Суд: Личаківський районний суд м. Львова
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: про стягнення аліментів
Дата: 17 листопада 2026 р.
Справа: №463/8663/25
Суддя: Мармаш В. Я.
Справа № 463/8663/25
Провадження № 2/463/306/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 листопада 2026 року Личаківський районний суд м. Львова
в складі головуючого - судді Мармаша В.Я.,
з участю секретаря судового засідання - Цебрик Х.В.,
представника позивача - ОСОБА_1 ,
представника відповідача - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення аліментів, -
в с т а н о в и в:
позивач звернулася до суду з позовом, просила стягувати щомісячно з ОСОБА_4 на її користь аліменти для утримання сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у твердій грошовій сумі в розмірі 8 000,00 грн, які підлягають індексації відповідно до закону, починаючи з дня подачі позову і до досягнення дитиною повноліття.
Свої вимоги мотивує тим, у неї з відповідачем у шлюбі народився син ОСОБА_5 , який на даний час проживає разом із нею та перебуває на її утриманні. Відповідач коштів на утримання спільної дитини не надає, хоча є особою молодого працездатного віку, володіє об`єктами нерухомості, здійснює витрати, що перевищують його офіційний дохід. Враховуючи, що обов`язок батьків утримувати дітей до досягнення ними повноліття є рівним, тому просить позов задовольнити.
Ухвалою суду від 15.09.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження.
20.01.2026 відповідачем заявлено клопотання про призначення у справі судової молекулярно–генетичної експертизи на предмет дослідження кровного споріднення між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 . Клопотання мотивує тим, що має сумніви стосовно факту батьківства, тому у справі виникла потреба спеціальних знань для підтвердження чи спростування батьківства. А тому просив клопотання задовольнити.
Представник позивача та позивач у судовому засіданні проти задоволення клопотання не заперечили.
А тому ухвалою суду від 20.01.2026 призначено судову молекулярно – генетичну експертизу у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення аліментів, на вирішення якої поставлено наступне питання:
1) Чи співпадає ДНК-профіль ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з ДНК-профілем ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .?
2) Чи є родинний зв`язок між вказаними особами?
18.06.2026 від експерта надійшло повідомлення про неможливість надання висновку, у зв`язку з неявкою до експерта Мартинчик Т.Г. з ОСОБА_5 .
Ухвалою суду від 19.06.2026 поновлено провадження у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення аліментів.
У судовому засіданні 19.08.2026 судом було роз`яснено стороні відповідача, що питання оспорювання батьківства не є предметом спору у зазначеній цивільній справі, однак у випадку наявності у сторони відповідача сумнівів стосовно факту батьківства, останній вправі до наступного судового засідання звернутися з позовом про оспорювання батьківства та клопотання про зупинення провадження у цій справі до винесення рішення у справі про оспорювання батьківства. У випадку відсутності відповідного спору, суд буде здійснювати розгляд справи на підставі наявних доказів.
У судовому засіданні представник позивача просила позовну заяву задовольнити, з мотивів та підстав, викладених у позовній заяві.
У судовому засіданні представник відповідача позицію щодо відсутності підстав для подання окремого позову про оспорювання батьківства підтримав. Зазначив, що матеріали справи не містять відомостей, що ОСОБА_4 є біологічним батьком ОСОБА_5 , позивач на експертизу не з`явилася, а тому, на його думку, факт відсутності біологічної спорідненості з дитиною у відповідача встановлений, а тому відсутні правові підстави для задоволення позовної заяви. До того ж, на утриманні відповідача перебуває батько, який є інвалідом І групи, а також донька від першого шлюбу ОСОБА_6 , на користь якої сплачуються щомісячно аліменти у розмірі 6 000,00 грн на підставі Постанови Львівського апеляційного суду від 15.07.2025, а тому у випадку, якщо суд дійде до переконання про задоволення позовних вимог, просив виходити з розміру одного прожиткового мінімуму доходів громадян відповідного віку, що становить 3 196,00 грн.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, з`ясувавши повно і всебічно всі обставини справи та оцінивши в сукупності зібрані у справі докази, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованою постановою Верховної Ради України № 789ХII від 27 лютого 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Стаття 5 Протоколу № 7 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачає, що кожен з подружжя у відносинах між собою і в їхніх відносинах зі своїми дітьми користується рівними правами та обов`язками цивільного характеру, що виникають зі вступу у шлюб, перебування в шлюбі та у випадку його розірвання. Ця стаття не перешкоджає державам вживати таких заходів, що є необхідними в інтересах дітей.
