Постанова від 06 жовтня 2026 р. у справі №941/1420/23 — Кропивницький апеляційний суд

Суд: Кропивницький апеляційний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: про захист честі, гідності та ділової репутації, з них:

Дата: 06 жовтня 2026 р.

Справа: №941/1420/23

Суддя: Дьомич Л. М.

ПОСТАНОВА

Іменем України

07 жовтня 2026 року м. Кропивницький

справа № 941/1420/23

провадження № 22-ц/4809/1733/26

Кропивницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючий суддя – Дьомич Л. М. (суддя-доповідач),

судді – Карпенко О. Л., Письменний О. А.,

за участю секретаря судового засідання Соловйової І. О.,

учасники справи:

позивач – ОСОБА_1 ,

відповідач – ОСОБА_2 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 10 липня 2026 року (суддя Подоляк Я. М.).

В С Т А Н О В И В:

Короткий зміст заяви

У листопаді 2023 року ОСОБА_1 звернувся до Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області з позовною заявою до ОСОБА_2 , якою просить:

-визнати недостовірною та такою, що принижує його честь і гідність та ділову репутацію інформацію, повідомлену ОСОБА_2 на власному ОСОБА_3 -каналі відеохостингу YouTube за адресою ІНФОРМАЦІЯ_1 > watch під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 » та підлягає спростуванню.

-

Вимоги ОСОБА_1 обґрунтовує наступним.

Він займається фермерським господарством. Відповідач у справі ОСОБА_2 є ІНФОРМАЦІЯ_3 на своєму Youtube-каналі відеохостингу YouTube за адресою ІНФОРМАЦІЯ_1 > watch опублікував та поширив щодо нього недостовірну інформацію під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 » наступного змісту: з 3 хв 18 сек по 3 хв 37 сек «Ігровий бізнес, мовою оригіналу «Ви всі чудово знаєте як я закривав цей бізнес, як я з ним боровся, що мені прийшлося викупить це зданіє щоб тільки закрить це нещастя для району. Скільки обкрадених людей було. І це все було під твоєю егідою ОСОБА_5 , під твоєю»;

з 4 хв 18 сек по 4 хв 56 секмовою оригіналу: «Про дизпаливо ти щось там говорив? Так давай щас вспомнимо щас ту ситуацію, коли ти позливав усе дизпаливо з комбайнів і з тракторів з ОСОБА_6 . Де є вже покази комбайнерів, трактористів. А тільки потім ти усе порішав, в поліції все пропало. Так в мене ж знову питання — кого ж кришує поліція — ОСОБА_7 чи ОСОБА_8 ? До речі це ж ти зливав ту солярку і крав у колгоспі і гербіциди і міндобрива, там де ти зараз яро хочеш стати головою»;

з 5 хв 24 сек по 6 хв 00 сек мовою оригіналу: «Коли соняшник росте по краям чистий, а всередині вроді бур`яном заріс. А я і думаю - а чому гербіциди не сработали ілі шо. А ж тепер я начинаю розуміть — я думаю що то росла конопля в тебе, Коля. І Так бистро розбагатіть. Всі сільгоспники, всі розуміють скільки можна заробить на гектарі. Ти візьми ту цифру, розділи на гектари. Як можна 600 доларів з гектара заробить ті, що заробляв ти? Це можна заробить на чомусь іншому»;

з 11 хв 40 сек по 12 хв 25 сек мовою оригіналу: «По майновим паям. Коля, ти викупив на 25 000 000 (Двадцять п ’ять мільйонів). Мені не інтересно де ці гроші взялися, абсолютно. Чи з коноплі, чи з чогось там. На мою думку це не важливо, то твої проблеми. Алє в мене питання — ти 0 (ноль) заплатив податків. І я знову ж прошу правоохоронні органи перевірить дані факти. Тому що куплі-продажі майнових сертифікатів по СФК «Маріампольський» зареєстровані в селищній раді. І там всі є відповідні документи що за налічні гроші викуплено майно за 100%, а налога заплачено 0 (ноль)».

