Вирок від 17 листопада 2026 р. у справі №334/7133/21 — Заводський районний суд м. Запоріжжя

Суд: Заводський районний суд м. Запоріжжя

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Кримінальне

Категорія: Погроза або насильство щодо працівника правоохоронного органу

Дата: 17 листопада 2026 р.

Справа: №334/7133/21

Суддя: Ретинська Ю. І.

Заводський районний суд м. Запоріжжя

вул. Мирослава Симчича 65, м. Запоріжжя, 69106, тел.099-55-49-125 , inbox@zv.zp.court.gov.ua

Справа № 334/7133/21

Провадження №: 1-кп/332/28/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 листопада 2026 р.м. Запоріжжя

Заводський районний суд м. Запоріжжя у складі:

головуючої - судді ОСОБА_1 ,

за участю:

секретарів судового засідання ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,

прокурорів ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ,

потерпілих ОСОБА_10 , ОСОБА_11 ,

обвинуваченого ОСОБА_12 ,

захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_13 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі Заводського районного суду м. Запоріжжя кримінальні провадження, внесені до ЄРДР за № 1202108205000147 від 21.07.2021та за № 12022082050001895 від 02.11.2022, за обвинуваченням:

ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Запоріжжя, громадянина України, який має неповну середню освіту, розлученого, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, працює водієм служби таксі «Уклон», проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 345 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

1. Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним

ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , будучи співробітником Національної поліції України, перебуваючи на посаді начальника сектору охорони публічного порядку відділу превенції Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області, під час виконання покладених на нього обов`язків відповідно до вимог Закону України «Про Національну поліцію» виконував свої посадові обов`язки, а саме здійснював охорону громадського порядку.

21.07.2021, приблизно о 18 годині 00 хвилин, ОСОБА_12 , знаходячись біля приміщення Дніпровської окружної прокуратури міста Запоріжжя Запорізької області, що розташована за адресою: м. Запоріжжя, вул. Добролюбова, 14, діючи умисно, усвідомлюючи, що перед ним знаходяться працівники правоохоронного органу, у форменому одязі, та усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання з метою перешкоджання працівнику правоохоронного органу виконанню його службових обов`язків, які полягали у припиненні протиправної діяльності ОСОБА_12 , умисно наніс один удар правою рукою в область задньої поверхні тулубу ОСОБА_11 , в результаті чого, спричинив останньому легкі тілесні ушкодження у вигляді садна на задній поверхні грудної клітини на рівні 4-6 грудних хребців по правій хребтовій лінії.

Крім того, відповідно до положень ст. 2 Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів» правоохоронні органи - органи прокуратури, Національної поліції, служби безпеки, Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, Національне антикорупційне бюро України, органи охорони державного кордону, Бюро економічної безпеки України, органи і установи виконання покарань, слідчі ізолятори, органи державного фінансового контролю, рибоохорони, державної лісової охорони, інші органи, які здійснюють правозастосовні або правоохоронні функції.

Стаття 160 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (далі Закон) передбачає, що підтримання громадського порядку в суді, припинення проявів неповаги до суду, а також охорону приміщень суду, органів та установ системи правосуддя, виконання функцій щодо державного забезпечення особистої безпеки суддів та членів їхніх сімей, працівників суду, забезпечення у суді безпеки учасників судового процесу здійснює Служба судової охорони.

З метою реалізації своїх повноважень, відповідно до ст. 162 Закону Служба судової охорони:

1) забезпечує пропуск осіб до будинків (приміщень) судів, органів та установ системи правосуддя та на їх територію транспортних засобів;

2) забезпечує підтримання та реагує на порушення громадського порядку при розгляді справ судом, вживає заходів до припинення проявів неповаги до суду;

3) здійснює заходи з охорони, забезпечення недоторканності та цілісності приміщень судів, органів і установ системи правосуддя, недоторканності та цілісності розташованого у таких приміщеннях майна, запобігання, недопущення чи припинення протиправних дій щодо нього;

4) здійснює заходи із запобігання загрозам особистій безпеці суддів, членів їх сімей, працівників суду, а також у суді учасників судового процесу, виявлення та нейтралізації таких загроз; вживає у разі надходження від судді відповідної заяви необхідних заходів для забезпечення безпеки судді, членів його сім`ї;

5) реагує в межах наданих законом повноважень на протиправні дії, пов`язані із посяганням на суддів, членів їх сімей, працівників суду, учасників судового процесу.

6)2. Службі судової охорони та її співробітникам для здійснення покладених на них повноважень надається право:

7) вимагати від осіб, які входять до приміщень суду, органів та установ системи правосуддя, пред`явлення документа, що посвідчує особу; перевіряти в осіб, які входять до приміщень суду, органів і установ системи правосуддя, документи, що посвідчують особу, та за наявності обґрунтованих підстав вважати, що перебування особи у приміщенні суду, органу, установи системи правосуддя створює загрозу безпеці суддів, працівників апарату суду, органів і установ системи правосуддя, порушення громадського порядку, обмежувати допуск таких осіб до приміщень суду, органів і установ системи правосуддя;

8) здійснювати поверхневу перевірку осіб, які входять до приміщень суду, органів та установ системи правосуддя, шляхом їх візуального огляду та огляду їх речей, проведення по поверхні вбрання осіб спеціальним приладом або засобом;

9) затримувати осіб, які незаконно проникли або намагаються незаконно проникнути до приміщень суду, органів та установ системи правосуддя, перевіряти у них документи, що посвідчують особу, здійснювати у встановленому законом порядку особистий огляд затриманих та огляд їх речей, які є при них, і передавати їх правоохоронним органам;

10) не допускати громадян до окремих приміщень суду, органів та установ системи правосуддя, вимагати від них залишатися на конкретних місцях або залишити їх, тимчасово обмежувати фактичне володіння річчю, якщо це необхідно для забезпечення громадського порядку в суді, забезпечення особистої безпеки суддів та членів їх сімей, працівників суду, безпеки учасників судового процесу;

11) використовувати інформаційні ресурси в порядку, установленому для Національної поліції України Законом України "Про Національну поліцію", одержувати в установленому порядку від керівників органів державної влади України, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності за письмовим запитом Голови Служби або його заступників відомості, необхідні для здійснення покладених на Службу повноважень;

12) вживати заходів з метою запобігання протиправним посяганням на суддів, членів їхніх сімей, працівників суду, умисному пошкодженню або знищенню майна суду, органів і установ системи правосуддя;

13) застосовувати технічні прилади і технічні засоби, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засоби фото- кінозйомки, відеозапису;

14) оглядати територію, будинки, приміщення суду, органів і установ системи правосуддя;

15) залучати за погодженням з керівниками правоохоронних та інших державних органів їх працівників, співробітників, військовослужбовців, технічні та інші засоби;

16) застосовувати зброю, заходи фізичного впливу та спеціальні засоби в порядку та випадках, визначених законами України "Про Національну поліцію" та "Про охоронну діяльність".

Так, ОСОБА_10 , будучи працівником правоохоронного органу, а саме співробітником Служби судової охорони територіального управління у Запорізькій області, займаючи посаду тимчасово виконуючого обов`язки командира відділення, 02.11.2022 разом із ОСОБА_14 , ОСОБА_15 - співробітниками служби судової охорони територіального управління у Запорізькій області, у складі групи співробітників судової охорони, згідно наказу №448 о/с від 01.11.2022, створеної для охорони приміщень судів, органів та установ системи правосуддя, підтримання громадського порядку в суді, припинення проявів неповаги до суду та забезпечення в суді безпеки учасників судового процесу, заступили на службу до Ленінського районного суду м. Запоріжжя, розташованого за адресою: м. Запоріжжя, вул. Незалежної України буд. 1/2.

У зазначений день, об 11.00 годині, у залі судових засідань №1 Ленінського районного суду м. Запоріжжя, під головуванням судді ОСОБА_16 , розпочалось відкрите судове засідання з приводу розгляду справи за обвинуваченням ОСОБА_12 , під час судового засідання головуючим суддею неодноразово було зроблено зауваження ОСОБА_12 з приводу порушення ним порядку судового засідання та попереджено про примусове видалення із зали судового засідання у разі наступних порушень, на що останній не відреагував. В подальшому головуючий суддя порадившись на місці, в порядку ч. 1 ст. 330 КПК України ухвалив видалити ОСОБА_12 за порушення порядку судового засідання.

Після чого, через небажання ОСОБА_12 добровільно покинути зал судового засідання, працівники судової служби охорони в межах покладених на них повноважень, передбачених ст. 162 Закону, та виконуючи рішення судді Ленінського районного суду м. Запоріжжя ОСОБА_16 , супроводжували ОСОБА_12 із зали судового засідання. Під час цього останній, діючи умисно, усвідомлюючи, що перед ним знаходяться працівники правоохоронного органу, у форменому одязі, під час виконання ними своїх службових обов`язків, схопивши у ричаг ліву руку співробітника служби судової охорони територіального управління у Запорізькій області ОСОБА_10 , ривковим рухом вперед спричинив останньому тілесні ушкодження, а саме закритий уламковий перелом тіла у нижній третині лівої плечової кістки зі зміщенням, що згідно висновку експерта КУ «ЗОБ СМЕ» ЗОР №2014п кваліфікується як тілесне ушкодження середньої тяжкості, що спричинило тривалий розлад здоров`я строком понад 3 тижні (21 день).

2. Стаття (частина статті) закону України, що передбачає відповідальність за інкриміноване кримінальне правопорушення

Своїми умисними діям ОСОБА_12 вчинив кримінальні правопорушення, передбачені:

- ч. 2 ст. 345 КК України, що кваліфікується як умисне заподіяння працівнику правоохоронного органу легких тілесних ушкоджень у зв`язку з виконанням цим працівником службових обов`язків (за епізодом від 21.07.2021);

- ч. 2 ст. 345 КК України, що кваліфікується як умисне заподіяння працівнику правоохоронного органу середньої тяжкості тілесних ушкоджень у зв`язку з виконанням цим працівником службових обов`язків (за епізодом від 02.11.2022).

3. Позиція сторони захисту

3.1. Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_12 свою вину у скоєнні інкримінованих йому кримінальних правопорушень не визнав.

Суду пояснив, що на 22.07.2021 на 10:00 год було призначено судове засідання в Хортицькому районному суді м. Запоріжжя. На визначений час прийшло багато активістів, біля 30 осіб, також було багато судової охорони. Разом з тим, у судове засідання, в черговий раз не з`явився прокурор. Суддя не зміг визначити, на кого потрібно накласти штраф, так як у постанові про призначення групи було визначено три прокурора. Він із групою підтримки, приблизно 10 осіб, поїхав до Дніпровської прокуратури, щоб дізнатися, хто із прокурорів мав приймати участь у судовому засіданні. У прокуратурі нікого із прокурорів не було, через 10 хвилин забігло двоє поліцейських у касках та бронежилетах, почали питати: «Хто тут захоплює будівлю прокуратури?». Ще через 5 хвилин приїхав прокурор ОСОБА_17 та пояснив, що всі вимоги потрібно викласти у письмовому вигляді. Він сів та почав писати два листа, це тривало 30-40 хвилин. У цей час на вулиці щось відбувалося, вже приїхала прокурор ОСОБА_18 . Він якраз вже дописав ці листи, як у приміщення зайшла ОСОБА_18 , у якої він спитав про її посвідчення та просив надати для ознайомлення. Під час розмови остання відмовилась надавати посвідчення та сказала: «Говоріть, говоріть, ви вже собі на статтю наговорили». Потім приїхав начальник ЗРУР ОСОБА_19 , надягнув маску і почав просити всіх надягнути маски. На що обвинувачений почав зачитувати рішення Конституційного Суду України про незаконність таких дій. Вже на вулиці почали складати протоколи, хоча вже давно у судах була інша практика. Приблизно о 18 годині, коли вже були складені протоколи, він сказав ОСОБА_20 , що вже пора іти додому. Натомість, між ними стояв співробітник поліції, який видумав 17 статей Конституції та посилався на неіснуючу статтю. Він почав забирати ОСОБА_20 , у цей час потерпілий ОСОБА_11 , обходячи ОСОБА_19 та рухаючись до нього спиною, наступив йому на палець. Він був у відкритому взутті, тому рефлекторно зробив рух рукою, відмахнути потерпілого. Після цього, їх із ОСОБА_20 відвезли до відділку, де на них склали протоколи. ОСОБА_21 відпустили, а його повезли до ІВС.

На запитання потерпілого ОСОБА_11 , обвинувачений вважає, що ОСОБА_22 затримали незаконно, тому він намагався забрати його додому, вони разом приїхали, і хотіли разом поїхати. ОСОБА_20 не надавав документи на місці на вимогу співробітників поліції, оскілки вважає, що він не повинен був цього робити.

На запитання захисника ОСОБА_13 , обвинувачений зазначив, що ОСОБА_20 під час з`ясування обставин та роз`яснення норм законодавства, стояв у стороні. Йому або іншим особам не було пред`явлено обвинувачення у блокуванні приміщення прокуратури, погрозах в бік прокурорів або у нецензурній лайці. Протоколи про адміністративні правопорушення були складені відносно нього та відносно ОСОБА_20 . Обвинувачений не знає результат розгляду протоколу, який було складено відносно нього, натомість, щодо ОСОБА_20 було закрито провадження за відсутністю складу адміністративного правопорушення. У той день, на підвищених тонах спілкувалися, але ніхто з присутніх активістів не висловлювався нецензурної лайкою. Жодних фізичних погроз у бік будь-кого також не було. До кабінету прокурорів ніхто не заходив. Протокол про адміністративне правопорушення щодо нього складали інші поліцейські, не потерпілий. Знає про наявність кримінального провадження за останніми цифрами № 1146, однак нікому підозра не пред`являлась. Після приїзду ОСОБА_19 вони розмову з прокурором завершили, хотіли поїхати додому, але їх не пускали.

