Суд: Бобровицький районний суд Чернігівської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: позики, кредиту, банківського вкладу, з них
Дата: 17 листопада 2026 р.
Справа: №729/1446/26
Суддя: Булига Н. О.
Справа № 729/1446/26 2/729/1214/26
Р І Ш Е Н Н Я
І м е н е м У к р а ї н и
заочне
18 листопада 2026 р. Бобровицький районний суд Чернігівської області в складі:
головуючої судді Булиги Н. О.
секретаря Романченко С. С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Бобровиця у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
В С Т А Н О В И В :
Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що 20.10.2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «АВІРА ГРУП» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 94124. Зазначений договір укладено в електронній формі шляхом направлення відповідачу електронного повідомлення (SMS) з одноразовим ідентифікатором, введенням якого відповідач підтвердив прийняття умов кредитного договору.
Відповідно до умов договору ТОВ «ФК «АВІРА ГРУП» надало відповідачу кредитні кошти у розмірі 3 000 грн. у безготівковій формі шляхом їх перерахування на банківську картку № НОМЕР_1 , реквізити якої були зазначені відповідачем під час укладення кредитного договору.
Однак, відповідач належним чином свої зобов`язання за кредитним договором не виконував, отримані кредитні кошти та відсотки за користування ними у встановленому договором порядку не сплатив, унаслідок чого утворилася заборгованість.
23.12.2024 року між ТОВ «ФК «АВІРА ГРУП» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» було укладено договір факторингу № 23122024, відповідно до умов якого ТОВ «ФК «АВІРА ГРУП» відступило ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» права грошової вимоги до боржників, у тому числі право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 94124 від 20.10.2023 року.
Згідно з наданими позивачем документами, розмір заборгованості ОСОБА_1 перед новим кредитором становить 12 750 грн., з яких: 3 000 грн. — заборгованість за тілом кредиту та 9 750 грн. — заборгованість за нарахованими відсотками за користування кредитом.
Позивач зазначає, що відповідно до статей 512–514 ЦК України, на підставі укладеного договору факторингу до ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» перейшло право грошової вимоги до відповідача в обсязі та на умовах, що існували на момент його переходу. Разом із тим, відповідач свої зобов`язання щодо погашення заборгованості перед новим кредитором не виконав.
Оскільки відповідач у добровільному порядку заборгованість не погашає та належним чином не виконує взяті на себе зобов`язання, позивач звернувся до суду з указаним позовом та просить стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» заборгованість за кредитним договором № 94124 від 20.10.2023 року в розмірі 12 750 грн., судовий збір у розмірі 2 662 грн. 40 коп. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 6 000 грн.
Ухвалою від 19.10.2026 року було відкрито спрощене позовне провадження у даній справі та прийнято рішення про розгляд справи з повідомленням сторін.
Сторони у судове засідання не з`явилися, представник позивача надав клопотання про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує, не заперечує проти заочного розгляду справи.
Відповідач, будучи належним чином та своєчасно повідомленим про дату, час і місце слухання справи шляхом доставки йому в електронному вигляді судової повістки, у судове засідання не з`явився, про причини неприбуття не повідомив, будь-яких заяв не надсилав, відзиву на позов не подавав. Тому, за таких обставин, суд доходить висновку про можливість проведення судового засідання без його участі та ухвалення заочного рішення в порядку передбаченому статтями 280, 281 ЦПК України.
З письмової згоди представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.280 ЦПК України.
У відповідності до ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши письмові докази, оцінивши фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини, суд вважає, що позов належить задовольнити з таких підстав.
Судом встановлено, що 20.10.2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «АВІРА ГРУП» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 94124, відповідно до умов якого відповідачу надано кредит у розмірі 3 000 грн., на 90 днів, до 17.01.2024, на умовах строковості, поворотності та платності, зі сплатою процентів за користування кредитними коштами відповідно до умов договору (а.с.33-37).
Зазначений кредитний договір укладено в електронній формі шляхом прийняття відповідачем пропозиції кредитодавця з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором, надісланим на номер мобільного телефону, зазначений позичальником під час оформлення кредиту.
Відповідно до п.4.4.2 кредитного договору, відповідач зобов`язався повернути отримані кредитні кошти та сплатити проценти за користування ними в порядку і строки, визначені договором.
Як вбачається з матеріалів справи, під час укладення кредитного договору відповідач пройшов процедуру ідентифікації, ознайомився з умовами кредитування та підтвердив прийняття пропозиції кредитодавця шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором (а.с.20).
Згідно з умовами кредитного договору, кредитні кошти підлягали перерахуванню відповідачу в безготівковій формі на реквізити платіжної банківської картки № НОМЕР_1 , зазначеної ним під час оформлення кредиту (а.с.36).
На виконання умов кредитного договору від 20.10.2023 року, ТОВ «ФК «АВІРА ГРУП» здійснило перерахування кредитних коштів у розмірі 3 000 грн. на зазначену банківську картку відповідача, що підтверджується відповідними документами щодо видачі кредитних коштів (а.с.30).
З метою перевірки факту належності відповідачу платіжної картки та отримання ним кредитних коштів, ухвалою Бобровицького районного суду Чернігівської області від 19.10.2026 року було витребувано в АТ КБ «ПРИВАТБАНК» інформацію щодо належності ОСОБА_1 платіжної картки № НОМЕР_1 , виписку про рух коштів за відповідним картковим рахунком із відображенням зарахування кредитних коштів за договором № 94124 від 20.10.2023 року, а також ідентифікаційні дані власника рахунку.
