Суд: Глобинський районний суд Полтавської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: позики, кредиту, банківського вкладу, з них
Дата: 16 листопада 2026 р.
Справа: №527/2958/26
Суддя: Свістєльнік Ю. М.
Справа № 527/2958/26
провадження 2/527/2172/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 листопада 2026 року м.Глобине
Глобинський районний суд Полтавської області в складі:
головуючого судді – Свістєльнік Ю.М.,
з участю секретаря судового засідання – Донченко О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Глобине в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал», яка подана представником позивача Куксою Кариною Олександрівною до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
ВСТАНОВИВ:
21 жовтня 2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» (далі ТОВ «Юніт Капітал») звернулось до суду з зазначеною позовною заявою, в якій просило стягнути з ОСОБА_1 43133,90 грн заборгованості за кредитним договором № 213718 від 17.12.2025 року, а також 2662,40 грн сплаченого судового збору та 7000,00 грн витрат на правничу допомогу.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 17.12.2025 року ТОВ «Фінансова компанія «Кредіплюс» (далі ТОВ «ФК «Кредіплюс») та ОСОБА_1 , уклали кредитний договір №213718 у формі електронного документа з використанням електронного підпису у формі одноразового ідентифікатора. Відповідно до умов договору товариство надало клієнту фінансовий кредит в розмірі, на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов`язався повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених договором .У зв`язку з неналежним виконанням зобов`язання виникла заборгованість у сумі 47133,90 грн, з яких 22500,00 грн заборгованість по тілу кредиту, 19732,90 грн заборгованість за несплаченими відсотками за користування кредитом, 901,00 грн комісія за кредитним договором, 4000,00 грн заборгованість за штрафними санкціями. 03.04.2026 року ТОВ «Фінансова компанія «Кредіплюс» та ТОВ «Юніт Капітал» уклали договір факторингу № 03042026, відповідно до умов якого позивач набув право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 213718 від 17.12.2025 року.
Ухвалою від 22.10.2026 року Глобинський районний суд Полтавської області відкрив провадження у справі для розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін та задоволено клопотання представника позивача про витребування доказів.
13.11.2026 до суду надійшла від АТ «Універсал Банк» витребувана інформація.
Представник позивача у судове засідання не з`явилася, в позовній заяві просила у випадку неявки в судове засідання відповідача, проводити розгляд справи у відсутність представника банку та не заперечувала проти ухвалення заочного рішення у справі.
Відповідач в судове засідання не з`явився, належним чином повідомлений про місце та час розгляду справи, про що свідчить Довідка про доставку електронного документу до електронного кабінету відповідача 23.10.2026.
Відповідно до п. 2 ч. 8 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день отримання судом повідомлення про доставлення судової повістки до електронного кабінету особи.
Відзиву відповідач не подав.
Враховуючи те, що представник позивача просив суд проводити розгляд справи у його відсутність, відповідач належним чином повідомлений про місце та час розгляду справи, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутність сторін.
У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу, у відповідності з вимогами частини 2 статті 247 ЦПК України, не здійснювалося.
Дослідивши матеріали справи, всебічно, повно, об`єктивно оцінивши надані докази та давши їм належну оцінку, суд встановив наступне.
