Суд: Окнянський районний суд Одеської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: фізичній особі, яка потерпіла від кримінального правопорушення
Дата: 11 листопада 2026 р.
Справа: №506/415/26
Суддя: Бурдинюк О. С.
Окнянський районний суд Одеської області
Справа № 506/415/26
Провадження № 2/506/325/26
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
12 листопада 2026 року селище Окни
Окнянський районний суд Одеської області у складі:
головуючого - судді Бурдинюк О.С.
секретаря Смернової Д.Ю.,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні у залі суду у селищі Окни Одеської області цивільну справу за позовом Подільської окружної прокуратури Одеської області в інтересах Національної служби здоров`я України, Подільської міської ради Одеської області до ОСОБА_1 про стягнення витрат на лікування потерпілого від кримінального правопорушення,
ВСТАНОВИВ:
11.05.2026 року Подільська окружна прокуратура Одеської області через систему «Електронний суд» звернулася до суду з позовом в інтересах Національної служби здоров`я України, Подільської міської ради Одеської області до ОСОБА_1 , яким просила стягнути з ОСОБА_1 на користь держави в особі Національної служби здоров`я України витрати на стаціонарне лікування потерпілого ОСОБА_2 від кримінального правопорушення в сумі 25209 грн, а також в дохід місцевого бюджету Подільської міської ради Одеської області матеріальну шкоду, завдану кримінальним правопорушенням в сумі 500,4 грн.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.05.2026 року, справу розподілено на суддю Чеботаренко О.Л.
26.05.2026 року отримано інформацію про зареєстроване місце проживання відповідача.
Ухвалою від 26.05.2026 року по справі відкрито провадження.
16.06.2026 року до суду надійшов відзив на позов.
Ухвалою від 25.06.2026 року витребувано докази по справі.
30.06.2026 року до суду надійшла заява-відповідь на відзив.
11.08.2026 року протоколом повторного авторозподілу дану справу розподілено на суддю Бурдинюк О.С., у зв`язку з закінченням терміну повноважень головуючого судді Чеботаренко О.Л.
Ухвалою від 14.08.2026 року справа прийнята до провадження.
Ухвалою від 21.10.2026 року позовна заява залишена без руху.
28.10.2026 року до суду надійшла заява про усунення недоліків.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ухвалою Красноокнянського районного суду Одеської області від 18.09.2024 року у справі №506/891/24 ОСОБА_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, звільнено від кримінальної відповідальності та закрито провадження у зв`язку з примиренням обвинуваченого з потерпілим, на підставі ст. 46 КК України. Закриття кримінального провадження у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності є нереабілітуючою підставою, а тому, на думку позивача, така особа не звільняється від обов`язку відшкодувати заподіяну його діями шкоду. Встановлено, що 17 червня 2024 року приблизно о 05.00 годин, ОСОБА_1 , достеменно знаючи про необхідність дотримання ПДР України, керуючи технічно справним легковим автомобілем марки «Volkswagen» моделі «Golf» реєстраційний номер НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_3 , і у якому на передньому пасажирському сидінні перебував ОСОБА_2 , в світлу пору доби, в умовах достатньої видимості, здійснював рух по асфальтобетонному сухому чистому покриттю автодороги Р33, горизонтальній та прямій ділянці дорожнього покриття проїзної частини дороги, яка розташована за межами населеного пункту, а саме: 283 км автодороги Р33 сполученням Вінниця Гайсин Балта-Велика Михайлівка у територіальних межах Окнянської ТГ Подільського району Одеської області, у напрямку с.Дем`янівка, між населених пунктів с.Дем`янівка с.Новосамарка Подільського району Одеської області, на якій організовано двосторонній рух (однорядний рух у кожному напрямку), з горизонтальною дорожньою розміткою 1.5 ПДР України, у правій полосі руху, не впевнившись, що своїми діями може створити аварійну ситуацію, зі швидкістю близько 70-80 км/г ,що не перевищує установлену за межами населених пунктів швидкість руху не більше 90 км/г, в порушення вимог п.1.5 та п/п «б», «д» п.2.3 ПДР України, діючи з необережності, проявляючи злочинну самовпевненість, передбачаючи можливість настання суспільно небезпечних наслідків свого діяння, але легковажно розраховуючи на їх відвернення, на прямій ділянці дороги здійснив виїзд за межі проїзної частини у праву сторону, не врахував дорожню обстановку, при виникненні небезпеки для руху, яку водій мав об`єктивну можливість виявити, а саме дотримання швидкісного режиму на повороті ,не вжив належних та своєчасних заходів, що виключають виникнення та розвиток аварійної ситуації ,при відсутності будь-яких перешкод технічного або іншого характеру, продовжив рух, чим порушив вимоги п.12.1 ПДР України, продовжив рух та здійснив виїзд на ліве узбіччя, що призвело до виїзду транспортного засобу за межі проїзної частини та перекидання на передню сторону. Внаслідок ДТП пасажиру вказаного автомобіля ОСОБА_2 були заподіяні тілесні ушкодження у виді закритого перелому тіла правої плечової кістки, закритого перелому 3-плюсневої кістки лівої стопи, які складають єдиний комплекс поєднаної травми та спричинили тривалий розлад здоров`я більше 21 дня і відносяться до категорії тілесних ушкоджень середньої тяжкості. Допущені ОСОБА_1 порушення вимог п.1.5., п/п «б», «д» п. 2.3,п.12.1 ПДР України знаходяться у прямому причино-наслідковому зв`язку з виникнення ДТП та настанням суспіль-небезпечних наслідків у виді спричинення потерпілому середньої тяжкості тілесних ушкоджень. У зв`язку з отриманими тілесними ушкодженнями, потерпілий ОСОБА_2 знаходився на стаціонарному лікуванні у реабілітаційному відділені з травматологічними ліжками КНП «Подільська міська лікарня» Подільської міської ради Подільського району Одеської області з 17.06.2024 по 25.06.2024 (8 ліжко-днів). Згідно із розрахунком наданої КНП «Подільська міська лікарня» Подільської міської ради Подільського району Одеської області, обсяг бюджетних коштів, витрачених установою охорони здоров`я на лікування ОСОБА_2 за період з 17.06.2024 по 25.06.2024 склав 25709,4 грн, джерелом походження коштів є кошти місцевого бюджету Подільської міської ради Одеської області - комунальні витрати у сумі 500,4 гривень та Національної служби здоров`я України (далі - НСЗУ) – кошти на лікування у сумі 25 209 гривень, згідно договору №3608- Е124-Р000 від 08.02.2024 про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій. Тому оскільки за інформацією КНП «Подільська міська лікарня», кошти витрачені на лікування ОСОБА_2 на рахунок лікарні від ОСОБА_1 не надходили, то бюджетні кошти, які витрачені закладом охорони здоров`я на лікування потерпілого ОСОБА_2 , внаслідок