Суд: Уманський міськрайонний суд Черкаської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: позики, кредиту, банківського вкладу, з них
Дата: 16 листопада 2026 р.
Справа: №705/5969/26
Суддя: Гудзенко В. Л.
Справа №705/5969/26
2/705/4255/26
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
17 листопада 2026 року м. Умань
Суддя Уманського міськрайонного суду Черкаської області Гудзенко Валентина Леонідівна, розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіті Колект» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіті Колект» звернулось до Уманського міськрайонного суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №77391128 від 06.12.2021 року.
В обґрунтування позову позивачем зазначено, що 06.12.2021 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 було укладено договір позики №77391128.
Ознайомившись із запропонованими істотними умовами, відповідач висловив своє повне та беззаперечне волевиявлення на укладення договору на суму 14 652 грн. шляхом його акцептування через введення унікального електронного підпису одноразовим ідентифікатором 0J3lbo62Fh. Первісний кредитор перерахував грошові кошти в сумі 14 652 грн. на банківську картку відповідача НОМЕР_1 .
29.09.2022 року ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Сіроко Фінанс» уклали договір факторингу №028-290922, згідно з яким первісний кредитор відступив товариству «Сіроко Фінанс» право вимоги за кредитним договором. Надалі ТОВ «Сіроко Фінанс» відступило право вимоги за кредитним договором ТОВ «ФК «СІТІ КОЛЕКТ» відповідно до договору факторингу № 27/04/26-02 від 27.04.2026 року. Згідно з додатком 1 (Реєстр боржників) до договору факторингу № 27/04/26-02 заборгованість відповідача за кредитним договором №77391128 становить 37 977,98 грн.
Станом на дату подання цього позову заборгованість відповідача за кредитним договором №77391128 від 06.12.2021 р. становить 37 977,98 грн., з яких: основна сума боргу – 14 652 грн., проценти за користування позикою – 23 325,98 грн.
Враховуючи вище викладене, представник позивача просить суд стягнути з відповідача заборгованість за договором позики №77391128 від 06.12.2021 р. у розмірі 37 977,98 грн. та судові витрати, які включають: судовий збір у розмірі 2662,40 грн., витрати на правову допомогу у розмірі 15 000 грн., та витрати пов`язані з учиненням процесуальних дій, необхідних для підготовки розгляду справи у розмірі 381,74 грн.
Ухвалою Уманського міськрайонного суду від 01.09.2026 у справі відкрите спрощене позовне провадження, а також роз`яснено відповідачу право подати відзив на позовну заяву або пред`явити зустрічний позов до позивача у строк 15 днів з дня отримання копії ухвали судді про відкриття провадження у справі. Розгляд справи по суті вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження, відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. Сторонам направлено копію ухвали про відкриття провадження.
Копію ухвали про відкриття провадження направлено відповідачу рекомендованим повідомленням за адресою його реєстрації. Рекомендоване повідомлення вручено не було, та повернулось на адресу суду із відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».
Станом на день винесення рішення відповідач не скористався процесуальним правом подачі відзиву на позовну заяву, а також доказів на підтвердження своїх заперечень, та за відсутності доказів поважності причин неподання учасниками розгляду заяв по суті справи, суд вирішує справу за наявними письмовими матеріалами, що відповідає положенню частини восьмої статті 178 Цивільного процесуального кодексу України.
У відповідності до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справу в межах заявлених вимог на підставі представлених доказів.
Суд, розглянувши подані документи, повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, доходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що 06.12.2021 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 було укладено договір позики №77391128, який підписаний відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором 0J3lbo62Fh.
Відповідно до пунктів 1, 2.1, 2.2, 2.3 договору позики позикодавець зобов`язався передати позичальнику у власність грошові кошти, на погоджений умовами договору строк, шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок позичальника, а позичальник зобов`язався повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку позики, або достроково, та сплатити позикодавцю плату (проценти) від суми позики. Сума позики складає 14 652 гривень, строк позики – 5 днів. Процентна ставка – 1,99% в день (фіксована). Дата надання позики – 06.12.2021 року. Знижена процентна ставка – 0,6965% в день. Процентна ставка за понадстрокове 1116,98%. Орієнтована загальна вартість позики – 15162,26 грн.
Згідно з п.12 Договору, цей договір укладено дистанційно, в електронній формі, з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, шляхом надсилання електронного повідомлення про прийняття пропозиції, та підписано накладенням електронного підпису одноразовим ідентифікатором.
Сторонами кредитного договору також підписано таблицю обчислення загальної вартості кредиту та паспорт споживчого кредиту, відповідно до якого ними погоджено орієнтовну сукупну вартість наданого кредиту, строк кредиту та суми нарахованих процентів.
На виконання умов договору позики №77391128 від 06.12.2021 року ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» 06.12.2021 року було здійснено переказ коштів в сумі 14 652 грн., які зараховані на картку НОМЕР_1 , що підтверджується довідкою ТОВ «ФК «Фінекспрес» за вих. № КД-000169994/ТНПП від 17.06.2026 р та суму грошових коштів в розмірі 214 652 грн., номер платежу f4b082f7-fa5c-4e67-9f84-4552c5f18141.
