Рішення від 16 листопада 2026 р. у справі №753/21530/26 — Дарницький районний суд міста Києва

Суд: Дарницький районний суд міста Києва

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: про стягнення аліментів

Дата: 16 листопада 2026 р.

Справа: №753/21530/26

Суддя: Маркєлова В. М.

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/21530/26

провадження № 2/753/17952/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 листопада 2026 року м. Київ

Дарницький районний суд м. Києва у складі головуючого судді Маркєлової В.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів,

У С Т А Н О В И В:

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЙ СТОРІН

Зміст позовних вимог, предмет та підстави позову

04.09.2026 ОСОБА_1 звернувся до Дарницького районного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів, у якому просить суд зменшити розмір аліментів, що стягуються з нього на користь ОСОБА_2 на утримання малолітньої дитини - сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 1/4 частини усіх видів його заробітку (доходу) до 1/6 частини з усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня набрання рішенням суду законної сили і до досягнення дитиною повноліття.

Позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що судовим наказом Дарницького районного суду м. Києва від 21.08.2026 у справі № 753/16385/26 з нього на користь відповідачки стягнуто аліменти на утримання сина - ОСОБА_3 у розмірі 1/4 частини з усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, починаючи з 24.07.2026 і до досягнення дитиною повноліття. При видачі судового наказу суд не врахував стан його здоров`я та матеріальне становище, зокрема наявність безтерміново встановленої йому МСЕК від 02.12.2008 часткової стійкої втрати професійної працездатності у розмірі 10 відсотків, що обмежує його можливості здійснювати окремі види фізичної та професійної діяльності та вимагає постійних витрат на медикаментозне лікування.

Щодо свого матеріального стану позивач зазначає, що його дохід є обмеженим, а утримання аліментів у розмірі 1/4 частини від заробітку поставить його у скрутне матеріальне становище та не забезпечить збереження мінімального рівня життєзабезпечення, а зменшення розміру аліментів з 1/4 частини до 1/6 частини з усіх видів заробітку (доходу) дасть змогу дотриматися розумного балансу між інтересами дитини та фінансово-фізичними можливостями платника аліментів.

Ухвалою від 25.09.2026 суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі, призначив розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін; встановив сторонам строки для подання заяв по суті справи.

06.10.2026 відповідачка подала відзив на позовну заяву, у якому просить відмовити у задоволенні позову повністю. На обґрунтування заперечень відповідачка зазначила, що позивач не надав належних та допустимих доказів реального погіршення свого майнового стану і не довів, що його доходи не дозволяють сплачувати аліменти у раніше визначеному судом розмірі. Відповідачка вказує, що на її утриманні перебуває неповнолітня дитина, витрати на харчування, лікування, одяг, розвиток, які постійно зростають, а крім цього вона щомісячно несе витрати на оплату житлово-комунальних послуг та найм житла, не маючи у власності рухомого чи нерухомого майна та банківських вкладів. Відповідачка вважає, що зменшення розміру аліментів призведе до істотного погіршення забезпечення прав дитини та суперечитиме її найкращим інтересам. На обґрунтування заперечень долучила копії квитанцій.

08.10.2026 представник позивача подав відповідь на відзив, у якій сторона позивача підтримала позовні вимоги у повному обсязі та пояснила, що аліменти присуджено судовим наказом без судового засідання та без дослідження обґрунтованості вимог по суті, а частина сьома статті 170 ЦПК України надає боржнику право звернутися з позовом про зменшення розміру аліментів та доводити реальний стан здоров`я і матеріальне становище, навіть якщо довідка МСЕК видана до видачі наказу.

Позивач у відповіді на відзив наголосив, що позов не ґрунтується на появі інших утриманців чи на самому факті безробіття, а стосується часткової втрати професійної працездатності у поєднанні з тим, що позивач наразі не працює та отримує лише соціальну виплату, а долучені відповідачкою чеки не доводять зв`язку конкретних покупок із потребами сина та не визначають частку витрат на житло на дитину.

