Рішення від 16 листопада 2026 р. у справі №154/3762/26 — Володимирський міський суд Волинської області

Суд: Володимирський міський суд Волинської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: споживчого кредиту

Дата: 16 листопада 2026 р.

Справа: №154/3762/26

Суддя: Пустовойт Т. В.

154/3762/26

2/154/2043/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

17.11.2026 Володимирський міський суд Волинської області під головуванням судді Пустовойт Т.В., при секретарі судового засідання Мазій І.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Володимирі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «Споживчий центр» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №18.08.2025-100000877 від 18.08.2025 у розмірі 12 050 грн, а також судових витрат.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 18.08.2025 між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір, відповідно до умов якого відповідачці надано кредит у розмірі 2 500 грн строком на 217 днів.

Позивач свої зобов`язання за договором виконав у повному обсязі, однак відповідачка належним чином взятих на себе зобов`язань не виконала, внаслідок чого станом на 31.08.2026 утворилася заборгованість у розмірі 12 050 грн, з яких: 2 500 грн — заборгованість за тілом кредиту, 3 875 грн — заборгованість за процентами, 225 грн — комісія за надання кредиту, 450 грн — комісія за обслуговування кредитної заборгованості, 5 000 грн — проценти, нараховані відповідно до ст. 625 ЦК України.

Просить стягнути з відповідачки зазначену заборгованість, сплачений судовий збір у розмірі 2 662,40 грн та витрати, пов`язані з надсиланням позовної заяви з додатками, у розмірі 120,18 грн.

Ухвалою Володимирського міського суду Волинської області від 08.09.2026 відкрито провадження у справі та призначено її розгляд у порядку спрощеного позовного провадження.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, у позовній заяві просив розгляд справи проводити за його відсутності, позовні вимоги підтримав у повному обсязі, проти заочного розгляду справи не заперечує.

Відповідачка в судове засідання не з`явилася, будучи належним чином повідомленою про дату, час та місце його проведення, причин неявки суду не повідомила, відзиву на позовну заяву не подала.

Ухвалою суду від 17.11.2026 відповідно до вимог ст. 280, 281 ЦПК України постановлено провести заочний розгляд справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши матеріали справи, суд доходить наступного висновку.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

Судом встановлено, що 18.08.2025 між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 в електронній формі укладено кредитний договір (кредитної лінії) №18.08.2025-100000877.

Відповідно до п. 2.2 договору електронний кредитний договір складається з пропозиції про укладення кредитного договору (оферти), заявки та відповіді позичальника про прийняття пропозиції (акцепту).

Згідно з п. 3.1 договору кредитодавець зобов`язується надати кредит позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти і комісії.

Відповідно до п. 1–4 заявки, яка є невід`ємною частиною кредитного договору, сума кредиту становить 2 500 грн, дата видачі кредиту — 18.08.2025, строк кредитування — 217 днів, кінцева дата повернення кредиту — 22.03.2026.

Пунктами 6, 7 заявки передбачено застосування фіксованої процентної ставки «Стандарт» у розмірі 1 % за один день користування кредитом протягом перших трьох чергових періодів та процентної ставки «Економ» у розмірі 0,5 % за один день користування кредитом протягом наступних чергових періодів.

Відповідно до п. 8 заявки комісія за надання кредиту становить 9 % від суми кредиту, тобто 225 грн.

Згідно з п. 9 заявки комісія за обслуговування кредитної заборгованості становить 225 грн у кожному з двох чергових періодів, наступних за першим черговим періодом.

Кредитний договір підписаний відповідачкою електронним підписом одноразовим ідентифікатором Е342.

Позивачем надано відомості щодо ідентифікації ОСОБА_1 через Систему BankID НБУ за допомогою АТ «Універсал Банк» від 01.05.2025, які містять її персональні дані, що відповідають відомостям, зазначеним у кредитному договорі. При цьому відомості BankID не містять коректного номера телефону позичальниці, а тому оцінюються судом у сукупності з іншими доказами.

Факт перерахування відповідачці кредитних коштів підтверджується листом ТОВ «Універсальні платіжні рішення» №1-1704 від 17.04.2026, відповідно до якого 18.08.2025 об 11 год. 57 хв. здійснено переказ коштів у розмірі 2 500 грн на платіжну картку №4966-80XX-XXXX-3164, номер транзакції 836522252, призначення платежу — видача за договором кредиту №18.08.2025-100000877.

