Суд: Восьмий апеляційний адміністративний суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: зупинення, відмова в реєстрації податкових накладних
Дата: 15 листопада 2026 р.
Справа: №140/11521/24
Суддя: Кухтей Руслан Віталійович
ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 листопада 2026 рокум. ЛьвівСправа № 140/11521/24 пров. № А/857/19479/25
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі :
головуючого судді : Кухтея Р.В.,
суддів : Носа С.П., Шевчук С.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження у м. Львові апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Волинській області на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 09 квітня 2025 року (ухвалене головуючим суддею Волдінером Ф.А. в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження у м. Луцьку) у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кондитерська фабрика "Нектар-1" до Головного управління ДПС у Волинській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії,
в с т а н о в и в :
Товариство з обмеженою відповідальністю «Кондитерська фабрика «Нектар-2» (далі - ТзОВ «Кондитерська фабрика «Нектар-2», Товариство, позивач) звернулося в суд із адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Волинській області (далі - ГУ ДПС), Державної податкової служби України (далі - ДПС України), в якому просило визнати протиправними та скасувати рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування (ПН/РК) в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН, Реєстр) ГУ ДПС (далі - Комісія ГУ ДПС) №11509303/42483694 від 30.07.2024 про відмову в реєстрації ПН №34 від 23.10.2023 в ЄРПН, №11509304/42483694 від 30.07.2024 про відмову в реєстрації ПН №34 від 22.11.2023 в ЄРПН, №11509305/42483694 від 30.07.2024 про відмову в реєстрації ПН №24 від 15.12.2023 в ЄРПН, №11509307/42483694 від 30.07.2024 про відмову в реєстрації ПН №33 від 20.12.2023 в ЄРПН, №11509306/42483694 від 30.07.2024 про відмову в реєстрації ПН №35 від 22.12.2023 в ЄРПН, №11509308/42483694 від 30.07.2024 про відмову в реєстрації ПН №40 від 28.12.2023 в ЄРПН, №11509310/42483694 від 30.07.2024 про відмову в реєстрації ПН №9 від 09.01.2024 в ЄРПН, №11509309/42483694 від 30.07.2024 про відмову в реєстрації ПН №16 від 15.01.2024 в ЄРПН, №11509311/42483694 від 30.07.2024 про відмову в реєстрації ПН №18 від 15.01.2024 в ЄРПН, №11509312/42483694 від 30.07.2024 про відмову в реєстрації ПН №27 від 17.01.2024 в ЄРПН, №11509313/42483694 від 30.07.2024 про відмову в реєстрації ПН №30 від 23.01.2024 в ЄРПН, №11509314 /42483694 від 30.07.2024 про відмову в реєстрації ПН №29 від 23.01.2024 в ЄРПН, №11509315/42483694 від 30.07.2024 про відмову в реєстрації ПН №36 від 31.01.2024 в ЄРПН, №11509318/42483694 від 30.07.2024 про відмову в реєстрації ПН №6 від 07.02.2024 в ЄРПН, №11509320/42483694 від 30.07.2024 про відмову в реєстрації ПН №11 від 09.02.2024 в ЄРПН, №11509319/42483694 від 30.07.2024 про відмову в реєстрації ПН №13 від 13.02.2024 в ЄРПН, №11509317/42483694 від 30.07.2024 про відмову в реєстрації ПН №14 від 13.02.2024 в ЄРПН, №11509316/42483694 від 30.07.2024 про відмову в реєстрації ПН №17 від15.02.2024 в ЄРПН, №11509321/42483694 від 30.07.2024 про відмову в реєстрації ПН №4 від 05.05.2024 в ЄРПН, №11509322/42483694 від 30.07.2024 про відмову в реєстрації ПН №23 від 16.02.2024 та зобов`язати ДПС України зареєструвати їх в ЄРПН.
Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 09.04.2025 позовні вимоги були задоволені повністю.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, ГУ ДПС подало апеляційну скаргу, в якій через неправильне застосування норм матеріального та порушення норм процесуального права просить його скасувати та ухвалити постанову, якою відмовити Товариству у задоволенні позовних вимог повністю.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що на підтвердження фактичного здійснення господарських операцій, підприємство повинно мати відповідні первинні документи, які мають бути належно оформленими, містити всі необхідні реквізити, бути підписані уповноваженими особами та, які в сукупності з встановленими обставинами справи, зокрема і щодо можливостей здійснення господарюючими суб`єктами відповідних операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна, обсягу матеріальних та трудових ресурсів, економічно необхідних для виконання умов, обумовлених договорами, мають свідчити про беззаперечний факт реального вчинення господарських операцій, що і є підставою для формування платником податкового обліку.
Позивач не скористався правом подачі відзиву на апеляційну скаргу у встановлений судом строк.
Згідно п.3 ч.1 ст.311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши наявні по справі матеріали та доводи апеляційної скарги в їх сукупності, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін, виходячи з наступного.
З матеріалів справи видно, що Товариство зареєстроване 19.09.2018 як юридична особа, видами діяльності якого є: 10.72 Виробництво сухарів і сухого печива; виробництво борошняних кондитерських виробів, тортів і тістечок тривалого зберігання (основний); 10.82 виробництво какао, шоколаду та цукрових кондитерських виробів; 46.36 Оптова торгівля цукром, шоколадом і кондитерськими виробами; 46.39 Неспеціалізована оптова торгівля продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами.
25.09.2023 ТОВ «КФ Нектар-1» (постачальник) та ТОВ «Атомсервіс» (покупець) укладено договір поставки №25/09-7, відповідно до умов якого постачальник прийняв на себе зобов`язання поставляти і передавати у власність покупця, а Покупець зобов`язався приймати та оплачувати товари за ціною та в асортименті, погоджених сторонами в специфікаціях, та/або замовленнях покупця, і в кількостях передбачених замовленнями на товар.
За наслідками господарських операцій з ТОВ «Атомсервіс» з поставки товару «вафлі «Артек Літній», «Лимонні» (далі – вафлі) ТОВ «КФ Нектар-1» складено та подано до реєстрації в ЄРПН такі ПН:1) №6 від 07.02.2022 на загальну суму 20125,00 грн, в т.ч ПДВ 4025,00 грн;2) №9 від 09.01.2024 на загальну суму 57500,00 грн, в т.ч ПДВ 11500,00 грн;3) №11 від 09.02.2024 на загальну суму 115000,00 грн, в т.ч ПДВ 23000,00 грн;4) №14 від 13.02.2024 на загальну суму 57212,50 грн, в т.ч ПДВ 11442,50 грн;5) №16 від 15.01.2024 на загальну суму 207996,00 грн, в т.ч ПДВ 34666,00 грн;6) №17 від 15.02.2024 на загальну суму 347988,00 грн, в т.ч ПДВ 57998,00 грн;7) №18 від 15.01.2024 на загальну суму 277992,00 грн, в т.ч ПДВ 46332,00 грн;8) №23 від 16.02.2024 на загальну суму 34500,00 грн, в т.ч ПДВ 5750,00 грн;9) №24 від 15.12.2023 на загальну суму 13547,20 грн, в т.ч ПДВ 22541,20 грн;10) №29 від 23.01.2024 на загальну суму 138597,60 грн, в т.ч ПДВ 23099,60 грн;11) №30 від 23.01.2024 на загальну суму 68655,00 грн, в т.ч ПДВ 11442,50 грн;12) №33 від 20.12.2023 на загальну суму 21390,00 грн, в т.ч ПДВ 3565,00 грн;13) №34 від 22.11.2023 на загальну суму 165600,00 грн, в т.ч ПДВ 27600,00 грн;14) №34 від 23.10.2023 на загальну суму 75900,00 грн, в т.ч ПДВ 12650,00 грн;15) №4 від 05.02.2024 на загальну суму 208494,00 грн, в т.ч ПДВ 34749,00 грн;16) №13 від 13.02.2024 на загальну суму 31099,80 грн, в т.ч ПДВ 5183,30 грн;17) №27 від 17.01.2024 на загальну суму 27600,00 грн, в т.ч ПДВ 4600,00 грн;18) №35 від 22.12.2023 на загальну суму 266593,44 грн, в т.ч ПДВ 44432,24 грн;19) №36 від 31.01.2024 на загальну суму 55399,20 грн, в т.ч ПДВ 9233,20 грн;20) №40 від 28.12.2023 на загальну суму 72038,88 грн, в т.ч ПДВ 12006,48 грн.
