Постанова від 15 листопада 2026 р. у справі №727/9422/24 — Чернівецький апеляційний суд

Суд: Чернівецький апеляційний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: про захист честі, гідності та ділової репутації, з них:

Дата: 15 листопада 2026 р.

Справа: №727/9422/24

Суддя: Перепелюк І. Б.

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 листопада 2026 року м. Чернівці справа № 727/9422/24

провадження №22-ц/822/1467/26

Чернівецький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

судді-доповідача Перепелюк І. Б.

суддів: Лисака І.Н., Литвинюк І.М.

секретар Бортнік А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Шевченківського районного суду м. Чернівців від 13 травня 2026 року в цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про захист честі, гідності та ділової репутації,

встановив:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

ОСОБА_2 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_1 про захист честі, гідності та ділової репутації.

Позов обґрунтовано наступним. ОСОБА_2 зазначає, що є суддею Господарського суду Чернівецької області.

02 вересня 2024 року від колишньої керівниці апарату Господарського суду Чернівецької області ОСОБА_1 на адресу Господарського суду Чернівецької області надійшов лист, серед іншого наступного змісту: «На Зборах мною було оприлюднено факт вагітності і озвучено ім`я судді ОСОБА_2 – батька дитини, який ініціював моє звільнення з роботи через відмову зробити аборт.

На даний час з боку судді ОСОБА_2 продовжується тиск на мене і членів моєї родини, що виражається в переслідуванні, ненормативній лексиці, погрозах, публічних приниженнях тощо. Дані факти зареєстровані нарядами патрульної поліції і моїми заявами щодо харасменту з його боку.

Оскільки рішення Зборів суддів від 17 березня 2023 року було винесено на основі неправдивої інформації з боку судді ОСОБА_2 , вважаю справедливо буде переглянути рішення від 17 березня 2023 року про оголошення мені недовіри.».

Зборами суддів Господарського суду Чернівецької області від 10 березня 2023 року відхилено звіт керівниці апарату Господарського суду Чернівецької області ОСОБА_1 щодо організаційного забезпечення роботи суду за 2022 рік.

Призначено на 17 березня 2023 року збори суддів Господарського суду Чернівецької області для розгляду питання щодо висловлення недовіри керівниці апарату суду ОСОБА_1 .

Зборами суддів Господарського суду Чернівецької області від 17 березня 2023 року вирішено висловити недовіру керівниці апарату Господарського суду Чернівецької області Пилип`як М.О.

Наведена ОСОБА_1 інформація є недостовірною та такою, що принижує честь, гідність та ділову репутацію.

З метою черговий раз уникнути персональної відповідальності, яка передбачена статтею 155 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» відповідачка вирішила розповсюдити чергову неправдиву інформацію.

У своєму листі суддям Господарського суду Чернівецької області відповідачка вказує, що начебто «ініціював моє звільнення з роботи через відмову зробити аборт», що може кваліфікуватися як примушування до аборту без добровільної згоди потерпілої – частина друга статті 134 КК України; незаконне звільнення працівника з роботи з особистих мотивів – частина перша статті 172 КК України.

Також у листі відповідачкою вказується про переслідування, ненормативну лексику, погрози, публічні приниження – статті 350, 182 КК України.

Викладені відповідачкою неправдиві твердження про харасмент можуть бути сприйнятими колегами як кримінальне правопорушення, передбачене статтею 154 КК України.

Вважає, що має право на захист честі, гідності та ділової репутації, а відповідачка повинна надати незаперечні докази своїх фактичних тверджень.

Щодо посилання відповідачки на те, що «рішення Зборів суддів від 17 березня 2023 року було винесено на основі неправдивої інформації з боку судді Байталюка В.Д.» зазначає, що участі у прийнятті рішення не брав через поширення ОСОБА_1 неправдивої інформації у своїй заяві від 13 березня 2023 року.

Абсолютна більшість суддів Господарського суду Чернівецької області вважають ОСОБА_1 такою, що не відповідає займаній посаді. При цьому будь-яка інформація стосовно особистого життя відповідачки зборами суддів до уваги не приймалася.

Неправомірними діями відповідачки, поширенням чергової неправдивої інформації серед суддів та працівників апарату Господарського суду Чернівецької області завдано моральної шкоди, яка виразилася в моральних стражданнях та переживаннях, порушенні душевної рівноваги, в погіршенні його як фізичного та і ментального здоров`я, оскільки повернути в повному обсязі честь, гідність та ділову репутацію як професійного судді, так і фізичної особи до кінця не вдасться.

У зв`язку з неправомірним поширенням відповідачкою широкому колу осіб недостовірної негативної інформації знаходиться у стані постійного нервового напруження та стресу. В результаті чого різко знизилась працездатність, що в свою чергу негативно впливає на виконання трудових (посадових) обов`язків та на повагу робочого колективу.

Вважає, що сума у розмірі 201000 грн. є мінімальною для відшкодування душевних страждань, відтак, розумною і справедливою.

Просив визнати недостовірною та такою, що порушує права ОСОБА_2 на повагу до честі, гідності та недоторканість ділової репутації, наступну інформацію, розповсюджену ОСОБА_1 02 вересня 2024 року у листі, наданому суддям Господарського суду Чернівецької області, а саме: - «ініціював моє звільнення з роботи через відмову зробити аборт»; - «На даний час з боку судді ОСОБА_2 продовжується тиск на мене і членів моєї родини, що виражається в переслідуванні, ненормативній лексиці, погрозах, публічних приниженнях тощо. Дані факти зареєстровані нарядами патрульної поліції і моїми заява щодо харасменту з його боку.»; - «рішенням Зборів суддів від 17 березня 2023 року було винесено на основі неправдивої інформації з боку судді ОСОБА_2 ».

