Суд: Сумський апеляційний суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: про позбавлення батьківських прав
Дата: 16 листопада 2026 р.
Справа: №587/5857/25
Суддя: Худик А. М.
Справа №587/5857/25
Номер провадження 22-ц/816/3152/26
Категорія - 72
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 листопада 2026 року м. Суми
Сумський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого Худика А.М. (суддя-доповідач), суддів: Петен Я.Л., Замченко А.О.,
з участю секретаря судового засідання - Назарової О.М.,
у присутності:
представника позивача Рижова Сергія Євгеновича
представника відповідача ОСОБА_1
прокурора Луцик Олени Олексіївни
розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу ОСОБА_2 , подану її представником –адвокатом Рижовим Сергієм Євгеновичем,
на ухвалу Зарічного районного суду м. Суми від 29 вересня 2026 року постановлену у складі судді Северинової А.С. у м. Суми, повний текст ухвали складено 05 жовтня 2026 року,
в цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа: Управління «Служба у справах дітей» Сумської міської ради, про позбавлення батьківських прав,
У С Т А Н О В И В:
Короткий зміст позовних вимог і рішення суду першої інстанції
25.12.2025 ОСОБА_2 , через свого представника адвоката Рижова С.Є., звернулася до Сумського районного суду Сумської області з заявою, в якій просить позбавити відповідача батьківських прав відносно дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Ухвалою Сумського районного суду Сумської області від 26.12.2025 справу передано за підсудністю до Зарічного районного суду м. Суми.
Ухвалою Зарічного районного суду м. Суми від 29 вересня 2026 року залишено без розгляду заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа: Управління «Служба у справах дітей» Сумської міської ради про позбавлення батьківських прав.
Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції виходив із того, що з 17.06.2026 судові засідання у справі тричі відкладались, спочатку з неявки сторони позивача, потім за клопотаннями сторони позивача у зв`язку з оголошенням сигналу «Повітряна тривога». 01.09.2026 судове засідання вкотре відкладено за клопотанням представника позивача у зв`язку з оголошенням сигналу «Повітряна тривога», при цьому роз`яснено позивачу та її представнику, що вони не позбавлені можливості приймати участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції, у тому числі, з використанням власних технічних засобів. Також, судом роз`яснено позивачу та її представнику, що у випадку повторної неявки в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ними про причини неявки позовна заява буде залишена без розгляду.
В останнє судове засідання сторона позивача також не з`явились. Представник позивача у черговий раз подав клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку з оголошенням сигналу «Повітряна тривога» на території Сумського району, тому позовна заява залишена без розгляду.
Короткий зміст та узагальнені доводи апеляційної скарги
Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, позивач ОСОБА_2 через свого представника – адвоката Рижова С.Є. подала апеляційну скаргу на ухвалу Зарічного районного суду м. Суми від 29.09.2026, в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Апеляційна скарга мотивована тим, що судом було порушено право позивача на участь у судовому розгляді, оскільки проведення засідання під час оголошення сигналу «Повітряної тривоги» ставить під загрозу життя та здоров`я сторони позивача та інших учасників процесу, що є недопустимим. Зазначає, що сторона позивача не втратила інтересу до розгляду справи, як це зазначив суд, навпаки – підтримує позовні вимоги.
Оскаржувана ухвала постановлена за відсутності передбачених законом підстав для залишення позову без розгляду, оскільки відповідно до частини п`ятої статті 223, пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України обов`язковими умовами застосування такого процесуального наслідку є повторна неявка належним чином повідомленого позивача без поважних причин або неповідомлення ним причин неявки. Судове засідання було призначене на 10 год 00 хв 29 вересня 2026 року, однак о 09 год 26 хв у Сумському районі оголошено повітряну тривогу, яка тривала до 12 год 50 хв, у зв`язку з чим представником позивача завчасно подано клопотання про відкладення розгляду справи. Водночас судове засідання фактично розпочалося о 10 год 39 хв, проте позивач та його представник про зміну часу його проведення повідомлені не були, а отже, були позбавлені можливості взяти участь у судовому розгляді. За таких обставин оголошення повітряної тривоги, яка становила об`єктивну перешкоду для безпечної участі в судовому засіданні, у сукупності з фактом завчасного подання клопотання про відкладення розгляду справи та неповідомленням учасників справи про фактичний час проведення судового засідання виключає можливість кваліфікації неявки позивача як такої, що відбулася без поважних причин, а відтак висновок суду про наявність передбачених законом підстав для залишення позову без розгляду є передчасним та необґрунтованим.
