Суд: Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: споживчого кредиту
Дата: 16 листопада 2026 р.
Справа: №348/1793/26
Суддя: Гундяк Т. Д.
Справа №348/1793/26
Провадження № 2/348/1687/26
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
17 листопада 2026 року м.Надвірна
Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області у складі:
головуючого судді Гундяка Т.Д.,
розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
в с т а н о в и в:
ТОВ «Укр Кредит Фінанс» пред`явило позов до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Позов обґрунтований тим, що 03.12.2025 між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 за допомогою веб-сайту (creditkasa.com.ua), який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВ «Укр Кредит Фінанс», в рамках якої реалізуються технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів і які у процесі обробки інформації діють як єдине ціле, було укладено електронний договір про відкриття кредитної лінії № 1632-8071.
Позичальнику було надано одноразовий ідентифікатор А7494 для підписання кредитного договору, підтвердження ознайомлення з правилами та іншими супутніх документів. Без отримання смс-повідомлення для входу в особистий кабінет, без здійснення входу на вебсайт кредитора до особистого кабінету, без отримання смс-повідомлення з одноразовим ідентифікатором для підписання угоди, кредитний договір між позивачем та відповідачем не був би укладений, а кредитні кошти не були би перераховані відповідачу.
Відповідно до умов кредитного договору кредитодавець взяв на себе зобов`язання надати відповідачу кредит для задоволення особистих потреб, на наступних умовах: сума кредиту – 36 000,00 грн; строк кредитування – 300 днів; базовий період – 14 днів; комісія за видачу кредиту 20% від суми кредиту, знижена % ставка – 0,90 % в день; стандартна % ставка – 1,00 % за кожен день користування кредитом.
Товариство свої зобов`язання за кредитним договором виконало в повному обсязі, а саме надало відповідачу грошові кошти в обсязі та у строк визначений умовами кредитного договору.
Відповідач не виконав належним чином умов кредитного договору. Заборгованість відповідача перед позивачем станом на 05.05.2026 становить 85 439,50 грн, що складається із простроченої заборгованості за кредитом в розмірі 31 250 грн, заборгованості за процентами в розмірі 36 189,50 грн, заборгованості за процентами річних на підставі ст. 625 ЦК України в розмірі 18 000,00 грн.
Посилаючись на викладене, товариство просило стягнути з ОСОБА_1 на свою користь заборгованість у загальному розмірі 85 439,50 грн.
У відзиві на позовну заяву, представник відповідача позовні вимоги визнала частково. Зазначає, що відповідач заперечує проти нарахування комісії за видачу кредиту у розмірі 20% від суми кредиту (7 200,00 грн), встановленої пунктом 4.7 договору, оскільки відповідно до частин першої, другої статті 11 Закону України «Про споживче кредитування» кредитодавцю забороняється встановлювати у договорі про споживчий кредит будь-які збори, платежі за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону. Умова договору, яка передбачає здійснення платежів за дії, що не є послугою, є нікчемною відповідно до частини п`ятої статті 12 цього ж Закону.
Вказує, що пункт 4.7. договору обмежується суто арифметичним визначенням розміру комісії («20,00 % від суми виданого кредиту») без жодного опису, яку саме додаткову чи супутню послугу ця комісія покриває. Більше того, сам кредитодавець у власних правилах відкриття кредитної лінії (надання споживчих кредитів) продукту «MaxiKasa», які згідно з пунктом 1.4. Правил та пунктом 12.1 договору є невід`ємною частиною договору, прямо заперечує сервісну природу цього платежу: — пункт 6.2 Правил: «Процент за користування кредитом не несе в собі функції з компенсації витрат кредитодавця, понесених кредитодавцем на видачу позичальнику кредиту»; — пункт 6.3 Правил: «Комісія за видачу кредиту позичальнику є іншою складовою плати за користування позичальником наданою йому сумою грошових коштів»; пункт 6.4 Правил: «Комісія за видачу Кредиту не є платою за додаткові послуги кредитодавця або окремою платою за таку дію кредитодавця як переказ (видача) коштів позичальнику». Таким чином, сам кредитодавець письмово підтверджує, що спірний платіж не є оплатою послуги, а є другою, замаскованою під комісію складовою ціни кредиту. Встановлений факт відповідає диспозиції частин першої, другої статті 11 Закону «Про споживче кредитування» буквально, без потреби у розширеному тлумаченні.
Враховуючи викладене, вважає, що умова пункту 4.7 договору про сплату позичальником комісії за видачу кредиту є нікчемною.
