Постанова від 15 листопада 2026 р. у справі №607/12020/26 — Тернопільський апеляційний суд

Суд: Тернопільський апеляційний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: позики, кредиту, банківського вкладу, з них

Дата: 15 листопада 2026 р.

Справа: №607/12020/26

Суддя: Костів О. З.

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 607/12020/26Головуючий у 1-й інстанції Вийванко О. М.

Провадження № 22-ц/817/1294/26Доповідач - Костів О.З.

Категорія -

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 листопада 2026 року м. Тернопіль

Тернопільський апеляційний суд в складі:

головуючого - Костів О.З.

суддів - Гірський Б. О., Хома М. В.,

розглянувши у письмовому провадженні без повідомлення учасників цивільну справу № 607/12020/26 за апеляційною скаргою акціонерного товариства «Універсал Банк» на заочне рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 04 серпня 2026 року (ухвалене суддею Вийванком О.М., повний текст складено 04 серпня 2026 року) в справі за позовом акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

У травні 2026 року акціонерне товариство «Універсал Банк» (далі — АТ «Універсал Банк», позивач) звернулось до суду із позовом до ОСОБА_2 (далі - відповідач) про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позов обґрунтований тим, що 08 березня 2024 року відповідач встановив мобільний додаток «Monobank», який є сервісом АТ «Універсал Банк», що дозволяє надавати клієнтові банківські послуги через смартфон мобільного додатку. Після цього, відповідач пройшов реєстрацію, надав пакет документів та підписав Анкету-заяву клієнта до Договору про надання банківських послуг «Monobank», застосувавши цифровий власноручний підпис, у відповідності до якої така разом з умовами і правилами обслуговування фізичних осіб в АТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг щодо карткових продуктів (Monobank/Universal Bank), таблицею обчислення вартості кредиту і паспортом споживчого кредиту, що розміщені за посиланням www.monobank.ua/terms та тарифами, що розміщені за посиланням www.monobank.ua/rates, складають Договір про надання банківських послуг. Підписавши дану Анкету-заяву клієнт ознайомилась та погодилась з тим, що невід`ємною частиною такої є Запевнення клієнта до Договору про надання банківських послуг «Monobank», з підписанням якого 08 березня 2024 року в мобільному додатку Договір набуває чинність.

На підставі укладеного договору відповідач отримав кредит у розмірі 50.00 грн у вигляді встановленого кредитного ліміту на поточний рахунок, спеціальним платіжним засобом якого є платіжна картка НОМЕР_1 , пільговий період до 62 днів, пільгова відсоткова ставка – 0.00001 % річних, розмір обов`язкового щомісячного платежу за користування кредитними коштами - 4 % від заборгованості (не менше 100 грн, але не більше залишку заборгованості), базова відсоткова ставка – 3.1 % на місяць (нараховується на максимальну заборгованість на день, за умови непогашення заборгованості в повному обсязі в пільговий період, за кожний день з моменту виникнення заборгованості), збільшена відсоткова ставка – 6.2 % на місяць, яка нараховується у випадку наявності простроченої заборгованості.

Зазначеними діями АТ «Універсал Банк» свої зобов`язання за Договором виконало в повному обсязі, однак у відповідача станом на 06 квітня 2026 року існує заборгованість в розмірі 28539.83 грн, з яких: 24735.08 грн - заборгованість за тілом кредиту, 0.00 грн - заборгованість за відсотками, 3804.75 грн — заборгованість за пенею.

Крім того, 02 лютого 2026 року банк направив повідомлення відповідачу про істотне порушення умов договору та про необхідність погасити суму заборгованості. Проте відповідач на контакт не вийшов та не вчинив жодної дії, направленої на погашення заборгованості.

У зв`язку з наведеним, позивач просив суд стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором від 08 березня 2024 року в розмірі 28539.83 грн та судові витрати за розгляд справи.

Заочним рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 04 серпня 2026 року позов АТ «Універсал Банк», задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь АТ «Універсал Банк» заборгованість за договором про надання банківських послуг «Мonobank» від 08 березня 2024 року в розмірі 50.00 грн та 5.99 грн сплаченого судового збору. В задоволені решти вимог відмовлено.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням в частині вирішення позовних вимог, в задоволенні яких відмовлено, АТ «Універсал Банк», в інтересах якого діє адвокат Македом О.А., подало на нього апеляційну скаргу, посилаючись на його незаконність та необґрунтованість, порушення судом норм матеріального та процесуального права. Вказує, що судом неповно встановлено фактичні обставини справи та дано невірну оцінку доказам.

