Рішення від 15 листопада 2026 р. у справі №638/26018/25 — Шевченківський районний суд міста Харкова

Суд: Шевченківський районний суд міста Харкова

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: визнання права власності

Дата: 15 листопада 2026 р.

Справа: №638/26018/25

Суддя: Поляков О. В.

Справа №638/26018/25

Провадження № 2/638/4546/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 листопада 2026 року м.Харків

Суддя Шевченківського районного суду м. Харкова Поляков О.В.,

за участю секретаря судового засідання Кутоманової К.С.,

позивача ОСОБА_1 ,

відповідача ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в залі суду в місті Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: ОСОБА_3 , державний нотаріус Шостої Харківської міської державної нотаріальної контори Лучкіна І.М., про визнання права власності на 1/2 частину домоволодіння з надвірними будівлями в порядку спадкування за законом,

ВСТАНОВИВ:

24 грудня 2025 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 , треті особи: ОСОБА_3 , державний нотаріус Шостої Харківської міської державної нотаріальної контори Лучкіна І.М. про визнання права власності на 1/2 частину домоволодіння з надвірними будівлями в порядку спадкування за законом.

Позовні вимоги мотивує тим, що згідно із свідоцтвом про право власності, виданим Дзержинським Райжитлоуправлінням м. Харкова 30.03.1960 та зареєстрованим Харківським БТІ 01.04.1960 під №28316, власниками домоволодіння по АДРЕСА_1 було подружжя ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Після їх смерті це домоволодіння згідно свідоцтва про право на спадщину по закону від 3 жовтня 1960 року в рівних частинах успадкували їх діти: ОСОБА_6 та ОСОБА_7 (після реєстрації шлюбу - ОСОБА_8 ), яка 07.06.2004 року подарувала належну їй 12 частину будинку АДРЕСА_1 - ОСОБА_3 . 14.12.1958 ОСОБА_6 зареєстрував шлюб з ОСОБА_9 , яка 16.01.1959 була зареєстрована в спірному житловому будинку.

ІНФОРМАЦІЯ_3 у них народився син - ОСОБА_10 та донька ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , відповідачка у справі. 10.12.1986 ОСОБА_6 та ОСОБА_9 розірвали шлюб. 11 серпня 1990 року ОСОБА_1 , позивачка у справі, зареєструвала шлюб з ОСОБА_10 , який був зареєстрований та проживав в АДРЕСА_1 .

Після весілля в будинку за адресою АДРЕСА_1 стала постійно проживати позивачка ОСОБА_1 .

ОСОБА_9 після розірвання шлюбу з ОСОБА_6 спочатку проживала в житловому будинку, а потім виїхала до іншого чоловіка в Полтавську область.

ІНФОРМАЦІЯ_5 у позивачки ОСОБА_1 народився син ОСОБА_12 , який був зареєстрований в житловому будинку АДРЕСА_1 .

ІНФОРМАЦІЯ_6 помер батько чоловіка позивачки ОСОБА_6 . На день смерті ОСОБА_6 , його син та чоловік позивачки ОСОБА_10 постійно проживав разом із позивачкою ОСОБА_1 та спільним сином і був зареєстрований в житловому будинку АДРЕСА_1 .

Після смерті ОСОБА_6 відкрилась спадщина на 1/2 частину вказаного житлового будинку.

Спадкоємцями першої черги по закону після померлого були його діти: чоловік позивачки - ОСОБА_10 та донька померлого ОСОБА_2 , яка на день смерті батька в житловому будинку не проживала, оскільки після одруження з ОСОБА_13 в 1979 році пішла проживати до свого чоловіка на АДРЕСА_2 . До нотаріальної контори про прийняття спадщини вона не зверталась.

Чоловік позивачки ОСОБА_10 спадщину після смерті батька прийняв фактично, оскільки на день смерті батька був зареєстрований та проживав разом зі спадкодавцем.

28.09.2018 чоловік позивачки ОСОБА_10 подав до 6-ї ХДНК заяву про прийняття спадщини після померлого батька ОСОБА_6 . Була заведена спадкова справа 575/2018. ІНФОРМАЦІЯ_7 чоловік позивачки ОСОБА_10 помер.