Зобов`язати ОСОБА_1 протягом одного робочого дня з дня набрання рішенням у даній справі законної сили спростувати поширену відносно ОСОБА_2 недостовірну інформацію, шляхом подання ОСОБА_1 через канцелярію Господарського суду Чернівецької області заяви із спростуванням наступного змісту: «02 вересня 2024 року мною, ОСОБА_1 , шляхом подання листа суддям Господарського суду Чернівецької області, викладені недостовірні та неправдиві відомості відносно ОСОБА_2 , а саме те, що ОСОБА_2 ініціював моє звільнення з роботи через відмову зробити аборт. На даний час з боку судді ОСОБА_2 продовжується тиск на мене і членів моєї родини, що виражається в переслідуванні, ненормативній лексиці, погрозах, публічних приниженнях тощо. Дані факти зареєстровані нарядами патрульної поліції і моїми заявами щодо харасменту з його боку. Рішення Зборів суддів від 17 березня 2023 року було винесено на основі неправдивої інформації з боку судді ОСОБА_2 ».

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 моральну шкоду за розповсюдження недостовірної інформації в розмірі 201000 грн.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Шевченківського районного суду м.Чернівців від 13 травня 2026 року позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про захист честі, гідності та ділової репутації задоволено частково.

Визнано недостовірною та такою, що порушує права ОСОБА_2 на повагу до честі, гідності та недоторканість ділової репутації, наступну інформацію, розповсюджену ОСОБА_1 02 вересня 2024 року у листі, наданому суддям Господарського суду Чернівецької області, а саме: «На даний час з боку судді ОСОБА_2 продовжується тиск на мене і членів моєї родини, що виражається в переслідуванні, ненормативній лексиці, погрозах, публічних приниженнях тощо. Дані факти зареєстровані нарядами патрульної поліції».

Зобов`язано ОСОБА_1 протягом одного робочого дня з дня набрання рішенням у даній справі законної сили спростувати поширену відносно ОСОБА_2 недостовірну інформацію, шляхом подання ОСОБА_1 через канцелярію Господарського суду Чернівецької області заяви із спростуванням наступного змісту: «02 вересня 2024 року мною, ОСОБА_1 , шляхом подання листа суддям Господарського суду Чернівецької області, викладені недостовірні та неправдиві відомості відносно ОСОБА_2 , а саме те, що на даний час з боку судді ОСОБА_2 продовжується тиск на мене і членів моєї родини, що виражається в переслідуванні, ненормативній лексиці, погрозах, публічних приниженнях тощо. Дані факти зареєстровані нарядами патрульної поліції.».

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 моральну шкоду за розповсюдження недостовірної інформації в розмірі 5000 грн.

Стягнуто ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 2173,96грн. судового збору.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить cкасувати рішення Шевченківського районного суду м. Чернівців від 13 травня 2026 року, постановити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 .

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати.

Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 зазначає, що рішення суду в частині задоволених позовних вимог є незаконним, оскільки її лист від 02.09.2024 року, адресований зборам суддів, містить правдиву інформацію. А тому, на переконання відповідачки, позовні вимоги через їх безпідставність не підлягали задоволенню в повному обсязі.

Вся інформація, яка була предметом спору цивільної справи № 727/9422/24, є достовірною. І хоча за висновком судового експерта ця інформація, і носить образливий для позивача характер, однак є об`єктивною істиною. На честь, гідність та ділову репутацію позивача вплинули не твердження апелянтки, а активна свідома не гідна судді поведінка самого ОСОБА_2 .

А тому неправомірним є перекладання судом на відповідачку відповідальності за втрату поваги з боку колег до честі, гідності та ділової репутації позивача через його неетичну та аморальну (за висновком експерта) поведінку.

Отже помилковим та таким, що не відповідає фактичним обставинам справи, є висновок суду першої інстанції про те, що саме діями відповідача завдано ОСОБА_2 моральної шкоди, яка полягає у приниженні його честі, гідності та ділової репутації, моральних стражданнях та переживаннях, пов`язаних з розповсюдженням недостовірної негативної інформації широкому колу суддів Господарського суду Чернівецької області, порушенні душевної рівноваги, у зв`язку з тим, що ОСОБА_2 був принижений серед колег.

Суд першої інстанції не взяв до уваги, що ОСОБА_1 , подаючи заяву від 02.09.2024 року, керувалася частиною першу статті 5 Закону України «Про інформацію», в якій зазначено, що кожен має право на інформацію, що передбачає можливості вільного одержання, використання, поширення, зберігання, необхідного для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів. Заява від 02.09.2024 року, адресована зборам суддів Господарського суду Чернівецької області, була надіслана нею з метою захисту трудових прав і містила пояснення, які мали значення для вирішення питання її подальшої долі.

Факт звернення ОСОБА_1 до голови Господарського суду Чернівецької області та до суддів в листі від 02.09.2024 року - не є розповсюдженням недостовірної інформації у розумінні ст.277 ЦК України щодо ОСОБА_2 , оскільки таке звернення є способом захисту прав і свобод особи, що гарантовані Конституцією України та міжнародними нормами. Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, таке звернення не може розглядатися як умисне поширення недостовірної інформації з метою завдання шкоди іншій особі.

Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи

У відзиві ОСОБА_2 просить апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Рішення Шевченківського районного суду м.Чернівців від 13 травня 2026 року залишити без змін.