На запитання головуючої судді, обвинувачений ОСОБА_12 пояснив, що спочатку він ОСОБА_20 казав: «Пішли додому», в цей час поліцейський намагався перебити їх розмову, він поліцейському намагався довести, що ОСОБА_20 нічого не порушував, зачитував йому рішення суду. Їх із ОСОБА_20 знову віддалили одне від одного, на що він (обвинувачений) сказав, щоб вони відпустили людину. Праворуч стояв ОСОБА_19 , потерпілий обійшов ОСОБА_19 , і коли потерпілий йшов спиною назад до нього, потерпілий наступив йому на палець, він відмахнув рукою та сказав при цьому: «Та, відійди звідси». Це було машинально зроблено. Тим більше в тій ситуації, коли вже накрутили. Якби це з його боку була б цілеспрямована дія, то удар був би кулаком. Провокація з боку поліції проявлялась у тому, що вони не виконували рішення суду та норми Конституції.

На додаткові запитання захисника ОСОБА_13 обвинувачений пояснив, що потерпілий ОСОБА_11 казав ОСОБА_20 про те, що будемо їхати у відділок та встановлювати його особу.

Щодо другого епізоду обвинувачений ОСОБА_12 пояснив, що 02.11.2022 о 10:00 годині відбувалося судове засідання у Ленінському районному суді м. Запоріжжя. Він приїхав на засідання. Перед цими подіями він намагався з`ясувати інформацію про утворення судів міста Запоріжжя, але відповідей не було. У судовому засіданні також намагався з`ясувати цю інформацію. Йому не відповідали. До нього підійшли ОСОБА_23 та потерпілий ОСОБА_10 , останній намагався до нього застосувати больовий прийом та викрутити руку. Щоб потерпілий цього не зробив, він взяв руки в замок. Коли ОСОБА_23 розривав замок, у цей час ОСОБА_10 спотикнувся об лавку. У момент падіння, він так зрозумів, у ОСОБА_10 зламалася рука. Хай це випадково, або не випадково, але він має відношення до цього, тому у судовому засіданні у Ленінському суді під час обрання запобіжного заходу говорив про те, що він хоче посприяти у реабілітації.

На запитання потерпілого ОСОБА_10 , обвинувачений ОСОБА_12 пояснив, що він бачив, що потерпілий був у форменому одязі та при виконанні посадових обов`язків. Він розумів, що на ухвалу суду про видалення, рано чи пізно необхідно було б вийти, але він хотів зібрати свої речі. І поки він збирав речі, хотів все ж таки отримати відповіді на свої запитання. Коли до нього підійшов ОСОБА_23 та попросив покинути залу судового засідання, він не попереджав про застосування фізичної сили.

На запитання захисника ОСОБА_13 , обвинувачений ОСОБА_12 пояснив, що після того, як його виволокли із зали судового засідання, його повалили на лавку, на наступили ногою на голову, також його побили. Про застосування недозволених методів з боку судової охорони, він повідомляв до правоохоронних органів, можливо до ДБР, не пам`ятає, йому надали відповідь, що жодних порушень виявлено не було. У нього видимих слідів побиття не було, у нього є припущення про застосування тактичних рукавиць. Коли побачили, що ведеться відеофіксація, вони вивели ОСОБА_24 та порвали йому куртку. За цим епізодом матеріали кримінального провадження йому не відкривалися.

3.2. У дебатах захисник обвинуваченого – адвокат ОСОБА_25 просив виправдати обвинуваченого ОСОБА_12 за відсутністю в його діях складу кримінальних правопорушень, посилаючись на:

1.недостовірність, неповноту судових експертиз, які були призначені та проведені без відома сторони захисту. Експертиза потерпілого ОСОБА_10 була проведена без особистого огляду потерпілого, без вивчення відеозаписів подій, без встановлення механізму спричинення травми. Щодо експертизи потерпілого ОСОБА_11 сторона захисту має сумніви з приводу характеру тілесного ушкодження, оскільки у лікарні № 9, куди потерпілий звернувся о 19:00, у нього було зафіксовано «забій м`яких тканин ділянки грудного відділу хребта», а у висновку експерта вже фігурує інше тілесне ушкодження: садно, тобто порушення цілісності шкіряного покриву внаслідок механічного впливу.

2.недопустимість усіх доказів, здобутих в межах провадження № 12022082050001895 через невідкриття матеріалів вказаного провадження стороні захисту;

3.відсутність умисного, свідомого, спрямованого посягання на працівника правоохоронного органу (по епізоду від 21.07.2021), оскільки під час тих подій не було «охорони громадського порядку», з боку громадян не було: жодної лайки, жодних погроз, ніякого «блокування прокуратури», «перешкоджання діяльності». Крім того, вважає по цьому епізоду була наявна провокація з боку правоохоронних органів. Вважає, що у обвинуваченого не було мети перешкодити виконанню обов`язків чи помститися за них, а був лише розвиток конфліктної ситуації, у якій усі учасники діяли активно та енергія йшла з обох боків.

4. Докази на підтвердження встановлених судом обставин вчинення кримінального правопорушення

Незважаючи на те що обвинувачений ОСОБА_12 не визнав вину у вчиненні кримінальних правопорушень, його винуватість повністю підтверджується наступними доказами.

Потерпілий ОСОБА_11 у судовому засіданні пояснив, що він влітку 2021 року, перебуваючи при виконанні посадових обов`язків начальника сектора охорони публічного порядку, знаходився біля Дніпровської окружної прокуратури. Там група осіб намагалася отримати відповіді на запитання щодо відсутності у судовому засіданні прокурора. Після спілкування в приміщенні прокуратури група осіб разом із прокурорами перемістилися на територію, розташовану біля приміщення прокуратури. На вулиці дискусія продовжилась. Після цього розпочалися події, що виходили за рамки вимог щодо поводження у громадських місцях, у зв`язку із чим поліцейські разом із ним намагалися зупинити порушення громадського порядку. На той час були вимоги щодо носіння засобів індивідуального захисту, з цього все починалося. Були роз`яснені положення Кабінету міністрів щодо карантину. Громадяни, які там перебували не хотіли чути ці роз`яснення та положення ст. 117 Конституції України. Вся ця дискусія переросла у масове порушення громадського порядку. Під час документування правопорушень та спілкування з громадянами, у той час, коли він повернувся спиною до ОСОБА_12 , він відчув удар в спину. Його поведінка була не витримана. До цих подій він показував своє посвідчення, він був у форменому одязі, тобто у ОСОБА_12 не могло бути сумнівів, що він перебував при виконанні службових обов`язків. Після цього ОСОБА_12 було доставлено до ЗРУП ГУНП, де продовжилося документування дій обвинуваченого. Внаслідок удару ОСОБА_12 йому було спричинено легке тілесне ушкодження (синець).

На запитання прокурора потерпілий ОСОБА_11 зазначив, що те, яким чином було спричинено тілесне ушкодження він особисто не бачив, тому що стояв спиною до ОСОБА_12 . За рік до подій він неодноразово зустрічався із ОСОБА_12 та іншими людьми під час певних заходів. Ці особи ніколи не пред`являли офіційних документів, які б посвідчували їх особи.

На запитання захисника ОСОБА_13 потерпілий пояснив, що біля прокуратури цивільних людей було приблизно 7 осіб. Більшість із них заходило до приміщення прокуратури. Спочатку приїхало 4-5 працівників поліції, а потім на вимогу працівника прокуратури ще було додатково викликано наряд поліції. Службовими обов`язками, які він виконував під час подій біля прокуратури, було забезпечення охорони публічного порядку. Потерпілий, крім того зазначив, що відносно вказаних громадян неодноразово складалися адміністративні протоколи за порушення громадського порядку. Відносно ОСОБА_12 у той день адміністративний протокол не складався, він був затриманий. До затримання з ним проводили бесіду, було роз`яснення норм закону та порядку поведінки. Від громадян вимагали виконання вимог Постанови Кабінету Міністрів № 211 та припинити зневажливу та агресивну поведінку стосовно працівників прокуратури. ОСОБА_12 спонукав когось з присутніх не надавати документи, що посвідчують особу, не виконувати законні вимоги поліцейського. Вважає, що присутність поліцейських стримувало присутніх громадян від продовження вчинення неправомірних дій. Склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП (дрібне хуліганство) був наявний у діях присутніх громадян, чи складалися протоколи за цією статтею не пам`ятає. За ст. 185 КУпАП протокол складався. Можливо цей протокол складався відносно гр. ОСОБА_26 . Звертаючись до присутніх громадян, він просив безумовного виконання вимог Постанови Кабінету Міністрів України, та пояснював, що, якщо вони не згодні з його діями, вони можуть ці дії оскаржити у передбачений законом порядок, а не чинити опір та скандувати та зачитувати якісь окремі норми Закону перед державними органами. Дії вказаних осіб, направлені на невиконання законних вимог поліцейських, на неповагу до суду, інших державних установ, підривають авторитет держави. Під час вказаний подій його формений одяг не було пошкоджено.

Потерпілий ОСОБА_10 , у судовому засіданні пояснив, він працює командиром 3 відділення 1 взводу охорони 1 підрозділу охорони служби судової охорони Запорізької області. На 02.11.2022 року було призначено судове засідання відносно ОСОБА_12 . Задовго до судового засідання їх повідомили про те, що відбудеться судове засідання, яке має суспільний інтерес, тобто потрібно було посилення. Судове засідання було призначено на 11 годину. Його було призначено бути присутнім в якості судової охорони саме у залі судового засідання. Під час судового засідання під головуванням судді ОСОБА_27 , як завжди почався зрив судового засідання. ОСОБА_12 було зроблено зауваження та постановлено видалити ОСОБА_12 із зали судового засідання. Один із працівників судової охорони - ОСОБА_23 наблизився до ОСОБА_12 та очікував, що той покине залу судового засіданні, однак ОСОБА_12 і далі продовжував сперечатися із суддею, тобто не реагував на вимогу. ОСОБА_12 робив вигляд, що збирає речі, однак він не збирався, а порушував порядок у судовому засіданні. Потім він побачив, що вже почалась сутичка між ОСОБА_12 та співробітником судової охорони. Так як він знаходився ближче до них, він підійшов та почав надавати допомогу. Коли ОСОБА_12 почав чинити їм супротив, вони застосували до нього прийом рукопашного бою згідно ст. 44 ЗУ «Про національну поліцію». Побачивши, що він (потерпілий) статурою худіший за самого обвинуваченого та іншого співробітника судової охорони, ОСОБА_12 провернув його під час « ОСОБА_28 ». Тобто, він провів руку для затримання ОСОБА_12 , але останній вивернув йому руку. Він почув хруст. Далі вже ОСОБА_12 затримували інші. Потім була лікарня та оперативне втручання.

Свідок ОСОБА_29 у судовому засіданні пояснив, що влітку 2021 року його та інших працівників поліції було викликано для охорони громадського порядку до Дніпровської окружної прокуратури. На майданчику біля входу до прокуратури був натовп громадян, вони збуджено кричали, деякі поводили себе агресивно та неадекватно. Видно, що вказані особи були знайомі між собою, їх було 5-7 чоловік. Вони висловлювали своє невдоволення діями прокуратури, намагалися проникнути у приміщення прокуратури. Бачив, як один із чоловіків, схожий на обвинуваченого ОСОБА_12 , агресивно поводився та кричав на співробітника поліції ОСОБА_11 . ОСОБА_11 зробив йому зауваження, та повернувся до нього спиною, після чого він штовхнув працівника поліції у спину. Не бачив, щоб відносно когось складали протоколи.

Свідок ОСОБА_30 у судовому засіданні пояснив, що влітку 2021 року, після обіду, його та інших працівників поліції було викликано для охорони громадського порядку до Дніпровської окружної прокуратури. Група людей, більше 10 людей зібрали мітинг біля центрального входу будівлі прокуратури та висловлювали своє невдоволення, вони намагалися проникнути у приміщення прокуратури. Працівників поліції також було більше 10 чоловік, вони були одягнуті по формі. Свідок бачив, момент як між цивільною особою та працівником ЗРУП ОСОБА_11 почався конфлікт, вони голосно розмовляли, після чого цивільний вдарив поліцейського. Куди саме прийшовся удар, не пам`ятає. ОСОБА_11 здійснював всі дії для заспокоєння конфлікту, громадяни розмовляли на підвищених тонах, нечемно. Громадяни намагалися потрапити в будівлю прокуратури. Зі сторони працівників поліції неправомірних дій не було. Всі дії біля будівлі прокуратури тривали приблизно годину.

Свідок ОСОБА_31 у судовому засіданні пояснила, що у теплу пору (весна-літо) 2021 року, надійшла інформація, що «Живі люди» планують акцію. Ця організація постійно порушує громадський порядок. Вона з іншими працівниками поліції прибула на місце події біля приміщення Дніпровської прокуратури, там відбувався мітинг. Особи порушували громадський порядок, нехтували карантинними обмеженнями, поводилися неадекватно, нетактовно, документів для встановлення особи не надавали, ображали поліцейських та працівників прокуратури. Обвинувачений ОСОБА_12 наніс працівнику поліції ОСОБА_11 тілесні ушкодження, його відвезли до лікарні. ОСОБА_11 відвернувся від обвинуваченого, а обвинувачений вдарив рукою ОСОБА_11 . Після цього ОСОБА_12 та ще декілька осіб було затримано та доставлено до Дніпровського ВП.

Свідок ОСОБА_32 у судовому засіданні надав наступні показання. Літом 2021 року у денний час, від відділу превенції ЗРУП (поліції діалогу) його було залучено для забезпечення громадського порядку. Надійшла інформація про те, що у Хортицькому районному суді м. Запоріжжя у зв`язку із неявкою прокурора слухання справи відносно ОСОБА_12 не відбулось. Через це натовп, який підтримує позицію ОСОБА_12 , вирішили піти до Дніпровської прокуратури з метою дізнатися про причину неявки прокурора. У приміщенні прокуратури вони вимагали щоб керівник вийшов до них та надав пояснення. Їх було близько 10 осіб, вони були без масок, збуджені, спілкувалися некоректно, на підвищених тонах, заблокували вхід, заважали працівникам прокуратури. До натовпу вийшов заступник керівника, люди почали кричати, поводились агресивно. Після чого заступник керівника зробив виклик на 102 з приводу перешкоджання роботі прокуратури. На місце під`їхав ОСОБА_11 та інші працівники поліції. ОСОБА_11 спілкувався із ОСОБА_12 . Він (свідок) знаходився неподалік, пояснював вказаним громадянам щодо карантинних заходів. Потім побачив, що, коли ОСОБА_11 відвернувся, ОСОБА_12 штовхнув його у спину. Після чого ОСОБА_12 було затримано. Чи притягався хтось до адміністративної відповідальності, не знає. Також повідомив, що ніхто з присутніх не хотів показувати документів. Під час подій він сам був у масці.