Узагальнені доводи та заперечення відзиву на апеляційну скаргу
03.11.2026 представник відповідача ОСОБА_3 – адвокат Журба Галина Михайлівна подала відзив на апеляційну скаргу, в якому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, ухвалу Зарічного районного суду м.Суми від 29.09.2026 – без змін.
Відзив на апеляційну скаргу мотивовано тим, що позивач ОСОБА_2 та її представник адвокат Рижов С.Є., будучи належним чином повідомленими про дату, час і місце судових засідань у справі № 587/5857/25, систематично не з`являлися до суду, зокрема 17.06.2026, 14.07.2026, 01.09.2026 та 29.09.2026, не повідомляючи причин неявки. При цьому 17.06.2026 суд попередив сторону позивача про можливість залишення позову без розгляду в разі повторної неявки, а 01.09.2026 додатково роз`яснив право на участь у засіданнях у режимі відеоконференції.
Попри це, позивач та її представник не скористалися можливістю дистанційної участі, не подавали заяв про розгляд справи за відсутності позивача та не забезпечили явку неповнолітніх дітей для заслуховування їхньої думки відповідно до ст. 171 СК України.
Посилання скаржника на повітряну тривогу 29.09.2026 не спростовує факту попередніх неявок та систематичного невиконання процесуальних обов`язків. Така поведінка в сукупності свідчить про недобросовісне користування процесуальними правами та затягування розгляду справи, що суперечить ст. 44 ЦПК України.
Відповідно до ч. 5 ст. 223 та п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України повторна неявка належним чином повідомленого позивача за відсутності заяви про розгляд справи без його участі є підставою для залишення позову без розгляду. Верховний Суд у постановах від 11.01.2023 у справі № 500/3032/18 та від 02.04.2026 у справі № 753/9570/25 наголосив на імперативному характері цієї норми та відсутності необхідності з`ясовувати поважність причин повторної неявки.
Крім того, у постанові від 28.07.2023 у справі № 755/20634/21 Верховний Суд зазначив, що залишення позову без розгляду внаслідок повторної неявки забезпечує дотримання розумних строків судового розгляду та захист інтересів відповідача від необґрунтованих витрат часу і коштів.
Отже, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність передбачених законом підстав для залишення позову без розгляду, оскільки позивач неодноразово не з`являлася в судові засідання, не подавала заяв про розгляд справи за її відсутності та не вживала належних заходів для забезпечення своєї участі в судовому процесі. При цьому залишення позову без розгляду не перешкоджає реалізації позивачем права на повторне звернення до суду в загальному порядку, що прямо передбачено частиною другою статті 257 ЦПК України.
Позиція апеляційного суду щодо явки учасників справи та можливості апеляційного розгляду
У судове засідання з`явилися представник позивача Рижов Сергій Євгенович, представник відповідача Журба Галина Михайлівна та прокурор Луцик Олена Олексіївна.
Інші учасники справи в судове засідання не з`явилися, про дату, час і місце його проведення повідомлені належним чином.
Відповідно до частини другої статті 372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце судового засідання, не перешкоджає розгляду справи судом апеляційної інстанції.
Ураховуючи наведене, колегія суддів вважає за можливе провести апеляційний розгляд справи за відсутності учасників, які не з`явилися.
Фактичні обставини, встановлені судом першої та апеляційної інстанції
Ухвалою Сумського районного суду Сумської області від 26 грудня 2025 року справу № 587/5857/25 передано на розгляд за підсудністю до Зарічного районного суду м. Суми.
15 січня 2026 року справа надійшла до Зарічного районного суду м. Суми.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15 січня 2026 року справу передано на розгляд судді Севериновій А. С.
Ухвалою Зарічного районного суду м. Суми від 23 січня 2026 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання на 12 лютого 2026 року, про що повідомлено учасників справи.
Позивач отримала копію зазначеної ухвали поштовим відправленням 29 січня 2026 року (а.с. 38).
12 лютого 2026 року підготовче судове засідання відкладено на 09 березня 2026 року у зв`язку з перебуванням головуючого судді на лікарняному.
