Суд: Восьмий апеляційний адміністративний суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: визначення коду товару за УКТЗЕД
Дата: 15 листопада 2026 р.
Справа: №380/15016/25
Суддя: Шевчук Світлана Михайлівна
ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 листопада 2026 рокум. ЛьвівСправа № 380/15016/25 пров. № А/857/53976/26
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:
судді-доповідача -Шевчук С. М.
суддів -Боршовського Т. І.
Носа С. П.
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Львівської митниці на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 07 серпня 2026 року у справі № 380/15016/25 за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Львівської митниці про визнання протиправними та скасування рішення та картки відмови в прийнятті митної декларації,
місце ухвалення судового рішенням. Львів
розгляд справи здійснено за правиламиспрощеного позовного провадження
суддя у І інстанціїГавдик З.В.
дата складання повного тексту рішенняне зазначена
ВСТАНОВИВ:
І. ОПИСОВА ЧАСТИНА
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (надалі по тексту також – позивач, ФОП ОСОБА_1 ) звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Львівської митниці (надалі по тексту також – відповідач, митниця), в якому просив визнати протиправними та скасувати прийняті Львівською митницею рішення від 23.01.2025 №КТ-UA209000-0009-2025 про визначення коду товару та картку відмови №UA209150/2025/000008 в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 07 серпня 2026 року у справі №380/15016/25 адміністративний позов фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Львівської митниці (79000, м. Львів, вул. Костюшка, 1, ЄДРПОУ 43971343) про визнання протиправними та скасування рішення та картки відмови в прийнятті митної декларації, - задоволено повністю.
Визнано протиправними та скасовано прийняті Львівською митницею Державної Митної служби України рішення від 23.01.2025 №KT-UA209000 0009-2025 про визначення коду товару, картку відмови № UA209150/2025/000008 в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення. Стягнути на користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Львівської митниці (79000, м. Львів, вул. Костюшка, 1, ЄДРПОУ 43971343) судовий збір в розмірі 6056,00 грн.».
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти постанову, якою у задоволенні позову відмовити в повному обсязі. В обґрунтування апеляційної скарги вказує, що висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, судом неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, порушено норми матеріального права, а обставини, які суд вважав встановленими, не доведені належними та допустимими доказами.
В доводах апеляційної скарги вказує, що товар, задекларований за митною декларацією від 30.12.2024 №24UA209150015008U6 як деревна тирса за кодом УКТ ЗЕД 4401410000, за результатами лабораторних досліджень, викладених у висновку Спеціалізованої лабораторії з питань експертизи та досліджень Держмитслужби (надалі по тексту також – СЛЕД Держмитслужби) від 15.01.2025 №1420003400-0027, є деревиною переважно тонкої та гнучкої структури, різноманітної, невизначеної форми, довжиною переважно до 3 см та товщиною до 0,2 см, а тому відповідно до пункту (В) Пояснень до товарної позиції 4401 та Основних правил інтерпретації 1 і 6 є стружкою деревною з хвойних порід і класифікується в товарній підкатегорії 4401210000.
Скаржник зазначає, що рішення щодо класифікації прийнято, окрім висновку лабораторії, з урахуванням акта про проведення огляду (переогляду) товарів від 30.12.2024 №24UA20915008U6 та класифікаційних рішень інших митниць на товари з подібними характеристиками від 25.12.2024 №КТ-UA100000-0073-2024, від 29.10.2024 №КТ-UA206000-0020-2024, від 15.08.2024 №КТ-UA305000-0044-2024, а також описує порядок електронного оформлення класифікаційних рішень в АСМО «Інспектор» відповідно до Порядку №631 та Порядку №650.
На переконання скаржника, суд першої інстанції як єдину підставу правильності задекларованого коду безпідставно взяв висновок експерта Львівського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України та висновок Національного лісотехнічного університету України, тоді як предметом експертизи не може бути питання про те, за яким кодом УКТ ЗЕД слід класифікувати товар, класифікація є питанням права, а відповідно до частини восьмої статті 69 Митного кодексу України висновки інших органів, установ та організацій щодо визначення кодів товарів мають інформаційний або довідковий характер. Функція лабораторії полягає у встановленні фактичних характеристик товару, а правова кваліфікація та визначення коду здійснюється митним органом.
Також скаржник посилається на постанову Верховного Суду від 28 червня 2022 року у справі №826/27291/15, вважаючи, що повноваження митного органу щодо прийняття рішення є дискреційними і жоден інший суб`єкт, у тому числі суд, не може втручатися у здійснення суб`єктом владних повноважень своєї компетенції, а також наголошує, що суд першої інстанції не навів аргументів, чому визначений митницею код не може бути застосований до товару позивача.