Статтею 8 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
Згідно з ч. 1 ст. 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою.
Відповідно до вимог ст. 180 Сімейного кодексу України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Згідно з ч.3 ст.181 Сімейного кодексу України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Відповідно до ч.1, 2 ст.182 Сімейного кодексу України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.
Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про прожитковий мінімум» прожитковий мінімум це вартісна величина достатнього для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження його здоров`я набору продуктів харчування, а також мінімального набору непродовольчих товарів та мінімального набору послуг, необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості. Прожитковий мінімум визначається нормативним методом у розрахунку на місяць на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення: дітей віком до 6 років; дітей віком від 6 до 18 років; працездатних осіб; осіб, які втратили працездатність.
Статтею 7 Закону України «Про державний бюджет на 2025 рік» передбачено, що з 01 січня 2025 року прожитковий мінімум на дітей віком від 6 до 18 років встановлюється в розмірі 3196 грн.
Судом встановлено, що ОСОБА_3 та ОСОБА_4 є батьками ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , виданим Личаківським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів). Жодних доказів на спростування вказаної обставини сторонами не надано, а тому суд сприймає зазначений вище доказ як належний та допустимий. Відповідач у встановленому порядку факт свого батьківства не оспорює, а тому без відповідного судового рішення зазначений факт спростований бути не може.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає разом з матір`ю, ОСОБА_3 , та перебуває на повному її утриманні, що не заперечується сторонами.
Звертаючись з позовними вимогами, ОСОБА_3 обґрунтовує заявлений розмір аліментів тим, що відповідач є фізично здоровою особою, отримує значний дохід, який дозволяє йому набувати у власність об`єкти нерухомого та рухомого майна, є керівником та кінцевим бенефеціарним власником МПП «Авеста», отримує дохід від здачі нерухомого майна в оренду, а відтак він має можливість сплачувати аліменти в розмірі 8000 грн щомісячно до досягнення дитиною повноліття.
Згідно з довідкою про доходи від 02 жовтня 2025 року № 02/10, виданою МПП «Авеста», ОСОБА_4 працює в МПП «Авеста» на посаді директора та за період з жовтня 2024 року по вересень 2025 року отримав заробітну плату в розмірі 96 027,24 грн, що становить близько 8 000,00 грн щомісячно.
Суд враховує, що як вбачається із загальнодоступних даних з Єдиного держаного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, відповідач дійсно є керівником МПП «Авеста», що займається роздрібною торгівлею в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами, та, будучи одночасно власником підприємства, може отримувати доходи в залежності від результатів власної підприємницької діяльності.
Постановою Львівського апеляційного суду від 15.07.2025 у справі №463/7980/24 вирішено стягувати з відповідача на користь ОСОБА_7 аліменти на утримання дочки ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , в твердій грошовій сумі в розмірі 6000 грн щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, які підлягають індексації, починаючи з дня пред`явлення позову 22 серпня 2024 року і до досягнення дитиною повноліття.
Відтак, крім обов`язку з утримання малолітнього сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , відповідач зобов`язаний також утримувати неповнолітню дочку ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Крім того, батько відповідача ОСОБА_8 є інвалідом першої групи загального захворювання пожиттєво і потребує постійного стороннього догляду, що підтверджується довідкою до акту огляду МСЕК серія 12ААВ № 731708.
Однак, наявність дитини від іншого шлюбу та хворого батька не є підставою для визначення мінімального розміру аліментів, з врахуванням фактичних обставин справи.
Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна № 432548392 від 23 червня 2025 року підтверджується, що ОСОБА_4 є власником нерухомого майна, а саме:
квартири за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 45.4 кв.м., вартістю 773 914.00 грн., зареєстрованої за ним на підставі договору купівлі-продажу від 22 липня 2024 року, посвідченого приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Потапчук Р.П., зареєстрованого в реєстрі за № 7338;
нежитлових приміщень № LXXXLX, XC(54), загальною площею 118.8 кв.м. за адресою: АДРЕСА_2 , зареєстрованих за ним на підставі договору купівлі-продажу майнових прав від 04 вересня 2020 року;
машино-місця АДРЕСА_2 , вартістю 102 860,00 грн, зареєстрованого за ним на підставі договору купівлі-продажу майнових прав № 87 від 25 липня 2019 року;
квартири за адресою: АДРЕСА_3 , загальною площею 47.5 кв.м., зареєстрованої за ним на підставі договору купівлі-продажу майнових прав на квартиру №112 від 05 червня 2020 року;
квартиру за адресою: АДРЕСА_4 , загальною площею 46 кв.м., вартістю 1 362 000.00 грн, зареєстрованої за ним на підставі договору купівлі-продажу від 10 грудня 2021 року, посвідченого приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Магировською О.В., зареєстрованого в реєстрі за № 4152.
Вищезазначені об`єкти нерухомості, за винятком квартири, придбано на підставі відплатних договорів купівлі-продажу протягом короткого періоду часу, що свідчить про наявність у відповідача фактичного доходу, зазначені об`єкти набуті до шлюбу (окрім одного), а відтак наявності матеріальної можливості забезпечувати належний рівень утримання своїй дитині.
Суд не обмежується розміром заробітку (доходу) платника аліментів у разі встановлення наявності у нього витрат, що перевищують його заробіток (дохід), і щодо яких таким платником аліментів не доведено джерело походження коштів для їх оплати (ч. 3 ст. 182 СК України).
Аналогічний правовий висновок викладено і у постановах Верховного Суду від 11 березня 2020 року у справі № 759/10277/18, від 16 червня 2021 року у справі № 643/11949/19 та від 19 лютого 2025 року у справі № 367/10126/19. Як вбачається з роз`яснень Пленуму Верховного Суду України, наданих у п.17 Постанови від 15.05.2006 №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен ураховувати: стан здоров`я, матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.
Відповідно до ст.12, 81 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Визначаючи розмір аліментів, що підлягають стягненню з відповідача на утримання сина, суд враховує те, що утримання дитини є обов`язком обох батьків, реалізація якого полягає у забезпеченні достойного рівня життя дитини, необхідного для її фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку, враховуючи її потреби, визначений законом мінімальний розмір аліментів та прожитковий мінімум для дитини відповідного віку, беручи до уваги, що відповідач є особою молодого працездатного віку, хоч і має на утриманні непрацездатного батька та іншу неповнолітню дитину, однак володіє об`єктами нерухомості, що перевищують його поточні офіційні доходи, тому враховуючи потреби дитини для забезпечення її гармонійного розвитку, беручи до уваги рівність батьків по утриманню дітей до досягнення ними повноліття, а також те, що Законом України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» прожитковий мінімум для дітей віком від 6 до 18 років встановлено у розмірі 3196 гривень на місяць, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають до часткового задоволення та з відповідача на користь позивача на утримання ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , слід стягувати аліменти у розмірі 6 000,00 грн щомісяця, починаючи від дня пред`явлення позову та до досягнення дитиною повноліття, що підлягають індексації у встановленому законом порядку. Інші заперечення сторони відповідача не спростовують зазначених висновків суду.
Задовольняючи позовні вимоги, відповідно до вимог ст.141 ЦПК України, оскільки позивач звільнена від сплати судового збору, такий у розмірі 908 грн 40 коп. слід стягнути з відповідача в дохід держави, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 12, 76, 82, 141, 259, 264, 265 ЦПК України, ст.ст.180-184 СК України, -
ухвалив:
позов ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення аліментів – задовольнити частково.
Стягувати щомісячно з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 аліменти на утримання сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у твердій грошовій сумі в розмірі 6 000,00 грн (шість тисяч гривень), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня подачі позову 12 вересня 2025 року і до досягнення дитиною повноліття.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави 908,40 грн (дев`ятсот вісім гривень сорок копійок) судового збору.
У задоволенні решти вимог позову - відмовити.
Допустити негайне виконання рішення суду у частині стягнення з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 аліменти на утримання сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в межах суми платежу за один місяць.
Текст рішення складено та підписано суддею 18.11.2026.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду шляхом подачі протягом тридцяти днів з дня його проголошення апеляційної скарги.
Повне найменування (ім`я) учасників справи та їх місце проживання (місцезнаходження):
Позивач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_5 ;
Відповідач: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_6 .
Суддя: Мармаш В. Я.
Оригінал: reyestr.court.gov.ua