Апеляційна скарга мотивована тим, що відповідач просив встановити кредитниий ліміт на суму, вказану у мобільному додатку (50 грн), однак згідно п.3 Анкети-заяви до договору про надання банківських послуг «Мonobank» від 08 березня 2024 року, позичальник погодився з тим, що Банк має право на свій розсуд в односторонньому порядку зменшувати або збільшувати розмір дозволеного кредитного ліміту та що про зміну доступного розміру дозволеного кредитного ліміту Банк повідомляє шляхом надсилання повідомлень у мобільниий додаток.

Таким чином заборгованість відповідача в розмірі 28539.83 грн скадається з 50 грн — використаний кредитний ліміт, 28489.83 грн — сума овердрафту (мінус по картці)

Звертає увагу, що відповідач не надавав своєчасно Банку грошові кошти для погашення заборгованості за Кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов Договору (не сплатив щомісячні мінімальні платежі), а тому у останнього виникла заборгованість.

Також, будучи повідомленим про час і місце розгляду справи, відповідач не надав суду контррозрахунок суми заборгованості, який би суд міг належним чином оцінити чи інший доказ, наприклад, висновок експертизи, про невірність наданого банком розрахунку, відтак, відсутні законні підстави для того, що піддати сумніву нараховану позивачем суму боргу, враховуючи, що вона підтверджена наданими позивачем у сукупності доказами.

У зв`язку із викладеним, позивач просить скасувати рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 04 серпня 2026 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити. В іншій частині рішення суду залишити без змін.

Відзив на апеляційну скаргу від учасників по справі до суду не надходив.

За правилами частині першої статті 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Відповідно до пунктів 1 частини шостої статті 19 ЦПК України малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Ціна даного позову не перевищує тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Враховуючи викладене, відповідно до частини другої статті 372 ЦПК України, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін.

Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи, зазначені в апеляційній скарзі, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає виходячи із наступного.

За загальним правилом статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

Судом встановлено наступні обставини.

АТ «Універсал Банк» створив проект «Monobank», в рамках якого клієнтам (фізичним особам) відкриваються поточні рахунки, спеціальним платіжним засобом яких є платіжні картки «Monobank». Після перевірки кредитної історії на платіжних картках «Monobank» за заявою клієнтів встановлюється кредитний ліміт. Особливістю проекту «Monobank» є те, що банківське обслуговування здійснюється дистанційно без відділень.

08 березня 2024 року ОСОБА_2 підписав Анкету-заяву до Договору про надання банківських послуг, яка разом із Умовами і правилами обслуговування в АТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг щодо продуктів monobank/ Universal Bank, таблицею обчислення вартості кредиту і паспортом споживчого кредиту, що розміщені за посиланням www.monobank.ua/terms, складають Договір про надання банківських послуг (а.с.14).

Підписанням цієї Анкети-заяви відповідач просив відкрити поточний рахунок в АТ «Універсал Банк» у гривні на його ім`я НОМЕР_2 та встановити кредитний ліміт на суму зазначену у мобільному додатку.

Також підписанням цієї Анкети-заяви відповідач погодився на те, що у разі виходу з пільгового періоду, що складає 62 календарних днів, на кредит буде нараховуватись процентна ставка 3.1 % в місяць з першого дня користування кредитом.

Згідно з п.3 Анкети-заяви підписанням цього договору відповідач підтвердив те, що надані ним документи є чинними (дійсними) та наведені вище їх копії відповідають оригіналу та надана ним інформація є правдивою.

У п.4 Анкети-заяви відповідач засвідчив генерацію ключової пари з особистим ключем та відповідним йому відкритим ключем, що буде використовуватися ним для вчинення правочинів та платіжних операцій. Також визнав те, що удосконалений електронний підпис (УЕП) є аналогом власноручного підпису. Ризики з відшкодування збитків, що можуть бути заподіяні банку та/або клієнту , а також третім особам у разі використання УЕП, покладаються на клієнта.