26.10.2026 відповідачка подала заперечення на відповідь на відзив, у яких просила відмовити у задоволенні позову повністю, посилаючись на те, що працездатність позивача збережена на 90 відсотків без встановлення групи інвалідності, довідка МСЕК видана ще 02.12.2008.

26.10.2026 представник позивача подав заперечення щодо прийняття до розгляду заперечень відповідачки, оскільки вони подані після закінчення встановленого судом процесуального строку, вказавши, що відповідь на відзив отримано відповідачкою 08.10.2026, п`ятиденний строк на подання заперечень закінчився 13.10.2026, а відповідачка подала заперечення та додаткові докази лише 26.10.2026 без клопотання про продовження чи поновлення строку і без наведення поважних причин пропуску строку.

ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

ІНФОРМАЦІЯ_1 народився ОСОБА_3 , батьками якого є: батько - ОСОБА_1 , мати - ОСОБА_2 .

Судовим наказом Дарницького районного суду м. Києва від 21.08.2026 у справі № 753/16385/26 стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 1/4 частини з усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, починаючи з 24.07.2026 і до досягнення дитиною повноліття.

Згідно з копією довідки про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності у відсотках, потреби у додаткових видах допомоги серії ПЗ № 004409, виданої Сумською міжрайонною медико-соціальною експертною комісією (дата огляду - 18.12.2008) ОСОБА_1 при повторному огляді безтерміново встановлено 10% втрати професійної працездатності.

У графі зазначеної довідки «Група інвалідності» та «Потреба у додаткових видах допомоги» містяться прочерки, що свідчить про відсутність у позивача встановленої групи інвалідності та потреби у додаткових видах допомоги.

Відповідно до індивідуальних відомостей про застраховану особу Пенсійного фонду України форми ОК-5, сформованої 28.08.2026, страхувальником позивача є Товариство з обмеженою відповідальністю «Родорс» (код ЄДРПОУ 39331911).

Згідно з даними форми ОК-5 за період вересень-грудень 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Родорс» нарахувало позивачу заробітну плату у сумі 83 089,00 грн, що становить середньомісячний дохід у розмірі 20 772,25 грн.

За період січень - липень 2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Родорс» нарахувало позивачу заробітну плату у сумі 160 869,56 грн, що становить середньомісячний дохід у розмірі 22 981,36 грн.

Представник позивача - адвокат Мороз І.В. надав копію адвокатського запиту від 31.08.2026, відповідно до якого він звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області, у якому просив: 1) надати інформацію про те, чи перебуває (перебував) ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) на обліку в Головному управлінні ПФУ в Сумській області як отримувач страхових виплат у зв`язку з втратою професійної працездатності (на підставі довідки МСЕК серії ПЗ № 004409 від 02.12.2008); 2) чи отримує ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) інші будь-які соціальні виплати; 3) надати відповідну довідку-розрахунок про розміри нарахованих та фактично виплачених сум щомісячних страхових виплат по місяцях за весь період.

Станом на дату розгляду справи відповідь на зазначений адвокатський запит у матеріалах справи відсутня.

Доданими відповідачкою до відзиву доказами підтверджується, що у лютому 2025 року ОСОБА_2 як законний представник ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уклала з Товариством з обмеженою відповідальністю «Чемпіон Київ» СК договір про надання послуг тренувань з футболу з оплатою 1500,00 грн за один календарний місяць навчання.

Також відповідачка до відзиву долучила квитанції про сплату медичних послуг, одягу, взуття та шкільного приладдя.

Щодо прийняття судом заперечення на відповідь на відзив поданого відповідачкою 26.10.2026.

Ухвалою від 25.09.2026 суд, зокрема, встановив строк для подання заперечення протягом 5 днів з дня отримання відповіді на відзив.

Відповідь позивача на відзив доставлена до електронного кабінету відповідачки 08.10.2026 о 17:13, що підтверджується квитанцією № 9087557, долученою до відповіді на відзив.