Крім того зазначає, що нікчемність умови про комісію означає, що зобов`язання позичальника сплатити 7 200,00 грн ніколи не виникало. Кошти, які позичальник фактично сплатив та які позивач зарахував в рахунок погашення цього неіснуючого зобов`язання, підлягають переспрямуванню на погашення тіла кредиту. Це узгоджується і з власною логікою кредитодавця: пункт 6.11 Правил встановлює загальну черговість погашення вимог за договором, за якою сума кредиту та проценти (друга черга) погашаються раніше за неустойку та інші платежі (третя черга), до якої — за відсутності самостійної згадки комісії в переліку — вона й належить. Порядок фактичного зарахування платежів, застосований Позивачем у наданому ним розрахунку заборгованості (спочатку — комісія, лише потім — тіло Кредиту), суперечить власним Правилам кредитодавця. Відповідач надає власний розрахунок заборгованості, який доданий до цього відзиву (пункт 4 цього розділу), побудований за такою методикою: — методика перевірена на повну відповідність первинному розрахунку позивача: при включенні комісії вона з точністю до копійки відтворює всі показники додатку «Розрахунок заборгованості», наданого позивачем (тіло кредиту — 31 250,00 грн, залишок відсотків — 36 189,50 грн, проценти за статтею 625 ЦК України — 18 000,00 грн, сплачена комісія — 7 200,00 грн); — при виключенні комісії кошти, які позивач у власному розрахунку спрямував на погашення комісії (3 060,46 грн — 16.12.2025; 3 060,46 грн — 30.12.2025; 1 079,08 грн — 13.01.2026; разом 7 200,00 грн), перераховані на погашення тіла кредиту на ті самі дати їх фактичного надходження; — усі інші параметри розрахунку (дати нарахувань, процентні ставки, дата переходу на стандартну процентну ставку, дата початку та максимальна межа нарахування процентів за статтею 625 ЦК України) залишені без змін відповідно до умов Договору; Відповідач не оскаржує ці елементи розрахунку в межах цього розділу. Станом на 05.05.2026 (дату, застосовану позивачем у власному розрахунку) результат перерахунку становить: залишок тіла кредиту — 22 844,60 грн; залишок нарахованих, не погашених відсотків за користування кредитом — 26 977,55 грн.
Також вказує, що оскільки менший залишок тіла кредиту протягом усього періоду після 16.12.2025 означає меншу базу для щоденного нарахування відсотків, вплив виключення нікчемної комісії не обмежується сумою 7 200,00 грн, а внаслідок каскадного ефекту зменшує загальну суму нарахованих відсотків на 9 211,95 грн.
Крім того, позивач нарахував та заявив до стягнення 18 000,00 грн процентів річних на підставі статті 625 Цивільного кодексу України, що дорівнює граничній договірній межі — 50 % від суми кредиту, однак пунктом 18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України встановлено мораторій на нарахування штрафних санкцій, пені та процентів на підставі статті 625 Цивільного кодексу України за зобов`язаннями, виконання яких прострочено у зв`язку з обставинами, спричиненими збройною агресією проти України, — на весь період дії воєнного стану та протягом визначеного строку після його припинення. Дія цього мораторію станом на дату подання цього відзиву не припинена. Усі 18 000,00 грн процентів річних за статтею 625 Цивільного кодексу України, заявлені позивачем, нараховані виключно в період прострочення (з 28.01.2026), який повністю припадає на період дії воєнного стану в Україні. У розділі позовної заяви «Щодо правомірності нарахування неустойки та інших платежів за прострочення виконання зобов`язання» Позивач обґрунтовує право на нарахування виключно посиланням на зміни до пункту 6 розділу IV Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування», внесені 24.12.2023, якими виключено пункт 6-1 про звільнення споживача від відповідальності на час дії воєнного стану. Ця норма регулює звільнення від відповідальності за спеціальним законом про споживче кредитування і жодним чином не спростовує та навіть не згадує самостійну підставу — мораторій за пунктом 18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, який діє незалежно від наведеної позивачем норми. Таким чином, доводи позовної заяви щодо правомірності нарахувань за прострочення не є відповіддю на аргумент, викладений у цьому розділі відзиву.
Враховуючи викладене, вказує, що вимога про стягнення 18 000,00 грн процентів річних на підставі статті 625 Цивільного кодексу України є необґрунтованою та підлягає повному відхиленню.
Просить задовольнити позовні вимоги позивача частково, та стягнути з відповідача заборгованість за тілом кредиту за договором про відкриття кредитної лінії № 1632-8071 від 03.12.2025 в розмірі 22 844,60 грн, заборгованість за процентами за користування кредитом в розмірі 26 977,55 грн. У задоволенні позовних вимог у частині стягнення процентів річних, нарахованих на підставі статті 625 Цивільного кодексу України, в розмірі 18 000,00 грн — відмовити повністю. У задоволенні позовних вимог у частині, що ґрунтується на умові пункту 4.7 договору про сплату позичальником комісії за видачу кредиту, — відмовити повністю, визнавши таку умову нікчемною відповідно до частин першої, другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування». Також просить судові витрати у справі розподілити пропорційно до розміру задоволених позовних вимог відповідно до статті 141 ЦПК України.
Ухвалою судді Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області суду від 24.06.2026 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, справу вирішено розглядати у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін і без проведення судового засідання.
Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. Вказана вимога ЦПК України роз`яснена судом учасникам справи в ухвалі про відкриття провадження у справі.