17 грудня 2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДІПЛЮС» та ОСОБА_1 було укладено Договір про споживчий кредит № 213718. Договір підписаний відповідачем за допомогою одноразового ідентифікатора o1xjf9eg. Згідно умов Договору, сума кредиту 22500.00 грн. (двадцять дві тисячі п`ятсот грн. 00 коп.) надається не пізніше наступного дня після укладення Договору в наступному порядку: у розмірі 7405.55 грн. для погашення заборгованості Позичальника за договором про споживчий кредит №207877 від 04.11.2025 укладеним з Кредитодавцем; у розмірі 10594.45 грн. на № рахунку/картки Позичальника № НОМЕР_1 , у національній валюті (далі - рахунок Позичальника); у розмірі 4500.00 грн. шляхом погашення заборгованості Позичальника за комісією, нарахованою згідно п.2.5 індивідуальної частин; (п.2.2.1.), загальний строк кредитування за Договором складає 140 днів з 17.12.2025 р. (дата надання кредиту) по 06.05.2026 р. (п.2.6), проценти за користування кредитом нараховуються за ставкою 350,00 % річних, тип процентної ставки фіксована, проценти за користування кредитом нараховуються з дня наступного за днем отримання кредиту Позичальником протягом строку кредитування, зазначений в п. 2.6. цієї індивідуальної частини та/або графіком платежів, розмір процентної ставки незмінний (2.3), комісія за надання кредиту складає 24242.90 грн (п.2.7)
Денна процентна ставка складає: 24242.90 грн. (двадцять чотири тисячі двісті сорок дві грн. дев`яносто коп.) / 22500.00 грн. (двадцять дві тисячі п`ятсот грн. 00 коп.) / 140 днів * 100% = 0,7696%/день. (2.7.1); Орієнтовна реальна річна процентна ставка (загальні витрати за споживчим кредитом, виражені у процентах річних від загального розміру виданого кредиту) складає 10 357,16% річних (2.8.); Орієнтовна загальна вартість кредиту для Позичальника (сума загального розміру кредиту та загальних витрат Позичальника за кредитом) складає 46742.90 грн. (сорок шість тисяч сімсот сорок дві грн. дев`яносто коп.) (п.2.9.) (досліджено в електронному вигляді в системі «Електронний суд»).
17 грудня 2025 року ОСОБА_1 підписав одноразовим ідентифікатором hx763ceo паспорт споживчого кредиту (досліджено в електронному вигляді в системі «Електронний суд»).
Відповідно до ч. 2 ст. 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Згідно ч. 3 ст. 11 ЗУ «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Відповідно до абз. 3 ч. 1 ст. 12 ЗУ «Про електронну комерцію» якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Згідно п. 6 ч. 1 ст. 3 ЗУ «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
Отже, вищезазначений договір, укладений у відповідності до ч.12 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» є електронним договором, та вважається таким, що за правовим наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 16.12.2020 у справі №561/77/19.
На підставі ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до довідки про проведення взаємозаліку ТОВ «Фінансова компанія «КРЕДІПЛЮС» на підтвердження факту проведення взаємозаліку зобов`язань між сторонами в межах виконання умов кредитних договорів засвідчує, що відповідні операції були здійснені у встановленому порядку, а саме 17 грудня 202року в межах кредитного договору було перераховано 7405,55 грн на погашення заборгованості за Договором взаємозаліку 207877 від 04.11.2025, 10594,45 грн на картковий рахунок позичальника, 4500,00 грн комісія (досліджено в електронному вигляді в системі «Електронний суд»).
Як убачається з довідки ТОВ ФК «Кредіплюс» від 11.08.2026 року, 17.12.2025 року на рахунок ОСОБА_1 зараховано 10 594,45 грн (досліджено в електронному вигляді в системі «Електронний суд»).
Згідно довідки ТОВ «Фінансова компанія «КРЕДІПЛЮС», останнє повідомляє про успішність операції, згідно договору №1412/23 від 14.12.2022 укладеного з ТОВ «Фінансова компанія «Контрактовий дім», а саме: 21.06.2025 о 17:49 10926,30 грн зараховано на номер картки: НОМЕР_3 , призначення платежу: видача кредиту №188768 від 21.06.2025, клієнт: ОСОБА_1 (досліджено в електронному вигляді в системі «Електронний суд»).
Як вбачається з відповіді АТ «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК», на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПІП: НОМЕР_2 ) в банку випущена картка № НОМЕР_3 та інші картки. На зазначену картку за період від 17.12.2025 до 22.12.2025 було зарахування коштів у сумі 10594,45 грн. Номер телефону НОМЕР_4 є фінансовим номером телефону та знаходиться в анкетних даних ОСОБА_1 (РНОКНИИ: НОМЕР_2 ).
Отже, із досліджених доказів судом встановлено, що ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДІПЛЮС» виконало зобов`язання за кредитним договором та надало відповідачу кредит у розмірі встановленому договором.
З досліджених доказів судом встановлено, що ТОВ «КРЕДІПЛЮС» виконало зобов`язання за кредитним договором та наддало відповідачу кредит у розмірі встановленому договором.
Згідно ч. 2 ст. 1046 ЦК України договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Приймаючи до уваги те, що відповідач отримав кредитні кошти у розмірі встановленому кредитним договором, суд дійшов висновку, що договір між сторонами є укладеним.
