Суд: Чернігівський апеляційний суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: Заява про ухвалення додаткового рішення
Дата: 17 листопада 2026 р.
Справа: №740/2085/26
Суддя: Стельмах А. П.
ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА
іменем України
18 листопада 2026 рокум. Чернігів
Унікальний номер справи № 740/2085/26
Головуючий у першій інстанції – Дударець Д.В.
Апеляційне провадження № 22-з/4823/119/26
Чернігівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого – судді Стельмаха А. П.,
суддів: Супруна О. П., Шарапової О.Л.,
розглянув без повідомлення учасників справи заяву ОСОБА_1 , поданою представником – адвокатом Левченко Марією Володимирівною, про ухвалення додаткового судового рішення у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
У С Т А Н О В И В:
Постановою Чернігівського апеляційного суду від 26 жовтня 2026 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено.
Рішення Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 07 травня 2026 року скасовано та ухвалено нове судове рішення, яким у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором кредитної лінії № 6529266 від 23 серпня 2025 року відмовлено.
Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ» (код ЄДРПОУ 43311346) на користь ОСОБА_1 судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 3 993 грн 60 коп.
30 жовтня 2026 року представник ОСОБА_1 - адвокат Левченко М. В. звернулася до суду із заявою про ухвалення додаткової постанови, посилаючись на те, що під час ухвалення постанови від 26 жовтня 2026 року судом не вирішено питання про розподіл витрат відповідача на професійну правничу допомогу, понесених у зв`язку з апеляційним переглядом справи.
Зазначала, що розмір таких витрат становить 12 000 грн, відповідає рекомендованим мінімальним ставкам адвокатського гонорару та є співмірним зі складністю справи, обсягом наданих послуг і витраченим адвокатом часом. Також посилалася на практику Верховного Суду, відповідно до якої відшкодування витрат на професійну правничу допомогу не залежить від їх фактичної оплати на момент розгляду справи.
Просила ухвалити додаткову постанову, якою стягнути з ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» на користь ОСОБА_1 12 000 грн витрат на професійну правничу допомогу, понесених у зв`язку з розглядом справи в суді апеляційної інстанції.
На підтвердження заявлених вимог представник відповідача надала договір про надання правничої допомоги № 04/09-26 від 04 вересня 2026 року, укладений між ОСОБА_1 та адвокатом Левченко М. В.
Відповідно до пункту 1.1 договору клієнт доручає, а адвокат зобов`язується надати професійну правничу допомогу, здійснювати представництво інтересів та комплексний правовий супровід клієнта у цивільній справі № 740/2085/26 за позовом ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» під час перегляду справи в Чернігівському апеляційному суді.
Згідно з пунктом 1.2 договору адвокат зобов`язується здійснювати захист та представництво прав, свобод і законних інтересів клієнта в суді апеляційної інстанції з усіма правами, наданими процесуальним законодавством України відповідачу та апелянту.
Пунктом 3.1 договору передбачено, що за надання професійної правничої допомоги, визначеної пунктом 1.1 договору, клієнт сплачує адвокату гонорар у формі фіксованої суми в розмірі 12 000 грн без ПДВ.
Відповідно до пункту 3.2 договору фіксована сума включає весь комплекс інтелектуальної праці адвоката щодо підготовки захисту клієнта в суді апеляційної інстанції, зокрема аналіз повного тексту рішення Ніжинського міськрайонного суду від 07 травня 2026 року, вивчення матеріалів справи, збір та підбір актуальної практики Верховного Суду, складання, процесуальне оформлення та направлення апеляційної скарги.
Пунктом 3.3 договору сторони погодили відстрочення оплати гонорару адвоката до моменту стягнення відповідних судових витрат із позивача на підставі додаткового судового рішення Чернігівського апеляційного суду.
13 жовтня 2026 року сторонами складено акт приймання-передачі наданої професійної правничої допомоги, відповідно до якого вартість наданих адвокатом послуг становить 12 000 грн, зокрема: детальний аналіз рішення суду першої інстанції та матеріалів справи – 2 500 грн; дослідження матеріально-правових підстав позову – 3 000 грн; формування правової позиції, підбір та аналіз актуальної судової практики – 3 000 грн; складання, процесуальне оформлення та направлення апеляційної скарги – 3 500 грн.
В акті зазначено, що послуги надані в повному обсязі, належним чином та у встановлені строки, а також підтверджено погоджене сторонами відстрочення оплати гонорару адвоката до моменту стягнення відповідних судових витрат із позивача.
З ордера серії СВ № 1186517 убачається, що адвокат Левченко М. В. уповноважена надавати правничу допомогу Медведенку С. М. на підставі договору про надання правничої допомоги від 04 вересня 2026 року.
Крім того, представником відповідача надано рекомендації Ради адвокатів Чернігівської області щодо застосування мінімальних ставок адвокатського гонорару. Зокрема, у розділі щодо справ за правилами ЦПК України визначено рекомендовану мінімальну вартість підготовки апеляційної скарги без участі адвоката – від 12 000 грн.