Також, відповідач погодився з тим, що невід`ємною частиною Анкети-заяви є Запевнення клієнта до Договору про надання банківських послуг «Monobank», з підписанням якого в мобільному додатку Договір набуває чинність (п.5 Анкети-заяви).

ОСОБА_2 підписав запевнення клієнта до Договору про надання банківських послуг monobank, підписанням якого підтвердив:

- отримання примірника Договору в Мобільному додатку monobank;

- своє ознайомлення та згоду з умовами договору, згідно з яким буде здійснюватись відкриття та обслуговування його рахунків, розміщення ним вкладів, отримання споживчого кредиту тощо;

- укладення ним Договору;

- зобов`язався виконувати умови Договору.

Також у п.3 Запевнення клієнта до договору про надання банківських послуг monobank, відповідач беззастережно погодився з тим, що банк має право на свій розсуд в односторонньому порядку зменшувати або збільшувати розмір дозволеного кредитного ліміту (а.с.17).

Згідно п.14 Запевнення клієнта до договору про надання банківських послуг monobank, сторони визначили, що строк дії договору становить 99 років.

У наданій позивачем довідці про етапи реєстрації ОСОБА_2 є інформація про порядок реєстрації відповідача у мобільному застосунку банку, ідентифікацію та верифікацію ОСОБА_2 , а також інформація про порядок укладення договору.

Наявність відкритого рахунку на ім`я ОСОБА_2 в АТ «Універсал Банк» підтверджується довідкою про наявність рахунку від 06 квітня 2025 року у відповідності до якої в банку відкритий рахунок НОМЕР_1 , НОМЕР_3 , тип рахунку – картка Чорна, валюта рахунку – UAH, статус картки – активна до 04/28.

Відповідно до довідки про розмір встановленого ліміту АТ «Універсал Банк» цією довідкою повідомило про те, що розмір встановленого кредитного ліміту клієнта ОСОБА_2 , через мобільний застосунок за Договором про надання банківських послуг «Monobank» від 08 березня 2024 року за карткою НОМЕР_1 , а саме: 08 березня 2024 року – 2000,00 грн; 08 жовтня 2024 року – 50.00 грн.

З наданого АТ «Універсал Банк» руху коштів по картці від 11 липня 2025 року клієнта ОСОБА_2 , по картці НОМЕР_1 , рахунок НОМЕР_3 за період з 08 березня 2024 року по 06 квітня 2025 року вбачається те, що кредитний ліміт за зазначеним рахунком станом на 11 липня 2026 року становить 50.00 грн та станом на зазначену дату за даним рахунком заборгованість становить – 31307.79 грн. Також із зазначеного руху коштів вбачається, що рахунок ОСОБА_2 активно використовувався, шляхом здійснення платежів з призначенням: продукти, супермаркет, кафе, ресторани, подорожі, одяг та взуття тощо. Окрім того, даний рахунок поповнювався.

З наданого АТ «Універсал Банк» пояснення до виписки про рух коштів на рахунку видно те, що кредитний ліміт відповідача складає 50.00 грн, баланс на рахунку складає мінус 28489.83 грн, відповідно загальна сума заборгованості за рахунком становить 28539,83 грн, з яких:

50.00 грн – повністю використаний боржником кредитний ліміт;

28489.83 грн - сума овердрафту, яка виникла внаслідок нестачі власних коштів для оплати заборгованості.

Згідно з наданим позивачем розрахунком заборгованості станом на 06 квітня 2026 року розмір заборгованості ОСОБА_2 за договором б/н від 08 березня 2023 року становить 28539.83 грн, з яких:

24735.08 грн - заборгованість за тілом кредиту;

0.00 грн - заборгованість за відсотками;

3804.75 грн — заборгованість за пенею.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, апеляційний суд виходить з наступного.

Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом (частина 4 статті 203 ЦК України).

Відповідно до статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

За змістом статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

У відповідності до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 ЦК України).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина 2 статті 639 ЦК України).

Абзац другий частини 2 статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Аналізуючи викладене, слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статі 205, 207 ЦК України).

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року № 127/33824/19.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 2 статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію» (далі - Закон).

Згідно із пунктом 6 частини 1 статті 3 Закону електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших; електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

При цьому одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір (пунктом 12 частини 1 статті 3 Закону).

Відповідно до частини 3 статті 11 Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частини 4 статті 11 Закону).