Зазначені реквізити платіжної картки відповідають реквізитам, зазначеним у кредитному договорі.

Відповідно до наданого позивачем розрахунку заборгованості станом на 31.08.2026 відповідачка платежів на погашення кредиту не здійснювала.

Правова оцінка встановлених обставин

Відповідно до ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання не допускається, а зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства.

Згідно зі ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, воно підлягає виконанню у цей строк.

За змістом ст. 610, 612 ЦК України невиконання зобов`язання у встановлений договором строк є порушенням зобов`язання та свідчить про прострочення боржника.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, установлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 1048, 1049 ЦК України розмір і порядок одержання процентів установлюються договором, а позичальник зобов`язаний повернути отримані кошти у строк та в порядку, встановлених договором.

Щодо форми та укладення електронного кредитного договору

За змістом ст. 205, 207, 638, 1055 ЦК України кредитний договір може бути укладений у письмовій, у тому числі електронній, формі за умови досягнення сторонами згоди щодо всіх істотних умов договору.

Відповідно до ст. 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) та її прийняття (акцепту) і може бути підписаний електронним підписом одноразовим ідентифікатором.

Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 12.01.2021 у справі №524/5556/19.

Надані позивачем оферта, заявка, акцепт, відомості щодо ідентифікації відповідачки, підписання договору одноразовим ідентифікатором та документальне підтвердження перерахування кредитних коштів у своїй сукупності підтверджують факт укладення між сторонами кредитного договору та виконання кредитодавцем своїх зобов`язань.

Таким чином, суд доходить висновку, що вимога про стягнення з відповідачки заборгованості за тілом кредиту в розмірі 2 500 грн є обґрунтованою.

Щодо нарахування процентів за користування кредитом

Перевіривши наданий позивачем розрахунок заборгованості, суд встановив, що проценти за користування кредитом нараховані відповідно до погоджених сторонами процентних ставок:

- за період з 18.08.2025 по 18.11.2025 — 2 325 грн (2 500 грн ? 1 % ? 93 дні);

- за період з 19.11.2025 по 22.03.2026 — 1 550 грн (2 500 грн ? 0,5 % ? 124 дні).

Загальний розмір нарахованих процентів становить 3 875 грн.

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати 1 %.

Погоджена сторонами денна процентна ставка становить 0,72 %. При цьому загальна сума фактично нарахованих процентів та комісій становить 4 550 грн, що у співвідношенні до суми кредиту та строку кредитування відповідає денній процентній ставці приблизно 0,84 %, тобто не перевищує встановленого законом обмеження.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 28.03.2018 у справі №444/9519/12 зазначила, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування або пред`явлення вимоги відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України.

Судом встановлено, що проценти нараховані позивачем виключно в межах погодженого сторонами строку кредитування, а їх розмір відповідає умовам договору та є арифметично правильним.

Таким чином, вимога про стягнення процентів у розмірі 3 875 грн підлягає задоволенню.

Щодо стягнення комісій

Відповідно до ст. 1, 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням та поверненням кредиту.

Комісія за надання кредиту у розмірі 225 грн погоджена сторонами у п. 8 заявки та включена до загальних витрат за споживчим кредитом.

Факт надання кредиту шляхом перерахування коштів із залученням платіжної установи підтверджується листом ТОВ «Універсальні платіжні рішення» та договором про надання послуг з переказу коштів №ФК-П-2024/01-2.

Щодо комісії за обслуговування кредитної заборгованості суд зазначає, що відповідно до ст. 11 Закону України «Про споживче кредитування» кредитодавець зобов`язаний надавати споживачеві на його вимогу, але не частіше одного разу на місяць, інформацію щодо стану кредитної заборгованості безоплатно.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 13.07.2022 у справі №496/3134/19 зазначила, що встановлення плати за інформацію, яка відповідно до закону повинна надаватися споживачеві безоплатно, суперечить вимогам законодавства.

Разом із тим п. 9 заявки передбачено, що комісія за обслуговування кредитної заборгованості встановлена за забезпечення інформаційної підтримки позичальника, можливості здійснення платежів онлайн та у відділеннях, відновлення доступу до особистого кабінету, інформування про дати чергових платежів та надання консультаційних послуг.

