Рішення від 07 жовтня 2026 р. у справі №504/1393/26 — Доброславський районний суд Одеської області

Суд: Доброславський районний суд Одеської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: споживчого кредиту

Дата: 07 жовтня 2026 р.

Справа: №504/1393/26

Суддя: Барвенко В. К.

Справа №504/1393/26

Провадження №2/504/3017/26

Доброславський районний суд Одеської області

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.10.2026с-ще Доброслав

Доброславський районний суд Одеської області у складі:

Головуючого судді - Барвенка В.К.,

за участі секретаря - Ориник М.В., -

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду № 5, с-ще Доброслав, в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» (код ЄДРПОУ 42986956, місцезнаходження: 02094, м. Київ, вул. Юрія Поправки, 6, кабінет 13) проти ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

Зміст позовних вимог.

ТОВ «ФК «ЕЙС» звернулося до суду з позовом, у якому просить стягнути з відповідачки заборгованість за кредитним договором № 208181192 від 09.09.2022 у розмірі 29 809,34 грн, з яких 5 998,51 грн - заборгованість за тілом кредиту та 23 810,83 грн - заборгованість за процентами, а також судовий збір у сумі 2 662,40 грн і витрати на професійну правничу допомогу в сумі 7 000,00 грн.

В обґрунтування позову зазначено, що 09.09.2022 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та відповідачкою в електронній формі укладено кредитний договір № 208181192, за яким з урахуванням збільшення суми кредиту відповідачка отримала 6 000,00 грн. Кредит вона не повернула, проценти в повному обсязі не сплатила. Право вимоги за договором перейшло до ТОВ «Таліон Плюс», згодом - до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс», а від нього - до позивача. Заборгованості за штрафними санкціями позивач не заявляє.

Рух справи.

Ухвалою судді від 03.04.2026 відкрито провадження у справі, розгляд справи призначено в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін, але без їх виклику в судове засідання, судове засідання призначено на 08.10.2026.

Відповідачка в судове засідання не з`явилася, про причини неявки суд не повідомила, відзиву на позовну заяву не подала.

Про дату, час і місце судового засідання відповідачка повідомлялася на електронну адресу.

Представник позивача в судове засідання не з`явився.

У позовній заяві просив розглядати справу за відсутності позивача, позовні вимоги підтримав у повному обсязі та не заперечував проти ухвалення заочного рішення.

Ухвалою суду від 08.10.2026 постановлено розглянути справу в заочному порядку.

Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Встановлені судом обставини.

Судом встановлено, що 09.09.2022 о 11:01 ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) подала в інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» заявку на отримання кредиту в сумі 2 000,00 грн строком на 30 днів, у якій зазначила свої паспортні дані, РНОКПП, фінансовий номер телефону НОМЕР_2 , електронну адресу ІНФОРМАЦІЯ_1 та платіжну картку НОМЕР_3 .

Того ж дня між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 в електронній формі укладено кредитний договір № 208181192.

Договір підписано позичальницею електронним підписом одноразовим ідентифікатором MNV677UV, який 09.09.2022 о 11:03:01 надіслано на її номер телефону НОМЕР_2 і який вона ввела о 11:05:06, що підтверджується довідкою щодо дій позичальника в інформаційно-телекомунікаційній системі кредитодавця та алгоритмом дій кредитодавця щодо укладення кредитних договорів.

За умовами договору кредит надано строком на 30 днів - дисконтний період. Відповідно до умов договору позичальниця мала право продовжувати дисконтний період, сплативши протягом нього всі нараховані проценти.

У разі користування кредитом після закінчення дисконтного періоду без своєчасної оплати процентів договір передбачає застосування підвищеної базової ставки за весь строк дисконтного періоду та підвищеної ставки після його закінчення.

