Суд: Закарпатський апеляційний суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: про стягнення аліментів
Дата: 16 листопада 2026 р.
Справа: №309/4677/25
Суддя: Кожух О. А.
Справа № 309/4677/25
П О С Т А Н О В А
Іменем України
17 листопада 2026 року м. Ужгород
Закарпатський апеляційний суд у складі:
судді-доповідача - Кожух О.А.,
суддів - Шевчука В.В., Мацунича М.В.,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження за правилами письмового провадження, без проведення судового засідання та без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Мензак Юлій Юлійович, на рішення Хустського районного суду Закарпатської області від 17 березня 2026 року (головуюча суддя Лук`янова О.В., повний текст складено 23.03.2026) у справі №309/4677/25 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів,
в с т а н о в и в :
Короткий зміст позовних вимог
В грудні 2025 року ОСОБА_2 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_1 , в якому просила стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання повнолітнього сина ОСОБА_3 , 2008 року народження, який навчається, в розмірі 7000 грн. щомісячно, до закінчення ним навчання, починаючи з дня подання заяви до суду.
Свої вимоги мотивує тим, що з 20 березня 2007 року позивачка з відповідачем перебували у шлюбі, який між ними розірвано рішенням Хустського районного суду Закарпатської області від 6 грудня 2017 року. Зазначила, що за час перебування у шлюбі у них народився син: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Вказує, що відповідно до рішення Хустського районного суду від 10 жовтня 2017 року з відповідача на користь позивачки стягувалися аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1500 грн. щомісячно, до досягнення ним повноліття. Згідно з рішенням Хустського районного суду від 2 березня 2018 року зменшено розмір аліментів, визначений рішенням Хустського районного суду від 10 жовтня 2017 року з 1500 грн. на 1000 грн.
Зазначає, що на даний час їхній син досяг повноліття та проживає за адресою АДРЕСА_1 , і є учнем 2-го курсу спеціальності «Практична медсестра» у середній медичній школі та Вищій фаховій медичній школі м.Млада-Болеслав, вулиця Б.Нємцової, 482, м.Млада-Болеслав, Чеська республіка; навчання розпочав з 1 вересня 2024 року. Передбачуване завершення навчання державною випускною атестацією - червень 2028 року.
Стверджує, що відповідач не цікавиться здоров`ям, фізичним, духовним і моральним розвитком дитини. Разом з тим, вказує, що відповідач є працездатним, ніякими хронічними захворюваннями не страждає, інших платежів за виконавчими листами не здійснює. Крім того, відповідач постійно проживає та працює в Угорщині, де отримує значний дохід, тому позивач вважає, що розмір аліментів на утримання їх сина, який навчається, необхідно визначити у твердій грошовій сумі - в розмірі 7000 грн. щомісячно, до закінчення дитиною навчання.
Позивач ствердила, що на момент пред`явлення позову до суду між нею та відповідачем не досягнуто згоди щодо матеріального утримання сина.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Хустського районного суду від 17 березня 2026 року позов задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання повнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у твердій грошовій сумі в розмірі 3500 грн., щомісячно, починаючи з 31.12.2025, і до закінчення ним навчання у Середній медичній школі та Вищій фаховій медичній школі м.Млада-Болеслав Чеської Республіки - до 30 червня 2028 року.
Задовольняючи позов частково суд першої інстанції виходив з принципу рівності обов`язків батьків щодо утримання дітей, врахував вимоги закону щодо прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та відсутність доказів матеріального становища сторін.
Короткий зміст вимог та доводи апеляційної скарги
Не погоджуючись з рішенням місцевого суду, відповідач, в інтересах якого діє адвокат Мензак Ю.Ю., оскаржив його в апеляційному порядку, оскільки вважає таке необґрунтованим через невідповідність висновків суду обставинам справи, неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, а також через порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Зазначає, що судом не було перевірено обставини, передбачені ст.182 Сімейного кодексу, які мають враховуватись судом при визначенні розміру аліментів, зокрема не було встановлено матеріального становища платника аліментів.
У своїй апеляційній скарзі відповідач зазначає. Що наразі проживає та працює в Угорщині, де отримує заробітну плату, з якої стягуються податки близько 33,5 %, крім того утримує маму, яка сама проживає в Україні, на підтвердження чого додав довідку. Вказує, що винаймає в місті Будапешті квартиру, на підтвердження чого подав договір оренди від 17.01.2026, крім того має кредитні зобов`язання. Відтак за вказаних обставин в нього залишається коштів 1309 грн, у зв`язку з чим стверджує, що взагалі не здатний сплачувати аліменти на повнолітнього сина.
Відповідач просить рішення Хустського районного суду від 17.03.2026 скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовної заяви ОСОБА_2 - відмовити у повному обсязі.
На вказану апеляційну скаргу позивачем, в інтересах якої діє адвокат Жупан А.Ю., подано відзив, у якому ОСОБА_2 просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Вказує, що в апеляційній скарзі відповідач посилається на докази, які не були предметом дослідження в суді першої інстанції та прийматись до уваги апеляційним судом не можуть, оскільки відповідачем не наведено підстав, за наявності яких вказані докази не були подані до суду першої інстанції.