Отже п`ятиденний строк для подання заперечення сплив 13.10.2026.

Заперечення відповідачки на відповідь на відзив разом із банківськими виписками подані 26.10.2026 без заяви про продовження чи поновлення процесуального строку та без обґрунтування неможливості подання відповідних доказів у встановлений судом строк.

Оскільки заперечення подано відповідачкою після спливу встановленого ухвалою суду від 25.09.2026 строку на його подання, відповідачка не подавала до закінчення строку заяви про його продовження та не навела поважних причин пропуску строку подання заперечень і банківських виписок від 12.10.2026 та 13.10.2026, суд залишає заперечення відповідачки від 26.10.2026 та додані до них банківські виписки без розгляду на підставі статті 126 ЦПК України.

ОЦІНКА СУДУ

Відповідно до частини першої статті 141 Сімейного кодексу України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою.

Відповідно до статті 180 Сімейного кодексу України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до частини першої статті 182 Сімейного кодексу України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Відповідно до частини першої статті 183 Сімейного кодексу України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

Відповідно до положень частини п`ятої статті 183 Сімейного кодексу України той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину.

Відповідно до частини першої статті 192 Сімейного кодексу України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Згідно з пунктом 4 частини першої статті 161 Цивільного процесуального кодексу України судовий наказ може бути видано, якщо заявлено вимогу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину, якщо ця вимога не пов`язана із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства) та необхідністю залучення інших заінтересованих осіб.

Згідно з частиною сьомою статті 170 Цивільного процесуального кодексу України у разі видачі судового наказу відповідно до пункту 4 частини першої статті 161 цього Кодексу боржник має право звернутися до суду з позовом про зменшення розміру аліментів.

Оскільки аліменти з позивача стягуються на підставі судового наказу, а під час видачі судового наказу суд не розглядає обґрунтованість заявлених стягувачем вимог по суті, боржник має право звернутися до суду з позовом про зменшення розміру аліментів, про що йому роз`яснено у судовому наказі, та надати докази на підтвердження свого реального стану здоров`я і матеріального становища.

Водночас, за приписами частини третьої статті 12 та частини першої статті 81 Цивільного процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За змістом статті 76, 77, 80, 89 Цивільного процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування, а суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Значне погіршення матеріального становища батька може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів (постанова Верховного Суду від 05.02.2014 року у справі № 6-143цс13, постанова Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 20.06.2019 року у справі № 632/580/17, провадження № 61-51сво18).

Суд, дослідивши матеріали справи та оцінивши надані позивачем докази окремо та у їх сукупності, дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 є необґрунтованими та не підлягають задоволенню з огляду на таке.

З копії довідки Сумської міжрайонної медико-соціальної експертної комісії серії ПЗ № 004409 від 02.12.2008 судом встановлено, що позивачу безтерміново визначено 10% втрати професійної працездатності.

У вказаній довідці прямо зазначено про відсутність у ОСОБА_1 групи інвалідності та про відсутність потреби у додаткових видах допомоги, а отже загальна працездатність позивача збережена на 90%.

Факт втрати 10% професійної працездатності існував з 2008 року, тобто задовго до видачі судового наказу від 21.08.2026, і сам по собі не свідчить про неможливість позивача працювати, отримувати стабільний дохід або про нездатність сплачувати аліменти у розмірі 1/4 частини його заробітку (доходу).

У позові позивач викладає обставини, що стан його здоров`я вимагає постійних витрат на медикаментозне лікування, однак матеріали справи не містять доказів, що підтверджують зазначені обставини.

У відповіді на відзив позивач зазначає, що наразі він не працює, а лише отримує соціальну виплату у зв`язку з втратою професійної працездатності.

Інформація, що містяться в індивідуальних відомостях про застраховану особу форми ОК-5 Пенсійного фонду України від 28.08.2026 є належним, допустимим та достовірним доказом, що підтверджує офіційне працевлаштування позивача та наявність у нього стабільного доходу, що дозволяє йому сплачувати аліменти у зазначеному розмірі, оскільки його середньомісячний дохід становить 22 981,36 грн.

