Рішення від 16 листопада 2026 р. у справі №760/21214/26 — Солом'янський районний суд міста Києва

Суд: Солом'янський районний суд міста Києва

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: позики, кредиту, банківського вкладу, з них

Дата: 16 листопада 2026 р.

Справа: №760/21214/26

Суддя: Коробенко С. В.

С О Л О М ' Я Н С Ь К И Й Р А Й О Н Н И Й С У Д М І С Т А К И Є В А

вул. Максима Кривоноса, 25, м. Київ, 03037; тел. (044) 298-59-37

вул. Грушецька, 1, м. Київ, 03113; тел.: (044) 298-59-52

e-mail: inbox@sl.ki.court.gov.ua, web: https://sl.ki.court.gov.ua

код ЄДРПОУ: 02896762

___________________________________________________________________________________________

Провадження 2/760/18034/26

В справі 760/21214/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

І. Вступна частина

17 листопада 2026 року Солом`янський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Коробенка С.В.,

за участю секретаря судового засідання Левіцької Н.О.

розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Венера Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

ІІ. Описова частина

20 травня 2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Венера Фінанс» (далі - Позивач) звернулося до Солом`янського районного суду міста Києва з позовом до ОСОБА_1 (далі - Відповідачка) про стягнення заборгованості за кредитним договором № 277972 від 02 березня 2025 року у розмірі 7.592,00 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, Позивач посилається на те, що 02 березня 2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Клай Інвест» (далі - Первісний кредитор) та Відповідачкою в електронній формі укладено кредитний договір № 277972 про надання коштів на умовах фінансового кредиту, підписаний Відповідачкою електронним підписом одноразовим ідентифікатором. За договором Відповідачці надано кредит у розмірі 4.000,00 грн строком на 90 днів зі сплатою процентів за ставкою 0,72 % на добу; кредитні кошти 02 березня 2025 року перераховано на її платіжну картку № НОМЕР_1 , що підтверджується інформаційною довідкою надавача платіжних послуг. 19 грудня 2025 року між Первісним кредитором та Позивачем укладено договір факторингу № 19122025/1, за яким згідно з реєстром боржників від 19 грудня 2025 року Позивач набув право грошової вимоги до Відповідачки. Позивач направляв Відповідачці вимогу про погашення заборгованості, яку вона залишила без виконання.

Станом на 20 лютого 2026 року заборгованість Відповідачки становить 7.592,00 грн, з яких: прострочена заборгованість за сумою кредиту - 4.000,00 грн, за процентами - 2.592,00 грн, за послуги з надання, обслуговування і повернення кредиту відповідно до пункту 1.4 договору - 1.000,00 грн.

Позивач також просить стягнути з Відповідачки судовий збір у розмірі 2.662,40 грн і витрати на правову допомогу в розмірі 15.500,00 грн, розглядати справу без участі його представника, а в разі неявки Відповідачки ухвалити заочне рішення.

24 липня 2026 року автоматизованим розподілом судової справи між суддями головуючим у справі визначено суддю Коробенка С.В., 31 липня 2026 року матеріали позовної заяви фактично отримані головуючим суддею.

Ухвалою суду від 31 липня 2026 року відкрито спрощене позовне провадження у справі з повідомленням (викликом) сторін, судове засідання призначено на 17 листопада 2026 року, Відповідачці встановлено п`ятнадцятиденний строк для подання відзиву на позов.

Відповідачка, зареєстроване місце проживання якої невідоме, викликалася до суду через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України від 05 серпня 2026 року в порядку частини одинадцятої статті 128 ЦПК України. Відповідно до цієї норми з опублікуванням оголошення про виклик особа вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи.

У судове засідання 17 листопада 2026 року сторони не з`явилися. Позивач у позовній заяві просив розглядати справу без участі його представника. Відповідачка про причини неявки суд не повідомила, відзиву на позов не подала, будь-яких заяв, клопотань або доказів до суду не надіслала.

Відповідно до частини першої статті 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Оскільки всі зазначені умови наявні, ухвалою суду, постановленою без виходу до нарадчої кімнати із занесенням до протоколу судового засідання, ухвалено провести заочний розгляд справи (стаття 281 ЦПК України). У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося (частина друга статті 247 ЦПК України).

ІІІ. Мотивувальна частина

Відповідно до частини першої статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно зі статтями 76-81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень; доказування не може ґрунтуватися на припущеннях; докази мають бути належними, допустимими, достовірними, а їх сукупність - достатньою для встановлення обставин справи. Неподання Відповідачкою відзиву не звільняє Позивача від обов`язку довести обставини, на які він посилається.

