Суд: Києво-Святошинський районний суд Київської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: позики, кредиту, банківського вкладу, з них
Дата: 16 листопада 2026 р.
Справа: №369/3318/26
Суддя: Лапченко О. М.
Справа № 369/3318/26
Провадження № 2/369/9788/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 листопада 2026 року Києво-Святошинський районний суд Київської області у складі: головуючого судді Лапченко О.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
в с т а н о в и в:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 374746404 від 16 червня 2024 року в розмірі 17 340,79 грн, а також судових витрат зі сплати судового збору в розмірі 2662,40 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 16 червня 2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 374746404, відповідно до умов якого відповідачка отримала кредитні кошти та зобов`язалася повернути кредит і сплатити проценти за користування ним у порядку та строки, визначені договором. 28 листопада 2018 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено договір факторингу № 28/1118-01, відповідно до умов якого та на підставі Реєстру боржників № 302 від 17 вересня 2024 року до ТОВ «Таліон Плюс» перейшло право грошової вимоги до відповідачки за зазначеним кредитним договором. 27 лютого 2025 року між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу № 27/0225-01, на підставі якого та відповідно до Реєстру прав вимоги № 3 від 04 серпня 2025 року позивач набув право грошової вимоги до відповідачки за вказаним кредитним договором. Позивач зазначає, що відповідачка належним чином не виконала взятих на себе договірних зобов`язань, унаслідок чого утворилася заборгованість у загальному розмірі 17 340,79 грн, яка складається із заборгованості за основним боргом у розмірі 4 699,50 грн, заборгованості за процентами у розмірі 10 291,54 грн та неустойки у розмірі 2 349,75 грн. Посилаючись на те, що заборгованість за кредитним договором залишається непогашеною, позивач просить суд стягнути її з відповідачки у повному обсязі, а також понесені судові витрати.
Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області 23.02.2026 року відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Відповідач своїм правом на подачу відзиву не скористався.
За зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання відповідача направлялись ухвала про відкриття провадження та позовна заява з додатками, які повернулися на адресу суду з відміткою пошти.
Верховний Суд у постанові від 18.03.2021 у справі № 911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, в даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження №11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі №10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б).
Зважаючи на те, що судом вжито всіх можливих та розумних заходів щодо повідомлення відповідача про розгляд справи, та неподання у встановлений судом строк заяви із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження та/або клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін та/або письмового відзиву на позов, справа вирішується за наявними матеріалами у відповідності з нормою ч.5 ст.279 ЦПК України.
Дослідивши письмові матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов такого висновку.
Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках.
Зі змісту ч.1 ст.627 ЦК України вбачається, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Судом встановлено, що 16 червня 2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 укладено договір кредитної лінії № 374746404 в електронній формі.
Відповідно до умов кредитування кредитодавець зобов`язався надати позичальнику грошові кошти, а позичальник — повернути кредит та сплатити проценти за користування ним у порядку та строки, визначені договором.
Згідно з паспортом споживчого кредиту продукту «СМАРТ» до договору № 374746404 від 16 червня 2024 року сума кредитного ліміту становить 4 700,00 грн, строк кредитування — до 1826 днів, дисконтний період — 30 днів з можливістю продовження та поновлення, базова процентна ставка — 547,50 % річних. Тип процентної ставки — фіксована.
Паспорт споживчого кредиту містить відомості про умови кредитування, порядок повернення кредиту, розмір процентної ставки, орієнтовну загальну вартість кредиту та наслідки невиконання позичальником договірних зобов`язань.
Електронні документи містять персональні дані відповідачки, відомості про номер кредитного договору, дату його укладення, а також інформацію про направлення та введення відповідачкою одноразового ідентифікатора 16 червня 2024 року.
Відповідно до частини першої статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
Згідно зі статтею 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Відповідно до положень статей 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями та підписаний у встановленому законом порядку, за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Електронний підпис одноразовим ідентифікатором є одним із передбачених законом способів підписання електронного правочину.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно із частиною першою статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Факт виконання первісним кредитодавцем своїх зобов`язань за кредитним договором підтверджується платіжним дорученням від 16 червня 2024 року, відповідно до якого ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» здійснило перерахування грошових коштів у розмірі 4 700,00 грн на платіжну картку № НОМЕР_1 . У призначенні платежу зазначено номер кредитного договору, дату його укладення та відомості про відповідачку як отримувача кредитних коштів.
Таким чином, первісний кредитодавець виконав свої зобов`язання за кредитним договором, надавши відповідачці погоджену сторонами суму кредиту.
Відповідно до статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цивільного законодавства.
Згідно із частиною першою статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Відповідачка взяті на себе зобов`язання щодо своєчасного повернення кредитних коштів та сплати процентів за користування кредитом належним чином не виконала, унаслідок чого утворилася заборгованість.
28 листопада 2018 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено договір факторингу № 28/1118-01.