Кредитодавець перерахував на картку НОМЕР_3 09.09.2022 - 2 000,00 грн, а після укладення додаткових угод про збільшення суми кредиту 30.09.2022 - 1 000,00 грн, 09.10.2022 - 2 000,00 грн та 19.10.2022 - 1 000,00 грн, а всього 6 000,00 грн, що підтверджується платіжними дорученнями ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога».

Згідно з довідкою щодо дій позичальника та розрахунком заборгованості первісного кредитора позичальниця двічі продовжувала дисконтний період, сплачуючи нараховані проценти: 09.10.2022 сплатила 1 215,00 грн (продовження на 30 днів - до 08.11.2022) та 07.11.2022 - 2 887,00 грн (продовження на 29 днів зі ставкою 1,41 % на день - до 07.12.2022).

Платежем від 07.11.2022 погашено всі проценти, нараховані на той час, і 1,49 грн тіла кредиту; залишок тіла кредиту склав 5 998,51 грн.

За період з 08.11.2022 по 07.12.2022, тобто в межах останнього продовженого дисконтного періоду, первісний кредитор нарахував проценти в сумі 2 558,39 грн (08.11.2022 - 105,57 грн, з 09.11.2022 по 07.12.2022 - по 84,58 грн на день).

10.12.2022 та 26.12.2022 позичальниця сплатила 15,00 грн і 5,00 грн, які зараховано в погашення процентів.

Після закінчення продовженого строку кредитодавець 11.12.2022 одноразово донарахував 715,04 грн, а з 12.12.2022 по 10.01.2023 нараховував проценти по 178,76 грн на день.

Станом на 10.01.2023 заборгованість становила 14 614,74 грн, з яких 5 998,51 грн - тіло кредиту та 8 616,23 грн - проценти.

10.01.2023 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» на підставі договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 (строк дії якого додатковими угодами продовжено до 31.12.2023) складено реєстр прав вимоги № 211, за яким до ТОВ «Таліон Плюс» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за договором № 208181192 у сумі 5 998,51 грн тіла кредиту та 8 616,23 грн процентів.

Розрахунки за реєстром підтверджено актом звірки взаємних розрахунків станом на 31.12.2023.

Згідно з розрахунком ТОВ «Таліон Плюс» з 11.01.2023 по 05.04.2023 нараховано ще 15 194,60 грн процентів (по 178,76 грн на день), після чого нарахування не здійснювались; заборгованість за процентами склала 23 810,83 грн.

23.02.2024 між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» на підставі договору факторингу № 05/0820-01 від 05.08.2020 складено реєстр прав вимоги № 1, за яким до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» перейшло право вимоги до відповідачки. Фінансування сплачено платіжною інструкцією № 5703 від 26.02.2024.

11.07.2025 між ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «ФК «ЕЙС» укладено договір факторингу № 11/07/25-Е. Відповідно до реєстру боржників та акту приймання-передачі реєстру боржників від 15.07.2025 позивач набув право вимоги до ОСОБА_1 за договором № 208181192 на суму 29 809,34 грн, з яких 5 998,51 грн - тіло кредиту, 23 810,83 грн - проценти.

Після цього нарахувань не здійснювалось, платежів від відповідачки не надходило.

У реєстрах прав вимоги ім`я та по батькові позичальниці зазначено в російськомовній формі (« ОСОБА_2 »).

Водночас прізвище, РНОКПП НОМЕР_1 , номер і дата кредитного договору збігаються з даними відповідачки.

Тому суд переконаний, що йдеться про одну й ту саму особу.

Норми права та їх застосування.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, розмір і порядок одержання яких встановлюються договором. За ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст. ст. 526, 629 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, а договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 12 ст. 11, ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, підписаний електронним підписом одноразовим ідентифікатором, за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Суд переконаний, що кредитний договір укладено у належній формі, а кредитні кошти в сумі 10 000,00 грн відповідачка отримала.

Про це, на думку суду, свідчить і те, що протягом року вона дванадцять разів сплачувала проценти за договором.

