОСОБА_3 вимог п. 2.3 наказу від 15.10.2024 № 400 в частині ненаправлення інформаційної довідки службовою запискою КСЕД ПФЕБ для здійснення перевірки та її погодження разом із пакетом документів і матеріалів, що підтверджують потребу в закупівлі, встановлюють технічні характеристики, на основні яких визначено ціни тощо. Інформаційна довідка про визначення очікуваної вартості по закупівлі мобільної фарбувальної камери була оформлена після направлення переліку закупівель, які планувалося провести у лютому 2025 року, до комітету з удосконалення системи закупівель в Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом», не погоджена та не затверджена, без дати формування .

Вищенаведеним Актом службового розслідування від 19.03.2025 року встановлено, що за результатами опитування працівників філії «Відокремлений підрозділ «Атоменергомаш» стало відомо, що на момент направлення комерційних пропозицій «Технічна специфікація до предмета закупівлі Мобільна фарбувальна камера» не надавалась замовником, лише стислі технічні характеристики до предмета закупівлі. Із пояснень головного технолога відділу головного технолога філії «Відокремлений підрозділ «Атоменергомаш» ОСОБА_21 з`ясувалося, що технічна специфікація до предмета закупівлі, яку було надано на запит комісії зі службового розслідування № 2 від 21.02.2025, може бути не оригіналом і що, можливо, відбулась заміна 5-ї та 6-ї сторінок. Керівництво філії «Відокремлений підрозділ «Атоменергомаш» відмовилось від направлення технічна специфікація до предмета закупівлі вдруге на прохання ОСОБА_5 , який був одним із розробників технічної специфікації до предмета закупівлі. Вказану технічну специфікація до предмета закупівлі затвердив головний інженер - технічний директор філії «Відокремлений підрозділ «Атоменергомаш» С.Лавров. Під час проведення службового розслідування комісія дійшла висновку, що на запит комісії було надано технічну специфікацію до предмета закупівлі, яка може не відповідати дійсності. Враховуючи отриману інформацію в результаті зіставлення даних із «Переліку обладнання, інструменту, необхідного для виготовлення конденсаторної групи конденсаторної установки», технічної специфікації до предмета закупівлі та інформаційної довідки про визначення очікуваної вартості закупівель, комісією встановлено невідповідності, що в результаті могли призвести до завдання збитків товариству в розмірі 8 000 000,00 гривень.

Пунктом 1 Наказу № 01-337-Н було передбачено за порушення вимог п. 4.1 (маркер 4), п. 4.2 (маркер 2) посадової інструкції ІП-К.43.01.004 24, підпункту 1.1 п. 1 наказу філії «ВП «АЕМ» від 15.10.2024 № 400 «Про визначення очікуваної вартості закупівлі» застосувати до заступника генерального директора із забезпечення виробництва філії «Відокремлений підрозділ «Атоменергомаш» ОСОБА_1 .

09 січня 2026 року комісією у складі ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_25, ОСОБА_9 на виконання наказу філії «Відокремлений підрозділ «Атоменергомаш» від 02.01.2026 року №745 «Про проведення службового розслідування» складено Акт службового розслідування.

Так, зазначеним Актом встановлено, що інженером 2-ї категорії ВМТП філії «Відокремлений підрозділ «Атоменергомаш» ОСОБА_10 при формуванні довідки про визначення очікуваної вартості закупівлі товару не дотримано норми пункту 5.1 розділу СОУ НАЕК 042:2022, в частині ефективного використання доведеного бюджету, який планується для здійснення закупівель, що призвело до завищення очікуваної вартості предмету закупівлі «Кріпильні вироби» орієнтовно на 781 609, 55 грн.