вчинення ОСОБА_1 суспільно-небезпечного діяння, на думку позивача, підлягають стягненню з особи, яка його вчинила. Невідшкодування вищезазначених коштів державного бюджету, витрачених НСЗУ, порушує економічні інтереси держави, а дотримання законодавства у цій сфері суспільних відносин безперечно становить суспільний інтерес, а тому захист такого інтересу відповідає функціям прокурора, створює навантаження на відповідні бюджети та ускладнює процес безкоштовного лікування осіб, які цього потребують, чим завдається істотна шкода державним інтересам в цілому. Крім цього, частина коштів на лікування потерпілого ОСОБА_2 - комунальні витрати у сумі 500,4 гривні, витрачені з бюджету Подільської міської ради Одеської області, а тому їх не відшкодування є порушенням прав територіальної громади, що, у свою чергу, також завдає шкоди інтересам держави. Унаслідок нездійснення Національною службою здоров`я України та Подільською міською радою Одеської області відповідного захисту майнові інтереси держави та територіальної громади залишаються незахищеними. У зв`язку із цим у прокурора виник обов`язок відреагувати на їх порушення шляхом пред`явлення до суду цього позову.
У відзиві на позов відповідач ОСОБА_1 позов не визнав та просив у його задоволенні відмовити повністю. В обґрунтування своїх заперечень відповідач зазначив, що він не заперечує проти того, що 17.06.2024 року за його участю сталася дорожньо-транспортна пригода, внаслідок якої пасажир ОСОБА_2 отримав тілесні ушкодження середньої тяжкості та в подальшому ухвалою суду його звільнено від кримінальної відповідальності, у зв`язку з примиренням з потерпілим на підставі ст.46 КК України. На думку відповідача, потерпілий ОСОБА_2 є єдиним носієм первинного права на відшкодування шкоди, завданої його здоров`ю і саме він, як потерпілий, прийняв рішення про примирення. Після примирення ОСОБА_2 жодних майнових вимог до нього не пред`являв і не пред`являє. Отже, особа, якій безпосередньо було завдано шкоди, вважає питання відшкодування вичерпаним. При цьому, позивачі – НСЗУ та Подільська міська рада жодного разу ні до нього особисто, ні до його представника з будь-якими вимогами, претензіями чи пропозиціями досудового врегулювання не зверталися. Крім того, за законом прокурор здійснює інтересів держави у виключних випадках та лише за умови, якщо відповідний орган державної влади або орган місцевого самоврядування не здійснює або неналежним чином здійснює захист своїх інтересів. Разом з тим, на думку відповідача, матеріали справи не містять належних доказів того, що Національна служба здоров`я України або Подільська міська рада були позбавлені можливості самостійно звернутися до суду чи відмовилися від такого звернення та прокурором не доведено наявність саме виключного випадку, який відповідно до Конституції України та Закону України «Про прокуратуру» є необхідною умовою здійснення представництва інтересів держави. Позивач посилається на ст.1206 ЦК України як на підставу виникнення у відповідача обов`язку відшкодувати витрати на лікування потерпілого. Однак, на думку відповідача, позивач помилково тлумачить зміст вказаної норми та не довів наявності всіх необхідних умов для її застосування саме у даній справі. Позивач ототожнює витрати держави на виконання власного конституційного обов`язку щодо забезпечення громадян медичною допомогою із майновою шкодою, яка підлягає відшкодуванню в порядку цивільного судочинства. Шкода у деліктному праві це реальне зменшення майнової сфери особи, що настало внаслідок протиправних дій заподіювача. НСЗУ та Подільська міська рада виконали свій публічно-правовий обов`язок перед громадянином України ОСОБА_2 відповідно до ст.49 Конституції України. Відповідач вважає, що вказане є не спричиненою ним «втратою», а виконанням конституційного обов`язку держави, фінансування якого закладено у державному бюджеті України та місцевому бюджеті, незалежно від будь-яких ДТП. ОСОБА_2 звернувся до КНП «Подільська міська лікарня» як громадянин України, який реалізував гарантоване державою право на отримання медичної допомоги. Будь-яких договорів про надання платних медичних послуг між ОСОБА_2 та КНП «Подільська міська лікарня» не укладалося. Натомість правовідносини щодо фінансування медичних послуг виникли виключно між КНП «Подільська міська лікарня» та Національною службою здоров`я України на підставі укладеного між ними договору про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій. Тому, на думку відповідача, фінансування лікування потерпілого здійснювалося в межах виконання державою свого конституційного обов`язку щодо забезпечення права громадян на медичну допомогу і позивач не довів, що фінансування медичної допомоги потерпілому в межах Програми медичних гарантій утворює майнову шкоду державі, яка підлягає відшкодуванню відповідачем у заявленому порядку. Відповідач не є стороною договору між КНП «Подільська міська лікарня» та НСЗУ, як і потерпілий. Усі правовідносини щодо фінансування медичної допомоги виникли виключно між закладом охорони здоров`я та НСЗУ. ОСОБА_2 отримав медичну допомогу не як покупець послуги, а як носій конституційного права. Він не вступав у платні договірні відносини з лікарнею, не замовляв платну послугу та не набував обов`язку її сплачувати. Крім того, матеріали справи не містять доказів виникнення між відповідачем та позивачами будь-яких договірних або позадоговірних зобов`язань, які б передбачали обов`язок відповідача компенсувати витрати на медичне обслуговування населення в межах Програми медичних гарантій. Крім того, виходячи з вимог ч.5 ст.10 Закону України «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення», якою передбачено, що тариф сплачується Уповноваженим органом за рахунок коштів Державного бюджету України безпосередньо надавачам медичних послуг, на думку відповідача, закон прямо говорить, що НСЗУ не компенсує шкоду та не погашає борг пацієнта, а виконує власний обов`язок з фінансування медичних послуг. Крім того, згідно з ч.8 ст.10 вказаного закону, підставою для оплати тарифу є звіт, сформований в електронній системі охорони здоров`я. Тобто законом передбачено, що оплата проводиться не за довідкою лікарні, а на підставі електронного звіту, однак такий звіт, які і документи, що підтверджують його прийняття та оплату НСЗУ, до матеріалів справи не долучені. Крім того, на думку відповідача, матеріали справи не містять належних доказів, які підтверджують заявлений розмір витрат, зокрема: первинних бухгалтерських документів, на підставі яких визначено суму позовних вимог; рахунків, актів, документів, які підтверджують фактичне фінансування лікування ОСОБА_2 , фактичне перерахування НСЗУ саме заявлених до стягнення сум; калькуляції вартості одного ліжко-дня.