Позивач отримала повістку про виклик до суду на 09 березня 2026 року о 09 год 00 хв поштовим відправленням 24 лютого 2026 року (а.с. 66).
Представник позивача – адвокат Рижов С.Є. отримав повістку про виклик до суду на 09 березня 2026 року о 09 год 00 хв до особистого кабінету в підсистемі «Електронний суд» 15 лютого 2026 року о 12 год 24 хв 37 с (а.с. 73).
09 березня 2026 року підготовче судове засідання відкладено на 31 березня 2026 року у зв`язку з перебуванням головуючого судді на лікарняному.
Представник позивача – адвокат Рижов С. Є. отримав повістку про виклик до суду на 31 березня 2026 року о 10 год 00 хв до особистого кабінету в підсистемі «Електронний суд» 11 березня 2026 року о 08 год 45 хв 08 с (а.с. 89).
Позивач отримала повістку про виклик до суду на 31 березня 2026 року о 10 год 00 хв поштовим відправленням 12 березня 2026 року (а.с. 90).
31 березня 2026 року о 09 год 48 хв від представника позивача – адвоката Рижова С.Є. надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку з оголошенням сигналу «Повітряна тривога» (а.с. 92-94).
31 березня 2026 року протокольною ухвалою суду підготовче судове засідання відкладено на 29 квітня 2026 року за клопотанням представника позивача у зв`язку з оголошенням повітряної тривоги на території Сумської області.
Представник позивача – адвокат Рижов С.Є. отримав повістку про виклик до суду на 29 квітня 2026 року о 13 год 30 хв до особистого кабінету в підсистемі «Електронний суд» 05 квітня 2026 року о 06 год 28 хв 01 с (а.с. 106).
Позивач отримала повістку про виклик до суду на 29 квітня 2026 року о 13 год 30 хв поштовим відправленням 05 квітня 2026 року (а.с. 107).
Ухвалою Зарічного районного суду м. Суми від 29 квітня 2026 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду у відкритому судовому засіданні на 17 червня 2026 року.
Представник позивача – адвокат Рижов С.Є. отримав повістку про виклик до суду на 17 червня 2026 року о 13 год 30 хв до особистого кабінету в підсистемі «Електронний суд» 04 травня 2026 року о 17 год 44 хв 49 с (а.с. 118).
Позивач отримала повістку про виклик до суду на 17 червня 2026 року о 13 год 30 хв поштовим відправленням 05 травня 2026 року (а.с. 119).
15 червня 2026 року о 16 год 34 хв на електронну адресу Зарічного районного суду м. Суми надійшов запит адвоката Рижова С.Є. (а. с. 134-136).
17 червня 2026 року позивач та її представник у судове засідання не з`явилися, про причини неявки суд не повідомили. Протокольною ухвалою головуючого судді розгляд справи відкладено на 14 липня 2026 року у зв`язку з неявкою позивача та представника третьої особи, які не повідомили суд про причини неявки. Суд зобов`язав позивача, її представника та представника третьої особи надати докази поважності причин неявки в судове засідання, а також попередив сторону позивача, що в разі повторної неявки в судове засідання без поважних причин або неповідомлення суду про причини неявки позовну заяву буде залишено без розгляду (а.с. 137).
Представник позивача – адвокат Рижов С. Є. отримав повістку про виклик до суду на 14 липня 2026 року о 13 год 30 хв до особистого кабінету в підсистемі «Електронний суд» 18 червня 2026 року о 08 год 33 хв 18 с (а.с. 141 зв.).
Позивач отримала повістку про виклик до суду на 14 липня 2026 року о 13 год 30 хв поштовим відправленням 25 червня 2026 року (а.с. 142).
14 липня 2026 року о 13 год 48 хв від представника позивача – адвоката Рижова С.Є. надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку з оголошенням сигналу «Повітряна тривога» (а.с. 143-145).
14 липня 2026 року протокольною ухвалою суду розгляд справи відкладено на 01 вересня 2026 року за клопотанням представника позивача у зв`язку з оголошенням сигналу «Повітряна тривога» на території Сумського району.
Представник позивач – адвокат Рижов С. Є. отримав повістку про виклик до суду на 01 вересня 2026 року о 10 год 00 хв до особистого кабінету в підсистемі «Електронний суд» 15 липня 2026 року о 17 год 00 хв 33 с (а.с. 150 зв.).
