Постанова від 15 листопада 2026 р. у справі №260/3887/24 — Восьмий апеляційний адміністративний суд

Суд: Восьмий апеляційний адміністративний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: осіб, звільнених з публічної служби

Дата: 15 листопада 2026 р.

Справа: №260/3887/24

Суддя: Іщук Лариса Петрівна

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 листопада 2026 рокум. ЛьвівСправа № 260/3887/24 пров. № А/857/32662/26

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді – Іщук Л. П.,

суддів – Обрізка І. М., Пліша М.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Закарпатського окружного адміністративного суду від 21 травня 2026 року (головуючий суддя Калинич Я.М., м. Ужгород) у справі №260/3887/24 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії,

в с т а н о в и в :

Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 19 липня 2024 року в справі №260/3887/24 зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області провести перерахунок (індексацію) та виплату пенсії ОСОБА_1 у відповідності до частини другої статті 42 Закону України №1058-ІV “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” шляхом послідовного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, в розмірі 7763,17 грн. на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,11 з 01.03.2021 року відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 22.02.2021 року №127 “Про додаткові заходи соціального захисту пенсіонерів у 2021 році”, на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,14 з 01.03.2022 року відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 року №118 “Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році”, на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,197 з 01.03.2023 відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 року №168 “Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році”, на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,0796 з 01.03.2024 року відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2024 року №185 “Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році” та у зв`язку з цим провести виплату недоотриманих сум пенсії, починаючи з 01.03.2021 року.

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 06.11.2024 апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області задоволено, а рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 19 липня 2024 року у справі №260/3887/24 скасовано та прийнято постанову, якою в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 відмовлено.

Постановою Верховного Суду від 17.04.2025 касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 19 липня 2024 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 06 листопада 2024 року скасовано. Прийнято нову постанову, якою визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області щодо відмови у проведенні індексації пенсії ОСОБА_1 із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,11, у розмірі 1,14, у розмірі 1,197 та у розмірі 1,0796. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області провести перерахунок (індексацію) та виплату пенсії позивача у відповідності до частини другої статті 42 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” від 09 липня 2003 року №1058-IV шляхом послідовного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, в розмірі 7763,17 грн на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,11 з 01 березня 2021 року відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України “Про додаткові заходи соціального захисту пенсіонерів у 2021 році” від 22 лютого 2021 року №127, на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,14 з 01 березня 2022 року відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України “Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році” від 16 лютого 2022 року №118, на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,197 з 01 березня 2023 року відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України “Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році” від 24 березня 2023 року №168, на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,0796 з 01 березня 2024 року відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України “Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році” від 24 лютого 2024 року №185 та у зв`язку з цим провести виплату недоотриманих сум пенсії, починаючи з 10 грудня 2023 року. Позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області за період з 01 березня 2021 року по 09 грудня 2023 року залишено без розгляду.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 08 січня 2026 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення Верховного Суду від 17 квітня 2026 року у справі №260/3887/24 відмовлено.

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 14 квітня 2026 року задоволено заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення та зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області подати до Закарпатського окружного адміністративного суду звіт про виконання рішення Верховного Суду від 17 квітня 2026 року у справі №260/3887/24 протягом тридцяти днів з дня отримання копії ухвали.

12 травня 2026 року на адресу Закарпатського окружного адміністративного суду надійшов звіт про виконання рішення у справі №260/3887/24, у якому зазначено, що рішення Верховного Суду щодо проведення послідовної індексації пенсії з урахуванням коефіцієнтів збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в розмірі 7763,17 грн., з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії у розмірі 1,11; 1,14; 1,197; 1,0796, з 10 грудня 2023 року виконано.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 21 травня 2026 року прийнято звіт Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області виконання судового рішення у справі №260/3887/24.

Як вбачається із змісту оскаржуваної ухвали, свої висновки суд обґрунтовував тим, що перерахунок пенсії ОСОБА_1 на виконання рішення Верховного Суду проведено в межах зобов`язань, визначених даним судовим рішенням.

Не погодившись із вказаною ухвалою, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу суду першої інстанції скасувати.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що з 01.03.2025 пенсійний орган припинив нарахування індексації на виконання судового рішення, застосувавши коефіцієнт збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2017-2019 роки у розмірі 1,115 — без урахування попередніх індексацій за 2022, 2023 та 2024 роки. Зазначає, що суд першої інстанції не навів висновків щодо того, що коефіцієнти збільшення за 2021 рік у розмірі 1,11, за 2022 рік у розмірі 1,14, за 2023 рік у розмірі 1,197, за 2024 рік у розмірі 1,0796 не повинні враховуватися при здійсненні перерахунку пенсії позивача з 01.03.2025.

Апеляційний розгляд справи здійснено згідно ч.2 ст.312 КАС України в порядку письмового провадження за правилами ст.311 КАС України без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів при наданні оцінки законності та обгрунтованості оскаржуваної ухвали виходить з наступного.

Відповідно до Конституції України основними засадами судочинства є обов`язковість судового рішення (стаття 129). Суд ухвалює рішення іменем України, а судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд (стаття 1291 Основного Закону України).

Ці норми Конституції України знайшли своє вираження в процесуальному законодавстві України. Згідно зі статтею 14 КАС України судове рішення, яким закінчується розгляд справи в адміністративному суді, ухвалюється іменем України. Судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Відповідно до ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України. Суб`єктами, на яких поширюється обов`язковість судових рішень являються всі органи державної влади і органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, посадові чи службові особи та громадяни.