Позивач своїм правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався, відповідно до частини 4 статті 304 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
Про розгляд апеляційної скарги відповідач та позивач повідомлені шляхом надіслання ухвали про відкриття апеляційного провадження та призначення справи до апеляційного розгляду через електронний кабінет сервісу "Електронний суд" Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи (ЄСІКС), підтвердженням чого є відповідні дані автоматизованої системи документообігу суду.
Враховуючи, що рішення суду першої інстанції ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження), суд апеляційної інстанції в порядку п.3 ч.1 ст.311 КАС України розглядає справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, оскільки справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів. В силу вимог ч.4 ст.229 КАС України якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
ІІ. ОЦІНКА СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ
Ухвалюючи судове рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що висновок СЛЕД Держмитслужби від 15.01.2025 №1420003400-0027, покладений в основу рішення про визначення коду товару, не є категоричним і прямо містить твердження про неможливість однозначно ідентифікувати пробу як тріску, стружку, тирсу чи деревні відходи.
Натомість висновок експерта Львівського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України від 24.04.2025 №СЕ-19/114-25/9099-ТВ та експертний висновок Національного лісотехнічного університету України від 18.04.2025 підтверджують, що задекларований товар є тирсою у неагломерованому стані, отриманою з відходів лісопильного виробництва. Суд також врахував, що постановою Шевченківського районного суду міста Києва від 08.05.2025 у справі №761/10096/25, залишеною без змін постановою Київського апеляційного суду від 31.07.2025, провадження у справі про порушення митних правил щодо ОСОБА_1 за ч.1 ст.483 Митного кодексу України закрито за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
З огляду на це суд першої інстанції дійшов висновку, що митниця помилково віднесла товар до товарної підкатегорії 4401210000, а тому рішення про визначення коду товару є протиправним, а картка відмови, фактичною підставою складення якої стало це рішення, як похідна також підлягає скасуванню.
ІІІ. ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що 30.12.2024 від імені ФОП ОСОБА_1 уповноваженою особою ТОВ «ТЕРМІНАЛ» на підставі договору про надання послуг митного брокера від 12.11.2024 №Т-105 до Львівської митниці подано електронну митну декларацію типу ЕК 10 АА №24UA209150015008U6 на експорт до Італії (одержувач La Bottega del Contadino) товару «№1 - 1. Подрібнена деревна біомаса за допомогою гострих ножів барабанної дробилки,природньої вологості, призначена длявикористання у якості підстилу тваринам:- деревна тирса з хвойних порід дерев,не агломерована, запакована у вигляді блоків в поліпропіленові мішки -1047шт. Розміщені на дерев`яних піддонах.», вагою нетто 21200 кг, фактурною вартістю 6323,74 євро, із зазначенням у графі 33 коду згідно з УКТ ЗЕД 4401410000.
Разом із декларацією подано рахунок-фактуру від 27.12.2024 №03/12, автотранспортну накладну від 27.12.2024 б/н, декларацію про походження товару від 27.12.2024 №03/12 та зовнішньоекономічний контракт від 19.12.2024 №12-zed-1, що відображено у графі 3 рішення щодо класифікації товарів від 23.01.2025.
01.01.2025 митницею проведено митний огляд товару (акт від 01.01.2025 №24UA209150015008U6) та відібрано проби товару (акт про взяття проб (зразків) товарів від 01.01.2025 б/н) у кількості двох взірців по 1,0 кг, які разом із запитом від 09.01.2025 №2 направлено до Львівського управління експертиз та досліджень СЛЕД Держмитслужби з метою ідентифікації товару та лабораторної перевірки характеристик, визначальних для класифікації.
Згідно з висновком СЛЕД Держмитслужби від 15.01.2025 №1420003400-0027 перед експертом поставлено завдання, зокрема, визначити породу деревини, вид, форму та фракційний склад проби в розрізі форми (тирса, тріска, стружка, обрізки), встановити сліди відпилювання, відрізання чи інше формоутворення, а також з`ясувати, чи ідентифікується проба як тріска, стружка деревна чи тирса в розумінні Пояснень до товарної позиції 4401.
