Суд: Доманівський районний суд Миколаївської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: що виникають з договорів оренди
Дата: 16 листопада 2026 р.
Справа: №475/249/26
Суддя: Кащак А. Я.
Доманівський районний суд Миколаївської області
Справа № 475/249/26
Р І Ш Е Н Н Я
Іменем України
17 листопада 2026 р.с-ще Доманівка
Доманівський районний суд Миколаївської області у складі:
головуючого судді Кащака А.Я.,
за участю секретаря судового засідання Куш О.П.,
позивача – ОСОБА_1 ,
представника позивача - ОСОБА_2 ,
представника відповідача - Прутяна О.А. (в режимі ВКЗ),
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду с-ща.Доманівка цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Меліоратор Агро Юг» про стягнення заборгованості по орендній платі та розірвання договору оренди земельних ділянок,
В С Т А Н О В И В:
Представник позивача ОСОБА_2 звернулася з позовом в інтересах ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Меліоратор Агро Юг» про стягнення заборгованості по орендній платі та розірвання договору оренди земельних ділянок.
Позовна заява мотивована тим, що ОСОБА_1 є власником земельних ділянок для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, які розташовані на території Доманівської селищної ради (колишньої Маринівської с/р) Вознесенського району Миколаївської області: кадастровий номер 4822783200:14:000:0012, площею 8,6799 га; кадастровий номер 4822783200:14:000:0013, площею 8,6799 га. Земельну ділянку з кадастровим номером 4822783200:14:000:0012, площею 8,6799 га, він успадкував від своєї матері – ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . Земельну ділянку з кадастровим номером 4822783200:14:000:0013, площею 8,6799 га, він успадкував від свого батька – ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .,
Земельні ділянки перебувають в оренді ТОВ «Меліоратор-Агро Юг», відповідно до укладених Договорів оренди земельної ділянки від 04 квітня 2005 року укладених окремо із батьком позивача ОСОБА_4 та його матір`ю ОСОБА_3 .
В подальшому за вказаними Договорами були укладені Додаткові угоди від 01.02.2017 р., щодо двох земельних ділянок. Додатковими угодами від 01.02.2017 року були внесені зміни до істотних умов Договору, а саме: продовжено строк дії Договору - до 31.12.2027 року, форму та розмір орендної плати, а саме орендна плата встановлена не менше 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, і виплачується щорічно до 31 грудня в грошовій, натуральній або відробітковій формі. В Додатку, що є невід`ємною частиною Договору, встановлена щорічна орендна плата за дві земельні ділянки у натуральному вигляді, а саме: зернові (пшениця, ячмінь) – 3 500 кг соняшник – 310 кг, а грошова форма не передбачена. Понад розмір орендної плати надаються додаткові послуги: солома та оранка городу.
Свої зобов`язання щодо виконання істотних умов Договору, а саме виплати орендної плати, згідно договору, відповідач не виконав, у зв`язку із чим станом на день подання позову у відповідача існує заборгованість з виплати орендної плати за період 2023–2025 роки. Також зазначає, що відповідач частково розрахувався за оренду землі, а саме за 2024 рік позивач отримав орендну плату частково в грошовій формі - 4000 грн. готівкою та частково в натуральній формі - 800 кг зерна пшениці; за 2025 рік перерахував позивачу на банківську картку 14400 грн.; за 2023 рік розрахунку по орендній платі не було. Вважає їх істотним порушенням Договору. Також відповідач обіцяв доплатити заборгованість по Договору № 1 та повністю розрахуватися по Договору № 2 пізніше, про що мав повідомити позивача особисто, проте жодних повідомлень щодо необхідності отримання орендної плати від відповідача не надходило.
Оскільки за умовами договору встановлена щорічна орендна плата у виді зернових – 3 500 кг, соняшника – 310 кг, то згідно розрахунків позивача (з розрахунку закупівельних цін на зерно в Україні за даними електронної зернової біржі України), становить: за земельну ділянку кадастровий номер 4822783200:14:000:0012 в загальній кількості: 7611 кг – зернових; 930 кг - насіння соняшнику, з яких за 2023 рік: зернові - 3500 кг, насіння соняшнику - 310 кг; за 2024 рік: зернові - 2243 кг, насіння соняшнику - 310 кг; 2025 рік: зернові - 1868 кг, насіння соняшнику - 310 кг; за земельну ділянку кадастровий номер 4822783200:14:000:0013 в загальній кількості: 10 500 кг – зернових; 930 кг - насіння соняшнику, з яких 2023 рік: зернові - 3500 кг, насіння соняшнику - 310 кг; 2024 рік: зернові - 3500 кг, насіння соняшнику - 310 кг; 2025 рік: зернові - 3500 кг, насіння соняшнику - 310 кг.
Враховуючи, що протягом - 2023-2025p. орендна плата за користування земельними ділянками відповідачем виплачена частково, що є систематичним порушенням умов договору оренди земельних ділянок, на думку позивача це є підставою для розірвання договорів оренди та стягнення орендної плати, а тому позивач змушений звернутися до суду з даним позовом.