Позивач отримала повістку про виклик до суду на 01 вересня 2026 року о 10 год 00 хв поштовим відправленням 21 липня 2026 року (а.с. 151).
01 вересня 2026 року о 10 год 00 хв від представника позивача – адвоката Рижова С.Є. надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку з оголошенням сигналу «Повітряна тривога» (а. с. 156-158).
01 вересня 2026 року протокольною ухвалою суду розгляд справи відкладено на 29 вересня 2026 року за клопотанням представника позивача у зв`язку з оголошенням сигналу «Повітряна тривога» на території Сумського району. Суд роз`яснив позивачу та її представнику, що вони мають можливість брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, зокрема з використанням власних технічних засобів. Крім того, суд попередив позивача та її представника, що в разі повторної неявки в судове засідання без поважних причин або неповідомлення суду про причини неявки позовну заяву буде залишено без розгляду.
Представник позивача – адвокат Рижов С. Є. отримав повістку про виклик до суду на 29 вересня 2026 року о 10 год 00 хв до особистого кабінету в підсистемі «Електронний суд» 03 вересня 2026 року о 04 год 13 хв 05 с (а. с. 165).
Позивач отримала повістку про виклик до суду на 29 вересня 2026 року о 10 год 00 хв поштовим відправленням 08 вересня 2026 року (а.с. 168).
29 вересня 2026 року о 10 год 21 хв від представника позивача – адвоката Рижова С.Є. надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку з оголошенням сигналу «Повітряна тривога» (а.с. 181-183).
29 вересня 2026 року позивач ОСОБА_2 та її представник – адвокат Рижов С.Є. у судове засідання не з`явилися. Водночас у судове засідання прибули прокурор Могильна Т.М., представник відповідача ОСОБА_3 – адвокат Журба Г. М., а також представник третьої особи – Управління «Служба у справах дітей» Сумської міської ради Смук Р.В. Присутні учасники справи вважали за можливе проводити судовий розгляд за відсутності позивача та її представника (а.с. 184-185).
29 вересня 2026 року о 09 год 26 хв у Сумському районі було оголошено сигнал «Повітряна тривога».
Клопотання про відкладення судового засідання представник позивача – адвокат Рижов С.Є. надіслав 29 вересня 2026 року о 09 год 59 хв, тобто за одну хвилину до призначеного часу початку судового засідання. Канцелярією суду зазначене клопотання зареєстровано 29 вересня 2026 року о 10 год 23 хв.
Відповідно до протоколу судового засідання від 29 вересня 2026 року судове засідання розпочалося о 10 год 39 хв, після оголошення жовтого рівня небезпеки у Сумському районі.
Мотиви, з яких виходить апеляційний суд та застосовані норми права
Щодо встановлення повторності неявки позивача у судові засідання
Частинами першою, другою, п`ятою статті 223 ЦПК України передбачено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав: 1) неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання; 2) перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними; 3) виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи; 4) необхідність витребування нових доказів, у випадку коли учасник справи обґрунтував неможливість заявлення відповідного клопотання в межах підготовчого провадження; 5) якщо суд визнає потрібним, щоб сторона, яка подала заяву про розгляд справи за її відсутності, дала особисті пояснення. Викликати позивача або відповідача для особистих пояснень можна і тоді, коли в справі беруть участь їх представники.
У разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.
Системний аналіз наведених норм процесуального права свідчить про те, що законодавець диференціює необхідність врахування судом поважності/неповажності причин неявки позивача до суду залежно від того, яке це судове засідання: перше чи повторне. Тобто процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов`язані з принципом диспозитивності цивільного судочинства, за змістом якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами.
Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд залишає позовну заяву без розгляду. Зазначена норма дисциплінує позивача як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він може подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи.
Таким чином, згідно з вимогами ЦПК України суд не зобов`язаний з`ясовувати причини повторної неявки в судове засідання належним чином повідомленого позивача і у випадку повторної неявки позивача, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Правове значення в такому випадку має лише належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання ним заяви про розгляд справи за його відсутності.
Наведені правові висновки викладені зокрема у постановах Верховного Суду 21 вересня 2020 року у справі № 658/1141/18 (провадження № 61-3617св19); від 22травня 2019 року у справі № 310/12817/13 (провадження №61-36375св18)
Як установлено судом та підтверджується матеріалами справи, ухвалою Зарічного районного суду м. Суми від 23 січня 2026 року відкрито провадження у справі та призначено підготовче судове засідання на 12 лютого 2026 року. Копію зазначеної ухвали позивач отримала 29 січня 2026 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 38).