Дослідження проведено органолептичним методом (зовнішній вигляд, структура) та фізичним методом (визначення геометричних розмірів металевою лінійкою та штангенциркулем). У розділі «Висновки» зазначено: «Надана на дослідження проба … представляє собою подрібнену, суху на дотик деревину. За зовнішнім виглядом проба не агломерована; в цілому проба не містить ознак, характерних для пресування, зокрема, не є щільної структури», «Деревина є переважно тонкої та гнучкої структури, різноманітної, невизначеної форми, різна за довжиною – переважно до 3 см та товщиною – до 0,2 см … Також в масі проби зустрічаються поодинокі фрагменти кори», «Однозначно ідентифікувати зазначену пробу як тріску, стружку, тирсу, деревні відходи не видається можливим у зв`язку з відсутністю однозначних критеріїв ідентифікації, наведених у нормативно-технічній документації та технологічних особливостей отримання даної продукції», «Визначення виду (породи) деревини виходить за межі експертних можливостей СЛЕД Держмитслужби», «Питання стосовно класифікації наданого на дослідження зразка товару згідно з УКТЗЕД виходить за межі повноважень Спеціалізованої лабораторії з питань експертизи та досліджень Держмитслужби». Фракційного складу проби (у відсотках) у висновку не наведено. Також у висновку зазначено, що дію ДСТУ 3071-95 «Продукція лісозаготівельної промисловості. Терміни та визначення» та ДСТУ 2034-92 «Відходи деревинні. Загальні технічні умови» скасовано з 15.03.2024, а інша чинна національна нормативно-технічна документація з термінами щодо деревинних відходів відсутня.
23.01.2025 Львівською митницею прийнято рішення щодо класифікації товарів №КТ-UA209000-0009-2025 (посадова особа Сай І.С.), яким товар, заявлений у графі 33 митної декларації за кодом 4401410000, класифіковано за кодом згідно з УКТ ЗЕД 4401210000 з описом: «Стружка деревна з хвойних порід, у вигляді сухої подрібненої деревини. Деревина з тонкої та гнучкої структури, різноманітної, невизначеної форми, різна за довжиною – переважно до 3 см та товщиною – до 0,2 см. Запакована в прозору полімерну плівку, має форму паралелепіпеда.». У графі 5 «Обґрунтування класифікації товару» зазначено: «УКТЗЕД в редакції Закону України "Про Митний тариф України" від 19.10.2022 №2697-IX; Основні правила інтерпретації класифікації товарів 1, 6 (Закон України "Про Митний тариф України" від 19.10.2022 №2697-IX); Пояснення до УКТ ЗЕД (затверджено наказом Держмитслужби від 14.12.2022 №543); Примітки до груп 44, пояснення до товарних позицій 4401; Висновок СЛЕД Держмитслужби України від 15.01.2025 №1420003400-0027.». Інших підстав, зокрема акта огляду товару чи класифікаційних рішень інших митниць, у рішенні не зазначено.
Львівською митницею складено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209150/2025/000008 (державний інспектор Радченко Д.С.), якою повідомлено про відмову у митному оформленні (випуску) товарів з таких причин: «Неможливість завершення митного оформлення у зв`язку із проведенням лабораторних досліджень (висновок СЛЕД від 15.01.2025 № 1420003400-0027) та винесенням Відділом класифікації товарів Львівської митниці по товару №1 класифікаційного рішення №КТ-UA209000-0009-2025 від 23.01.2025, відповідно до якого змінено опис товару та його код згідно з УКТ ЗЕД. Координаційно-моніторинговою митницею складено протокол про ПМП за ознаками ст. 483 ч. 1 МКУ №16/UA126000/2025 від 03.02.2025.». Графа «Роз`яснення вимог, виконання яких забезпечує можливість прийняття митної декларації, митного оформлення, випуску чи пропуску товарів» у картці не заповнена. Дата складення картки у наявній у справі копії не відображена.
Згідно з листом Західного міжрегіонального управління лісового та мисливського господарства від 03.01.2025 №04/7-25, наданим на звернення позивача, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21.05.2012 №436 сертифікат про походження лісоматеріалів та виготовлених з них пиломатеріалів для експортних операцій видається, зокрема, для товарів за кодами 4401210000, 4401220000 (тріска або стружка хвойних і листяних порід), тоді як для переміщення через митний кордон товарів за кодами 4401410000, 4401490000 (тирса і деревні відходи, неагломеровані) такий сертифікат не потрібен.
03.02.2025 Координаційно-моніторинговою митницею стосовно ОСОБА_1 складено протокол про порушення митних правил №0016/UA126000/2025 за ознаками ч.1 ст.483 Митного кодексу України, у якому йому поставлено у вину подання рахунку від 27.12.2024 №03/12 та контракту від 19.12.2024 №12-zed-1, які, на думку митного органу, містять неправдиві відомості щодо найменування товару, з огляду на те, що експорт товару за кодом 4401210000 потребує сертифіката про походження лісоматеріалів.
У межах цієї справи постановою від 19.02.2025 призначено товарознавчу експертизу, за результатами якої СЛЕД Держмитслужби складено висновок від 21.02.2025 №1420003301-0103, у якому дослідження проведено в обсязі наданих документів та з урахуванням висновку від 15.01.2025 №1420003400-0027 щодо стружки деревної з хвойних порід, а ринкову вартість товару станом на 30.12.2024 визначено в сумі 212424,00 грн (зазначені обставини відображені у постанові Шевченківського районного суду міста Києва від 08.05.2025 у справі №761/10096/25).