У відзиві на позовну заяву, представник відповідача Прутян О.А. просить відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що згідно з умов Договору та додатків до нього, орендна плата встановлена у натуральній формі яка складає 7120 кг сільгосппродукції. Виконання такого зобов`язання технічно неможливе без активного сприяння позивача та його присутності на току, надання транспорту для вивезення такої ваги та підписання документів. У 2023 році позивач для отримання продукції не з`явився, вимог про відвантаження не пред`являв. За 2024рік відповідач не чинив перешкод в отриманні орендної плати, та добровільного вибору позивачем форми оплати. Розподіл виплати у формі - 800 кг зерна та 4000 грн. готівкою відбувся за особистим волевиявленням позивача, який прийняв коштів без заперечень. Окрім того за 2025 р. відповідач перерахував позивачу 14400 грн. на банківський рахунок що підтверджується самим позивачем. Відповідач наголошує, що виплачена сума у розмірі 14 400 грн. є обґрунтованою, відповідає вимогам п. 4.1 Додаткової угоди (не менше 3% від НГО) та була прийнята позивачем без будь-яких заперечень щодо її розміру.
Відповідач зазначив, що відсутні підстави для розірвання договору, оскільки підставою для розірвання договору є систематична (два і більше разів) несплата орендної плати. Проте у 2023 році мало місце прострочення кредитора, а за 2024-2025 роки виплата здійснювалися у спосіб та в розмірі, погодженому з позивачем. Таким чином, факт систематичного порушення договору з боку відповідача відсутній.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав та просив розірвати договори оренди земельних ділянок та стягнути заборгованість за оренду землі. Також пояснив, що ТОВ «Меліоратор Агро Юг» до 2022 року розраховувалося за оренду землі, яку він отримував в натуральній формі за домовленістю про час з представником ТОВ "Меліоратор Агро Юг" в с.Щасливка на тоці відповідача. У зв`язку із тим, що відповідач не повністю розрахувався із ним за 2023-2025 роки він наполягає га розірванні даних договорів, а також стягнення заборгованості з орендної плати в натуральній формі відповідно до наданих ним розрахунків. Додатково підтвердив, що частково отримав орендну плату за землі за 2024 рік у грошовій формі - 4000 грн. та у натуральній формі зерном пшениці у кількості 500 кг.
В судовому засіданні представник позивача Новак-Павлова Л.В. позовні вимоги підтримала та просила розірвати договори оренди земельних ділянок у зв`язку із систематичною несплатою орендної плати відповідачем, у зв`язку із чим виникла заборгованість перед ОСОБА_1 по орендній платі, яку теж просить стягнути з відповідача у заявленому у позові розмірі.
Представник відповідача Прутян А.О. в судовому засіданні просив суд відмовити повністю у задоволенні позовних вимог позивача з мотивів викладених ним у відзиві, а також стягнути з позивача судові витрати у зв`язку з розглядом справи. Також додатково підтвердив, що відповідач частково розрахувався за оренду землі, а саме за 2024 рік позивач отримав орендну плату частково в грошовій формі - 4000 грн. готівкою та частково в натуральній формі - 500 кг зерна пшениці, за 2025 рік перерахував позивачу на банківську картку 14400 грн.; за 2023 рік розрахунку по орендній платі не було.
Суд, заслухавши позиції сторін, дослідивши подані документи та матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, приходить до наступного.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, ОСОБА_1 , є власником земельної ділянки з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Доманівської селищної ради (колишньої Маринівської с/р) Вознесенського району Миколаївської області: кадастровий номер 4822783200:14:000:0012, площею 8,6799 га, яку він успадкував після смерті матері ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за законом від 25.04.2016 року та витягами з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності (а.с.13, 15, 30).
Окрім того, ОСОБА_1 , є власником земельної ділянки з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Доманівської селищної ради (колишньої Маринівської с/р) Вознесенського району Миколаївської області: кадастровий номер 4822783200:14:000:0013, площею 8,6799 га, яку він успадкував після смерті батька ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за законом від 01.10.2019 року та витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 14.03.2017р. (а.с.14, 29).
04 квітня 2005 року між ОСОБА_4 та ТОВ "Меліоратор-Агро Юг" було укладено договір оренди земельної ділянки загальною площею 8,68 га, яка розташована на території Доманівської селищної ради (колишньої Маринівської с/р) Вознесенського району Миколаївської області (а.с.17).
Відповідно до акту прийому передачі земельної ділянки від 04 квітня 2005 року ОСОБА_4 передав ТОВ "Меліоратор Агро Юг" у строкове платне користування земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва загальною площею 8,68 га строком до 31 грудня 2010 року, яка знаходиться в межах території Маринівської с/р Вознесенського району Миколаївської області (а.с.20).
Також, 04 квітня 2005 року між ОСОБА_3 та ТОВ "Меліоратор-Агро Юг" було укладено договір оренди земельної ділянки загальною площею 8,68 га, яка розташована на території Маринівської с/р Вознесенського району Миколаївської області (а.с.21).
Відповідно до акту прийому передачі земельної ділянки від 04 квітня 2005 року ОСОБА_3 передала ТОВ "Меліоратор Агро Юг" у строкове платне користування земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва загальною площею 8,68 га строком до 31 грудня 2010 року, яка знаходиться в межах території Маринівської с/р Вознесенського району Миколаївської області (а.с.24 зворот).