Інженери ВМТП філії «Відокремлений підрозділ «Атоменергомаш» ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 відповідно до пункту 7.1, посадової інструкції ППП-П.43,14,015-23, пункту 7.1 посадової інструкції IП-П.43.14.016-23 виконали вказівки заступника генерального директора із забезпечення виробництва філії «Відокремлений підрозділ «Атоменергомаш» ОСОБА_1 про правлення запитів на до визначених ним постачальників, з метою отримання комерційних опозицій із заздалегіль завищеною вартістю предмету та сформували інформаційні довідки про очікувану вартість закупівлі товарів, що призвело до завищення очікуваної рості предмету закупівлі на загальну суму понад 26 238 127,41 грн.

Як вказується в Акті службового розслідування від 09 січня 2026 року заступник генерального директора із забезпечення виробництва ОСОБА_1 в період з 03.07.2025 року по 09.10.2025 року, в порушення пункту 4.2 посадової інструкції I1І-43.01.004-24 перевищивши свої повноваження, а саме особисто визначив постачальникив товарів для підготовки очікуваної вартості закупівлі товарів та падав вказівку ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , направити запити на до визначення ним постачальників, з метою отримання комерційних пропозицій із заздалегідь завищеною вартістю предмету закупівлі на загальну суму 26 238 127,41 грн., що призвело до формування Відокремленим підрозділом «Атоменергомаш» очікувальної вартості закупівель товарів без застосування методів, визначених Примірною методикою та Порядком N? 01-1011, порушення принципів максимальна економія, ефективність та пропорційність, визначених пунктом 2 частини першої статті 5 Закону України «Про публічні закупівлі», недотримання та порушення Порядку N? 01-1011, пункту 5.1 СОУ НАЕК 042:2022 та відповідно до зриву поставки продукції, робіт та послуг для потреб філії «ВП АЕМ», ефективного використання доведеного бюджету, який планується для здійснення закупівель.

Відповідно до Акту від 09.01.2026 року, з урахуванням того, що до заступника генерального директора із забезпечення виробництва філії «Відокремленим підрозділом «Атоменергомаш» ОСОБА_1, відповідно до наказу АТ НАЕК «Енергоатом» від 04.04.2025 N?01-337Н вже застосовувався захід дисциплінарного впливу у вигляді догани, можна дійти висновку про системність в його діях, які призводять до порушень законодавства України, НД, ОРД, АТ НАЕК «Інергоатом» та ВП під час, здійснення фінансово-господарської діяльності.

З урахуванням того, що до заступника генерального директора із забезпечення виробництва філії «ВП АЕМ» ОСОБА_1, відповідно до наказу АТ НАЕК «Енергоатом» від 04.04.2025 N?01-337Н вже застосовувався захід дисциплінарного впливу у вигляді догани, можна дійти висновку про системність в його діях, які призводять до порушень законодавства України, НД, ОРД, Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» та ВП під час здійснення фінансово-господарської діяльності.

Пунктом 1 Наказу від 06.02.2026 року № 168-к «Про звільнення ОСОБА_1 » останнього було притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення з роботи згідно пункту 3 частини 1 статті 40 КЗпП України.

Щодо наказу Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» «Про результати службового розслідування» від 04.04.2025 року № 01-337-Н суд зазначає наступне.

Статтею 139 КЗпП України передбачено обов`язок працівників працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержувати трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна власника, з яким укладено трудовий договір.

Згідно зі ст. 147 КЗпП України за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: догана; звільнення.

Ознакою порушення трудової дисципліни є наявність проступку в діях або бездіяльності працівника.

Дисциплінарний проступок визначається як винне невиконання чи неналежне виконання працівником своїх трудових обов`язків. Складовими дисциплінарного проступку є дії (бездіяльність) працівника; порушення або неналежне виконання покладених на працівника трудових обов`язків; вина працівника; наявність причинного зв`язку між діями (бездіяльністю) і порушенням або неналежним виконанням покладених на працівника трудових обов`язків.

Недоведеність хоча б одного з цих елементів виключає наявність дисциплінарного проступку.

У справах, в яких оспорюється незаконне притягнення до дисциплінарної відповідальності та звільнення, саме роботодавець повинен довести, що застосування таких заходів стягнення відбулося без порушення законодавства про працю.