Клопотання про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін від сторін у справі не надходили та суд не вбачає підстав для розгляду справи з повідомленням сторін з власної ініціативи.
Розгляд справи проводиться без повідомлення учасників справи в порядку письмового провадження відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Згідно ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Враховуючи, що від відповідача надійшов відзив, та в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд вважає можливим вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
В тому числі, суд враховує вимоги ст. 80 ЦПК України, зокрема достатність доказів для вирішення справи, наданих до суду.
Суд, розглянувши цивільну справу в межах заявлених позовних вимог, встановив наступні обставини та визначив відповідно до них правовідносини, що виникли між сторонами.
Судом встановлено, що 03.12.2025 між сторонами за допомогою веб-сайту (https://creditkasa.com.ua) було укладено договір про відкриття кредитної лінії №1632-8071 у електронній формі.
Договір про відкриття кредитної лінії № 1632-8071 від 03.12.2025 був підписаний ОСОБА_1 шляхом введення одноразового ідентифікатора А7494 в особистому кабінеті на веб-сайті кредитора шляхом надсилання повідомлення на його мобільний номер.
Вказаний договір укладений через особистий кабінет позичальника на сайті кредитодавця.
Позивачем долучено до позову Правила відкриття кредитної лінії (надання споживчих кредитів) продукту «Сreditkasa», які затверджені Наказом директора ТОВ «Укр кредит Фінанс» №140-П від 20.11.2025, які підписані позичальником одноразовим ідентифікатором (одноразовим паролем) (номер пароля): A7494, дата підпису позичальника: 03.12.2025.
Стороною позичальника вказано у договорі номер електронного платіжного засобу: НОМЕР_1 .
Згідно з умовами договору про надання кредиту кредитодавець відкрив кредитну лінію для позичальника шляхом надання позичальнику кредиту на умовах строковості, зворотності, платності для задоволення особистих потреб позичальника, а позичальник зобов`язується повернути кредит не пізніше останнього дня строку кредитування та сплатити нараховані кредитодавцем проценти за користування кредитом у порядку, передбаченому цим договором (п. 2.2.); загальний розмір кредиту (сума кредиту) становить 36 000,00 грн (п. 4.1.). Дата надання/видачі кредиту: 03.12.2025 (п. 4.2.).
Відповідно до п. 4.3. договору плата за видачу кредиту передбачена у формі процентів за користування кредитом та комісії за видачу кредиту (якщо п. 4.7. цього договору передбачає сплату комісії за видачу кредиту). Тип процентної ставки за користуванням кредитом – фіксована. Процентна ставка за користуванням кредитом не змінюється протягом усього строку користування кредитом, однак позичальнику на умовах, вказаних у цьому договорі (програма лояльності), може надаватися можливість скористатися кредитом за зниженою процентною ставкою. Надана клієнту в межах програми лояльності знижена ставка діє і залишається незмінною протягом усього періоду дії пропозиції в межах програми лояльності за умови дотримання позичальником умов, за яких позичальнику надається можливість сплати процентів за зниженою процентною ставкою, передбачених п. 10.2. цього договору. Тип комісії – одноразова комісія (нараховується одноразово при видачі кредиту в дату видачі кредиту, якщо п. 4.7. цього договору передбачає сплату комісії за видачу кредиту).
Базовий період складає 14 календарних днів. Перебіг першого базового періоду починається з дати надання/видачі кредиту та закінчується в дату останнього календарного дня першого базового періоду. Перебіг кожного наступного базового періоду починається з наступної дати за датою закінчення попереднього базового періоду. Перебіг останнього базового періоду закінчується в останній день строку дії цього договору (п. 4.4.).
Відповідно до п. 4.5. договору сплату процентів за користування кредитом та комісії за видачу кредиту (якщо п. 4.7. цього договору передбачає сплату комісії за видачу кредиту) позичальник зобов`язаний здійснювати у визначені Графіком платежів за договором за зниженою ставкою (який є Додатком 2 до цього договору) дати, які є останніми днями відповідних базових періодів. Отримані кредитодавцем від позичальника грошові кошти зараховуються в якості оплати процентів за користування кредитом та комісії за видачу кредиту за загальним правилом в останній день кожного базового періоду згідно графіку платежів (який є Додатком 2 до цього договору). У випадку сплати позичальником прострочених процентів за користування кредитом та простроченої комісії за видачу кредиту отримані кредитодавцем від позичальника грошові кошти зараховуються в рахунок оплати вказаної заборгованості в дату їх надходження на банківський рахунок кредитодавця. Позичальник підписанням цього договору підтверджує та розуміє, що після ініціювання позичальником переказу коштів з власного рахунку на рахунок кредитодавця проходить певний час до моменту зарахування сплачених позичальником коштів на рахунок кредитодавця, а також те, що ризики того, що сплачені позичальником кошти можуть надійти на рахунок кредитодавця із затримкою, несе позичальник.
