Суд: Херсонський міський суд Херсонської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: Справи у спорах, що виникають із відносин спадкування, з них
Дата: 27 жовтня 2026 р.
Справа: №766/16800/25
Суддя: Майдан С. І.
Справа № 766/16800/25
н/п 2/766/6903/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28.10.2026 року Херсонський міський суд Херсонської області у складі:
головуючого судді: Майдан С.І.,
за участю секретаря: Кирпиченко І.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Херсоні цивільну справу в порядку загального позовного провадження за позовом ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якої діє ОСОБА_2 , до Херсонської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Хаджибейська державна нотаріальна контора у місті Одеса, про визначення додаткового строку для прийняття спадщини,
встановив:
Позивач звернувся до суду з позовом до Херсонської міської ради про визначення додаткового строку для прийняття спадщини. Вимоги обґрунтовує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3 , мати позивача, та після її смерті відкрилася спадщина, що складається з однокімнатної квартири, загальною площею 34,89 кв.м, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , що належала спадкодавцю на підставі договору купівлі-продажу від 09.11.1994 року, посвідченому Херсонською товарною біржею “Альтер-Его” за р.№ 382 та зареєстрована в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 04.10.2021 року за реєстраційний номер об”єкта нерухомого майна 2490499265100. За життя спадкодавцем заповіт не складався. Позивач є спадкоємцем за законом після смерті матері ОСОБА_3 . Також, позивач зазначила, що її мати померла ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Херсоні, який на той час і до 11.11.2022 року знаходився в окупації, що є загально відомим фактом, та не підлягає доказування. Відповідно шестимісячний строк для прийняття спадщини, передбачений ч. 1 ст. 1270 України, закінчився 19.11.2022 року. Проте, в грудні 2022 року російськими солдатами позивача та інших людей, які на той час проживали на Потьомкінському острові, було примусово вивезено до м. Гола Пристань Херсонської області, яка на теперішній час перебуває під тимчасовою окупацією. До вересня 2024 року позивачка проживала в с. Раденськ, де хворіла та лікувалася, після чого позивачку евакуювали до Ростовської області де їй зробили операцію. В червні 2025 року позивачка прибула до м. Одеси. Деякий період в м. Одесі позивач займалася поновленням документів, а 26.06.2025 року звернулася до нотаріуса в Одесі. Таким чином, позивачка вважає, що строки на прийняття спадщини, пропущені неї з поважних причин. В інший спосіб, аніж звернення до суду із вказаним позовом, позивач не має можливості захистити свої права та інтереси.
Ухвалою суду від 11.11.2025 року відкрито провадження у справі та розгляд справи призначено в порядку загального позовного провадження до підготовчого судового засідання.
Ухвалою суду від 23.02.2026 року закрито підготовче засідання та призначено судове засідання.
Позивач в судове засідання не з`явився, надав до суду заяву про розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити.
Представник відповідача в судове засідання не з`явилася, надала до суду заяву про розгляд справи у відсутність представника, при вирішенні справи покладався на розсуду суд.
Представник Хаджибейської державної нотаріальної контори у місті Одеса в судове засідання не з”явився, надав до суду заяву, в якій просив проводити розгляд справи у відсутності представника.
З урахуванням вищезазначеного, суд вважає за можливе провести розгляд справи у судовому засіданні за відсутності учасників справи на підставі наявних у справі письмових доказів та, у відповідності до ч.2 ст.247 ЦПК України, без фіксації судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Суд, дослідивши матеріали справи, матеріали спадкової справи №518/2025, приходить до наступних висновків.
Судом встановлено, що згідно актового запису про народження № 569, складеного 08.06.1959 року, матір"ю ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , вказана ОСОБА_5 .
Згідно актового запису про шлюб № 138, складений 23.12.1978 року Великолепетиським відділом РАЦСу Херсонської області, між ОСОБА_6 та ОСОБА_1 23.12.1978 року було укладено шлюб. Після реєстрації шлюбу прізвище дружини змінено на “ ОСОБА_7 ”.