Відповідно до змісту статей 147-149 КЗпП України роботодавець має право застосовувати до працівника дисциплінарне стягнення за винне невиконання або неналежне виконання працівником покладених на нього трудових обов`язків.

Частинами першою та другою статті 148 КЗпП України передбачено, що дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 10 липня 2019 року у справі №487/1885/17 (провадження № 61-25009св18) вказано, що «підставою застосування догани є вчинення працівником протиправного винного діяння (дії чи бездіяльності), яке визнається дисциплінарним проступком. Протиправність поведінки працівника полягає в порушенні ним своїх трудових обов`язків, закріплених нормами трудового права: КЗпП України, правилами внутрішнього розпорядку, статутами, положеннями, посадовими інструкціями, трудовим договором (контрактом), колективним договором, а також у порушенні або невиконанні правомірних наказів та розпоряджень роботодавця. Дисциплінарним проступком визнаються діяння, що пов`язуються з невиконанням чи неналежним виконанням працівником своїх обов`язків без поважних причин. Тобто наявність поважних причин у такому разі свідчить про відсутність вини працівника».

Відтак, суд доходить до висновку про відсутність у Наказі № 01-337-Н даних про дату та об`єктивну сторону дисциплінарного проступку, так само як і не містить деталізованого опису обставин, які слугували підставою для його ухвалення.

З наказу № 01-337-Н вбачається, що до позивача застосовано догану за порушення пункту 4.1 (маркер 4), пункту 4.2 (маркер 1), пункту 4.3 (маркер 2) посадової інструкції ІП-К.43.01.004-24 та підпункту 1.1 пункту 1 наказу філії «ВП «АЕМ» від 15 жовтня 2024 року № 400.

Водночас у вищенаведеному наказі не вказано конкретних дій або бездіяльності позивача, які становлять порушення трудової дисципліни, часу їх вчинення, який саме трудовий обов`язок позивач не виконав або виконав неналежно та якими доказами підтверджено його вину.

Акт службового розслідування від 19 березня 2025 року містить висновки щодо недоліків формування очікуваної вартості закупівлі фарбувальної камери, проте з наданих суду матеріалів не вбачається достатньо конкретного та індивідуалізованого опису діяння позивача, за вчинення якого саме до нього застосовано догану.

Посилання відповідача у відзиві та запереченнях на лист від 10 січня 2025 року № 199/05, протокол наради робочої групи № ПР.05-25 від 10 січня 2025 року та на підпис позивача у цьому протоколі не свідчить про те, що позивач допустив винне невиконання конкретного трудового обов`язку та що таке діяння було встановлене належним чином роботодавцем під час вирішення питання щодо застосування дисциплінарного стягнення.

Відсутність у наказі та матеріалах службового розслідування належної індивідуалізації проступку позбавляє суд можливості перевірити як наявність вини позивача, так і додержання строку, встановленого статтею 148 КЗпП України.

За таких обставин суд доходить висновку, що відповідач не довів наявності в діях позивача складу дисциплінарного проступку, який був підставою для видання наказу від 04 квітня 2025 року № 01-337-Н, а відтак останній у частині застосування до ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді догани підлягає визнанню незаконним та скасуванню.

Щодо скасування наказу Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» «Про звільнення ОСОБА_1 » від 06.02.2026 року № 168-к, суд дійшов до наступного висновку.

Статтею 139 КЗпП України передбачено обов`язок працівників працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження роботодавця, додержуватися трудової і технологічної дисципліни.

Стаття 149 КЗпП України передбачає, що до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника. Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку.

Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що звільнення за пунктом 3 частини першої статті 40 КЗпП України є дисциплінарним стягненням і допускається лише за сукупності юридичних фактів: на працівника трудовим договором, посадовою інструкцією або правилами внутрішнього трудового розпорядку покладено конкретний обов`язок; працівник після застосування до нього чинного дисциплінарного або громадського стягнення знову не виконав чи неналежно виконав цей обов`язок; невиконання є винним і не має поважних причин; роботодавець додержав строків та порядку застосування стягнення; при обранні звільнення врахував обставини, визначені частиною третьою статті 149 КЗпП України.