Нарахування процентів за користування кредитом здійснюється на залишок неповерненої суми кредиту за кожен день користування кредитом, починаючи з дня видачі кредиту до дати фактичного повернення всієї суми кредиту, за наступною ставкою: стандартна процентна ставка становить 1.00% за кожен день користування кредитом (вказана процентна ставка застосовується протягом всього строку дії цього договору, за виключенням строку використання позичальником права користування кредитом за зниженою процентною ставкою). (п. 4.6.).
Відповідно до п. 4.7. договору комісія за видачу кредиту становить 20,00 % від суми виданого кредиту (якщо в цьому пункті договору значення розміру комісії за видачу кредиту вказано 0% (нуль відсотків), вказане означає, що комісія за видачу кредиту є відсутньою). Нарахування комісії за видачу кредиту здійснюється на суму виданого за цим договором кредиту у день видачі кредиту. Комісія за видачу додаткових грошових коштів у кредит також належить до комісії за видачу кредиту і може одноразово нараховуватись при кожному отриманні позичальником у кредит додаткових грошових коштів, якщо нарахування комісії за видачу додаткових грошових коштів передбачено відповідними додатковими угодами до цього договору, якими сторони оформили отримання позичальником у кредит додаткових грошових коштів. Якщо у відповідній додатковій угоді до цього договору, якою сторони оформили отримання позичальником у кредит додаткових грошових коштів, зазначено, що комісія за видачу додаткових грошових коштів у кредит становить 0% (нуль відсотків), вказане означає, що комісія за видачу додаткових грошових коштів у кредит на підставі такої додаткової угоди до цього договору є відсутньою).
Згідно п. 4.10. договору строк кредитування, тобто, строк на який надається кредит позичальнику: 300 календарних днів з моменту перерахування кредиту позичальнику. Дата повернення (виплати) кредиту 28.09.2026. Продовження строку кредитування або строку виплати кредиту в односторонньому порядку кредитодавцем або позичальником не допускається. У позичальника відсутнє право ініціювати укладення додаткового договору для продовження строку кредитування та/або строку виплати кредиту, установлених цим договором. Строк кредитування може бути продовжений за взаємною згодою сторін шляхом укладення додаткової угоди до цього договору, згідно з якою після укладення додаткової угоди строк кредитування продовжується і складає з моменту укладення додаткової угоди до його закінчення 300 (триста) календарних днів. У такому випадку актуальний строк кредитування зазначається в останній укладеній сторонами додатковій угоді до цього договору, якою змінювався строк кредитування.
Реальна річна процентна ставка на дату укладення цього договору складає 6024,97% (п. 4.11.); орієнтована загальна вартість кредиту – 139 135,88 грн (п. 4.12.); денна процентна ставка на дату укладення цього договору складає 0,955% (п. 4.13.); загальні витрати за кредитом на дату укладення цього договору складають 103 135,88 грн (п. 4.13.).
Відповідно до п. 8.2. договору у разі прострочення виконання позичальником грошового зобов`язання зі сплати процентів за користування кредитом та/або комісії за видачу кредиту (якщо умови цього договору передбачають сплату комісії за видачу кредиту) та/або комісії за видачу у кредит додаткових грошових коштів (якщо умови додаткової угоди до цього договору передбачають сплату комісії за видачу у кредит додаткових грошових коштів) та/або суми кредиту у визначені цим договором терміни, позичальник зобов`язаний сплатити кредитодавцю суму заборгованості з урахуванням 401500 процентів річних від суми заборгованості в силу положень статті 625 ЦК України. Проценти річних нараховуються за кожен день прострочення на суму заборгованості, що включає прострочені проценти за користування кредитом та/або суму простроченої комісії за видачу кредиту (якщо умови цього договору передбачають сплату комісії за видачу кредиту), та/або комісії за видачу у кредит додаткових грошових коштів (якщо умови додаткової угоди до цього договору передбачають сплату комісії за видачу у кредит додаткових грошових коштів) та/або суму неповернутого кредиту, та не нараховуються на раніше нараховані проценти на підставі статті 625 ЦК України. При цьому проценти річних нараховуються на суму заборгованості за кожен день прострочення у сумі, що не перевищує 2 (два) відсотки від неповернутої позичальником суми кредиту. Кредитодавець не нараховує проценти річних відповідно до цього пункту договору на суму заборгованості, яка є меншою ніж 100 (сто) гривень 00 копійок. Сукупна сума нарахованих процентів річних на підставі цього пункту договору та інших платежів, що підлягають сплаті позичальником за порушення виконання зобов`язань на підставі договору, не може перевищувати половини суми кредиту, одержаної позичальником від кредитодавця за цим договором, з урахуванням додаткових грошових коштів, одержаних позичальником від кредитодавця на підставі укладених додаткових угод до цього договору, і не може бути збільшена за домовленістю сторін.
Відповідно до п. 10.1. договору до позичальника застосовується програма лояльності, яка передбачає можливість сплати позичальником процентів за користування кредитом за зниженою процентною ставкою, яка є нижчою за стандартну процентну ставку (за умови виконання позичальником умов, передбачених п. 10.2 цього договору).