На підтвердження розміру заборгованості позивачем надано розрахунок заборгованості за договором позики №77391128 від 06.12.2021 року, згідно з яким заборгованість ОСОБА_1 станом на 30.09.2022 року складає 37 977,98 грн.
29.09.2022 року ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Сіроко Фінанс» уклали договір факторингу №028-290922, згідно з яким первісний кредитор відступив товариству «Сіроко Фінанс» право вимоги за кредитним договором.
Відповідно до Витягу з реєстру прав вимоги від 29.09.2022р. до ТОВ «Сіроко Фінанс» перейшло право вимоги до відповідача за кредитним договором №77391128 від 06.12.2021 року на суму 37 977,98 грн., з яких 14 652 грн. – тіло кредиту, 23 325,98 – проценти.
Надалі ТОВ «Сіроко Фінанс» відступило право вимоги за кредитним договором ТОВ «ФК «СІТІ КОЛЕКТ» відповідно до договору факторингу № 27/04/26-02 від 27.04.2026 року.
Згідно додатку 1 реєстру боржників до договору факторингу № 27/04/26-02 від 27.04.2026 року, ТОВ «Фінансова компанія «СІТІ КОЛЕКТ» набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 у розмірі 37 977,98 грн.
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно з частиною першою статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Згідно з частиною першою статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно з статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Статтею 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором чи законом, зокрема: 1)припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.
Відповідно до частини другої статті 1050 ЦК України, в разі прострочення повернення чергової частини позики банк має право вимагати від боржника дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати відсотків за користування кредитом.
Договір укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205,207 ЦК України).
Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09.09.2020 року у справі №732/670/19, від 23.03.2020 року у справі №404/502/18, від 07.10.2020 року у справі №127/33824/19.
Такі ж висновки щодо правомірності укладання сторонами кредитного договору в електронній формі та його відповідність вимогам закону, в тому числі Закону України "Про електронну комерцію", містять постанови Верховного Суду від 12 січня 2021 року у справі № 524/5556/19 та від 10 червня 2021 року у справі № 234/7159/20.
Договір був укладений шляхом його безпосереднього підписання позичальником електронним цифровим підписом.
Правові відносини у сфері електронної комерції під час вчинення електронних правочинів в Україні регулюються Законом України «Про електронну комерцію», який визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.
В статті 3 Закону України «Про електрону комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.
Згідно зі статтею 10 Закону України «Про електронну комерцію» електронні правочини вчиняються на основі відповідних пропозицій (оферт). Пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття (стаття 11 Закону).
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Частина 5 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачає, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.
Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: - електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; - електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; - аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Вищевказаний договір позики №77391128 від 06.12.2021 року підписаний відповідачем електронним підписом, а тому, наявність електронного підпису сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.
Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.
Аналогічний правовий висновок міститься в постанові Верховного Суду від 12 січня 2021 року у справі № 524/5556/19.
Також, частиною 1 статті 1046 ЦК України визначено, що договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Стаття 1049 ЦК України передбачає, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій же сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій же кількості, такого ж роду та такої ж якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, встановлені договором.
Відповідно до ч. 2 ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Таким чином, суд вважає доведеним факт укладення договору позики №77391128 та виконання ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» свого зобов`язання щодо надання коштів у сумі 14 652 грн. Цей кредитний договір є дійсним, у судовому порядку не оскаржувався.
Згідно з ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі ст. 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
За договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги), згідно зі статтею 1077 ЦК України, одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Договір факторингу має на меті фінансування однієї сторони договору іншою стороною шляхом надання їй визначеної суми грошових коштів. Ця послуга згідно з договором факторингу надається фактором клієнту за плату, розмір якої визначається договором. При цьому право грошової вимоги, передане фактору, не є платою за надану останнім фінансову послугу.
Положеннями Цивільного кодексу України не містять жодних обмежень щодо предмету договору факторингу (право грошової вимоги), за критерієм віднесення носія вказаної заборгованості до кола суб`єктів господарювання. Відповідно до статті 1078 ЦК України, предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Частиною першою статті 1082 ЦК України передбачено зобов`язання боржника здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.
Суд погоджується, що перехід права вимоги позивача ТОВ «Фінансова компанія «СІТІ КОЛЕКТ» до відповідача ОСОБА_1 за договором позики №77391128 від 06.12.2021 року відбувся у встановленому законодавством порядку.
Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України).
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушення умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Згідно з ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Щодо нарахування процентів в сумі 23 325,98 грн.
Відповідно до п. 2.3 Договору протягом строку Кредиту фіксована процентна ставка складає 1,99% (два відсотка) від непогашеної Суми Кредиту за кожен день користування. Проценти за користування Кредитом нараховуються з першого дня перерахування Позичальнику Суми Кредиту до закінчення визначеного Кредитним Договором строку, на який надається Кредит.
При цьому, як вбачається з договору сторони погодили, що кредит надається строком на 5 днів з 06.12.2021 р. по 10.12.2021 року. Отже, за таких умов договору, які були погоджені сторонами, кредитор має право нараховувати відсотки за договором лише 5 днів, починаючи з дня укладення договору. Даним договором не передбачено нараховування відсотків після закінчення терміну дії договору, який складає 5 днів.