У подальшому позивач та її представник належним чином повідомлялися про дату, час і місце судових засідань. Зокрема, позивач отримала судові повістки про виклик до суду на 09 березня, 31 березня, 29 квітня, 17 червня, 14 липня, 01 вересня та 29 вересня 2026 року, що підтверджується відповідними поштовими повідомленнями (а.с. 66, 90, 107, 119, 142, 151, 168). Представник позивача – адвокат Рижов С.Є. отримував судові повістки через особистий електронний кабінет у підсистемі «Електронний суд», що підтверджується відомостями про їх доставлення (а.с. 73, 89, 106, 118, 141 зв., 150 зв., 165).
При цьому судові засідання, призначені на 12 лютого та 09 березня 2026 року, не відбулися у зв`язку з перебуванням головуючого судді на лікарняному, а підготовче судове засідання 31 березня 2026 року було відкладено за клопотанням представника позивача. Отже, зазначені обставини не можуть розцінюватися як неявка позивача у судове засідання.
Проте 17 червня 2026 року позивач та її представник, будучи належним чином повідомленими про дату, час і місце судового засідання, у судове засідання не з`явилися, про причини неявки суд не повідомили.
За результатами розгляду цього питання суд відклав розгляд справи на 14 липня 2026 року, зобов`язав позивача, її представника та представника третьої особи надати докази поважності причин неявки, а також попередив сторону позивача, що в разі повторної неявки без поважних причин або неповідомлення суду про причини неявки позовна заява буде залишена без розгляду (а.с. 137).
14 липня 2026 року позивач та її представник повторно не з`явилися у судове засідання, призначене на 13 год 30 хв. Представник позивача звернувся до суду з клопотанням про відкладення розгляду справи о 13 год 17 хв (а.с. 143-145).
01 вересня 2026 року, позивач та її представник знову не з`явилися у судове засідання, призначене на 10 год 00 хв. Представник позивача надіслав клопотання про відкладення розгляду справи о 10 год 00 хв (а.с. 156-158).
За результатами розгляду зазначеного клопотання суд відклав розгляд справи на 29 вересня 2026 року. При цьому суд роз`яснив позивачу та її представнику право на участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, у тому числі з використанням власних технічних засобів, а також повторно попередив про можливість залишення позовної заяви без розгляду в разі повторної неявки без поважних причин або неповідомлення суду про причини неявки.
Попри це, 29 вересня 2026 року позивач та її представник у судове засідання не з`явилися. Судова повістка про виклик до суду на зазначену дату та час була отримана позивачем 08 вересня 2026 року, а її представником – 03 вересня 2026 року через особистий електронний кабінет у підсистемі «Електронний суд» (а.с. 165, 168).
Таким чином, матеріалами справи підтверджується, що позивач та її представник були належним чином повідомлені про дату, час і місце судових засідань, призначених на 17 червня, 14 липня, 01 вересня та 29 вересня 2026 року, однак у жодне із зазначених засідань не з`явилися.
При цьому після першої зафіксованої неявки 17 червня 2026 року суд надав стороні позивача можливість реалізувати свої процесуальні права, відклавши розгляд справи та попередивши про передбачені законом наслідки повторної неявки. 01 вересня 2026 року, суд повторно роз`яснив можливість дистанційної участі у судовому засіданні та ще раз попередив про можливість залишення позову без розгляду.
Проте протягом усього часу перебування справи на розгляді суду першої інстанції позивач та її представник не подали заяви про розгляд справи за їхньої відсутності, як і не звернулися із заявою про участь у судових засіданнях у режимі відеоконференції, незважаючи на відповідне роз`яснення суду.
За таких обставин висновок суду першої інстанції про наявність передбаченої пунктом 3 частини першої статті 257 ЦПК України процесуальної підстави для залишення позовної заяви без розгляду ґрунтується на встановлених фактичних обставинах справи та відповідає вимогам процесуального закону.
Щодо доводів апеляційної скарги про неповідомлення сторони позивача про початок судового засідання о 10 год 39 хв
Доводи апеляційної скарги про те, що сторона позивача не була повідомлена про початок судового засідання 29 вересня 2026 року о 10 год 39 хв, не свідчать про порушення судом першої інстанції норм процесуального права.