01.02.2017 року ОСОБА_1 ( як спадкоємець ОСОБА_3 ) уклав з ТОВ "Меліоратор Агро Юг" Додаткову угоду до Договору доповнивши п.1.2 наступним: «В оренду передається земельна ділянка загальною площею 8,6799 га (Кадастровий номер земельної ділянки номер 4822783200:14:000:0012, у тому числі ріллі 8,6799 га.» (а.с.27).
01.02.2017 року ОСОБА_4 уклав Додаткову угоду з ТОВ "Меліоратор Агро Юг" до Договору доповнивши п.1.2 наступним: «В оренду передається земельна ділянка загальною площею 8,6799 га (Кадастровий номер земельної ділянки номер 4822783200:14:000:0013, у тому числі ріллі 8,6799 га.» (а.с. 25).
Додатковими угодами, внесено зміни у наступні пункти Договорів, тексти яких є ідентичними у кожній Угоді. Зокрема пункти 3.1 та 4.1 Договорів викладено в наступній редакції: «Договір діє до 31 грудня 2027 року»; «Орендна плата встановлюється в розмірі не менше 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, визначеної відповідно до законодавства, і виплачується власнику земельної ділянки щорічно до 31 грудня в грошовій, натуральній або у відробітковій формі.
Якщо орендні платежі передбачені цим договором у натуральному вигляді, то визначається перелік продукції, її якісні показники, місце, умови, порядок та строки поставки, її вартість.
Якщо орендні платежі передбачені цим договором у натуральному відробітковому вигляді, то визначаються види послуг, обсяги, місце і строки їх надання, їх вартість.
У разі поєднання різних форм виплати орендних платежів орендна плата здійснюється у порядку, що визначений вище для кожного з цих видів платежів.
За несвоєчасну сплату орендної плати орендар несе відповідальність згідно з чинним законодавством України».
Пункт 4.5 Договорів викладено в наступній редакції: «Земельний податок згідно чинного законодавства сплачує Орендодавець.
Відповідно до чинного законодавства України Орендар виступає податковим агентом Орендодавця щодо його доходу від надання в оренду земельної ділянки».
В Додатках до Договорів, сторони також зазначили грошову, натуральну та відробіткову форми орендної плати. При цьому, сторони вказали, що щорічний розмір орендної плати у натуральній формі становить: зернові (пшениця, ячмінь) 3500 кг, соняшник 310 кг; у відробітковій формі (ритуальні послуги); додаткові послуги – солома та оранка городу надаються понад розмір орендної плати тільки мешканцям сіл. Вартісні показники по жодній із вказаних форм орендної плати сторони не визначали (а.с. 26, 28).
За заявою позивача, 15.01.2025 року орендарем було виплачено ОСОБА_1 готівкою 4000 грн., в рахунок оренди землі, що підтверджується видатковим касовим ордером ТОВ "Меліоратор Агро Юг", в якій міститься його розписка про отримання готівки (а.с.70-71).
Окрім того, 15.08.2025 року ОСОБА_1 видано 500 кг пшениці, що підтверджується видатковою накладною ТОВ "Меліоратор Агро Юг" від 15 серпня 2024 року, в якій міститься його розписка про отримання зерна пшениці (а.с.69,72).
Згідно платіжної інструкції кредитового переказу коштів №2174 від 12.02.2026 року ТОВ «Меліоратор-Агро Юг» було перераховано кошти в сумі 14400 грн. ОСОБА_1 в якості орендної плати за 2025 рік (а.с.73).
Відомості про отримання ОСОБА_1 орендної плати за 2023 рік матеріали справи не містять.
Спірні правовідносини, що склались між учасниками справи, регулюються спеціальним Законом України "Про оренду землі" (далі Закон), Земельним кодексом України (далі ЗК України) та загальними нормами Цивільного кодексу України (далі ЦК України) щодо підстав дострокового розірвання договору оренди землі.
Відповідно до положень статті 1 Закону оренда землі – це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.
Згідно зі статтею 13 Закону договір оренди землі – це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
За змістом статті 15 Закону України «Про орендну землі» орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату є однією із суттєвих умов договору оренди.
Відповідно до статті 21 Закону України «Про орендну землі» орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди. Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.
Положеннями статті 24 Закону України «Про орендну землі» передбачено право орендодавця вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.
Відповідно до частини 1 статті 32 Закону на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених ЗК України та іншими законами України.
У пункті "д" частини 1 статті 141 ЗК України визначено, що підставою для припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата орендної плати.
Згідно зі статтями 13, 15, 21 Закону основною метою договору оренди земельної ділянки та одним із визначальних прав орендодавця є своєчасне отримання останнім орендної плати у встановленому розмірі. У разі систематичної несплати орендної плати за користування земельною ділянкою, тобто систематичне порушення договору оренди земельної ділянки може бути підставою для розірвання такого договору.
Отже наведеними положеннями закону, які регулюють спірні відносини, передбачено, що систематична (два і більше випадки) несплата орендної плати, передбаченої договором, може бути підставою для розірвання договору оренди.