Мотивувальна частина

Обставини справи, встановлені судом

Судом встановлено, що в заяві керівника апарату Пилип`як М.О. голові Господарського суду Чернівецької області Проскурняку О.Г. від 02 вересня 2024 року (копія суддям ОСОБА_3 , Гончаруку О.В., Гурину М.О., Гушилик С.М., ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_2 ) зазначено : «17 березня 2023 року збори суддів Господарського суду Чернівецької області за ініціативи судді Байталюка В.Д. винесли рішення про оголошення недовіри через «відсутність у мене особистої скромності». Як вбачається зі змісту Протоколу, оформленого за результатами цих зборів, звинувачення на мою адресу надходили тільки від одного судді – ініціатора даних зборів. На Зборах мною було оприлюднено факт вагітності і озвучено ім?я судді ОСОБА_2 – батька дитини, який ініціював моє звільнення з роботи через відмову зробити аборт. Він переконував всіх Вас в тому, що жодних стосунків у нього зі мною не було. Я визнаю, що на своє виправлення він, скоріш за все, наводив якісь «переконливі» аргументи. Ви ж йому повірили.

Однак, всі його «аргументи» спростовані Львівським науково-дослідним експертно-криміналістичним центром у висновку судово-генетичної експертизи « СЕ-19/114-24/2023-БД від 17 червня 2024 року, де зазначено, що вірогідність батьківства ОСОБА_2 щодо моєї дитини ОСОБА_11 становить 99,9999%.

На даний час з боку судді ОСОБА_2 продовжується тиск на мене і членів моєї родини, що виражається в переслідуванні, ненормативній лексиці, погрозах, публічних приниженнях тощо.

Дані факти зареєстровані нарядами патрульної поліції і моїми заявами щодо харасменту з його боку.

Оскільки рішення Зборів суддів від 17 березня 2023 року було винесено на основі неправдивої інформації з боку судді ОСОБА_2 , вважаю справедливо буде переглянути рішення від 17 березня 2023 року про оголошення мені недовіри.».

Зі змісту протоколу №1 зборів суддів Господарського суду Чернівецької області від 10 березня 2023 року схвалено звіт голови Господарського суду Чернівецької області за 2022 рік (одногласно).

Визнано роботу голови Господарського суду Чернівецької області ОСОБА_12 за 2022 рік доброю (одноголосно).

Відхилено звіт керівниці апарату Господарського суду Чернівецької області ОСОБА_1 щодо організаційного забезпечення роботи суду за 2022 рік (12 голосів «за», 1 голос «утримався»).

Призначено на 17 березня 2023 року збори суддів Господарського суду Чернівецької області для розгляду питання щодо висловлення недовіри керівниці апарату суду Пилип`як М.О. (12 голосів «за», 1 голос «утримався»).

Відповідно до протоколу №2 зборів суддів Господарського суду Чернівецької області від 17 березня 2023 року за результатами розгляду порядку денного збори суддів вирішили висловити недовіру керівниці апарату Господарського суду Чернівецької області Пилип`як М.О. (10 голосів «за», 2 голоси «утримався»).

До матеріалів справи додано заяву ОСОБА_1 начальнику Чернівецького районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Чернівецькій області від 21 червня 2023 року про притягнення до відповідальності ОСОБА_2 , який систематично надсилає повідомлення принизливого змісту з різних номерів, текстові повідомлення з погрозами, відео та аудіо особистого характеру у всі можливі соціальні мережі;

Заяву ОСОБА_1 начальнику Чернівецького районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Чернівецькій області від 30 червня 2023 року про притягнення до відповідальності ОСОБА_2 , який систематично надсилає повідомлення принизливого змісту з різних номерів, текстові повідомлення з погрозами, відео та аудіо особистого характеру у всі можливі соціальні мережі;

Заяву ОСОБА_1 начальнику Чернівецького районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Чернівецькій області від 01 серпня 2023 року про притягнення до відповідальності ОСОБА_2 , який 01 серпня 2023 року підійшов до неї, погрожував, ображав її, її дитину нецензурною словами та погрожував, що ні вона, ні її батьки не працюватимуть;

Заяву ОСОБА_1 начальнику Чернівецького районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Чернівецькій області від 16 серпня 2023 року про притягнення до відповідальності ОСОБА_2 , який 16 серпня 2023 року ображав її, її дитину та її мати нецензурною словами та погрожував фізичною розправою.

Відповідно до довідки про результати проведення перевірки інформації, викладеної у зверненнях ОСОБА_1 з приводу вчинення у відношенні до неї протиправних дій зі сторони ОСОБА_2 від 21 липня 2023 року у ході здійснення перевірки було проведено розмову із заявницею, яка повідомила, що від ОСОБА_2 народила дитину, проте останній був категорично проти щоб заявниця народжувала, в результаті чого на мобільні телефони членів родини заявниці, а також її знайомих почали надходити смс повідомлення зі змістом принизливого характеру, вказані повідомлення надходили з різних номерів, які на її думку надсилав лише ОСОБА_2 .

Будучи опитаним ОСОБА_2 пояснив, що жодного відношення до фактів, викладених у зверненні не має і жодних протиправних дій не вчиняв.

Вжитими заходами встановити причетність до вчинення вказаних у зверненнях протиправних дій зі сторони ОСОБА_2 , а також встановити особу, яка причетна до надсилання смс повідомлень не представилось можливим.

За довідкою про результати проведення перевірки інформації, викладеної у зверненнях ОСОБА_1 та ОСОБА_13 з приводу вчинення у відношенні до них протиправних дій зі сторони ОСОБА_2 від 16 серпня 2023 року у ході здійснення перевірки було проведено розмову із заявниками, останні повідомили, що 16 серпня 2023 року перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1 у них виник конфлікт з ОСОБА_2 , в ході якого останній висловлювався словами неприємного змісту. ОСОБА_1 зазначила, що вказану подію зафіксувала на відео-камеру мобільного телефону.