Спадкоємцями першої черги по закону після ОСОБА_10 є позивачка ОСОБА_1 , його дружина, та їх спільний син ОСОБА_12 . 11 листопада 2019 року позивачка звернулась до 6-ї ХДНК з заявою про прийняття спадщини після смерті свого чоловіка ОСОБА_10 . Спільний син, ОСОБА_12 ІНФОРМАЦІЯ_8 відмовився від прийняття спадщини після смерті батька, на користь позивачки. Була заведена спадкова справа №741/2019 від 11.11.2019 року. Після смерті чоловіка позивачка разом із сином продовжують постійно проживати разом, користуватись та доглядати за будинком.

Однак, в нотаріальній конторі оформити та отримати свідоцтво про право на спадщину по закону позивачка не має можливості після смерті свого чоловіка ОСОБА_10 , оскільки при житті він не оформив документально своє право на спадкове майно після смерті батька ОСОБА_6 , у зв`язку з чим державним нотаріусом Лучкіною І.М. позивачці ОСОБА_1 було відмовлено, про що отримала постанову від 21.02.2022 за №6402-31 про відмову у вчиненні нотаріальних дій.

Ухвалою судді від 22 січня 2026 року провадження у справі відкрито в порядку загального позовного провадження та призначено справу до підготовчого засідання.

10 березня 2026 року ухвалою Шевченківського районного суду м. Харкова було витребувано у Шостої Харківської державної нотаріальної контори завірені належним чином копії спадкових справ: №741/2019 від 11.11.2019 ОСОБА_10 ( ІНФОРМАЦІЯ_9 ), який помер ІНФОРМАЦІЯ_10 ; № 575/2018 від 28.09.2018 ОСОБА_6 ( ІНФОРМАЦІЯ_11 ), який помер ІНФОРМАЦІЯ_12 .

Ухвалою суду від 16 квітня 2026 року закрито підготовче провадження та призначено до судового розгляду по суті.

В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримала та просила їх задовільнити.

Відповідач у судовому засіданні просила позовні вимоги задовольнити частково, визнати за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування за законом на 1/4 частину домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , оскільки вважає, що має право на 1/4 вказаного домоволодіння.

Представник третьої особи, 6-ї Харківської міської державної нотаріальної контори до суду не з`явився, надав до суду заяву, розглядати справу без участі представника.

Третя особа ОСОБА_3 до суду не з`явилась, була повідомлена своєчасно та належним чином, про причини неявки суд не повідомила.

Дослідивши матеріали справи, всебічно та повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають істотне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, як кожен окремо, так і у їх сукупності, суд дійшов висновку про повне задоволення позовних вимог.

Відповідно до ч 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

За приписом ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

За правилами ч. 1 ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за законом або за заповітом.

Згідно зі ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають дружина (чоловік), діти спадкодавця та його батьки.

За змістом ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Як роз`яснює п.п. 2-3 п. 20 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 30.05.2008 року "Про судову практику у справах про спадкування", спадкування за законом здійснюється почергово. За відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття всіма спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують спадкоємці відповідної черги. Зокрема, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки. У другу чергу право на спадкування за законом мають рідні брати та сестри спадкодавця, його баба та дід як з боку батька, так і з боку матері. У третю чергу право на спадкування за законом мають рідні дядько та тітка спадкодавця. У четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини. У п`яту чергу право на спадкування за законом мають інші родичі спадкодавця до шостого ступеня споріднення включно.

Відповідно до ст. 1296 ЦК України, спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Якщо спадщину прийняло кілька спадкоємців, свідоцтво про право на спадщину видається кожному з них із визначенням імені та часток у спадщині інших спадкоємців.

Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Відповідно до частини першої статті 1297 ЦК України, спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно до нотаріуса, який відповідно до вимог статті 68 Закону України «Про нотаріат» при видачі свідоцтва про право на спадщину за законом перевіряє факт смерті спадкодавця, час і місце відкриття спадщини, наявність підстав для закликання до спадкоємства за законом осіб, які подали заяву про видачу свідоцтва та склад спадкового майна.