Згідно п. 10.2. договору знижена процентна ставка становить 0.90% за кожен день користування кредитом, яка надається кредитодавцем виключно як знижка на користування кредитом та є заохоченням позичальника до сумлінного виконання умов договору. Позичальник здійснює сплату процентів за користування кредитом за зниженою процентною ставкою з першого дня користування кредитом протягом усього періоду дії договору за умови, якщо позичальник своєчасно і у повному обсязі сплачує проценти за користування кредитом, комісію за видачу кредиту (якщо п. 4.7 договору передбачає сплату комісії за видачу кредиту) та повертає кредитодавцю отриманий кредит згідно Графіка платежів за зниженою ставкою (який є додатком 2 до цього договору). У разі несплати позичальником нарахованих згідно умов договору процентів за користування кредитом або комісії за видачу кредиту (якщо п. 4.7 договору передбачає сплату комісії за видачу кредиту) або частини суми кредиту згідно графіка платежів за зниженою ставкою (який є додатком 2 до цього договору) не пізніше останнього дня будь-якого базового періоду, з наступного дня подальше нарахування процентів за користування кредитом здійснюється за стандартною процентною ставкою до дати повного погашення позичальником заборгованості зі сплати процентів, комісії за видачу кредиту (якщо п. 4.7 договору передбачає сплату комісії за видачу кредиту) та суми кредиту, включно з тою, обов`язок дострокового погашення якої у позичальника виникає у зв`язку із простроченням сплати процентів та/або комісії (включаючи дату погашення заборгованості). З дати, наступної за днем повного погашення позичальником заборгованості зі сплати процентів за користування кредитом, комісії за видачу кредиту (якщо п. 4.7. договору передбачає сплату комісії за видачу кредиту) та частини суми кредиту нарахування процентів за користування кредитом здійснюється за зниженою процентною ставкою.
До договору долучено таблицю обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором № 1632-8071 від 03.12.2025 відповідно до якої загальна вартість кредиту становить 129 572,57 грн, проценти – 85 471,84 грн, реальна річна процентна ставка – 4 177,75 %.
У паспорті споживчого кредиту, підписаному ОСОБА_1 03.12.2025 одноразовим ідентифікатором А2639, зазначено, що його ознайомлено з інформацією про умови кредитування та орієнтовану загальну вартість кредиту, що були надані, виходячи з обраних ним умов кредитування, а також, які наслідки можуть настати в разі невиконання нею своїх зобов`язань щодо повернення кредиту.
Кредитні кошти були перераховані відповідачу на платіжну карту НОМЕР_1 , що підтверджується довідкою про перерахування суми кредиту в розмірі 36 000 грн, дата платежу 03.12.2025.
ТОВ «ФК Контрактовий дім» листом від 06.05.2026 підтверджує, що 03.12.2025 успішно перераховано кошти у сумі 36 000 грн на картку номер НОМЕР_1 , номер транзакції 1719937788.
Згідно наданою стороною позивача розрахунком заборгованість відповідача перед позивачем станом на 05.05.2026 становить 85 439,50 грн, що складається із простроченої заборгованості за кредитом в розмірі 31 250 грн, заборгованості за процентами в розмірі 36 189,50 грн, заборгованості за процентами річних на підставі ст. 625 ЦК України в розмірі 18 000 грн, залишок комісій 0 грн. Проценти на підставі ст. 625 ЦК України нараховано 28.01.2026 720 грн, з 29.01.2026 по 20.02.2026 в розмірі 712 грн в день, 21.02.2026 692 грн, 22.02.2026 212 грн.
Також в розрахунку заборгованості вказано, що загальна сума платежу внесеного відповідачем становить 25 558 грн, з яких 7 200 грн зараховано на погашення комісії, 4 750 грн - на погашення основного боргу та 13 608 грн - на погашення відсотків.
Відповідачем до відзиву долучено свій розрахунок заборгованості за договором № 1632-8071 від 03.12.2025, в якому зазначено: сума наданого кредиту: 36 000,00 грн, комісія за видачу кредиту (7 200,00 грн) виключена з розрахунку у зв`язку з нікчемністю відповідної умови пункту 4.7 договору; кошти, сплачені позичальником в рахунок погашення комісії (3 060,46 грн — 16.12.2025; 3 060,46 грн — 30.12.2025; 1 079,08 грн — 13.01.2026), переспрямовані на погашення тіла кредиту. А тому станом на 05.05.2026 аборгованість за тілом кредиту становить 22 844,60 грн; заборгованість за нарахованими відсотками становить 26 977,55 грн; проценти річні на підставі статті 625 Цивільного кодексу України: 18 000,00 грн (заперечуються відповідачем у повному обсязі — розділ III Відзиву).