Подальшою перевіркою при перегляді зазначеного відео виявити які протиправні діє зі сторони ОСОБА_2 не представилось можливим.

Також в розмові з ОСОБА_2 останній повідомив, що дійсно виник конфлікт із заявниками, проте будь-яких протиправних дій не вчиняв, вказане непорозуміння спровокували заявники.

На підставі довідки про результати проведення перевірки інформації, викладеної у зверненнях ОСОБА_2 та ОСОБА_1 та ОСОБА_13 з приводу вчинення у відношенні до них протиправних від 16 серпня 2023 року у ході здійснення перевірки було проведено розмову із ОСОБА_2 , який повідомив, що 01 серпня 2023 року перебував на перехресті вул.Небесної Сотні та проспекту Незалежності,111 м.Чернівці, де випадково зустрівся із ОСОБА_1 та її матір`ю, які під час розмови вчинили з ним сварку та в подальшому викликали працівників поліції, мотивуючи це тим, що останній словесно їх ображав. Під час приїзду працівників поліції останні продовжували ображати заявника.

Будучи опитаною ОСОБА_1 пояснила, що 01 серпня 2023 року перебувала на перехресті вул.Небесної Сотні та проспекту Незалежності,111 м.Чернівці, де до неї підійшов ОСОБА_2 та під час спілкування почав словесно ображати нецензурною лайкою.

В усній розмові із ОСОБА_13 стало відомо, що вона ОСОБА_2 не ображала, а лише в присутності працівників поліції повідомила, що останній боїться визнати батьківство новонародженої дитини.

Під час перегляду відео з камер спостереження отриманого з бодікамер працівників поліції було видно та чути розмову між заявниками, проте жодних образ нецензурної лексики на даному відео не зафіксовано.

За висновком експерта Національного наукового центру «Інститут судових експертиз ім .Засл.проф. М.С. Бокаріуса» Міністерства юстиції України Зайчик К.С. за результатами проведення судової лінгвістичної сематико-текстуальної експертизи від 26 червня 2025 року №5475 у наданих на дослідження висловлюваннях, що наявні в копії листа ОСОБА_1 від 02.09.2024, - міститься інформація негативного характеру стосовно судді ОСОБА_2 та його діяльності.

У наданих на дослідження висловлюваннях, що наявні в копії листа ОСОБА_1 від 02.09.2024, - містяться висловлювання образливого (зневажливого, принизливого) характеру стосовно судді ОСОБА_2 та його діяльності.

Встановлена в копії листа ОСОБА_1 від 02.09.2024 інформація негативного характеру стосовно ОСОБА_2 та його діяльності – виражена у формі фактичних тверджень про те, що

- ОСОБА_2 був ініціатором звільнення ОСОБА_1 ;

- ОСОБА_2 займається переслідуванням та погрозами стосовно адресантки та її родини, що зафіксовано викликом поліції та відповідно написаними заявами про вчинені дії;

- рішення зборів від 17 березня 2023 року було винесено на основі наданої ОСОБА_14 неправдивої інформації.

Крім того, серед аналізованих висловлювань містяться висловлювання виражені у формі оцінки (оціночних) суджень, які передають ставлення адресанта до вказаної особи ( ОСОБА_2 ) та подій, що відбуваються (наприклад: «через відмову зробити аборт», «харасменту з його боку»).

Рішенням Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 19 січня 2026 року №71/1дп/15-26 притягнуто суддю Господарського суду Чернівецької області ОСОБА_2 до дисциплінарної відповідальності та застосовано до нього дисциплінарне стягнення у виді подання про звільнення судді з посади.

Рішенням Вищої ради правосуддя від 28 квітня 2026 року №771/о/15-26 залишено без змін рішення Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 19 січня 2026 року №71/1дп/15-26 про притягнення судді Господарського суду Чернівецької області ОСОБА_2 до дисциплінарної відповідальності.

Позиція апеляційного суду, застосовані норми права та мотиви, з яких виходить суд при прийнятті постанови

Згідно з ч.ч.1, 2 ст.367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Заслухавши суддю - доповідача, пояснення апелянта, її представника, представника позивача, перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково, враховуючи наступне.

Відповідно до вимог ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Вирішуючи спір, суд першої інстанції дійшов висновку, що інформація, викладена ОСОБА_1 у зверненні до голови Господарського суду Чернівецької області від 02 вересня 2024 року, про те, що ОСОБА_2 займається переслідуванням та погрозами стосовно ОСОБА_1 та її родини, що зафіксовано викликом поліції та відповідно написаними заявами про вчинені дії, є фактичним твердженням, негативною і недостовірною інформацією, яка принижує честь, гідність і ділову репутацію позивача та становить підставу відшкодування йому моральної шкоди.

Суд першої інстанції визначив розмір моральної шкоди відповідно до характеру та розміру душевних страждань позивача, тривалості порушення прав позивача, погіршенні його як фізичного та і ментального здоров`я, та дійшов висновку, що обґрунтований розмір моральної шкоди у цій справі становить 5000,00 грн.

Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції, з огляду на таке.

Конституція України визначає честь і гідність людини найвищою соціальною цінністю, кожен має право на повагу до його гідності (статті 3, 28).

Частиною першою статті 201 ЦК України передбачено, що особистими немайновими благами, які охороняються цивільним законодавством, є, зокрема честь, гідність і ділова репутація.

Під гідністю слід розуміти визнання цінності кожної фізичної особи як унікальної біопсихосоціальної істоти.