Таким чином, заявлений до відшкодування розмір витрат відповідає зазначеній рекомендованій мінімальній ставці. Водночас такі рекомендації не встановлюють обов`язкового для суду розміру витрат, а можуть враховуватися лише як один із критеріїв оцінки розумності гонорару поряд з іншими обставинами справи.
ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» заперечень на заяву про ухвалення додаткової постанови не подало.
Перевіривши заяву та матеріали справи, колегія суддів дійшла таких висновків.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 270 ЦПК України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Додаткове судове рішення ухвалюється тим самим складом суду та в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати – без повідомлення учасників справи.
Оскільки постановою Чернігівського апеляційного суду від 26 жовтня 2026 року не вирішено питання про розподіл витрат ОСОБА_1 на професійну правничу допомогу, пов`язаних із розглядом справи в суді апеляційної інстанції, наявні передбачені статтею 270 ЦПК України підстави для ухвалення додаткової постанови.
При цьому колегія суддів враховує, що в апеляційній скарзі відповідач зазначив про намір подати докази розміру витрат на професійну правничу допомогу протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду апеляційної інстанції відповідно до частини восьмої статті 141 ЦПК України.
Докази на підтвердження розміру таких витрат подані представником відповідача разом із заявою 30 жовтня 2026 року, тобто на четвертий день після ухвалення постанови від 26 жовтня 2026 року. Отже, передбачений частиною восьмою статті 141 ЦПК України строк дотримано.
Витрати, про відшкодування яких подано заяву, стосуються надання правничої допомоги під час апеляційного перегляду справи та не охоплюються витратами, питання про розподіл яких уже вирішено постановою Чернігівського апеляційного суду від 26 жовтня 2026 року.
Відповідно до частин першої, другої статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, а за результатами розгляду справи такі витрати підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Розмір витрат на оплату послуг адвоката визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною.
За частиною четвертою, п`ятою, шостою статті 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним зі складністю справи і виконаних адвокатом робіт, часом, витраченим на їх виконання, обсягом наданих послуг, ціною позову та значенням справи для сторони. У разі недотримання цих вимог суд за клопотанням іншої сторони вправі зменшити розмір витрат на оплату правничої допомоги адвоката. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє відповідне клопотання.
Відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд ураховує, зокрема, пов`язаність цих витрат із розглядом справи, обґрунтованість та пропорційність їх розміру до предмета спору, ціну позову та значення справи для сторін.
Згідно зі статтею 59 Конституції України кожен має право на професійну правничу допомогу.
У пункті 9 частини першої статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» передбачено, що представництво є видом адвокатської діяльності, який полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.
Іншими видами правової допомоги є надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта та їх відновлення в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
Відповідно до статті 19 цього Закону видами адвокатської діяльності, зокрема, є надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності фізичних осіб, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, а також представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного судочинства.
Згідно з частиною першою статті 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути, зокрема, договір про надання правової допомоги, довіреність та ордер.
За змістом статті 30 цього Закону гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару, його фіксований розмір або погодинна оплата, підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати та умови повернення визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду в постанові від 22 травня 2024 року у справі № 205/5969/15-ц зазначив, що суд не вправі з власної ініціативи зменшувати витрати на професійну правничу допомогу лише з мотивів їх неспівмірності, оскільки таке зменшення відповідно до статті 137 ЦПК України можливе за клопотанням іншої сторони.
Водночас суд під час вирішення питання про розподіл судових витрат має перевірити їх реальність, необхідність та обґрунтованість, а також урахувати критерії, передбачені частиною третьою статті 141 ЦПК України. Зокрема, суд може відмовити у відшкодуванні витрат повністю або частково, якщо встановить відсутність їх зв`язку з розглядом справи, необґрунтованість або непропорційність їх розміру до предмета спору.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16 листопада 2022 року у справі № 922/1964/21 зазначила, що у випадку встановленого договором фіксованого розміру гонорару сторона може доводити неспівмірність витрат, зокрема, посилаючись на складність справи, ціну позову, обсяг матеріалів справи, кількість підготовлених процесуальних документів, кількість судових засідань та тривалість розгляду справи, навіть якщо в детальному описі робіт не зазначено витрачений на них час (пункт 169).
У додатковій постанові від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц Велика Палата Верховного Суду наголосила на необхідності застосування критеріїв реальності витрат на професійну правничу допомогу, їх необхідності та розумності розміру з огляду на конкретні обставини справи.
Крім того, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду в постанові від 08 липня 2026 року у справі № 686/10070/24 зазначив, що витрати на надану професійну правничу допомогу за умови підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу незалежно від того, чи їх вартість уже фактично сплачено, чи тільки має бути сплачено.