Враховуючи, що до відносин, пов`язаних з орендою землі застосовуються також положення ЦК України, то при вирішенні судом питання щодо розірвання договору оренди землі за обставин систематичного невнесення орендної плати застосуванню також підлягають положення частини 2 статті 651 ЦК України.
Частиною другою статті 651 ЦК України установлено, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї зі сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених законом або договором. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
Стаття 611 ЦК України передбачає різні правові наслідки порушення зобов`язання, до яких належать, зокрема припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом або розірвання договору, зміна умов зобов`язання, сплата неустойки, відшкодування збитків і моральної шкоди.
Відповідно до статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.
Якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов`язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.
Прострочення боржника не настає, якщо зобов`язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора.
Згідно із статті 613 ЦК України кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов`язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов`язку.
Згідно з частиною 3 статті 12, частиною 1 статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків (стаття 76 ЦПК України).
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Останнім є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування (стаття 77 ЦПК України).
Статтею 78 ЦПК України передбачено, що суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідно до статті 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
З аналізу п. 4.1 додаткових угод вказаного договору оренди вбачається, що сторони, керуючись положеннями статей 3, 627 ЦК України про свободу договору, визначили, що орендна плата може сплачуватися як у грошовій формі готівкою, так і у натуральній формі, а також комбіновано.
Позивач, як власник земельних ділянок, має право звернутися до відповідача із заявою про видачу та отримання орендної плати у грошовій формі. У свою чергу, товариство, як орендар, сплатило орендну плату у визначеному орендодавцем розмірі, а останній прийняв орендну плату, що підтверджує досягнення згоди між сторонами щодо зміни розміру та виду орендної плати за 2025 рік.
При цьому, суд звертає увагу, що перерахування відповідачем коштів не могло б відбутися без погодження із позивачем та надання ним відповідного рахунку в Банку на який перераховано грошові кошти.
Сторонами не надано до суду доказів отримання ОСОБА_1 орендної плати за 2023 рік за оренду земельних ділянок кадастровий номер 4822783200:14:000:0012 та 4822783200:14:000:0013.
Судом встановлено, що відповідач орендну плату за 2024 рік всього виплатив позивачу у грошовій формі – 4000 грн., та натуральній формі – 500 кг пшениці, що не заперечується сторонами в судовому засіданні.
Окрім того встановлено, що відповідач орендну плату за 2025 рік виплатив позивачу частково у грошовій формі – 14400 грн., що не заперечується сторонами в судовому засіданні. Також позивачем в судовому засіданні зазначено, що вказана сума виплачена з розрахунку по 7200 грн. за кожну земельну ділянку в рахунок орендної плати за 2025 рік.
Згідно з вимогами частин 1, 2 статті 22 Закону України «Про орендну землі» орендна плата справляється у грошовій формі.
За згодою сторін розрахунки щодо орендної плати за землю можуть здійснюватися у натуральній формі. Розрахунок у натуральній формі має відповідати грошовому еквіваленту вартості товарів за ринковими цінами на дату внесення орендної плати.
Частиною 1 статті 23 Закону передбачено, що орендна плата за земельні ділянки, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, переглядається за згодою сторін.
Відповідно до положень абзаців 1 та 7 частини 2 статті 25 Закону орендар зобов`язаний приступати до використання земельної ділянки в строки, встановлені договором оренди землі, але не раніше державної реєстрації відповідного права оренди; своєчасно та в повному обсязі сплачувати орендну плату за земельну ділянку.
Спір між сторонами у справі виник з приводу виплати орендної плати за 2023-2025 роки за користування земельними ділянками на підставі договорів оренди землі від 04.04.2005 року.
Аналіз пункту 3.1 Договору оренди (в новій редакції) дає підстави вважати, що відповідач має сплачувати на користь позивача орендну плату в розмірі не менше 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, визначеної відповідно до законодавства на момент укладення договору і виплачується власнику земельної ділянки щорічно до 31 грудня в грошовій, натуральній або у відробітковій формі. Проте, нормативну грошову оцінку земельних ділянок в процесу розгляду справи сторонами не подано, водночас в силу ст.81 ЦПК, суд не може самостійно збирати докази.
Відповідно до правової позиції Верховного Суду, висловленої у постановах від 25.03.2020 у справі № 612/751/18 та від 04.09.2019 у справі № 396/1435/17-ц, належними, допустимими та достатніми доказами ринкової ціни сільськогосподарської продукції для обчислення натурального еквівалента орендної плати є офіційні довідки органів Державної служби статистики України та Торгово-промислової палати.
Суд зазначає, що у випадку відсутності в договорі чіткої грошової вартості центнера зерна, визначення грошового еквіваленту покладається на ринкові механізми. Належними та достатніми доказами дійсної вартості майна на момент виконання зобов`язання визнаються офіційні висновки/довідки Торгово-промислової палати України (ТПП) або довідки сертифікованих товарних аграрних бірж. Орендар не має права використовувати іншу ціну (наприклад, ціну закупівлі у держрезерв чи форвардні контракти), якщо вона нижча за середньоринкову в області на дату платежу (висновки Постанови Верховного Суду від 04 вересня 2019 року у справі № 396/1435/17-ц).