Позивачем 07.05.2026 надіслано відповідачу вимогу про усунення порушень умов договору №1632-8071 від 03.12.2025, згідно якої кредитодавець відповідно до умов договору про споживчий кредит вимагає здійснення платежів, строк сплати яких не настав, або повернення споживчого кредиту, такі платежі або повернення споживчого кредиту здійснюються споживачем протягом 30 календарних днів з дня одержання від кредитодавця повідомлення про таку вимогу. Якщо протягом цього періоду споживач усуне порушення умов договору про споживчий кредит, вимога кредитодавця втрачає чинність. Відповідачу повідомлено, що станом на 05.05.2026 загальна заборгованість за договором становить 85 439,50 грн, що складається із простроченої заборгованості за кредитом в розмірі 31 250 грн, заборгованості за процентами в розмірі 36 189,50 грн, заборгованості за процентами річних на підставі ст. 625 ЦК України в розмірі 18 000 грн.
Згідно ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Згідно ст. 526 ЦПК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частиною другою ст. 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).
Згідно із ч. 1, 2 ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом ст. 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.
Відповідно до ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Згідно ч. 4 ст. 55 Закону України «Про банки та банківську діяльність» банкам забороняється в односторонньому порядку змінювати умови укладених з клієнтами договорів, зокрема, збільшувати розмір процентної ставки за кредитними договорами або зменшувати її розмір за договорами банківського вкладу (крім вкладу на вимогу), за винятком випадків, встановлених законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію» (далі - Закон).
Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших; електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
При цьому одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір (п. 12 ч. 1 ст. 3 Закону).
Відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ч. 4 ст. 11 Закону).
Згідно з ч. 6 ст. 11 Закону відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.
За правилом ч. 8 ст. 11 Закону у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Стаття 12 Закону визначає яким чином підписуються угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Із системного аналізу положень вище вказаного законодавства вбачається, що з урахуванням особливостей договору щодо виконання якого виник спір між сторонами, його укладання в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему позивача можливе за допомогою електронного цифрового підпису відповідача лише за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами цього правочину.
В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Електронні документи (повідомлення), пов`язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи. Згідно з ст. 64 ЦПК України, докази, подані в електронній формі та/або у формі паперових копій електронних повідомлень, вважаються письмовими доказами.
Таким чином, судом встановлено, що між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 правовідносини виникли внаслідок укладеного договору про відкриття кредитної лінії.
Відповідно до ч. 1, 3 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ч. 1 ст. 13 ЦПК України).
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (ч. 1 ст. 12 ЦПК України).
Відповідно до ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
У відповідності до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Доказів належного виконання зобов`язань по сплаті кредиту відповідач не надав, не подав будь-яких доказів на спростування користування ним наданими йому кредитними коштами.
Відповідач, отримавши кошти за кредитним договором, порушив умови договору і позивач має право відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 ЦК України.
З розрахунку заборгованості за договором від 03.12.2025 № 1632-8071 вбачається, що позивачем нараховано проценти за користування кредитом за період з 03.12.2025 по 27.01.2026 за процентною ставкою 0,90 % (324 грн) з розрахунку тіла кредиту 36 000 грн, 28.01.2026 за процентною ставкою 1 % (360 грн) з розрахунку тіла кредиту 36 000 грн, за період з 29.01.2026 по 20.02.2026 за процентною ставкою 1 % (356 грн) з розрахунку тіла кредиту 35 600 грн, за період з 21.02.2026 по 23.02.2026 за процентною ставкою 1 % (346 грн) з розрахунку тіла кредиту 34 600 грн, за період з 24.02.2026 по 26.02.2026 за процентною ставкою 1 % (344 грн) з розрахунку тіла кредиту 34 400 грн, 27.02.2026 за процентною ставкою 1 % (327,50 грн) з розрахунку тіла кредиту 32 750 грн, за період з 28.02.2026 по 05.03.2026 за процентною ставкою 1 % (322,50 грн) з розрахунку тіла кредиту 32 250 грн, за період з 06.03.2026 по 09.03.2026 за процентною ставкою 1 % (317,50 грн) з розрахунку тіла кредиту 31 750 грн, 10.03.2026 за процентною ставкою 1 % (315,50 грн) з розрахунку тіла кредиту 31 550 грн, та за період з 11.03.2026 по 04.05.2026 за процентною ставкою 1 % (312,50 грн) з розрахунку тіла кредиту 31 250 грн, в обумовленому сторонами розмірі та в строк, що відповідає умовам договору (всього 153 днів).
Разом з тим, відповідно до п. 1-2, 2, 3, 4 ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування» денна процентна ставка - загальні витрати за споживчим кредитом за кожний день користування кредитом, виражені у процентах від загального розміру виданого кредиту, загальна вартість кредиту для споживача - сума загального розміру кредиту та загальних витрат за споживчим кредитом, загальний розмір кредиту - сума коштів, які надані та/або можуть бути надані споживачу за договором про споживчий кредит, загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, пов`язані з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та/або супутні послуги кредитодавця, кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб.
Згідно ч. 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» для цілей обчислення реальної річної процентної ставки та денної процентної ставки визначаються загальні витрати за споживчим кредитом.