Свідок ОСОБА_33 у судовому засіданні пояснив наступне. Що події біля приміщення прокуратури відбулися приблизно 2 роки тому. Він знаходився у Хортицькому суді по справі ОСОБА_12 , з приводу того, що ОСОБА_12 у ветклініці зачитував Конституцію, за що його було закуто у кайданки. У той день біля суду зібралася спільнота, тобто громада м. Запоріжжя, журналісти, захисник, однак працівники прокуратури не з`явилися, чим зірвали судове засідання. Тоді суд виніс постанову, яку їх спільнота (у кількості приблизно 6-7 чоловік) вирішила особисто відвезти до прокуратури. Однак у приміщенні прокуратури їх почали виганяти, кажучи, що без масок заходити не можна. До них вийшов черговий прокурор, вони з ОСОБА_12 спокійно поспілкувалися, усе вияснили. Після бесіди ОСОБА_12 сів писати заяву, конфлікт було вичерпано. Коли вони вже збиралися уходити, з`явилася заступник прокурора на прізвище ОСОБА_18 , та почала погрожувати, була налаштована вороже. Також до приміщення прокуратури зайшов ОСОБА_19 , у жорсткій формі вимагав одягнути маски. Спільнота йому роз`яснила, що він не має права примушувати одягати маски. Опинившись на вулиці, вони побачили, що прибуло багато поліціантів близько 20 чоловік, виявляли претензії до членів спільноти щодо перебування без масок. На ОСОБА_12 було складено протокол про адміністративне правопорушення. Працівник поліції ОСОБА_11 причепився до людини на ім`я ОСОБА_21 , вимагав документи, погрожував, що його буде затримано. ОСОБА_12 казав, що це не правильно та просив не чіплятися до людини. ОСОБА_11 спровокував ОСОБА_12 та повернувся до нього спиною, наступивши на його ногу, на що ОСОБА_12 його відштовхнув. Свідок був поруч, вів відео зйомку, вважає, що це була спланована провокація. Дії поліції були неправомірні, людей безпідставно було затримано.

Щодо подій у Ленінському суді, свідок ОСОБА_33 пояснив, що у 2022 році у судовому засіданні по кримінальній справі за обвинуваченням ОСОБА_12 у заподіянні тілесних ушкоджень ОСОБА_11 він там перебував як журналіст видання «Багнет нації», знімав прямий ефір із зали суду. З ним була іще одна жінка-пенсіонерка, вони прийшли підтримати ОСОБА_12 . У засіданні ОСОБА_12 попросив суддю надати докази на підтвердження її повноважень, чим розлютив її. Суддя надала наказ охороні вивести його із зали судового засідання. ОСОБА_12 не встиг зібрати свої документи, судова охорона без попередження з обох боків почала заламувати йому руки. Той, що знаходився справа зламав собі руку, та почав кричати, що то зробив ОСОБА_12 . Після чого на ОСОБА_12 накинулися інші охоронці, хоча він ні на кого не кидався. ОСОБА_12 чинив опір лише для того, щоб забрати свої документи. ОСОБА_12 побили та звинуватили у нападі на охоронця, а його та жінку-пенсіонерку вигнали на вулицю.

Свідок ОСОБА_34 у судовому засіданні пояснив, що приблизно у 2021 році у теплий період року, він в якості журналіста громадської організації «Закон і контроль» разом зі спільнотою приїхали до Дніпровської прокуратури, з метою з`ясувати з яких причин працівники прокуратури сфальсифікували кримінальне провадження відносно ОСОБА_12 . Однак через те, що люди перебували без масок біля приміщення прокуратури, працівники поліції за усним наказом ОСОБА_19 вчинили неправомірні дії відносно людей, зокрема скрутили ОСОБА_12 та незаконно затримали. Люди роз`яснювали працівникам поліції, що ці вимоги незаконні. Співробітників поліції було приблизно 7-10, цивільних було 10-15 людей. Він бачив, що ОСОБА_12 заступився за чоловіка на ім`я ОСОБА_21 , якого ОСОБА_11 намагався незаконно затримати. Також був свідком того, як ОСОБА_11 почав задкувати, а ОСОБА_12 щоб запобігти падінню виставив руку вперед та підштовхнув його у спину.

Свідок ОСОБА_35 в судовому засіданні пояснила, що вона приїхала в складі СОГ за викликом до Дніпровської окружної прокуратури за направлення чергового. Біля прокуратури був натовп людей та якась конфліктна ситуація. Вони голосно спілкувалися. Вона вела зйомку, тому не бачила самого конфлікту, хто кого ображав або штовхав. Потім підійшла ближче та почала знімати. Потерпілого ОСОБА_11 знає візуально. Потерпілий приїхав після їх групи, вони почали з`ясовувати обставини. Погроз, або нецензурної лексики з боку натовпу цивільних людей, не пам`ятає, але вони часто провокують. Розмова була на підвищених тонах. Точно не пам`ятає, напевно, що когось затримували. У той день проводився огляд місця події, понятих на вулиці запросили. Після цього всі розійшлися. Всі деталі вона не пам`ятає. Підставою виклику був якийсь конфлікт.

Свідок ОСОБА_19 у судовому засіданні пояснив, що 22.07.2021 було зафіксовано порушення громадського порядку, а саме перешкоджання нормальній роботи державного органу - Дніпровської прокуратури, блокування входу, це було групове порушення, люди висловлювали образи честі та гідності прокурора, працівників прокуратури, а також працівників поліції, поводилися провокаційно, кричали, вигукували нісенітниці, вели відеозйомку та тикали камери у обличчя, відмовлялися виконувати законні вимоги працівників поліції одягнути маски. Не реагували на прохання припинити блокування дверей прокуратури, кричати та висловлювали образи. ОСОБА_12 поводився провокаційно та висловлював образи. ОСОБА_11 зробив ОСОБА_12 зауваження, просив припинити дії, та повернувся до нього спиною, ОСОБА_12 правою рукою штовхнув його у спину. ОСОБА_11 не наступав на ногу ОСОБА_12 , бо він знаходився на відстані, що унеможливлює це зробити. Після нанесення працівнику поліції тілесних ушкоджень ОСОБА_12 було затримано та доставлено. До цього фізичну силу та спецзасоби до інших громадян застосовано не було. До конфлікту з ОСОБА_11 ОСОБА_12 не вступав у фізичну взаємодію з іншими працівниками поліції.

Свідок ОСОБА_36 у судовому засіданні пояснив, що 21.07.2021 року він з іншими людьми з початку знаходився у судовому засіданні Хортицього районного суду м. Запоріжжя. Під час розгляду кримінального провадження захисником було заявлено клопотання про накладення штрафу на прокурора у зв`язку із черговою неявкою. Суддя ОСОБА_37 не могла визначитися, на кого саме із прокурорів потрібно накладати штраф. ОСОБА_12 , отримавши ухвалу судді, разом із іншими людьми поїхав у Дніпровську окружну прокуратуру, з`ясувати, хто мав бути у судовому засіданні. Спочатку в окружній прокуратурі не було нікого. Потім приїхала ОСОБА_18 , яка назвалась т.в.о керівника Дніпровської окружної прокуратури та почала кричати. Як він зрозумів, вона викликала поліцію. Приїхав сам начальник ЗРУП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_19 . Через деякий час працівники поліції, один з них – це ОСОБА_38 , попрохали його з ОСОБА_39 проїхати в ЗРУП, сказали, щоб їх оформлювали. Натомість, вони написали дві заяви на незаконне затримання і їх відпустили. Вони повернулися до окружної прокуратури, де все ще продовжували залишатися люди. ОСОБА_12 хотів захистити ОСОБА_20 , але це йому не давали зробити ОСОБА_19 та потерпілий ОСОБА_11 . Внаслідок чого, ОСОБА_12 посунув рукою ОСОБА_11 від ОСОБА_20 , при цьому сказав: «Та, іди звідси». Після цього ОСОБА_12 затримали та відвезли до ЗРУП.

Свідок ОСОБА_36 також пояснив, що потерпілий був у форменого одягу. Знає, що було відкрито провадження за фактом хуліганства біля приміщення Дніпровської окружної прокуратури. Ніхто з присутніх не висловлювався нецензурною лайкою, жодних погроз не було, роботу прокуратури не блокували. Ніхто із працівників прокуратури не був у масках. ОСОБА_12 хотів забрати ОСОБА_20 , але ОСОБА_20 не пускали.

Свідок ОСОБА_20 у судовому засіданні пояснив, що він знаходився біля приміщення прокуратури. До нього підійшли, скоріш за все, співробітники поліції та спитали за маски та за документи. Він із ОСОБА_12 хотіли піти, тому що йому потрібно було їхати додому, але їх не пускали. Його хотіли затримати. Так, він розмовляв на підвищених тонах, але перешкоджань діяльності прокуратури не чинив. ОСОБА_12 при цьому намагався зачитати рішення суду. Потім ОСОБА_12 наступили на ногу і він когось торкнувся, все так швидко відбулося. Після цього його та ОСОБА_12 погрузили в машину. На свідка було складено адміністративний протокол, але потім до адміністративної відповідальності його так і не притягнули, оскільки було закрито провадження. Протокол його затримання не складався. Протокол затримання складався відносно ОСОБА_12 . Це можливо було о 18 годині. Удару він ніякого не бачив, удару ніякого не було. З самого початку, коли вони прийшли до прокуратури, вони довго були у приміщенні. Там ОСОБА_12 написав заяви. Чого вони залишилися після того, як ОСОБА_12 написав заяву, не пам`ятає, можливо у них не приймали заяву. Вони вийшли на вулицю поспілкуватися, а потім у них почали за маски питати, документи перевіряти. ОСОБА_12 співробітники поліції казали про те, що він (свідок) затриманий.

Свідок ОСОБА_23 у судовому засіданні пояснив, що він працює у судовій охороні. У листопаді 2022 року в Ленінському районному суді м. Запоріжжя проходило судове засідання за обвинуваченням ОСОБА_12 за ст. 345 ч.2 КК України. Під час судового засідання ОСОБА_12 поводив себе зухвало, казав, що суддя нелегітимна, на зауваження судді не реагував. Суддя звернулась до служби судової охорони для видалення обвинуваченого ОСОБА_12 із зали судового засідання. Після цього, він підійшов до ОСОБА_12 з правої сторони, а ОСОБА_10 – з лівої. Останній попередив обвинуваченого, що якщо він не виконає вимогу суду, то до нього будуть застосовані заходи фізичного впливу, на що ОСОБА_12 не реагував. ОСОБА_10 намагався провести заходи фізичного впливу, а саме загиб руки за спину, на що ОСОБА_12 штовхнув ОСОБА_10 , після чого той впав. Сприймає вказані дії як супротив законним діям судової охорони. Після того, як усі вийшли із зали судового засідання, на ОСОБА_12 було одягнено кайданки та він сидів біля зали судового засідання. Більше жодних дій у коридорі не відбувалося. Єдине, коли ОСОБА_12 поскаржився, що браслет йому здавлює роки, йому послабили браслет. Ногою на голову не давили. Не пам`ятає, щоб до Барського якійсь заходи застосовувалися. Свідок не бачив, щоб ОСОБА_10 при падінні через щось перечепився.

Свідок ОСОБА_40 пояснила, що на даний час працює помічником судді. Наприкінці 2022 року вона працювала у канцелярії суду. В середині робочого дня, в коридорі суду, біля зали судового засідання, побачила більше 5 людей, які поводили себе дуже голосно. Їй відомо, що вони себе іменують як: «Живі люди». Після чого в своєму кабінеті вона почула сильний шум. Від її колег їй стало відомо, що судова охорона видаляла із зали судового засідання ОСОБА_12 . Обвинувачений намагався опиратися, в результаті чого ОСОБА_10 отримав травму руки. Особисто бачила як приїхала швидка допомога та забрала ОСОБА_10 . Події, які відбувались в залі, знає зі слів колег.

Свідок ОСОБА_41 надав наступні пояснення. У листопаді 2022 року він працював на пункті пропуску охорони у Ленінському районному суді. ОСОБА_12 , ОСОБА_42 , ОСОБА_43 з іншими людьми пішли до зали судового засідання. Через пів години почув крики із зали про те, щоб викликали швидку.

ОСОБА_12 та «Живі люди» на засіданнях, у канцелярії порушували громадський порядок, порушували пункт пропуску, не надавали документи, що посвідчують особу, а ОСОБА_12 пред`являв посвідчення журналіста.

Свідок ОСОБА_14 пояснив наступне. У листопаді 2022 року під час судового засідання, суддя неодноразово робила ОСОБА_12 зауваження, на що він не реагував, перебивав її. Суддя звернулась до служби судової охорони із ухвалою про видалення обвинуваченого ОСОБА_12 із зали судового засідання. Службова охорона попередила обвинуваченого, що якщо він не виконає вимогу суду, то до нього будуть застосовані заходи фізичного впливу, на що ОСОБА_12 не реагував. ОСОБА_10 намагався провести заходи фізичного впливу, на що ОСОБА_12 викрутив ОСОБА_10 руку. ОСОБА_10 схопився за ліву руку.

Він був присутній в цьому судовому засіданні і знаходився біля судді. Але самого моменту не бачив, стояв спиною до подій. Під час штовханини, не бачив, щоб хтось падав. Потім до ОСОБА_12 були застосовані спец. засоби – кайданки. ОСОБА_12 був зі своїми знайомими, їх було приблизно 5 чоловік. Що відбувалося у коридорі, він не бачив, був із суддею. Через скільки хвилин вийшов із зали судового засідання, не пам`ятає, у цей час ОСОБА_12 сидів на лавочці у кайданках.