Залишок коштів після відрахування аліментів є достатнім для забезпечення його життєвих потреб.

Станом на дату розгляду справи стороною позивача не надано відповідь на адвокатський запит, яким у Головного управління Пенсійного фонду України витребовувалась інформація про отримання позивачем страхових виплат у зв`язку з втратою професійної працездатності, у зв`язку з цим доводи позивача нарахування та отримання Позивачем страхових виплат у зв`язку зі встановленням 10% втрати професійної працездатності не підтверджуються жодними належними, допустимими та достовірними доказами.

За приписами частини другої статті 195 Сімейного кодексу України заборгованість за аліментами платника аліментів, який не працював на час виникнення заборгованості, визначається виходячи із середньої заробітної плати працівника для даної місцевості.

Тимчасова відсутності працевлаштування працездатної особи не звільняє її від обов`язку утримувати дитину і не є безумовною підставою для зменшення частки аліментів.

Суд також бере до уваги відсутність у позивача інших дітей або непрацездатних осіб, які перебувають на його утриманні, що підтверджено поясненнями його представника у відповіді на відзив.

Конструкція «необхідний і достатній розмір аліментів» охоплює не лише фізичне утримання, а й забезпечення соціального та інтелектуального розвитку дитини, виходячи з рівня життя, який вона мала б за спільного проживання батьків (постанова Верховного Суду від 15.10.2025 у справі № 686/28590/23).

Оцінюючи доводи відповідачки, викладені у відзиві, суд зазначає, що аліменти на утримання малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини усіх видів заробітку (доходу) відповідають законодавчо визначеній частці на одну дитину, передбаченій пунктом 4 частини першої статті 161 Цивільного процесуального кодексу України та частиною п`ятою статті 183 Сімейного кодексу України.

При цьому судовим наказом від 21.08.2026 у справі № 753/16385/26 встановлено верхню межу стягнення аліментів у розмірі не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, що убезпечує платника аліментів від покладення на нього надмірного фінансового тягаря.

Щодо чеків та квитанцій, наданих відповідачкою до відзиву суд зазначає, що окремі товарні чеки не містять інформації про придбання речей саме для дитини, однак суд враховує, що договір про надання послуг тренувань з футболу від лютого 2025 року прямо укладений в інтересах сина ОСОБА_3 .

Однак, тягар доведення підстав для зменшення раніше визначеного розміру аліментів лежить саме на позивачеві.

Зменшення розміру аліментів з 1/4 до 1/6 частини заробітку (доходу) за відсутності доведеного істотного погіршення матеріального стану чи стану здоров`я позивача та за відсутності у нього інших утриманців безпідставно знизить рівень матеріального забезпечення малолітньої дитини, порушить принцип рівності обов`язків батьків та найкращих інтересів дитини.

Позивач не довів належними та достатніми доказами наявність обставин, які відповідно до статті 182 та частини першої статті 192 Сімейного кодексу України дають підстави для зменшення розміру аліментів, тому у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів слід відмовити повністю.

Відповідно до частини першої статті 141 Цивільного процесуального кодексу України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на відмову у задоволенні позовних вимог повністю, сплачений позивачем судовий збір у розмірі 1331,20 грн залишається за позивачем.

Керуючись нормами ст. 12, 76, 77, 80, 81, 83, 89, 126, 127, 133, 141, 161, 170, 259, 263, 265, 268, 273, 279, 354, 355 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів відмовити повністю.

Судовий збір залишити за позивачем.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянин України, РНОКПП НОМЕР_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідачка: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , громадянка України, РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце перебування: АДРЕСА_2 .

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду безпосередньо шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення (частини четверта та п`ята статті 268 ЦПК України) - 17.11.2026.

Суддя В.М. Маркєлова

Оригінал: reyestr.court.gov.ua