На виконання зазначеної ухвали, АТ КБ «ПРИВАТБАНК» надано суду витребувані документи, якими підтверджується належність платіжної картки № НОМЕР_1 ОСОБА_1 та факт зарахування на відповідний картковий рахунок коштів 20.10.2023 у розмірі 3000 грн., що свідчить про фактичне отримання відповідачем кредитних коштів та виконання первісним кредитодавцем своїх зобов`язань за договором.
Таким чином, відповідно до наданих позивачем документів, первісним кредитодавцем було здійснено перерахування кредитних коштів у розмірі 3 000 грн. на банківську картку належну відповідачу.
Разом з тим, відповідач взяті на себе зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконував, отримані кредитні кошти та нараховані проценти за користування ними у встановлені договором строки не сплатив, у зв`язку з чим утворилася заборгованість.
Відповідно до наданого позивачем розрахунку заборгованості за кредитним договором № 94124 від 20.10.2023 року, загальний розмір заборгованості ОСОБА_1 становить 12 750 грн., з яких: 3 000 грн. — заборгованість за тілом кредиту та 9 750 грн. — заборгованість за нарахованими відсотками за користування кредитом (а.с.14-17).
23.12.2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «АВІРА ГРУП» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» було укладено договір факторингу № 23122024, відповідно до умов якого ТОВ «ФК «АВІРА ГРУП» відступило ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами, визначеними у відповідному реєстрі прав вимоги (а.с.21-23).
Відповідно до наданого позивачем Витягу з додатка №1 до договору факторингу № 23122024 від 23.12.2024 року, ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 94124 від 20.10.2023 року в загальному розмірі 12 750 грн., з яких: 3 000 грн. — заборгованість за тілом кредиту та 9 750 грн. — заборгованість за відсотками за користування кредитом (а.с.13).
Таким чином, відповідно до наданих позивачем документів, право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 94124 від 20.10.2023 року було відступлено від первісного кредитодавця ТОВ «ФК «АВІРА ГРУП» до ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС», яке звернулося до суду з вимогою про стягнення заборгованості.
Статтею 205 ЦК України встановлено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Положення Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.
Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6 ч. 1ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).
За приписами ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Згідно ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Частиною 1 ст. 625 ЦК України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.
Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
За приписами ч.1 ст.1077 ЦК України, за договором факторингу фактор передає або зобов`язується передати грошові кошти клієнту шляхом сплати ціни права грошової вимоги за плату (винагороду) (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити фактору своє право грошової вимоги до боржника.
Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Проаналізувавши надані позивачем докази, враховуючи вищевикладене, підтверджений факт отримання відповідачем кредитних коштів у розмірі 3 000 грн. та неналежне виконання ним зобов`язань за кредитним договором № 94124 від 20.10.2023 року щодо своєчасного повернення кредитних коштів і сплати відсотків за користування ними, а також набуття ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» права грошової вимоги до відповідача на підставі договору факторингу № 23122024 від 23.12.2024 року, суд доходить висновку, що з ОСОБА_1 на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за тілом кредиту в розмірі 3 000 грн. та за відсотками за користування кредитом у розмірі 9 750 грн., що загалом становить 12 750 грн.
Відповідачем не надано суду доказів, які б підтверджували належне виконання ним зобов`язань за кредитним договором та спростовували наданий позивачем розрахунок заборгованості.
Відповідно до ч. 1 ст. 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Згідно з ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Аналізуючи викладені вище норми права, суд зазначає, що підставою для відшкодування витрат на професійну правничу допомогу є належні докази, які підтверджують обсяг наданих адвокатом послуг, їх вартість, а також детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом у зв`язку з розглядом справи.
На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 6 000 грн. позивачем надано договір про надання правничої допомоги, додаткову угоду до нього та детальний опис наданих послуг, відповідно до яких визначено обсяг і вартість виконаних адвокатом робіт, пов`язаних із підготовкою та поданням позовної заяви про стягнення заборгованості за кредитним договором № 94124 від 20.10.2023 року.
Оцінивши надані позивачем документи, враховуючи характер спірних правовідносин, складність справи, обсяг виконаних адвокатом робіт, значення справи для сторони та заявлений розмір витрат, суд вважає, що витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 6 000 грн. відповідають критеріям співмірності, визначеним ч. 4 ст. 137 ЦПК України, а тому підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки позовні вимоги ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» підлягають задоволенню в повному обсязі, то з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачений судовий збір у розмірі 2 662 грн 40 коп.
Керуючись статтями 207, 526, 527, 530, 599, 1050, 1048, 1054, 1056, 1077 ЦК України, Законом України «Про електронну комерцію», ст.ст.4, 12, 13, 76- 81,89, 95, 141, 258,259, 263-265, 279, 280, 354, 355 ЦПК України, суд
У Х В А Л И В :
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором — задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» заборгованість за кредитним договором № 94124 від 20.10.2023 року у розмірі 12750 (дванадцять тисяч сімсот п`ятдесят) гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 копійок у рахунок відшкодування витрат зі сплати судового збору.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» 6 000 (шість тисяч) гривень у рахунок відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.
На рішення може бути подана апеляційна скарга до Чернігівського апеляційного суду через Бобровицький районний суд протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС», місцезнаходження: 07406, Київська область м. Бровари вул. Симона Петлюри, буд. 21/1, код ЄДРПОУ 42649746.
Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання АДРЕСА_1 .
Суддя Бобровицького районного суду Н.О. Булига
Оригінал: reyestr.court.gov.ua