Згідно із квитанціями реєстрація вказаних ПН була зупинена з таких підстав: ПН складена та подана платником податку, який відповідає пункту 1, 8 Критеріїв ризиковості платника податку; запропоновано надати пояснення та копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН.
25.07.2024 ТОВ «КФ Нектар-1» подало повідомлення №1 про подання пояснень та копій документів щодо ПН/РК, реєстрацію яких зупинено (а саме по ПН №34 від 23.10.2023, №34 від 22.11.2023, №24 від 15.12.2023, №33 від 20.12.2023, №35 від 22.12.2023, №40 від 28.12.2023, №9 від 09.01.2024, №16 від 15.01.2024, №18 від 15.01.2024, №27 від 17.01.2024, №30 від 23.01.2024, №29 від 23.01.2024, №36 від 31.01.2024, №6 від 07.02.2024, №11 від 09.02.2024, №13 від 13.02.2024, №14 від 13.02.2024, №17 від 15.02.2024, №4 від 05.02.2024, №23 від 16.02.2024), кількість додатків 41, у графі пояснення зазначено: «пояснення у додатку №1».
30.07.2024 Комісією ГУ ДПС прийнято рішення про відмову у реєстрації ПН, а саме : №11509303/42483694 від 30.07.2024, №11509304/42483694 від 30.07.2024, №11509305/42483694 від 30.07.2024, №11509307/42483694 від 30.07.2024, №11509306/42483694 від 30.07.2024, №11509308/42483694 від 30.07.2024, №11509310/42483694 від 30.07.2024, №11509309/42483694 від 30.07.2024, №11509311/42483694 від 30.07.2024, №11509312/42483694 від 30.07.2024, №11509313/42483694 від 30.07.2024, №11509314/42483694, №11509315/42483694 від 30.07.2024, №11509318/42483694 від 30.07.2024, №11509320/42483694 від 30.07.2024, №11509319/42483694 від 30.07.2024, №11509317/42483694 від 30.07.2024, №11509316/42483694 від 30.07.2024, №11509321/42483694 від 30.07.2024, №11509322/42483694 від 30.07.202 - у зв`язку з наданням платником податку копій документів, складених із порушенням законодавства. У графі «додаткова інформація» оскаржуваних рішень зазначено: «непідтвердження операцій з транспортування».
Вважаючи оспорювані рішення протиправними, Товариство звернулося до адміністративного суду з вимогою про їх скасування та зобов`язання вчинити дії по реєстрації спірних ПН.
Задовольняючи позовні вимоги у повному обсязі, суд першої інстанції виходив з того, що оскаржувані рішення Комісії ГУ ДПС прийняті без наявності правових та фактичних підстав, позаяк платник надав пояснення та первинні документи щодо господарських операцій, по яких складені ПН, та поданих після зупинення реєстрації спірних ПН позивачем вказаних вище первинних документів є достатньо для прийняття рішення про реєстрацію ПН в ЄРПН. Вказані первинні документи відповідають встановленим вимогам щодо форми та змісту, у суду відсутні підстави ставити під сумнів достовірність відображених у цих документах даних про господарські операції, передбачених законом підстав для позбавлення права позивача на реєстрацію спірних ПН в ЄРПН судом під час розгляду цієї справи не встановлено.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, вважає їх вірними та такими, що ґрунтуються на правильному застосуванні норм матеріального права та з дотриманням норм процесуального права, а також при повному, всебічному та об`єктивному з`ясуванні всіх обставин, що мають значення для справи, виходячи з наступного.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулюються ПК України, який визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
У силу вимог підп. «а» та «б» підп.185.1 ст.185 ПК України, об`єктом оподаткування податком на додану вартість є, зокрема, операції платників податків з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу та постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.