Позивач наполягає, що поширена відповідачем інформація є недостовірною, не відповідає дійсності. Має негативний характер, оскільки повідомляє третім особам про нібито порушення вимог чинного законодавства України. Фактично його звинуває відповідач у вчиненні тяжких злочинів — порушенні вимог Закону України «Про заборону грального бізнесу в Україні»; крадіжці чужого майна; незаконному виготовленні (вирощуванні) наркотичного засобу - коноплі, обіг якої обмежений і регулюється Переліком наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів, що підлягають спеціальному контролю відповідно до законодавства України та ухилення від сплати податків.

Така інформація не є оціночним судженням, а отже обов`язок доказування її достовірності покладається на відповідача. ОСОБА_2 виклав інформацію у формі тверджень, оскільки містить фактичні дані про ніби то вчинення кримінальних правопорушень, чим порушує принцип презумпції невинуватості, формує його образ в оточуючих як злочинця за відсутності будь-яких кримінальних проваджень, у яких він мав би статус підозрюваного.

Поширення окресленої інформації ганьбить його честь, гідність та завдає шкоди діловій репутації, спотворює та принижує оцінку з боку громадськості та суспільства, а отже порушує його немайнові права.

Відзив на заяву

20.03.2025 від представника відповідача ОСОБА_9 надійшли письмові пояснення-заперечення, відповідно до яких відповідач зазначає, що поширена ним інформація, на власному YouTube-каналі у відеоролику «Пірамідки і конопля - це легкі гроші, але тимчасові», носить характер оціночних суджень та критичних зауважень щодо діяльності позивача, як громадського діяча та підприємця, що претендує на посаду голови громади. Його висловлювання слід розглядати в контексті суспільної дискусії щодо питань місцевого значення та критики особи, яка претендує на публічну посаду, що є необхідним елементом демократичного суспільства. Разом з цим, його публічні роздуми на власному каналі є оціночними судженнями, що не містять фактичних даних та критику щодо конкретної особи. Фраза «Коля….» не є відповідним ідентифікатором особи, тому позовні вимоги ОСОБА_1 є безпідставними.

Щодо тверджень про ігровий бізнес, то він висловив власну думку щодо подій, що були загальновідомі у їхньому районі. Фраза "під твоєю егідою" є оціночним судженням, що базується на проінформованості громади про певні події та зв`язки різних осіб у межах району. Це його суб`єктивне бачення ситуації, а не твердження про доведений юридичний факт причетності позивача до нелегального бізнесу.

Щодо тверджень про дизельне паливо: його висловлювання щодо палива базуються на обговоренні ситуації, що мала місце в їхній громаді і була предметом громадського обговорення. Фраза "є вже покази комбайнерів, трактористів" відображає інформацію, яка проговорювалася у громаді і не є твердженням про доведений в судовому порядку факт вчинення позивачем кримінального правопорушення.

Щодо тверджень про вирощування коноплі: це його висловлювання щодо можливого вирощування коноплі є припущенням ("я думаю що..."), яке прямо позначено як його особиста думка. Таке припущення входить до категорії оціночних суджень і відображає його здивування щодо незвично високої прибутковості господарства позивача порівняно з іншими аграріями району.

Щодо тверджень про несплату податків: питання про сплату податків позивачем при купівлі майнових паїв є суспільно значущим, особливо в контексті того, що позивач претендує на посаду голови громади. Його заклик до правоохоронних органів перевірити відповідні факти є реалізацією його права на звернення до державних органів та не може розглядатися як твердження про доведений факт ухилення від сплати податків.

Позивач бажає стати головою громади, що робить його публічною особою, до якої застосовуються менш сурові стандарти захисту репутації, ніж до пересічних громадян.