14.04.2025 позивач звернувся із заявами до Львівського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України про проведення судової товарознавчої експертизи в порядку статті 7-1 Закону України «Про судову експертизу» та до Національного лісотехнічного університету України про проведення науково-технічної лісотоварознавчої експертизи щодо найменування, призначення та характеристик товару, задекларованого за митною декларацією №24UA209150015008U6.
Відповідно до експертного висновку Національного лісотехнічного університету України від 18.04.2025 (експерт – завідувач кафедри ботаніки, деревинознавства та недеревних ресурсів лісу, професор Осадчук Л.С.) дослідженню піддано взірці товару, відібрані 15.04.2025 з трьох упаковок у кількості 3 кг на складі Львівської митниці (м. Львів, вул. Городоцька, 369) на підставі листів Координаційно-моніторингової митниці від 07.04.2025 №7.9-3/20-4/13/1010 та Львівської митниці від 08.04.2025 №7.4-6/21-04/7/9116 про надання доступу до тимчасово вилученого товару. Шляхом просіювання через сита встановлено, що всі частини товару просіюються через сито з отворами 20 мм, товщина частинок становить від 0,3 до 0,8 мм, вмісту кори та мінеральних домішок не виявлено. Експерт дійшов висновку, що товар за якісними та розмірними ознаками є тирсою хвойних порід у вигляді відходів лісопильного виробництва, фракція до 20 мм, без вмісту кори та інших домішок.
Згідно з висновком експерта Львівського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України від 24.04.2025 №СЕ-19/114-25/9099-ТВ (судовий експерт Яровий О.Д.), підготовленим для подання до суду із зазначенням, що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок, дослідженням наданого взірця органолептичним та інструментальним методами встановлено, що взірець має вигляд сухої подрібненої неагломерованої деревини переважно з тонких та гнучких частинок різноманітної форми, фракція 20 мм, товщина частинок від 0,3 до 0,8 мм, залишків кори та інших домішок не виявлено. У висновках експерт зазначив: « 1. Задекларований згідно митної декларації ЕК 10 АА №24UA 209150015008U6 від 30.12.2024 товар за найменуванням є тирсою хвойних та листяних порід, у неагломерованому стані, з подрібнених тонких частинок деревини, отриманої з відходів лісопильного виробництва, без вмісту кори та інших домішок. За призначенням може використовуватись як підстил для тварин або для виготовлення різних видів палива.».
Постановою Шевченківського районного суду міста Києва від 08.05.2025 у справі №761/10096/25 провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, передбачене ч.1 ст.483 Митного кодексу України, закрито за відсутністю складу адміністративного правопорушення. Постановою Київського апеляційного суду від 31.07.2025 у справі №761/10096/25 апеляційну скаргу представника Координаційно-моніторингової митниці залишено без задоволення, а постанову суду першої інстанції – без змін.
Матеріали справи містять також довідку ФОП ОСОБА_1 від 24.10.2024 про технологію виготовлення продукції (закупівля деревної тирси хвойних порід у виробників деревообробної галузі, продування та просіювання з метою відокремлення пилу та чужорідних часток, пресування пресувально-пакувальною машиною та пакування в мішки вагою 20 кг), а також документи щодо попередніх поставок позивача (контракт від 01.02.2020 №18zed1 з DRUSI S.R.L., фітосанітарний сертифікат від 29.10.2024, лист Міністерства екології та природних ресурсів України 2018 року, протокол випробувань від 31.05.2018 №1039, договір на перевезення вантажу від 08.10.2024 №08/10), які спірної митної декларації безпосередньо не стосуються.
Вважаючи рішення про визначення коду товару та картку відмови протиправними, позивач звернувся до суду з цим позовом.
ІV. ПОЗИЦІЯ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ
Перевіривши за наявними у справі матеріалами доводи, викладені у апеляційній скарзі, правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права і правової оцінки обставин у справі у межах, визначених статтею 308 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України), колегія суддів встановила таке.
Суть спору полягає в тому, що позивач задекларував на експорт подрібнену деревину як неагломеровану деревну тирсу за кодом УКТ ЗЕД 4401410000, а митниця, не погодившись із заявленим кодом, рішенням від 23.01.2025 визначила товар як стружку деревну з хвойних порід і змінила код на 4401210000, у зв`язку з чим відмовила у митному оформленні товару. Позивач вважає, що митниця не довела наявність характеристик товару, які б давали підстави для зміни коду, митниця ж стверджує, що таку зміну обґрунтовує висновок СЛЕД Держмитслужби від 15.01.2025.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Спірні правовідносини виникли 23.01.2025, а тому до них застосовується Митний кодекс України (надалі по тексту також – МК України) у редакції, чинній станом на цю дату.