Наявність попередньої догани утворює лише одну з передумов застосування пункту 3 частини першої статті 40 КЗпП України. Вона не звільняє роботодавця від обов`язку довести новий, самостійний, конкретний і винний дисциплінарний проступок, вчинений після застосування попереднього стягнення, а також пропорційність застосування такого дисциплінарного стягнення як звільнення.

У справах про поновлення на роботі осіб, звільнених за порушення трудової дисципліни, судам необхідно з`ясувати, в чому конкретно проявилось порушення, що стало приводом до звільнення, чи могло воно бути підставою для розірвання трудового договору за пунктами 3, 4, 7, 8 частини першої статті 40, пунктом 1 частини першої статті 41 КЗпП України, чи додержані власником або уповноваженим ним органом передбачені статтями 147-1, 148, 149 КЗпП України правила і порядок застосування дисциплінарних стягнень, зокрема, чи не закінчився встановлений для цього строк, чи застосовувалось вже за цей проступок дисциплінарне стягнення, чи враховувались при звільненні ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяна ним шкода, обставини, за яких вчинено проступок, і попередня робота працівника.

У постанові Верховного Суду від 27 травня 2020 року у справі № 539/4752/18 (провадження № 61-24061св19) наголошено, що оцінюючи законність звільнення за систематичне невиконання трудових обов`язків, необхідно виходити з норм чинного законодавства, для розірвання трудового договору за підставою, що міститься у пункті 3 частини першої статті 40 КЗпП України, необхідними є такі умови: порушення має стосуватися лише тих обов`язків, які є складовими трудової функції працівника чи випливають з правил внутрішнього трудового розпорядку; належним чином зафіксований факт протиправного винного невиконання або неналежного виконання працівником трудових обов`язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку; невиконання трудових обов`язків мало систематичний характер; до працівника раніше протягом року вже застосовувалися заходи дисциплінарного або громадського стягнення. Для застосування цієї підстави розірвання трудового договору важливим є невиконання працівником обов`язків, передбачених трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку. Не може вважатися порушенням трудової дисципліни невиконання обов`язків, які виходять за межі трудових або не випливають з трудового договору. Цю підставу не можна застосовувати до працівника, який відмовився виконати незаконне розпорядження роботодавця, або за відмову виконання роботи, яка не входить до кола його посадових обов`язків, а також за дії, що не пов`язані з виконанням службових обов`язків.

Для правомірного розірвання роботодавцем трудового договору на підставі пункту 3 статті 40 КЗпП України необхідна наявність сукупності таких умов: порушення має стосуватися лише тих обов`язків, які є складовими трудової функції працівника чи випливають з правил внутрішнього трудового розпорядку; невиконання чи неналежне виконання працівником трудових обов`язків має бути винним, скоєним без поважних причин умисно або з необережності; невиконання або неналежне виконання трудових обов`язків повинно бути систематичним; враховуються тільки дисциплінарні й громадські стягнення, які накладаються трудовими колективами і громадськими організаціями відповідно до їх статутів; з моменту виявлення порушення до звільнення може минути не більше місяця.

Систематичним невиконанням обов`язків вважається таке, що вчинене працівником, який раніше допускав порушення покладених на нього обов`язків і притягувався за це до дисциплінарної відповідальності, проте застосовані заходи дисциплінарного чи громадського стягнення не дали позитивних наслідків і працівник знову вчинив дисциплінарний проступок.

У зв?язку із тим, що суд дійшов висновку, що наказ Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» «Про результати службового розслідування» від 04.04.2025 року № 01-337-Н, який слугував передумовою для подальшого висновку про систематичність порушень, визнано протиправним та скасовано, відтак вимога про скасування наказу Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» «Про звільнення ОСОБА_1 » від 06.02.2026 року № 168-к є похідною від скасування наказу про оголошення догани, оскільки скасування судом первинного дисциплінарного стягнення усуває правову підставу для висновку про систематичність невиконання працівником трудових обов`язків.