Крім того, разом з відзивом відповідачем до суду подано клопотання про долучення письмового доказу, а саме копії квитанції до платіжної інструкції про переказ готівки від 20.06.2024 року на суму 15800 грн, згідно з якою здійснено оплату за рахунком №1179 від 19.06.2024 року за комплект фіксаторів для накістного остеосинтезу дистального відділу великогомілкової кістки для ОСОБА_2 . Вказаний документ, на думку відповідача, підтверджує факт придбання медичного виробу, необхідного для лікування потерпілого після дорожньо-транспортної пригоди, а також підтверджує обставини щодо фактичної участі відповідача у лікуванні та відновленні здоров`я ОСОБА_2 .
У заяві-відповіді на відзив прокурор наполягав на задоволенні позову, зазначивши, що в п.3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 07.07.1995 року №11 «Про відшкодування витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину та судових витрат» роз`яснено, що питання про відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого вирішується згідно з Порядком обчислення розміру фактичних витрат закладу охорони здоров`я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння та зарахування стягнених з винних осіб коштів до відповідного бюджету і їх використання, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 545 від 16.07.1993 року. Сума коштів, що підлягає відшкодуванню, визначається закладом охорони здоров`я, в якому перебував на лікуванні потерпілий, з урахуванням кількості ліжко-днів, проведених ним у стаціонарі, та щоденної вартості його лікування. Термін і обґрунтованість перебування потерпілого від злочину на стаціонарному лікуванні визначається на підставі даних лікувального закладу, де він перебуває на лікуванні. З цією метою до позовної заяви окружною прокуратурою приєднана довідка-розрахунок КНП «Подільська міська лікарня» Подільської міської ради Подільського району Одеської області із записом про вартість одного ліжко-дня та загальну суму фактичних витрат на лікування потерпілого ОСОБА_2 . Надання будь-яких інших документів з метою встановлення розміру витрат на лікування потерпілого законодавством не передбачено. Пунктом 3 «Порядку обчислення розміру фактичних витрат закладу охорони здоров`я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння та зарахування стягнених з винних осіб коштів до відповідного бюджету і їх використання», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.07.1993 №545 встановлено, що визначена сума коштів на лікування потерпілого стягується судом з обвинуваченого або фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, при ухваленні вироку за позовом закладу охорони здоров`я або прокурора. Щодо представництва інтересів держави окружною прокуратурою, то відповідно до ч. 3 ст. 23 ЗУ «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 зазначила, що прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернеться до суду з позовом в інтересах держави, то це і є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва.
У судовому засіданні 12.11.2026 року прокурор Шевченко А. на задоволенні позову наполягала з підстав, зазначених у позовній заяві та відповіді на відзив, доповнивши, що набір фіксаторів, щодо придбання яких відповідачем до матеріалів справи долучено квитанцію, не входить до тарифу за надані медичні послуги в сумі 25209 грн, які заявлені до стягнення в даній справі.
Представники Національної служби здоров`я України та Подільської міської ради Подільського району Одеської області, повідомлені належним чином, в судове засідання не з`явились, однак від них до суду надійшли клопотання про розгляд справи за їх відсутності, позовні вимоги підтримують. Тому справа розглянута за їх відсутності, що відповідає вимогам ст.223 ЦПК України.
Відповідач у судовому засіданні 12.11.2026 року погодився з обставинами, викладеними у позовній заяві щодо факту дорожньо-транспортної пригоди за його участю, внаслідок якої потерпілий ОСОБА_2 отримав тілесні ушкодження, у зв`язку з чим перебував на лікуванні в Подільській міській лікарні. Відповідач погодився з тим, що він, як винуватець ДТП, зобов`язаний відшкодувати витрати закладу охорони здоров`я на лікування ОСОБА_2 , в тому числі і комунальні витрати, однак зазначив, що він є особою з інвалідністю 2 групи та, у зв`язку з його майновим станом, на даний час він не має можливості одноразово сплатити весь розмір витрат на лікування. На сьогодні він може сплатити 10000 грн.
Заслухавши пояснення учасників справи, а також дослідивши матеріали справи суд дійшов наступних висновків.
Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (частина перша статті 2 ЦПК України).
Відповідно до ч.6 ст.82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
Частиною першою статті 1166 ЦК України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Згідно ч.2 ст.1191 ЦК України, Держава, Автономна Республіка Крим, територіальні громади, юридичні особи мають право зворотної вимоги до фізичної особи, винної у вчиненні кримінального правопорушення, у розмірі коштів, витрачених на лікування особи, яка потерпіла від цього кримінального правопорушення.
Відповідно до ч.1 ст.1206 ЦК України, особа, яка вчинила кримінальне правопорушення, зобов`язана відшкодувати витрати закладові охорони здоров`я на лікування потерпілого від цього кримінального правопорушення, крім випадку завдання шкоди при перевищенні меж необхідної оборони або у стані сильного душевного хвилювання, що виникло раптово внаслідок насильства або тяжкої образи з боку потерпілого.