Свідок ОСОБА_27 у судовому засіданні пояснила, що вона працює на посаді судді Ленінського районного суду м. Запоріжжя. Восени 2022 року, в її провадженні перебувала кримінальна справа відносно ОСОБА_12 . В одному із судових засідань ОСОБА_12 почав свою промову, не даючи сказати слово. Через що вона зробила декілька зауважень обвинуваченому, запропонувала йому присісти та розпочати розгляд справи, на що він не реагував та продовжував розмовляти. Судом було ухвалено видалити обвинуваченого із зали судового засідання. До нього підійшла судова охорона та попередила, що зараз будуть його виводити, на що він відмовився покинути залу судового засідання. Сам механізм, коли виводили ОСОБА_12 вона не бачила. Побачила вже як ОСОБА_10 сидів на лавці, тримався за плече та просив викликати швидку допомогу.

Свідок ОСОБА_44 у судовому засіданні надала наступні пояснення. Вона працює помічником судді ОСОБА_27 в Ленінському районному суді м. Запоріжжя, у провадженні судді перебувала кримінальна справа відносно ОСОБА_12 за ст. 345 КК України. Десь об 11.00 годині в листопаді 2022 року суддя та секретар пішли слухати кримінальну справу. Приблизно через пів години в залі судових засідань №1, поблизу якого знаходилась канцелярія суду, куди свідок пішла ставити печатку на рішення суду, почула шум, крики. Через пару хвилин побачила, що під`їхала карета швидкої допомоги. Від секретаря судового засідання дізналась, що працівнику судової охорони ОСОБА_45 було нанесено ушкодження. Коли перебувала у коридорі, то почула як хтось казав: «Які у вас кволі охоронці». Там сиділи люди на лавочці, але вона не бачила щоб ставили комусь ногу на голову.

Свідок ОСОБА_46 у судовому засіданні пояснила, що вона працює секретарем судового засідання Ленінського районного суду м. Запоріжжя. 2 листопада 2022 року об 11.00 годині відбувалось судове засідання за обвинувачення ОСОБА_12 , під час якого були присутні вона, суддя, прокурор, ОСОБА_12 та його захисник ОСОБА_25 , потерпілий та вільні слухачі з судовою охороною. Обвинувачений неодноразово порушував порядок під час судового засідання, не реагував на зауваження, суд ухвалив на місці видалити ОСОБА_12 із зали судового засідання. Під час того, як охорона взяла під руки ОСОБА_12 та почали виводити обвинуваченого із зали, він почав чинити опір, а саме: почав крутитись в різні сторони, намагався вивільнитися та опрокинув ОСОБА_10 , той впав та вдарився об лавку. Потерпілий казав, що відчув біль, просив викликати швидку.

Свідок ОСОБА_47 у судовому засіданні пояснив, що восени 2022 року у Ленінському районному суді м. Запоріжжя було судове засідання, для розгляду якого задіялось посилення співробітників служби судової охорони. До початку розгляду справи було здійснено пропуск осіб, які прибули до суду. Людей прийшло багато. Він перебував на пункті охорони. У судовому засіданні судом було прийнято рішення видалити ОСОБА_12 із зали судового засідання. ОСОБА_12 , здійснюючи опір, завдав ушкоджень ОСОБА_10 . Безпосередньо він цих подій не бачив. Дізнався про ці події по приїзду швидкої допомоги. Коли побачив ОСОБА_10 , останній тримав руку нехарактерним чином. Потерпілий був одягнений по формі, у бушлаті.

Свідок ОСОБА_48 у судовому засіданні пояснив, що він працював в службі судової охорони. 2 листопада 2022 року в Ленінському районному суді м. Запоріжжя він був задіяний до посиленої охорони та перебував на вулиці біля входу суду. На вулиці також було біля 5-7 осіб «Живих людей». Відомо від колег, що ОСОБА_10 було завдано травму. В цей день викликалась швидка допомога.

Під час розгляду справ за участю ОСОБА_12 та його знайомих постійно відбувались провокаційні дії, порушення громадського порядку в судових установах.

Свідок ОСОБА_49 надав показання аналогічні показанням свідків ОСОБА_50 та ОСОБА_51 .

Свідок ОСОБА_52 у судовому засіданні пояснив, що він працює у службі судової охорони. На початку листопада 2022 року в першій половині дня в Ленінському районному суді м. Запоріжжя під час судового засідання відносно ОСОБА_12 знаходився біля зали судових засідань №1. Коли він зайшов до зали після видалення ОСОБА_12 , побачив, що сидів ОСОБА_10 на лавці тримався за ліву руку та казав про сильний біль. Розповів, що травму отримав під час виконання рішення судді про видалення ОСОБА_12 . Травма була схожа на перелом. Через 15-20 хвилин приїхала швидка допомога. Не пам`ятає, були крики чи ні. Що відбувалося із ОСОБА_12 після, не знає.

Свідок ОСОБА_53 у судовому засіданні пояснив, що на момент подій працював головним інспектором відділу організації служби судової охорони. У листопаді 2022 року прибув до Ленінського районного суду м. Запоріжжя для забезпечення охорони громадського порядку. Під час судового засідання він перебував на вулиці. Через деякий час вийшов колега та повідомив про те, що у них сталася ч/п, а саме ОСОБА_10 зламали руку. Потім приїхала швидка допомога.

Свідок ОСОБА_54 у судовому засіданні пояснила, що у Ленінському суді м. Запоріжжя, точну дату не пам`ятає. Ухвалила рішення із порушенням, відповідно до якого ОСОБА_12 мав вийти із зали судового засідання. ОСОБА_12 спочатку намагався зібрати документи. Потім, коли він хотів вийти, один співробітник судової охорони підставив ногу ОСОБА_12 , від чого останній впав. Коли ОСОБА_12 намагався піднятися та зібрати документи, його знову вдарили ногою по нозі. Тобто, жодних злочинних дій з боку ОСОБА_12 не було, усі злочинні дії були вчинені потерпілим. Вона не пам`ятає, чи пропонувала судова охорона вийти із зали судового засідання. Судова охорона підійшла, схопила його за руки та намагалися витягнути. Потім, у коридорі потерпілий із іншими працівниками судової охорони намагався побити ОСОБА_12 .

Свідок ОСОБА_55 у судовому засіданні пояснив, що на момент подій у листопаді 2022 року приймав участь у якості прокурора Дніпровської окружної прокуратури Запорізької області під час розгляду Ленінським районним судом м. Запоріжжя кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_12 . У судовому засіданні суддя ОСОБА_27 неодноразово попереджала ОСОБА_12 про дотримання порядку у судовому засіданні, на які обвинувачений не реагував. Після чого суддею було повідомлено про примусове видалення із зали судового засідання, однак ОСОБА_12 не виконав вимогу, внаслідок чого до нього підійшли працівники судової охорони. Він сидів спиною та безпосередньо не бачив усіх дій. ОСОБА_12 використав своє передпліччя як важіль для того щоб потерпілий упав на предмет меблі. Вважає, що працівники поліції не застосовували до ОСОБА_12 больових прийомів.

Свідок ОСОБА_15 надав наступні показання. 02 листопада 2022 року він був присутній на судовому засіданні в Ленінському районному суді м. Запоріжжя в кримінальному провадженні відносно ОСОБА_12 , разом з іншими співробітниками служби судової охорони. У судовому засіданні головуюча суддя ОСОБА_27 запропонувала ОСОБА_12 зайняти місце біля прокурора, на що обвинувачений відмовився та прослідував до трибуни та почав вимагати від судді її присягу та посвідчення, говорив, що в судді немає повноважень вести судове засідання. ОСОБА_12 суддя робила зауваження щодо його поведінки в судовому засідання та роз`яснила правила поведінки, на що ОСОБА_12 не реагував, проявляв неповагу до суду, сперечався із суддею, голосно говорив, не давав проводити судове засідання. Суддя вирішила видалити ОСОБА_12 із зали судового засідання за порушення правил поведінки, на що обвинувачений також не реагував. Після цього співробітники службової охорони усно двічі запропонували ОСОБА_12 покинути залу судового засідання, на що він відмовився, також ОСОБА_12 попередили про те, що, якщо він самостійно не покине залу судового засідання, то його буде примусово видалено, на що ОСОБА_12 не реагував. Співробітники служби судової охорони взяли ОСОБА_12 під руки та намагались вивести із зали, на що обвинувачений почав упиратись, вириватись, штовхатися. Після цього силою завернув руку та намагався кинути ОСОБА_10 на підлогу. Після цього ОСОБА_10 сказав, що в нього щось хруснуло в руці та він відчуває сильний біль в руці і присів на лавочку, тримаючись за руку.

Судово-медичний експерт ОСОБА_56 у судовому засіданні щодо висновків судової експертизи № 2014п пояснила наступне:

-під час проведення судово-медичної експертизи гр. ОСОБА_10 , а саме під час опису ушкоджень вона описувала те, що бачила, не знімаючи при цьому пов`язок, щоб не вчинити додаткові травми;

-необхідності у проведенні додаткової експертизи потерпілого вже після загоєння не було;

-для проведення експертиз була надана постанова про проведення експертизи, медична карта стаціонарного хворого, рентгенологічні знімки;

-відеозаписи для проведення експертизи не надавалися. Можливо, що безпосереднє спостереження експертом самого конфлікту могло вплинути на висновки щодо механізму утворення ушкодження. Разом з тим, ті данні, які зайшли до установи первинно ніяких додаткових питань у експерта щодо можливого механізму спричинення тілесного ушкодження не викликали. Той механізм спричинення тілесного ушкодження, що зазначав потерпілий, як один із варіантів є можливим;

-варіантами утворення такого перелому можуть бути: прямий удар, падіння на ліктьовий суглоб та при провертанні руки при фіксованому передпліччі, при фіксованому плечі, коли провертається передпліччя;

-деталізації у висновку не було, для більш конкретної деталізації механізму утворення ушкодження, у випадку, якщо слідчим буде поставлені такі питання, експертами робляться такі висновки;

-під час експертизи потерпілий був присутній, він надавав пояснення, ці пояснення співпадали з іншими даними;

-здебільшого експертизи потерпілих проводять без присутності інших осіб, винятки є, коли проводять експертизи щодо неповнолітніх, тоді огляд проводиться у присутності батьків (опікунів). Огляд дорослої людини проводиться лише лікарем, без присутності інших осіб;

-медичні документи та рентгенологічний знімок були передані кур`єром лікарні;

-на тяжкість ушкоджень могли вплинути наслідки травм.

Судово-медичний експерт ОСОБА_57 у судовому засіданні щодо висновків судової експертизи № 1320п від 22.07.2021 пояснив наступне:

-права хребтова лінія розташована праворуч від хребтового каналу і осі хребта, тобто на спині дещо праворуч від середньої лінії. Лопатка в анатомічному сенсі знаходить більш праворуч і вона виділена окремо. Це різні зони, але вони розташовані паралельно;

-забій є клінічним діагнозом, а садно є тілесним ушкодженням в судово-медичному смислі слова;

-судово-медичні експерти досить широко розуміють поняття «забій м`яких тканин», і часто використовують його для визначення саден, синців, гематом, або просто набряків м`яких тканин, що супроводжуються почервонінням шкіри. Забій з клінічної точки зору - є більш широким поняттям ніж садно в судово-медичному сенсі;

-при проведенні експертизи був присутній потерпілий, також для проведення експертизи була надана первинна медична довідка. Для відповідей на поставлені запитання було достатньо вихідних даних. Відео подій не могло вплинути на висновки, оскільки експерт безпосередньо досліджує тілесні ушкодження, які він визначає. Саме тілесне ушкодження для нас є основним джерелом знань, а не відеофіксація спричинення. Всі питання, які були поставленні перед експертом, були вирішені;

-оскільки в ушкодженні не було виявлено індивідуалізуючих ознак травмуючого предмета, який можливо було б з чимось порівняти, тому не має значення, яким саме предметом було спричинено тілесне ушкодження. Тому і зазначено, що ушкодження спричинено дією тупого твердого предмета, як загально групового поняття.

Показання допитаних у судовому засіданні потерпілих та більшості свідків, хоч і мають певні незначні розбіжності, але є логічними, послідовними, такі показання доповнюють одне одного, узгоджуються між собою, а тому сумнівів у суду не викликають. Крім того, зазначені показання у своїй більшості відповідають письмовим доказам, наданим стороною обвинувачення на підтвердження провини обвинуваченого.