З честю пов`язується позитивна соціальна оцінка особи в очах суспільства, яка ґрунтується на відповідності її діянь (поведінки) загальноприйнятим уявленням про добро і зло.

Під діловою репутацією фізичної особи розуміється набута особою суспільна оцінка її ділових і професійних якостей при виконанні нею трудових, службових, громадських чи інших обов`язків.

Під діловою репутацією юридичної особи, у тому числі підприємницьких товариств, фізичних осіб-підприємців, адвокатів, нотаріусів та інших осіб, розуміється оцінка їх підприємницької, громадської, професійної чи іншої діяльності, яку здійснює така особа як учасник суспільних відносин.

Згідно зі статтею 34 Конституції України кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань. Кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір.

Водночас, стаття 68 Конституції України визначає, що кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

Кожен має право на свободу вираження поглядів. Це право включає свободу дотримуватися своїх поглядів, одержувати і передавати інформацію та ідеї без втручання органів державної влади і незалежно від кордонів. Здійснення цих свобод, оскільки воно пов`язане з обов`язками і відповідальністю, може підлягати таким формальностям, умовам, обмеженням або санкціям, що встановлені законом в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадської безпеки, для охорони порядку або запобігання злочинам, для охорони здоров`я або моралі, для захисту репутації або прав інших осіб, для запобігання розголошенню конфіденційної інформації або підтримання авторитету і безсторонності суду і є необхідним в демократичному суспільстві.

У національному законодавстві право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань підлягає реалізації із урахуванням обов`язку не поширювати недостовірну та таку, що ганьбить гідність, честь чи ділову репутацію іншої особи, інформацію.

Відповідно до статті 32 Конституції України кожному гарантується судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім`ї та права вимагати вилучення будь-якої інформації, а також право на відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої збиранням, зберіганням, використанням та поширенням такої недостовірної інформації.

За змістом статей 297, 299 ЦК України кожен має право на повагу до його гідності та честі, їх недоторканність, а також на недоторканність своєї ділової репутації. Фізична особа має право звернутися до суду з позовом про захист своєї гідності, честі та ділової репутації.

У частині першій статті 277 ЦК України передбачено, що фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї недостовірної інформації, має право на спростування цієї інформації.

Тлумачення статті 277 ЦК України свідчить, що позов про спростування недостовірної інформації підлягає задоволенню за такої сукупності умов: поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; поширення інформації, що порушує особисті немайнові права.

Позивач повинен довести сам факт поширення інформації відповідачем та те, що ця інформація принижує його честь, гідність чи ділову репутацію.

Натомість відповідач повинен довести, що поширена ним інформація є достовірною.

При розгляді справ зазначеної категорії слід враховувати, що юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову, є сукупність таких обставин: а) поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; б) поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; в) поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.

Під поширенням інформації слід розуміти опублікування її у пресі, передання по радіо, телебаченню чи з використанням інших засобів масової інформації; поширення в мережі Інтернет чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв`язку; викладення в характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим особам; повідомлення в публічних виступах, в електронних мережах, а також в іншій формі хоча б одній особі.

Вирішуючи питання про визнання поширеної інформації недостовірною, суди повинні визначати характер такої інформації і з`ясовувати, чи є вона фактичним твердженням, чи оціночним судженням.

Згідно з частинами першою, другою статті 30 Закону України "Про інформацію" ніхто не може бути притягнутий до відповідальності за висловлення оціночних суджень. Оціночними судженнями, за винятком наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, зокрема з огляду на характер використання мовно-стилістичних засобів (вживання гіпербол, алегорій, сатири). Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості. Якщо особа вважає, що оціночні судження або думки принижують її гідність, честь чи ділову репутацію, а також інші особисті немайнові права, вона вправі скористатися наданим їй законодавством правом на відповідь, а також на власне тлумачення справи у тому самому засобі масової інформації з метою обґрунтування безпідставності поширених суджень, надавши їм іншу оцінку. Якщо суб`єктивну думку висловлено в брутальній, принизливій чи непристойній формі, що принижує гідність, честь чи ділову репутацію, на особу, яка таким чином та у такий спосіб висловила думку або оцінку, може бути покладено обов`язок відшкодувати завдану моральну шкоду.

Судження вважається таким, що має оціночний характер, якщо воно виражає ставлення автора до змісту висловленої ним думки, що пов`язано з такими психологічними станами як віра, впевненість чи сумнів. Якщо ж зміст та характер досліджуваної інформації свідчить про наявність фактів, така інформація є не результатом суб`єктивної оцінки, а відображенням об`єктивної істини, що може бути встановлена у судовому порядку.

У своїй практиці Європейський Суд з прав людини розрізняє факти та оціночні судження.

Якщо існування фактів може бути підтверджене, правдивість оціночних суджень не піддається доведенню.

Вимога довести правдивість оціночних суджень є нездійсненною і порушує свободу висловлювання думки як таку, що є фундаментальною частиною права, яке охороняється статтею 10 Конвенції (рішення у справі "Лінгенс проти Австрії" від 08 липня 1986 року).

Однак, навіть якщо висловлювання є оціночним судженням, пропорційність втручання має залежати від того, чи існує достатній фактичний базис для оспорюваного висловлювання. Залежно від обставин конкретної справи, висловлювання, яке є оціночним судженням, може бути перебільшеним за відсутності будь-якого фактичного підґрунтя (рішення у справі "Де Хаес і Гійселс проти Бельгії" від 24 лютого 1997 року, пункт 47).