Висловлювання, які є предметом позову, не містять достатніх ідентифікуючих характеристик, які б безсумнівно вказували на позивача ОСОБА_1 . У відеозаписі використовується лише ім`я " ОСОБА_5 " без чіткого зазначення прізвища, посади чи інших унікальних ідентифікаторів особи. Відсутність точної та однозначної ідентифікації особи є суттєвою підставою для відмови у задоволенні позову, оскільки неможливо з впевненістю стверджувати, що дані висловлювання стосуються саме ОСОБА_1 , а не іншої особи з таким самим іменем.

Короткий зміст рішення суду

Рішенням Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 10.07.2026 позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про захист честі, гідності та ділової репутації, задоволено частково.

Визнано недостовірною та такою, що принижує честь, гідність та ділову репутацію ОСОБА_1 інформацію, повідомлену ОСОБА_2 на власному ОСОБА_3 -каналі відеохостингу YouTube за адресою ІНФОРМАЦІЯ_4 під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 » наступного змісту:

« ІНФОРМАЦІЯ_5 всі чудово знаєте як я закривав цей бізнес, як я з ним боровся, що мені прийшлося викупить це зданіє щоб тільки закрить це нещастя для району. Скільки обкрадених людей було. І це все було під твоєю егідою ОСОБА_5 , під твоєю.»;

«Про дизпаливо ти щось там говорив? Так давай щас вспомнимо щас ту ситуацію, коли ти позливав усе дизпаливо з комбайнів і з тракторів з ОСОБА_6 . Де є вже покази комбайнерів, трактористів. А тільки потім ти усе порішав, в поліції все пропало. Так в мене ж знову питання — кого ж кришує поліція — ОСОБА_7 чи ОСОБА_8 ? До речі це ж ти зливав ту солярку і крав у колгоспі і гербіциди і міндобрива, там де ти зараз яро хочеш стати головою».

Зобов`язано ОСОБА_2 не пізніше 10 днів з дня набрання судовим рішенням у справі законної сили, спростувати вказану недостовірну інформацію шляхом зчитування під відеозапис на власному You Tubeканалі тексту спростування наступного змісту: «Спростування. Я, ОСОБА_2 , повідомляю, що інформація, повідомлена мною у відеозаписі під назвою « ОСОБА_10 і конопля — це легкі гроші, але тимчасові. ОСОБА_4 » про те що:

«Ігровий бізнес. Ви всі чудово знаєте як я закривав цей бізнес, як я з ним боровся, що мені прийшлося викупить це зданіє щоб тільки закрить це нещастя для району. Скільки обкрадених людей було. І це все було під твоєю егідою ОСОБА_5 , під твоєю.»;

«Про дизпаливо ти щось там говорив? Так давай щас вспомнимо щас ту ситуацію, коли ти позливав усе дизпаливо з комбайнів і з тракторів з ОСОБА_6 . Де є вже покази комбайнерів, трактористів. А тільки потім ти усе порішав, в поліції все пропало. Так в мене ж знову питання — кого ж кришує поліція — ОСОБА_7 чи ОСОБА_8 ? До речі це ж ти зливав ту солярку і крав у колгоспі і гербіциди і міндобрива, там де ти зараз яро хочеш стати головою» є недостовірною та такою, що підлягає спростуванню».

У іншій частині позовних вимог відмовлено.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суму витрат, понесених по оплаті судового збору в сумі 1 073,60 грн.

Частково задовольняючи позов суд виснував, що оскаржувані твердження формують негативну громадську думку про позивача, руйнують його репутацію та при цьому, вони не є підтвердженими жодними належними доказами, а тому є такими, що порушують право позивача на повагу до його честі, гідності і ділової репутації. При цьому суду не надано жодних доказів того, що позивач є публічною особою або бере участь у політичній діяльності, а відтак відсутні підстави для застосування до нього ширших меж допустимої критики в контексті політичної дискусії.