Вважає, що наведені відповідачем витрати та розрахунки не є доказами фактичної сплати ним відповідних податків та внесків. Щодо посилання відповідача на кредитні зобов`язання зазначає, що такі є майновими зобов`язаннями самого відповідача перед кредитором і не можуть автоматично мати пріоритет над обов`язком батька щодо утримання дитини.
Межі розгляду справи апеляційним судом
Відповідно до ч.1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Відповідно до ч. 4 сст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права.
Згідно з ч.1 ст.369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Відповідно до ч.13 ст.7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Оскільки ціна позову у даній справі менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб і справа не належить до тих справ, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розгляд даної справи здійснено в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи та без проведення судового засідання.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, судова колегія дійшла таких висновків.
Фактичні обставини справи
Судом встановлено та вбачається з матеріалів справи, що позивачка ОСОБА_2 та відповідач ОСОБА_1 з 20.03.2007 перебували у зареєстрованому шлюбі, який між ними розірвано рішення Хустського районного суду Закарпатської області від 06.12.2017.
Під час перебування сторін в шлюбі в них народився сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 (а.с.22).
Відповідно до рішення Хустського районного суду від 10 жовтня 2017 року з відповідача на користь позивачки стягувалися аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1500 грн. щомісячно, до досягнення ним повноліття. Згідно з рішенням Хустського районного суду від 2 березня 2018 року зменшено розмір аліментів, визначений рішенням Хустського районного суду від 10 жовтня 2017 року, з 1500 грн. на 1000 грн.
Згідно з копією паспорту позивачки ОСОБА_2 її місце проживання зареєстровано за адресою АДРЕСА_2 (а.с. 18).
Згідно з витягом з реєстру територіальної громади ОСОБА_3 зареєстрований за адресою АДРЕСА_2 (а.с.10).
Згідно з підтвердженням про навчання від 01.09.2025 повнолітній син сторін - ОСОБА_3 - є учнем 2-го курсу спеціальності «Практична медсестра» у середній медичній школі та Вищій фаховій медичній школі м.Млада-Болеслав, вулиця Б.Нємцової, 482, м.Млада-Болеслав, Чеська республіка. Навчання розпочав з 1 вересня 2024 року. Передбачуване завершення навчання державною випускною атестацією - червень 2028 року (з перекладом з чеської мови на українську мову - а.с.11-16).
Застосовані норми права та мотиви апеляційного суду
Положеннями ч.1,3 ст.199 СК України визначено, що якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов`язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.
Згідно з ст.200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у ст.182 цього Кодексу, а саме: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення. При цьому суд не обмежується розміром заробітку (доходу) платника аліментів у разі встановлення наявності у нього витрат, що перевищують його заробіток (дохід), і щодо яких таким платником аліментів не доведено джерело походження коштів для їх оплати (ч. 3 ст. 182 СК України)
Аналіз ст.199, 200 СК України вказує на те, що законодавець пов`язує обов`язок батьків утримувати своїх повнолітніх дочок, синів, які продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, до досягнення ними двадцяти трьох років за умови, коли батьки можуть надавати таку матеріальну допомогу.
Стягнення аліментів на утримання дочки чи сина, які продовжують навчання, є одним із способів захисту інтересів останніх, забезпечення одержання ними коштів, необхідних для їх життєдіяльності, оскільки на період навчання вони не мають самостійного заробітку та потребують матеріальної допомоги з боку батьків, які зобов`язані утримувати своїх повнолітніх дочок, синів, які продовжують навчатися, до досягнення ними двадцяти трьох років.
СК України ґрунтується на принципі рівності прав та обов`язків батьків: брати участь у матеріальних витратах зобов`язані обоє з батьків, незалежно від того, з ким із них проживає дитина.
Обов`язок утримувати свою повнолітню доньку, яка продовжує навчатися після досягнення повноліття, незалежно від форми навчання, покладається на обох батьків.
Відповідно до статті 53 Конституції України кожен має право на освіту. Повна загальна середня освіта є обов`язковою. Держава забезпечує доступність і безоплатність дошкільної, повної загальної середньої, професійно-технічної, вищої освіти в державних і комунальних навчальних закладах; розвиток дошкільної, повної загальної середньої, позашкільної, професійно-технічної, вищої і післядипломної освіти, різних форм навчання; надання державних стипендій та пільг учням і студентам. Громадяни мають право безоплатно здобути вищу освіту в державних і комунальних навчальних закладах на конкурсній основі.
Право особи на освіту може реалізовуватися шляхом її здобуття на різних рівнях освіти, у різних формах і різних видів, у тому числі шляхом здобуття дошкільної, повної загальної середньої, позашкільної, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої, вищої освіти та освіти дорослих (частина третя статті 3 Закону України «Про освіту»).
У п. 20 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року №3 «Про застосування окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» роз`яснено, що обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов`язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв`язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.