Для підтвердження наявності спадкового майна, яке підлягає державній реєстрації та місця його знаходження, нотаріусу слід подати документ, що підтверджує право власності спадкодавця на майно з відміткою органу, що проводить реєстрацію, або реєстраційного посвідчення, яке є невід`ємною частиною правовстановлюючого документа.

Згідно зі статтею 68 Закону України «Про нотаріат» та підпункту 4.15 пункту 4 глави 10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусом України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 22.02.2012 року № 296/5 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22.02.2012 за № 282/20595, видача свідоцтва про право на спадщину на спадкове майно, право власності на яке підлягає державній реєстрації, проводиться нотаріусом після подання документів, що посвідчують право власності спадкодавця на таке майно, крім випадків, передбачених пунктом 3 глави 7 розділу І цього Порядку, та перевірки заборони або арешту цього майна.

Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для його оформлення у нотаріальному порядку.

Право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності (стаття 392 ЦК України).

Отже, відповідно до статті 392 ЦК України з вимогами про визнання права власності на спадкове майно спадкоємець може звернутися до особи, яка не визнає або оспорює право власності спадкоємця на спадкове майно.

У постанові від 31 березня 2021 року у справі № 463/4616/18 (провадження № 61-20505св19) Верховний Суд вказав, що у справах про визнання права власності у порядку спадкування належним відповідачем є спадкоємець (спадкоємці), який прийняв спадщину, у випадку їх відсутності, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття, належним відповідачем є відповідний орган місцевого самоврядування.

При цьому відповідно до ч. 1 ст. 1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

За змістом частини 1 статті 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини. Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (частина 1 статті 1270 ЦК України).

За змістом частин 1 та 3 статті 1272 ЦК України якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Судом встановлено, що згідно із свідоцтвом про право на спадщину по закону право власності домоволодіння за адресою АДРЕСА_1 , яке належало ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , та які постійно проживали в АДРЕСА_1 в рівних частках кожному належить їхнім спільним дітям: ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , що проживали в АДРЕСА_1 на підставі свідоцтва про право власності, виданого Дзержинським Райжитлоуправлінням м. Харкова 30 березня 1960 року та зареєстрованого Харківським Бюро технічної інвентаризації 01.04.1960 року №28316.

14.12.1958 ОСОБА_6 зареєстрував шлюб з ОСОБА_9 . У ОСОБА_6 та ОСОБА_9 народились діти: син ОСОБА_10 (чоловік позивачки), ІНФОРМАЦІЯ_9 , та донька ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Відповідно до копії свідоцтва про розірвання шлюбу ОСОБА_6 та ОСОБА_9 10.12.1986 року розірвали свій шлюб, про що в книзі реєстрації актів про розірвання шлюбу зроблено актовий запис №1108, серія НОМЕР_1 .

Згідно із копією свідоцтва про укладання шлюбу ОСОБА_10 11 серпня 1990 року зареєстрував свій шлюб із ОСОБА_14 , про що в книзі реєстрації актів про укладання шлюбу зроблено запис №576, серія ІІІ-ВЛ №451428. ІНФОРМАЦІЯ_5 у ОСОБА_10 та ОСОБА_15 народився син ОСОБА_12 , який зареєстрований в житловому будинку за адресою АДРЕСА_1 , про що свідчить копія довідки про реєстрацію місця проживання особи від 27.04.2018, №03-06274-2018.

Відповідно до свідоцтва про смерть ОСОБА_6 , помер ІНФОРМАЦІЯ_6 , про що в книзі реєстрації смерті зроблено відповідний актовий запис №8970, виданий 26.12.2006 міським відділом реєстрації актів цивільного стану №4, серія НОМЕР_2 .

Після смерті ОСОБА_6 відкрилась спадщина на 1/2 частину житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 .

Спадкоємцями за законом першої черги спадкування після смерті ОСОБА_6 були його діти: чоловік позивачки - ОСОБА_10 та донька померлого ОСОБА_2 , яка після укладання шлюбу з вказаного будинку переїхала та на день смерті батька за адресою: АДРЕСА_1 не проживала.