Згідно із частиною 6 статті 11 Закону відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом:

- надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону;

- заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону;

- вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

За правилом частини 8 статті 11 Закону у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Стаття 12 Закону визначає яким чином підписуються угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання:

- електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину;

- електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом;

- аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання;

- іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Із системного аналізу положень вище вказаного законодавства вбачається, що з урахуванням особливостей договору, щодо виконання якого виник спір між сторонами, його укладання в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему позивача можливе за допомогою електронного цифрового підпису відповідача лише за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами цього правочину.

В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Електронні документи (повідомлення), пов`язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи.

Щодо факту укладення кредитного договору та надання кредитних коштів.

Як було встановлено судом першої інстанції та не оскаржується в апеляційній скарзі, спірний кредитний договір був вчинений сторонами в електронній формі, яка відповідно до ст.207 ЦК України та Закону України «Про електронну комерцію» прирівнюється до письмової форми. Кредитор свої зобов`язання за кредитним договором виконав в повному обсязі, а саме - надав відповідачу кредит у розмірі, встановленому кредитним договором, які останній не повернув.

Щодо стягнення заборгованості за кредитним договором.

Звертаючись до суду з позовом АТ «Універсал Банк» посилалося на те, що через неналежне виконання ОСОБА_2 своїх зобов`язань за кредитним договором від 08 березня 2024 року утворилась заборгованість, яку просив стягнути в розмірі 28539.83 грн, яка складається із наступного: 24735.08 грн - заборгованість за наданим кредитом (тіло кредиту); 0.00 грн — заборгованість за прострочена заборгованість за нарахованими процентами; 3804.75 грн — заборгованість за пенею.

Згідно з наданим позивачем розрахунком заборгованості станом на 06 квітня 2026 року розмір заборгованості ОСОБА_2 за договором б/н від 08 березня 2023 року становить 28539.83 грн, з яких:

24735.08 грн - заборгованість за тілом кредиту;

0.00 грн - заборгованість за відсотками;

3804.75 грн — заборгованість за пенею.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із того, що матеріалами справи підтверджено факт укладення між сторонами договору про надання банківських послуг від 08 березня 2024 року, отримання та використання відповідачем кредитних коштів у межах встановленого кредитного ліміту в розмірі 50.00 грн, а тому наявні підстави для стягнення зазначеної суми як заборгованості за тілом кредиту. Водночас, суд дійшов висновку, що позивач не довів належними та допустимими доказами погодження сторонами умов щодо виникнення овердрафту, а також механізму збільшення заборгованості шляхом трансформації нарахованих процентів у тіло кредиту понад встановлений кредитний ліміт. У зв`язку з цим суд визнав безпідставним включення до складу заборгованості суми овердрафту в розмірі 28489.83 грн, яка виникла внаслідок нарахування процентів та їх подальшої трансформації у тіло кредиту, і відмовив у задоволенні позову в цій частині.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції.

Так, на підтвердження заявленої до стягнення заборгованості в розмірі 28539.83 грн позивач посилався на виникнення овердрафту в сумі 28489.83 грн, який, як убачається з наданих банком пояснень, розрахунку заборгованості та виписки по рахунку, сформувався внаслідок нарахування процентів за користування кредитом та їх подальшої «трансформації» у тіло кредиту шляхом надання банком кредитних коштів понад встановлений кредитний ліміт для погашення таких процентів.

Однак, належних та допустимих доказів погодження відповідачем умов щодо такого механізму нарахування процентів, виникнення овердрафту та збільшення заборгованості понад встановлений кредитний ліміт матеріали справи не містять.

При цьому надані позивачем Умови і правила обслуговування в АТ «Універсал Банк» не містять електронного підпису відповідача, а також відсутні докази їх підписання ним чи доведення до його відома саме в тих редакціях, на які посилається банк.

За таких обставин суд першої інстанції обґрунтовано не визнав зазначені документи складовою частиною кредитного договору в частині умов щодо виникнення овердрафту та «трансформації» нарахованих процентів у тіло кредиту.

Отже, суд першої інстанції правильно виходив із того, що позивач довів факт отримання та використання відповідачем кредитних коштів лише в межах встановленого кредитного ліміту 50.00 грн, однак не довів належними та допустимими доказами існування договірних підстав для збільшення заборгованості до 28539,83 грн шляхом включення до її складу суми овердрафту, що виникла внаслідок «трансформації» процентів у тіло кредиту.