У разі якщо позивач є публічною особою, то суд, розглядаючи і вирішуючи справу про захист його гідності, честі чи ділової репутації, також повинен враховувати положення Декларації про свободу політичних дебатів у засобах масової інформації та рекомендації, що містяться у Резолюції № 1165 (1998 рік) Парламентської Асамблеї Ради Європи про право на недоторканність особистого життя.

Зокрема, в Резолюції зазначається, що публічними фігурами є особи, які обіймають державні посади і (або) користуються державними ресурсами, а також усі ті, хто відіграє певну роль у суспільному житті (у галузі політики, економіки, мистецтва, соціальній сфері, спорті чи в будь-якій іншій галузі).

У статтях 3, 4, 6 Декларації вказується, що оскільки політичні діячі та посадові особи, які обіймають публічні посади або здійснюють публічну владу на місцевому, регіональному, національному чи міжнародному рівнях, вирішили апелювати до довіри громадськості та погодилися "виставити" себе на публічне політичне обговорювання, то вони підлягають ретельному громадському контролю і потенційно можуть зазнати гострої та сильної громадської критики у засобах масової інформації з приводу того, як вони виконували або виконують свої функції. При цьому зазначені діячі та особи не повинні мати більшого захисту своєї репутації та інших прав порівняно з іншими особами.

Тобто публічна особа, державний службовець повинен бути готовим до підвищеного рівня критики, в тому числі у різкій формі, до прискіпливої уваги суспільства та підвищеної зацікавленості до його діяльності та/або особистого життя, адже вони, обираючи кар`єру публічної особи, погодилися на таку увагу.

У зв`язку з цим межа допустимої критики щодо політичного діяча чи іншої публічної особи є значно ширшою, ніж окремої пересічної особи. Публічні особи неминуче відкриваються для прискіпливого висвітлення їх слів та вчинків і повинні це усвідомлювати.

Звертаючись до суду з позовом, ОСОБА_2 просив визнати недостовірною та такою, що порушує права ОСОБА_2 на повагу до честі, гідності та недоторканість ділової репутації, наступну інформацію, розповсюджену ОСОБА_1 02 вересня 2024 року у листі, наданому суддям Господарського суду Чернівецької області, а саме: - «ініціював моє звільнення з роботи через відмову зробити аборт»; - «На даний час з боку судді ОСОБА_2 продовжується тиск на мене і членів моєї родини, що виражається в переслідуванні, ненормативній лексиці, погрозах, публічних приниженнях тощо. Дані факти зареєстровані нарядами патрульної поліції і моїми заява щодо харасменту з його боку.»; - «рішення Зборів суддів від 17 березня 2023 року було винесено на основі неправдивої інформації з боку судді Байталюка В.Д.».

Судом першої інстанції встановлено, та підтверджено матеріалами справи, що ОСОБА_2 є суддею Господарського суду Чернівецької області.

Керівник апарату Пилип`як М.О. направила заяву голові Господарського суду Чернівецької області Проскурняку О.Г від 02 вересня 2024 року (копія суддям ОСОБА_3 , Гончаруку О.В., Гурину М.О., Гушилик С.М., ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , миронюку С.О., ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_2 ) в якій було зазначено наступне : «17 березня 2023 року збори суддів Господарського суду Чернівецької області за ініціативи судді Байталюка В.Д. винесли рішення про оголошення недовіри через «відсутність у мене особистої скромності». Як вбачається зі змісту Протоколу, оформленого за результатами цих зборів, звинувачення на мою адресу надходили тільки від одного судді – ініціатора даних зборів. На Зборах мною було оприлюднено факт вагітності і озвучено ім?я судді ОСОБА_2 – батька дитини, який ініціював моє звільнення з роботи через відмову зробити аборт. Він переконував всіх Вас в тому, що жодних стосунків у нього зі мною не було. Я визнаю, що на своє виправлення він, скоріш за все, наводив якісь «переконливі» аргументи. Ви ж йому повірили. Однак, всі його «аргументи» спростовані Львівським науково-дослідним експертно-криміналістичним центром у висновку судово-генетичної експертизи СЕ-19/114-24/2023-БД від 17 червня 2024 року, де зазначено, що вірогідність батьківства ОСОБА_2 щодо моєї дитини ОСОБА_11 становить 99,9999%. На даний час з боку судді ОСОБА_2 продовжується тиск на мене і членів моєї родини, що виражається в переслідуванні, ненормативній лексиці, погрозах, публічних приниженнях тощо. Дані факти зареєстровані нарядами патрульної поліції і моїми заявами щодо харасменту з його боку. Оскільки рішення Зборів суддів від 17 березня 2023 року було винесено на основі неправдивої інформації з боку судді ОСОБА_2 , вважаю справедливо буде переглянути рішення від 17 березня 2023 року про оголошення мені недовіри [ ] наполегливо прошу скликати позачергові збори суддів Господарського суду Чернівецької області і внести до порядку денного єдиного питання про скасування рішення зборів суду від 17 березня 2023 року.».

Частково задовольняючи позов, суд першої інстанції, враховуючи зміст та контекст поширеної інформації, зазначив, що метою поширення оспореної інформації було саме намагання опорочити честь, гідність та ділову репутацію ОСОБА_2 .

Відповідно до ст. ст. 76, 79 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Відповідно до ч.1 80, ч.1 ст.81, ст. 89 ЦПК України достатніми є доказами, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Результати оцінки доказів суд відображає в рішенні, в якому наводяться мотиви їх прийняття чи відмови у прийнятті.

Дослідивши обставини справи та надані сторонами докази, судом першої інстанції також було встановлено, що відповідно до протоколу №2 зборів суддів Господарського суду Чернівецької області від 17 березня 2023 року за результатами розгляду порядку денного збори суддів вирішили висловити недовіру керівниці апарату Господарського суду Чернівецької області ОСОБА_1 (10 голосів «за», 2 голоси «утримався»).