Щодо укладення кредитного договору та отримання кредитних коштів

З матеріалів справи вбачається, що 02 березня 2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Клай Інвест» (Товариство) та ОСОБА_1 (Клієнт) укладено договір про надання фінансового кредиту № 277972 (далі - Договір), який складається з індивідуальної частини, графіка розрахунків (Додаток № 1) та публічної пропозиції (оферти) Товариства, розміщеної на сайті www.cly.com.ua. Відповідно до довідки про ідентифікацію Договір підписано Клієнтом в інформаційно-телекомунікаційній системі Товариства електронним підписом одноразовим ідентифікатором KL1228, надісланим 02 березня 2025 року на номер телефону НОМЕР_2 . У Договорі зазначено реєстраційний номер облікової картки платника податків Відповідачки НОМЕР_3 , той самий номер телефону та рахунок Позичальника НОМЕР_1 .

Відповідно до статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою електронного зв`язку, а згідно з частиною дванадцятою статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаними відповідно до статті 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Відповідно до статті 12 цього Закону якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання, зокрема, електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Згідно з підтвердженням Товариства з обмеженою відповідальністю «ПрофітГід» щодо здійснення переказу грошових коштів 02 березня 2025 року об 11 год 02 хв за платіжною інструкцією Первісного кредитора на платіжну картку НОМЕР_1 , емітовану Акціонерним товариством «Ощадбанк», перераховано 4.000,00 грн з призначенням «Выдача кредита #277972». Частково відображений номер картки отримувача відповідає реквізитам рахунку Позичальника, зазначеним у Договорі, а відповідно до пункту 1.6 Договору датою його укладення вважається дата перерахування коштів на рахунок Клієнта.

Отже, факт укладення Договору та отримання Відповідачкою кредиту в розмірі 4.000,00 грн є встановленим.

Щодо переходу права вимоги

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Згідно зі статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Відповідно до частини першої статті 1077 ЦК України за договором факторингу одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату, а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Підпунктом 4.1.4 Договору передбачено право Товариства без згоди Клієнта поступитися своїм правом вимоги за Договором третій особі.

19 грудня 2025 року між Первісним кредитором (Клієнт) та Позивачем (Фактор) укладено договір факторингу № 19122025/1, відповідно до пункту 4.1 якого право вимоги переходить від Клієнта до Фактора з моменту підписання ними відповідного реєстру прав вимог. Згідно з витягом з реєстру боржників до цього договору від 19 грудня 2025 року, підписаним обома сторонами, Позивачу відступлено право вимоги до ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) за договором № 277972 від 02.03.2025 із датою закінчення договору 30.05.2025 та загальною заборгованістю 7.592,00 грн, з яких тіло кредиту - 4.000,00 грн, комісія - 1.000,00 грн, проценти - 2.592,00 грн. Платіжними інструкціями від 19 грудня 2025 року № 183, від 22 січня 2026 року № 212 та від 18 лютого 2026 року № 236 Позивач сплатив Первісному кредитору відповідно 700.000,00 грн, 650.000,00 грн та 650.000,00 грн з призначенням платежу «Оплата послуг згідно договору факторингу № 19122025/1 від 19.12.2025 р».

Отже, Позивач набув право вимоги до Відповідачки за Договором. Водночас відповідно до статті 514 ЦК України обсяг прав Позивача не може перевищувати обсягу прав Первісного кредитора, а тому правомірність кожної складової заборгованості суд перевіряє виходячи з умов Договору та вимог закону.

Щодо заборгованості за тілом кредиту та процентами

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Відповідно до частини першої статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором. Згідно з частиною першою статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до пунктів 1.2, 1.3 Договору кредит надано строком на 90 днів, тобто до 30 травня 2025 року; за користування кредитом Клієнт сплачує 262,8 % річних, що становить 0,72 % на добу, тип процентної ставки - фіксована; права ініціювати продовження строку кредитування Клієнт не має. Графіком розрахунків передбачено сплату процентів кожні 14 днів по 403,20 грн і повернення кредиту останнім платежем 30 травня 2025 року; загальна сума процентів за графіком становить 2.592,00 грн.

Заявлені до стягнення проценти в розмірі 2.592,00 грн відповідають сумі процентів, нарахованих за ставкою 0,72 % на добу за 90 днів строку кредитування (4.000,00 грн х 0,72 % х 90 днів), тобто нараховані виключно в межах строку кредитування. Позивач нарахувань не здійснював. Строк повернення кредиту настав 30 травня 2025 року, крім того, 17 березня 2026 року Позивач направив Відповідачці вимогу про погашення заборгованості. Доказів погашення заборгованості матеріали справи не містять.

Частиною п`ятою статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» встановлено, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати 1 %. Договір укладено після 20 серпня 2024 року, тому до нього застосовується межа 1 %. Згідно з розрахунком, наведеним у Договорі, загальні витрати за кредитом становлять 3.592,00 грн, а денна процентна ставка - (3.592,00 грн / 4.000,00 грн) / 90 днів х 100 % = 0,998 %, тобто встановленої межі не перевищено.

Тому вимоги про стягнення заборгованості за тілом кредиту в розмірі 4.000,00 грн та процентів у розмірі 2.592,00 грн підлягають задоволенню.