Згідно з частинами першою – п`ятою статті 69 МК України (у зазначеній редакції) товари при їх декларуванні підлягають класифікації, тобто у відношенні товарів визначаються коди відповідно до класифікаційних групувань, зазначених в УКТ ЗЕД. Митні органи здійснюють контроль правильності класифікації товарів, поданих до митного оформлення, згідно з УКТ ЗЕД. На вимогу посадової особи митного органу декларант або уповноважена ним особа зобов`язані надати усі наявні відомості, необхідні для підтвердження заявлених ними кодів товарів, поданих до митного оформлення, а також зразки таких товарів та/або техніко-технологічну документацію на них. У разі виявлення під час митного оформлення товарів або після нього порушення правил класифікації товарів митний орган має право самостійно класифікувати такі товари. Для цілей класифікації товарів під складним випадком класифікації товару розуміється випадок, коли у процесі контролю правильності заявленого декларантом або уповноваженою ним особою коду товару виникають суперечності щодо тлумачення положень УКТ ЗЕД, вирішення яких потребує додаткової інформації, спеціальних знань, проведення досліджень тощо.
Отже, код товару визначає декларант, а митний орган може самостійно класифікувати товар лише тоді, коли виявить порушення декларантом правил класифікації, і саме таке порушення має бути встановлене та підтверджене митним органом.
Відповідно до частини восьмої статті 69 МК України висновки інших органів, установ та організацій щодо визначення кодів товарів згідно з УКТ ЗЕД при митному оформленні мають інформаційний або довідковий характер.
Ця норма адресована митним органам і стосується стадії митного оформлення, а не визначає силу доказів у суді, яку суд оцінює за правилами статті 90 КАС України.
Порядок роботи митних органів при вирішенні питань класифікації товарів, що переміщуються через митний кордон України, затверджено наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 №650 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 23.12.2022 №455) (надалі по тексту також – Порядок №650).
Згідно з абзацом першим пункту 11 розділу II Порядку №650 «Рішення приймається у разі необхідності зміни задекларованого коду товару згідно з УКТ ЗЕД на підставі встановлених характеристик товару, які є визначальними для його класифікації.».
Звідси, зміна коду можлива лише на підставі вже встановлених характеристик товару, які відмежовують одне класифікаційне угруповання від іншого.
Відповідно до пунктів 1 та 6 Основних правил інтерпретації УКТ ЗЕД, що є складовою Митного тарифу України, встановленого Законом України від 19.10.2022 №2697-IX «Про Митний тариф України» (чинним з 01.01.2023),
« 1. Назви розділів, груп і підгруп наводяться лише для зручності користування УКТ ЗЕД; для юридичних цілей класифікація товарів в УКТ ЗЕД здійснюється виходячи з назв товарних позицій і відповідних приміток до розділів чи груп і, якщо цими назвами не передбачено іншого, відповідно до таких правил:»,
« 6. Для юридичних цілей класифікація товарів у товарних підпозиціях, товарних категоріях і товарних підкатегоріях здійснюється відповідно до назви останніх, а також приміток, які їх стосуються, з урахуванням певних застережень (mutatіs mutandіs), положень вищезазначених правил за умови, що порівнювати можна лише назви одного рівня деталізації. Для цілей цього правила також можуть застосовуватися відповідні примітки до розділів і груп, якщо в контексті не зазначено інше.».
Товарна позиція 4401 УКТ ЗЕД має назву «Деревина паливна у вигляді колод, полін, хмизу, гілок, сучків або в аналогічних формах; деревна тріска або стружка; тирса та відходи деревини, агломеровані або неагломеровані, у вигляді колод, полін, брикетів, гранул або в аналогічних формах», в межах якої підпозиція «тріска або стружка деревна» включає підкатегорію 4401 21 00 00 «хвойних порід», а підпозиція «тирса і деревні відходи, неагломеровані» – підкатегорії 4401 41 00 00 «тирса» та 4401 49 00 00 «інші».
Тобто спірні коди належать до однієї товарної позиції і відрізняються на рівні товарної підпозиції, а тому для їх розмежування визначальним є те, чи є товар тріскою або стружкою в розумінні підпозиції 4401 2, чи тирсою або деревними відходами в розумінні підпозиції 44014.