Короткий зміст доводів та вимог апеляційної скарги

Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу. Згідно поданої апеляційної скарги просить скасувати оскаржуване рішення суду в частині: визнання недостовірним фрагмента відеозапису про гральний бізнес «під егідою» ОСОБА_1 ; визнання недостовірним фрагмента відеозапису про дизельне пальне, гербіциди та мінеральні добрива; зобов`язання ОСОБА_2 зачитати під відеозапис текст спростування на власному YouTube-каналі та ухвалити в цій частині нове рішення, яким у задоволенні відповідних позовних вимог ОСОБА_1 відмовити. В іншій, неоскаржуваній частині рішення Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 10.07.2026 залишити без змін. Змінити розподіл судових витрат та стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 2 576,64 грн судового збору, сплаченого за подання апеляційної скарги та стягнути витрати на правову допомогу, розрахунок яких буде подано пізніше.

Вважає рішення суду незаконним та необґрунтованим, таким що підлягає скасуванню з огляду на наступне.

Мотивувальна частина рішення не містить посилання на конкретний доказ, із якого суд установив би, що: грального бізнесу в описаному місці не існувало; позивач не мав жодного стосунку до діяльності, метафорично названої діяльністю «під його егідою»; події щодо дизельного пального, гербіцидів і мінеральних добрив узагалі не відбувалися.

У рішенні не наведено аналізу рішень компетентних органів по суті саме описаних подій, показань згаданих у відео осіб, первинних документів господарства чи інших доказів, які у сукупності давали б підстави встановити відсутність описаних подій. Висновок про недостовірність побудований на відсутності доказів відповідача.

Відсутність обвинувального вироку означає, що особу не визнано винною в установленому кримінальним процесуальним законом порядку. Однак, сама по собі вона не доводить у цивільній справі, що будь-яка описана подія об`єктивно не відбувалася. Інакше відсутність одного виду судового акта безпідставно підміняє доказування всіх елементів цивільного правопорушення.

Відзив на апеляційну скаргу

Стороною відповідача 13.08.2026 поданий відзив на апеляційну скаргу, якою просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги на рішення Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області у справі № 941/1420/23 від 10.07.2026 року.

Рух справи в суді апеляційної інстанції

16.07.2026 до Кропивницького апеляційного суду надійшла апеляційна скарга ОСОБА_2 , на вказане рішення суду першої інстанції.

Ухвалою суду від 16.07.2026 витребувані матеріали цивільної справи з місцевого суду.

29.07.2026 ухвалою суду відкрито провадження у даній справі, встановлено строк для подачі відзиву.

Ухвалою від 13.08.2026 закінчено підготовчі дії, справу призначено до розгляду в Кропивницькому апеляційному суді на 07.10.2026 о 12.00 год, про що постановлено відповідну ухвалу.

Учасників справи належним чином повідомлено про дату, час та місце апеляційного розгляду справи.

Позиція сторін

Представник позивача адвокат Коротченко О.О. в апеляційному суді заперечував щодо підстав оскарження та наполягав на залишенні судового рішення без змін.

Інші учасники справи, належним чином повідомлені про судовий розгляд, підстав для відкладення розгляду не встановлено, ст. 372 ЦПК.

Позиція апеляційного суду

Відповідно до ч. 1, 4 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Відповідно до частин 1, 2, 4 та 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (частина перша статті 12 ЦПК України).

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина четверта статті 12 ЦПК України).

Згідно до положень частини третьої статті 13 ЦПК України, учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Переглянувши справу в межах доводів та вимог апеляційної скарги за наявними у ній доказами та додатково прийнятими, колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції відповідає зазначеним нормам закону, а тому вимоги апеляційної скарги не підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Обставини справи встановлені судом

Судом встановлено, що позивачем оспорюється достовірність інформації поширеної ОСОБА_2 на власному Youtube-каналі відеохостингу YouTube за адресою ІНФОРМАЦІЯ_1 > watch під назвою «Пірамідки і конопля — це легкі гроші, але тимчасові. ОСОБА_4 », отже належним відповідачем по даній справі слід вважати ОСОБА_2 (як автора інформаційного матеріалу).

