Суд: Перемишлянський районний суд Львівської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Кримінальне
Категорія: Умисне легке тілесне ушкодження
Дата: 16 листопада 2026 р.
Справа: №449/944/25
Суддя: Гуняк О. Я.
Справа № 449/944/25
В И Р О К
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
17.11.2026м.Перемишляни
Перемишлянський районний суд Львівської області в складі:
головуючої – судді: ОСОБА_1 ,
з участю секретаря: ОСОБА_2 ,
прокурора: ОСОБА_3 ,
обвинуваченого: ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні залі суду в м. Перемишляни кримінальне провадження щодо ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Тростянець, українця, громадянина України, одруженого, з середньою освітою, раніше несудимого, працює на посаді слюсара по ремонту сільгосптехніки і устаткування в ПП “ ОСОБА_5 ”, проживає АДРЕСА_1 , обвинуваченого у скоєнні кримінального правопорушення, передбачених ч.1 ст. 125 КК України, -
в с т а н о в и в :
ОСОБА_4 , приблизно о 13год. 30 хв. 26 червня 2025, перебуваючи в житловому будинку ОСОБА_6 , що і АДРЕСА_2 , під час раптово виниклого конфлікту,умисно, з метою завданння невизначеної шкоди здоров`ю ОСОБА_6 , завдав останньому, декілька ударів кулаками обох рук в обличчя. Своїми діями ОСОБА_4 заподіяв ОСОБА_7 садно на обличчі ліворуч в проекції гілки нижньої щелепи, садно на обличчі праворуч у очноямково-виличній ділянці, садна на обличчі праворуч в проекції гілки нижньої щелепи, які відповідно до висновку судово-медичної експертизи №33/2025 від 27 червня 2025 року є легкими тілесними ушкодженнями.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 вину визнав повністю, просив суд розглянути справу в порядку ч.3 ст.349 КПК України та пояснив, що дійсно 26 червня 2025 року у нього була конфліктна ситуація з потерпілим через те, що він експлуатував свого коня несправною збруєю. Болти понатирали коневі шкіру до крові. Він просив ОСОБА_6 почекати, щоб рани коневі зажили. Однак, він не послухав його і тоді він забрав у потерпілого його збрую для коня з воза на його подвір`ї, щоб він не запрягав коня. Однак, ОСОБА_6 витягнув другий комплект і дальше їздив. Він, серед дороги заставив потерпілого розпрягти коня і також забрав другий комплект збруї і пообіцяв повернути його коли рани коневі заживуть. На наступний день, ОСОБА_6 прийшов до його будинку в стані алкогольного спяніння і почав стукати по загорожі і вимагати повернути йому збрую. В цей час він перебував на роботі, йому зателефонувала дружина і повідомила про такі події. Він приїхав до будинку потерпілого, зайшов в середину, підняв з ліжка ОСОБА_6 і кілька раз вдарив його по обличчі долонею (може три, чотири рази) і запитав його, де він щойно був. Тоді, в кімнату зайшов племінник потерпілого і він вийшов з будинку.
Враховуючи, що учасниками судового розгляду не оспорювались фактичні обставини справи і кожен з них правильно розуміє зміст цих обставин, тому інші докази, які їх стверджують, в судовому засіданні не досліджувались, а вважаються встановленими судом. Суд також впевнився у добровільності їх позиції та роз`яснив їм процесуальні наслідки зазначених дій, передбачені ч.2ст.394 КПК України. З урахуванням думки всіх учасників процесу, на підставі ч.3 ст.349 КПК України судом було визнано недоцільним дослідження доказів стосовно тих обставин, які ніким не оспорюються і судовий розгляд було обмежено допитом обвинуваченого та дослідженням документів, що стосуються особи обвинуваченого.
Таким чином, суд вважає доведеним факт вчинення обвинуваченим ОСОБА_4 умисного легкого тілесного ушкодження, тобто вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.125 КК України.
Обираючи покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , суд враховує характер та тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, фактичні обставини справи, тяжкість заподіяних кримінальним правопорушенням наслідків, спосіб вчинення кримінального правопорушення і його мотиви, а також те, що обвинувачений є особою молодого віку, позитивно характеризується по місцю проживання, визнав себе винним у вчиненні кримінального правопорушення, розкаюється у вчиненому, раніше не судимий, за медичною допомогою в наркологічний та психіатричні кабінети не звертався, на досудовому слідстві сприяв розкриттю кримінального правопорушення, а також обставини, що пом`якшують покарання, якими на думку суду, є щире каяття, сприяння розкриттю кримінального правопорушення, відсутність обтяжуючих обставин, і, беручи до уваги всі вказані обставини в сукупності, вважає за необхідне призначити йому покарання у виді штрафу в межах санкції ч.1 ст.125 КК України.
Керуючись ст.ст.370, 374 КПК України, с у д , -
з а с у д и в :
ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 125 КК України, й призначити йому покарання 50 (п`ятдесять) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень.
Вирок може бути оскаржено сторонами до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Перемишлянський районний суд Львівської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
Суддя ОСОБА_1
Оригінал: reyestr.court.gov.ua