Відповідно до Пояснень до УКТ ЗЕД, затверджених наказом Державної митної служби України від 14.12.2022 №543, до товарної позиції 4401 включаються, зокрема:
«(В) Тріска або стружка деревна, тобто деревина, механічно подрібнена в дрібну тріску (плоску, тверду і начорно обрізну) або в стружку (тонку і гнучку), яку використовують для виготовлення паперової маси з застосуванням механічних процесів, хімічних процесів або їх поєднання, чи для виробництва деревноволокнистої або деревностружкової плити.»,
«(C) Тирса, агломерована у вигляді колод, брикетів, гранул чи в аналогічних формах або неагломеровані.»,
«(D) Відходи деревини та скрап, непридатні для використання як лісоматеріали. … До відходів і скрапу відносять брак, непридатний для розпилювання і стругання; відходи виробництва; ламані дошки; стару тару, непридатну для повторного застосування; кору та стружки (агломеровані у вигляді колод, брикетів, гранул чи в аналогічних формах або неагломеровані); інші відходи та скрап столярного і теслярського виробництва…».
З наведених Пояснень випливає, що ознака «тонка і гнучка» сама по собі не відносить товар до підпозиції 4401 2. Тріска або стружка цієї підпозиції – це деревина, яку механічно подрібнюють саме в тріску або стружку як продукт, придатний для виготовлення паперової маси чи деревних плит, тоді як стружки, що є відходами виробництва, Пояснення прямо відносять до відходів деревини (пункт (D)), а тирса – до пункту (C).
Отже, для зміни коду з 4401410000 на 4401210000 митниця мала встановити характеристики, які відмежовують товар позивача саме від тирси та від деревних відходів.
У межах розгляду цієї справи встановлено, що єдиним доказом характеристик товару, покладеним в основу рішення від 23.01.2025 №КТ-UA209000-0009-2025, є висновок СЛЕД Держмитслужби від 15.01.2025 №1420003400-0027, що прямо зазначено у графі 5 рішення.
Проте у цьому висновку експерт не ідентифікував пробу ні як стружку, ні як тирсу, а прямо зазначив, що «Однозначно ідентифікувати зазначену пробу як тріску, стружку, тирсу, деревні відходи не видається можливим у зв`язку з відсутністю однозначних критеріїв ідентифікації, наведених у нормативно-технічній документації та технологічних особливостей отримання даної продукції». Поставлене митницею завдання визначити фракційний склад проби в розрізі форми (тирса, тріска, стружка, обрізки) у відсотках виконано не було, породу деревини не визначено, як і спосіб отримання частинок (стругання, фрезерування чи розпилювання). Встановлені експертом ознаки (подрібнена, суха, неагломерована деревина, переважно тонкої та гнучкої структури, різноманітної, невизначеної форми, довжиною переважно до 3 см) за змістом висновку не дали самому експерту змоги відмежувати тирсу від стружки чи деревних відходів.
Колегія суддів зауважує, що митниця не скористалася й передбаченими частинами одинадцятою та дванадцятою статті 357 МК України можливостями призначити додаткове або повторне дослідження у разі недостатньої ясності та повноти висновку, а прийняла рішення про зміну коду на підставі висновку, який відповіді на визначальне для класифікації питання не містить.
Таким чином, у рішенні від 23.01.2025 митниця фактично ототожнила ознаку «тонка і гнучка структура» зі стружкою в розумінні пункту (В) Пояснень до товарної позиції 4401, однак не встановила і не обґрунтувала, що товар позивача є деревиною, механічно подрібненою саме в стружку як продукт, призначений для виготовлення паперової маси чи деревних плит, і що він не є тирсою (пункт (C)) або стружками-відходами (пункт (D)). Опис товару у графі 6 рішення відтворює ознаки, які експерт визнав недостатніми для ідентифікації, і доповнений лише висновком про належність до стружки, якого у висновку лабораторії немає.
З урахуванням обумовленого, колегія суддів приходить до висновку, що виявлене відповідачем порушення декларантом правил класифікації товару, яке стало підставою для прийняття рішення від 23.01.2025 №КТ-UA209000-0009-2025, а саме віднесення товару до тирси неагломерованої (4401410000) замість стружки деревної хвойних порід (4401210000), не підтвердилося, оскільки характеристики товару, визначальні для його класифікації в товарній підкатегорії 4401210000, митницею не встановлені, що не відповідає вимогам частини четвертої статті 69 МК України та пункту 11 розділу II Порядку №650. Відповідач, на якого частиною другою статті 77 КАС України покладено обов`язок доказування правомірності свого рішення, такого обов`язку не виконав.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина 5 статті 242 КАС України).