З наявного в матеріалах справи електронного носія інформації з відеозаписом дослідженого в судовому засіданні, встановлено, що на Youtube-каналі відеохостингу YouTube відповідачем по справі було опубліковано відео під назвою «Пірамідки і конопля — це легкі гроші, але тимчасові. ОСОБА_4 ».

За твердженнями позивача до вказаної інформації має вільний доступ необмежене коло осіб та на момент підготовки позову до суду відеозапис отримав понад 42 тисячі переглядів.

Отже, доступ до наведеного вище відеозвернення є вільним і загальнодоступним, тобто інформація, що міститься у цьому відео доведена до відома необмеженого кола осіб, де відповідач ОСОБА_2 повідомив, серед іншого, інформацію наступного змісту (мовою оригіналу):

з 0:01:07 хв « ОСОБА_11 це дійсно в принципі фермер, невеликий, але фермер. Що касається Колі Охотнього, то це інтерв`ю було дуже давно записано, щоб ви розуміли, але я чомусь думав, що в нього хвате розуму не виходить на публіку, потому шо ну ви всі розумієте, що ми всі не святі, але якщо там у одного чучуть грішків, то у тебе Колінька…..ну, я просто не розумію тебе, і я хочу зараз звернуться до правоохоронних органів, щоб вони розставили всі точка над і. Мені дуже подобається теза «Злодій ніколи не буде патріотом», так от я хочу звернутися до правоохоронних органів, щоб вони розставили всі точка над і, і сказали хто ж із нас злодій. А тепер переходимо до фактів.

з 3 хв18 сек по 3 хв 37 сек «Ігровий бізнес. Ви всі чудово знаєте як я закривав цей бізнес, як я з ним боровся, що мені прийшлося викупить це зданіє щоб тільки закрить це нещастя для району. Скільки обкрадених людей було. І це ж все було під твоєю егідою Коля, під твоєю.»;

з 4 хв 18 сек по 4 хв 56 сек «Про дизпаливо ти щось там говорив? Так давай щас вспомнимо щас ту ситуацію, коли ти позливав усю дизпаливо з комбайнів і з тракторів з Луганки. Де є вже докази комбайнерів, трактористів. А тільки потім ти усе порішав в поліції і все пропало. Так в мене ж знову питання — кого ж кришує поліція — Поворознюка чи Охотного? До речі це ж ти зливав ту солярку і крав у колгоспі і гербіциди і міндобрива, там де ти зараз яро хочеш стати головою»;

з 5 хв 24 сек по 6 хв 00 сек «Коли соняшник росте по краям чистий, а всередині вроді бур`яном заріс. А я і думаю - а чому гербіциди не сработали ілі шо. А ж тепер я начинаю розуміть — я думаю що то росла конопля в тебе, Коля. І Так бистро розбагатіть. Всі сільгоспники, всі розуміють скільки можна заробить на гектарі. Ти возьми ту цифру, розділи на гектари. Як можна 600 доларів з гектара заробить ті, що заробляв ти? Це можна заробить на чомусь іншому»;

з 11 хв 40 сек по 12 хв 25 сек «По майновим паям. Коля, ти викупив на 25 000 000 (Двадцять п ’ять мільйонів). Мені не інтересно де ці гроші взялися, абсолютно. Чи з коноплі, чи з чогось там. На мою думку це не важливо, то твої проблеми. Але в мене питання — ти 0 (ноль) заплатив податків. І я знову ж прошу правоохоронні органи перевірить дані факти, тому що куплі-продажі майнових сертифікатів по СФК «Маріампольський» зареєстровані в селищній раді. І там всі є відповідні документи що за налічні гроші викуплено майно за 100%, а налога заплачено 0 (нуль)».