За таких обставин, грошові кошти у сумі 4000 грн., та натуральна форма у виді пшениці в кількості 500 кг. в рахунок орендної плати за 2024 рік та грошові кошти в сумі 14400 грн., в рахунок орендної плати за 2025 рік, які були сплачені ОСОБА_1 , підлягають зарахуванню в рахунок вартості орендної плати. Вказана сума та зернові становлять не менше 3% від нормативної грошової оцінки за 2024-2025рр., що є істотною умовою договору відповідно до п.4.1 Договору (із внесеними змінами згідно Додаткових угод).
При цьому розмір орендної плати підлягає стягненню з врахуванням податків та зборів, передбачених чинним законодавством, оскільки відповідно до п.4.5 Договору оренди саме орендар виступає податковим агентом платника податку.
При цьому орендар повинен подати докази виконання відповідачем обов`язку податкового агента щодо обчислення, утримання та вирахування із суми орендної плати податку на доходи фізичних осіб та військового збору, які мали бути враховані при виплаті доходу орендодавцю.
Відповідно до підпункту 170.1.1 пункту 170.1 статті 170 Податкового кодексу України, податковим агентом платника податку – орендодавця щодо його доходу від надання в оренду земельної ділянки є орендар. Згідно з пунктом 36.1 статті 36 Податкового кодексу України, податковий обов`язок полягає, зокрема, в обчисленні та утриманні податку податковим агентом при нарахуванні доходу, а також у перерахуванні відповідних сум до бюджету.
Відповідно до витягів із Державного земельного кадастру, станом на 23.10.2026 року грошова оцінка земельних ділянок складає - 583988,20 грн., з яких: нормативна грошова оцінка ділянки кадастровий номер 4822783200:14:000:0012, площею 8,6799 га - 292 007,08 грн., при цьому 3% її вартості становить – 8759,43 грн., а земельної ділянки кадастровий номер 4822783200:14:000:0013, площею 8,6799 га. - 291 981,12 грн., при цьому 3% її вартості становить – 8760,21 грн. Таким чином, загальний річний розмір орендної плати у грошовій формі, що відповідає істотним умовам договору, складає 17519,64 грн.
Згідно довідки № 20 виданої ТОВ «Меліоратор Агро Юг» 23.10.2026р., позивачу за 2024 рік було нараховано орендної плати 16001,86 грн., з якої утримано податки в розмірі -3120,36 грн., у т.ч. військовий збір 1,5% - 240,03 грн. та податок з доходів фізичних осіб 18% - 2880,33 грн., сума до виплати після утримання податків та зборів складає - 12881,5 грн. Орендодавець отримав грошові кошти - 4000 грн. та 500 кг озимої пшениці 4 класу, виходячи з ціни на озиму пшеницю 4 класу (8757 грн. за 1 тону) в 2024 році це складає 4378,50 грн., з чого загальна сума отриманої орендної плати за 2024 рік складає - 8378,50 грн. У 2025 році ОСОБА_1 було нараховано орендної плати 18701,3 грн., я якої утримано податки в розмірі -4301,3 грн., у т.ч. військовий збір 5% - 935,06 грн. та податок з доходів фізичних осіб 18% - 3366,24 грн. Орендодавець отримав грошові кошти - 14400 грн. орендної плати за 2025 рік, що у відповідності до п.4.1 Договору становить не менше 3% від нормативної грошової оцінки землі.
Водночас, позивачем не було спростовано ні наданих відповідачем розрахунків та відповідних відрахувань, а також визнано сам факт виплати грошових коштів та отримання зернових в натуральній формі в рахунок орендної плати за 2024-2025 роки.
Доводи позивача про те, що додатками до договору оренди земельної ділянки сторони визначили тільки натуральну форму оплати орендної плати, а саме: зернові (пшениця, ячмінь) – 3500 кг, соняшник - 310 кг, який і є щорічним розміром платежу, тому стягнення орендної плати у грошовій формі не передбачено умовами договору, судом відхиляється з огляду на наступне.
Так, за умовами п.4.1 договору орендна плата встановлюється у розмірі не менше 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, визначеної відповідно до законодавства, що діє на момент укладення договору і виплачується власнику земельної ділянки щорічно до 31 грудня в грошовій, натуральній або відробітковій формі. Тобто за умовами договору передбачено альтернативні види оплати орендної плати: грошима у розмірі не менше 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, визначеної відповідно до законодавства, що діє на момент укладення договору, або в натуральній формі: видача зернових культур та соняшника, або у відробітковій. Проставлення у додатку у графі «грошова» форми оплати орендної плати «х» не свідчить про неможливість виплати орендної плати грошима. При цьому, зважаючи на приписи пункту 4.4 договору, виплата орендної плати грошима не свідчить про необхідність перегляду розміру орендної плати.
Статтею 612 ЦПК України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Прострочення боржника не настає, якщо зобов`язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора.
Таким чином, умовою, за якої боржник звільняється від негативних наслідків невиконання зобов`язання, є прострочення кредитора.
Кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов`язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов`язку (ч.1 ст.613 ЦК України).
З матеріалів цивільної справи вбачається, що ТОВ «Меліоратор-Агро Юг» не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження того, що товариство намагалось виконати свій обов`язок зі своєчасної виплати орендної плати орендодавцю ОСОБА_1 за 2023 рік, а останній відмовлявся її отримувати.