Так, під час судового засідання за клопотанням сторони обвинувачення були досліджені наступні письмові докази, процесуальні рішення, документи та інші матеріали:

- витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021082050001147 від 21.07.2021, де правовою кваліфікацією зазначено ч. 2 ст. 345 КК України. У графі «Короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення» зазначено, що 21.07.2021 до Запорізького РУП надійшло повідомлення про те, що 21.07.2021 приблизно о 18:00, ОСОБА_12 , 1980 р.н., знаходячись біля будівлі Дніпровської окружної прокуратури м. Запоріжжя Запорізької області за адресою: м. Запоріжжя, вул. Добролюбова, б. 14 умисно заподіяв працівникові правоохоронного органу тілесне ушкодження у зв`язку з виконанням цим працівником службових обов`язків (т. 5 а.п. 73-74);

- постанова про здійснення досудового розслідування слідчою групою від 21.07.2021 (т. 5 а.п. 75);

- постанови про доручення здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні слідчій групі від 27.07.2021, від 30.07.2021, від 07.09.2021 (т. 5 а.п. 76-78);

- постанови про призначення групи прокурорів від 22.07.2021 (т. 5 а.п. 79-81);

- рапорт реєстрація заяви ЄО за № 20969 від 21.07.2021, фабула ЄО викладена наступним чином: 21.07.2021 о 20:06 надійшло повідомлення зі служби 102 про те, що 21.07.2021 о 20:05 за адресою: Дніпровський район м. Запоріжжя, вул. Добролюбова, буд. 14, Передано МКЛ №9 Звернувся о 19:00 Потерпілий: гр. ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце роботи: Запорізьке районне управління поліції ГУНП в Запорізькій області, начальник сектору Д/з: забій м`яких тканин ділянки грудного відділення хребта, Пояснення: сьогодні, 21.07.2021 о 17:45 на робочому місці: вул. Добролюбова, буд. 14, біля прокуратури отримав тілесне ушкодження від невідомого чоловіка при з`ясуванні його особистості (т. 5 а.п. 82);

- рапорт поліцейського взводу 1 роти 2 БНОП ГУНП в Запорізькій області ст. сержанта ОСОБА_58 , відповідно до змісту якого, ОСОБА_59 21.07.2021 з 09:00 год по 21:00 год спільно з капралом поліції ОСОБА_60 та капралом поліції ОСОБА_61 на п/а 122 заступили на охорону публічної діяльності у Вознесенівському районі. О 15:15 год. до них надійшло повідомлення від ч/2 «Парус» про спрацювання сигналізації за адресою: вул. Добролюбова, 14. Прибувши на місце події, ними було виявлено групу осіб, які називають себе «Живі люди» (активісти) з якими вже спілкувалася поліція діалогу. Вони знаходилися в приміщенні Дніпровської окружної прокуратури м. Запоріжжя. Дана група осіб виражалася нецензурною лайкою та знімали все на камери. Один громадянин стукав у двері заступника начальника прокуратури ОСОБА_18 . Згодом, поліція діалогу запросила усіх осіб даної групи для подальшого спілкування на вулиці. Під час спілкування більша частина осіб продовжувала спілкування на підвищених тонах та нецензурною лайкою. На наші зауваження та зауваження поліції діалогу не реагувала. Згодом, приблизно о 18:00 год громадянин ОСОБА_12 , 1980 р.н. в збудженому стані (кричав, розмахував руками) наніс удар в спину начальникові сектору охорони публічної безпеки відділення превенції ЗРУП ГУНП в Запорізькій області, який в цей час стояв до громадянина ОСОБА_12 спиною. Начальник сектору охорони публічної безпеки відділення превенції ЗРУП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_11 від удару поштовхнувся на декілька кроків вперед… (т. 5 а.п. 83);

- рапорт реєстрація заяви ЄО за № 20960 від 21.07.2021, фабула ЄО викладена наступним чином: 21.07.2021 о 18:53 надійшло повідомлення зі служби 102 про те, що 21.07.2021 о 18:51 за адресою: Запорізький район, м. Запоріжжя, вул. Добролюбова, буд. 14, біля окружної прокуратури приблизно о 17:45 громадянин ОСОБА_62 люди вчинив опір під час виконання охорони публічного порядку, наніс тілесне ушкодження, а саме удар в спину в ділянку лопатки співробітнику поліції (т. 5 а.п. 84);

- протокол огляду місця події від 21.07.2021, під час якого детально описано ділянку місцевості за адресою: м. Запоріжжя, вул. Добролюбова, буд. 14 (т. 5 а.п. 85-94);

- запит слідчого СВ Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області № 4125/40/2021(ви) від 22.07.2021 (т. 5 а.п. 137);

- відповідь на запит т.в.о. начальника СКЗ СВ Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_63 , відповідно до якого було направлено відеозаписи, які фіксувалися старшим спеціалістом-криміналістом СКЗ СВ капітаном поліції ОСОБА_64 на відеокамеру «Раnasonic HC-V» та на флеш носій 16GB, які було скопійовано та записано на оптичний носій DVD-диск (т. 5 а.п. 138);

- протокол огляду речі від 30.08.2021, а саме відеозапису, який збережений на диск для лазерний систем зчитування формату DVD, об`ємом пам`яті 4,7 ГБ. Під час огляду вказаного диску встановлено, що на ньому відеозапис з назвою «S7000009», формату «.mp4», розміром 183 МБ (192 197 175 байти), тривалістю 00:03:07 год., який було надано у відповідь на запит до Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області. При відтворенні відеозапису виявлено, що на ньому зафіксована відкрита ділянка місцевості, розташована між центральним входом до Дніпровської окружної прокуратури міста Запоріжжя Запорізької області, яка знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Добролюбова, буд. 14 та проїжджою частиною по вул. Богдана Хмельницького. На вказаній ділянці виявлено натовп чоловіків у кількості не менше 16 осіб. Серед них є потерпілий – начальник сектору охорони публічного порядку відділу превенції Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_11 та ОСОБА_12 …. На відеозаписі відображено, як ОСОБА_12 розмовляє з потерпілим ОСОБА_11 на достатньо підвищеному тоні…

В подальшому, у проміжок відеозапису з 00:01:21 по 00:01:37 було встановлено, що, коли ОСОБА_11 зупинився навпроти ОСОБА_12 приблизно на відстані одного кроку, спиною по відношенню до останнього та правим плечем по відношенню до ОСОБА_19 … Далі, в цей момент, ОСОБА_12 , зігнувши праву руку у суглобі, штовхнув долонею ОСОБА_11 в області правої лопатки зі словами (мовою оригіналу): «Да отойди ты от него», від якого останній за інерцією зробив крок вперед, після якого ОСОБА_12 було відведено та затримано. Для фіксації обставин були зроблені скріншоти (т. 5 а.с. 140-146).

У судовому засіданні також було досліджено додаток до протоколу огляду речі від 30.08.2021, шляхом відтворення відеозапису подій 21.07.2021 (т. 5 а.п. 147);

- довідка з травмпункту КНП «Міська лікарня № 9» ЗМР від 21.07.2021, відповідно до якої ОСОБА_11 діагностували (мовою оригіналу): «ушиб мягких тканей в области грудного отдела туловища» (т. 5 а.п. 148).

- висновок експерта № 1320п від 22.07.2021 відповідно до якого садно на задній поверхні грудної клітини на рівні 4-6 грудних хребців по правій хребтовій лінії у гр. ОСОБА_11 , 1980 р.н. кваліфікується як легке тілесне ушкодження.

Виявлене тілесне ушкодження у гр. ОСОБА_11 утворилося за механізмом тупої травми, тобто від дії тупого(их) предмета(ів), індивідуальні ознаки яких, в ушкодженні, не відобразилися.

Висловитися, яким знаряддям та одним чи декількома знаряддями спричинено тілесне ушкодження, за наданими даними, не є можливим.

Давність утворення тілесного ушкодження у гр. ОСОБА_11 в межах однієї доби на момент огляду (22.07.2021) та могло утворитися в строк, що вказаний в фабулі постанови слідчого, в наданій довідці із травмпункту КНП «Міська лікарня № 9» ЗМР та зі слів освідуваного.

Виходячи з локалізації та характеру даного тілесного ушкодження, експерт вважає, що воно могло утворитися внаслідок не менше одного травматичного впливу тупим предметом в ділянку задньої поверхні грудної клітини на рівні 4-6 грудних хребців по правій хребтовій лінії (т. 5 а.п. 149-150).

- висновок експерта (експертиза за матеріалами справи) № 1454/к від 13.08.2021 відповідно до якого: садно є проявом тупої травми, тобто виникає від дії тупого предмета безпосередньо в травмовану ділянку, зазвичай, під кутом відмінним 90 градусів, можливість утворення тілесного ушкодження у потерпілого ОСОБА_11 за механізмом на який він вказує в протоколі допиту (21.07.2021) та протоколі проведення слідчого експерименту за його участю (29.07.2021), не виключається, за умови дії тупого твердого предмета із зусиллями (енергією) достатнім для утворення даної травми (т. 5 а.п. 151-155);

- витяг з Наказу по особовому складу начальника ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_65 № 213 о/с від 29.04.2021, яким підполковника поліції ОСОБА_11 відповідно до статті 65 Закону України «Про Національну поліцію» призначено начальником сектору публічного порядку відділу превенції Запорізького районного управління поліції (т. 5 а.п. 157);

- посадова інструкція (функціональні обов`язки) начальника сектору публічного порядку Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області підполковника ОСОБА_11 , яка містить загальні положення, інструкцією визначені завдання та обов`язки останнього те, якими знаннями має володіти, а також визначені права та відповідальність (т. 5 а.п. 158-162);

- наказ начальника ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_66 № 822 від 21.07.2021 про залучення особового складу Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області до забезпечення публічної безпеки і порядку із додатком №1 у виді списку особового складу Запорізького РУП залученого 21.07.2021 року для забезпечення публічної безпеки та порядку під час проведення зібрання представників ГО «КОШ» біля Дніпровської окружної прокуратури м. Запоріжжя Запорізької області, серед яких є начальник СПП ВП ЗРУ підполковник ОСОБА_67 (т. 5 а.п. 163-164);

- наказ начальника ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_66 № 818 від 20.07.2021 про залучення особового складу Запорізького РУП та відділу поліції № 5 Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області до забезпечення публічної безпеки і порядку із Додатком, а саме форма надання інформації № 1 Про резонансне судове засідання (судове засідання з посиленням служби), яке потребує уваги керівництва Служби, запланованого 21.07.2021 о 13 год 30 хв у Хортицькому районному суді м. Запоріжжя (т. 5 а.п. 166);

- протокол слідчого експерименту від 29.07.2021 за участю ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в ході якого встановлено, що 21.07.2021 потерпілий ОСОБА_11 перебував на охороні громадського порядку. Приблизно о 18:00 21.07.2021 ОСОБА_11 знаходився за адресою: м. Запоріжжя, буд. 14, біля Дніпровської окружної прокуратури м. Запоріжжя Запорізької області.

В цей час між ОСОБА_11 та ОСОБА_12 виникла словесна перепалка, під час якої ОСОБА_11 повернувся до ОСОБА_12 спиною та відчув потужний поштовх у спину, а саме у лопатку з правої сторони, в результаті чого змінив траєкторію руху та доклавши зусиль, утримався на ногах. Після чого, повернувся та побачив перед собою ОСОБА_12 (т. 5 а.п.167-169).

- протокол проведення слідчого експерименту від 28.08.2021 за участю свідка ОСОБА_68 , в ході якого встановлено, що 21.07.2021 ОСОБА_69 здійснював охорону публічного порядку на підставі наказу начальника від 20.07.2021.

Приблизно о 15:00 прибув до Дніпровської окружної прокуратури м. Запоріжжя, за адресою: м. Запоріжжя, вул. Добролюбова, буд.14, де виявив натовп людей «Живі люди».

В ході спілкування з натовпом між ОСОБА_11 та ОСОБА_12 виникла словесна перепалка, в ході якої ОСОБА_11 повернувся до ОСОБА_12 спиною та останній наніс потужний поштовх у спину правою рукою, через що ОСОБА_11 змінив траєкторію руху (т. 5 а.п. 170-172);

Також у судовому засіданні був досліджений додаток до протоколу слідчого експерименту від 28.08.2021, шляхом відтворення відеозапису (т. 5 а.п. 173);

- витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022082050001895 від 02.11.2022, за правовою кваліфікацією за ч. 2 ст. 345 КК України. У графі «Короткий виклад обставин справи, що може свідчити про вчинення кримінального правопорушення» зазначено, що 02.11.2022 року об 11 год 20 хв ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у приміщенні Ленінського районного суду м. Запоріжжя, яке розташоване за адресою: м. Запоріжжя, вул. Незалежної України, 1/2, під час судового засідання, не виконавши законну вимогу поліцейського покинути залу судового засідання, умисно заподіяв тілесне ушкодження, у зв`язку з виконанням службових обов`язків ОСОБА_10 , який є працівником судової охорони Ленінського районного суду м. Запоріжжя (т. 6 а.п. 17);

- постанови про призначення групи слідчих у кримінальному провадженні від 02.11.2011 (т. 6 а.п. 18-19);

- постанови про призначення групи прокурорів від 02.11.2022 (т. 6 а.п. 20);

- рапорт реєстрація заяви ЄО за № 24377 від 02.11.2022, фабула ЄО викладена наступним чином: 02.11.2022 об 11:25 надійшло повідомлення зі служби 102 про те, що 02.11.2022 об 11:23 за адресою: Дніпровський район, м. Запоріжжя, вул. Незалежної України, буд. 2, заявник зі служби судової охорони прохає наряд поліції в Ленінський районний суд з приводу, що в залі засідання звинувачений погрожував судді (т. 6 а.п. 21);

- рапорт реєстрація заяви ЄО за № 24397 від 21.07.2021, фабула ЄО викладена наступним чином: 02.11.2022 о 13:19 надійшло повідомлення зі служби 102 про те, що 02.11.2022 о 13:18 за адресою: Дніпровський район, м. Запоріжжя, вул. Незалежної України, буд. 2, до 5 МКЛ з травмпункту по електронному направленню о 12:35 гр. ОСОБА_10 , (працює ССОТУ у Запорізькій області, помічник командира відділення) д/з перелом лівої кінцівки, пояснення: під час затримання біля Ленінського районного суду спричинили тілесні ушкодження (т. 6 а.п. 22);

- заява ОСОБА_70 від 02.11.2022, відповідно до якої остання надала згоду на проведення огляду приміщення Ленінського районного суду м. Запоріжжя (т. 6 а.п. 23);

- протокол огляду місця події від 02.11.2022, а саме приміщення Ленінського районного суду м. Запоріжжя, що розташоване за адресою: м. Запоріжжя вул. Незалежної України , буд. 1/2, в ході якого було вилучено посвідчення журналіста-кореспондента «Багнет нації» №046 –ДЗМІ-БН на ім`я ОСОБА_71 . Також, в ході огляду було досліджено журнал відвідувань, з якого слідує, що під номерами № № 25, 26, 27 об 11:03-11:04 до приміщення суду ввійшли: ОСОБА_72 , ОСОБА_73 , ОСОБА_74 . До протоколу також долучені фототаблиці (т. 6 а.п. 24-37);

- висновок лікаря КНП «Міська лікарня екстреної та швидкої медичної допомоги» ЗМР від 02.11.2022 відповідно до якої ОСОБА_10 діагностували закритий уламковий перелом н/з лівої плечової кістки зі зміщенням (т. 6 а.п. 38);

- висновок експерта № 2014п від 12.12.2022 відповідно до якого закритий перелом тіла у нижній третині лівої плечової кістки зі зміщенням у гр. ОСОБА_10 кваліфікується як тілесне ушкодження середньої тяжкості, що спричинило тривалий розлад здоров`я строком понад 3 тижні (21 день).

Тілесне ушкодження утворилося від дії тупого предмета (предметів).

Давність утворення ушкодження не суперечить терміну, зазначеного в обставинах справи, наданій медичній документації.