Якщо лікування проводилося закладом охорони здоров`я, що є у державній власності, у власності Автономної Республіки Крим або територіальної громади, спільній власності територіальних громад, кошти на відшкодування витрат на лікування зараховуються до відповідного бюджету, за рахунок якого таке лікування фінансувалося. Якщо лікування проводилося закладом охорони здоров`я, який за відповідні надані медичні послуги отримує кошти згідно з договором про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій, такі кошти зараховуються до Державного бюджету України (ч.3 ст.1206 ЦК України).
Відповідно до пункту 3 постанови Пленуму Верховного Суду України № 11 від 07.07.1995 «Про відшкодування витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину та судових витрат» питання про відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого вирішується згідно з «Порядком обчислення розміру фактичних витрат закладу охорони здоров`я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння та зарахування стягнених з винних осіб коштів до відповідного бюджету і їх використання», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 545 від 16.07.1993 (надалі- Порядок).
Згідно з пунктом 2 Порядку сума коштів, яка підлягає відшкодуванню, визначається закладом охорони здоров`я, в якому перебував на лікуванні потерпілий, виходячи з кількості ліжко-днів, проведених ним в стаціонарі, та вартості витрат на його лікування вдень.
Пунктом 3 Порядку встановлено, що визначена сума коштів на лікування потерпілого стягується судом з обвинуваченого або фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, при ухваленні вироку за позовом закладу охорони здоров`я або прокурора.
Стягнені в установленому порядку кошти залежно від джерела фінансування закладу охорони здоров`я, у якому перебував на стаціонарному лікуванні потерпілий, зараховуються до відповідного бюджету або на користь юридичної особи (відомства), якій належить заклад охорони здоров`я (пункт 4 Порядку).
Відповідно до пункту 1 Положення про Національну службу здоров`я України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України 27.12.2017 за № 1101, Національна служба здоров`я України (надалі - НСЗУ) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра охорони здоров`я, який реалізує державну політику у сфері державних фінансових гарантій медичного обслуговування населення.
Згідно з підпункту 1 пункту 3 Положення основними завданнями НСЗУ є реалізація державної політики у сфері державних фінансових гарантій медичного обслуговування населення за програмою державних гарантій медичного обслуговування населення (програма медичних гарантій).
З метою організації своєї діяльності відповідно до пункту 3 частини 5 цього Положення НСЗУ забезпечує ефективне і цільове використання бюджетних коштів.
Розпорядником бюджетних коштів нижчого рівня та відповідальним виконавцем бюджетної програми відповідно до пункту 3 Порядку №1086 є Національна служба здоров`я України.
Згідно з нормами пункту 5 частини 1 статті 7 Закону України «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення», однією з основних функцій є укладення договорів про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій. Як передбачено частиною 1, статті 3 цього Закону держава гарантує повну оплату згідно з тарифом за рахунок коштів Державного бюджету України надання громадянам необхідних їм медичних послуг та лікарських засобів, що передбачені програмою медичних гарантій.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 2 вказаного Закону, програма медичних гарантій це програма, що визначає перелік та обсяг медичних послуг (включаючи медичні вироби) та лікарських засобів, повну оплату надання яких пацієнтам держава гарантує за рахунок коштів Державного бюджету України згідно з тарифом, для профілактики, діагностики, лікування та реабілітації у зв`язку з хворобами, травмами, отруєннями і патологічними станами, а також у зв`язку з вагітністю та пологами.
Судом встановлено, що 08.02.2024 року між Національною службою здоров`я України та КНП «Подільська міська лікарня» Подільської міської ради Подільського району Одеської області укладено Договір №3608-Е124-Р000 про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій, п.8 якого передбачено, що надавач зобов`язується надавати медичні послуги за програмою медичних гарантій пацієнтам, а замовник зобов`язується оплачувати такі послуги відповідно до встановленого тарифу та коригувальних коефіцієнтів /а.с.17-26/.
Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, засновником КНП «Подільська міська лікарня» Подільської міської ради Подільського району Одеської області є Подільська міська рада Подільського району Одеської області /а.с.11/.
Ухвалою Красноокнянського районного суду Одеської області від 18.09.2024 року у справі №506/891/24 ОСОБА_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст.286 КК України, звільнено від кримінальної відповідальності та закрито провадження у зв`язку з примиренням обвинуваченого з потерпілим, на підставі ст. 46 КК України. Згідно зазначеної ухвали, судом встановлено, що 17 червня 2024 року приблизно о 05.00 годин, ОСОБА_1 , достеменно знаючи про необхідність дотримання ПДР України, керуючи технічно справним легковим автомобілем марки «Volkswagen» моделі «Golf» реєстраційний номер НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_3 , і у якому на передньому пасажирському сидінні перебував ОСОБА_2 , в світлу пору доби, в умовах достатньої видимості, здійснював рух по асфальтобетонному сухому чистому покриттю автодороги Р33, горизонтальній та прямій ділянці дорожнього покриття проїзної частини дороги, яка розташована за межами населеного пункту, а саме: 283 км автодороги Р33 сполученням Вінниця Гайсин Балта-Велика Михайлівка у територіальних межах Окнянської ТГ Подільського району Одеської області, у напрямку с.Дем`янівка, між населених пунктів с.Дем`янівка с.Новосамарка Подільського району Одеської області, на якій організовано двосторонній рух (однорядний рух у кожному напрямку), з горизонтальною дорожньою розміткою 1.5 ПДР України, у правій полосі руху, не впевнившись, що своїми діями може створити аварійну ситуацію, зі швидкістю близько 70-80 км/г ,що не перевищує установлену за межами населених пунктів швидкість руху не більше 90 км/г, в порушення вимог п.1.5 та п/п «б», «д» п.2.3 ПДР України, які зобов`язують водія: -п.1.5. Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров`ю громадян, завдавати матеріальних збитків; - п. 2.3. Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний: б) бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі; д) не створювати своїми діями загрози безпеці дорожнього руху», рух керованого автомобіля постійно не контролював, вкрай важним не був, за дорожньою обстановкою та її зміною постійно не слідкував та не відреагував на її зміну, чим створив небезпеку для інших учасників дорожнього руху. Діючи з необережності, в той же день та час, ОСОБА_1 , проявляючи злочинну самовпевненість, передбачаючи можливість настання суспільно небезпечних наслідків свого діяння, але легковажно розраховуючи на їх відвернення, на прямій ділянці дороги здійснив виїзд за межі проїзної частини у праву сторону, не врахував дорожню обстановку, при виникненні небезпеки для руху, яку водій мав об`єктивну можливість виявити, а саме дотримання швидкісного режиму на повороті ,не вжив належних та своєчасних заходів, що виключають виникнення та розвиток аварійної ситуації ,при відсутності будь-яких перешкод технічного або іншого характеру, продовжив рух, чим порушив вимоги п.12.1 ПДР України, що зобов`язують водія: - «12.1. Під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.», продовжив рух та здійснив виїзд на ліве узбіччя, що призвело до виїзду транспортного засобу за межі проїзної частини та перекидання на передню сторону. Внаслідок ДТП пасажиру вказаного автомобіля ОСОБА_2 були заподіяні тілесні ушкодження у виді закритого перелому тіла правої плечової кістки, закритого перелому 3-плюсневої кістки лівої стопи , які складають єдиний комплекс поєднаної травми та спричинили тривалий розлад здоров`я більше 21 дня і відносяться до категорії тілесних ушкоджень середньої тяжкості. Допущені ОСОБА_1 порушення вимог п.1.5., п/п «б», «д» п. 2.3,п.12.1 ПДР України знаходяться у прямому причино-наслідковому зв`язку з виникнення ДТП та настанням суспіль-небезпечних наслідків у виді спричинення потерпілій середньої тяжкості тілесних ушкоджень. Ухвала вступила в законну силу 02.10.2024 року /а.с.42-43, 77-78/.
