Суд: Чернігівський апеляційний суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції
Дата: 10 листопада 2026 р.
Справа: №734/1782/26
Суддя: Прачук О. В.
Справа № 734/1782/26Головуючий у 1 інстанції Бараненко С. М.
Провадження № 33/4823/860/26
Категорія - ч. 1 ст. 130 КУпАП
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
11 листопада 2026 рокумісто Чернігів
Чернігівський апеляційний суд у складі: судді судової палати з розгляду кримінальних справ Прачук О.В.,
з участю:
захисника - адвоката Шимко А. О.,
особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника Шимко Андрія Олександровича в інтересах особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 ,
на постанову Козелецького районного суду Чернігівської області від 21 вересня 2026 року,-
в с т а н о в и в:
1. Короткий зміст оскаржуваної постанови.
Постановою Козелецького районного суду Чернігівської області від 21 вересня 2026 року ОСОБА_1 , притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі КУпАП) та накладено стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.
Місцевим судом встановлено, що 15.04.2026 11:55:00 в с. Кіпті дорога М01 98 км Київ – Чернігів - Нові Яриловичі водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Skoda Oktavia», н.з. НОМЕР_1 , з ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: виражене тремтіння пальців рук, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя, розширені зіниці очей, які не реагують на світло. Від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння в установленому законом порядку в лікаря нарколога, водій відмовився, чим порушив п. 2.5 ПДР. Відповідальність передбачена ч.1. ст. 130 КУпАП.
2. Вимоги та доводи апеляційної скарги.
Не погодившись із рішенням суду, захисник подав апеляційну скаргу, в якій просив постанову місцевого суду скасувати як незаконну, а провадження в справі закрити у зв`язку з відсутністю події та складу даного адміністративного правопорушення. Зазначає, що місцевий суд не забезпечив всебічного дослідження всіх обставин справи у їх сукупності, у тому числі, не врахував докази, які спростовують наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. Апелянт зазначає, що ОСОБА_1 висловив готовність проїхати для експрес-тесту «Снайпер 10», проте патрульні поставили умову: залишити його автомобіль на трасі та повертатися назад виключно на службовому автомобілі. Враховуючи те, що ОСОБА_1 перебував при виконанні бойового розпорядження і час поїздки був обмежений, втрата кількох годин була неможливою. Крім того, зазначає, що ОСОБА_1 є військовослужбовцем, а тому огляд на стан сп`яніння мав проводитись посадовою особою Військової служби правопорядку. Звертає увагу, що після згоди ОСОБА_1 пройти тест, поліцейські почали розказувати про те, що це потрібно їхати в Козелець, і це займе багато часу. Вважає, що мала місце провокація з боку працівників поліції. Та що останні діяли упереджено та навмисно створювали всі виявлені дані та факти.
3. Позиції учасників судового провадження.
В ході апеляційного розгляду захисник Шимко А.О. підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити, скасувати постанову Козелецького районного суду Чернігівської області від 21 вересня 2026 року, а провадження у справі закрити за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.
ОСОБА_1 в судовому засіданні зазначив, що він неодноразово нагадував поліцейським, що поспішає, показував їм переписку з командиром, і хоча і не мав жодних ознак будь-якого сп`яніння – надав згоду пройти відповідний огляд в медичному закладі, єдине, що попрохав, щоб його автомобіль хтось доправив до лікарні, щоб він відразу міг поїхати, але поліцейські відмовились, а втрачати час він не міг в силу необхідності виконання своїх обов`язків військової служби. Також наполягає, що в нього були відсутні ознаки, що були зазначені: виражене тремтіння пальців рук, розширені зіниці очей. Крім того, вказав, що у нього наявний синдром «сухого ока», оскільки по службі він багато часу проводить за комп`ютером, постійно недосипає, чим і могло бути викликане почервоніння очей. Щодо тремтіння рук – то поліцейський навіть не дивився на його руки. Він потім самостійно пройшов тест, про що надав відповідну фіксацію. Однак, суд першої інстанції жодної оцінки його доводам не надав.