Щодо комісії

Пунктом 1.4 Договору передбачено, що за послуги з надання, обслуговування і повернення кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, надання інформації, довідок, що пов`язані з наданням та обслуговуванням кредиту, юридичне оформлення Клієнт сплачує Товариству 25 % від суми фінансового кредиту; протягом строку дії Договору ця комісія залишається незмінною. Згідно з пунктом 2.7 Договору комісія - це одноразова винагорода, що сплачується Клієнтом за підготовку, організацію та надання Товариством фінансової послуги (кредиту). У графіку розрахунків комісію в розмірі 1.000,00 грн включено до першого платежу 15 березня 2025 року, а згідно з розрахунком, наведеним у Договорі, вона врахована у складі загальних витрат за кредитом (3.592,00 грн = 2.592,00 грн процентів + 1.000,00 грн комісії) і при обчисленні денної процентної ставки.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом належать витрати споживача, включаючи сплату процентів за кредитом, комісій та інших обов`язкових платежів, пов`язаних з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту. Таким чином, Закон не забороняє встановлення в договорі одноразової комісії за надання кредиту за умови, що її розмір і порядок сплати погоджені сторонами та розкриті споживачу у складі загальних витрат за кредитом.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 13 липня 2022 року у справі № 363/1834/17 (провадження № 14-53цс21) дійшла висновку, що умова договору про споживчий кредит щодо сплати комісії за надання кредиту не є нікчемною, а є оспорюваною. Відповідачка вимог про визнання цієї умови недійсною не заявляла, у встановленому порядку недійсною вона не визнана.

Отже, комісія має одноразовий характер, її розмір (25 % від суми кредиту, тобто 1.000,00 грн) і строк сплати прямо визначені Договором та графіком розрахунків, вона врахована у складі загальних витрат за кредитом і денної процентної ставки, яка не перевищує встановленої законом межі.

Тому вимога про стягнення комісії в розмірі 1.000,00 грн підлягає задоволенню.

Таким чином, позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Венера Фінанс» підлягає задоволенню в повному обсязі - на суму 7.592,00 грн, з яких тіло кредиту - 4.000,00 грн, проценти за користування кредитом - 2.592,00 грн, комісія - 1.000,00 грн.

Щодо розподілу судових витрат

Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. За подання позовної заяви Позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2.662,40 грн, що підтверджується платіжною інструкцією від 22 квітня 2026 року № 2165. Оскільки позов задоволено повністю, судовий збір у розмірі 2.662,40 грн підлягає стягненню з Відповідачки на користь Позивача.

Відповідно до частин другої, третьої статті 137 ЦПК України для цілей розподілу судових витрат розмір витрат на правничу допомогу адвоката встановлюється на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості; для визначення розміру витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат.

На підтвердження витрат на правову допомогу Позивач надав договір про надання правової допомоги № 09/04/2026 від 09 квітня 2026 року, укладений з Адвокатським бюро «Пархомчук та партнери», свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю та довіреність, а в позовній заяві навів орієнтовний розрахунок витрат на суму 15.500,00 грн. Відповідно до пункту 3.3 цього договору факт надання адвокатом правової допомоги підтверджується актом приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг), який містить детальний опис виконаних робіт і здійснених витрат, а гонорар сплачується протягом 20 банківських днів з моменту підписання такого акта. Акта приймання-передачі наданих послуг, детального опису робіт, рахунку чи доказів оплати Позивач не надав, а заяви про подання таких доказів після ухвалення рішення відповідно до частини восьмої статті 141 ЦПК України не робив. Орієнтовний розрахунок, наведений у позовній заяві, доказом фактично понесених витрат не є. Тому в розподілі витрат на правову допомогу слід відмовити.

ІV. Резолютивна частина

Керуючись ст.ст. 207, 512, 514, 526, 629, 1049, 1054, 1056-1, 1077 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 8 Закону України «Про споживче кредитування», ст.ст. 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію», ст.ст. 4, 5, 12, 13, 76-81, 128, 133, 137, 141, 247, 258, 259, 263-265, 268, 274, 280-284, 288, 354 ЦПК України, суд вирішив:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Венера Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Венера Фінанс» заборгованість за кредитним договором № 277972 від 02 березня 2025 року у розмірі 7.592 (сім тисяч п`ятсот дев`яносто дві) грн 00 коп., з яких:

- заборгованість за тілом кредиту - 4.000,00 грн;

- проценти за користування кредитом - 2.592,00 грн;

- комісія - 1.000,00 грн.

2. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Венера Фінанс» судовий збір у розмірі 2.662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) грн 40 коп.

У розподілі витрат на правову допомогу відмовити.

3. Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, при цьому строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

4. Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Венера Фінанс», місцезнаходження: 03115, м. Київ, вул. Львівська, буд. 23, офіс 703, код ЄДРПОУ: 43561872.

Відповідачка: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання невідоме, остання відома адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 .

Суддя:

Оригінал: reyestr.court.gov.ua