Згідно абз.абз.1-3 п.187.1 ст.187 ПК України, датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.
Як установлено п.201.1 ст.201 ПК України, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Абзацом 1 п.201.7 ст.201 ПК України передбачено, що податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).
Згідно абз.1 п.201.10 ст.201 ПК України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Відповідно до абз.5 п.201.10 ст.201 ПК України, підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.
За змістом абз.10 п.201.10 ст.201 ПК України, якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.
Згідно абз.22 п.201.10 ст.201 ПК України, порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Підпунктом 14.1.160 п.14.1 ст.14 ПК України визначено, що єдиний реєстр податкових накладних - реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.
Механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї, до Єдиного реєстру податкових накладних визначений Порядком ведення Єдиного реєстру податкових накладних, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України №1246 від 29.12.2010 (далі – Порядок №1246).
За змістом абз.2 п.2 Порядку №1246, податкова накладна - електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі - платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України (далі - Кодекс) в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.
Відповідно до п.8 Порядку №1246, податкова накладна та/або розрахунок коригування складаються та реєструються постачальником (продавцем) - платником податку, крім випадків, визначених пунктом 9 цього Порядку.
Згідно п.12 Порядку №1246, після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності кваліфікованого електронного підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України «Про електронний цифровий підпис», «Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.
Пунктами 13-14 Порядку №1246 передбачено, що за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДФС.
Згідно п.17 Порядку №1246, у разі зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування формується квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Така квитанція одночасно надсилається постачальнику (продавцю) та отримувачу (покупцю) - платнику податку.
Відповідно до п.201.16 ст.201 ПК України, реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України №1165 від 11.12.2019 затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – Порядок №1165).
Згідно п.5 Порядку №1165, платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2). Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).
Відповідно до абз.1 п.6 Порядку №1165, у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.
Згідно п.7 Порядку №1165, у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.
Перелік критеріїв ризиковості здійснення операцій наведений в Додатку 3 до цього ж Порядку.
Відповідно до п.п.10, 11 Порядку №1165, у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.
У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складання податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.
Як видно з матеріалів справи, підставами для зупинення реєстрації спірних ПН слугувало те, що ПН складені та подані платником податку, який відповідає пункту 1, 8 Критеріїв ризиковості платника податку; запропоновано надати пояснення та копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН.
25.07.2024 Товариство подало повідомлення №1 про подання пояснень та копій документів щодо ПН/РК, реєстрацію яких зупинено (а саме по ПН №34 від 23.10.2023, №34 від 22.11.2023, №24 від 15.12.2023, №33 від 20.12.2023, №35 від 22.12.2023, №40 від 28.12.2023, №9 від 09.01.2024, №16 від 15.01.2024, №18 від 15.01.2024, №27 від 17.01.2024, №30 від 23.01.2024, №29 від 23.01.2024, №36 від 31.01.2024, №6 від 07.02.2024, №11 від 09.02.2024, №13 від 13.02.2024, №14 від 13.02.2024, №17 від 15.02.2024, №4 від 05.02.2024, №23 від 16.02.2024), кількість додатків 41, у графі пояснення зазначено: «пояснення у додатку №1».
За змістом оспорюваних рішень, підставою для відмови у реєстрації спірних ПН слугувало наданням платником податку копій документів, складених із порушенням законодавства. У графі «додаткова інформація» оскаржуваних рішень зазначено: «непідтвердження операцій з транспортування».
Колегія суддів зазначає, що позивач надіслав відповідачу пояснення щодо ПН, реєстрацію яких було зупинено.
При цьому, до скерованого Товариством повідомлення, долучено усі наявні первинні документи, які підтверджують здійснення позивачем господарських операцій. Натомість ГУ ДПС не взято до уваги поданий пакет документів.
Колегія суддів зазначає, що надані позивачем письмові пояснення з копіями первинних та інших документів повністю відображають зміст господарської операції позивача та були достатніми для прийняття податковим органом рішення про реєстрацію податкової накладної.