Щодо права вимоги позивача.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512, ст. 514 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок відступлення права вимоги; до нового кредитора переходять права первісного кредитора в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав. Згідно з ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу фактор передає грошові кошти в розпорядження клієнта за плату, а клієнт відступає факторові своє право грошової вимоги до боржника.

Реєстри прав вимоги містять дані, що дозволяють ідентифікувати відповідачку та її зобов`язання: прізвище, ім`я, по батькові, РНОКПП, номер і дату кредитного договору та суми заборгованості.

Відомостей про визнання недійсними договорів факторингу № 28/1118-01, № 05/0820-01, № 11/07/25-Е матеріали справи не містять, а згідно зі ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, доки його недійсність не встановлена законом або судом.

Суд вважає доведеним, що позивач набув право вимоги до відповідачки за кредитним договором № 208181192 від 09.09.2022 в обсязі, який мав первісний кредитор, і є належним позивачем.

Водночас новий кредитор не може мати більше прав, ніж мав первісний кредитор.

Щодо тіла кредиту.

Відповідачка отримала кредит у сумі 6 000,00 грн, з яких повернула 1,49 грн. Строк повернення кредиту настав.

Отже, заборгованість за тілом кредиту в сумі 5 998,51 грн підлягає стягненню.

Щодо процентів за користування кредитом.

Договір укладено 09.09.2022, тобто до набрання чинності Законом України від 22.11.2023 № 3498-IX, і строк кредитування закінчився у 2022 році. Тому обмеження денної процентної ставки, встановлене ч. 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування», до цього договору не застосовується.

Проценти за користування кредитом у межах строку кредитування стягуються в розмірі, передбаченому договором, якщо споживач не оспорив відповідні умови в установленому законом порядку.

Без відповідного позову споживача суд не може зменшити договірні проценти лише з мотивів їх несправедливості (постанова Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 07.09.2026 у справі № 552/672/23, провадження № 61-4595сво25). Відповідачка зустрічного позову не пред`являла.

Водночас право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи в разі пред`явлення вимоги згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України.

Після цього права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються ч. 2 ст. 625 ЦК України (постанови Великої Палати Верховного Суду від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12, від 05.04.2023 у справі № 910/4518/16).

Строк кредитування за договором становив 30 днів і, з урахуванням двох продовжень дисконтного періоду, тривав до 07.12.2022.

Саме в цей період нараховуються проценти так, як сторони домовились у договорі.

Проценти за всі попередні періоди позичальниця сплатила.

За останній продовжений період - з 08.11.2022 по 07.12.2022 - первісний кредитор нарахував проценти в сумі 2 558,39 грн.

Платежі позичальниці від 10.12.2022 та 26.12.2022 в загальній сумі 20,00 грн кредитодавець зарахував у погашення процентів, тому суд зараховує їх у погашення саме цих, найдавніших процентів.

Отже, з відповідачки підлягають стягненню проценти за користування кредитом у межах строку дії договору в сумі 2 538,39 грн.

Решту процентів у сумі 21 272,44 грн нараховано після 07.12.2022: первісним кредитором - одноразове донарахування 11.12.2022 в сумі 715,04 грн і проценти по 178,76 грн на день з 12.12.2022 по 10.01.2023, ТОВ «Таліон Плюс» - проценти за тією самою ставкою з 11.01.2023 по 05.04.2023 в сумі 15 194,60 грн.

Поза строком дії кредитного договору нарахування процентів за користування кредитом є безпідставним.

Права кредитора після спливу цього строку можуть бути захищені лише в порядку ст. 625 ЦК України: стягненням суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох процентів річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Донарахування підвищеної ставки за період, у якому позичальниця правомірно користувалася кредитом і за який сплатила проценти за погодженими ставками, суд розцінює як санкцію за прострочення, а не як плату за користування кредитом.

Проте позовна заява не містить вимоги про стягнення платежів на підставі ст. 625 ЦК України і їх розрахунку - ні трьох процентів річних, ні інфляційних втрат.