Як убачається з матеріалів справи, судове засідання було призначено на 29 вересня 2026 року о 10 год 00 хв. Про дату, час та місце його проведення позивача та її представника було належним чином повідомлено, що підтверджується матеріалами справи (а.с. 165, 168).
Отже, сторона позивача була обізнана саме про час, на який призначено судове засідання, – 10 год 00 хв. Проте початок судового засідання о 10 год 39 хв, тобто із затримкою відносно визначеного часу, не означає призначення нового судового засідання або зміну його дати, часу чи місця проведення, про які учасників справи належало б повідомляти повторно.
Призначений час судового засідання визначає момент, на який учасники справи мають прибути до суду або забезпечити свою участь у засіданні у передбачений процесуальним законом спосіб. Водночас фактичний початок судового засідання із певною затримкою не змінює визначеного судом часу його призначення та не покладає на суд обов`язку повторно повідомляти учасників справи про початок розгляду лише у зв`язку з такою затримкою.
За таких обставин покликання скаржника на те, що судове засідання фактично розпочалося о 10 год 39 хв, а не о 10 год 00 хв, не спростовує факту належного повідомлення позивача та її представника про дату, час і місце судового засідання. Матеріали справи не свідчать про те, що судом було змінено призначені дату, час або місце судового засідання без належного повідомлення учасників справи.
Таким чином, наведений довід апеляційної скарги не дає підстав для висновку про неналежне повідомлення сторони позивача про судове засідання 29 вересня 2026 року та не свідчить про порушення її права на участь у судовому розгляді.
Матеріалами справи підтверджується, що судове засідання 29 вересня 2026 року фактично відбулося та розпочалося о 10.39 год (а.с. 184-185). Час фактичного початку судового засідання не свідчить про проведення судового розгляду поза межами призначеного судового засідання, оскільки суд не змінював визначених дати, часу та місця його проведення, а лише розпочав розгляд справи із затримкою. Отже, учасники справи, які були належним чином повідомлені про призначення судового засідання на 10 год 00 хв, мали забезпечити свою участь у ньому з урахуванням визначеного судом часу, тоді як затримка з його фактичним початком не зумовлювала виникнення обов`язку суду здійснювати повторне повідомлення про засідання.
За таких обставин факт початку судового засідання о 10.39 год не може розцінюватися як порушення порядку повідомлення учасників справи чи самостійна підстава для висновку про порушення права сторони позивача на участь у судовому розгляді.
Щодо доводів апеляційної скарги про повітряну тривогу як поважну причину неявки в судове засідання
Скаржник обґрунтовує поважність неявки позивача та її представника в судове засідання 29 вересня 2026 року оголошенням сигналу «Повітряна тривога», покликаючись на об`єктивну загрозу життю і здоров`ю та стверджуючи, що суд першої інстанції мав відкласти розгляд справи.
Колегія суддів погоджується з тим, що захист життя і здоров`я людини є безумовним пріоритетом, а оголошення сигналу «Повітряна тривога» в умовах збройної агресії російської федерації не може ігноруватися судом під час вирішення питання про можливість проведення судового засідання та участь у ньому учасників справи. Однак зазначена обставина підлягає оцінці в сукупності з іншими обставинами, що мають значення для вирішення питання про можливість реалізації учасником справи права на участь у судовому розгляді.
Колегія суддів ураховує, що Сумська область розташована в безпосередній близькості до території ведення бойових дій та систематично зазнає загроз, пов`язаних із воєнною агресією. Повітряні тривоги в регіоні мають регулярний характер. За таких умов відкладення кожного судового засідання у зв`язку з оголошенням повітряної тривоги без урахування інших передбачених законом способів участі в судовому процесі може призвести до невизначеного в часі відкладення розгляду справи та порушення вимоги щодо її розгляду впродовж розумного строку.
З огляду на це процесуальний закон передбачає можливість участі учасників справи в судовому засіданні в режимі відеоконференції, зокрема поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів. Такий спосіб участі дає змогу реалізувати право на доступ до суду без необхідності особистого прибуття до приміщення суду та, за наявності відповідних умов, може бути використаний для забезпечення участі особи в судовому розгляді в умовах воєнного стану.