Колегія суддів враховує, що у постанові від 20.04.2023 по справі №380/4746/22 Верховний Суд за наслідками аналізу положень Порядку №520 зазначив, що можливість надання платником податків переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання ПН/РК прямо залежить від чіткого визначення податковим органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків з зазначенням необхідності надання документів за переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації ПН/РК, а не довільно, на власний розсуд.
При цьому, Верховний Суд у постанові від 05.01.2021 по справі №640/11321/20 зазначив, що незважаючи на те, що затверджена Порядком №1165 форма рішення, яка не передбачає конкретизації підстав у разі відповідності пунктам 1-8 критеріїв ризиковості платника податку, не скасовує обов`язок податкового органу необхідності доказування, передбаченого ч.2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України.
Однак, як видно зі змісту квитанції контролюючий орган не конкретизував які саме документи необхідно надати платнику податків та чого мають стосуватися пояснення такого платника податків для того, щоб реєстрація спірного розрахунку коригування стала можливою, що свідчить про невідповідність сформованої квитанції вимогам, які встановлені у п.11 Порядку №1165.
Колегія суддів зазначає, що недотримання принципу правової визначеності під час зупинення реєстрації розрахунку коригування призвело до необізнаності платника податків щодо вичерпного переліку необхідних документів, які він повинен був надати контролюючому органу, внаслідок чого у відповідача виникла можливість прояву нічим не обмеженої дискреції. Вказане призвело до прояву суб`єктом владних повноважень негативного розсуду, внаслідок чого платник податків не зміг належним чином виконати свої обов`язки, мета яких – реєстрація ПН/РК.
Вказане узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 23.05.2023 по справі №500/770/21.
Отже, контролюючий орган безпідставно зупинив реєстрацію ПН у ЄРПН.
Відповідно до п.2 Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №520 від 12.12.2019 (далі – Порядок №520), прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС.
Згідно п.4 Порядку №520, у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі.
За змістом п.5 Порядку №520, перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи, інвентаризаційні описи, у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.
Колегія суддів враховує, що вжите у цій нормі словосполучення «може включати» переконує, що у кожному окремому випадку перелік таких документів є індивідуальним.
Саме тому форма рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних, передбачена у додатку до Порядку №520, чітко встановлює, що «документи, які не надано» необхідно підкреслити. А, отже, контролюючий орган повинен визначити конкретно ті документи, яких не надано платником податків.
Відповідно до п.9, 10, 11 Порядку №520, письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня.
Комісія регіонального рівня приймає рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі за формою згідно з додатком до цього Порядку.
Комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі: ненадання/часткового надання додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, при отриманні Повідомлення; та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.
Колегія суддів зазначає, що первинні документи, оформлені позивачем в рамках господарських відносин з контрагентом, копії яких надані разом із поясненнями для прийняття рішення щодо реєстрації ПН, складені у відповідності до вимог законодавства та є первинними документами, які засвідчують факт реального виконання позивачем та його контрагентом господарських зобов`язань.
Надаючи правову оцінку оспорюваним рішенням, слід зазначити, що контролюючий орган визначив лише загальні підстави їх прийняття, не зазначивши конкретної інформації щодо причин та підстав. Адже контролюючий орган не сформував конкретних вимог щодо необхідності подання вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання ПН/РК, не вказав яких саме документів не надано та яких саме документів не вистачає для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК. Крім того, контролюючий орган жодним чином не вказав, чому саме надані позивачем пояснення та первинні документи не враховані ним при прийнятті оспорюваних рішень.
Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як актів правозастосування є їх обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення суб`єктом владних повноважень конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.
Беручи до уваги те, що оспорюване рішення контролюючого органу є правовим актом індивідуальної дії, колегія суддів констатує невідповідність такого рішення критеріям чіткості та зрозумілості, що породжує його неоднозначне трактування, які, у свою чергу, перешкоджають платнику податків своєчасно і повністю виконати власні обов`язки та скористатися своїми правами, передбаченими податковим законодавством, що регулює порядок реєстрації ПН/РК.