Доводи апеляційної скарги про те, що Умови і правила обслуговування, Тарифи, та інші документи були надані відповідачу через мобільний застосунок monobank, а тому останній був ознайомлений із ними та погодився з умовами щодо нарахування процентів і виникнення овердрафту, колегія суддів вважає безпідставними.

Так, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 03 липня 2019 року у справі №342/180/17 (провадження №14-131цс19) дійшла висновку, що роздруківка із сайту банку не може бути належним доказом погодження сторонами умов кредитування, оскільки її зміст залежить виключно від волевиявлення банку, який має можливість змінювати відповідні умови. За відсутності доказів надання відповідачу конкретної редакції Умов і правил банківського обслуговування та їх підписання електронним підписом такі документи не можуть підтверджувати погодження сторонами умов щодо нарахування процентів, виникнення овердрафту та механізму збільшення заборгованості понад встановлений кредитний ліміт.

Посилання позивача на підписане відповідачем Запевнення клієнта також не спростовує правильності висновків суду першої інстанції, оскільки погоджене сторонами право банку на договірне списання коштів із рахунків відповідача стосується виключно списання наявних на них коштів і не містить домовленості про надання кредитних коштів понад встановлений кредитний ліміт для погашення нарахованих процентів із подальшим віднесенням таких сум до тіла кредиту.

Колегія суддів також звертає увагу, що позивачем у даній справі не заявлено вимог про стягнення процентів за користування кредитом. Предметом позову є виключно стягнення заборгованості, визначеної банком як тіло кредиту. Водночас, як встановлено судом першої інстанції, значна частина заявленої до стягнення суми фактично сформована внаслідок нарахування процентів та їх подальшої «трансформації» у тіло кредиту. За відсутності погодженого сторонами механізму такого збільшення заборгованості підстави для стягнення відповідної суми як тіла кредиту відсутні.

Щодо стягнення заборгованості за пенею.

Відповідно до п.18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України - у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX (зі змінами, внесеними Указом від 14 березня 2022 року № 133/2022) був запроваджений воєнний стан, який продовжено і на момент ухвалення цього рішення.

Нарахування заборгованості за пенею за кредитним договором №б/н від 08 березня 2024 року у розмірі 3804.75 грн здійснено після 24 лютого 2022 року, тобто у період дії в Україні воєнного стану.

Відтак, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за пенею, які за своєю правовою природою є неустойкою у розмірі 3804.75 грн, задоволенню не підлягають.

Інші доводи апеляційної скарги є аналогічними викладеним у позовній заяві, які не спростовують правильність висновку суду першої інстанції, яким у повному обсязі з`ясовані права та обов`язки сторін, обставини справи, доводи сторін перевірені та їм дана належна оцінка, а зводяться до власного тлумачення характеру спірних правовідносин та до переоцінки доказів.

У відповідності до статтей 12, 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини на які посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно з вимогами статті 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно частини другої статті 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно частини другої статті 89 ЦПК України, жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Задовольняючи позов частково, судом першої інстанції вірно встановлено фактичні обставини справи та дано правильну оцінку доказам.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду та не впливають на їх правильність.

Норми матеріального права відповідно до спірних правовідносин, застосовані правильно.

Порушень норм процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи, колегією суддів не встановлено.

Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Беручи до уваги всі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносини, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у сукупності колегія суддів приходить до висновку про законність та обґрунтованість постановленого по даній справі рішення та відсутність підстав для його скасування з мотивів, викладених в апеляційній скарзі.

Керуючись ст.ст.367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд апеляційної інстанції,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу акціонерного товариства «Універсал Банк» – залишити без задоволення.

Заочне рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 04 серпня 2026 року — залишити без змін.

Судові витрати, понесені сторонами у зв`язку із розглядом справи в суді апеляційної інстанції — залишити в межах, ними понесених.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та відповідно до п.2 ч.3 ст.389 ЦПК України, оскарженню не підлягає.

Дата складення повного тексту постанови — 16 листопада 2026 року.

Головуючий О.З. Костів

Судді: Б.О. Гірський

М.В. Хома

Оригінал: reyestr.court.gov.ua