Таким чином, кримінальне провадження відносно ОСОБА_1 закрито з нереабілітуючих підстав.
За повідомленням КНП «Подільська міська лікарня» Подільської міської ради Подільського району Одеської області від 09.06.2025 року з додатком, потерпілий ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебував на стаціонарному лікуванні у реабілітаційному відділенні з травматологічними ліжками КНП «Подільська міська лікарня» Подільської міської ради Подільського району Одеської області 8 ліжко/днів: був госпіталізований 17.06.2024 року та виписаний 25.06.2024 року. Джерело походження коштів, витрачених на лікування ОСОБА_2 у стаціонарі: комунальні витрати – бюджет Подільської міської територіальної громади; лікування – кошти Національної служби здоров`я України (договір з НСЗУ на 2024 рік). На стаціонарне лікування ОСОБА_2 витрачено 25209 грн (8 ліжко/днів * 3151,13 грн), комунальні витрати – 500,40 грн (8 ліжко/днів * 62,55 грн). На даний час відшкодування понесених витрат КНП «Подільська міська лікарня» ПМРПРОО на стаціонарне лікування потерпілого ОСОБА_2 обвинувачений ОСОБА_1 в добровільному порядку не здійснив. Подільська міська лікарня не зверталась до суду з позовною заявою про відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням на відповідну суму до ОСОБА_1 , як стягнення витрат на лікування потерпілого ОСОБА_2 /зворот а.с.29 – а.с.30/.
За інформацією, наданою НСЗУ на виконання ухвали про витребування доказів, за наведеними параметрами щодо ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , у Реєстрі пацієнтів ЦБД ЕСЩЗ станом на 16.07.2026 року інформації не знайдено. Серед імовірних причин відсутності ОСОБА_2 у реєстрі пацієнтів ЦБД ЕСОЗ можуть бути: реєстрація пацієнта як неідентифікованого (створюються у випадках ургентної ситуації або при наданні екстреної медичної допомоги, коли пацієнт може не мати жодних документів, коли пацієнт знаходиться у стані, у якому він не має можливості надати інформацію про себе), помилки в реєстраційних даних при реєстрації пацієнта /а.с.163/.
Разом з тим, факт перебування ОСОБА_2 на стаціонарному лікуванні з 17.06.2024 року по 25.06.2024 року підтверджується також копією витягу з медичної карти стаціонарного хворого /а.с.141, 184/.
Листом від 24.07.2026 року КНП «Подільська міська лікарня» Подільської міської ради Подільського району Одеської області повідомлено, що на виконання ухвали суду про витребування доказів Одеської області надаються первинні бухгалтерські документи, на підставі яких визначено розмір витрат на лікування ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме: копія медичної карти стаціонарного хворого, з якої видно кількість днів перебування на стаціонарному лікуванні – 8 ліжко-днів; звіт НСЗУ щодо даного пацієнта з сумою оплати на лікування; оперативна інформація за травень та червень 2024 року про використання ліжкового фонду, за якою обраховується загальна кількість ліжко-днів – 5432 у червні 2024 року; платіжні доручення, за якими повністю оплачені комунальні послуги по лікарні за червень 2024 року; розрахунок вартості 1 ліжко-дня /а.с.172-185/.
Згідно розрахунку вартості 1 ліжко-дня по комунальних послугах в червні 2024 року в КНП «Подільська міська лікарня» ПМРПРОО, вартість 1 ліжко-дня складає 62,55 грн. Вказана сума визначена з урахуванням загального розміру витрат на комунальні послуги в червні 2024 року по стаціонарним відділенням (339778,89 грн) поділеного на кількість ліжко-днів, проведених хворими в стаціонарних відділеннях у червні 2024 року по статистичним даним (5432). /а.с.185/.
Як вбачається з наданої КНП «Подільська міська лікарня» Подільської міської ради Подільського району Одеської області виписки з електронної системи охорони здоров`я щодо епізоду лікування (звіту НСЗУ), пацієнт був госпіталізований 17.06.2024 року та виписаний 25.06.2024 року, діагноз «Перелом тіла плечової кістки…», стаціонарна медична допомога, пріоритет ургентний, за пакет послуг «3 Хірургічні операції дорослим та д…» номер послуги «113 Операції на плечовій кістці, великогомілковій кістці, малогомілковій кістці і щиколотці» тариф складає 25209 грн. Вказаний запис включений до статистики та до звіту /а.с.173-175/.