Позивач просив стягнути саме проценти за користування кредитом.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справу в межах заявлених позивачем вимог. Тому підстав для стягнення процентів, нарахованих після закінчення строку дії договору, немає.

Суд також враховує, що договір розробив кредитодавець як професійний учасник ринку фінансових послуг, а позичальниця лише приєдналася до запропонованих умов.

Споживач у таких відносинах є слабкою стороною, яка потребує особливого захисту (рішення Конституційного Суду України від 10.11.2011 № 15-рп/2011).

Отже, з відповідачки підлягають стягненню проценти за користування кредитом у сумі 2 538,39 грн.

У стягненні решти процентів у сумі 21 272,44 грн слід відмовити.

Комісій за договором не нараховувалось.

Штрафних санкцій позивач до стягнення не заявляв.

Висновки суду.

Дослідивши та оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням (ст. 89 ЦПК України), суд дійшов висновку про часткове задоволення позову та стягнення з відповідачки заборгованості в сумі 8 536,90 грн, з яких 5 998,51 грн - заборгованість за тілом кредиту та 2 538,39 грн - заборгованість за процентами.

Європейський суд з прав людини зазначив, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент (рішення у справі «Проніна проти України», № 63566/00, § 23, від 18.07.2006).

Розподіл судових витрат.

Позов задоволено на 28,64 % (8 536,90 грн з 29 809,34 грн).

Позивач сплатив судовий збір у сумі 2 662,40 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 42991 від 30.03.2026. Згідно з п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України у разі часткового задоволення позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Отже, з відповідачки на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у сумі 762,47 грн.

На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу позивач надав договір про надання правничої допомоги № 20/08/25-01 від 20.08.2025, укладений з АБ «Соломко та партнери», додаткову угоду № 25771159674 від 01.09.2025 та акт прийому-передачі наданих послуг від 29.12.2025 на суму 7 000,00 грн: складання позовної заяви (2 год) - 5 000,00 грн, вивчення матеріалів справи (2 год) - 1 000,00 грн, підготовка адвокатського запиту (1 год) - 500,00 грн, підготовка клопотання про витребування доказів (1 год) - 500,00 грн.

Згідно з ч. 5, 6 ст. 137 ЦПК України суд може зменшити розмір витрат на правничу допомогу лише за клопотанням іншої сторони, а обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про їх зменшення.

Відповідачка такого клопотання не заявляла.

Пропорційно розміру задоволених вимог (28,64 %) з відповідачки на користь позивача підлягають стягненню витрати на професійну правничу допомогу в сумі 2 004,68 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 12, 13, 76-81, 89, 133, 137, 141, 247, 258, 259, 263-265, 268, 274, 279-284, 354 ЦПК України, ст. ст. 204, 512, 514, 526, 534, 625, 629, 1048-1050, 1054, 1077 ЦК України, Законом України «Про споживче кредитування», Законом України «Про електронну комерцію», суд,-

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» (код ЄДРПОУ 42986956, місцезнаходження: 02094, м. Київ, вул. Юрія Поправки, 6, кабінет 13) проти ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» (код ЄДРПОУ 42986956, місцезнаходження: 02094, м. Київ, вул. Юрія Поправки, 6, кабінет 13) заборгованість за кредитним договором № 208181192 від 09.09.2022 у розмірі 8 536,90 грн (вісім тисяч п`ятсот тридцять шість гривень 90 копійок), яка складається із заборгованості за тілом кредиту в сумі 5 998,51 грн та заборгованості за процентами в сумі 2 538,39 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» судовий збір у розмірі 762,47 грн та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2 004,68 грн.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасники справи можуть ознайомитись з судовим рішенням на офіційному веб-порталі Єдиного державного реєстру судових рішень: http://reyestr.court.gov.ua.

СуддяВ. К. Барвенко

Оригінал: reyestr.court.gov.ua