Вирок від 15 листопада 2026 р. у справі №371/2176/26 — Миронівський районний суд Київської області

Суд: Миронівський районний суд Київської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Кримінальне

Категорія: Порушення недоторканності житла

Дата: 15 листопада 2026 р.

Справа: №371/2176/26

Суддя: Кириленко М. О.

Єдиний унікальний № 371/2176/26

Номер провадження № 1-кп/371/284/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" листопада 2026 р. м. Миронівка

Миронівський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного провадження кримінальне провадження № 12026116220000067, відомості щодо якого внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 01.09.2026, за обвинуваченням:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Київ, українки, громадянки України, зареєстрованої та фактично проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , яка не є депутатом, безробітної, незаміжньої, маюча вищу освіту, на утриманні неповнолітніх дітей немає, раніше не судимої,

у вчиненні кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч. 1 ст. 162 КК України,

встановив:

ОСОБА_3 31.08.2026, близько 21 год. 00 хв., перебувала у своєї знайомої ОСОБА_4 , за адресою: АДРЕСА_2 , де розпивали спиртні напої. В цей час у ОСОБА_3 виник протиправний умисел, спрямований на незаконне проникнення до господарства за адресою: АДРЕСА_3 , з метою завдання матеріальної шкоди власнику вказаного домогосподарства - ОСОБА_5 .

В подальшому 31.08.2026, приблизно о 21 год. 10 хв., ОСОБА_3 , прибула до домоволодіння по АДРЕСА_2 , де впевнилася, що в будинку нікого немає, оскільки скрізь було вимкнене світло. Після чого, ОСОБА_3 , реалізуючи свій протиправний умисел, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, порушуючи права потерпілого ОСОБА_5 , гарантовані ст. 30 Конституції України, яка гарантує право кожного громадянина на недоторканість житла чи іншого володіння особи, діючи умисно, усвідомлюючи, що її дії носять незаконний, протиправний характер, достовірно знаючи про відсутність власника домоволодіння, впевнилася у відсутності перепон до вчинення кримінального проступку, при цьому не маючи дозволу власника на знаходження та пересування по території зазначеного домоволодіння, відривши хвіртку, проникла у вказане господарство, чим вчинила незаконне проникнення до іншого володіння особи, тобто порушила гарантоване право власника потерпілого ОСОБА_5 на недоторканість його володіння.

Після чого, ОСОБА_3 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, продовжуючи свої умисні протиправні дії, знаючи, що власник вказаного домоволодіння на даний час відсутній, вирішила проникнути в приміщення будинку. Реалізуючи даний умисел ОСОБА_3 , підійшовши до вікна однієї з кімнат будинку, поштовхом обох рук, відкрила його та через вказане вікно проникла в середину будинку.

Перебуваючи вже в приміщенні будинку за адресою: АДРЕСА_3 , ОСОБА_3 , підсвічуючи ліхтариком власного мобільного телефону, почала ходити по кімнатах будинку, де відшукала одяг господарів, а саме: штани жіночі напівсинтетичні коричневого кольору та куртку жіночу напівсинтетичну коричневого кольору, які викинула через попередньо відкрите вікно.

В цей час сусід ОСОБА_6 посвітив на вказане приміщення будинку ліхтарем та вигукнув, що викликав працівників поліції. Злякавшись, ОСОБА_3 покинула приміщення будинку та підібравши раніше викинуті з будинку речі, побігла з місця вчинення кримінального правопорушення, при цьому не заподіяла матеріальної шкоди власнику вказаного житла.

Дії ОСОБА_3 кваліфікуються за ч. 1 ст. 162 КК України, як незаконне проникнення до житла та іншого володіння особи.

Прокурор Обухівської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_7 , посилаючись на те, що обвинувачена ОСОБА_3 беззаперечно визнала свою винуватість, не оспорює встановлені в результаті досудового розслідування обставини і згодна на розгляд обвинувального акта за її відсутності, у відповідності до ч. 1 ст. 302 КПК України, просить розглядати обвинувальний акт у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

Відповідно до заяви від 06.11.2026, обвинувачена ОСОБА_3 за участю захисника ОСОБА_8 не заперечує щодо розгляду обвинувального акту у спрощеному порядку, без проведення судового засідання, без її участі. Вимоги ч. 2 ст. 302 КПК України їй роз`яснено.

Потерпілий ОСОБА_5 своєю заявою від 06.11.2026 згоден та не заперечує щодо розгляду справи відносно ОСОБА_3 у спрощеному порядку, без проведення судового засідання. Вимоги ч. 2 ст. 302 КПК України йому роз`яснено.

Відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України, у разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.