При цьому договором прямо передбачено, що до зазначеної комісії не включено послуги, які кредитодавець зобов`язаний надавати позичальнику безоплатно відповідно до вимог законодавства.

Розмір комісій, порядок та періоди їх нарахування визначені договором, а самі нарахування не пов`язані з простроченням виконання відповідачкою кредитних зобов`язань.

За таких обставин суд доходить висновку про наявність підстав для стягнення комісії за надання кредиту в розмірі 225 грн та комісії за обслуговування кредитної заборгованості в розмірі 450 грн.

Щодо стягнення процентів, нарахованих відповідно до ст. 625 ЦК України

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, зобов`язаний на вимогу кредитора сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції та проценти річних, розмір яких визначається законом або договором.

Водночас Законом України від 15.03.2022 №2120-IX розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України доповнено пунктом 18, відповідно до якого у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ст. 625 ЦК України, а також від обов`язку сплати неустойки за прострочення виконання зобов`язання за кредитним договором.

Аналогічні гарантії передбачено п. 6-1 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування».

З наданого позивачем розрахунку вбачається, що проценти за ст. 625 ЦК України нараховані окремо від процентів за користування кредитом та виключно у зв`язку з простроченням відповідачкою виконання грошових зобов`язань.

Встановлення сторонами іншого розміру процентів річних не змінює правової природи таких нарахувань як міри цивільно-правової відповідальності.

Оскільки зазначені проценти нараховані за прострочення виконання кредитних зобов`язань у період дії воєнного стану, вимога про стягнення з відповідачки 5 000 грн процентів відповідно до ст. 625 ЦК України задоволенню не підлягає.

Відповідно до ст. 12, 13, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Оцінивши надані позивачем докази у їх сукупності відповідно до ст. 89 ЦПК України, враховуючи, що відповідачка належним чином зобов`язань за кредитним договором не виконала, доказів погашення заборгованості не надала, суд доходить висновку про часткове задоволення позову та стягнення з відповідачки заборгованості у розмірі 7 050 грн.

Щодо судових витрат

Позивачем при зверненні до суду сплачено судовий збір у розмірі 2 662,40 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №СЦ00142065 від 04.09.2026.

Крім того, позивачем понесено витрати, пов`язані з надсиланням відповідачці позовної заяви з додатками, у розмірі 120,18 грн, що підтверджується квитанцією поштової служби «Е-Пост» №2236320 від 03.09.2026 та описом вкладення.

Відповідно до ст. 133, 141 ЦПК України з відповідачки на користь позивача підлягають стягненню судові витрати пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а саме судовий збір у розмірі 1 557,67 грн та витрати, пов`язані з надсиланням позовної заяви, у розмірі 70,31 грн.

Доказів понесення витрат на професійну правничу допомогу на час ухвалення рішення позивачем не надано.

Керуючись ст. 12, 13, 76–81, 89, 133, 141, 223, 247, 259, 263–265, 280–282, 284, 289, 354 ЦПК України, ст. 205, 207, 525, 526, 530, 610, 612, 625, 629, 638, 1048, 1049, 1054, 1055, 1056-1, пунктом 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором — задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», код ЄДРПОУ 37356833, місцезнаходження: 01032, м. Київ, вул. Саксаганського, буд. 133-А, рахунок НОМЕР_2 в АТ КБ «ПриватБанк», МФО 305299, заборгованість за кредитним договором №18.08.2025-100000877 від 18.08.2025 у розмірі 7 050 (сім тисяч п`ятдесят) грн, з яких: 2 500 грн — заборгованість за тілом кредиту, 3 875 грн — заборгованість за процентами, 225 грн — комісія за надання кредиту, 450 грн — комісія за обслуговування кредитної заборгованості.

У задоволенні решти позовних вимог — відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» судовий збір у розмірі 1 557,67 грн та витрати, пов`язані з надсиланням позовної заяви з додатками, у розмірі 70,31 грн.

Загальна сума до стягнення становить 8 677 (вісім тисяч шістсот сімдесят сім) грн 98 коп.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідачки, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено в день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом установлених ЦПК України строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду.

Суддя: Тетяна Пустовойт

Оригінал: reyestr.court.gov.ua