Таким чином, договором визначено розмір процентів за користування кредитом в розмірі 15 162,26 грн., а тому суд приходить до висновку, що саме ця сума процентів за користування кредитом підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
Щодо стягнення процентів в іншій частині, то суд вважає їх безпідставними, з огляду на наступне.
У пунктах 91-93 Постанови Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12-ц зроблено висновок, що після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.
Враховуючи вищезазначене, суд приходить до висновку, що відповідно до п. 2.3 кредитного договору термін повернення кредиту визначено 10.12.2021 року, тому правові підстави для стягнення заборгованості по відсоткам поза межами строку кредитування відсутні.
Суд звертає увагу на те, що позивачем відповідно до частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України не надано суду доказів, що строк кредитування за договором №77391128 від 06.12.2021 року був пролонгований кредитодавцем.
Отже, продовження нарахування процентів після закінчення строку кредитного договору є неправомірним.
За таких обставин, в цій частині позовні вимоги підлягають задоволенню частково, стягнувши з відповідача – 15 162,26 грн. заборгованості за відсотками за кредитним договором №77391128 від 06.12.2021 року, які нараховані в межах строку кредитування.
Доказів того, що ОСОБА_1 сплатив заборгованість за вказаним договором, а також щодо неправомірності здійснення розрахунку заборгованості за наданим кредитом чи нарахування заборгованості за порушення грошового зобов`язання, суду відповідачем не надано, також не надано спростування наданого позивачем розрахунку.
Отже, суд вважає, що із заявлених позовних вимог та розрахунку заборгованості вбачається наявність заборгованості по тілу кредиту та відсотках у розмірі 29 814,26 грн., а саме: 14 652 грн. – тіло кредиту та 15 162,26 грн. – проценти. В решті частині щодо стягнення процентів в сумі 8 163,72 грн.
Щодо стягнення судових витрат зі сплати судового збору.
Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, до яких належать витрати на професійну правничу допомогу (п.1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України).
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача.
Оскільки позовні вимоги позивача підлягають задоволенню частково (78,50%), тому на користь позивача слід стягнути судовий збір в сумі 2 089,98грн.
Щодо витрат, понесених позивачем внаслідок надіслання копії позовної заяви з додатками відповідачу в сумі 381,74 грн.
Відповідно до п.4 ч.3 ст.133 ЦПК України, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
На підтвердження факту надсилання відповідачу позовної заяви з додатками надано опис вкладення до поштової кореспонденції та квитанцію суму 381,74 грн.
Враховуючи наведене, з відповідача підлягають стягненню 381,74 грн. витрат, яких зазнав позивач у зв`язку із надісланням відповідачу позовної заяви з додатками.
Щодо стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 15 000 грн., суд виходить з наступного.
Товариство з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» в позовній заяві просило стягнути з відповідача витрати на правову допомогу в сумі 15 000 грн.
В обґрунтування даної суми до позовної заяви додано: договір про надання юридичних послуг №ДО-20260202/001 від 02.02.2026р., укладений між ТОВ «Фінансова компанія «Сіті Колект» та адвокатом Богомоловим В.В.; свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю на ім`я ОСОБА_2 ; прайс-лист; заявка про надання правової допомоги №398 від 01.08.2026, на загальну суму 15 000 грн.; витяг з Акту №398 про надання юридичної допомоги від 01.08.2026р. на суму 15 000 грн.; платіжну інструкції щодо оплати правової допомоги на підставі договору №ДО-20260202/001 від 02.02.2026р.
За положеннями ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Із урахуванням критеріїв співмірності складності справи, ціни позову та обсягу і складності виконаної адвокатом роботи, виходячи з конкретних обставин даної справи, беручи до уваги, що дана справа не є унікальною та не потребувала значного часу для вивчення та підготовки позовної заяви, суд вважає, що зазначені позивачем витрати на правничу допомогу в розмірі 15 000 грн. є завищеними та не достатньо обґрунтованими. Отже, суд вважає, що з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати на правничу допомогу у розмірі 6 000 грн.
На підставі вищенаведеного та керуючись ст. ст. 12, 76-81, 141, 259, 263- 265, 268, 274-279 ЦПК України, суд -
У Х В А Л И В:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіті Колект» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики – задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіті Колект» (02154, м. Київ, проспект Соборності, 30-А, офіс 321, код ЄДРПОУ 43950742) загальну суму заборгованості за договором позики №77391128 від 06.12.2021 року у сумі 29 814,26 (двадцять дев`ять тисяч вісімсот чотирнадцять гривень двадцять шість копійок).
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіті Колект» (02154, м. Київ, проспект Соборності, 30-А, офіс 321, код ЄДРПОУ 43950742) судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 089,98 грн., витрати на правову допомогу у розмірі 6 000 грн. та витрати пов`язані з розглядом справи в розмірі 381,74 грн.
Копію рішення направити сторонам.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене до Черкаського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду.
Суддя Валентина Леонідівна Гудзенко
Оригінал: reyestr.court.gov.ua