У контексті викладеного колегія суддів також звертає увагу на те, що Верховний Суд неодноразово, зокрема у постановах від 28.06.2022 по справі №380/9411/21, від 07.12.2022 по справі №500/2237/20 та ряді інших наголошував на тому, що здійснення моніторингу відповідності ПН/РК критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. Здійснення моніторингу не повинно підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу. Приймаючи рішення про реєстрацію ПН/РК, контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарської операцій позивача на предмет їх реальності. Змістовна оцінка господарської операції може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки, підстави та порядок проведення якої визначено нормами Податкового кодексу України. У свою чергу, при реєстрації ПН/РК фактично проводиться моніторинг операції чи платника податків лише за зовнішніми (формальними) критеріями, тобто здійснюється аналіз первинних документів у взаємозв`язку з відомостями ПН/РК та іншими джерелами (державними реєстрами, електронними документами).
Предметом розгляду в цій справі є виключно стадія правильності та правомірності зупинення та відмови в реєстрації ПН, а не реальність та товарність здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом.
В апеляційній скарзі представник відповідача не вказав жодних обставин, які б обґрунтовували правомірність оспорюваного рішення.
Матеріалами справи підтверджується, що позивачем було надано достатньо документів, які підтверджують правомірність складення та реєстрації в ЄРПН ПН.
При цьому, як вірно зазначив суд першої інстанції, спірні ПН сформовані за господарськими операціями з поставки товару («вафлі «Артек Літній», «Лимонні») у взаємовідносинах саме з ТОВ «Атомсервіс». Такі відносини встановлені договором поставки від 25.09.2023 за №25/09-7, яким визначено предмет поставки, умови передачі товару від постачальника до покупця, умови оплати.
Так, 25.09.2023 ТОВ «КФ Нектар-1» (постачальник) та ТОВ «Клевер Сторс» (покупець) укладено договір поставки №25/09-7, відповідно до умов якого постачальник зобов`язується протягом усього терміну дії даного договору поставляти та передавати у власність Покупця визначений у розділі 2 Товар, а Покупець зобов`язується приймати та оплачувати на умовах даного договору. 1.2. Умови цього Договору викладені Сторонами у відповідності до вимог Міжнародних правил тлумачення термінів "Інкотермс" (в редакції 2010 року), які застосовуються із урахуванням особливостей, пов`язаних із внутрішньодержавним характером цього Договору, а також тих особливостей, що випливають із умов цього Договору.
Згідно п.4.1 Договору покупець оплачує Товар шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника на умовах 100% передоплати, згідно рахунку. Тара, пакування, доставка входять до ціни Товару. Відповідно до п. 6.7. якщо постачальник не зареєстрував податкові накладні в Єдиному державному реєстрі податкових накладних протягом визначеного ПК України терміну з моменту поставки товару та оформлення відповідних видаткових накладних, він зобов`язаний сплатити Покупцю штраф в сумі застосованих до Покупця у зв`язку з вищевикладеним, органами податкової служби (фіскальних органів) штрафних санкцій».
У разі не отримання Покупцем податкового кредиту від Постачальника у визначений ПКУ термін, Покупець має право в однобічному порядку стягнути з Постачальника штраф (неустойку) в сумі не наданого Покупцеві податкового кредиту, а також в сумі застосованих до Покупця у зв`язку з вищевикладеним, органами податкової служби (фіскальних органів) штрафних санкцій.
Покупець має право в односторонньому порядку утримати суму штрафу (неустойку), а також суму штрафних санкцій органів податкової служби (фіскальних органів) з сум, що підлягають оплаті Постачальникові за даним договором.
Судом вірно встановлено, що спірні ПН були складені за першою подією «дата відвантаження товару». Відтак, для реєстрації таких ПН позивач має підтвердити подію, яка зумовила формування ПН саме цією датою (зокрема, надати договір поставки та документи, що засвідчують факт поставки товару; інші документи є допоміжними та дають змогу зрозуміти зміст взаємовідносин позивача та його контрагента).