Вказана інформація щодо тарифу на зазначений пакет послуг узгоджується з постановою Кабінету Міністрів України від 22.12.2023 року №1394 «Деякі питання реалізації програми державних гарантій медичного обслуговування населення у 2024 році».
Так, пунктом 31 Глави 3 розділу ІІ Порядку реалізації програми державних гарантій медичного обслуговування населення у 2024 році, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.12.2023 року №1394 «Деякі питання реалізації програми державних гарантій медичного обслуговування населення у 2024 році», встановлено, що тариф на медичні послуги за пакетами медичних послуг “Хірургічні операції дорослим та дітям у стаціонарних умовах”, “Хірургічні операції дорослим та дітям в умовах стаціонару одного дня” та “Стаціонарна допомога дорослим та дітям без проведення хірургічних операцій”, що передбачені відповідними специфікаціями, визначається як комбінація глобальної ставки та ставки на пролікований випадок, яка становить 8735 гривень. Глобальна ставка на місяць встановлюється як сума добутків середньомісячної кількості унікальних пацієнтів за кожною діагностично-спорідненою групою та в розрізі дорослих та дітей (при значенні менше 1 застосовується 0) за квітень - вересень 2023 р., крім тих, оплата за які здійснюється за іншими пакетами медичних послуг, визначеними в розділі II цього Порядку, базової ставки на пролікований випадок та відповідних вагових коефіцієнтів діагностично-споріднених груп, значення яких наведені в додатку 1.
Додатком 1 до вказаного Порядку встановлено вагові коефіцієнти діагностично-споріднених груп для пакетів медичних послуг, передбачених у Главі 3 розділу ІІ Подяку Порядку реалізації програми державних гарантій медичного обслуговування населення у 2024 році, зокрема за пакетом послуг «Хірургічні операції дорослим та дітям у стаціонарних умовах» за кодом «І13» групою «Операції на плечовій кістці, великогомілковій кістці, малогомілковій кістці і щиколотці» встановлено ваговий коефіцієнт діагностично-споріднених груп - 2,886.
Таким чином, тариф за пакетом послуг «Хірургічні операції дорослим та дітям у стаціонарних умовах» за кодом «І13» групою «Операції на плечовій кістці, великогомілковій кістці, малогомілковій кістці і щиколотці» у 2024 році складав 25209,21 грн (8735 грн * 2,886).
Згідно копії платіжних інструкцій, у червні 2024 року КНП «Подільська міська лікарня» ПМРПРОО сплачено: 290070,23 грн - за електричну енергію (платіжна інструкції №39 від 11.06.2024 року), 5896,04 грн - за послуги з поводження з побутовими відходами (платіжна інструкція №44 від 12.06.2024 року), 48090,29 грн - за послуги водопостачання за червень 2024 року (платіжна інструкція №45 від 18.06.2024 року), 28800,76 грн – за послуги водовідведення (платіжна інструкція №46 від 18.06.2024 року), 94443,14 грн – за послуги з розподілу електроенергії за червень 2024 року (платіжна інструкція №47 від 21.06.2024 року), 521,23 грн – за послуги із забезпечення перетікань реактивної електроенергії за червень 2026 року (платіжна інструкція №48 від 21.06.2024 року) /а.с.143-148, 176-181/.
Листом від 05.09.2025 року Національна служба здоров`я України повідомила, що НСЗУ не наділена повноваженнями представляти інтереси держави у справах про відшкодування коштів, витрачених на лікування осіб, які потерпіли від злочину. Одночасно НСЗУ не заперечує щодо звернення до суду органами прокуратури для відшкодування витрат на лікування потерпілого від кримінального правопорушення. На даний час в НСЗУ відсутня інформація про відшкодування витрат, понесених на лікування потерпілого /а.с.39-40/.
За інформацією, наданою 15.07.2025 року Подільською міською радою Подільського району Одеської області, на даний час ОСОБА_1 не відшкодував витрати в сумі 500,40 грн, понесені КНП «Подільська міська лікарня» ПМРПРОО на лікування ОСОБА_2 , який постраждав в результаті дорожньо-транспортної пригоди 17.06.2024 року. КНП «Подільська міська лікарня» ПМРПРОО та Подільська міська рада Подільського району Одеської області не звертались до суду з позовною заявою про стягнення з ОСОБА_1 витрачених лікувальним закладом коштів /зворот а.с.35/.
Таким чином, вищенаведеними доказами у їх сукупності підтверджено, що потерпілий в кримінальному правопорушенні, передбаченому ст.286 ч.1 КК України - ОСОБА_2 , у зв`язку з отриманими тілесними ушкодженнями внаслідок ДТП перебував на лікуванні в КНП «Подільська міська лікарня» Подільської міської лікарні Подільського району Одеської області у період з 17 по 25 червня 2024 року, тобто протягом 8 ліжко-днів та на його лікування витрачено 25709,40 грн, з яких: 25209 грн за рахунок Національної служби здоров`я України та 500,4 грн за рахунок місцевого бюджету Подільської міської ради Подільського району Одеської області, а відповідач ОСОБА_1 , який був обвинуваченим у вказаному кримінальному провадженні, яке ухвалою суду закрито, у зв`язку із звільненням від кримінальної відповідальності у зв`язку з примиренням обвинуваченого з потерпілим, на підставі ст.46 КК України, тобто з нереабілітуючих підстав, є винуватцем вказаної дорожньо-транспортної пригоди.
З урахуванням зазначеного, відповідач ОСОБА_1 відповідно до ст.1206 ЦК України зобов`язаний відшкодувати витрати закладу охорони здоров`я на лікування потерпілого від кримінального правопорушення.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Ч.3 ст.56 ЦПК України визначено, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.
Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 185 цього Кодексу (ч.4 ст.56 ЦПК України).
Згідно із частиною третьої статті 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
Європейський суд з прав людини звертав увагу на те, що сторонами цивільного провадження є позивач і відповідач. Підтримка, що надається прокуратурою одній зі сторін, може бути виправдана за певних обставин, наприклад, при захисті інтересів незахищених категорій громадян (дітей, осіб з обмеженими можливостями та інших категорій), які, ймовірно, не в змозі самостійно захищати свої інтереси, або в тих випадках, коли відповідним правопорушенням зачіпаються інтереси великої кількості громадян, або у випадках, коли потрібно захистити інтереси держави (див. mutatis mutandis рішення від 15 січня 2009 року у справі «Менчинська проти Росії» (Menchinskaya v. Russia), заява № 42454/02, пункт 35).