Отже, відсутність доказів фактичної сплати гонорару адвокату не є підставою для відмови у відшкодуванні таких витрат, якщо підтверджено обсяг наданих послуг, їх вартість та обов`язок сторони оплатити їх відповідно до умов договору.
У цій справі пунктом 3.1 договору передбачено фіксований розмір гонорару в сумі 12 000 грн, а пунктом 3.3 погоджено відстрочення його сплати до моменту відшкодування відповідних витрат позивачем на підставі додаткового судового рішення. Актом від 13 жовтня 2026 року підтверджено надання адвокатом правничої допомоги та погоджену сторонами її вартість. За таких обставин відсутність доказів фактичної сплати гонорару на час розгляду заяви не перешкоджає вирішенню питання про його розподіл.
Оцінюючи заявлені до відшкодування витрати, колегія суддів ураховує, що предметом спору було стягнення заборгованості за договором кредитної лінії, ціна позову становила 18 895 грн, а справа не належить до категорії справ підвищеної складності.
Згідно з актом від 13 жовтня 2026 року адвокатом здійснено аналіз рішення суду першої інстанції та матеріалів справи, досліджено матеріально-правові підстави позову, сформовано правову позицію, підібрано й проаналізовано судову практику, підготовлено, оформлено та направлено апеляційну скаргу. Водночас акт не містить відомостей про тривалість виконання зазначених робіт та обсяг опрацьованих матеріалів, що не дає можливості повною мірою оцінити обсяг фактично витраченого адвокатом часу.
Колегія суддів бере до уваги, що підготовка апеляційної скарги передбачала необхідність ознайомлення з матеріалами справи, аналізу оскаржуваного судового рішення та формування правової позиції відповідача. Результатом наданої правничої допомоги стало задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду першої інстанції з ухваленням нового рішення про відмову в позові, що свідчить про зв`язок наданих послуг із розглядом справи та їх значення для відповідача.
Разом із тим наведені обставини не свідчать про співмірність усієї заявленої до відшкодування суми. При визначенні розміру витрат, що підлягають покладенню на іншу сторону, суд має враховувати не лише домовленість клієнта з адвокатом щодо вартості послуг, а й об`єктивну необхідність та обсяг виконаної роботи, складність справи, ціну позову та значення справи для сторони.
Колегія суддів також ураховує, що апеляційний перегляд справи здійснювався в порядку письмового провадження. Спір не вимагав дослідження значної кількості складних фактичних обставин чи вирішення складних правових питань. З наданого акта вбачається, що адвокатом підготовлено одну апеляційну скаргу та здійснено аналіз судової практики. При цьому відсутність відомостей про час, витрачений на виконання робіт, та обсяг опрацьованих матеріалів не дає можливості встановити об`єктивну необхідність саме заявленого розміру гонорару.
Погоджений сторонами договору фіксований розмір гонорару підтверджує зобов`язання відповідача перед адвокатом, однак не зумовлює автоматичного покладення всієї суми на іншу сторону спору. Під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд має визначити розмір, який є обґрунтованим та співмірним з огляду на критерії, передбачені статтями 137, 141 ЦПК України.
Отже, враховуючи характер спірних правовідносин, ціну позову, відсутність підвищеної складності справи, обсяг підтверджених адвокатських послуг та результат апеляційного перегляду, колегія суддів доходить висновку, що заявлені до відшкодування витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 12 000 грн не повною мірою відповідають критеріям співмірності та розумності.
Визначаючи суму витрат, яка підлягає відшкодуванню, колегія суддів ураховує, що адвокатом було здійснено аналіз судового рішення та матеріалів справи, сформовано правову позицію, проаналізовано судову практику та підготовлено апеляційну скаргу, яка мала значення для захисту прав відповідача і вплинула на результат розгляду справи.
Водночас з огляду на невисоку складність спору, його ціну, обсяг підтверджених послуг та відсутність деталізації витраченого часу колегія суддів вважає, що що витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3 000 грн забезпечить справедливий баланс інтересів сторін та є обґрунтованими та пропорційними обставинам цієї справи.
За таких обставин заява представника ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню зі стягненням на користь ОСОБА_1 3 000 грн витрат на професійну правничу допомогу, понесених у зв`язку з розглядом справи в суді апеляційної інстанції та не охоплених розподілом судових витрат у постанові Чернігівського апеляційного суду від 26 жовтня 2026 року.
Керуючись статтями 133, 137, 141, 270, 381–384 ЦПК України, апеляційний суд
У Х В А Л И В:
Заяву представника ОСОБА_1 – ОСОБА_2 про ухвалення додаткової постанови задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ» на користь ОСОБА_1 3 000 (три тисячі) грн витрат на професійну правничу допомогу, понесених у зв`язку з розглядом справи в суді апеляційної інстанції.
У задоволенні заяви в іншій частині відмовити.
Додаткова постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у випадках, передбачених статтею 389 ЦПК України, протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий: Судді:
Оригінал: reyestr.court.gov.ua