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 16 грудня 2024 року у справі №160/24963/23 (касаційне провадження №К/990/11914/24), у якій зазначив: «аналіз положень статті 69 МК України дає підстави для таких висновків: класифікацію товарів згідно з УКТ ЗЕД здійснює декларант; митний орган здійснює контроль за такою класифікацією; митний орган може самостійно визначити код задекларованого товару лише у тому разі, коли виявить порушення правил класифікації з боку декларанта.», а щодо висновку СЛЕД Держмитслужби, покладеного в основу рішення про зміну коду, вказав: «Більш того, в названому висновку не визначено (не ідентифіковано) як конкретного виду, так і коду згідно з УКТ ЗЕД наданого на дослідження товару.», погодившись із висновком судів про недоведення митним органом законності рішення щодо класифікації товарів.
Подібність правовідносин полягає в тому, що в обох справах застосовується стаття 69 МК України в редакції після змін, внесених Законом №2510-IX, класифікація здійснювалася за Митним тарифом, встановленим Законом №2697-IX, а рішення митниці про зміну коду ґрунтувалося на висновку СЛЕД Держмитслужби, який не ідентифікував товар.
Досліджуючи доводи апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції безпідставно поклав в основу рішення висновки експертів, тоді як класифікація є питанням права, а висновки інших установ відповідно до частини восьмої статті 69 МК України мають інформаційний характер, колегія суддів зазначає таке.
Колегія суддів погоджується з тим, що визначення коду товару є питанням права і експерт не може підміняти правозастосування.
Водночас висновки Національного лісотехнічного університету України від 18.04.2025 та Львівського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України від 24.04.2025 №СЕ-19/114-25/9099-ТВ оцінюються судом не в частині визначеного в них коду, а як докази фактичних характеристик товару: фракційного складу (всі частинки проходять через сито 20 мм), товщини частинок (0,3-0,8 мм), неагломерованого стану та походження з відходів лісопильного виробництва. Взірці для дослідження Національним лісотехнічним університетом України відібрано 15.04.2025 безпосередньо з тимчасово вилученого товару на складі Львівської митниці з дозволу митних органів, а посилання відповідача у відзиві на позовну заяву на те, що висновок експерта МВС зроблено без дослідження самого зразка, спростовується змістом цього висновку, в якому зафіксовано огляд та вимірювання наданого взірця (зображення 1-7). Інших обставин, які б спростовували встановлені цими висновками характеристики товару, відповідач не навів.
Частина восьма статті 69 МК України визначає характер таких висновків для митних органів при митному оформленні і не позбавляє суд обов`язку дослідити та оцінити їх як докази відповідно до статей 72-76, 90 КАС України.
Аналогічний підхід застосував Верховний Суд у постанові від 28 травня 2024 року у справі №600/2302/23-а (адміністративне провадження №К/990/13498/24), предметом якої була класифікація деревних товарів товарної позиції 4401 (тріска технологічна, тирса, стружка та інші відходи), визнавши порушенням з боку судів те, що: «Зокрема, суди не досліджували і не оцінювали Висновок експерта науково-дослідного інституту судових експертиз та права від 09 лютого 2023 року №536/23 та Висновок експерта Івано-Франківської промислової палати від 13 березня 2023 року №В-117, а зазначити виключно про їх додатковий і інформативний характер для митного органу відповідно до частини восьмої статті 69 МК України.».
При цьому колегія суддів наголошує, що висновок про протиправність рішення від 23.01.2025 ґрунтується насамперед на тому, що сам висновок СЛЕД Держмитслужби, на який послався відповідач, не встановив характеристик, необхідних для зміни коду, а висновки, надані позивачем, лише додатково підтверджують відсутність у товару ознак стружки деревної.
Тому вислів суду першої інстанції про те, що товар «класифікується у товарній позиції УКТЗЕД код 4401 41 00 00», слід розуміти як висновок про відсутність у митниці підстав для зміни заявленого декларантом коду, а не як самостійну класифікацію товару судом.
Колегія суддів також звертає увагу на допущену судом першої інстанції при викладенні Пояснень неточність, а саме твердження, що до 4401 21 00 00 включається «деревина паливна у вигляді колод, полін, хмизу, гілок, сучків», тоді як ця підкатегорія охоплює тріску або стружку деревну хвойних порід. Ця неточність на правильність висновку суду по суті спору не вплинула.
Стосовно доводів скаржника про те, що рішення щодо класифікації прийнято також з урахуванням акта огляду товару та класифікаційних рішень інших митниць від 25.12.2024 №КТ-UA100000-0073-2024, від 29.10.2024 №КТ-UA206000-0020-2024, від 15.08.2024 №КТ-UA305000-0044-2024, то суд апеляційної інстанції зазначає таке. Зазначені документи не були покладені в основу оскаржуваного рішення, оскільки графа 5 рішення «Обґрунтування класифікації товару» їх не містить, копії цих документів до матеріалів справи відповідачем не надано, а тому такі доводи не можуть бути підставою для висновку про правомірність рішення, яке перевіряється судом лише в межах тих підстав, якими керувався суб`єкт владних повноважень при його прийнятті. Більше того, за змістом постанови Шевченківського районного суду міста Києва від 08.05.2025 у справі №761/10096/25 за актом митного огляду від 01.01.2025 товар за зовнішніми ознаками ідентифікований лише як «Подрібнена деревина».