З дослідженому в судовому засіданні відеозапису вбачається, що поширена інформація дійсно стосується позивача, оскільки у відеоматеріалі чітко зазначаються ім`я та прізвище: « ОСОБА_11 » « ОСОБА_12 », « ОСОБА_13 », а також згадується вид його діяльності «фермер», отже озвучена відповідачем інформація дає змогу ідентифікувати саме позивача.

Відтак, суд доходить висновку, про доведеність у даній справі поширення інформації, яка стосується позивача.

Норми права застосовані судом

У статті 34 Конституції України передбачено, що кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань.

Водночас, відповідно до статті 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших осіб.

Відповідно до ч.3 статті 32 Конституції України кожному гарантується судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім`ї та права вимагати вилучення будь-якої інформації, а також право на відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої збиранням, зберіганням, використанням та поширенням такої недостовірної інформації.

Отже, праву на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань відповідає обов`язок не поширювати про особу недостовірну інформацію, а також інформацію, що ганьбить її гідність, честь чи ділову репутацію.

Право на захист честі, гідності та ділової репутації є частиною права на повагу до приватного життя, а підстави захисту такого права виникають, як правило, на стику взаємодії права (свободи) на вираження (думки) та права на повагу до приватного життя.

Згідно зі статтею 201 ЦК України честь, гідність і ділова репутація є особистими немайновими благами, які охороняються цивільним законодавством.

У пунктах 1, 15 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 лютого 2009 року №1 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» судам роз`яснено, що беручи до уваги зазначені конституційні положення, суди при вирішенні справ про захист гідності, честі та ділової репутації повинні забезпечувати баланс між конституційним правом на свободу думки і слова, правом на вільне вираження своїх поглядів та переконань, з одного боку, та правом на повагу до людської гідності, конституційними гарантіями невтручання в особисте і сімейне життя, судовим захистом права на спростування недостовірної інформації про особу, з іншого боку.

При розгляді справ зазначеної категорії суди повинні мати на увазі, що юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову, є сукупність таких обставин: а) поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; б) поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; в) поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.

Згідно із статтею 1 Закону України "Про інформацію", приписи якої кореспондуються з частиною першою статті 200 Цивільного кодексу України, під інформацією розуміються будь-які відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді.

Під поширенням інформації слід розуміти: опублікування її у пресі, передання по радіо, телебаченню чи з використанням інших засобів масової інформації; поширення в мережі Інтернет чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв`язку; викладення в характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим особам; повідомлення в публічних виступах, в електронних мережах, а також в іншій формі хоча б одній особі.

Поширенням інформації також є вивішування (демонстрація) в громадських місцях плакатів, гасел, інших творів, а також розповсюдження серед людей листівок, що за своїм змістом або формою порочать гідність, честь фізичної особи або ділової репутації фізичної та юридичної особи.

Проте судам необхідно враховувати, що повідомлення оспорюваної інформації лише особі, якої вона стосується, не може визнаватись її поширенням, якщо особа, яка повідомила таку інформацію, вжила достатніх заходів конфіденційності для того, щоб ця інформація не стала доступною третім особам.

У пунктах 18, 19 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 лютого 2009 року № 1 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» зазначено, що обов`язок довести, що поширена інформація є достовірною, покладається на відповідача, проте позивач має право подати докази недостовірності поширеної інформації. Позивач повинен довести факт поширення інформації відповідачем, а також те, що внаслідок цього було порушено його особисті немайнові права. Вирішуючи питання про визнання поширеної інформації недостовірною, суди повинні визначати характер такої інформації та з`ясовувати, чи є вона фактичним твердженням, и оціночним судженням.