Окрім того, суд констатує, що отримання відповідачем грошових коштів за договором підтверджує як укладання та підписання договору, так і погодження його істотних умов та реальне виконання договору.
03.04.2026 між ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДІПЛЮС» та ТОВ «Юніт Капітал» було укладено Договір факторингу № 03042026. Предметом Договору факторингу № 03042026 є відступлення прав вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги (досліджено в електронному вигляді в системі «Електронний суд»).
Згідно з витягом Реєстру прав вимоги № 3 від 03.06.2026 до Договору факторингу № 03042026, до ТОВ «Юніт Капітал» перейшло право вимоги до відповідача за кредитним договором № 213718 від 17.12.2025 (досліджено в електронному вигляді в системі «Електронний суд»).
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно з ч. 1 ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Як зазначено в ч. 1 ст. 1077 Цивільного кодексу Україниза договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Таким чином, право вимоги за кредитним договором №213718 від 17.12.2025 перейшло до ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» на підставі договору факторингу.
Згідно Виписки з особового рахунку за Кредитним договором № 213718 від 17.12.2025, заборгованість ОСОБА_1 станом на 15.08.2026 року становить: 47133,90 грн, яка складається з: 22500,00 грн - заборгованості за сумою кредиту; 19732,90 грн - заборгованості за процентами, 901,00 грн заборгованість за комісією, 4000,00 грн заборгованість за штрафними санкціями. Разом з тим, вимоги щодо стягнення штрафних санкцій у межах даного позову не заявляються, у зв`язку з чим загальний розмір грошових вимог до стягнення становить 43 133,90 грн (досліджено в електронному вигляді в системі «Електронний суд»).
Вирішуючи позовну вимогу в частині стягнення з відповідача на користь позивача 22500,00 грн- заборгованості по тілу кредиту, суд зазначає наступне.
Згідно із ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК, інших актів цивільного законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно зі ст. 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику в строк та в порядку, що встановлені договором.
На підставі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.
Судом встановлено, що згідно умов договору відповідач отримав кредит у розмірі 10 594,45 грн, також на картковий рахунок відповідач отримав грошові кошти в сумі 10 594,45 грн.
Проте, позивачем заявлено позовну вимогу про стягнення з відповідача на користь позивача 22500,00 грн - заборгованості по тілу кредиту, що не відповідає умовам договору та розміру отриманих відповідачем коштів.
Суд зауважує, що тіло кредиту - це основна сума грошей, яку позичальник отримує від банку чи іншої фінансової установи і яку зобов`язується повернути. Ця сума не включає відсотки, комісії та інші додаткові платежі.
Суд констатує, що представником позивача не надано суду доказів на підтвердження обставин, які б свідчили про укладення додаткових угод та отримання відповідачем коштів у більшому розмірі, ніж ті що передбачені кредитним договором.
Приймаючи до уваги те, що відповідач отримавши кредитні кошти в сумі 10 594,45 грн, доказів суду, які б підтверджували виконання зобов`язання з повернення заборгованості за основною сумою боргу не надав, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача підлягають частковому задоволенню та з відповідача на користь позивача підлягають стягненню заборгованість по тілу кредиту в сумі 10 594,45 грн.
Вирішуючи позовну вимогу в частині стягнення з відповідача на користь позивача 19732,90 грн суми заборгованості за відсотками, суд зазначає таке.
За ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Відповідно до ст.1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Отже, за приписом зазначеної статті нарахування процентів до дня повернення позики може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку користування кредитом та у розмірі встановленому договором.
Аналіз викладених норм матеріального права дозволяє дійти висновку про те, що після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється.
Також судом встановлено, що відповідач не надав суду доказів на підтвердження виконання зобов`язання зі сплати процентів за користування кредитними коштами в повному обсязі.
Приймаючи до уваги викладене, суд дійшов висновку, що з відповідача на користь позивача підлягають стягненню проценти у розмірі та за період встановлені кредитним договором в сумі 19732,90 грн, тому позов в цій частині підлягає задоволенню.
Вирішуючи позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача 901,00 грн комісії, суд зазначає наступне.
Згідно абз. 4 ч. 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.
Як встановлено судом з умов договору, пунктом 2.5 передбачена комісія за надання кредиту.
Згідно з частиною п`ятою статті 12 Закону «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.
Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду по справі №204/224/21 у постанові від 06 листопада 2023 року, дійшов висновку про те, що якщо в кредитному договорі банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування), то положення кредитного договору щодо обов`язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».
Приймаючи до уваги те, що у договорі ТОВ «Фінансова компанія «КРЕДІПЛЮС» не зазначило та позивач не надав доказів наявності, переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця пов`язані з видачою кредиту, суд дійшов висновку, що положення п. 2.5 Договору про споживчий кредит № 213718 є нікчемними відповідно до частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».
За таких обставин, суд дійшов висновку, що позовна вимога в частині стягнення з відповідача на користь позивача 901,00 грн заборгованості по комісії до задоволення не підлягає.
Вирішення питання стягнення судових витрат.
Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних із розглядом справи. До витрат, пов`язаних із розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України).
Згідно ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Як зазначено в п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Позивачем при подачі позову до суду було заявлено позовні вимоги в загальному розмірі 43133,90 грн, судом задоволено позовні вимоги на суму 30327,35 грн, що становить 70,31 % від ціни позову.
Позивачем при подачі позову до суду було сплачено судовий збір в розмірі 2662,40 грн, отже з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно розміру задоволених позовних вимог в сумі 1871,93 грн, що складає 70,31% від 2662,40 грн.
Як зазначено в ч. 3 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Як вбачається з матеріалів цивільної справи, Адвокатське бюро «Тимошенко та партнери» надавало правничу допомогу позивачу, вартість послуг становить 7000,00 грн (досліджено в електронному вигляді в системі «Електронний суд»).
Відповідно до ч. 6 ст. 137 ЦПК України, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідачем не подано суду клопотання про зменшення позовних вимог.
Разом з тим, відповідно до частини четвертої статті 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У постанові Верховного Суду від 28 вересня 2022 року у справі № 534/14/20 (провадження № 61-6638св22) зроблено висновки про те, що ЦПК України передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат: їх дійсність; необхідність; розумність їх розміру з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи. При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд має враховувати конкретні обставини справи, загальні засади цивільного законодавства та критерії відшкодування витрат на професійну правничу допомогу. При визначенні суми відшкодування витрат на професійну правничу допомогу суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Аналізуючи реальність (дійсність та необхідність), а також обґрунтованість розміру витрат на правничу допомогу, надану позивачу під час розгляду справи у суді першої інстанції, суд враховує, що адвокат це кваліфікований юрист з повною вищою юридичною освітою. При підготовці позовної заяви до суду про стягнення заборгованості за кредитним договором відсутня необхідність у вивченні та опрацюванні великої за обсягом законодавчої бази, що регулює спірні відносини, оскільки існує усталена судова практика, представник позивача участі в судових засіданнях не приймав.
За таких обставин, суд вважає, що розмір витрат на правничу допомогу в сумі 7000,00 грн є занадто завищеним, виходячи з критерію розумності та враховуючі конкретні обставини справи, тому суд дійшов висновку, що загальна вартість виконаних представником робіт (наданих послуг), які є реальними та необхідними становить 4000,00 грн.
Крім того, оскільки позов задоволено частково, витрати на професійну правничу допомогу, підлягають стягненню пропорційно до задоволених позовних вимог на суму 2812,4 грн, що складає 70,31% від 4000,00 грн.
Керуючисьст.ст. 12, 13, 141, 259, 263-265ЦПК України, суд,
УХВАЛИВ :
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , рнокпп: НОМЕР_2 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» (01133, місто Київ, бульвар Лесі Українки, будинок 34, офіс 333, Код ЄДРПОУ: 43541163) за Договором № 213718 від 17.12.2025:
10594,45 грн - заборгованість по тілу кредиту;
19732,90 грн - заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом,
а всього 30327,35 грн (тридцять тисяч триста двадцять сім гривні 35 копійок).
В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» судовий збір у сумі 1871,93 грн та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 2812,4 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів до Полтавського апеляційного суду.
Повне найменування сторін:
позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» (місцезнаходження: 01133, місто Київ, бульвар Лесі Українки, будинок 34, офіс 333, Код ЄДРПОУ: 43541163);
Відповідач: ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 ).
Суддя Ю. М. Свістєльнік
Оригінал: reyestr.court.gov.ua