Крім того, відповідач не довів належними, достатніми та достовірними доказами вчинення позивачем нового конкретного дисциплінарного проступку. Наказ № 168-к та акт службового розслідування від 09 січня 2026 року містять посилання на надання позивачем вказівок працівникам щодо визначення постачальників у період з 03 липня 2025 року до 09 жовтня 2025 року. Проте не встановлено, коли саме, щодо якої конкретної закупівлі, у якій формі та з яким змістом кожну з таких вказівок було надано.

Пояснювальні записки працівників, на які посилається відповідач, не містять достатніх відомостей для встановлення часу надання позивачем відповідних вказівок, а відтак не позбавляє суд можливості перевірити час скадення таких документів та обставини їх складення.

Допитані в якості свідків ОСОБА_19 та ОСОБА_20 в судовому засіданні повідомили суд про обставини вчинення дисциплінарних проступків, а саме про направлення комерційних пропозицій, формування довідок про очікувану вартість закупівлі, однак суд не може врахувати вказані свідчення як докази, оскільки свідчення працівників, які продовжують працювати у філії "ВП АЕМ" Акціонерного товариства "НАЕК Енергоатом" не можутьт бути розцінені як об`єктивні та поза межами розумного сумніву. Крім того, обставини справи, які потребують доведення у справах по трудових спорах здебільшого спирнаються на процедуру та чітку послідовність дій як працівника, так і роботодавця.

Окрім того, посилання відповідача на те, що вартість фарбувальних камер аналогічних розмірів та технічних характеристик коливається від 2 150 000, 00 до 3 000 000, 00 грн. з ПДВ, що значно дешевше за сформовану очікувану вартість закупівлі фарбувальної камери, визначеною фідією "ВП АЕМ" підтверджують лише наявність розбіжностей у визначенні очікуваної вартості, однак не є самостійним доказом того, що саме позивач надав працівникам вказівки визначати конкретних постачальників з метою одержання пропозицій із заздалегідь завищеною вартістю.

Посилання відповідача на акти від 08 січня 2026 року та 05 лютого 2026 року про відмову позивача від надання пояснень не змінюють висновку суду, оскільки ненадання працівником пояснень не звільняє роботодавця від обов`язку довести факт порушення трудових обов`язків належними та достатніми доказами.

Окремо суд зауважує на відсутність в матреіалах справи належних та допустимих доказів на підтвердження того, що під час обрання найбільш суворого дисциплінарного стягнення відповідач врахував ступінь тяжкості проступку, обставини його вчинення, відсутність доведених реальних збитків та попередню роботу позивача. Саме лише посилання на можливе завищення очікуваної вартості закупівель не є достатнім для висновку про пропорційність звільнення.

За відсутності належно встановленого попереднього факту порушення трудової дисципліни у діях працівника відсутня обов`язкова ознака для розірвання трудового договору на підставі п.3 ч.1 ст. 40 КЗпП України, а саме системності.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що за відсутності чинного попереднього стягнення розірвання трудового договору за пунктом 3 частини першої статті 40 КЗпП України здійснене за відсутності доведеного факту систематичності порушень трудової дисципліни, у зв`язку з чим наказ про звільнення підлягає скасуванню як такий, що виданий із порушенням норм трудового законодавства.

Щодо позовних вимог в частині стягнення середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ч.2 ст. 235 КЗпП України, при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Відповідно до Постанови КМУ від 8 лютого 1995 р. за N 100 «Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати», надалі за текстом Постанова № 100, вона застосовується, серед іншого, у випадках вимушеного прогулу. Відповідно до п. 2 Постанови № 100 середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата.