Повинно бути зроблене чітке розмежування між констатацією фактів та оціночними судженнями. У той час як наявність фактів може бути продемонстровано, достовірність оціночних суджень не піддається доведенню. Вимогу доведення достовірності оціночних суджень неможливо виконати, вона порушує свободу думки як таку, що є базовою частиною права.

Згідно з частиною другою статті 30 Закону України «Про інформацію» оціночними судженнями, за винятком наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, зокрема з огляду на характер використання мовностилістичних засобів (вживання гіпербол, алегорій, сатири). Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості.

Фактичне твердження це логічна побудова та викладення певного факту чи групи фактів. Факт це явище об`єктивної дійсності, конкретні життєві обставини, які склалися у певному місці та часі за певних умов. Враховуючи те, що факт, сам по собі, є категорією об`єктивною, незалежною від думок та поглядів сторонніх осіб, то його відповідність дійсності може бути перевірена та встановлена судом (постанова Верховного Суду від 21.01.2021 у справі № 910/9397/18).

Згідно до п.12 Пленуму Верховного Суду України № 1 від 27.02.2009 «Про судову практику у справах про захист гідності і честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» належним відповідачем, у разі поширення оспорюваної інформації в мережі Інтернет, є автор відповідного інформаційного матеріалу та власник веб-сайту, особи яких позивач повинен установити та зазначити в позовній заяві.

Мотиви ухваленого апеляційним судом рішення

Надаючи оцінку оскаржуваному судовому рішенню в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів враховує таке.

Конституцією України визначено, що кожному гарантується судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім`ї та права вимагати вилучення будь-якої інформації, а також право на відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої збиранням, зберіганням, використанням та поширенням такої недостовірної інформації.

Положення ЦК України регламентують, що честь, гідність

і ділова репутація є особистими немайновими благами, які охороняються цивільним законодавством.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі

і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі № 461/9631/15-ц (провадження № 61-14857св18) зазначено: «тлумачення статті 277 ЦК України свідчить, що позов про спростування недостовірної інформації підлягає задоволенню за такої сукупності умов: поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; поширення інформації, що порушує особисті немайнові права; врахування положень статті 10 Конвенції та практики ЄСПЛ щодо її застосування».

Згідно зі статтею 10 Конвенції кожен має право на свободу вираження поглядів. Це право включає свободу дотримуватися своїх поглядів, одержувати

і передавати інформацію та ідеї без втручання органів державної влади

і незалежно від кордонів. Здійснення цих свобод, оскільки воно пов`язане

з обов`язками і відповідальністю, може підлягати таким формальностям, умовам, обмеженням або санкціям, що встановлені законом в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадської безпеки, для охорони порядку або запобігання злочинам, для охорони здоров`я або моралі, для захисту репутації або прав інших осіб, для запобігання розголошенню конфіденційної інформації або підтримання авторитету і безсторонності суду і є необхідним в демократичному суспільстві.

У постанові Верховного Суду від 30 липня 2020 року у справі № 200/20351/18 (провадження № 61-21258св19) вказано, що «вирішуючи питання про визнання поширеної інформації недостовірною, суди повинні визначати характер такої інформації та з`ясовувати, чи є вона фактичним твердженням, чи оціночним судженням, чи критикою та чи є вона такою, що виходить за межі допустимої критики за встановлених судами фактичних обставин справи».

Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину.

Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

При вирішенні питання про порушення права на презумпцію невинуватості слід брати до уваги не лише зміст конкретних висловлювань, а й контекст, в якому вони були зроблені (рішення ЄСПЛ в справі «Дактарас проти Литви`від 24 листопада 2000 року).

Саме на суд покладено обов`язок надати правову кваліфікацію відносинам сторін, виходячи з фактів, установлених під час розгляду справи, та визначити, яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору, що

є складовою класичного принципу «jura novit curia» (суд знає закони)

(постанова Великої Палати Верховного Суду від 15 червня 2021 року

у справі № 904/5726/19; від 28 вересня 2022 року у справі № 483/448/20).