31 грудня 2020 року сторонами укладено додаткову угоду № 26 до зазначеного договору факторингу, відповідно до якої текст договору викладено в новій редакції.
Відповідно до відомостей Реєстру боржників № 302 від 17 вересня 2024 року до договору факторингу № 28/1118-01 право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 374746404 відступлено ТОВ «Таліон Плюс».
27 лютого 2025 року між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу № 27/0225-01, відповідно до умов якого ТОВ «Таліон Плюс» відступило позивачеві належні йому права грошової вимоги до боржників.
Згідно з Реєстром прав вимоги № 3 від 04 серпня 2025 року до зазначеного договору факторингу позивач набув право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 374746404 у загальному розмірі 17 340,79 грн, з яких 4 699,50 грн — заборгованість за основним боргом, 10 291,54 грн — заборгованість за процентами та 2 349,75 грн — неустойка.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно зі статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Таким чином, позивач є новим кредитором у зобов`язанні за кредитним договором № 374746404 від 16 червня 2024 року та набув право вимагати від відповідачки виконання зобов`язань за цим договором у межах належної до сплати заборгованості.
Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Наявність кредитних правовідносин між сторонами та факт надання відповідачці кредитних коштів підтверджуються кредитним договором, паспортом споживчого кредиту та платіжним дорученням від 16 червня 2024 року.
Заявлений позивачем розмір заборгованості за основним боргом становить 4 699,50 грн, за процентами — 10 291,54 грн, а загальна сума заборгованості за тілом кредиту та процентами становить 14 991,04 грн.
Водночас, вирішуючи позовні вимоги в частині стягнення неустойки в розмірі 2349,75 грн, суд виходить із такого.
Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові в разі порушення боржником зобов`язання.
Законом України від 15 березня 2022 року № 2120-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» Прикінцеві та перехідні положення ЦК України доповнено пунктом 18.
Відповідно до пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.
Крім того, зазначеною нормою встановлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, в Україні введено воєнний стан, строк дії якого неодноразово продовжувався.
Судом встановлено, що кредитний договір № 374746404 укладено 16 червня 2024 року, тобто в період дії воєнного стану.
Заявлена позивачем до стягнення неустойка в розмірі 2 349,75 грн нарахована у зв`язку з порушенням відповідачкою зобов`язань за кредитним договором.
Оскільки пунктом 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України прямо передбачено звільнення позичальника від обов`язку сплати неустойки за прострочення виконання грошового зобов`язання за кредитним договором у період дії воєнного стану, правові підстави для стягнення з відповідачки неустойки відсутні.
При цьому перехід права вимоги від первісного кредитодавця до позивача на підставі договорів факторингу не змінює правової природи відповідного платежу та не усуває встановленого законом звільнення позичальника від відповідальності.
Таким чином, позовні вимоги ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» про стягнення з ОСОБА_1 неустойки в розмірі 2349,75 грн задоволенню не підлягають.
З огляду на викладене суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. З відповідачки на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором № 374746404 від 16 червня 2024 року в загальному розмірі 14 991,04 грн, яка складається із заборгованості за основною сумою кредиту в розмірі 4 699,50 грн та заборгованості за процентами в розмірі 10 291,54 грн. У задоволенні позовних вимог про стягнення неустойки в розмірі 2 349,75 грн слід відмовити.
Відповідно до частини першої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних із розглядом справи.
Згідно з частиною першою статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
За подання позовної заяви позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2 662,40 грн. Загальний розмір заявлених позовних вимог становить 17 340,79 грн, з яких судом задоволено вимоги на суму 14 991,04 грн.
Враховуючи часткове задоволення позовних вимог, судовий збір підлягає стягненню з відповідачки на користь позивача пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Розмір судового збору, який підлягає стягненню з відповідачки, становить 2 301,63 грн (2662,40 грн ? 14 991,04 грн / 17 340,79 грн).
Отже, з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» підлягають стягненню судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 301 (дві тисячі триста одна) грн 63 коп.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 525-526, 530, 629, 1050, 1054 ЦК України, ст. 4-5, 11-13, 19, 76-81, 89, 128, 141, 211, 223, 258-259, 263-265, 268, 274 ЦПК України, суд, -
у х в а л и в:
позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором — задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (код ЄДРПОУ 35625014, місцезнаходження: 07400, Київська область, Броварський район, м. Бровари, вул. Лісова, буд. 2, IBAN № НОМЕР_3 в АТ «ТАСкомбанк») заборгованість за кредитним договором № 374746404 від 16 червня 2024 року в розмірі 14 991 (чотирнадцять тисяч дев`ятсот дев`яносто одна) грн 04 коп., а також судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 301 (дві тисячі триста одна) грн 64 коп.
У задоволенні решти позовних вимог — відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя - Лапченко О.М.
17.11.2026 року
Оригінал: reyestr.court.gov.ua