До загальних витрат за споживчим кредитом включаються: доходи кредитодавця у вигляді процентів; комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо; інші витрати споживача на додаткові та/або супутні послуги, які підлягають сплаті на користь кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб згідно з вимогами законодавства України та/або умовами договору про споживчий кредит (платежі за послуги кредитного посередника, страхові та податкові платежі, збори на обов`язкове державне пенсійне страхування, біржові збори, платежі за послуги державних реєстраторів, нотаріусів, інших осіб тощо).
Відповідно до ч. 4 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» денна процентна ставка розраховується у процентах за формулою: ДПС = (ЗВСК/ЗРК)/t ? 100%, де ДПС - денна процентна ставка; ЗВСК - загальні витрати за споживчим кредитом; ЗРК - загальний розмір кредиту; t - строк кредитування у днях.
Виходячи з наведеного, враховуючи включення до загальних витрат за кредитним договором нарахованої комісії за видачу кредиту в розмірі 7 200 грн згідно п. 4.7. договору, яка становить 20,00 % від суми виданого кредиту, нарахованої в день видачі кредиту, та яка відповідачем погашена повністю, а також з урахуванням частково сплачених відповідачем відсотків в сумі 13 608 грн, заборгованість відповідача за процентами за кредитним договором, яка підлягає стягненню, становить 31 005,50 грн (36 189,50 – 5 184, де 5 184=7200-2016(36 грн (0,10%)* 56 днів=2 016 грн – сума різниці між максимальними витратами та нарахованими позивачем за ставкою 0,90%)
При цьому, позивач вимог про стягнення з відповідача нарахованої комісії не заявляв, оскільки така відповідачем погашена повністю.
Крім того, сторони у п. 8.2. договору визначили обов`язок позичальника у разі прострочення виконання позичальником грошового зобов`язання зі сплати суми кредиту сплатити кредитодавцю суму заборгованості з урахуванням 401500 процентів річних від суми заборгованості в силу положень ст. 625 ЦК України, які нараховано позивачем 28.01.2026 720 грн, з 29.01.2026 по 20.02.2026 в розмірі 712 грн в день, 21.02.2026 692 грн, 22.02.2026 212 грн в день (2%). За цей період з 28.01.2026 по 22.02.2026 позивачем також нараховано проценти за користування кредитом за процентною ставкою 1%.
Встановлені ст. 625 ЦК України проценти підлягають стягненню саме при наявності протиправного невиконання (неналежного виконання) грошового зобов`язання. Тобто, проценти, що стягуються за прострочення виконання грошового зобов`язання за ч. 2 ст. 625 ЦК України є спеціальним видом відповідальності за таке порушення зобов`язання. На відміну від процентів, які є звичайною платою за користування грошима, зокрема за договором позики, до них застосовуються загальні норми про цивільно-правову відповідальність.
Велика Палата Верховного Суду вже звертала увагу, що нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних відповідно до ст. 625 ЦК України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов`язання. Подібні висновки сформульовані, зокрема, в постановах Великої Палати Верховного Суду від 19 червня 2019 року у справах № 703/2718/16-ц та № 646/14523/15-ц.
За неповернення вказаних сум після закінчення строку, на який були видані кредитні кошти, може настати відповідальність, передбачена ст. 625 ЦК України, проте регулятивна норма ч. 1 ст. 1048 ЦК України і охоронна норма ч. 2 ст. 625 Кодексу не можуть застосовуватись одночасно, оскільки поведінка боржника не може бути одночасно правомірною та неправомірною.
Аналогічного висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 04 лютого 2020 року у справі №912/1120/16.
Таким чином позивачем безпідставно нараховано проценти відповідно до положень ст. 625 ЦК України за період з 28.01.2026 по 22.02.2026.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для стягнення з відповідача заборгованості за процентами річних в розмірі 18 000,00 грн, нарахованих позивачем відповідно до ст. 625 ЦК України.
Відповідно до ч. 1, 3 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ч. 1 ст. 13 ЦПК України).
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (ч. 1 ст. 12 ЦПК України).
Відповідно до ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
В постанові Верховного Суду від 05 жовтня 2022 року у справі № 352/1950/15-ц (провадження № 61-2973св22) зазначено, що договір, як приватноправова категорія, є універсальним регулятором між учасниками цивільних відносин, має на меті забезпечити регулювання цивільних відносин, та має бути спрямований на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Тлумачення правочину - це з`ясування змісту дійсного одностороннього правочину чи договору (двостороннього або багатостороннього правочину), з тексту якого неможливо встановити справжню волю сторони (сторін). Потреба в тлумаченні виникає в разі різного розуміння змісту правочину його сторонами, зокрема при невизначеності і незрозумілості буквального значення слів, понять і термінів. Згідно з частиною першою ст. 637 ЦК України, тлумачення умов договору здійснюється відповідно до ст. 213 цього Кодексу.
Так, відповідно до частин 1 та 1 статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача.