Вивчивши обвинувальний акт та матеріали кримінального провадження, суд вважає, що вина ОСОБА_3 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 162 КК України, доведена повністю.

Дії обвинуваченої слід кваліфікувати за ч. 1 ст. 162 КК України - як незаконне проникнення до житла та іншого володіння особи.

Положеннями ч. 2 та ч. 3 ст. 381 КПК України передбачено, що суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акту. Спрощене провадження щодо кримінальних проступків здійснюється згідно із загальними правилами судового провадження, передбаченими цим Кодексом, з урахуванням положень цього параграфа.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 КК України визначено, що кримінальні правопорушення поділяються на кримінальні проступки і злочини.

Частиною 2 статті 12 КК України визначено, що кримінальним проступком є передбачене цим Кодексом діяння (дія чи бездіяльність), за вчинення якого передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або інше покарання, не пов`язане з позбавленням волі.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 12 КК України кримінальне правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_3 , є кримінальним проступком.

Відповідно до ч. 1 ст. 302 КПК України встановивши під час досудового розслідування, що підозрюваний беззаперечно визнав свою винуватість, не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини і згоден з розглядом обвинувального акту за його відсутності, а потерпілий, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, не заперечують проти такого розгляду, прокурор має право надіслати до суду обвинувальний акт, в якому зазначає клопотання про його розгляд у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

Вирішуючи питання про призначення обвинуваченій покарання, суд керується вимогами ст.ст. 65-67 КК України, роз`ясненнями, що містяться у постанові Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», та враховує позицію Європейського суду з прав людини, відповідно до якої покарання, як втручання держави в приватне життя особи, повинно спрямовуватись на досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та потребою захисту основоположних прав особи, воно має бути законним, тобто несвавільним, пропорційним, тобто не становити надмірного тягаря для особи, виходить з принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.

При визначенні виду та міри покарання обвинуваченій ОСОБА_3 , суд враховує характер та ступінь суспільної небезпеки вчиненого нею кримінального правопорушення, який відноситься до кримінального проступку, особу обвинуваченої, яка за місцем проживання характеризується добре, на обліку лікаря нарколога та лікаря психіатра не перебуває, раніше не судима.

Обставиною, що обтяжує покарання, є вчинення кримінального правопорушення у стані алкогольного сп`яніння.

До обставин, що пом`якшують покарання, суд відносить щире каяття.

Частиною першою статті 162 КК України визначено, що незаконне проникнення до житла та іншого володіння особи караються штрафом від п`ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на строк до трьох років.

При цьому відповідно до ч. 1 ст. 53 КК України штраф це грошове стягнення, що накладається судом у випадках і розмірі, встановлених в Особливій частині цього Кодексу, з урахуванням положень частини другої цієї статті.

Згідно з ч. 2 ст. 53 КК України розмір штрафу визначається судом залежно від тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та з урахуванням майнового стану винного в межах від тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

За вище встановлених обставин, суд вважає, що для виправлення ОСОБА_3 та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень, слід призначити покарання у виді штрафу в межах санкцій ч. 1 ст. 162 КК України, в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень 00 копійок.

Таке покарання, на переконання суду, відповідає положенням ст. 65-68 КК України та буде необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченої, попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень, відповідатиме особистості обвинуваченої та є достатнім для досягнення мети покарання відповідно до ст. 50 КК України.

Підстав для застосування відносно ОСОБА_3 положень ст.69, 69-1 КК України судом не встановлено.

Запобіжний захід щодо ОСОБА_3 в рамках даного кримінального провадження не обирався, підстав для обрання запобіжного заходу до набрання вироком суду законної сили, суд не вбачає.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлений.

Процесуальні витрати та речові докази відсутні.

Керуючись ст. ст. 373, 374, 381, 382, КПК України, суд,-

ухвалив:

Визнати ОСОБА_3 винуватою у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 162 КК України, та призначити її покарання у виді штрафу у розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень 00 копійок.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_3 не обирати.

Речові докази по справі відсутні.

Цивільний позов у кримінальному проваджені не пред`явлено.

Процесуальні витрати у кримінальному проваджені відсутні.

Відповідно до ч. 4 ст. 382 КПК України, копію вироку суду не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати всім учасникам судового провадження.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження.

Вирок суду може бути оскаржений до Київського апеляційного суду через Миронівський районний суд Київської області протягом тридцяти днів з дня отримання його копії, з урахуванням особливостей, передбачених ч. 1 ст. 394 КПК України.

Роз`яснити учасникам судового провадження, що вирок суду, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статтями 381 і 382 КПК України, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Суддя ОСОБА_1

Оригінал: reyestr.court.gov.ua