Згідно актового запису про шлюб № 23, складений 03.12.1983 року виконкомом Леведенковської сільськрї ради Нагульського району, МРСР.
Згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності однокімнатна квартира, загальною площею 34,89 кв.м, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі договору купівлі-продажу від 09.11.1994 року, посвідченому Херсонською товарною біржею “Альтер-Его” за р.№ 382 та зареєстрована в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 04.10.2021 року за реєстраційний номер об”єкта нерухомого майна 2490499265100, належить у цілому ОСОБА_3 .
Відповідно до актового запису про смерть № 844, складеного 24.05.2022 року Херсонським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південного міжрегіонального управління Міністертва юстиції (м.Одеса).
Після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина.
Згідно витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі 26.06.2025 року Хаджибейською державною нотаріальною конторою у місті Одеса заведено спадкову справу № 459/2025 року за реєстровим номером 74262074.
Згідно листа Хаджибейської державної нотаріальної контори на усне звернення ОСОБА_8 щодо видачі свідоцтва про право на спадщину після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 повідомляє, що оскільки заяву про прийняття спадщини після ОСОБА_3 померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , в нотаріальну контору в установлений законом строк не подано та відсутні відомості, що на момент смерті спадкодавця спадкоємець був зареєстрований разом зі спадкодавцем, заявником пропущено строк для прийняття спадщини. Роз”яснено право звернення до суду із позовом про визначення додатково строку на прийняття спадщини.
Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до статті 63 Закону України «Про нотаріат» нотаріус або в сільських населених пунктах - посадова особа органу місцевого самоврядування, уповноважена на вчинення нотаріальних дій, отримавши від спадкоємців повідомлення про відкриття спадщини, зобов`язана повідомити про це тих спадкоємців, місце проживання або роботи яких відомо. Нотаріус або посадова особа органу місцевого самоврядування, уповноважена на вчинення нотаріальних дій, також може зробити виклик спадкоємців шляхом публічного оголошення або повідомлення.
Так, у відповідності до ст.1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Відповідно до ст.1222 ч.1 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народженні живими після відкриття спадщини.
В силу ст.ст.1216-1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців), яке може здійснюватися за заповітом або за законом.
До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Відповідно до ст.ст.1220-1221,1223 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.
Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою, і саме з нього виникає право на спадкування, а місцем відкриття - є останнє місце проживання спадкодавця.
Саме спадкування може відбуватися за заповітом або за законом.
Згідно із ст.ст.1268-1270 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. При цьому прийняття спадщини з умовою чи із застереженням не допускається.
Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має особисто подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.
Судом встановлено, що позивач названих вище вимог закону не дотримався та після відкриття спадщини не подав до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини.
Якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 ЦК України, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу за місцем відкриття спадщини. У разі відсутності такої згоди, за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини (ст. 1272 ЦК України).
Позивач пропустив встановлений строк для прийняття спадщини, тому вправі звернутись в суд з позовом для визначення йому додаткового строку для прийняття спадщини.
Згідно п. 24 Постанови Пленуму Верховного суду України №7 від 30. 05. 2008 року, «Про судову практику у справах про спадкування», особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272ЦК України.
Відповідно до ст.ст.1296-1298 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину, яке видається спадкоємцям після закінчення шести місяців з часу відкриття спадщини. Якщо спадщину прийняло кілька спадкоємців, свідоцтво про право на спадщину видається кожному з них із визначенням імені та часток у спадщині інших спадкоємців.
Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.
Виходячи з вище викладеного можливо зробити висновок, що прийняття спадщини як за заповітом, так і за законом є правом спадкоємця й залежить виключно від його власної волі. Вчинення або не вчинення спадкоємцем дій, з якими законодавець пов`язує прийняття спадщини, має визначальне значення для висновку про дотримання ним процедури входження у спадкування і кінцево дає відповідь на питання про прийняття спадщини.