Так, відповідно до умов укладеного сторонами договору оренди земельної ділянки орендна плата виплачується орендарем власнику земельної ділянки щорічно до 31 грудня.
Відомостей про надсилання відповідачем повідомлень позивачу про необхідність отримання орендної плати за 2023 рік матеріали справи не містять.
Доказів про наявність між сторонами домовленості щодо отримання позивачем орендної плати за конкретною адресою у конкретний час, матеріали справи також не містять.
При цьому, відповідачем не надано також доказів того, що станом на 31.12.2024 року на складі ТОВ «Меліоратор-Агро Юг» було в наявності зерно пшениці та соняшника, у кількості достатній для розрахунку з ОСОБА_1 , а він відмовлявся прийняти належне виконання (орендну плату), запропоноване орендарем, тоді як позивачем ці обставини не визнавалися.
Між тим, відповідно до приписів ч.3 ст.12, ч.1 ст.81 ЦПК України саме на сторону покладений обов`язок доказування тих обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
При цьому, твердження відповідача про те, що позивач з власної вини не отримувала орендної плати, а відповідач здійснив усі можливі заходи для вручення їй орендної плати належними та достатніми доказами не підтверджено.
Тому, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість по орендній платі за 2023 рік в натуральній формі у кількості: зернові (пшениця, ячмінь) – 7000 кг, соняшник – 620 кг, за договорами оренди земельних ділянок, кадастровий номер 4822783200:14:000:0012, площею 8,6799 га та кадастровий номер 4822783200:14:000:0013, площею 8,6799 га.
Постановою Верховного Суду від 17.04.2019 року у справі № 484/374/17 визначено – якщо орендна плата визначена в натуральній формі, а виплачена грошима, суд може визначити її розмір на підставі: середніх ринкових цін на зерно; довідок елеваторів; статистичних даних; біржових цін.
Так, за умовами Договорів оренди земельних ділянок встановлена орендна плата: у виді зернових (пшениця, ячмінь) – 3 500 кг та соняшнику – 310 кг, за кожну земельну ділянку.
Виходячи з умов договорів оренди землі та часткової сплати орендної плати відповідачем, заборгованість за 2024-2025 роки перед позивачем становить:
За 2024 рік: 7000 кг зернових та 310 кг соняшника (за умовами договору сумарно за дві земельні ділянки).
7000 кг – 500 кг = 6500 кг зернових та 310 кг соняшника.
За даними електронної зернової біржі України по середньозваженим закупівельним цінам на зерно в Україні (ринковим) за 2024 р.: пшениця (4 класу) – 8757 грн. за тонну;
Заборгованість по пшениці в грошовому еквіваленті складає: 6500 кг х 8757 грн. = 56920,50 грн.
Позивач отримав 4000 грн., що складає від суму боргу - 52920 грн. (56920,50 грн.–4 000 грн. = 52920,50 грн.).
52920,50 / 8757 = 6043 кг пшениці.
Отже, заборгованість за 2024 рік відповідача перед позивача становить: 6043 кг зернових (пшениця, ячмінь) та 310 кг соняшника.
За 2025 рік: 7000 кг зернових та 310 кг соняшника (за умовами договору сумарно за дві земельні ділянки).
За даними електронної зернової біржі України по середньозваженим закупівельним цінам на зерно в Україні (ринковим) за 2024 р.: пшениця (4 класу) – 8757 грн. за тонну;
Заборгованість по пшениці в грошовому еквіваленті складає: 7000 кг х 8757 грн. = 61299,00 грн.
Позивач отримав 14400 грн., що складає від суми боргу – 46899,00 грн. (61299 грн.–14400 грн. = 46899 грн.).
46899 / 8757 = 5356 кг пшениці.
Отже, заборгованість за 2025 рік відповідача перед позивача становить: 5356 кг зернових (пшениця, ячмінь) та 310 кг соняшника.
Шляхом арифметичних розрахунків, суд приходить до висновку, що загальна сума заборгованості за 2023-2025 роки відповідача перед позивача становить: 18399 кг зернових (пшениця, ячмінь) та 1860 кг соняшника (7000+6043+5356=18399 кг зернових; 620+620+620=1860 кг соняшника) – в розрахунку за дві земельних ділянки та із врахуванням погашення орендної плати відповідачем.
Водночас, позивач в позовних вимогах пред`явив позов про стягнення із ТОВ «Меліоратор-Агро Юг» загальна сума заборгованості за 2023-2025 роки в натуральній формі у кількості: 18111 кг зернових (пшениця, ячмінь) та 1860 кг соняшника.
При цьому, виходячи із принципу диспозитивності передбаченого ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи в межах заявлених особою вимог і на підставі доказів, поданих або витребуваних доказів.
Тому, суд задовольняє позов в цій частині в межах пред`явленого позивачем, а саме у натуральній формі та кількості: 18111 кг зернових (пшениця, ячмінь), 1860 кг соняшника, не виходячи за межі позовних вимог.
Щодо вимоги про розірвання Договору оренди земельної ділянки, суд приходить до таких висновків.