Із протоколів зборів суддів Господарського суду Чернівецької області від 10 та 17 березня 2023 року видно, що саме ОСОБА_2 був єдиним суддею на зборах, хто запропонував зборам суддів відхилити звіт керівника апарату суду, ініціювати проведення зборів суддів 17 березня 2023 року та за результатами такого розгляду запропонував висловити недовіру ОСОБА_1 .

Із протоколів зборів суддів вбачається, що саме на промовах судді Байталюка В.Д. за борах ґрунтувався висновок про негативну оцінку звіту керівника суду ОСОБА_1 та висловлення їх недовіри. Інші судді публічно не оцінювали на зборах діяльність керівника апарату суду ОСОБА_1 .

При цьому підлягає врахуванню зміст поширеної ОСОБА_1 інформації, за яким на зборах нею було оприлюднено факт вагітності і озвучено ім?я судді ОСОБА_2 – батька дитини, який, як вона зазначала : « ініціював моє звільнення з роботи через відмову зробити аборт. Він переконував всіх Вас в тому, що жодних стосунків у нього зі мною не було. Я визнаю, що на своє виправлення він, скоріш за все, наводив якісь «переконливі» аргументи. Ви ж йому повірили. Однак, всі його «аргументи» спростовані Львівським науково-дослідним експертно-криміналістичним центром у висновку судово-генетичної експертизи « СЕ-19/114-24/2023-БД від 17 червня 2024 року, де зазначено, що вірогідність батьківства ОСОБА_2 щодо моєї дитини ОСОБА_11 становить 99,9999%.»

За висновком експерта Національного наукового центру «Інститут судових експертиз ім.Засл.проф. М.С. Бокаріуса» Міністерства юстиції України Зайчик К.С. за результатами проведення судової лінгвістичної сематико-текстуальної експертизи від 26 червня 2025 року №5475 у наданих на дослідження висловлюваннях, що наявні в копії листа ОСОБА_1 від 02.09.2024 містяться висловлювання виражені у формі оцінки (оціночних) суджень, які передають ставлення адресанта до вказаної особи ( ОСОБА_2 ) та подій, що відбуваються (наприклад: «через відмову зробити аборт», «харасменту з його боку»).

Частково задовольняючи позов, суд першої інстанції зробив висновок, що інформація, викладена ОСОБА_1 у зверненні до голови Господарського суду Чернівецької області від 02 вересня 2024 року, про те, що ОСОБА_2 займається переслідуванням та погрозами стосовно ОСОБА_1 та її родини, що зафіксовано викликом поліції та відповідно написаними заявами про вчинені дії, є фактичним твердженням, негативною і недостовірною інформацією, яка принижує честь, гідність і ділову репутацію позивача та становить підставу відшкодування йому моральної шкоди.

Зазначене підтверджується результатами проведення судової лінгвістичної сематико-текстуальної експертизи від 26 червня 2025 року №5475, з висновку якої вбачається, що у наданих на дослідження висловлюваннях, що наявні в копії листа ОСОБА_1 від 02.09.2024, - міститься інформація негативного характеру стосовно судді ОСОБА_2 та його діяльності.

Встановлена в копії листа ОСОБА_1 від 02.09.2024 інформація негативного характеру стосовно ОСОБА_2 та його діяльності – виражена у формі фактичних тверджень про те, що :

- ОСОБА_2 був ініціатором звільнення ОСОБА_1 ;

- ОСОБА_2 займається переслідуванням та погрозами стосовно адресантки та її родини, що зафіксовано викликом поліції та відповідно написаними заявами про вчинені дії;

-рішення зборів від 17 березня 2023 року було винесено на основі наданої ОСОБА_15 неправдивої інформації.

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до довідки про результати проведення перевірки інформації, викладеної у зверненнях ОСОБА_1 з приводу вчинення у відношенні до них протиправних дій зі сторони ОСОБА_2 від 21 липня 2023 року у ході здійснення перевірки було проведено розмову із заявницею, яка повідомила, що від ОСОБА_2 народила дитину, проте останній був категорично проти щоб заявниця народжувала, в результаті чого на мобільні телефони членів родини заявниці, а також її знайомих почали надходити смс повідомлення зі змістом принизливого характеру, вказані повідомлення надходили з різних номерів, які не її думку надсилав лише ОСОБА_2 .

Будучи опитаним ОСОБА_2 пояснив, що жодного відношення до фактів, викладених у зверненні не має і жодних протиправних дій не вчиняв

Вжитими заходами встановити причетність до вчинення вказаних у зверненнях протиправних дій зі сторони ОСОБА_2 , а також встановити особу, яка причетна до надсилання смс повідомлень не представилось можливим.

За довідкою про результати проведення перевірки інформації, викладеної у зверненнях ОСОБА_1 та ОСОБА_13 з приводу вчинення у відношенні до них протиправних дій зі сторони ОСОБА_2 від 16 серпня 2023 року у ході здійснення перевірки було проведено розмову із заявниками, останні повідомили, що 16 серпня 2023 року перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1 у них виник конфлікт з ОСОБА_2 , в ході якого останній висловлювався словами неприємного змісту. ОСОБА_1 зазначила, що вказану подію зафіксувала на відео-камеру мобільного телефону.

Подальшою перевіркою при перегляді зазначеного відео виявити які протиправні діє зі сторони ОСОБА_2 не представилось можливим.

Також в розмові з ОСОБА_2 останній повідомив, що дійсно виник конфлікт із заявниками, проте будь-яких протиправних дій не вчиняв, вказане непорозуміння спровокували заявники.