4. Висновки суду:
Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до наступного висновку:
Відповідно до вимог ст.ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого прийняти мотивоване законне рішення.
Згідно з положеннями ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Також слід враховувати, що за практикою ЄСПЛ процесуальний порядок розгляду справ про адміністративні правопорушення, в силу тяжкості стягнень, які передбачені законом, в плані забезпечення прав особи та стандартів доказування має прирівнюватися до кримінального процесуального законодавства, в тому числі і до додержання стандарту доведення поза розумним сумнівом.
Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкриміноване правопорушення було вчинене і правопорушник є винним у його вчиненні.
ОСОБА_1 визнано винним в тому, що він керував транспортним засобом з ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: звужені зіниці, які не реагують на світло, виражене тремтіння пальців рук, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя. Від проходження медичного огляду у встановленому законом порядку, в медичному закладі, для встановлення стану наркотичного сп`яніння відмовився чим порушив п.2.5. ПДР.
Аналіз диспозиції ч. 1 ст. 130 КУпАП вказує на те, що до відповідальності може бути притягнуто водія транспортного засобу у якого виявлено ознаки наркотичного сп`яніння, і який відмовився від проходження огляду на стан такого сп`яніння у встановленому законом порядку, тобто в установі охорони здоров`я.
Таким чином, доказуванню підлягають всі обставини, які є підставою для притягнення до адміністративної відповідальності.
Відповідно до ч. 1 ст. 266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Процедура проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, та оформлення результатів такого огляду встановлена Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою Наказом Міністерствавнутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України №1452/735 від 09 листопада 2015 року.
Відповідно до п. 2 р. 1 «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції»,затвердженої спільним наказом МВС та МОЗ України № 1452/735 від 09.11.2015 р. огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.
Відповідно до п.п. 7, 8, 12, 13 розділу ІІІ Інструкції проведення лабораторних досліджень на визначення наркотичного засобу або психотропної речовини є обов`язковим.
Згідно зі п.п. 3, 4 р. 1 Інструкції ознаками наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп`яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.
З протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №641471 від 15.04.2026 року, складеного стосовно ОСОБА_1 , вбачається, що 15.04.2026 11:55:00 в с. Кіпті дорога М01 98 км Київ – Чернігів - Нові Яриловичі водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Skoda Oktavia», н.з. НОМЕР_1 , з ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: виражене тремтіння пальців рук, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя, розширені зіниці очей, які не реагують на світло. Від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння в установленому законом порядку в лікаря нарколога, водій відмовився, чим порушив п. 2.5 ПДР. Відповідальність передбачена ч.1. ст. 130 КУпАП.
Таким чином, за змістом ст.266 КУпАП огляду на стан сп`яніння підлягають водії, щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння. Тобто, вимога проходження огляду на стан сп`яніння може ґрунтуватись тільки у випадку дійсного виявлення у водія ознак сп`яніння.
З переглянутого відеозапису, доданого до матеріалів справи, вбачається, що після зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 , поліцейськими було оголошено про наявність у нього ознак наркотичного сп`яніння, зазначених в протоколі про адміністративне правопорушення. Поліцейські запитали у останнього, чи не вживав він чого забороненого, наркотичного, ОСОБА_1 заперечував вживання таких речовин та повідомив, що, є військовим, їде до військової частини, з тим, що має ознаки наркотичного сп`яніння не погодився, можливе розширення зіниць ока пояснив втомленістю очей та наявністю синдрому «сухого ока». На відео дійсно не зафіксовано тремтіння пальців рук у ОСОБА_1 . Мова його носила чіткий, логічний характер, поведінка цілком відповідала обстановці, що склалася. З переглянутого відеозапису вбачається, що протягом всього часу спілкування з працівниками поліції ОСОБА_1 дивився працівникам поліції у очі, не мружився, тощо.