ОСОБА_10 (чоловік позивачки) спадщину після смерті батька ОСОБА_6 прийняв фактично, оскільки на день смерті батька був зареєстрований та проживав разом із батьком за адресою: АДРЕСА_1 .

ІНФОРМАЦІЯ_7 помер ОСОБА_10 чоловік позивачки, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3 , виданим 05 червня 2019 року Харківським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану головного територіального управління юстиції у Харківській області.

27.05.2019 ОСОБА_12 , син ОСОБА_10 та ОСОБА_1 (позивачки по справі) відмовився від прийняття спадщини свого батька ОСОБА_10 на користь дружини спадкодавця ОСОБА_1 , про що свідчить реєстрація в книзі обліку та реєстрації спадкових справ №2086, спадкова справа №741/2019 від 27.11.2019, засвідчена 6-ю Харківською міською державною нотаріальною конторою, державним нотаріусом.

28.09.2013 ОСОБА_9 звернулась до Дзержинського районного суду м. Харкова з позовом до ХМР про визнання за нею права власності в порядку спадкування за законом на 1/2 частку спірного житлового будинку АДРЕСА_1 після смерті ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_12 .

22.12.2014 заочним рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова позов ОСОБА_9 було задоволено.

28.09.2018 ОСОБА_10 подав заяву до 6-ї ХДНК про прийняття спадщини після померлого батька ОСОБА_6 та заведена спадкова справа №575/2028 до майна померлого ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_6 .

Відповідно до свідоцтва про смерть ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_9 помер ІНФОРМАЦІЯ_7 , про що зроблено відповідний актовий запис №8397, виданий 05.06.2019 Харківським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану ГТУЮ у Харківській області, серія НОМЕР_3 .

Згідно із заявою від 11 листопада 2019 року ОСОБА_1 , після смерті свого чоловіка ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , звернулась із заявою до Шостої Харківської міської державної нотаріальної контори та прийняла спадщину, про що зареєстровано в книзі обліку та реєстрації спадкових справ №1978 .

11 листопада 2019 року Шостою Харківською державною нотаріальною конторою була заведена спадкова справа №741/2019 до майна ОСОБА_10 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_7 .

Згідно із договором дарування від 07.07.2021 ОСОБА_9 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 подарувала ОСОБА_16 (сину відповідачки) 1/2 частку житлового будинку АДРЕСА_1 .

Постановою Харківського апеляційного суду від 18.01.2022 у справі за позовом ОСОБА_9 до ХМР, третя особа: ОСОБА_3 , про визнання права власності апеляційну скаргу ОСОБА_1 на заочне рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 22.12.2014 задоволено. Заочне рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 22.12.2014 скасовано, у задоволенні позову ОСОБА_9 до ХМР, третя особа: ОСОБА_3 , про визнання права власності - відмовлено.

Рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 15.02.2024 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_13 , треті особи: приватний нотаріус ХМНО Харківської області Вільховий Р.М., ОСОБА_3 про визнання договору недійсним - позовні вимоги задоволено, визнано договір дарування 1/2 частки у праві спільної часткової власності на житловий будинок АДРЕСА_1 між ОСОБА_9 та ОСОБА_13 недійсним.

21 лютого 2022 року ОСОБА_1 звернулась до 6-ї ХМДНК СМУМЮ м. Харків щодо видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на нерухоме майно - право власності на 1/2 частку житлових будинків з надвірними будівлями та спорудами, які розташовані: АДРЕСА_1 .

Згідно із постановою 6-ї ХМДНК СМУМЮ м. Харків про відмову у вчинені нотаріальної дії №621/02-31 від 21.02.2022 ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на право власності на 1/2 частку житлових будинків з надвірними будівлями та спорудами, які розташовані: АДРЕСА_1 , на підставі того, що н має підтверджень, що нерухоме майно належало саме ОСОБА_10 .

Як свідчать матеріали справи, позивачці як спадкоємцю, відмовлено у підтверджені її прав шляхом видачі свідоцтва про право на спадщину за законом з підстав непідтвердження прийняття спадщини її чоловіком ОСОБА_10 після смерті спадкодавця, його батька ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_6 , шляхом звернення до нотаріальної контори протягом строку, встановленого для прийняття спадщини.