Як убачається з матеріалів справи, суд першої інстанції ще 01 вересня 2026 року, відкладаючи розгляд справи, окремо роз`яснив позивачу та її представнику, що вони не позбавлені можливості брати участь у судових засіданнях у режимі відеоконференції, у тому числі з використанням власних технічних засобів. Отже, сторона позивача була обізнана про наявність такого процесуального способу участі в судовому засіданні та мала можливість скористатися ним у разі виникнення перешкод для особистої явки до суду.
Матеріали справи не містять відомостей про подання позивачем або її представником заяви про участь у судовому засіданні 29 вересня 2026 року в режимі відеоконференції, повідомлення суду про об`єктивні перешкоди для реалізації такого права чи наведення обставин, які унеможливлювали б дистанційну участь у судовому засіданні, у зв`язку з чим оголошення сигналу «Повітряна тривога», яке могло перешкоджати особистій явці до суду, не є достатньою підставою для висновку про об`єктивну неможливість участі позивача та її представника в судовому розгляді з використанням іншого передбаченого процесуальним законом способу.
Колегія суддів не покладає на позивача чи її представника обов`язку наражати себе на небезпеку або ігнорувати правила цивільного захисту. Висновок суду ґрунтується на тому, що суд першої інстанції заздалегідь роз`яснив стороні позивача можливість дистанційної участі в судовому засіданні, однак доказів вжиття нею заходів для реалізації цієї можливості або наявності об`єктивних перешкод для такої участі матеріали справи не містять.
Крім того, колегія суддів ураховує, що розгляд справи неодноразово відкладався, зокрема за клопотаннями представника позивача. Під час відкладення судового засідання 01 вересня 2026 року суд не лише роз`яснив можливість участі в режимі відеоконференції, а й повторно попередив сторону позивача про процесуальні наслідки повторної неявки до суду або неповідомлення причин неявки. Отже, сторона позивача була обізнана як про дату, час і місце наступного судового засідання, так і про можливість дистанційної участі в ньому та процесуальні наслідки повторної неявки. Проте доказів того, що позивач або її представник скористалися наданими процесуальними можливостями чи вчинили дії для забезпечення своєї участі в судовому засіданні, матеріали справи не містять.
Позивач та її представник також не скористалися передбаченим процесуальним законом правом подати заяву про розгляд справи за їх відсутності, хоча така можливість давала змогу забезпечити продовження судового розгляду без їхньої особистої участі. Матеріали справи не містять відомостей про подання відповідної заяви або повідомлення суду про намір скористатися таким процесуальним правом.
Колегія суддів також бере до уваги необхідність забезпечення балансу між правом особи на участь у судовому розгляді, з одного боку, та правами інших учасників справи на своєчасний і ефективний судовий захист – з іншого.
Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги
Доводи апеляційної скарги зводяться до власного тлумачення скаржником положень ст. 316 ЦПК України та незгоди з правовою оцінкою встановлених судом обставин, однак не підтверджують неправильного застосування судом першої інстанції норм процесуального права. Відтак вони не спростовують правильності висновків суду першої інстанції та не дають підстав для висновку про незаконність чи необґрунтованість оскаржуваної ухвали.
Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення – без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив його з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки підстав, передбачених статтею 376 ЦПК України, для скасування оскаржуваної ухвали не встановлено, апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а ухвала суду першої інстанції – без змін.
Інші процесуальні питання розгляду апеляційної скарги
Згідно ст. 384 ЦПК України, постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення.
За ч. 1 ст. 389 ЦПК України, учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку, зокрема, рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті.
Оскільки предметом апеляційного перегляду є ухвала суду першої інстанції, передбачена пунктом 6 частини першої статті 353 ЦПК України, відповідно до пункту 2 частини першої статті 389 ЦПК України постанова суду апеляційної інстанції, ухвалена за наслідками її перегляду, не підлягає касаційному оскарженню.
Керуючись статтями 367, 374, 375, 381-384, 389 ЦПК України, Сумський апеляційний суд
У Х В А Л И В :
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 , подану її представником – адвокатом Рижовим Сергієм Євгеновичем, залишити без задоволення.
Ухвалу Зарічного районного суду м.Суми від 29 вересня 2026 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 17 листопада 2026 року.
Головуючий - А.М. Худик
Судді: Я.Л. Петен
А.О. Замченко
Оригінал: reyestr.court.gov.ua