Так, для прийняття спадщини спадкоємцем, який на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, необхідно особисто подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.
Це є обов`язковим для обох названих видів спадкування.
У зв`язку з цим, для прийняття спадщини за заповітом слід вчинити ті ж дії, що і при спадкуванні за законом, а саме, подати до нотаріальної контори відповідну заяву, яка б свідчила про його дійсний намір прийняти спадщину в порядку спадкування за заповітом.
При цьому, такі дії теж повинні бути вчинені у встановлений законом для прийняття спадщини строк.
Пропуск такого строку, позбавляє спадкоємця можливості прийняти спадщину через нотаріальну контору і потребує пред`явлення ним позову про визначення додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини (Правова позиція, висловлена Верховним Судом України в постанові від 6 лютого 2013 року в справі № 6-167цс12).
Для прийняття спадщини необхідне волевиявлення спадкоємця і здійснення ним певних дій.
Спадкоємець прийняв спадщину, якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач ОСОБА_1 є єдиним спадкоємцем за законом після смерті матері ОСОБА_3 померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 та не звернувся до нотаріуса з відповідною заявою про прийняття спадкового майна у встановлений законом строк.
Причиною пропуску строку на прийняття спадщини позивач вказує те, що у період встановлений законом для прийняття спадщини, позивачка, у зв”язку з повномасштабним вторгнення рф на територію України, до вересня 2024 року вимушено проживала на тимчасово окупованій території, де хворіла та перенесла операцію, та в червні 2025 року приїхала до м. Одеси, що вимагало додаткових дій для організації безпеки відносно себе, та вважає, що причини пропуску строку для подачі заяви про прийняття спадщини є вагомими, та підлягають поновленню.
Пленум Верховного Суду України в п. 24 постанови від 30 травня 2008 року №7 "про судову практику у справах про спадкування" роз`яснив, що, вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Факт пропуску строку для прийняття спадщини не є підставою для усунення від спадкування, при цьому, позивач є спадкоємцем першої черги за законом та за заповітом. Інші спадкоємці відсутні.
Крім того, суд звертає увагу на те, що визначаючи спадкоємцеві додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, суд не вирішує питання про визнання за ним права на спадщину. Спадкоємець після визначення йому додаткового строку для прийняття спадщини має право прийняти спадщину в порядку, установленому статтею 1269 ЦК, звернувшись в нотаріальну контору, після чого вважається таким, що прийняв спадщину.
Враховуючи зазначене, суд дійшов висновку, що причини, які перешкоджали позивачу у визначений законом строк подати заяву є такими, що дають підстави вважати їх, об`єктивними, пов`язаними з непереборними та істотними труднощами для вчинення таких дій, крім того, на території України з 24.02.2022 року введено військовий стан, що об`єктивно свідчить про певні труднощі із оформленням спадкових прав, внаслідок чого позовні вимоги є такими, що засновані на законі, знайшли своє підтвердження в ході судового розгляду, в зв`язку з чим підлягають задоволенню.
Керуючись ст. ст.2, 4, 7, 9, 10, 76-81, 258, 259, 263, 264, 265, 268, 273, 352, 354, 355 ЦПК України, суд
вирішив:
Позов ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якої діє ОСОБА_2 , до Херсонської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Хаджибейська державна нотаріальна контора у місті Одеса, про визначення додаткового строку для прийняття спадщини задовольнити.
Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , додатковий строк 3 (три) місяця з дня набрання рішенням суду законної сили для прийняття спадщини за законом після смерті ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів безпосередньо до Херсонського апеляційного суду з дня проголошення рішення або з дня складання повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи за веб-адресою Херсонського міського суду Херсонської області: http://ksm.ks.court.gov.ua.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або про прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
СуддяС. І. Майдан
Оригінал: reyestr.court.gov.ua