Враховуючи характер ушкодження, утворення його від дії власної руки, виключається (т. 6 а.п. 39-41);

- запит слідчого СВ Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області про надання відеозаписів з камер відео спостереження 02.11.2022 (т. 6 а.п. 42);

- супровідний лист голови Ленінського районного суду м. Запоріжжя, відповідно до якого на адресу СВ Запорізького РУП ГУНП було направлено диск із відеозаписом судового засідання від 02.11.2022 у справі № 334/7133/21 (т. 6 а.п. 43);

- протокол огляду від 02.11.2022, предметом огляду якого є CD-R диск із трьома файлами із назвами: 20221102-110127 (аудіо) 20221102-110127 (відео) – перевірка аудіо, звуко фіксації судового засідання; 20221102-110128 (аудіо) 20221102-1101287 (відео) – фіксація судового засідання; 20221102-111923 (аудіо) 20221102-119223 (відео) – продовження фіксації після перерви судового засідання, де зафіксоване судове засідання у справі № 334/7133/21 та момент спричинення тілесного ушкодження потерпілому ОСОБА_10 (т. 6 а.п. 44-47).

- також у судовому засіданні був досліджений додаток до протоколу огляду від 02.11.2022 шляхом відтворення відеозапису подій (т. 6 а.п. 48);

- запит заступника начальника ВРЗС СВ Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області (т. 6 а.п. 92);

- супровідний лист начальника Територіального управління Служби судової охорони у Запорізькій області, відповідно до якого на адресу ВРЗСС СВ Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області були направлені копії відеозаписів з портативних відео реєстраторів, здійснені під час судового розгляду 02.11.2022 (т. 6 а.п. 93);

- протокол огляду від 03.11.2022, предметом якого є DVD диск, який містить у собі 9 відеофайлів. На вказаних відеофайлах зафіксовані події 02.11.2022, починаючи з моменту проходження обвинуваченим ОСОБА_12 . КПП, продовжуючи подіями у залі судового засідання Ленінського районного суду м. Запоріжжя, після у коридорі суду. Протокол містить також скріншоти екрану (т. 6 а.т. 94-99);

У судовому засіданні також досліджений додаток до протоколу огляду від 03.11.2022, шляхом відтворення відеозаписів подій (т. 6 а.п. 100);

- протокол огляду від 03.11.2022, предметом якого є відеозапис з назвою «Судилища судами СССР» (т. 6 а.п. 103-107).

У судовому засіданні також було досліджено додаток до протоколу огляду від 03.11.2022, шляхом відтворення відеозапису подій (т. 6 а.п. 108).

За клопотанням сторони захисту були досліджені наступні письмові докази, процесуальні документи та інші матеріали:

- відеозаписи подій у приміщенні Дніпровської прокуратури та біля Дніпровської прокуратури від 21.07.2022 (т. 5 а.п. 194);

-відеозаписи із написом «на улице с тел. махно-мателега» та «приезд полиции» (т. 6 а.п. 111);

-витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021082050001146 від 21.07.2021, за правовою кваліфікацією за ч. 2 ст. 296 КК України. У графі «Короткий виклад обставин справи, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення» зазначено, що 21.07.2021 року в період часу з 15 години 10 хвилин по 17 годину 00 хвилин, група осіб, діючи умисно, спільно, супроводжуючи свої дії грубим порушенням громадського порядку, з метою явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю, перебуваючи за адресою: м. Запоріжжя, вул. Добролюбова 14, а самеза місцем розташування Дніпровської окружної прокуратури міста Запоріжжя Запорізької області заблокували нормальну роботу вказаної установи (т.6 а.п. 215);

-наказ № 818 від 20.07.2021 про залучення особового складу Запорізького РУП та відділу поліції № 5 Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області до забезпечення публічної безпеки та порядку (т. 8 а.п. 39);

-протокол про адміністративне правопорушення від 21.07.2021 відносно ОСОБА_20 за ст. 185 КУпАП (т.8 а.п. 50);

-постанова судді Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 03.09.2021, відповідно до якої провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_20 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 185 КУпАП – закрито у зв`язку із відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення (т. 8 а.п. 51);

-протокол про надання доступу до матеріалів (додаткових матеріалів) досудового розслідування від 21.12.2022 (т. 8 а.п. 54);

-наказ № 82 від 21.07.2021 про залучення особового складу Запорізького РУП та відділу поліції № 5 Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області до забезпечення публічної безпеки та порядку із додатком № 1 у виді списку особового складу Запорізького РУП, залученого 21.07.2021 року для забезпечення публічної безпеки та порядку під час проведення зібрання представників ГО «КОШ» біля Дніпровської окружної прокуратури м. Запоріжжя Запорізької області (т. 8 а.п. 58-59);

-лист т.в.о. начальника юридичного відділу центрального органу управління Служби судової охорони старшого лейтенанта Служби судової охорони ОСОБА_75 , адресований ОСОБА_76 в статусі ОСОБА_77 , ОСОБА_78 з ОСОБА_79 (т. 8 а.п. 67).

Оцінюючи письмові докази з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність доказів, з точки зору достатності та взаємозв`язку із показаннями потерпілих та свідків, суд вважає, що основна частина досліджених доказів відповідає вимогам передбаченим ст. 85-87 КПК України.

5.Мотиви неврахування окремих доказів

Судом не приймаються в якості доказів показання свідка ОСОБА_54 в наступній частині: « ОСОБА_12 спочатку намагався зібрати документи. Потім, коли він хотів вийти, один співробітник судової охорони підставив ногу ОСОБА_12 , від чого останній впав. Коли ОСОБА_12 намагався піднятися та зібрати документи його знову вдарили ногою по нозі. Тобто, жодних злочинних дій з боку ОСОБА_12 не було, усі злочинні дії були вчинені потерпілим», оскільки вказані показання спростовуються показаннями самого обвинуваченого, потерпілого, свідків та дослідженими відозаписами подій.

Судом також не приймаються показання свідків ОСОБА_80 , ОСОБА_81 та ОСОБА_20 в частині, що стосується подій від 21.07.2021, коли, як зазначали свідки потерпілий ОСОБА_11 , відходячи назад, наступив ОСОБА_12 на палець ноги, на що останній машинально відштовхнув потерпілого, оскільки такі обставини не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду.

Судом визнається неналежним доказом протокол огляду місця події від 21.07.2021, оскільки вказаний доказ в порушення ст. 85 КПК України не містить обставин, що підлягають доказуванню.

6.Оцінка доводів сторони захисту

6.1щодо недостовірності та неповноти судової експертизи потерпілого ОСОБА_11 . Основним доводом сторони захисту є сумнів з приводу характеру тілесного ушкодження потерпілого ОСОБА_11 , оскільки у лікарні № 9, куди потерпілий звернувся о 19:00, у нього було зафіксовано «забій м`яких тканин ділянки грудного відділу хребта», а у висновку експерта вже фігурує інше тілесне ушкодження: садно, тобто порушення цілісності шкіряного покриву внаслідок механічного впливу.

Вказані доводи суд вважає безпідставними, виходячи з наступного.

На спростування таких сумнівів, під час допиту у судовому засіданні судово-медичний експерт ОСОБА_57 щодо висновків судової експертизи № 1320п від 22.07.2021 пояснив, що забій є клінічним діагнозом, а садно є тілесним ушкодженням в судово-медичному смислі слова. Судово-медичні експерти досить широко розуміють поняття «забій м`яких тканин», і часто використовують його для визначення саден, синців, гематом, або просто набряків м`яких тканин, що супроводжуються почервонінням шкіри. Для відповідей на поставлені запитання було достатньо вихідних даних. Відео подій не могло вплинути на висновки, оскільки експерт безпосередньо досліджує тілесні ушкодження, які він визначає.

Крім іншого, суд звертає увагу на наступне.

Саме під час проведення судово-медичної експертизи експерт попереджається про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок експерта, а не лікар під час огляду та надання довідки.

Так само у визначенні характеру тілесного ушкодження може помилитися і потерпілий, як у даному випадку, коли у судовому засіданні останній зазначив, що він отримав тілесне ушкодження у виді синця. Головне, що потерпілий ОСОБА_11 чітко зазначив дату, час, місце подій, описав докладно хронологію подій та їх наслідки, що не спростовується дослідженими у судовому засіданні доказами.

У вказаному кримінальному провадженні було проведено дві судово-медичні експертизи, а саме: № 1320п, відповідно до якої садно на задній поверхні грудної клітини на рівні 4-6 грудних хребців по правій хребтовій лінії у гр. ОСОБА_11 , 1980 р.н. кваліфікується як легке тілесне ушкодження, тобто був визначений характер, локалізація та ступінь тяжкості тілесного ушкодження, а також № 1454/к від 13.08.2021 відповідно до якого: садно є проявом тупої травми, тобто виникає від дії тупого предмета безпосередньо в травмовану ділянку, зазвичай, під кутом відмінним 90 градусів, можливість утворення тілесного ушкодження у потерпілого ОСОБА_11 за механізмом на який він вказує в протоколі допиту (21.07.2021) та протоколі проведення слідчого експерименту за його участю (29.07.2021), не виключається, за умови дії тупого твердого предмета із зусиллями (енергією) достатнім для утворення даної травми.

Виявлення у потерпілого ОСОБА_11 лише одного тілесного ушкодження, яке могло утворитися в строк, що вказаний в наданій довідці із травмпункта КНП «Міська лікарня № 9» ЗМР та зі слів потерпілого, усуває будь-які сумніви, що вказане тілесне ушкодження було спричинено обвинуваченим ОСОБА_12 від одного удару правою рукою в область задньої поверхні тулубу потерпілого.

Крім того, суду не було надано жодного належного та допустимого доказу, що між потерпілим ОСОБА_11 та іншою невстановленою особою у цей же час міг бути конфлікт, внаслідок якого потерпілий міг отримати подібне тілесне ушкодження.

Натомість, ОСОБА_12 інкримінують спричинення тілесного ушкодження 21 липня 2021 року о 18:00 годині, що не спростовується дослідженими у судовому засіданні доказами та самим обвинуваченим, о 19:00 годині того ж дня потерпілому ОСОБА_11 діагностували (мовою оригіналу): «ушиб мягких тканей в области грудного отдела туловища», про що була видана довідка з травмпункту КНП «Міська лікарня № 9» ЗМР, а вже на наступний день була проведена первинна експертиза.

З приводу не встановлення знаряддя спричинення тілесного ушкодження, експертом також чітко зазначено про те, що оскільки в ушкодженні не було виявлено індивідуалізуючих ознак травмуючого предмета, який можливо було б з чимось порівняти, тому не має значення, яким саме предметом було спричинено тілесне ушкодження. Тому в експертизі і зазначено, що ушкодження спричинено дією тупого твердого предмета, як загально групового поняття.

Також суд звертає увагу на те, що експерт ОСОБА_57 на запитання захисника недвозначно надав відповідь про те, що надання відеозапису подій не вплинуло б на висновки експертизи, а вихідних даних було достатньо для відповіді на всі поставлені запитання.

Тому суд вважає, що висновок експерта № 1320п від 22.07.2021 є обґрунтованим, наданим в межах компетенції експерта, без порушення процесуальних норм, які регламентують порядок призначення і проведення експертизи, відповідно є належним, допустимим та достовірним доказом.

6.2 щодо відсутності умисного, свідомого, спрямованого посягання на працівника правоохоронного органу (по епізоду від 21.07.2021)

Захисник звертав увагу на те, що під час подій 21.07.2021 не було «охорони громадського порядку», з боку громадян не було: жодної лайки, жодних погроз, ніякого «блокування прокуратури», «перешкоджання діяльності». Вважає, що по цьому епізоду була наявна провокація з боку правоохоронних органів. Також упевнений, що у обвинуваченого не було мети перешкодити виконанню обов`язків чи помститися за них, а був лише розвиток конфліктної ситуації, у якій усі учасники діяли активно та енергія йшла з обох боків.

Вказані доводи сторони захисту суд вважає безпідставними, виходячи з наступного.

Статтею 345 КК України передбачено відповідальність за погрозу або насильство щодо працівника правоохоронного органу.

Основним безпосереднім об`єктом злочину є нормальна діяльність правоохоронних органів, їх авторитет, а додатковим обов`язковим об`єктом - психічна та фізична недоторканність працівників правоохоронних органів або їх близьких родичів. Об`єктивна сторона злочину може бути виражена у погрозі знищенням чи пошкодженням майна, вбивством, застосуванні насильства, незалежно від того, чи є погроза дійсною і реальною, а також у заподіянні побоїв, спричиненні тілесних ушкоджень, що пов`язане із виконанням працівником правоохоронного органу службових обов`язків.

Суб`єктивна сторона злочину, передбаченого ст. 345 КК України, характеризується обов`язковою наявністю прямого умислу на заподіяння працівникові правоохоронного органу тілесних ушкоджень та мотиву: у зв`язку з виконанням цим працівником службових обов`язків (постанова Верховного Суду від 22 лютого 2022 року в справі № 591/7679/19).

За змістом ст. 24 КК України наявність вини у формі умислу передбачає, що особа усвідомлювала суспільно небезпечний характер свого діяння (дії або бездіяльності), передбачала його суспільно небезпечні наслідки і бажала або свідомо припускала їх настання.

Згідно судової практики Верховного Суду питання про умисел необхідно вирішувати виходячи із сукупності всіх обставин вчиненого діяння, зокрема враховувати спосіб, знаряддя злочину, кількість, характер і локалізацію поранень та інших тілесних ушкоджень, причини припинення злочинних дій, поведінку винного і потерпілого, що передувала події, їх стосунки (постанова Верховного Суду від 11 березня 2021 року в справі № 740/1193/20).

За загальним розумінням у диспозиції цієї статті прямо вказано, що злочин вчиняється саме у зв`язку з діяльністю працівника правоохоронного органу. Така діяльність чомусь не влаштовує винного, він нею невдоволений, що й спонукає його до вчинення злочину. Таке спонукання (мотив злочину) викликає у винного бажання не допустити діяльності працівника правоохоронного органу, змінити її характер, припинити її чи вчинити злочин через діяльність, яка вже відбулася. Це і є метою злочину. Як уявний бажаний результат вона вказує на те, що злочин може вчинюватися лише з прямим умислом.