При цьому, видаткові накладні №Н1-000030 від 23.10.2023, №Н1-00031 від 22.11.2023, №Н1-00024 від 15.12.2023, №Н1-00035 від 22.12.2023, №Н1-00033 від 20.12.2023, №Н1-00040 від 28.12.2023, №Н1-00016 від 15.01.2024, №Н1-00009 від 09.01.2024, №Н1-00018 від 15.01.2024, №Н1-00022 від 17.01.2024, №Н1-00025 від 23.01.2024, №Н1-00024 від 23.01.2024, №Н1-00031 від 31.01.2024, №Н1-00016 від 15.02.2024, №Н1-00014 від 13.02.2024, №Н1-00006 від 07.02.2024, №Н1-00013 від 13.02.2024, №Н1-00011 від 09.02.2024, №Н1-00004 від 05.02.2024, №Н1-00004 від 05.02.2024, №Н1-00021 від 16.02.2024, №Н1-00021 від 16.02.2024, №154 від 19.07.2022 підтверджують поставку товару покупцю.
Колегія суддів зазначає, що доставка товару до ТОВ «Клевер Сторс» здійснювалась перевізниками ФОП ОСОБА_1 , ТОВ «Платформ», ТОВ «Полі-Пак», ТОВ «Нова пошта», ФОП ОСОБА_2 , ТОВ «Ілар Транс», ФОП ОСОБА_3 , ФОП ОСОБА_4 , КНП «Центр Експертної МД та МК», ФОП ОСОБА_5 , ТОВ «Віола-Плюс», ФОП ОСОБА_6 , ФОП ОСОБА_7 , ФОП ОСОБА_8 , ФОП ОСОБА_9 , ФОП ОСОБА_10 , ФОП ОСОБА_11 , що підтверджується договорами-заявками від 12.10.2023, від 22.11.2022, від 15.12.2023, від 22.12.2023, від 28.12.2023, від 15.01.2024, від 09.01.2024, від 15.01.2024, від 17.01.2024, від 23.01.2024, від 23.01.2024, від 31.01.2024, від 15.02.2024, від 13.02.2024, від 07.02.2024, від 13.02.2024, від 09.02.2024, від 05.02.2024, від 16.02.2024, товарно-транспортними накладними №30 від 23.10.2023, №31 від 22.11.2023, №24 від 15.12.2023, №35 від 22.12.2023, №40 від 28.12.2023, №16 від 15.01.2024, №9 від 09.01.2024, №18 від 15.01.2024, №22 від 17.01.2024, №25 від 23.01.2024, №24 від 23.01.2024, №31 від 31.01.2024, №16 від 15.02.2024, №14 від 13.02.2024, №6 від 07.02.2024, №13 від 13.02.2024, №11 від 09.02.2024, №4 від 05.02.2024, №21 від 16.02.2024, актами приймання-передачі виконаних, платіжними інструкціями.
Крім того, суд вірно врахував те, що позивачем було долучено відповідні платіжні доручення (про оплату покупцем товару), банківські виписки та картку рахунку 361.
Крім того, вказані документи, які безпосередньо стосуються поставки товару («вафлі «Артек Літній», Лимонні») для ТОВ «Атомсервіс», позивач долучив до повідомлення №1 від 25.07.2024), що також підтверджено відповідачем у відзиві на позовну заяву.
Таким чином, подані позивачем на розгляд Комісії ГУ ДПС документи підтверджують господарські операції з ТОВ «Атомсервіс», за наслідками яких складено спірні ПН, та ці документи є достатніми для прийняття рішення про реєстрацію в ЄРПН вказаних ПН.
Отже, всі надані позивачем як суду, так і відповідачу первинні документи не мають дефекту форми, змісту або походження, які у силу частини другої статті 9 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність”, пункту 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.1995, спричинили б втрату первинними документами юридичної сили, а тому підтверджують факт здійснення господарської операції.
Разом з тим, після подання позивачем письмових пояснень, що стосуються складення спірних ПН, контролюючий орган такі документи не врахував, прийнявши оскаржуване рішення про відмову у реєстрації в ЄРПН поданих позивачем податкових накладних з підстав надання копій документів, складених з порушенням законодавства.