При цьому, згідно п.6.43 постанови Великої Палати Верховного Суду від 15.10.2019 року у справі №903/129/18: «Велика Палата Верховного Суду зазначає, що незалежно від того, чи відповідають дійсності доводи Городищенської сільської ради Луцького району Волинської області про неможливість самостійно звернутись до суду з позовом про повернення земельної ділянки через відсутність коштів для сплати судового збору, сам факт незвернення до суду сільської ради з позовом, який би відповідав вимогам процесуального законодавства та відповідно мав змогу захистити інтереси жителів територіальної громади, свідчить про те, що указаний орган місцевого самоврядування неналежно виконує свої повноваження щодо повернення земельної ділянки, у зв`язку із чим у прокурора виникають обґрунтовані підстави для захисту інтересів значної кількості громадян - членів територіальної громади с. Городище та звернення до суду з таким позовом, що відповідає нормам національного законодавства та практиці Європейського суду з прав людини».
Таким чином, сам факт не звернення до суду органом, уповноваженим здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, з позовом, який би відповідав вимогам процесуального законодавства та відповідно мав змогу захистити інтереси держави, в тому числі територіальної громади, свідчить про те, що указаний орган неналежно виконує свої повноваження, у зв`язку із чим у прокурора виникають обґрунтовані підстави для захисту державних інтересів та інтересів членів територіальної громади, що відповідає нормам національного законодавства та практиці Європейського суду з прав людини.
З урахуванням зазначеного, враховуючи, що ні НЗСУ, ні Подільська міська рада Подільського району Одеської області не звернулась до суду з позовом щодо відшкодування витрат на лікування потерпілого від кримінального правопорушення, то звернення прокурора до суду з даним позовом узгоджується з вимогами ч.3 ст.56 ЦПК України та частини 3 статті 23 Закону України «Про прокуратуру».
За встановлених обставин, оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до п.6 ч.1 ст.264 ЦПК України, під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема, питання як розподілити між сторонами судові витрати.
Згідно з ч.1 ст.133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
Згідно з п.1 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір», за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подається юридичною особою, ставка судового збору складає 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Крім того, відповідно до ч.3 ст.4 Закону України «Про судовий збір», при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Так як 1,5 % ціни позову складає 385,64 грн (25709,40 * 1,5%), що є меншим за 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який станом на день звернення позивача до суду складає 3328 грн, то розмір судового збору по даній справі складає 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 3328 грн.
При цьому, оскільки позовна заява позивача надійшла до суду в електронній формі, то для позивача ставка судового збору складає 2662,40 грн (3328 грн *0,8).
При зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір в сумі 3328 грн, тобто в більшому розмірі, ніж встановлено законом.
Прокурором заявлено клопотання про повернення надмірно сплаченого судового збору.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.7 Закону України «Про судовий збір», сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.
Таким чином, надмірно сплачений судовий збір в сумі 665,60 грн (3328 грн – 2662,40 грн) слід повернути позивачу.
Відповідно до ч.6 ст.141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Згідно з п.9 ст.5 Закону України «Про судовий збір», від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються особи з інвалідністю I та II груп, законні представники дітей з інвалідністю і недієздатних осіб з інвалідністю.
Як вбачається з копії пенсійного посвідчення, відповідач ОСОБА_1 є особою з інвалідністю 2 групи /а.с.73/, а отже є звільненим від сплати судового збору.
Таким чином, судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 2662,40 грн., від сплати яких звільнений відповідач ОСОБА_1 , відповідно до ч.6 ст.141 ЦПК України слід компенсувати стороні позивача за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Посилання відповідача на те, що потерпілий ОСОБА_2 не має до нього будь-яких претензій, не можуть бути прийнятими судом до уваги, оскільки предметом спору в даній справі є відшкодувати витрати закладові охорони здоров`я на лікування потерпілого від кримінального правопорушення, що регламентується ст.1206 ЦК України, а не відшкодування матеріальної шкоди, завданої потерпілому ОСОБА_2 .
Також суд відхиляє посилання відповідача на відсутність підстав для стягнення з нього витрат на лікування потерпілого, які обґрунтовані тим, що медичні послуги відповідно до програми медичних гарантій надаються державою безкоштовно всім, незалежно від того, як саме отримана травма, з огляду на наступне.
Так, відповідно до ст.49 Конституції України, кожен має право на охорону здоров`я, медичну допомогу та медичне страхування. Охорона здоров`я забезпечується державним фінансуванням відповідних соціально-економічних, медико-санітарних і оздоровчо-профілактичних програм. Держава створює умови для ефективного і доступного для всіх громадян медичного обслуговування. У державних і комунальних закладах охорони здоров`я медична допомога надається безоплатно; існуюча мережа таких закладів не може бути скорочена. Держава сприяє розвиткові лікувальних закладів усіх форм власності.
Тобто ст.49 Конституції України захищає права особи, в тому числі потерпілого від кримінального правопорушення, на отримання медичної допомоги. При цьому, на надання такої медичної допомоги охорона здоров`я забезпечується державним фінансуванням відповідних програм.
Таким чином, оплачуючи витрати на лікування потерпілого від кримінального правопорушення, держава витрачає бюджетні кошти на усунення наслідків кримінального правопорушення, у зв`язку з чим набуває права на їх повернення в бюджет на підставі ст.1206 ЦК України. Звільнення винуватця ДТП від цих витрат означало б, що держава фактичну фінансує наслідки вчиненого ним кримінального правопорушення за рахунок державного бюджету, а отже за рахунок суспільства, тоді як відповідно до ч.1 ст.1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
При цьому, ч.3 ст.1206 ЦК України визначено, що, якщо лікування проводилося закладом охорони здоров`я, який за відповідні надані медичні послуги отримує кошти згідно з договором про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій, такі кошти зараховуються до Державного бюджету України.