Значення слів «у зв`язку з» виконанням службових обов`язків виявляється через мету дій винного і, як відомо, має три прояви, а саме з метою: 1) не допустити виконання службових обов`язків (діяння вчиняється до початку виконання потерпілим службових обов`язків); 2) зупинити, перервати виконання потерпілим своїх службових обов`язків (відповідно, діяння вчиняється у процесі виконання потерпілим своїх службових обов`язків); 3) помститися потерпілому за виконання ним своїх службових обов`язків.

Водночас вчинення злочину під час виконання особою, яка відповідає ознакам потерпілого, службових обов`язків означає, що посягання має місце під час реалізації цією особою наданих їй прав та виконання обов`язків, які встановлені відповідними нормативно-правовими актами.

Сторона захисту протягом судового розгляду послідовно заперечувала правомірність дій працівників поліції, починаючи з моменту їх прибуття на місце події та закінчуючи безпосереднім затриманням ОСОБА_12 , вказуючи на численні порушення та недоведеність окремих обставин, покладених в основу обвинувачення.

З дослідженого у судовому засіданні протоколу огляду речі від 30.08.2021, а саме відеозапису, який збережений на диск для лазерний систем зчитування формату DVD, об`ємом пам`яті 4,7 ГБ, слідує, що, (починаючи з 30 сек.) потерпілий ОСОБА_11 роз`яснює ОСОБА_12 про те, що стосовно свідка ОСОБА_20 буде складатися протокол про адміністративне правопорушення, починається перепалка, під час якої (на 1 хв. 25 сек.) ОСОБА_12 на підвищеному тоні питає у потерпілого: «Ти хто такий? Який поліцейський? Звідки в тебе печать?», потім потерпілий ОСОБА_11 відходить та зупиняється, жодних кроків назад останній не робить. Натомість, після того, як ОСОБА_12 каже, що це наша людина, ми своїх людей у біді не кидаємо, робить крок вперед та одночасно промовляючи: «Та, відійди звідси», штовхає потерпілого ОСОБА_11 .

Отже, доводи сторони захисту про те, що інкримінований обвинуваченому злочин був спровокований працівниками правоохоронних органів, суд вважає необґрунтованими, оскільки вони не знайшли свого підтвердження під час повного та всебічного судового розгляду. Суд акцентує увагу на тому, що цілеспрямований удар ОСОБА_12 наніс потерпілому ОСОБА_11 у спину. Жодних дій, які б можна було розцінити, як провокацію, потерпілий не вчиняв.

Так само і версія обвинуваченого ОСОБА_12 та свідків ОСОБА_80 , ОСОБА_81 та ОСОБА_20 про те, що поштовх рукою ОСОБА_12 було здійснено внаслідок того, що потерпілий ОСОБА_11 наступив обвинуваченому на палець, спростовується дослідженим відеозаписом. Судом не було встановлено, що життю чи здоров`ю обвинуваченого загрожувала будь-яка небезпека з боку потерпілого, що стало причиною нанесення удару обвинуваченим, як єдиний спосіб вирішення ситуації, яка склалась.

При цьому характер руху обвинуваченого ілюструє не про випадковий чи хаотичний фізичний контакт та активну дію з обох боків, а про цілеспрямовані дії лише з боку ОСОБА_12 , спрямовані саме на працівника поліції.

Неприховане, неприязне ставлення обвинуваченого до працівника поліції, про що свідчать фрази: «Ти хто такий? Який поліцейський?» не давали йому право перешкоджати законній діяльності працівників поліції, пов`язаної із складанням протоколів про адміністративне правопорушення, тим паче наносити тілесне ушкодження працівнику поліції під час виконання ним службових обов`язків. Суд акцентує увагу, що спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_12 потерпілому ОСОБА_11 відбулось внаслідок виконання потерпілим своїх посадових обов`язків, а не через особисті неприязні відносини.

При цьому суд виходить також із того, що працівники поліції прибули на місце події не з власної ініціативи, а у зв`язку з отриманим викликом для охорони громадського порядку та на підстав наказу начальника ГУНП в Запорізькій області № 822 від 21.07.2021.

Згідно із п. 3 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію», в редакції, що діяла на час кримінального правопорушення, поліція відповідно до покладених на неї завдань вживає заходів з метою виявлення кримінальних та адміністративних правопорушень, а також припиняє виявлені кримінальні та адміністративні правопорушення.

Крім того, відповідно до п. 1, 2, 3 ч. 1 ст. 31 Закону України «Про Національну поліцію», в редакції, що діяла на час кримінального правопорушення, поліція має право застосовувати превентивні поліцейські заходи, зокрема перевірку документів особи, опитування особи та поверхневу перевірку.

Так, потерпілий неодноразово повідомляв, що відносно ОСОБА_20 буде складатися протокол про адміністративне правопорушення, також від ОСОБА_20 неодноразово вимагали пред`явити документи. Сам же потерпілий пред`являв документи, які посвідчують його особу та вказують на посаду.

Те, що обвинувачений вважав незаконними протоколи про адміністративні правопорушення, які складалися відносно інших осіб в той день, не давали йому права чинити опір, оскільки встановлення наявності або відсутності в діях певної особи складу адміністративного правопорушення належить до повноважень суду під час розгляду протоколу про адміністративне правопорушення.

Суд також зазначає, що стороною захисту не було надано належних та допустимих доказів, які б свідчили про протиправність дій потерпілого ОСОБА_11 як представника правоохоронного органу.

6.3 щодо невідкриття матеріалів досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12022082050001895

Відповідно до частини 12 ст. 290 КПК України, якщо сторона кримінального провадження не здійснить відкриття матеріалів відповідно до положень цієї статті, суд не має права допустити відомості, що містяться в них, як докази.

Визнавши зібрані під час досудового розслідування докази достатніми для складання обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру прокурор або слідчий за його дорученням зобов`язаний повідомити підозрюваному, його захиснику, законному представнику та захиснику особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру, про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування (ч. 1 ст. 290 КПК України).

Прокурор або слідчий за його дорученням зобов`язаний надати доступ до матеріалів досудового розслідування, які є в його розпорядженні, у тому числі будь-які докази, які самі по собі або в сукупності з іншими доказами можуть бути використані для доведення невинуватості або меншого ступеня винуватості обвинуваченого, або сприяти пом`якшенню покарання (ч. 2 ст. 290 КПК України).

Саме по собі невідкриття документів стороні захисту на стадії виконання ст. 290 КПК України автоматично не тягне за собою визнання доказів недопустимими, якщо їх було отримано у визначеному законом порядку й забезпечено можливість ознайомитися з ними перед їх дослідженням у змагальній процедурі (постанови в справах 640/6847/15-к, 756/10060/17, 344/2995/15-к, 520/2703/17, 333/989/18, 289/445/18, 127/21001/17).

Положення ст. 290 КПК України покликані реалізувати один з елементів права на справедливий суд, а саме право на достатні час і можливості, щоб відстоювати свою позицію під час судового розгляду. Це право буде порушено не стільки у випадку, якщо якісь матеріали не будуть або будуть не в повному обсязі відкриті на стадії завершення досудового розслідування, скільки тоді, коли суд, обізнаний із порушенням права сторони на своєчасне ознайомлення з матеріалами іншої сторони, не вжив належних заходів для виправлення ситуації, і сторона не отримала доступу до таких матеріалів або не мала достатнього часу і можливостей підготуватися до їх використання або надання відповідних заперечень.

Недодержання вимог ст. 290 КПК України, якщо таке встановлено, має оцінюватися з погляду того, наскільки воно вплинуло на здатність сторони обґрунтовувати свою позицію і спростовувати позицію опонента. Адже принцип змагальності є наскрізним, і він не вичерпується реалізацією положень указаної статті. Навпаки, після передачі кримінального провадження до суду, саме суд у ході розгляду справи під час безпосереднього дослідження кожного доказу забезпечує дотримання принципу змагальності.

У разі визнання доказів недопустимими суд має вмотивувати свої висновки про істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, зазначивши, які саме й чиї права і свободи було порушено і в чому це виражалося. Оцінюючи докази на предмет допустимості за критеріями, встановленими кримінальним процесуальним законом, суд виходить з обставин конкретної справи і повинен вмотивувати своє рішення.

Крім того, у постанові об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 24 жовтня 2022 року (справа № 216/4805/20, провадження № 51-4684кмо21) зазначено, що ознайомлення з матеріалами досудового розслідування є правом сторони захисту, яке вона використовує на власний розсуд, тому нереалізація зазначеного права за умови належного виконання стороною обвинувачення приписів ст. 290 КПК України в частині надання доступу до матеріалів досудового розслідування, не є підставою для визнання доказів недопустимими. Якщо сторона підтверджує, що ознайомилася з матеріалами, відкритими іншою стороною, або що вона відмовляється від ознайомлення з такими матеріалами, цього достатньо, щоб приписи частин 1-3 та ч. 6 ст. 290 КПК були виконані. Сторона, яка відкрила матеріали, не має повноважень контролювати, в якому обсязі і як детально інша сторона ознайомилася з такими матеріалами.

З реєстру матеріалів досудового розслідування № 120222082050001895, внесеного до ЄРДР 02.11.2022 слідує, що протокол надання доступу до матеріалів (додаткових матеріалів) досудового розслідування підозрюваному ОСОБА_12 був складений 21.12.2022.

За клопотанням сторони захисту був наданий вказаний протокол, який не містить підпису ОСОБА_12 про факт надання доступу до матеріалів досудового розслідування (т. 8 а.п. 53).

Водночас, у матеріалах кримінального провадження містяться інші відомості про ознайомлення сторони захисту з доказами обвинувачення.

Так, згідно супровідного листа № 9878/40/22 від 21.12.2022 на адресу Начальника ДУ «Запорізькій слідчий ізолятор» були направлені матеріали кримінального провадження в 1-му томі на 208 аркушах для вручення ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (т. 2 а.п. 13). Також 21.12.2022 за № 9877/40/22 на адресу Начальника ДУ «Запорізькій слідчий ізолятор» був направлений обвинувальний акт, реєстр матеріалів у кримінальному провадженні № 120222082050001895 за ч. 2 ст. 345 КК України на 11 арк. (т. 2 а.п. 14), згідно розписки про отримання копії обвинувального акта та реєстру матеріалів досудового розслідування, 21.12.2022 ОСОБА_12 відмовився від отримання обвинувального акту та реєстрів матеріалів, про що стоїть відповідна відмітка (т. 2 а.п. 12).

Суд звертає увагу на те, що судовий розгляд кримінального провадження відповідно до ст. 347 КПК України було розпочато 10.07.2023 року, а до дослідження письмових доказів суд перейшов 06.09.2024 року.

У судовому засіданні від 15.09.2026 адвокат ОСОБА_25 заявив клопотання про долучення до матеріалів кримінального провадження письмових документів, вказуючи про те, що ці документи він копіював під час ознайомленням з матеріалами кримінального провадження № 12022082050001895, що свідчить про те, що стороні захисту були відкриті вказані матеріали кримінального провадження.

З урахуванням наведеного, суд вважає безпідставним клопотання сторони захисту про визнання всіх доказів, здобутих в межах кримінального провадження № 12022082050001895, недопустимими, оскільки сторона обвинувачення вживала всіх необхідних заходів для виконання вимог ст. 290 КПК, про що свідчать матеріали кримінального провадження. Більш того, під час розгляду вказаної справи, на думку суду, був дотриманий принцип змагальності, тобто сторона захисту була в повному обсязі ознайомлена з матеріалами кримінального провадження і у сторони захисту було достатньо часу для надання власних контраргументів на кожен доказ сторони обвинувачення.

6.4 щодо недостовірності та неповноти судової експертизи потерпілого ОСОБА_10 .

Посилаючись на недостовірність та неповноту судової експертизи потерпілого ОСОБА_10 , захисник зазначав, що вказана експертиза була проведена без особистого огляду потерпілого, без вивчення відеозаписів подій, без встановлення механізму спричинення травми.

На вказані аргументи експертом ОСОБА_56 також були надані вичерпні відповіді, які усувають будь-які сумніви.

Щодо безпосередньої участі потерпілого, експерт зазначила, що задля усунення повторної травматизації огляд потерпілого здійснювався поверхневий, а характер ушкодження визначався згідно рентгенологічного знімку.

Відповідно до п.п. 4.1., 4.4. Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, затверджених наказом МОЗ України від 17.01.1995 № 6, судово-медична експертиза з метою встановлення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень проводиться судово-медичним експертом шляхом медичного обстеження потерпілих. Проведення цієї експертизи тільки за медичними документами (історії хвороби, індивідуальній карті амбулаторного хворого тощо) допускається у виняткових випадках і лише за наявності справжніх повноцінних документів, що містять вичерпні дані про характер ушкоджень, їх клінічний перебіг та інші необхідні відомості. При проведенні судово-медичної експертизи експерт повинен використовувати оригінали медичних документів. У виняткових випадках дозволяється використання копій і виписок, за умови відображення в останніх вичерпних відомостей про ушкодження та їх клінічний перебіг.

Як зазначено у висновку експерта № 2014п від 12.12.2022 для проведення судово-медичної експертизи була пред`явлена кур`єром 08.12.2022 медична карта стаціонарного хворого та дві рентгенограми, вказана експертиза була проведена за участю потерпілого ОСОБА_10 , що відповідало вищезазначеним вимогам.

Крім того, суд звертає увагу на те, що разом із позовною заявою потерпілим також були надані виписки із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого № 4857 та №13783, де зазначений діагноз, що не суперечить висновкам судово-медичної експертизи.

Згідно висновку експерта № 2014п від 12.12.2022 тілесне ушкодження утворилося від дії тупого предмета (предметів).

Відповідаючи на запитання сторони захисту експерт зазначила, що той механізм спричинення тілесного ушкодження, що зазначав потерпілий, як один із варіантів є можливим. Варіантами утворення такого перелому можуть бути: прямий удар, падіння на ліктьовий суглоб та при провертанні руки при фіксованому передпліччі, при фіксованому плечі, коли провертається передпліччя.