Стосовно ж посилання скаржника на постанову Верховного Суду від 28 червня 2022 року у справі №826/27291/15, то колегія суддів зазначає, що у цій справі Верховний Суд скасував судові рішення лише в частині визнання протиправними дій митного органу щодо визначення коду товару, вважаючи цю вимогу неналежним способом захисту, а в частині визнання протиправним та скасування рішення про визначення коду товару і картки відмови залишив рішення судів попередніх інстанцій без змін. Отже, наведений скаржником фрагмент цієї постанови не підтверджує його позиції про неможливість судового контролю за рішеннями митних органів щодо класифікації товарів.
Натомість у постанові від 16 грудня 2024 року у справі №160/24963/23 Верховний Суд прямо зазначив: «Повноваження митного органу щодо самостійного визначення коду товару не є дискреційними та обумовлені виключно наявністю порушення правил класифікації з боку декларанта».
Доводи апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції не навів аргументів, чому визначений митницею код не може бути застосований до товару позивача, колегія суддів відхиляє, оскільки в силу частини другої статті 77 КАС України саме відповідач повинен довести правомірність зміни заявленого декларантом коду, а не позивач чи суд – неможливість застосування коду, визначеного митницею.
Доводи щодо порядку оформлення класифікаційних рішень в АСМО «Інспектор» та обміну інформацією між підрозділами митниці предмета спору не стосуються, оскільки позивач не оспорює форму чи спосіб доведення рішення до підрозділу митного оформлення.
Щодо врахування судом першої інстанції постанови Шевченківського районного суду міста Києва від 08.05.2025 у справі №761/10096/25, то колегія суддів уточнює, що до спірних правовідносин підлягає застосуванню не частина четверта, а частина шоста статті 78 КАС України, згідно з якою «Вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.». Правова оцінка, надана іншим судом певному факту, для адміністративного суду обов`язковою не є (частина сьома статті 78 КАС України). Водночас висновок про протиправність рішення від 23.01.2025 у цій справі зроблено колегією суддів самостійно на підставі дослідження висновку СЛЕД Держмитслужби та рішення митниці, а тому зазначене уточнення не впливає на правильність вирішення спору.
Що стосується картки відмови №UA209150/2025/000008, то її підставами митниця визначила проведення лабораторних досліджень, прийняття рішення щодо класифікації товарів від 23.01.2025 №КТ-UA209000-0009-2025 і складення протоколу про порушення митних правил від 03.02.2025 №0016/UA126000/2025. Лабораторне дослідження на час складення картки було завершене, рішення щодо класифікації товарів визнано протиправним, а провадження у справі про порушення митних правил закрито за відсутністю складу правопорушення постановою суду, що набрала законної сили. Отже, жодна з підстав, покладених в основу картки відмови, не підтвердилася, а тому суд першої інстанції дійшов правильного висновку про протиправність картки відмови як похідної від рішення про визначення коду товару та про її скасування.
Таким чином, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об`єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи.
Відповідно до статті 8 Конституції України, статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України та частини першої статті 17 Закону України від 23 лютого 2006 року «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави, та застосовує цей принцип з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини. Європейський суд з прав людини в рішенні у справі «Гарсія Руїз проти Іспанії» (рішення від 21 січня 1999 року), зокрема, зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Європейської конвенції з прав людини і зобов`язує суди викладати підстави для своїх рішень, це не можна розуміти як вимогу давати докладну відповідь на кожний аргумент.
Тому за наведених вище підстав, якими обґрунтовано судове рішення, суд не убачає необхідності давати докладну відповідь на інші аргументи, зазначені сторонами, оскільки вони не є визначальними для прийняття рішення у цій справі.
Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні, не спростовуються і підстав для його скасування не вбачається.
Колегія суддів зазначає, що підстави для перерозподілу та присудження судових витрат у даній справі - відсутні.
Керуючись ст. 308, ст. 311, ст. 315, ст. 316, ст. 321, ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд,
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу Львівської митниці залишити без задоволення.
Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 07 серпня 2026 року у справі №380/15016/25 залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддяС. М. Шевчук
суддіТ. І. Боршовський
С. П. Нос
Оригінал: reyestr.court.gov.ua