Отже, виходячи із аналізу ч.3 ст.1206 ЦК України, законом передбачено необхідність стягнення витрат на лікування і в тому разі, якщо заклад охорони здоров`я отримує кошти згідно з договором про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій.
Посилання відповідача на те, що він надавав потерпілому ОСОБА_2 кошти на лікування також є неспроможними, з огляду на наступне.
Так, як вбачається з долученої до матеріалів справи копії квитанції від 20.04.2024 року, ОСОБА_4 оплатила рахунок №1179 від 19.06.2024 року на придбання «комплекту фіксаторів для накістного остеосинтезу дистального відділу великогомілкової кістки для ОСОБА_2 », вартістю 15800 грн /а.с.99/.
Згідно виписки з електронної системи охорони здоров`я щодо епізоду лікування (звіту НСЗУ), тариф в сумі 25209 грн, які прокурором заявлені до стягнення на користь НСЗУ, встановлено за пакет послуг «3 Хірургічні операції дорослим та дітям у стаціонарних умовах» номер послуги «І13 Операції на плечовій кістці, великогомілковій кістці, малогомілковій кістці і щиколотці» /зворот а.с.234/.
Як вбачається з копії ухвали Красноокнянського районного суду Одеської області від 18.09.2024 року у справі №506/891/24, внаслідок ДТП потерпілому ОСОБА_2 були заподіяні тілесні ушкодження у виді закритого перелому тіла правої плечової кістки, закритого перелому 3-плюсневої кістки лівої стопи, які складають єдиний комплекс поєднаної травми та спричинили тривалий розлад здоров`я більше 21 дня і відносяться до категорії тілесних ушкоджень середньої тяжкості. Вказана ухвала ніким не оскаржувалась та набрала законної сили.
Слід зазначити, що права плечова кістка – це частина верхньої кінцівки, 3-плюснева кістка лівої стопи – це середня трубчаста кістка переднього відділу стопи.
Комплект фіксаторів для накістного остеосинтезу дистального відділу великогомілкової кістки – це спеціалізований набір ортопедичних імплантів, призначений для стабілізації переломів нижньої третини гомілки, тобто частини нижньої кінцівки, що є загальновідомою інформацією.
В порушення ст.81 ЦПК України, відповідачем не надано будь-яких доказів того, що, у зв`язку з вищевказаною дорожньо-транспортною пригодою, потерпілому ОСОБА_2 була заподіяна травма гомілки чи інша травма, для лікування якої була необхідність у придбанні пацієнтом «комплекту фіксаторів для накістного остеосинтезу дистального відділу великогомілкової кістки», як і доказів того, що вартість вказаного комплекту фіксаторів входить до тарифу за послугою «І13 Операції на плечовій кістці, великогомілковій кістці, малогомілковій кістці і щиколотці», за надання якої прокурором заявлено до стягнення 25209 грн, що свідчило б про подвійну сплату за вказаний комплект фіксаторів у разі задоволення позову.
При цьому, ОСОБА_1 , як винуватець ДТП, не був позбавлений права на відшкодування потерпілому ОСОБА_2 моральної шкоди, шляхом надання коштів на потреби ОСОБА_2 , не пов`язані з ДТП.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 5, 10, 13, 76-81, 141, 265, 354 ЦПК України,
УХВАЛИВ:
Позов Подільської окружної прокуратури Одеської області (місцезнаходження: просп.Шевченка, 10, м.Подільськ Одеської області, 66302, код ЄДРПОУ 03528552) в інтересах держави в особі Національної служби здоров`я України (місцезнаходження: просп. Степана Бандери, 19, м.Київ, 04073, код ЄДРПОУ 42032422), Подільської міської ради Одеської області (місцезнаходження: просп.Шевченка, 2, м.Подільськ Одеської області, 66302, код ЄДРПОУ 33909986) до ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) про стягнення витрат на лікування потерпілого від кримінального правопорушення - задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь держави в особі Національної служби здоров`я України (місцезнаходження: просп. Степана Бандери, 19, м.Київ, 04073, код ЄДРПОУ 42032422) витрати на стаціонарне лікування потерпілого від кримінального правопорушення ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в сумі 25209 грн (двадцять п`ять тисяч двісті дев`ять гривень), перерахувавши їх в дохід державного бюджету за наступними реквізитами: отримувач: ГУК у м.Києві/Шевченківський р-н/24060300, код отримувача (ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.) рахунок: UА978999980313080115000026011.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь Подільської міської ради Одеської області витрати на стаціонарне лікування потерпілого від кримінального правопорушення ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме комунальні витрати в сумі 500,40 грн (п`ятсот гривень 40 коп), перерахувавши їх в дохід місцевого бюджету на рахунок Подільської міської ради Одеської області за наступними реквізитами: отримувач: ГУК в Одеській обл., м. Подільськ, код ЄДРПОУ: 37607526, опис: 24060300 інші надходження, номер банківського рахунку IBAN: НОМЕР_4 .
Головному управлінню Державної казначейської служби України в Одеській області, код ЄДРПОУ 37607526, що розташоване за адресою: вул. Садова, 1-А, м. Одеса, 65023 повернути Одеській обласній прокуратурі (65026, м.Одеса, вул.Пушкінська, 3, рахунок UA808201720343100002000000564 в ДКСУ м.Київ, МФО 820172, код ЄДРПОУ 03528552) судовий збір у сумі 665,60 грн (шістсот шістдесят п`ять гривень 60 коп), сплачений за платіжною інструкцією №1171 від 06.05.2026 року.
Судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 2662,40 грн (дві тисячі шістсот шістдесят дві гривні 40 коп), від сплати яких звільнений відповідач ОСОБА_1 , відповідно до ч.6 ст.141 ЦПК України компенсувати Одеській обласній прокуратурі (65026, м.Одеса, вул.Пушкінська, 3, рахунок UA808201720343100002000000564 в ДКСУ м.Київ, МФО 820172, код ЄДРПОУ 03528552) за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення до Одеського апеляційного суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Копію судового рішення, протягом двох днів з дня його складання, надіслати особам, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні, рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Повний текст судового рішення виготовлено 17.11.2026 року.
СуддяО.С. Бурдинюк
Оригінал: reyestr.court.gov.ua