Так, з дослідженого у судовому засіданні протоколу огляду від 03.11.2022, а саме з відеозапису з назвою «Судилища судами СССР», який збережений на DVD диск слідує, що жодного прямого удару в область лівої руки потерпілого не було здійснено, як і не було зафіксовано падіння на ліву руку. Травмована рука потерпілого була зажата між рукою та тулубом обвинуваченого ОСОБА_12 , що в обвинувальному акті описано як: «схопивши у ричаг ліву руку». На 16 хв. 28 сек. видно, як ОСОБА_12 із затиснутою рукою потерпілого робить різкий рух плечем вниз і в цей же час чітко можна почути характерний звук перелому, після чого потерпілий падає на праву сторону.

А отже дослідженими під час судового засідання доказами спростовується припущення сторони захисту про можливість спричинення тілесного ушкодження потерпілого від власних дій. Запропоновані стороною захисту версії подій суд вважає обраним способом захисту для уникнення відповідальності.

Щодо обізнаності сторони захисту про призначення судово-медичної експертизи суд звертає увагу на те, що кримінальним процесуальним законом не передбачено обов`язку слідчого повідомляти підозрюваного про проведення експертизи (див. постанову Верховного Суду від 20 жовтня 2022 року № 565/1354/19).

З урахуванням наведеного, суд вважає висновок експерта № 2014п від 12.12.2022 належним, допустимим, достовірним та достатнім доказом у справі.

6.5. інші доводи сторони захисту

Посилаючись на лист т.в.о. начальника юридичного відділу центрального органу управління Служби судової охорони, де зазначено, Служба судової охорони не є правоохоронним органом, через що обвинувачений ОСОБА_12 наполягав на відсутності складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України, де потерпілим є ОСОБА_10 .

Однак із такими запереченнями суд не погоджується, виходячи з наступного.

Вказана думка, висловлена т.в.о. начальника юридичного відділу центрального органу управління Служби судової охорони, спростовується нормами чинного законодавства та висновками Верховного Суду.

Так, відповідно до постанови ВП ВС від 30 серпня 2023 року у справі № 633/195/17 до правоохоронних органів слід відносити органи державної влади, визначені в законах України як правоохоронні чи такі, що здійснюють закріплену за ними на законодавчому рівні правоохоронну функцію. При вирішенні питання про те, чи є особа працівником правоохоронного органу, необхідно виходити із системного аналізу: положень Конституції України, КК України, КПК України, КУпАП, нормативно-правових актів, які регулюють правовий статус того чи іншого органу державної влади, з яким особа перебуває у трудових чи службових відносинах; повноважень працівника згідно з його посадовою інструкцією, які передбачають реалізацію правоохоронної функції, зокрема вжиття визначених законом превентивних заходів і заходів примусу, а також передбачених кримінальним процесуальним законодавством і законодавством про адміністративні правопорушення заходів; законодавства про пенсійне забезпечення відповідної категорії.

Як зазначалося раніше, стаття 160 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (далі Закон) передбачає, що підтримання громадського порядку в суді, припинення проявів неповаги до суду, а також охорону приміщень суду, органів та установ системи правосуддя, виконання функцій щодо державного забезпечення особистої безпеки суддів та членів їхніх сімей, працівників суду, забезпечення у суді безпеки учасників судового процесу здійснює Служба судової охорони.

Покладені на службу судової охорони обов`язки та наявні права, що визначені ст. 162 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», передбачають реалізацію правоохоронної та правозастосовної діяльності, тому заперечення сторони захисту з цього питання, є безпідставні.

З дослідженого у судовому засіданні протоколу огляду від 03.11.2022, а саме з відеозапису з назвою «Судилища судами СССР», який збережений на DVD диск слідує, що (починаючи з 15 хв.) суддя постановила ухвалу на місці про видалення обвинуваченого із зали судового засідання. Останнього неодноразово співробітники судової охорони просили вийти із зали судового засідання, на що останній не реагував.

Тобто, у судовому засіданні з`ясовано, що обвинувачений від самого початку не мав бажання виконувати ухвалу суду про видалення його із зали судового засідання через порушення порядку в судовому засіданні, а тому застосовані до обвинуваченого заходи зі сторони судової охорони були необхідними та пропорційними в ситуації, що склалася, та застосовані відповідно до процедури встановленої законом. Наявність недозволених методів з боку судової охорони в судовому засіданні стороною захисту доведено не було.

Натомість, дії обвинуваченого ОСОБА_12 , а саме різкий рух плечем вниз, у той час, коли ним була затиснута рука потерпілого, свідчать про спрямованість умислу останнього на спричинення тілесного ушкодження працівнику судової охорони, як правоохоронного органу ОСОБА_10 під час виконання ним своїх службових обов`язків.

Інші порушення, про які вказує сторона захисту, не знайшли свого підтвердження, а підстав для визнання недопустимими чи неналежними зазначених вище доказів, судом не виявлено.

Докази в кримінальному проваджені, на думку суду, зібрані з дотриманням вимог КПК України, істотних порушень КПК України, при їх отриманні стороною обвинувачення, судом в ході судового розгляду не встановлено.

7.Висновок суду щодо винуватості обвинуваченого

За наслідками судового розгляду даного кримінального провадження, встановивши фактичні обставини вчиненого, дослідивши та оцінивши в їх сукупності зібрані стороною обвинувачення та подані стороною захисту докази, суд дійшов висновку про доведеність винуватості ОСОБА_12 у вчиненні кримінальних правопорушень, тому кваліфікує дії останнього за:

- ч. 2 ст. 345 КК України, як умисне заподіяння працівнику правоохоронного органу легких тілесних ушкоджень у зв`язку з виконанням цим працівником службових обов`язків (за епізодом від 21.07.2021);

ч. 2 ст. 345 КК України, як умисне заподіяння працівнику правоохоронного органу середньої тяжкості тілесних ушкоджень у зв`язку з виконанням цим працівником службових обов`язків (за епізодом від 02.11.2022).

8. Обставини, які пом`якшують або обтяжують покарання

Обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_12 , судом не встановлено.

Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченого ОСОБА_12 , є вчинення кримінального правопорушення (другого епізоду) повторно.

9. Мотиви призначення судом покарання

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_12 , суд враховує ступінь тяжкості вчинених ним кримінальних правопорушень, які у відповідності до ст. 12 КК України є нетяжкими злочинами, наявність обставини, що обтяжує покарання та відсутність обставини, що пом`якшують покарання, дані, що характеризують особу винного, - раніше не судимий, розлучений, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, працевлаштований, стан здоров`я - на обліку у лікаря психіатра і лікаря нарколога не перебуває.

Згідно з вимогами ст. 65 КК України суд призначає покарання, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного й обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання. Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень, а згідно із ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого. Виходячи із принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання має бути відповідним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу.

На підставі викладеного, з урахуванням позиції прокурора та думки потерпілих, суд вважає необхідним призначити ОСОБА_12 , покарання в межах санкції інкримінованої статті КК України у виді обмеження волі.

Підстав для застосування ст.ст. 69, 75, 76 КК України, судом не встановлено.

На переконання суду, лише покарання у виді обмеження волі з реальним його відбуванням є справедливим, співмірним і достатнім для виправлення обвинуваченого та запобігання вчинення, як ним, так і іншими особами, нових кримінальних правопорушень. Крім того таке покарання відповідатиме його меті, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягується до кримінальної відповідальності через призму того, що втручання держави в приватне життя особи повинно спрямовуватись на досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та потребою захисту основоположних прав особи, - воно має бути законним (несвавільним), пропорційним (не становити надмірного тягаря для особи).

10. Щодо строків притягнення обвинуваченого до кримінальної відповідальності

Кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 345 КК України (перший епізод) було вчинено 21.07.2021 року.

Кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 345 КК України, відповідно до положень ст. 12 КК України є нетяжким злочином, відповідно до ч.1 ст. 49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минули такі строки: п. 3) п`ять років - у разі вчинення нетяжкого злочину, крім випадку, передбаченого у пункті 2 цієї частини.

Перебіг давності зупиняється, якщо особа, що вчинила кримінальне правопорушення, ухилилася від досудового розслідування або суду. У цих випадках перебіг давності відновлюється з дня з`явлення особи із зізнанням або її затримання, а з часу вчинення кримінального проступку - п`ять років. У цьому разі особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з часу вчинення кримінального правопорушення минуло п`ятнадцять років (ч. 2 ст. 49 КК України).

Перебіг давності переривається, якщо до закінчення зазначених у частинах першій та другій цієї статті строків особа вчинила новий злочин, за винятком нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк не більше двох років (ч. 3 ст. 49 КК України).

Об`єднана палата Касаційного кримінального суду Верховного Суду в постанові від 05 квітня 2021 року (справа № 328/1109/19) дійшла висновку про те, що особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минули зазначені у ч. 1 ст.49 КК України диференційовані строки давності за умови, що протягом вказаних строків особа не вчинила нового злочину, за винятком нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років (перебіг давності не перерваний); особа не ухилялася від досудового слідства або суду (перебіг давності не зупинявся); законом не встановлено заборону щодо застосування давності до вчиненого особою злочину.

Матеріалами провадження підтверджено, що обвинувачений ОСОБА_12 з 24.10.2025 по 23.02.2026 перебував у розшуку, тому на цей строк перебіг давності зупинявся, а з урахуванням вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України (другий епізод) перебіг давності по першому епізоду переривався, тому строки притягнення обвинуваченого до кримінальної відповідальності не минули.

11. Мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку, та положення закону, якими керувався суд

11.1 щодо запобіжного заходу

Вирішуючи питання про запобіжний захід щодо обвинуваченого ОСОБА_12 , суд, враховуючи відсутність у учасників процесу відповідних клопотань, вважає за необхідне запобіжний захід обвинуваченому до вступу вироку в законну силу не обирати.

Строк відбування покарання у виді обмеження волі ОСОБА_12 рахувати з моменту фактичного приведеного вироку до виконання.

При цьому, слід зарахувати в строк відбування покарання, строк попереднього ув`язнення обвинуваченого у СІЗО в рамках цього кримінального провадження з 02.11.2022 по 23.01.2023, виходячи з такого співвідношення: одному дню попереднього ув`язнення відповідає два дні обмеження волі, а також строк перебування обвинуваченого під цілодобовим домашнім арештом з 23.01.2023 по 23.02.2023, виходячи з такого співвідношення: оскільки три дні цілодобового домашнього арешту відповідають одному дню позбавлення волі, то 6 днів цілодобового домашнього арешту відповідають одному дню обмеження волі.

11.2 щодо цивільного позову

У справі потерпілим ОСОБА_10 заявлений цивільний позов про стягнення з обвинуваченого ОСОБА_12 на його користь матеріальної шкоди в сумі 3184,00 гривень, моральної шкоду в сумі 100000,00 гривень та витрат на правову допомогу (т. 3 а.с. 40-47).

Відповідно до ч. 2 ст. 127 КПК України шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.

Як передбачено ч. 1 ст. 128 КПК України особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.

Відповідно до положень ч. 5 зазначеної норми цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовано, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

Згідно зі ст. 129 КПК України ухвалюючи обвинувальний вирок, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.

За змістом ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, заподіяна неправомірними рішеннями, діями або бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, заподіяна майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному об`ємі особою, що заподіяла його.

Відповідно до статті 1167 Цивільного кодексу України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Відповідно до статті 23 Цивільного кодексу України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Відповідно до ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Обвинувачений ОСОБА_12 цивільний позов не визнав, посилаючись на відсутність вини.

Суд вважає доведеним факт спричинення потерпілому ОСОБА_10 матеріальної та моральної шкоди внаслідок вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення за обставин, встановлених судом.

З урахуванням наведеного, суд вважає заявлений потерпілим ОСОБА_10 цивільний позов щодо стягнення з ОСОБА_12 спричиненої матеріальної шкоди таким, що підлягає задоволенню у повному обсязі у зв`язку з його обґрунтованістю та доведеністю письмовими доказами.

В частині відшкодування моральної шкоди, суд вважає, що потерпілому ОСОБА_10 були спричинені моральні страждання у зв`язку із заподіянням йому тілесного ушкодження. Травма завдала останньому фізичний біль, останній переніс хірургічне втручання, що потребувало значного часу для реабілітації. Однак суд вважає, що заявлені представником потерпілого вимоги про стягнення моральної шкоди в розмірі 100000,00 гривень оцінені ним суб`єктивно і є завищеними, у зв`язку з чим вважає за необхідне задовольнити їх частково на суму 30 000 гривень, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості.

Щодо позовних вимог про стягнення витрат на правову допомогу, оскільки позивачем не визначений розмір таких витрат, не надано відповідного розрахунку та доказів на підтвердження понесення цих витрат, тому в цій частині позовні вимоги задоволенню не підлягають.

11.3 щодо судових витрат

Судові витрати у справі відсутні.

11.4 щодо речових доказів

Долю речових доказів вирішити на підставі ст. 100 КПК України.

Керуючись ст.ст.100, 349, 368, 369, 370, 373, 374, 376 КПК України, суд -

У Х В А Л И В:

ОСОБА_12 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 345 КК України, та призначити йому покарання у виді 3 (трьох) років обмеження волі.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_12 до набрання вироком законної сили не обирати.

Строк відбування покарання у виді обмеження волі ОСОБА_12 рахувати з моменту фактичного приведеного вироку до виконання.

Зарахувати в строк відбування покарання, строк попереднього ув`язнення обвинуваченого ОСОБА_12 у СІЗО в рамках цього кримінального провадження з 02.11.2022 по 23.01.2023, виходячи з такого співвідношення: одному дню попереднього ув`язнення відповідає два дні обмеження волі, а також строк перебування обвинуваченого під цілодобовим домашнім арештом з 23.01.2023 по 23.02.2023, виходячи з такого співвідношення: оскільки три дні цілодобового домашнього арешту відповідають одному дню позбавлення волі, то 6 днів цілодобового домашнього арешту відповідають одному дню обмеження волі.

Стягнути з обвинуваченого ОСОБА_12 на користь потерпілого ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , матеріальну шкоду в сумі 3184,00 гривень та моральну шкоду в сумі 30000,00 гривень.

Речові докази: оптичні носії інформації, що зберігаються в матеріалах кримінального провадження, залишити в матеріалах провадження.

Вирок може бути оскаржений до Запорізького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому і прокурору. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.

Суддя ОСОБА_1

Оригінал: reyestr.court.gov.ua