За змістом статей 191, 200 СК України аліменти присуджуються рішенням суду від дня пред`явлення позову. Суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів, а частина заробітку (доходу) матері, батька, яка стягуватиметься як аліменти на повнолітніх дочку, сина, визначається судом з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу.
У частині першій статті 182 СК України передбачено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; ) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
У справі, що переглядається, судом встановлено, що син сторін досяг повноліття ІНФОРМАЦІЯ_2 , та з 01.09.2024 навчається в Середній медичній школі та Вищій фаховій медичній школі м.Млада-Болеслав, у зв`язку з чим потребує матеріальної допомоги, зокрема, на витрати, пов`язанні з навчанням за кордоном.
Відповідно до ч.4 ст.263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 06 серпня 2018 року у справі №748/2340/17 зроблено висновок по застосуванню статті 199 СК України, який полягає в тому, що обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов`язкової сукупності таких юридичних фактів: походження дитини від батьків або наявність між ними іншого юридично значущого зв`язку (усиновлення); досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв`язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу (батьки самі мають бути працездатними та мати такий заробіток, який дозволив би їм утримувати себе та свою повнолітню дитину).
Апелянт не погоджується з висновками суду першої інстанції, зазначивши у апеляційній скарзі, що позивачем не надано доказів у підтвердження обставин, які вказують на можливість відповідача сплачувати аліменти на навчання повнолітнього сина, та наводить доводи щодо значних витрат із його заробітної плати, яку отримує за кордоном в розмірі 352800 форинтів.
Разом з тим, відповідач зазначає про наявність оформленого договору кредитування, як підставу для зменшення платоспроможності. Однак колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що кредитні зобов`язання є майновими зобов`язаннями самого відповідача перед кредитором і не можуть автоматично мати пріоритет над обов`язком батька щодо утримання дитини.
Щодо доводів апелянта про винаймання житла в місті Будапешті, відповідач надав суду докази сплати за вказане житло в період після ухвалення судом оскаржуваного рішення (з квітня 2026), вказані доводи не були предметом дослідження та не приймаються апеляційним судом як доказ неможливості сплачувати аліменти на навчання повнолітнього сина.
Відповідач також стверджує, що допомагає матері, яка проживає сама, однак на підтвердження цього додав лише довідку голови ОСББ про те, що його мати ОСОБА_4 , проживає сама в місті Берегово. Проте матеріали справи не містять інформації, що мати відповідача є непрацездатною та потребує допомоги з його боку. Доказів реального утримання матері відповідачем суду не надано.
Суд приходить до висновку, що відповідачем не наведено доводів про відсутність доходів, чи погіршення стану здоров`я, який потребує витрат та унеможливлює здійснення слати аліментів у визначеному судом розмірі. Відповідач не вказує про наявність на утриманні інших неповнолітніх дітей, або інші обставини, що мають істотне значення та визначені ст. 182 СК України.
За вказаних в апеляційній скарзі доводів колегією суддів встановлено, що відповідач є особою працездатного віку, працевлаштований та має такий заробіток, який дозволяє утримувати себе та частково свою повнолітню дитину, яка продовжує навчання.
Колегія суддів виснувала, що суд першої інстанції, дослідивши подані докази у справі, правомірно визначив розмір аліментів, який підлягає стягненню з відповідача на повнолітнього сина, який продовжує навчатись - 3500 грн., що з урахуванням рівності батьківського обов`язку щодо утримання дитини забезпечить належне утримання повнолітнього сина під час його навчання та баланс інтересів як одержувача, так і платника аліментів. В той же час, оскільки позов було подано до суду 31.12.2025, син сторін - ОСОБА_3 - досяг повноліття ІНФОРМАЦІЯ_2 , відтак аліменти на його утримання, як повнолітнього сина сторін, який продовжує навчання, слід стягувати починаючи з 07.01.2026 і до завершення навчання.
Висновки апеляційного суду
Зважаючи на викладене колегія суддів вважає, що оскаржуване рішення судом першої інстанції ухвалено з дотриманням вимог процесуального права, з врахуванням поданих суду доказів. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду. Підстав для скасування судового рішення та відмови у задоволенні позову з мотивів, наведених у скарзі, судом апеляційної інстанції не встановлено. В той же час, суд першої інстанції допустив неправильне застосування норм матеріального права в частині визначення дати присудження аліментів, а тому рішення суду слід змінити, зазначивши, що аліменти підлягають стягненню починаючи з 07.01.2026.
Керуючись ст. ст. 368, 369, п. 1 ст. 374, п. 4 ч. 1 ст. 376, ст.ст. 381, 382. 384 ЦПК Ураїни апеляційний суд
у х в а л и в :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Мензак Юлій Юлійович - задовольнити частково.
Рішення Хустського районного суду Закарпатської області від 17 березня 2026 року - змінити, зазначивши у другому абзаці резолютивної частини рішення, що аліменти стягуються починаючи з 07.01.2026.
В решті рішення Хустського районного суду Закарпатської області від 17 березня 2026 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення. Касаційну скаргу на постанову апеляційного суду може бути подано безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 17 листопада 2026 року.
Суддя-доповідач:
Судді:
Оригінал: reyestr.court.gov.ua