Згідно із довідкою про реєстрацію місця проживання особи Департаменту реєстрації ХМР № 03-06274-2018 від 27.04.2018 ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 з 05.09.1980 року, тобто на день смерті ОСОБА_6 постійно проживав разом із батьком.

Факт постійного проживання позивачки та її чоловіка разом із спадкодавцем підтверджується також поясненнями свідка ОСОБА_17 , 1966 року народження, яка мешкає за адресою: АДРЕСА_3 , яка у судовому засіданні пояснила, що позивачку ОСОБА_1 знає давно, підтвердила що, за адресою АДРЕСА_1 мешкала позивачка ОСОБА_1 , її чоловік ОСОБА_10 , їх спільний син ОСОБА_12 та батько чоловіка позивачки ОСОБА_6 . Щодо відповідача по справі ОСОБА_2 у судовому засіданні свідок пояснила, що такої людини не знає.

Крім того у судовому засіданні був допитаний другий свідок ОСОБА_18 , 1965 року народження, яка мешкає за адресою: АДРЕСА_4 . У судовому засіданні пояснила, що з позивачкою ОСОБА_1 знайома давно, з відповідачкою ОСОБА_2 не знайома. На питання суду пояснила, що на момент смерті ОСОБА_6 разом з ним мешкали позивачка ОСОБА_1 , її чоловік ОСОБА_10 та їх спільний син ОСОБА_12 . Після смерті чоловіка позивачки ОСОБА_10 в будинку залишаються мешкати позивачка та її син ОСОБА_12 . ОСОБА_3 за місцем реєстрації давно вже не мешкає. Також зазначила, що 1/2 частина будинку за адресою АДРЕСА_1 належить ОСОБА_6 , інша 1/2 частина належить його сестрі ОСОБА_3 .

Доказів на спростування вказаної інформації відповідачка не надала.

Згідно з ч. 3 ст. 1268 ЦК України, спадкоємець, який постійно проживає разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст. 1270 ЦК України, він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Згідно з ч. 3 ст.1296 ЦК України відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Отже, щодо спадкоємців, які на час відкриття спадщини постійно проживали спільно із спадкодавцем, встановлюється презумпція прийняття спадщини, яка може бути спростована лише шляхом подання ними заяви про відмову від спадщини до нотаріальної контори в межах 6 місячного строку, встановленого для прийняття спадщини (ст. 1270 ЦК України). Строк, визначений ст. 1270 ЦУК України, в такому випадку застосовується для відмови від спадщини, а не для її прийняття.

ОСОБА_10 заяву про відмову від спадщини не подавав.

Позивачка є єдиним спадкоємцем померлого чоловіка ОСОБА_10 , оскільки їх спільний син ОСОБА_12 відмовився від прийняття спадщини, чоловік позивачки ОСОБА_10 спадщину після смерті батька прийняв фактично, оскільки на день смерті батька був зареєстрований та проживав разом із спадкодавцем.

Враховуючи вищезазначене, дослідивши матеріали справи, всебічно та повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають істотне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, як кожен окремо так і у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню, оскільки позивач зі свого боку вжила усіх необхідних та передбачених законом заходів для реалізації своїх спадкових прав.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суд не вирішує питання відшкодування судових витрат у зв`язку з відсутністю такої вимоги з боку позивача.

Керуючись ст. 10, 12, 13, 76-81, 89, 141, 223, 258-259, 263-265, 273-274, 279, 354 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_13 , РНОКПП НОМЕР_4 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , до ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 , треті особи: ОСОБА_3 , державний нотаріус Шостої Харківської міської державної нотаріальної контори Лучкіна І.М., про визнання права власності на 1/2 частину домоволодіння з надвірними будівлями в порядку спадкування за законом задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування за законом на 1/2 частину домоволодіння з надвірними будівлями, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , після смерті чоловіка ОСОБА_10 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_7 .

Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складення повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи безпосередньо до Харківського апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О. В. Поляков

Оригінал: reyestr.court.gov.ua