Згідно із ч. 2 ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.

Відповідно до статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Відповідно до частини першої статті 381-1 Кодексу адміністративного судочинства України судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснює суд, який розглянув справу як суд першої інстанції.

За приписами частини першої статті 382 КАС України суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб`єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Таким чином, рішення суду, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, а виконання рішення забезпечується, зокрема, і шляхом встановлення судового контролю у вигляді подання звіту про виконання судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 382-3 КАС України за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту, яку може бути оскаржено в апеляційному порядку за правилами частини п`ятої статті 382-1 цього Кодексу. Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.

Згідно із частиною 2 статті 382-3 КАС України суд відмовляє у прийнятті звіту, якщо суб`єктом владних повноважень не наведено обґрунтовані обставини, які ускладнюють виконання судового рішення, або заходи, які вживаються ним для виконання судового рішення, на переконання суду, є недостатніми для своєчасного та повного виконання судового рішення.

Як встановлено, зобов`язальна частина постанови Верховного Суду від 17.04.2025 у даній справі містить вимогу для відповідача про проведення перерахунку та виплати пенсії у відповідності до частини другої статті 42 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” від 09 липня 2003 року №1058-IV шляхом послідовного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, в розмірі 7763,17 грн на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,11 з 01 березня 2021 року відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України “Про додаткові заходи соціального захисту пенсіонерів у 2021 році” від 22 лютого 2021 року №127, на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,14 з 01 березня 2022 року відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України “Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році” від 16 лютого 2022 року №118, на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,197 з 01 березня 2023 року відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України “Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році” від 24 березня 2023 року №168, на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,0796 з 01 березня 2024 року відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України “Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році” від 24 лютого 2024 року №185 та у зв`язку з цим провести виплату недоотриманих сум пенсії, починаючи з 10 грудня 2023 року.

Зі змісту звіту відповідача вбачається, що на виконання цієї постанови ГУ ПФУ в Закарпатській області здійснило перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 10 грудня 2023 року. Розмір пенсії з 10.12.2023 року становить 4804,14 грн., з 01.03.2024 року 5183,94 грн., з 01.09.2024 року 5468,07 грн. та з 16.10.2024 року 5468,07 грн.

При здійсненні перерахунку пенсії з 10.12.2023 року (на виконання рішення суду) пенсія ОСОБА_1 обчислена: середньомісячний заробіток: 12695,57 = 7763,17 х 1,11 х 1,14 х 1,197 х 1,07967 (індивідуальний коефіцієнт для обчислення) розмір пенсії за віком (ст.27) 12695,57 х 0,37583 (коефіцієнт стажу) = 4771,38 грн., доплата за понаднормативний стаж (за 2 роки) - 32,76 грн. Загальний розмір пенсії - 4804,14 грн.

Розрахунок пенсії з 01.03.2024 року (на виконання рішення суду) середньомісячний заробіток: 13706,14 = 7763,17 х 1,11 Ч 1,14 х 1,197 х 1,0796 х 1,07967 (індивідуальний коефіцієнт для обчислення) розмір пенсії за віком (ст.27) 13706,14 х 0,37583 (коефіцієнт стажу) = 5151,18 грн. доплата за понаднормативний стаж (за 2 роки) - 32,76 грн. Загальний розмір пенсії - 5183,94 грн.

Розрахунок пенсії з 01.09.2024 року (зміна стажу) середньомісячний заробіток: 13706,14 = 7763,17 х 1,11 х 1,14 х 1,197 х 1,0796 х 1,07967 (індивідуальний коефіцієнт для обчислення) розмір пенсії за віком (ст.27) 13706,14 х 039417 (коефіцієнт стажу) - 5402,55 грн. доплата за понаднормативний стаж - 65,52 грн. Загальний розмір пенсії - 5468,07 грн.

Таким чином, суд першої інстанції обгрунтовано вказав, що боржником виконано рішення суду в межах зобов`язань, визначених судовим рішенням.

Наведене не заперечується скаржником, проте доводи скаржника зводяться до незгоди з непроведенням індексації з 01.03.2025 із застосуванням коефіцієнта збільшення 1,115 відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 25.02.2025 № 209 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році".

Колегія суддів звертає увагу, що такі доводи не були предметом розгляду справи №260/3887/24, відтак не охоплюються предметом судового контролю за виконанням постанови Верховного Суду від 17.04.2025 у даній справі.

Предметом розгляду даної справи були протиправні дії відповідача щодо відмови у проведенні індексації пенсії ОСОБА_1 із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,11 з 01 березня 2021 року, у розмірі 1,14 з 01 березня 2022 року, у розмірі 1,197 з 01 березня 2023 року та у розмірі 1,0796 з 01 березня 2024 року.

Враховуючи наведені обставини, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для прийняття поданого боржником звіту про виконання постанови Верховного Суду від 17.04.2025 у даній справі.

З врахуванням вищенаведеного, апеляційний суд вважає, що доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку про порушення судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права, що відповідно до статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а ухвали суду - без змін.

Керуючись статтями 311, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України,

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Закарпатського окружного адміністративного суду від 21 травня 2026 року у справі №260/3887/24 – без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини п`ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддяЛ. П. Іщук

суддіІ. М. Обрізко

М.А. Пліш

Оригінал: reyestr.court.gov.ua