Економічні права сторін договору оренди землі - це права, які спрямовані на задоволення майнових інтересів сторін, що існують впродовж дії договору оренди землі. До цієї категорії належать права на доходи від землі, та пов`язані з ними інтереси, зокрема: (1) орендодавця – на отримання доходу від використання об`єкта власності у вигляді орендної плати, щодо якої він має вимоги (абз. 5 частини першої статті 24 Закону України "Про оренду землі"), а також інтерес щодо максимізації зазначеного доходу.
Невиконання орендарем обов`язків з внесення орендної плати за землю є порушенням економічних прав/інтересів орендодавця, передбачених законом та договором, та кваліфікується як підстава для їх захисту.
Відповідно ефективним засобом захисту порушення економічного права орендодавця на отримання орендної плати, яке відбулося, є такий відновлювальний засіб захисту (спрямований на відновлення придатності первинного суб`єктивного права (права, визначеного у договорі оренди) задовольняти відповідний інтерес, заради якого укладався такий договір) як примусове виконання обов`язку в натурі (пункт 5 частини другої статті 16 ЦК України), тобто примусове стягнення орендної плати. Саме такий засіб (як визначив законодавець – спосіб) правового захисту відновлює баланс інтересів сторін договору оренди землі, які були підставою для його укладення.
Припинення ж правовідношення (трансформаційний засіб захисту, тобто спрямований на зміну змісту первинного суб`єктивного права та первинного суб`єктивного обов`язку, що йому кореспондується, зі збереженням досягнутого балансу відповідних інтересів сторін) шляхом розірвання договору (пункт 7 частини 2 статті 17 ЦПК України, пункт "д" частини 1 статті 141 ЗК України, стаття 32 Закону) є субсидіарним (додатковим) засобом (способом) захисту і повинен застосовуватись в разі доведення орендодавцем, що, за обставин справи, не достатньо (не доцільно) застосування лише відновлювальних засобів захисту, зокрема стягнення заборгованості по орендній платі. Тобто, орендодавець має довести, що без розірвання договору оренди землі (припинення правовідношення) відновлення його порушеного економічного права на отримання прибутку від використання земельної ділянки є неможливим чи недоцільним в цій конкретній ситуації (зокрема про це може свідчити поведінка орендаря, який свідомо систематично ухиляється від сплати орендної плати, занижує її розмір чи сплачує не у строк, передбачений договором).
При цьому саме позивач має довести, що внаслідок таких дій (бездіяльності) відповідача він значною мірою позбавляється того, на що він розраховував при укладенні договору оренди землі.
Змусити жити за принципами навряд чи можливо. Але коли виникає судовий спір, то учасники цивільного обороту мають розуміти, що їх дії (бездіяльність) чи правочини можуть бути піддані оцінці крізь призму справедливості, розумності, добросовісності (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 14 травня 2024 року в справі № 357/13500/18 (провадження № 61-3809св24)).
Добра совість - це певний стандарт поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення (див. постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 10 квітня 2019 року в справі № 390/34/17 (провадження № 61-22315сво18), постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 11 листопада 2019 року у справі № 337/474/14-ц (провадження № 61-15813сво18)).
Застосування такого правового наслідку, як розірвання договору судом, саме з підстави істотності допущеного порушення договору, визначеної через іншу оціночну категорію - значну міру позбавлення того, на що особа розраховувала при укладенні договору, - відповідає загальним засадам цивільного законодавства, до яких за пунктом 6 частини першої статті 3 ЦК України належать, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність (постанова Великої Палати верховного Суду від 27 листопада 2018 року, справа № 912/1385/17).
ОСОБА_1 не надав суду жодних доказів про те, що він впродовж тривалого часу вживав заходів задля отримання орендної плати в натуральній формі. Більше того, отримавши за 2024 рік орендну плату частково в грошовій формі - 4000 грн. та частково в натуральній формі - 500 кг зерна пшениці, а за 2025 рік на банківську картку - 14400 грн., сукупно у розмірі не меншому 3% від НГО землі, у березні 2026 року звернувся до суду з вимогами про стягнення заборгованості.
Отже, ураховуючи викладене, відсутні обставини, які б свідчили про неможливість досягнення позивачем як стороною договору оренди мети договору (отримання плати за оренду земельної ділянки) та неотримання того, на що розраховував орендодавець, укладаючи спірний договір, тобто не вбачається істотного порушення умов договору оренди.
У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 10 квітня 2019 року у справі № 390/34/17 (провадження № 61-22315сво18) зазначено, що: "добросовісність (пункт 6статті 3 ЦК України) - це певний стандарт поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. Доктрина venire contra factum proprium (заборони суперечливої поведінки), базується ще на римській максимі- "non concedit venire contra factum proprium" (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці). В основі доктрини venire contra factum proprium знаходиться принцип добросовісності. Поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно покладається на них".
У пункті "д" частини 1 статті 141 ЗК України визначено, що підставою для припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата орендної плати.
Наведеними положеннями закону, які регулюють спірні відносини, передбачено, що систематична (два і більше випадки) несплата орендної плати, передбаченої договором, може бути підставою для розірвання договору оренди.