На підставі довідки про результати проведення перевірки інформації, викладеної у зверненнях ОСОБА_2 та ОСОБА_1 та ОСОБА_13 з приводу вчинення у відношенні до них протиправних від 16 серпня 2023 року у ході здійснення перевірки було проведено розмову із ОСОБА_2 , який повідомив, що 01 серпня 2023 року перебував на перехресті вул.Небесної Сотні та проспекту Незалежності,111 м.Чернівці, де випадково зустрівся із ОСОБА_1 та її матір`ю, які під час розмови вчинили з ним сварку та в подальшому викликали працівників поліції, мотивуючи це тим, що останній словесно їх ображав. Під час приїзду працівників поліції останні продовжували ображати заявника.

Будучи опитаною ОСОБА_1 пояснила, що 01 серпня 2023 року перебувала на перехресті вул.Небесної Сотні та проспекту Незалежності, 111 м.Чернівці, де до неї підійшов ОСОБА_2 та під час спілкування почав словесно ображати нецензурною лайкою.

В усній розмові із ОСОБА_13 стало відомо, що вона ОСОБА_2 не ображала, а лише в присутності працівників поліції повідомила, що останній боїться визнати батьківство новонародженої дитини.

Під час перегляду відео з камер спостереження отриманого з бодікамер працівників поліції було видно та чути розмову між заявниками, проте жодних образ нецензурної лексики на даному відео не зафіксовано.

Отже самі по собі виклики працівників поліції та заяви ОСОБА_1 , ОСОБА_13 про притягнення ОСОБА_2 до відповідальності не свідчать про здійснення ОСОБА_2 дій з переслідування та висловлення погроз стосовно ОСОБА_1 та її родини, за відсутності доказів на ствердження таких обставин.

Суд першої інстанції вважав недоведеною інформацію стосовно ОСОБА_2 та його діяльності, яка виражена у формі фактичних тверджень, про те, що ОСОБА_2 займається переслідуванням та погрозами стосовно ОСОБА_1 та її родини, що зафіксовано викликом поліції та відповідно написаними заявами про вчинені дії.

Однак, судом першої інстанції безпідставно не було взято до уваги наступне.

У Бангалорських принципах поведінки суддів питання честі та гідності розкривається у двох вимірах: як обов`язок судді зберігати гідність своєї посади та як обов`язок поважати й захищати людську гідність учасників процесу. Цей міжнародний стандарт, схвалений ООН, є основою для національного Кодексу суддівської етики в Україні.

Суддя зобов`язаний підтримувати високий авторитет правосуддя як у залі суду, так і в приватному житті. Поведінка, гідна статусу.

Згідно з пунктом 4.2 Бангалорських принципів, суддя повинен поводитися так, щоб це відповідало гідності суддівської посади.

Суддя зобов`язаний підтримувати високі стандарти поведінки як під час здійснення правосуддя, так і в позасудовому житті, щоб не підривати авторитет судової влади. Суддя повинен бути прикладом неухильного додержання вимог закону, присяги та високих стандартів поведінки з метою зміцнення довіри громадян у чесність, незалежність, неупередженість та справедливість суду.

Дотримання етичних норм, демонстрація дотримання етичних норм

є невід`ємною частиною діяльності суддів. Суддя дотримується етичних норм, не допускаючи прояву некоректної поведінки при здійсненні будь-якої діяльності, що пов`язана з його посадою.

Постійна увага з боку суспільства покладає на суддю

обов`язок прийняти ряд обмежень, і, незважаючи на те, що

пересічному громадянину ці обов`язки могли б здатися обтяжливими,

суддя приймає їх добровільно та охоче. Поведінка судді має

відповідати високому статусу його посади.

Бангалорські принципи поведінки суддів слід застосовувати як міжнародний стандарт суддівської етики при оцінці балансу між захистом честі, гідності та ділової репутації судді і правом суспільства на свободу слова та критику судової влади. Згідно з усталеною практикою, статус судді вимагає високих морально-етичних стандартів, але водночас встановлює значно ширші межі допустимої критики порівняно з пересічними громадянами.

Порушення самим суддею Бангалорських принципів позбавляє його морального та правового підґрунтя вимагати захисту ділової репутації у разі відповідної реакції суспільства.

За обставин цієї справи вбачається, що саме неетична поведінка самого позивача призвела до зазначеного конфлікту, що виник між сторонами та стала причинно-наслідковим зв`язком зокрема і цього спору. Таким чином, якщо поширена негативна інформація щодо публічної особи, яка звернулась за захистом честі, гідності та ділової репутації, спровокована неетичною поведінкою самої публічної особи, і це перебуває в причинно-наслідковому зв`язку від таких дій, вважається, що сама публічна особа не дотримала високих стандартів поведінки, отже вже не є носієм авторитету правосуддя, за обставин цієї справи, і його право на захист немайнових ( соціальних ) прав, не підлягає захисту.

Враховуючи зазначене, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення позову.

Висновки апеляційного суду за результатами розгляду апеляційної скарги

Суд першої інстанції ухвалив рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права, що відповідно до п.4 ч.1 ст. 376 ЦПК України є підставою для його скасування та ухвалення нового судового рішення.

Керуючись ст.ст.362, 367, 374, 376, 382-384 ЦПК України, апеляційний суд,

ухвалив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Рішення Шевченківського районного суду м. Чернівців від 13 травня 2026 року скасувати та ухвалити нове.

В позові ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про захист честі, гідності та ділової репутації - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 5232,38 грн.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови.

Судді І.Б. Перепелюк

І.Н. Лисак

І.М. Литвинюк

Оригінал: reyestr.court.gov.ua