При обчисленні середньої заробітної плати у всіх випадках її збереження включаються: основна заробітна плата; доплати і надбавки (за надурочну роботу та роботу в нічний час; суміщення професій і посад; розширення зон обслуговування або виконання підвищених обсягів робіт робітниками-почасовиками; високі досягнення в праці (високу професійну майстерність); умови праці; інтенсивність праці; керівництво бригадою, вислугу років та інші; виробничі премії та премії за економію конкретних видів палива, електроенергії і теплової енергії; винагорода за підсумками річної роботи та вислугу років тощо. Премії включаються в заробіток того місяця, на який вони припадають згідно з розрахунковою відомістю на заробітну плату.

Таким чином, при визначенні середнього заробітку за час вимушеного прогулу, середня заробітна плата Позивача повинна обчислюватись виходячи з виплат, отриманих ним за попередні два місяці роботи.

З довідки про доходи від 06 листопада 2025 року № 82 вбачається, що заробітна плата позивача за вересень 2025 року становила 119 818,88 грн за 22 робочі дні, а за жовтень 2025 року - 182 983,57 грн за 23 робочі дні.

Середньоденний заробіток позивача становить: (119 818,88 грн + 182 983,57 грн) / 45 робочих днів = 6 728,94 грн.

Період вимушеного прогулу з 09 лютого 2026 року до 17 листопада 2026 року становить 202 робочі дні. Розмір середнього заробітку за цей період становить: 6 728,94 грн ? 202 робочі дні = 1 359 245,88 грн.

Отже, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 1 359 245,88 грн. без утримання податків та інших обов`язкових платежів, які підлягають утриманню роботодавцем під час виконання рішення.

Щодо розподілу судових витрат, суд дійшов наступного висновку.

Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захистити себе у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позовні вимоги задоволені частково, суд відповідно до ст. 88 ЦПК України стягує з відповідача на користь позивача документально підтверджені судові витрати пропорційно розміру задоволених вимог.

Суд зауважує, що відповідно до ч. 6 ст. 141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

На підставі ст. ст. 11, 15, 16 ЦК України, Загальної декларації прав людини, Конституції України, ст. ст. 1, 41, 147-1, 148, 149, 235 КЗпП України, Конвенції Міжнародної Організації Праці N 158 про припинення трудових відносин з ініціативи підприємця 1982 року, Постанови КМУ від 8 лютого 1995 р. за N 100 «Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати», Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 1992 року № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів», керуючись ст. ст. 11, 12,13, 17, 43, 49, 76, 77, 78, 79,80, 81, 88, 137, 141, 223, 258, 262, 264, 265, 268, 273, 352 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» про поновлення на роботі - задовольнити у повному обсязі.

Визнати незаконним та скасувати наказ Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» «Про результати службового розслідування» від 04 квітня 2025 року № 01-337-Н у частині застосування до ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у виді догани.

Визнати незаконним та скасувати наказ Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» «Про звільнення ОСОБА_1 » від 06 лютого 2026 року № 168-к.

Поновити ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на посаді заступника генерального директора із забезпечення виробництва філії «Відокремлений підрозділ «Атоменергомаш» Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» з 07 лютого 2026 року.

Стягнути з Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 09 лютого 2026 року до 17 листопада 2026 року в сумі 1 359 245 (один мільйон триста п`ятдесят дев`ять тисяч двісті сорок п`ять) гривень 88 копійок, без утримання податків та інших обов`язкових платежів.

Стягнути з Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 1 064 (одна тисяча шістдесят чотири) гривні 96 копійок.

Рішення в частині поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за один місяць допустити до негайного виконання.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було проголошено лише вступну і резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, цей строк обчислюється з дня складання повного тексту судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Реквізити учасників справи:

ОСОБА_1 , адреса місця проживання - АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ,

Акціонерне товариство «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом», адреса місцезнаходження - м. Київ, вул. Назарівська, буд. 3, код ЄДРПОУ 24584661.

Повний текст рішення виготовлений 17 листопада 2026 року.

Суддя:

Оригінал: reyestr.court.gov.ua