Позивачем у силу вимог статті 81 ЦПК України не було доведено належними та допустимими доказами систематичної несплати орендної плати - прострочення сплати орендної плати за 2024-2025 роки, оскільки орендна плата була виплачена у розмірі передбаченому договором оренди та у формі узгодженій сторонами, а саме у у розмірі не меншому 3% від НГО землі відповідно до п.4.1 Договору. При цьому, заборгованість з орендної плати лише за 2023 рік.
Як свідчать матеріали справи, відповідач протягом двох років (з 2024-2025 р.р.) здійснював оплату орендної плати за договором оренди земельних ділянок у розмірі не меншому 3% від НГО землі, що обумовлено умовами договорів оренди, а наявність заборгованості з орендної плати за 2023 рік у даному випадку не створює систематичності (більше двох разів) несплати орендної плати, передбаченої договором.
Несплата орендної плати в розумінні пункту «д» частини першої статті 141 ЗК України охоплює випадки лише повної несплати орендної плати, у строки, визначені договором. Натомість часткова несплата (недоплата) орендної плати може бути підставою для розірвання договору оренди землі на підставі частини другої статті 651 ЦК України, якщо таке порушення умов договору буде кваліфіковане як істотне.
ВП ВС відступила шляхом конкретизації від висновку, викладеного у постановах ОП КЦС ВС від 06 березня 2019 року у справі № 183/262/17, від 10 жовтня 2019 року у справі № 293/1011/16-ц, у постановах КГС ВС від 24 листопада 2021 року у справі № 922/367/21, від 20 грудня 2022 року у справі № 914/1688/21 та в постановах КЦС ВС від 20 листопада 2019 року у справі № 549/178/17, від 10 листопада 2021 року у справі № 175/642/19, від 10 серпня 2022 року у справі № 426/6529/20 про те, що систематична (два і більше разів) несплата орендної плати, визначеної умовами укладеного між сторонами правочину, в тому числі сплата орендної плати не у повному обсязі (часткове виконання зобов`язання), є підставою для розірвання такого договору.
Позивач не довів істотного порушення орендарем (відповідачем) умов договору, а також позбавлення його права на те, на що він розраховував при укладенні договору оренди (стаття 651 ЦК України).
Отже підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 в частині вимог про дострокове розірвання договору оренди не вбачає.
Відповідно до ч.ч. 1, 13 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
При зверненні до суду з позовом позивачем був сплачений судовий збір в розмірі 5324,80 грн. за 4 позовні вимоги: 1) про розірвання договору оренди – 1331,20 грн. (дві позовні вимоги) та 2) стягнення заборгованості по орендній платі – 1331,20 грн. (дві позовні вимоги по кожній земельній ділянці окремо).
За змістом ч. 1 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
Згідно зі ст. 141 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати пропорційно задоволеним позовним вимогам.
Як передбачено частинами 1 - 5, 8 статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки у задоволенні позовної вимоги немайнового характеру відмовлено, то вказана сума судового збору не підлягає стягненню з відповідача.
Однак, враховуючи задоволення судом позовних вимог майнового характеру, з відповідача на користь позивача необхідно стягнути 2662,40 грн. сплаченого судового збору пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 3, 12, 13, 76-83, 89, 248, 258-259, 263-265, 354 ЦПК України, суд –
У Х В А Л И В:
Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю “Меліоратор-Агро Юг” про стягнення заборгованості по оренді та розірвання договору оренди земельної ділянки – задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Меліоратор-Агро Юг» на користь ОСОБА_1 заборгованість по орендній платі за 2023-2025 роки за Договорами оренди земельних ділянок кадастровий номер 4822783200:14:000:0012 (площею 8,6799 га) та кадастровий номер 4822783200:14:000:0013 (площею 8,6799 га), укладених 04 квітня 2005 року, у виді: зернових (пшениця, ячмінь) – 18111 кг та соняшнику – 1860 кг.
У задоволені позову ОСОБА_1 про розірвання Договору оренди земельної ділянки, укладеного 04 квітня 2005 року, кадастровий номер 4822783200:14:000:0012 площею 8,6799 га (державна реєстрація іншого речового права в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 25.12.2015 року, номер запису про інше речове право 12767568) - відмовити.
У задоволені позову ОСОБА_1 про розірвання Договору оренди земельної ділянки, укладеного 04 квітня 2005 року, кадастровий номер 4822783200:14:000:0013 площею 8,6799 га (державна реєстрація іншого речового права в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 25.12.2015 року, номер запису про інше речове право 12768573) - відмовити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Меліоратор - Агро Юг» (код ЄДРПОУ 33310498, м.Миколаїв, вул.Очаківська, 1В, Миколаївська область, індекс 54036) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (РНОКПП – НОМЕР_1 ) - судові витрати у виді судового збору в сумі 2661 (дві тисячі шістсот шістдесят одну) гривню 40 копійок.
Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Сторони справи:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП – НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: с.Маринівка, Вознесенського району Миколаївської області.
Відповідач: Товариства з обмеженою відповідальністю «Меліоратор-Агро Юг», код ЄДРПОУ 33310498, адреса місцезнаходження: м.Миколаїв, вул.Очаківська, 1В, Миколаївської області, індекс 54036.
Повний текст рішення складено та підписано 17.11.2026 року.
Головуючий суддя А.Я. КАЩАК
Оригінал: reyestr.court.gov.ua