Колегія суддів зазначає, що зважаючи на наявність передбачених законодавством документів, які свідчать про проведення господарських операцій між позивачем та його контрагентом, зокрема тих, які були надані контролюючому органу разом з поясненнями щодо ПН, реєстрацію яких було зупинено, останній немав правових підстав для відмови позивачу у їх реєстрації в ЄРПН.
Щодо позовних вимог про зобов`язання ДПС України зареєструвати ПН в ЄРПН, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно п.201.1, 201.10 ст.201 ПК України, обов`язок реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних покладений на платника податків.
В той же час, суд звертає увагу, що наведені норми розраховані на відсутність спірних правовідносин, позаяк у випадку зупинення реєстрації ПН/РК механізм їх подальшої реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних є іншим.
Згідно п.19, 20 Порядку №1246, податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій, зокрема: набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення).
Внесення відомостей до Реєстру на підставі рішення суду, яке набрало законної сили, здійснюється з дотриманням вимог цього Порядку. При цьому вимоги абзацу десятого пункту 12 цього Порядку не застосовуються до податкової накладної та/або розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в установленому порядку. Датою внесення відомостей до Реєстру вважається день, зазначений в рішенні суду, або день набрання законної сили таким рішенням.
Отже, реєстрація ПН в ЄРПН є повноваженням ДПС України.
У даній справі обставин, які б унеможливлювали реєстрацію ПН в ЄРПН, не встановлено.
Отже, помилковими є твердження апелянта про наявність у ДПС України дискреційних повноважень щодо реєстрації ПН та передчасність вимоги про зобов`язання їх реєстрації, оскільки зміст дискреційних повноважень передбачає законність будь-якого із можливих рішень суб`єкта владних повноважень, прийнятого ним у певній ситуації, а судом встановлено незаконність рішень про відмову в реєстрації податкових накладних.
З огляду на наведене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку щодо обгрунтованості даного позову.
Відповідно до ч.2 ст.6 КАС України та ст.17 Закону України “Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини”, суди застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) та практику Європейського Суду з прав людини (далі – ЄСПЛ) як джерела права.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, судом апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив ЄСПЛ у справі “Проніна проти України” (рішення від 18.07.2006).
Зокрема, у пункті 23 рішення ЄСПЛ зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи, що і зроблено апеляційним судом переглядаючи рішення суду першої інстанції, аналізуючи відповідні доводи скаржника.
Так, у рішенні від 10.02.2010 у справі “Серявін та інші проти України” ЄСПЛ наголосив на тому, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі “Руїс Торіха проти Іспанії” (RuizTorija v. Spain) від 09.12.1994). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення у справі “Суомінен проти Фінляндії” (Suominen v. Finland) від 01.07.2003). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (рішення у справі “Гірвісаарі проти Фінляндії” (Hirvisaari v. Finland) від 27.09.2001).
Інші зазначені в апеляційній скарзі обставини, окрім вищеописаних, ґрунтуються на довільному трактуванні фактичних обставин і норм матеріального права, а тому такі не вимагають детальної відповіді або спростування.
Згідно ст.316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що оскаржуване рішення ухвалене відповідно до норм матеріального та процесуального права, а висновки суду першої інстанції ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному з`ясуванні всіх обставин, що мають значення для справи, які не спростовані доводами апеляційної скарги, у зв`язку з чим відсутні підстави для її задоволення.
Одночасно слід зазначити, що в контексті положень п.10 ч.6 ст.12 КАС України, дана справа відноситься до категорій справ незначної складності, а тому судове рішення, ухвалене за результатами апеляційного перегляду в касаційному порядку оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п.2 ч.5 ст.328 цього Кодексу.
Керуючись ст.ст.12, 308, 311, 315, 316, 321, 325, 328, 329 КАС України, суд,
п о с т а н о в и в :
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Волинській області залишити без задоволення, а рішення Волинського окружного адміністративного суду від 09 квітня 2025 року по справі №140/11521/24 - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п.2 ч.5 ст.328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддяР. В. Кухтей
суддіС. П. Нос
С. М. Шевчук
Оригінал: reyestr.court.gov.ua