Тобто не встановлено будь-яких зовнішніх ознак, які б давали суду підстави вважати, що ОСОБА_1 перебував з явними ознаками наркотичного сп`яніння які описані в протоколі про адміністративне правопорушення, складеного стосовно нього за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Крім того, з переглянутого відеозапису вбачається, що ОСОБА_1 надав згоду пройти медичний огляд на стан наркотичного сп`яніння, і відмовився від проходження огляду лише після того, як поліцейські тривалий час розповідали останньому, що для проходження такого огляду треба їхати до м. Козелець, автомобіль останньому доведеться залишити на трасі, а потім повертатись. Тобто ОСОБА_1 був вимушений відмовитись тільки після того, як дізнався, що проходження огляду займе багато часу, в якому він був обмежений, в зв`язку з виконанням обов`язків військової служби.
Апеляційний суд погоджується з доводами апеляційної скарги, що поліцейськими було порушено порядок проведення огляду водія на встановлення стану наркотичного сп`яніння, передбачений ст. 266 КУпАП.
Так, згідно ч. 2 ст. 251 КУпАп обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Проте, як зазначено, в ході розгляду справи в апеляційному суді не було встановлено безспірних доказів наявності у водія ОСОБА_1 ознак наркотичного сп`яніння, які могли би бути підставою для працівників поліції пропонувати водію пройти у встановленому законом порядку огляд на стан наркотичного сп`яніння.
Апеляційний суд наголошує, що працівник поліції при виявленні ознак сп`яніння у водія повинен не лише формально зазначити ці ознаки у протоколі про адміністративне правопорушення, але й надати докази, які підтверджують наявність цих ознак, зокрема, зафіксувати їх на відеозаписі або виявити у присутності двох свідків.
Наданими відеозаписами підтверджуються твердження апелянта про те, що такі ознаки наркотичного сп`яніння, зафіксовані в протоколі, як порушення мови, тремтіння пальців рук та поведінка, яка не відповідає обстановці, не спостерігались у водія ОСОБА_1 .
При цьому свідки при оформленні протоколу про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП, які б підтвердили наявність таких ознак, не залучались.
Більше того, після прибуття до місця служби ОСОБА_2 було придбано тест на визначення наявності наркотичних речовин в організмі, пройдено його під відеозапис, зафіксовано негативний результат, що долучено до матеріалів справи.
Апеляційний суд погоджується, що наданий стороною захисту відеозапис та фото, на яких ОСОБА_1 самостійно проходить тест на виявлення в нього наркотичного сп`яніння, сам по собі не є доказом невинуватості останнього, так як проведений не в закладі охорони здоров`я відповідним лікарем наркологом з дотриманням всіх відповідних вимог та правил передбачених законодавством для проведення даного виду дослідження, проте також підтверджує позицію апелянта.
Обов`язок органу (особи), яка склала протокол про адміністративне правопорушення, нести тягар доказування є складовою презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини в сенсі ст. 62 Конституції України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини, та звільняє особу від необхідності доводити свою непричетність до вчинення порушення.
Оскільки, апеляційний суд вважає недоведеним наявності у ОСОБА_1 ознак наркотичного сп`яніння, то вимогу поліцейського про проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння слід вважати такою, що не ґрунтувалась на законі. А тому відмова ОСОБА_1 від виконання такої незаконної вимоги не утворює складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1ст.130 КУпАП.
Отже, оскільки під час розгляду справи в апеляційному суді встановлено, що докази, які б поза розумним сумнівом доводили винуватість ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, у справі відсутні, а згідно з ст. 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, постанова суду 1-ї інстанції скасуванню, як така, що не підтверджується фактичними обставинами справи, а провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст.130 КУпАП закриттю на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного, керуючись ст. 294 КУпАП,
П О С Т А Н О В И В :
Апеляційну скаргу захисника Шимко Андрія Олександровича в інтересах особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , - задовольнити.
Постанову Козелецького районного суду Чернігівської області від 21 вересня 2026 року, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, - скасувати.
Провадження по справі закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
СуддяО. В. Прачук
Оригінал: reyestr.court.gov.ua