Місцевий суд установивши, що поширена відповідачем інформація щодо позивача містить фактичні дані щодо дій останнього, способу, методу вчинення неправомірних дій, а використання у сукупності висловлювання слів – свідчить про те, що автор інформації висловив свою суб`єктивну думку в принизливій (образливій) формі, що принижує гідність, честь та ділову репутацію фізичної особи, оскільки характеризує позивача

з негативної сторони, свідчить про його низькі моральні принципи, тому у висновку суд правильно вважав, що способом захисту порушеного особистого немайнового права позивача в цій частині вимог є не спростування цієї інформації.

Посилання у скарзі про загальне висловлювання стосовно чоловіка на ім`я « ОСОБА_5 » є способом уникнути відповідальності, так як з належного доказу вбачається, що поширена інформація дійсно стосується позивача, оскільки чітко зазначаються ім`я та прізвище: « ОСОБА_11 » « ОСОБА_12 », « ОСОБА_13 », а також вказується вид його діяльності «фермер». Безумовно, озвучена відповідачем інформація дає змогу ідентифікувати саме позивача. Така інформація ганьбить позивача, його честь, гідність та завдає шкоди, спотворює та принижує оцінку з боку громадськості та суспільства, а отже, порушує немайнові права особи.

Посилання в апеляційній скарзі, що вислови в інформаційному полі є лише судженням відповідача, не заслуговують на увагу, такій позиції ретельно надана оцінка місцевим судом, з висновком якого повністю погоджується колегія суддів.

Спірна інформація подавалась не у формі оціночних суджень, а у формі тверджень про події які відбувались у громаді, а саме «Ігровий бізнес» «Викуп приміщення, з метою його закриття» «Обкрадені люди» «І це ж все було під твоєю егідою ОСОБА_5 , під твоєю». Виходить, що відповідач безальтернативно стверджує про існування грального бізнесу та зв`язок позивача з цією діяльністю, при цьому без посилання на достовірність такої інформації.

Відповідач стверджує про існування в районі грального бізнесу, який відбувався під «егідою» позивача, тобто фактично конкретизує обставини.

Відповідач стверджуючи обставини щодо ОСОБА_1 , незалежно від джерела отримання інформації при її поширенні, зобов`язаний був переконатися в її достовірності, а право нерозголошення джерела отримання інформації не перешкоджає довести її достовірність шляхом надання підтверджуючих документів, що у суді не здійснено. При цьому, відповідач хибно вважає, що саме суд має встановити справжність обставин, про які здійснив публічне висловлювання, відокремлюючи себе від такого обов`язку.

Апелянт не навів жодних порушень норм права, яким би не відповідало оскаржуване рішення суду першої інстанції.

Апеляційна скарга ОСОБА_2 є такою, що не спростовує висновків суду першої інстанції, є необґрунтованою та безпідставною, не містить жодних доказів та посилань на допущені порушення у застосуванні норм матеріального чи процесуального права судом першої інстанції, оскаржуване рішення є таким, що відповідає усім принципам судочинства та верховенства права.

Зроблений судом висновок по суті вирішення спору узгоджуються з висновками щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

Загальний висновок суду за результатами розгляду апеляційної скарги

Згідно з вимогами ч. ч. 1, 2 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються як в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї, перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в цих межах.

Відповідно до статті 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду без змін.

Судові витрати

Відповідно до ст. 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

У даній справі суд апеляційної інстанції залишає незмінним судове рішення, з огляду на це, підстав для нового розподілу судових витрат, які пов`язані з розглядом справи судом першої інстанції, немає.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, Кропивницький апеляційний суд,-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а рішення Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 10 липня 2026 року в частині, що оскаржується, – без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст складено 16 листопада 2026 року.

Головуючий суддя Л. М. Дьомич

Судді О. Л. Карпенко

О. А. Письменний

Оригінал: reyestr.court.gov.ua