Частиною 5 статті 18 цього ж закону передбачено, що якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінено або визнано недійсним.
Відповідно до пункту 5 частини 3 статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» несправедливими є, зокрема, умови договору про встановлення вимоги щодо сплати споживачем непропорційно великої суми компенсації (понад п`ятдесят відсотків вартості продукції) у разі невиконання ним зобов`язань за договором.
Відповідно до висновків, викладених Об`єднаною палатою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду у постанові від 07 вересня 2026 року у справі № 552/672/23: за відсутності підстав для застування конструкції нікчемності умови, до правових способів коригування процентів за користування кредитом в договорі про споживчий кредит, з урахуванням змісту статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів», потрібно віднести: оспорюваність умови чи договору про споживчий кредит; зміну договору про споживчий кредит; тлумачення умов договору про споживчий кредит; суд без позовної вимоги споживача може застосовувати такий правовий засіб коригування процентів за користування кредитом в договорі про споживчий кредит як тлумачення умов договору про споживчий кредит, в разі наявності в договорі нечітких або двозначних положень. Оскільки при застосуванні умов договору при вирішенні спору суд здійснює тлумачення змісту договору, навіть за відсутності позовної вимоги про тлумачення змісту договору; натомість оспорюваність умови чи договору про споживчий кредит або зміну договору про споживчий кредит суд без відповідної позовної вимоги споживача застосувати не може. Тобто у разі, якщо споживач не пред`явив відповідних позовних вимог про оспорення умови чи договору про споживчий кредит або зміну договору про споживчий кредит, то суд не може самостійно зменшити розмір процентів за користування кредитом. За таких обставин, з урахуванням викладеного, Об`єднана палата вважає за необхідне відступити від висновків, як сформульовані у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 12 лютого 2025 року у справі № 679/1103/23 (провадження 61-92св24).
Відповідач не звертався з вимогами про оспорення умов укладеного ним договору. Таким чином договір є чинним та його умови мають бути виконані сторонами.
Також у цій справі спірні правовідносини регулюються Законом України «Про споживче кредитування», що передбачала положення щодо обмеження максимального розміру денної процентної ставки, саме з метою обмежити можливість фінансових установ у визначенні надвеликих значень процентів за користування кредитними коштами.
Умови кредитного договору в частині нарахованих процентів позивачем, як зазначалося вище, не відповідають ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» та нараховані проценти перераховано судом.
Суд вважає, що до цих правовідносин між сторонами підлягає застосуванню спеціальний закон, який визначає засади споживчого кредитування, а саме Закон України «Про споживче кредитування», і правовідносини виникли між кредитодавцем та позичальником після чинності Законом України від 22 листопада 2023 року № 3498-ХІ «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», а тому судом зменшено розмір процентів, які нараховані як проценти за користування кредитом.
Суд вважає обґрунтованим нарахування позивачем комісії за видачу кредиту, оскільки ця комісія є разовою платою саме за видачу кредиту, її сплата обумовлена п. 4.7. договору, з яким відповідач погодився, підписавши кредитний договір. Крім того, Закон України «Про споживче кредитування» не містить заборони на стягнення такої комісії як частини загальних витрат за кредитом (п. 4 ч. 1 ст. 1, ч. 2 ст. 8, ч. 1 ст. 12), включаючи комісії за надання, обслуговування та повернення кредиту.
Таким чином є безпідставним твердження сторони відповідача щодо відсутності правових підстав для нарахування комісії.
Таким чином, суд на підставі наявних в матеріалах справи доказів, оцінивши такі на предмет належності, допустимості, достовірності, достатності та взаємного зв`язку, дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за договором № 1632-8071 від 03.12.2025 у розмірі 62 255,50 грн, з яких: 31 250,00 грн – заборгованість за тілом кредиту; 31 005,50 грн – заборгованість за процентами.
В задоволенні решти вимог позову слід відмовити у зв`язку з їх необґрунтованістю.
Згідно ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
При зверненні до суду позивач сплатив 2 662,40 грн судового збору, які зараховано до спеціального державного бюджету України.
Таким чином з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно до задоволених позовних вимог в сумі 1 939,95 грн.
Керуючись ст. 4, 19, 141, 247, 258, 263, 264, 265, 268, 273, 279 ЦПК України,
у х в а л и в:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» заборгованість за договором про відкриття кредитної лінії № 1632-8071 від 03.12.2025 у розмірі 62 255,50 (шістдесят дві тисячі двісті п`ятдесят п`ять грн 50 коп.) грн, що складається з: заборгованості за тілом кредиту в розмірі 31 250,00 грн та заборгованості за процентами в розмірі 31 005,50 грн.
В задоволенні решти вимог позову відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» сплачений судовий збір в сумі 1 939,95 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Повне найменування учасників справи:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс», код ЄДРПОУ 38548598, місцезнаходження: м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26, офіс 407, 01133.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
Суддя Гундяк Т.Д.
Повний текст рішення складено 17.11.2026.
Оригінал: reyestr.court.gov.ua